CC BY
23
© Кривецький В. В., Беспл^шк М. Г., Нарая В. I., Кривецький I. В. УДК 611.711.013
Кривецький В. В., Бесплiтнiк М. Г., Нар&я В. I., Кривецький I. В.
РОЗВИТОК СТРУКТУР ХРЕБТОВОГО СТОВПА В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чернiвцi)
besplitnikmarina@gmail.com
Вступ. Вивчення законом1рностей органогенезу людини, I зокрема, хребтового стовпа, набувае важливового кл1н1чного значення, адже досягнення медично! ембр1ологИ в1д1грають вир1шальну роль у профшактиц перинатально! патологИ та зниженн антенатально! смертност1 [1-7]. Отже, доотдження посл1довност1 розвитку хребтового стовпа та осо-бливост1 топографо-анатом1чних взаемов1дношень м1ж собою та з сум1жними органами впродовж пре-натального пер1оду е актуальним.
Мета дослiдження. Досл1дити морфогенез I послщовнють розвитку хребтового стовпа протягом пренатального перюду онтогенезу.
Об'ект i методи дослiдження. Досл1дження проведен! методами м1кроскопи 10-ти сер1й пстолопчних зр1з1в зародк1в 3,5-13,0 мм т1м'яно-куприково! довжини (ТКД), 15 передплод1в 15,0-70,0 мм ТКД, 15 плод1в 85,5-310,0 мм ТКД та граф1чного реконструювання хребтового стовпа.
Результати дослщження та Ух обговорення. Мезенх1ма е джерелом утворення хрящово! I кютково! тканини хребтового стовпа. Мезенх1мн1 клггини, як1 виселяються з склеротом1в, збираються навколо хорди I в1дмежовують !! в1д нервово! трубки. На ранн1х стад1ях зародкового пер1оду, зародки 5,5-7,5 мм ТКД, скелет складаеться з мезенх1мних зачатк1в, як1 за формою схож1 на обриси майбутн1х юсток. В майбутньому з мезенх1ми утворюеться к1сткова тканина. Кожен 1з склеротом1в складаеться з кран1ально! I каудально! частин. Деяк1 кл1тини каудально! частини рухаються навпроти центру м1отома I утворюють м1жхребцевий хрящ, а Ыш1 зливаються з кл1тинами кран1ально! частини наступного склеротома I утворюють мезенх1мний центр хребця. Т1ло хребця утворюеться 1з кран1ально! I каудально! частин двох сусщых склеротом1в.
У зародка 7,0 ТКД вщбуваеться закладка струк-турних компонент1в хребц1в. На ц1й стад1! зародок мае одну загальну кривизну, направлену дорсаль-но в грудному вщд1л1 внасл1док розвитку спинного мозку, який р1зко з1гнутий у дорсальний бк.
Основою формування хребта являеться хорда. Вона мае вигляд цилшдричного тяжа I проходить у середин! хрящового хребта, проходячи через тта хребц1в I зачатки м1жхребцевих диск1в. З подальшим розвитком хребта, хорда також змшюеться, вона розпадаеться на окрем1 фрагменти, як1 розм1щуються головним чином у зачатках м1жхребцевих диск1в.
У зародк1в 11,5-13,5 мм ТКД починаеться дифе-ренц1ювання суглобових I поперечнх вщростюв, але ще в1дсутн1 суглобов1 з'еднання, починае формува-
тися хребтовий канал. Суглобов1 вщростки хребц1в мають вигляд невеликих виступ1в на кран1альн1й I каудальн1й поверхн дуг, а поперечн1 латеральн1-ше. Т1ла вс1х хребц1в мають однакову чотиригранну форму, м1ж якими розмщуеться мезенх1ма.
Нервова трубка, яка розвиваеться з нервово! пластинки, сво!м краыальним розширеним к1нцем дае початок закладц1 головного мозку, а 1нша частина, яка розмщена в д1лянц1 ши!, перетворюеться в спинний мозок, який в майбутньому заповнюе хребтовий канал. В нервовм трубц1 розр1зняють три зони: епендимну (внутршню); мант1йну (централь-ну) або плащову I крайову (зовншню) або марпналь-ну. Епендимна зона утворюе вистилку центрального каналу спинного мозку - епендиму. Мантмна мютить т1ла нервових кл1тин I стае с1рою речовиною, а крайова, яка мютить вщростки нервових кгмтин, стае б!пою речовиною спинного мозку. В мант1йн1й зон1 формуються передн1й I заднм стовпи с1ро! речовини.
Вивчення сер1й г1столог1чних зр1з1в у зародковому перюд1 розвитку показало, що цей етап е першим ета-пом становлення спинного мозку, спинномозкових нерв1в, бтих I с1рих сполучних плок. На перш1й стад1! утворення спинномозкових нерв1в характерно спо-лучення дорсальних I вентральних кор1нц1в спинного мозку в зародюв 4,0-5,0 мм ТКД у стовбур периферй ного нерва. Закладка вузл1в симпатичного стовбура вщбуваеться в зародюв 6,0-7,0 мм ТКД у результат! м1грацп кл1тин ганглюзно! пластинки. У зародк1в 7,58,5 мм ТКД складовими симпатичного стовбура е сег-ментарн1 первинн1 вузли, як1 мають вигляд кл1тинних скупчень нейроектодерми неправильно! форми.
Зародковий перюд характеризуеться швидкими зм1нами в розвитку хребтового стовпа I симпатичного стовбура, I в той же час е одним з критичних перюд1в органогенезу вузл1в симпатичного стовбура та хребта.
Пюля того, як у хребт1 починаеться розвиватись передхрящова тканина, з'являються м1жхребцев1 хрящ1, що в подальшому пертворюються на диски. Початок !хнього формування починаеться в кран1-альному вщд1л1 хребта I в зародюв 11,0-13,0 мм ТКД вони виявляються по вс1й довжин1 хребтового стовпа. Висота м1жхрецевого хряща бтьша за висоту т1ла хребця. На ц1й стад1! також утворюються м1жхребце-в1 отвори. У передплод1в 16,0-19,0 мм ТКД початок ребер вщ хребта е перпендикулярним його ос1, а у пе-редплод1в 30,0 мм ТКД в1зуал1зуется зачаток зв'язки головки ребра. Обов'язков1 компоненти суглоба - су-глобова порожнина, суглобов1 поверхн1 I суглобова капсула вияляються у передплод1в 70,0 мм ТКД.
Стадiя розвитку передплодiв 32,5-37,0 мм ТКД е перехiдною вiд ембрюнальних форм органiв до тих, як вони е у новонароджених. З^нутють хребтового стовпа ще зберiгаеться, але значно згладжуеться порiвняно з зародками. У кожному з хреб^в можна розрiзнити основнi частини крiм остистих вщростюв. Тiла хребцiв набувають випуклост на переднiй поверхнi i чггко вiдрiзняються один вiд одного за формою i розмiрами. Верхнi поперековi хребцi бiльшi за нижнi поперековк Хорда на цiй стадiI збертаеться тiльки в центрi мiжхребцевих хря1^в. У пердплодiв 25,0-40,0 мм ТКД мiжхребцевий диск мае 3 зони: зовншню (волокниста тканина); середню (волокнистий хрящ) i перихордальну (гiалiновий хрящ), а у передплодiв 130,0-155,0 мм ТКД мiжхребцевий диск можна розмежувати на 4 зони: зовнiшню (волокниста тканина); середню (волокнистий хрящ); перихордальну (палЫовий хрящ) i межову (елементи волокнистого i гiалiнового хряща).
Значн змiни в гiалiновому хрящi перихордально! зони залишкiв хорди настають у плодiв 160,0-180,0 мм ТКД. На цм стадi,i гiалiновий хрящ поблизу хорди розпадаеться, а по™ перетворюеться в гомогенну склоподiбну масу i зливаеться з капсулою та залишками хорди, якi мiсцями також перетворюють-ся в гомогенну масу i е основою для утворення дра-глистого ядра диска. Отже, в утворенн драглистого ядра бере участь не ттьки залишок хорди, а також палЫовий хрящ перихордально! зони, а тзнше i волокнистий хрящ диска. Залишок хорди у вЫх мiжхребцевих дисках лежить вентрально. Завдяки розмноженню молодих сполучнотканинних i хрящових клiтин, а також кглтин зародково! тканини, що оточуе диск, здмснюеться рiст мiжхребцеого диска.
Судини в дисках з'являються в передплодiв 24,050,0 мм ТКД. Вони проходять мiж волокнистими пластинками зовышньо! зони диска i майже не проникають всередину пластинок i бтьш глибокi дiлянки диска. Судини тта хребця не проникають в мiжхребцевий диск.
У зародкiв, передплодiв, плодiв та новонароджених людини, первинн ядра скостенiння хребцiв по-будован з губчасто! речовини. У внутршньоутробно-му перiодi в ядрах скостеыння хребцiв утворюються п'ять видiв трабекул губчасто! речовини: радiаль-нi, дугоподiбнi, вертикальнi сагiтальнi, вертикальнi фронтальнi i горизонтальнi. Дугоподiбнi з'являються першими, по™ радiальнi, а згодом вертикальнi i го-ризонтальнi. Результати дослiдження i використа-нi данi лiтератури показали, що в новонароджених вертикалью трабекули краще розвиненi нiж горизонталью i радiальнi. Пiсля 3-4-го мюяця внутршньоу-тробного перiоду в трабекули вростають шарпеевск волокна. Разом з цими волокнами в кюткову тканину вростають волокна сухожилюв м'язiв. У плодiв 30,080,0 мм ТКД сухожилки м'язiв вростають тiльки в окютя, у плодiв 100,0-255,0 мм ТКД - хрящ, а у плодiв 260,0-320,0 мм ТКД - у юстку хребця.
Кровопостачання хребта плодiв здмснюеться хребтовими артерiями в юлькост вiд 16 до 26. Джерела кровопостачання розташован симетрично на правому та лiвому боцi хребта, але !хня кiлькiсть рiзна. Особлива рiзниця спостерiгаеться серед
додаткових артерiй у шийному i серед постiйних у грудному вщдтах. Окремi хребцi мають рiзну кiлькiсть джерел кровопостачання: VI-VII шийн хребц приймають кров вiд 1-5 артерм; III-шийнi i V поперековий вщ 1-4-х артерiй; И! шийы, I-II груднi, I i IV крижовi вiд 1-3-х артерм; III-IV груднi вiд 1-2-х артерм, решта хребцiв приймають по двi артерi!. Всi цi артерi! утворюють артерiальнi сiтки, якi розташовуються на бiчнiй поверхнi тiл хребцiв, передый i заднiй стiнках хребтового каналу.
Вщтк кровi вiд хребта здмснюеться за рахунок н траорганних вен хреб^в. Вони представленi сплетен-нями кютково-мозкових комiрок, збиральними, винос-ними i основно-хребцевими венами. Основно-хребцевi вени головним чином збирають кров з тт хреб^в i сполучають мiж собою вени хребтового каналу. У ттах шийних хребцiв цi вени проходять в поперечному на-прямку, у грудних i поперекових - косо-саптальному i у крижових хреб^в - у сагiтальному напрямках. Вени, як розташованi попереду тiл хреб^в, утворюють зовнш-не передне хребтове венозне сплетення, яке найбтьш виражене в шийному та крижовому вщцтах. Зовншне задне хребтове венозне сплетення утворюеться венами задньо! поверхн тiл хребцiв, сполучених поздовжы-ми i поперечними венами. Найбiльш варiабельнi шляхи вiдтоку мають межовi дтянки хребта мiж рiзними його вщдлами: шийним i грудним, грудним i поперековим, поперековим i крижовим.
Висновки
1. Хребтовий стовп у своему розвитку проходить 3 стадп: сполучнотканинну (7,0-14,0 мм ТКД), хрящову (15,0-44,0) i кюткову (45,0-360,0 мм ТКД). У зародюв 8,0-10,0 мм ТКД тта хреб^в утворюються iз краыаль-но! i каудально! частин двох сусщых склеротомних мас.
2. У передплодiв 14,0-16,0 мм ТКД на окремих дтянках хребта бiля хорди формуються скупчення хрящових клiтин-майбутнi хребщ, а в промiжках мiж ними формуются мiжхребцевi диски.
3. У пердплодiв 24,0-28,0 мм ТКД починають фор-муватися основнi компонети суглобiв хребта: сугло-бовi поверхнi, суглобова капсула i суглобова щiлина.
4. Кровопостачання здмснюеться за рахунок хребтово!, глибоко! i висхiдно! шийно!, 7 пар мiж-ребрових артерiй, 3 пари поперекових, серединно!, бiчних крижових i клубово-попереково! артерi!.
5. Венозна система хребтового стовпа у плодiв утворюеться завдяки штраорганним венам хреб^в, внутрiшнiм i зовнiшнiм хребтовим венозним спле-тенням i прихребтовим венам.
6. У зародюв 6,0-13,0 мм ТКД i перецлодiв 14,020,0 мм ТКД вщносна довжина хребта бтьша, нiж у плодiв 300,0-350,0 мм ТКД, у зв'язку з тим, що у ембрюыв слабше розвинен кiнцiвки, якi заклада-ються тзнше за хребтовий стовп.
Перспективи подальших дослiджень. Прюри-тетнiсть дослщження зумовлена важливiстю даних про внутршньоутробний розвиток людини для ме-дично! науки загалом i вiдсутнiстю цтюних уявлень про закономiрностi хронологiчно! послщовност розвитку хребтового стовпа i тим самим виявлен-ням критичних перiодiв можливого виникнення вад розвитку структур хребтового стовпа.
Л^ература
1. Виссарионов С.В. Оперативное лечение врожденной деформации грудопоясничного отдела позвоночника у детей / С.В. Виссарионов, Д.Н. Кокушин, С.М. Белянчиков, В.В. Мурашко, К.А. Картавенко // Ортопедия, травматология и восстановительная хирургия детского возраста. - 2013. - Т. 1, № 1. - С. 10-15.
2. Драгун В.М. Грыжи межпозвонковых дисков пояснично-крестцового отдела позвоночника. Результаты лечения / В.М. Драгун, В.Н. Мусихин, В.Г. Валерко [и др.] // Материалы V съезда нейрохирургов России. - Уфа, 2009. - С. 104-105.
3. Дулаев А.В. Ревизионная хирургия при дегенеративных заболеваниях позвоночника / А.В. Дулаев, А.В. Дыдыкин, Ю.А. Булахтин [и др.] // Материалы всерос. науч-практ. конф. «Поленовские чтения». - СПб., 2011. - С. 35-36.
4. Жарков П.Л. Анатомические особенности нервной системы позвоночника / П.Л. Жарков // Радиология-практика. - 2010. - № 5. - С. 18-24.
5. Кобызев А.Е. Хирургическое лечение врожденного стеноза позвоночного канала при нарушении сегментации позвонков грудного отдела позвоночника / А.Е. Кобызев, С.О. Рябых // Хирургия позвоночника. - 2012. № 4. - С. 55-58.
6. Кравчук Е.И. Количественный анализ нейроцитов поясничных спинномозговых узлов человека в плодном периоде и у новорожденных / Е.И. Кравчук, В.Н. Кравчук // Журнал анатомии и гистопатологии. - 2012. - Т. 1, № 3. - С. 25-29.
7. Петровський В.В. Шляхи вщтоку лiмфи вщ попереково-крижового сплетення / В.В. Петровський, В.С. Пикалюк // УкраУнський медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 6. - С. 206-211.
УДК 611.711.013
РОЗВИТОК СТРУКТУР ХРЕБТОВОГО СТОВПА В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ Кривецький В. В., Беспл^шк М. Г., НарЫя В. I., Кривецький I. В.
Резюме. Захворювання хребта частше вражають людей працездатного в1ку, вони мають схильнють до затяжного переб1гу з неодноразовими рецидивами, призводять не ттьки до тимчасовоУ, а й стмкоУ втрати працездатност1, маючи при цьому тенденц1ю до зростання, тому е актуальним доотдження розвитку хребтового стовпа.
В дан1й статт1 описан! результати дослщження розвитку хребтового стовпа починаючи з зародкового перюду, коли закладка хребта починаеться з мезенх1мних зачатюв, як1 збираючись навколо хорди вщ-межовують и вщ нервовоУ трубки. З початком розвитку спинного мозку у зародюв утворюеться кривизна направлена в дорсальний бк.
Вивчено основу хребта, якою е хорда, яка з подальшим його розвитком також зм1нюеться, розпадаючись на окрем1 фрагменти. Джерела кровопостачання розташован симетрично на правому та л1вому боц1 хребта, але Ухня юльюсть р1зна. Особлива р1зниця спостер1гаеться серед додаткових артерм у шийному i серед постмних у грудному вщцтах. Найбтьш варiабельнi шляхи вщтоку кровi мають межовi дтянки хребта мiж рiзними його ватами: шийним i грудним, грудним i поперековим, поперековим i крижовим. Ключовi слова: хребтовий стовп, онтогенез, людина.
УДК 611.711.013
РАЗВИТИЕ СТРУКТУР ПОЗВОНОЧНОГО СТОЛБА В ПРЕНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА
Кривецкий В. В., Бесплитник М. Г., Нарсия В. И., Кривецкий И. В.
Резюме. Заболевания позвоночника чаще поражают людей трудоспособного возраста, они имеют склонность к затяжному течению с неоднократными рецидивами, приводят не только к временной, но и стойкой утрате трудоспособности, имея при этом тенденцию к росту, поэтому является актуальным исследование развития позвоночного столба.
В данной статье описаны результаты исследования развития позвоночного столба начиная с зародышевого периода, когда закладка позвоночника начинается с мезенхимных зачатков, которые собираясь вокруг хорды отделяют её от нервной трубки. С началом развития спинного мозга у зародышей образуется кривизна, направленная дорсально.
Изучено основание хребта, каковым является хорда, которая с последующим его развитием также меняется, распадаясь на отдельные фрагменты. Источники кровоснабжения расположены симетрично на правом и левом боку позвоночника, но их количество разное. Особая разница наблюдается среди допольнительных артерий в шейном и среди постоянных в грудном отделах. Наиболее вариабельные пути оттока крови имеют пограничные участки позвоночника между различными его отделами: шейным и грудным, грудным и поясничным, поясничным и крестцовым. Ключевые слова: позвоночный столб, онтогенез, человек.
UDC 611.711.013
THE DEVELOPMENT OF STRUCTURES IN THE SPINE IN PRENATAL PERIOD OF HUMAN ONTOGENESIS Kryvetskyi V. V., Besplitnik M. G., Narsiya V. I., Kryvetskyi I. V.
Abstract. The disease of the spine affects more often people of working age. They tend to have a long lasting period of illness with many relapses, which lead either to temporary or permanent disability. The number of spine diseases is increasing, that is why the research of development of the spinal column is important and actual today.
This article describes the results of studying the spine since the embryonic period when the beginning of the spine starts with the mesenchyme rudiments which move out of the sclerotome and gather around the chord sepa-
rating it from the neural tube. Each sclerotome consists of cranial and caudal parts. Some cells of the caudal part move against the center of myotomes and form an intervertebral cartilage, while others merge with the cells of the cranial part of the next sclerotome and form a mesenchymal center of vertebrae. The body of the vertebrae are made of two parts of neighboring sclerotomes-cranial and caudal. From the beginning of the development of the «spinal cord» in embryos forms a curve bend to the dorsal side. From the beginning of the development of the spinal cord embryos have a formed curved bend to the dorsal side.
Studied the base of the spine, which is the chord that followed its development is also changing, breaking down into fragments. It has the form of a cylindrical strand and passes in the middle of cartilaginous spine, passing through the vertebral bodies and intervertebral discs beginnings. Embryos of 11,5-13,5 mm PCL articular processes of the vertebrae have the appearance of small performances at the cranial and caudal surface curves, lateral and transverse. The bodies of the vertebrae are equally tetrahedral shape, which is placed between the mesenchyme. Neural tube, which develops from the neural plate, its cranial end of the extended tab gives rise to the brain, and the rest, which is located in the neck, turns into the spinal cord, which in future fills the spinal canal. Learning series of histological sections of embryonic development period has shown that this phase is the first step in the formation of the spinal cord, spinal nerves, white and gray connecting branches. Embryonic period is characterized by rapid changes in the development of the spine and the sympathetic trunk, and at the same time is one of the critical periods of organogenesis nodes, sympathetic trunk and spine. Start building intervertebral cartilage begins in the cranial and spine embryos of 11,0-13,0 mm PCL they are the entire length of the spinal column. Intervertebral cartilage height greater than the height of the vertebral body.
Stage of development prefetuses of 32,5-37,0 mm PCL is a transition from the embryonic forms of those they are newborns. Convolution spinal column still remains, but significantly smoothed compared to embryos. In each of the vertebrae can distinguish main parts except spinous processes.
Sources of blood supply are arranged symmetrically on the right and left sides of spine but their number is different. All arteries form the arterial networks that are located on the side of the vertebral bodies, front and rear walls of the spinal canal. Special difference is in extra arteries in the neck and regular ones in the thoracic region. The blood flow from the spine is done due to «intraorganal veins» of the vertebrae. They are plexuses bone and brain cells, cleaning, and basic remote-vertebral veins. The veins are located in front of the vertebral bodies form the external front vertebral venous plexus, which is most pronounced in the cervical and sacral section. The outer rear vertebral venous plexus formed veins posterior surface of the vertebral bodies connected longitudinal and transverse veins. The most variable ways have blood effluent boundary area of the ridge between it's departments, breast and cervical, thoracic and lumbar, lumbar and sacral.
Keywords: spine, ontogeny, human being.
Рецензент — проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 06.02.2017 року
© Месоедова В. А.
УДК 616 - 074 + 591.481.8+611.34+616.341 Месоедова В. А.
АНАЛ1З МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИК1В НЕЙРОН1В П1ДСЛИЗОВОГО СПЛЕТЕННЯ 1НТРАМУРАЛЬНОГО НЕРВОВОГО АПАРАТУ ТОВСТОТ КИШКИ НА 30-180 ДОБУ П1СЛЯ ДИСТАЛЬНОТ РЕЗЕКЦЙ" тонкот кишки
ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет»
(м. 1вано-Франк1вськ)
mva80@inbox.ru
У статп використано матерiал, який е частиною науково-дослщно! роботи кафедри ктычно! анато-ми та оперативно! хiрургi! «Морфо-функцюнальне доотдження нервово-ендокринного апарату травного тракту i його мiкроциркуляторного русла у ш-тактних щурiв, пюля резекци тонко! кишки та при патологи» (№ державно! реестраци 010711006637).
Вступ. Серед проблем сучасно! медицини осо-бливе мюце займають доотдження регуляторних систем,зокрема, нервового апарату травного тракту [1,3]. Вщомо, що товста кишка, як i шшм вщдши травного каналу, мае добре виражений нервовий
апарат [4,7,9]. Використання сучасних методiв ю-тотно розширило i доповнило уявлення про структуру i функцю штрамурального нервового апарату кишки в нормi та при патологи [2,3,6].
Однак, на сьогодн мало вивчен реактивы проце-си в нервовому апарат товсто! кишки при видаленн клубово! частини тонко! кишки. 1х дослщження пред-ставляе значний Ытерес, так як ц процеси беруть участь в забезпеченн компенсаторно-пристосуваль-них змЫ, а також впливають на переб^ пюляоперацм-ного перюду. Виршення цих питань набувае особливого значення, осктьки в хiрургiчних ктнках часто
