Научная статья на тему 'Проблеми «м’якої сили» та ментальності крізь призму сучасних українських реалій'

Проблеми «м’якої сили» та ментальності крізь призму сучасних українських реалій Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

CC BY
75
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Проблеми «м’якої сили» та ментальності крізь призму сучасних українських реалій»

Вкник Нацюналтого ^верситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 2 (33) 2017

iменi 1вана Кожедуба, 16-17 квггая 2008 року : матерiали конф. - Х. : ХУ ПС, 2008.- С. 249-250.

10. Правосвщомють i правова культура як базовi чинники державотворчого про-цесу в Укршш : монографiя / Л. М. Герасша, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ш. - Х. : Право, 2009. - 352 с.

11. Требш М. П. Правосвщомють громадян Украши: стан та види деформаци / М. П. Требш // Вюн. Харк. нац. ун-ту iм. В. Н. Каразша. «Соцюлопчш досл> дження сучасного суспшьства: методологiя, теорiя, методи». - Х. : ХНУ, 2009. -№ 844. - С. 59-62.

В. Л. Погр1бна, доктор соцюлопчних наук, професор, Нацюнальний юридичний ушверситет ¡меш Ярослава Мудрого

ПРОБЛЕМИ «М'ЯКО1 СИЛИ» ТА МЕНТАЛЬНОСТ1 КР1ЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ УКРАШСЬКИХ РЕАЛ1Й

В сучасних м1жнародних вщносинах спостер1гаеться практично безпе-рервне шформацшне протиборство, яке здебшьшого реал1зуеться «м'яко», тобто у д1яльносп, спрямованш на створення 1 просування позитивного 1мщжу краши, 11 пол1тики, економ1ки, культурних надбань, цшностей та традицш, системи осв1ти тощо. Поняття «м'яка сила» вперше використав Дж. Най, визначивши 11 як здатшсть держави досягти бажаних результат1в у м1жнародних справах шляхом переконання 1 залучення до процесу, а не нав'язування та примусу [1, р. 26]. Як правило, «м'яка сила» грунтусться на особистому приклад1 держави, якш вдалося досягти високого р1вня добро-буту свого населення. 1нш1 держави визнають переваги 11 системи цшностей, 11 досвщ, пол1тичну культуру, вщдають належне 11 вщкритосп св1ту, ефек-тивнш зовшшнш пол1тищ тощо.

Основою «м'яко! сили» е привабливий 1мщж 1 репутащя краши на м1ж-народнш ареш. Якщо виходити з того, що державний 1м1дж е набором по-зитивних та/або негативних стереотитв про крашу, як1 сформувалися у ма-совш свщомосп на основ1 шформацп з мас-мед1а, подорожей до ще! краши, якост 11 продукцп тощо, вш е поеднанням реального 1 бажаного. Отже, 1мщж е базою для формування репутацп держави на м1жнароднш ареш [2, с. 295296]. Побудова 1мщжу спрямована на виокремлення держави пом1ж шших 1 тдкреслення юнуючих переваг за допомогою знакових, символ1чних характеристик, враховуючи сощальш стереотипи й зад1юючи широкий спектр людських почутпв. Формування ж репутацп - це мистецтво створення по-тр1бних контекспв дшсносп за допомогою лопчних, схематичних комушка-

Наукове життя

цш. Втсм, незважаючи на ращональну природу цих феноменiв, вплив емо-цшно-психолопчно'1 складово'1 механiзму !х створення е значним. Мова йде про ментальнiсть.

Украша завжди була буфером мiж Сходом та Заходом. Тому в нас поед-нались дiаметрально протилежнi ментальностi: захiдна з п практицизмом та матерiалiзмом i схiдна, що грунтуеться на фшософсько-споглядальному свiтоглядi. Тому цiлком природно виникае питання: «Чи маемо ми, сучасш украшщ, нацiональний центр тяжiння - власну духовну традищю?» Однозначно!' вiдповiдi немае.

Вже практично 100 роюв iснуе термiн «лiкування ментальносп»: сам народ i соцiум обирае, що з характерних ментальних рис залишити, а що вщакти в процес свого активного розвитку. На жаль, ментальшсть украш-ського народу з давшх часiв була позбавлена природного культурно-нащо-нального розвитку без усшяких пригнiчень. А в такому випадку неминучою е загроза ментально'1 хвороби - «атрофп нащонально'1 психши» - послаблен-ня у представниюв етносу почуття едностi. «Амбiцiйнiсть та iндивiдуалiзм, який притаманний украшцям, в полчищ призводить до того, що боротьба за владу набувае гострий, конфлштний, iнодi - трагiчний характер. Вона не зупиняеться з перемогою одного з пол^ичних утворень: йому завжди проти-стоять опозицiйнi сили... Влада для пересiчного украшця - насильство, якому можна тдкоритися лише через страх, а не добровшьно. Коли вона слабшае, нерiдко настае анархiя, оскiльки пiсля смертi "батька" (влади) "сини Украши" намагаються не допустити один одного на звшьнене мюце». Дана цитата не е витягом iз публщистично'1 статтi останшх рокiв, вона на-лежить видатному дослщнику украшсько'1 ментальностi Григорiю Ващенку i датуеться 20-ми роками минулого стшття [3]. Як бачимо, з того часу майже шчого не змшилося.

Але при всьому тому в украшщв е чимало ментальних рис, яю здатнi створити пдний iмiдж держави та сформувати п вiдповiдну репутацiю на мiжнароднiй ареш. Украшщ, безумовно, е працьовитими та винахщливими, можуть знайти нестандартне ршення навiть у найскладнiших ситуацiях. Але, на жаль, вщ предкiв нам ментально передалось вщчуття поневоленого i при-ниженого народу, який завжди шукав порятунку в сподiваннях на появу ге-роя-чудотворця, котрий миттево перетворить життя на краще. Якщо додати до цього вщсутшсть загальнонащонально'1 ще'1, то можна зрозум^и проблеми, з якими стикнулася Украша у використаннi «м'яко'1 сили» в мiжнародних вiдносинах.

Украша - не едина держава, яка протягом ютори вщчула на собi втрати генофонду, але, незважаючи на це, багато з них зараз е розвинутими та за-можними крашами. Так вiдбуваеться тому, що у державотворчих нацш е

BicHUK Нацюналтого yHieepcumemy «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 2 (33) 2017

нацюнальш ще'1, яю проросли глибоко в 1'х ментальшсть. При цьому навггь якщо 3pi3ara BepxiBKy - кращих представникiв нацп, залишиться ментальна основа. Так, у Францп така iдея - невщдшьшсть свободи особистостi та сво-боди наци, у Имеччиш - посилення та збереження економiчноi величi, в Ро-сп - об'еднання слов'янських земель. А в чому нацюнальна щея Украши? З великою прикрютю сьогоднi ми можемо констатувати, що вона в нас вщсут-ня попри вс полiтичнi та пол^олопчш дискусп навколо не'1. Нiхто не буде поважати крашу, яка забула свое минуле, не розyмie сучасне i не бачить майбутнього. I пол^ики, яю беруть на себе тягар державних лiдерiв, мають дати украшцям приклад еднання та поваги до юторп, а не спекулювати на iсторичних конфлiктах. Саме тодi свiтовiдчyття краши-провшцп змiниться на вщчуття краши-центру, держави з особливими геопол^ичними мiсiею та потенцiалом.

Л1ТЕРАТУРА

1. Nye J. S. The Powers to Lead / J. S. Nye. - N. Y. : Oxford University Press, 2008. -240 p.

2. Пол1толопчний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.

3. Ващенко Г. Виховний щеал : тдруч. для педагопв, виховниюв, молод1 i батьюв / Г. Ващенко. - Т. 1 (Трете видання). - Полтава : Полтав. вюн., 1994. - 191 с.

I. О. Полщук, доктор пол^ичних наук, професор, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого

ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВА МЕНТАЛЬН1СТЬ»

Останшм часом все часпше категорiю «правова ментальшсть» розгляда-ють як домiнантy полiтики, а пол^ичну ментальнiсть - як важливий фактор розвитку права. Актyалiзyються дослщження рiзних сторiн складного i рiзно-манiтного ментального чинника розвитку сучасно'1 Украшсько'1 держави i громадянського суспшьства. Тому на час е теоретична проблема визначен-ня синтезованого поняття «пол^ико-правова ментальшсть».

Спочатку розглянемо штерпретацп самого поняття «ментальшсть». Важ-ливо тдкреслити, що поняття «ментальшсть» (вщ лат. mens, mentis - «розум, штелект», «склад мислення») не мае точного перекладу на украшську мову. До опису ментальносп можна тдшти з позицп фшософп, соцюлогл, пол^о-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.