CC BY
47
© О. М. Тарасенко, О. П. Шармазанова*, Л. В. Мирончук
УДК 616. 073. 7. 617. 546, 617. 547, 617. 53. 616-036. 86
О. М. Тарасенко, О. П. Шармазанова*, Л. В. Мирончук
РУХОМЮТЬ ШИЙНОГО ВЩДШУ ХРЕБТА В САПТАЛЬНШ ПЛОЩИШ ЗА
РЕНТГЕНОЛОГННИМИ ОЗНАКАМИ ПРИ ХРЕБЕТНО-CПИННОМОЗКОВiЙ
ТРАВМi В ПРАКТИЦ МСЕК
ДУ «УкраГнський державний НД1 медико-соцiальних проблем iнвалiдностi МОЗ УкраГни»
(м. Днiпропетровськ) *Харкiвська медична академiя пюлядипломно'Госвiти (м. Харкiв)
Стаття е фрагментом пошуково! теми.
Вступ. Хребет е одним з найбтыш складних в анатомо-функцiоналыному вiдношеннi вщдшом опорно-рухово! системи, в склад якого входить бага-то рiзнорiдних за тканинним складом, анатомiчною будовою i функцiям компонентiв. Функцiоналыною одиницею хребта е хребетно-руховий сегмент (ХРС), який включае два сумiжних хребця, диск мiж ними, вiдповiдну пару дуговщросткових суглобiв i зв'язковий апарат [1-4, 6]. Хребет виконуе багато важливих функцй осi, опори, статики, амортизацп, захисту. Однiею з найважливiших функцм е забезпе-чення рухомостi людини.
Рухомiсты хребта (РХ) можлива завдяки комплек-сним взаемодiям тiл хреб^в, мiж хребцевих дискiв i дуговщросткових суглобiв. На рiвнi буды-якого сегмента рухомюты хребта невелика, проте сума рухiв ХРС забезпечуе II в цтому в бiлыш широких межах [2-5].
Практично при вЫх пошкодженнях хребта втра-чаетыся або збтышуетыся рухомiсты чи окремого сегмента, або в^ту хребта в цтому, що значно по-гiршуе стан хворого. В лiтературi приведено багато кгмычних показникiв РХ в рiзних вiдцiлах, якi базу-ютыся на яюсних ознаках [6]. Основними методами, за допомогою яких можливо вивчити i об'ектизувати РХ, як в норм^ так i при патологи залишаютыся про-меневi, серед яких найбтыш доступною i використа-ною е функцiоналына рентгенографiя (конвенцiйна або цифрова), але конкретн численнi показники ви-разностi згинiв хребта приведем лише в поодиноких роботах, тому ця проблема потребуе подалышого вивчення [2, 6].
Метою даного дослщження було вивчення рухомостi шийного в^ту хребта в сагiталынiй площинi пюля хребетно-спинномозкових травм шийного вiццiлу.
Об'ект I методи досл1дження. Проаналiзованi рентгенограми i функцiоналынi спондилограми в бiч-нiй проекцiI 136 пацiентiв вком вiд 25 до 75 роюв, якi знаходилисы на обстеженнi та експертизi з приводу хребетно-спинномозкових травм шийного в^ту хребта в травматолопчному в^тены ДУ «Укра!н-сыкий державний НД1 медико-соцiалыних проблем
iнвалiдностi МОЗ Укра!ни» з 2012 по 2014 роки. ВЫ па^енти були роздтеы на вiковi групи вiдповiдно рекоменда^ям ВООЗ: 25-44 рокiв - молодий вк (48 пацiентiв), 44-60 - середнм вiк (86 пацiентiв), 60-75 роюв - похилий вiк (2 пащенти). Чоловiкiв було 92 жшок - 44.
Згiдно мети дослщження на рентгенограмах ви-вчаласы вюы хребта в сагiталынiй проекцiI, величини ку^в лордозу в за вщомою методикою ОоЬЬа. Крiм того вивчалисы спiввiдношення в кожному окремому сегментк
Результати досл1джень та Ух обговорення. З
даних лтератури вiдомо, що одыею iз характерних особливостей хребетного стовпа в шийному вiдцiлi е наявнюты в сагiталынiй площинi фiзiологiчного ви-кривлення - лордозу. ВЫ обумовлений вертикалы-ним положенням тулуба i розвиваютыся лише в по-стембрiоналыному перiодi [4].
На рентгенограмах з функцюналыними пробами в сапталынм проекцiI можуты виявляти-ся випрямлення або посилення лордозу, а також змщення хребцiв до переду або до заду. Одно-часне змiщення двох i бiлыше хребцiв в одному на-прямку визначаюты як сходинкове змщення. При-йнято видiляти чотири типи порушення рухомостi хребта: 1 - ппермобтынюты, 2 - ппомобтынюты, 3 - нестабiлынiсты, 4 - повна вщсутнюты рухомостi.
Аналiз величини лордозу шийного вщдту хребта е важливим компонентом при вiдновному л^ваны пiсля компрессiйних переломiв тiл хреб^в для оцiнки ступеня корекцiI виправлення його оЫ, а також для визначення групи Ывалщностг
Загалом, при аналiзi спондилограм хворих з наслщками травм шийного вiдцiлу хребта та спинного мозку були виявлен наступи ознаки: клиноподiбнi деформацiI тт хребцiв, як наслiдки компресiйних переломiв, з формуванням кутових кiфозiв, по-стравматичне фiброзно-кiсткове перероджен-ня мiжхребцевих дискiв, осифiкацiю передныо! повздовжныо! зв'язки з утворенням на рiвнi ураже-ного сегменту «кiсткового мiсточка». Клиноподiбна деформацiя зi зниженням висоти до 1/2 тта хребця була виявлена у 58 % па^ен^в, що вщповщало II
Рис. 1. Клиноподiбна деформащя тiла С5, як наслiдок перенесеного компресiйного перелому М ступеня у пацieнта Д., 38 ромв, з наявнiстю кутового кiфозу 15°, мiжхребцевий остеохондроз сегмен^в С4-С5, С5-С6, полiсегментарний дефор-муючий спондилоартроз, деформу-ючий спондильоз сегмен^в С4-С5, с5-с6.
Рис. 2. Клиноподiбна де-формацiя тiла С3, як наслi-докперенесеного компре-сiйно-осколкового перелому iii ступеня у пацieнта К., 52 роюв з ураженням мiжхреб-цевих дискiв сегментiв С2-С3, С3-С4, з формуванням кутового юфозу 18° i вщсут-нiстю юсткового зрощення тiла С3.
ступеню компресiI (рис. 1), зi знижен-ням висоти бтьше нiж на половину тта, що вiдповiдало III ст. компреси - у 37 % па^ен^в (рис. 2).
На рис. 3 зображено постравма-тичне фiброзно-кiсткове перероджен-ня мiжхребцевих дискiв, осифка^ю передньо! повздовжньо! зв'язки з ут-воренням на рiвнi ураженого сегменту «кюткового мiсточка» (бокова осифiкацiя по латеральному контуру, частше при скалкових переломах). У переважно! бiльшостi (75 %) па^ен^в виявляли кiстковий (або кютково^брозний) блок травматично ураженого хребця, частше блок формувався з каудально розта-шованим хребцем. У 5 % па^етчв виявляли юстковий блок мiж суставними вiдростками тт хребцiв. При не усуне-них компресмних чи скалкових переломах виявляли нестабтьнють в ураже-них сегментах. Майже у вЫх випадках виявляли посттравматичн (рис. 4) дегенеративно-дистрофiчнi змiни хребта - посттравматичний остеохондроз.
Також у випадку проведення оперативного втручання (рис. 4) вивча-ли спроможнiсть стабкгнзуючо! систе-ми (переднiй спондилодез кейджем чи пластиною, або !х поеднанням - 63 % випадюв).
У вЫх пацiентiв з наслiдками хре-бетно-спинномозкових травм шийного
Рис. 3. Рентгенограма шийного вщдту хребта в саптальнш площинi хв. М., 32 роки, пiсля кiсткового аутокор-подезу сегмента С4-С5 з формуванням кюткового блоку через 3 роки шсля травми та оперативного втручання. Мiжхребцевий остеохондроз сегментiв С5-С6, С6-С7, деформуючий спондильоз сегментiв С3-С4, С5-С6.
Рис. 4. Рентгенограма шийного вщдшу хребта в сагiтальнiй площинi хв. Р., 47 ромв компресiйно-скалковий перелом тша С6 замiщено титаново'Г конструкцieю та виконано переднш корпородез, що призвело до блоку тiл С5-С6-С7, фасований металоостеосинтез стабiльний при виконаннi максимального згинання та розгинання шийного вщдшу хребта. Також вiдмiчаeться неоартроз пiсля скалкового перелому остистого вщростку С6 та посттравматичнi дегенеративно-дистрофiчнi змши I стадп. фiзiологiчний лордоз ви-прямлений; антелiстез тiла С3; С4-ретролютез фiксований при виконаннi функцiональних проб; нерiвномiрний хондроз з нестабiльнiстю сегмен^в С3-С4, С4-С5; розповсюджений остеохондроз.
вiддiлу хребта вiдмiчено порушення pyxoMOCTi в шийному вiддiлi - у 10 % у виглядi гiпеpмoбiльнoстi уражених сегментов, у 15 % у виглядi гiпoмoбiльнoстi, у 38 % у виглядi нестабiльнoстi та у 37 у виглядi по-вноУ вiдсyтнoстi pyxoмoстi.
Висновки.
1. У пащентчв з наслiдками хребетно-спинно-мозкових травм в шийному вщд1ж хребта основним методом дiагнoстики порушення функци ураженоУ дiлянки е pентгенoлoгiчний.
2. У вЫх пацieнтiв з наслщками хребетно-спинно-мозкових травм в шийному вщд^ хребта вiдмiчено порушення рухомост в уражених сегментах.
Перспективи подальших досл1джень. В по-дальшому плануеться визначити тенденцiУ та роз-робити рекомендаци по профiлактицi та зниженню рiвня iнвалiдностi при хребетно-спинномозкових травмах, а також направленню вектора прикладання концентрацiУ найбiльшоУ уваги до певного виду не-виробничих травм.
Л^ература
Попелянский Я. Ю. Ортопедическая неврология (Вертебрология): Руководство для врачей [Текст] - 3-е изд. перераб. и доп. - М. : МЕДпресс-информ, 2003. - 627 с.
Функциональное рентгенологическое исследование шейного вщдшу позвоночника с использованием угла аксиса [Электронный ресурс] / В. Т. Пустовойтенко, А. В. Белецкий, С. В. Макаревич, А. Н. Мазуренко. Режим доступа - http:// www. bsmu. by/2010/index. php.
Сороковиков В. А. Формирование синдрома нестабильности позвоночно-двигательного сегмента и патогенетические обоснованные способы его коррекции [Текст] : дис. ... доктора мед. наук / В. А. Сороковиков. - Иркутск, 2003. -218 с.
Федосов В. М. Форма шейного отдела позвоночника в различные возрастные периоды [Текст] / П. Л. Жарков // Арх. Анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1989. - Т. 96, № 5. - С. 35-37.
Хаджимуратова С. Х. Количественная оценка нормальных формы и подвижности позвоночника по данным рентгено-грамометрии [Текст] : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14. 01. 13 «Лучевая диагностика, лучевая терапия» / С. Х. Хаджимуратова. - М., 2010. - 19 с.
Сгибательно-разгибательная подвижность поясничного отдела позвоночника у мужчин и женщин по данням рентге-нограмметрии [Электронный ресурс] / С. Х. Хаджимуратова, П. Л. Жарков, Г. С. Пуртова, И. А. Удельнова, А. В. Зуева. Режим доступа: //http: //vestnik. rncrr. ru /vestnik/v9/ 2010/papers/ hadjimuratova2_v9. htm.
УДК 616. 073. 7. 617. 546, 617. 547, 617. 53. 616-036. 86
РУХОМЮТЬ ШИЙНОГО ВЩДШУ ХРЕБТА В САПТАЛЬШЙ ПЛОЩИНi ЗА РЕНТГЕНОЛОПЧНИМИ ОЗ-НАКАМИ ПРИ ХРЕБЕТНО-CПИННОМОЗКОВiЙ ТРАВМi В ПРАКТИЦi МСЕК
Тарасенко О. М., Шармазанова О. П., Мирончук Л. В.
Резюме. Метою доотдження було вивчення pyx0M0CTi окремих вдцктв хребта в сагiтальнiй площинi у пащетчв з наслiдками хребетно-спинномозкових травм шийного вдцту, для чого були npoaHari30BaHi рент-генограми i функцюнальы спондилограми в бiчнiй проекцiI 136 пащетчв вiком вiд 25 до 75 роюв. Визначення величин лордозу проводилося за методикою Cobba.
Прийнято видтяти чотири типи порушення рухомост хребта: гiпермобiльнiсть, гiпомобiльнiсть, нестабiльнiсть, повна вщсутнють рyхомостi. Клиноподiбна деформацiя зi зниженням висоти до 1/2 тта хребця була виявлена у 58 % пащен^в, що вiдповiдало II ступеню компресiI, зi зниженням висоти бтьше нiж на половину тта, що вщповщало III ст. компреси - у 37 % па^ен^в. У переважно! бiльшостi (75 %) пащен^в виявляли кiстковий (або юстково^брозний) блок травматично ураженого хребця, частше блок формував-ся з каудально розташованим хребцем. У 5 % пащен^в виявляли кiстковий блок мiж суставними вiдростками тiл хребцiв. У вЫх пацiентiв з наслiдками хребетно-спинномозкових травм шийного в^ту хребта вiдмiчено порушення рyхомостi в шийному вщдшк у 10 % - у виглядi гiпермобiльностi уражених сегментiв, у 15 % - у виглядi ппомобтьност^ у 38 % у виглядi нестабiльностi та у 37 % - у виглядi повно! вiдсyтностi рyхомостi.
Ключовi слова: лордоз, функцюнальы рентгенограми, хребетно-спинномозковi травми.
УДК 616. 073. 7. 617. 546, 617. 547, 617. 53. 616-036. 86
ПОДВИЖНОСТЬ ШЕЙНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА В САГИТТАЛЬНОЙ ПЛОСКОСТИ ПО РЕНТГЕНОЛОГИЧЕсКИМ ПРИЗНАКАМ ПРИ ПОЗВОНОЧНО-сПИННОМОЗГОВОЙ ТРАВМЕ В ПРАКТИКЕ МсЕК
Тарасенко О. Н., Шармазанова О. П., Мирончук Л. В.
Резюме. Целью исследования было изучение подвижности отдельных отделов позвоночника в сагиттальной плоскости у пациентов с последствиями позвоночно-спинномозговых травм шейного отдела, для чего были проанализированы рентгенограммы и функциональные спондилограмы в боковой проекции 136 пациентов в возрасте от 25 до 75 лет. Определение величин лордоза проводилось по методике Cobba .
Принято выделять четыре типа нарушения подвижности позвоночника: гипермобильность, гипомобиль-ность, нестабильность, полное отсутствие подвижности. Клиновидная деформация со снижением высоты до 1/2 тела позвонка была обнаружена у 58 % пациентов, что соответствовало II степени компрессии, со снижением высоты более чем на половину тела, что соответствовало III ст. компрессии - в 37 % пациентов. У подавляющего большинства (75 %) пациентов выявляли костный (или костно-фиброзный) блок травматически пораженного позвонка, чаще блок формировался с каудально расположенным позвонком. У 5 % пациентов проявляли костный блок между суставных отростками тел позвонков. У всех пациентов с последствиями позвоночно-спинномозговых травм шейного отдела позвоночника отмечено нарушение подвижности в шейном отделе: в 10 % - в виде гипермобильности пораженных сегментов, в 15 % - в виде гипомо-бильности, в 38 % - в виде нестабильности и в 37 в виде полного отсутствия подвижности.
Ключевые слова: лордоз, функциональные рентгенограммы, позвоночно - спинномозговые травмы.
UDC 616. 073. 7. 617,546, 617,547, 617. 53. 616-036. 86
Mobility of the Cervical Spine in the Sagittal Plane by Radiographic Features on Vertebral and Spinal Injury in Practice of Medical-Social Examination
Tarasenko O., Sharmazanova O., Myronchuk L.
Abstract. Mobility of the spine is possible due to the complex interactions of the vertebral bodies, intervertebral discs and joints. At the level of any segment of the spine mobility is low, but the amount of vertebral movement provides its generally more widely.
Practically all damage or loss of spine mobility increases or individual segments or spine as a whole, which significantly affects the patient's condition. The literature brought many clinical parameters of sagittal plane in different parts based on quality traits. The main method by which we can learn and sagittal plane, both in normal and in pathology are radiational, the most affordable and functional radiography is used (conventional or digital), but many specific indicators of severity of bends spine aligned only individual work, so this issue needs further study.
The aim of the study was to investigate the mobility of some spine in the sagittal plane in patients with consequences of vertebral and spinal cervical injuries, which were analyzed by X-ray and functional spondylohrams in lateral projection 136 patients aged 25 to 75 years.
According to the objectives of the study evaluated the radiographs on the axis of the spine in the sagittal projection, the values of the angles of lordosis in the known method Cobba. Also studied the value in each segment.
Overall, the analysis spondylogram patients with traumas of the cervical spine and spinal cord revealed the following features: wedge-shaped deformation of vertebral body compression fractures as a consequence of the formation of angular kyphosis, postraumatic fibrous bone degeneration of intervertebral discs, ossification of the anterior longitudinal ligament of formation at the level of the affected segment of « bone bridge» .
Results. X-rays of functional tests in lateral projection may show lordosis straightening or strengthening, and displacement of the vertebrae to the front or backward. Simultaneous displacement of two or more vertebrae in the same direction is defined as the stepped offset. Accepted provide four types of violations of mobility of the spine : 1 - hypermobility, 2 - hipomobility 3 - instability, 4 - complete lack of mobility.
Wedge deformation with a reduction up to 1 /2 of the vertebral body was detected in 58 % of patients who meet the II degree of compression, with decreased height of more than half of the body, which corresponded to the III. compression - in 37 % of patients. The vast majority (75 % ) patients showed bone (or bone and fibrous ) block traumatically affected vertebra, often formed of a block located caudal vertebra. In 5 % of patients showed bone block between the articular processes of the vertebral bodies.
Also in the case of surgery studied the ability of the stabilizing system (anterior spinal fusion cage or plate, or a combination - 63 % of cases).
All patients with vertebral effects of spinal injuries of the cervical spine mobility violations noted in the cervical region - 10 % in the form of hypermobility of the affected segments, 15 % as hipomobility, 38 % in the form of instability and 37 in a complete lack of mobility.
Key words: lordosis, functional radiographs, vertebral- spinal injury.
Рецензент - ст. н. с. Голш В. А.
Стаття надшшла 13. 02. 2014 р.
