Розвиток української ментальності та її відмінність від менталітету інших країн Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

Вкник Нацюналтого ^верситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 2 (33) 2017

5. Правова i пол^ична культура украшського сощуму за умов модершзацп пол> тико-правового життя : монографiя / О. О. Безрук, Л. М. Герасша, I. В. Головко та ш. ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2016. - 560 с.

6. Нерсесянц В. С. Философия права : учебник / В. С. Нерсесянц. - М. : Норма, 2003. - 647 с.

А. О. Кузьменко, студентка, Нацюнальний юридичний ушверситет 1меш Ярослава Мудрого

РОЗВИТОК УКРА1НСЬКО1 МЕНТАЛЬНОСТ1 ТА II ВЩМШШСТЬ В1Д МЕНТАЛ1ТЕТУ 1НШИХ КРА1Н

Ид впливом багатьох фактор1в не одне стор1ччя розвиваеться укра'нська ментальшсть. Розвиток ментальност залежить не тшьки в1д юторп наших предюв, культури нашого народу та етшчних чинниюв, а й сучасного впливу пол1тичних реалш життя. Зараз Укра'на обрала для себе европейський на-прямок розвитку та штеграцш до культурного та сощального кола Свропи, тому дуже важливо пристосуватися до ментальносп европейського народу, яю, на мою думку, мають спорщнеш риси.

На формування нашо'1 украшсько'1 ментальносп найбшьш вплинуло гео-пол1тичне розташування Украши. Наша кра'на дуже випдно розташована з пол1тично'1 точки зору. Таким чином, не можна говорити про чисте юнуван-ня украшського ментал1тету, без впливу на нього захвдних чи схщних сусвдв. Звюно, на розвиток ментальносп украшшв, що живуть на заход1 нашо'1 кра'1-ни, бшьше впливала ментальшсть 1 св1тогляд кра'н Свропи, а ось жител1 сходу мають бшьше риси пострадянського ментал1тету. Можливо, саме тому сучасний украшець, як 1 представники европейських кра'н, високо поцшовуе досягнення науки та техшки, але водночас для нього важливо, щоб вони ви-користовувалися задля гумашстичних цшей. Сучасш украшщ е ушверсаль-ними людьми, завдяки впливу багатьох культур 1 ментал1тепв на них. Вони легко опановують кшька сум1жних професш, у скрутних ситуащях ум1ють швидко знайти нестандартне р1шення. Ми навчилися пристосовуватися до р1зних ситуацш 1 умов життя.

Не можна також заперечувати, що ментальшсть багато в чому залежить в1д р1вня життя. На сучасних прикладах ми стикаемося з такими проблемами. Украшщ вщносять себе до захщного типу ментал1тету, але розр1знешсть у р1вш життя суттево впливае на миролюбшсть 1 адекватне ставлення до сусвдв. Нараз1 ми маемо таку ситуащю: ментально украшщ подшяються на два геопол1тичш табори - це пострадянський та проевропейський.

Наукове життя

I такий подш держави не е нормальним та перспективним для подальшого розвитку краши. На мою думку, лише сталий стабшьний рiвень життя в кра-1'ш зможе полегшити цю ситуацiю. Спорщнешсть та вiдмiннiсть проевро-пейського та пострадянського ментал^етсв е частиною сучасного украш-ського менталiтету.

Якщо детальшше дослiдити риси менталiтету iнших пострадянських краш, зокрема Росп, то населенню ще'1 краши притаманна громадсько-родо-ва свщомють. На менталiтет росiйського народу великий вплив мали складш природно-^матичш та геополiтичнi умови, вижити в яких можна було тшь-ки спшьними зусиллями, тому росiяни бшьшою мiрою нацiя колективiстiв. У росшському менталiтетi простежуються риси прагнення втшити сво'1 ще'1 будь-якими засобами, в тому чист й насильницькими. Украшське св^осприй-няття протилежне росiйському. Ця вщмшшсть була доведена ще у ХХ ст. у робот Т. Масарика. «Малоруси (термiн "Малорус" використовуеться для етнографiчного i мовного означення людносп, що заселяла Украшу, Схщну Галичину, Буковину i Угорську Русь) вiдрiзняються вiд Великоросiв не лише дiалектом, але господарством, клiматом i багацтвом. Малорус мае iнший характер, шж Великорос, унаслiдок цiлого свого св^огляду, як це добре з'ясував Гоголь. Для Малороса великоросшська мова е зовам штучною», -вважав Т. Масарик.

Украшська нацiя е осiлою нацiею, що е досить рщюсний феномен у свт. Вiн почав формуватися з чаав, коли нашi предки почали займатися сшьським господарством, з чаав Трипiлля. Укра'1'нська земля та п чорнозем, який е унiкальним, дозволяв нашим предкам себе прогодувати i нiкуди особливо не мiгрувати. Крiм того, в структуру цiеi землi вливалися i скiфи, i сармати, i греки, i пiвнiчнi народи, i угорцi пройшли через нас. Дуже багато народiв та нацш проживало та продовжують жити на територп нашо'1' кра'1'ни.

На однш маленький територii зараз мирно проживають громадяни бiльше нiж 100 нащональностей. У Росii ситуацiя кардинально шша. 1сторично ця кра'1'на не мае тако'1 кiлькостi родючо'1 землi. Пращури сучасного росiйського населення змушенi були м^увати, завойовувати, бути бiльш агресивними, для того щоб забезпечити собi хоча б мiнiмальнi умови для проживання. У порiвняннi з цим, украшцям не потрiбно нiкого завойовувати, прояву агрес-сii немае у нас в кровь Якщо украшця шхто не чiпае, вiн ш на кого не нападае. На жаль, деяю риси ментально'1 роз'еднаносп двох сусiднiх кра'1'н породжують ворожнечу у сучасному житп. Наразi в Укрш'ш бiльшiсть людей говорить росшською, але це не показник нормального ставлення до краiни-сусiда. У нас бшьшють росiйськомовних людей ненавидять роаян i Росiю. Саме такий приклад юнуе i в сучаснiй Сврот: в Iрландii англомовнi люди, яю не знають iрландськоi мови, ненавидять англшщв.

BicHUK Нацюнального yHieepcumemy «Юридична академiя Украши iMeHi Ярослава Мудрого» № 2 (33) 2017

Сьогодш основним напрямком розвитку Украши е европейський напря-мок. З кожним днем наша краша все бшьше штегруеться у европейський проспр, тому ми маемо бути тдготовлеш, що можливо найближчим часом до нашого типу ментальносп почнуть iнтегруватися европейськi риси мен-тальностi, можливо навiть тi, яю зовсiм не притаманнi для нас. Але пози-тивним е те, що у нашо'1 краши та краш Свропи е дуже багато спшьних рис менталiтету. Об'еднуючою рисою для укра'1нсько'1 та европейсько'1 менталь-ностей е працелюбнiсть. Любов до пращ у европейщв сприймаеться як необхщна умова для успiху i прослiдковуеться протягом усього життя. Що стосуеться украшщв, то найбiльшу працелюбшсть i результативнiсть вони демонструють за наявносп гарно'1 мотивацп. При ïï наявностi украшщ ста-ють працелюбнiшi у декiлька разiв. 1ншою рисою е шанування сво'1'х куль-турних традицш, мови та поваги до прав людини. Однак повагу до людини та ïï прав ми почали виховувати не так давно, европейщ у цьому напрямку прогресивн^ за нас. Ще одна об'еднуюча риса - це повага до релшп. Украшщ е дуже релшйною та терпимою нацiею. Ми з повагою вiдносимося до представниюв iнших релiгiй. Все ж таки ми маему велику кшьюсть спшьних рис з европейською ментальнiстю, тому смшиво можемо вважати себе час-тиною европейсько'1' амЧ'.

В. К. Лур'е, студентка, Нащональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УКРАШСЬКШ НАЦIОНАЛЬНОÏ 1ДЕНТИЧНОСТ1 В КОНТЕКСТ eВРОIНТЕГРАЦIÏ

Нацiональна iдентичнiсть як певнi iнтегрованi, узагальненi й об'еднанi самосвщомосп iндивiдiв - одне з ключових питань у формуванш сучасноï украшсько! полiтичноï нацп. Нацiя, як група людей, яка мала спiльне минуле, в теперiшньому часi формуеться вдеями, що спрямованi в «спшьне майбутне». Проте визначення напряму руху потребуе врахування об'ективно та суб'ек-тивно зумовлених обставин сучасних свггових тенденцш, важливим елемен-том яких е поняття «сприйняття себе в оточуючому свт». Передуам це питання набувае свое! актуальност в ходi евроштеграцшних процесiв i об'ективних впливiв европей^^ iдентичностi. Вiдповiдно виникае необ-хщшсть зiставлення та типолопзацп украïнськоï нацiональноï iдентичностi