CC BY
16
АктуальН проблеми сучасно! медицины
УДК 611.389.013-053.13
Марчук В.Ф., Марчук Ф.Д., Процак Т.В., Гуменюк А.Л.
ЕМБР1ОГЕНЕЗ ОРГАН1В I СТРУКТУР РЕТРОПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ПРОСТОРУ НА ПОЧАТКУ ПЕРЕДПЛОДОВОГО ПЕР1ОДУ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
ВДНЗУ "Буковинський державний медичний ушверситет", м. Чернiвцi
Дослiдження проведене на передплодах людини 14,0-28,0 мм ТКД методами мiкроскопij, графiчноУ / пластичноУ реконструкцИ та морфометрУУ. Встановлено, що найбльшим органом за розмiром рет-роперитонеального простору на початку передплодового пер'юду серед iнших досл'джених органiв е закладки надниркових залоз. Рiвень розташування надниркових залоз упродовж другого мсяця внутршньоутробного розвитку по в'дношенню до хребтового стовпа суттево не зм'тюеться i ко-ливаеться в межах Х1-Х11 грудного - II поперекового хребця. Присередньо права / л'1ва наднирников/ залози стикаються з/ скупченням щтьно'У мезенх'ши ретроперитонеального простору, яка без чт-ких меж переходить у корiнь брижi кишково'У трубки. У дослджених передплод'в наднирков/ залози щльно прилягають до гонадомезонефричного комплексу. А в передплод'т 25,0-26,0 мм ТКД в'дзна-чаеться зменшення площини зткнення гонадомезонефричного комплексу з наднирковими залозами як латерально, так / спереду. З подальшим розвитком у передплод'т 27,0-28,0 мм ТКД гонадомезо-нефричний комплекс розташовуеться нижче, так що топографоанатом'чний зв'язок мiж цими утвореннями повнстю втрачаеться. Зл'ва до передньо'У поверхн наднирково'У залози прилягають задня стнка шлунка, невеликих розмiрiв закладка селез/'нки, дорзальний мезогастр'!й, закладка пд-шлунково'У залози. На початку передплодового пер'юду розвитку передня межа примiтивного ретроперитонеального простору представлена шаром однорядного мезотелю, а задня межа простору в'дносно безструктурна. На досл'дженш стада розвитку на задн'1й стiнцi черевноТ порожнини ро-зташоваш: закладки надникрових залоз, мезонефросв i гонад, закладки постшних нирок, закладки сечоводв.
Кпючов1 слова: ретроперитонеальний простер, передплщ, розвиток, онтогенез.
Робота е фрагментом планово! комплексноТ науковоТ роботи кафедри анатом Я людини iм. М.Г. Туркевича i кафедри анатоми, топографiчноj' анатом И та оперативной хiрургíí Буковинського державного медичного ушверситету «Закономiрностi перинатальной анатоми та ембрютопографп. Визначення статево-вкових особливостей будови i топографо-анатомiчних взаемовiдношень органiв та структур в онтогенезi людини», № держ. реестрацП 0110и003078.
Вступ
Бтьшють наукових праць як морфопопв, так i кпшщиспв присвячеш вивченню будови та топо-графп оргашв та структур заочеревинного простору в постнатальному пер^ онтогенезу людини. Вщомо, що органи заочеревинного простору розвиваються в тюному топографо-анатомiчному взаемозв'язку iз сумiжними органами черевноТ порожнини, утворюючи при цьому окремi огранокомплекси.
Наявнють у ретроперитонеальному просторi чисельних судинно-нервових утворень i оргашв сечовидтьноТ системи вимагае детального ви-вчення Тх анатоми з метою диферен^апьноТ дiа-гностики захворювань. ^м цього, знання поша-ровоТ будови заочеревинного простору i вивчен-ня анатоми нирок, сечоводiв i надниркових залоз обфунтовуе тактику основних оперативних втручань у цш дтянцк
Пухлини ретроперитонеального простору мають рiзну специфку i природу. Серед най-бтьш небезпечних варто видтити пухлини се-човодiв, нирок та надниркових залоз, як за вщ-сутност своечасноТ терапп можуть спричинити летальний результат патента. Згiдно зi статис-тичними даними пухлини ретроперитонеального простору найчастше дiагностуються у вковому iнтервапi 20-50 рокiв, причому жшки бiпьш схи-пьнi до такоТ патологи. Ретроперитонеальний простiр за своею топографо-анатомiчною будо-вою забезпечуе умови для безперешкодного розповсюдження об'емного процесу на вепику
дтянку. У зв'язку з цим, ц утворення зазвичай тривапий час ростуть безсимптомно та досяга-ють значних розмiрiв [1,2,3,4,5,6,7].
Тому актуальнють доспiдження ембрюгенезу органiв i структур ретроперитонеального простору на початку передплодового перюду онтогенезу людини, не зважаючи на значш досягнення у вивченш ^еТ дiпянки, не зменшуеться.
Мета дослщження
З'ясувати особпивостi закпадки та простежи-ти динамiку розвитку оргашв та структур ретроперитонеального простору на початку передплодового перюду онтогенезу людини.
Об'ект i методи дослщження
Методами мiкроскопiТ, графiчноТ i ппастичноТ реконструкцiТ та морфометри проведено досл^ дження на 20 серiях поспiдовних гiстопогiчних зрiзiв передпподiв людини 14,0-28,0 мм ™'яно-куприковоТ довжини (ТКД).
Результати дослiджень та 1х обговорення
Упродовж усього другого мюяця внутршньоу-тробного розвитку найбiпьшим за розмiром iз розгпянутих органiв е закпадки надниркових залоз. Тх форма змшюеться вiд овоТдноТ до крап-пеподiбноТ, що вiдбуваеться за рахунок перева-жно росту крашапьного вiддiпу органа. На вщмь ну вщ дефiнiтивного стану в цьому пер^ розвитку в наднирковш запозi можна розрiзнити чо-тири заокругпеш плавно перехiднi одна в одну поверхш: передню, задню, патерапьну i медiа-
льну. Рiвень розташування надниркових залоз упродовж всього другого мюяця по вщношенню до хребтового стовпа суттево не змшюеться i коливаеться в межах: верхнш полюс справа до-сягае верхнього краю XI грудного хребця, злiва вiдповiдае нижнiй третиш XI грудного хребця, нижнiй полюс справа досягае нижньоТ половини II поперекового хребця, злiва - верхнш край II поперекового хребця. Синтошя органа справа i злiва рiзна, так само як i змши у вiковому аспек-тi. Так, на початку другого мюяця внутршньоут-робного розвитку обидвi залози ззаду на великш своТй протяжностi оточен пухкою мезенхiмою. Кранiальна ж третина межуе iз закладкою плев-ральноТ порожнини, вiдокремлюючись вiд остан-ньоТ прошарком мезенхiми - закладкою дiафра-гми. Але вже iз середини 7-го тижня до каудаль-ноТ третини залоз прилягае закладка постшноТ нирки. До кiнця 2-го мюяця половина задньоТ по-верхнi залози прилягае до закладки поперековоТ частини дiафрагми, а нижня половина - до закладки постшноТ нирки.
М^ально права i лiва наднирковi залози сти-каються зi скупченням щшьноТ мезенхiми ретро-мезотелiального простору, яка переходить вент-рально у коршь брижi кишковоТ трубки. У цьому скупченн мезенхiми розташовуються формую^ утворення вегетативно!' нервовоТ системи (нерви, гангли), якi частково проникають у залозу.
З латерального боку в передплода початку другого мюяця наднирковi залози на всьому протязi прилягають до гонадомезонефричного комплексу. Проте, у зв'язку з його подальшим опусканням, частина латеральноТ поверхн залоз звтьнюеться, зате торкаеться гонадомезонефричного комплексу передня поверхня каудальноТ частини залози. У зародмв 25,0 мм ТКД вщзна-чаеться зменшення площини з^кнення гонадомезонефричного комплексу з наднирковими за-лозами як латерально, так i спереду, а в передплода 27,0 мм ТКД комплекс розташовуеться нижче, так що топографо-анатомiчний зв'язок мiж цими утвореннями повнютю втрачаеться. Ще при зниженнi рiвня розташування комплексу його мiсця справа займае частка печшки, а злiва - дорзальний мезогастрiй iз закладкою пщшлун-ковоТ залози. Спереду i справа до наднирковоТ залози на протязi всього другого мiсяця внутрн шньоутробного розвитку прилягае права частка печшки i ТТ хвостатий вiдросток, у медiальному вiддiлi каудально розташовуеться нижня порож-ниста вена, яка крашально входить у тканину правоТ частки печiнки. Злiва до передньоТ пове-рхнi наднирковоТ залози послщовно в крашаль-но-каудальному напрямку прилягають задня сл-нка шлунка, невеликих розмiрiв закладка селезн нки, дорзальний мезогастрш, що мiстить закладку пщшлунковоТ залози.
Як показало вивчення пластичних реконстру-кцiй зародкiв 16,0 мм ТКД, закладка постшноТ нирки в середин другого мюяця займае ще до-сить каудальне положення. У зв'язку зi значною
вигнутютю зародка закладки постшних нирок у цей перюд займають похиле положення, близь-ке до горизонтального. Закладка постшних нирок розташовуеться на рiвнi вщходження пупко-вих та шших бiльш дрiбних судин, тобто в межах прим^ивного великого таза. Вщ нижнiх полюсiв закладки надниркових залоз i постiйних нирок вщокремлеш прошарком мезенхiми. Закладки нирок з уах бокiв оточенi мезенхiмою. До кшц 7-го тижня закладки постшних нирок своею верх-ньою частиною прилягають до закладок наднирковоТ залози, а до кшця другого мюяця займають майже половину довжини наднирковоТ залози, а нижньою половиною прилягають до мезонефро-са, площина з^кнення з яким по мiрi опущення гонадомезонефричного комплексу зменшуеться. Звтьняючий проспр стикаеться справа з дтян-кою печшки, злiва - iз дорзальним мезогас^ем.
У зв'язку з вигнутiстю каудального кшця передплода закладки нирок мають похиле положення по вщношенню до умовноТ вертикальноТ лши (осi, проведеноТ через тiло передплода). Закладки нирок розташовуються безпосередньо над мюцем дiлення аорти на велик судини.
У передплодiв 7-го тижня внутршньоутробно-го розвитку передня межа прим^ивного ретро-перитонеального простору представлена шаром мезотелю При визначенн межi в центрi умовно вщскаеться дорзальна брижа кишковоТ трубки по ТТ кореню. Лiнiя вiдходження межi стае бiльш виломленою в зв'язку з великим вщходженням гонадомезонефричного комплексу вщ задньоТ стiнки i бурхливим зростанням закладок надниркових залоз, як теж досить сильно виступають вентрально, хоча в цтому продовжують зали-шатися в тiсному контакт iз задньою стiнкою, не вщокремлюючись вiд неТ подiбно до гонадомезонефричного комплексу. Пстолопчне вивчення показало, що тканина ретромезотелiального простору, за виключенням оргашв, представлена двома видами мезенжми - пухкою i щiльною. Пухка мезенхiма розташовуеться позаду i по боках закладок постшних нирок, а щтьна - розташовуеться у вентральнш частит простору, при-лягае до закладок надниркових залоз, нирок ме-дiально, оточуе аорту, ТТ плки, венознi судини, нервовi елементи.
Задня межа ретромезотелiального простору вщносно безструктурна, однак пухка мезенхiма обмежуеться позаду розташованими клiтинами, маючи деяку орiентацiю - закладки м'язових елеменлв.
Як i на попереднш стади розвитку, на заднiй стшц черевноТ частини целомiчноТ порожнини розташоваш: закладки надниркових залоз; ме-зонефроав i гонад; закладки постiйних нирок; закладки сечоводiв.
Вивчення пластичних реконструкцш, виготов-лених iз серiй зрiзiв зародкiв 19,0 i 22,0 мм ТКД, показуе наявнють певноТ динамки в розташу-ваннi органiв на початку та наприкшц 7-го тижня ембрюгенезу.
АктуальН проблеми сучасно!' медицини
Висновок можуть стати основою для подальшого досл^
На початку передплодового перiоду розвитку дження розвитку i становлення нирок та наднир-
вiдбуваeться iнтенсивне збтьшення закладок кових залоз у наступних вiкових перiодах онто-
надниркових залоз, визначаеться закладка пос- генезу людини з метою з'ясування особливостей
тшних нирок, що супроводжуеться редукцiею будови, синтопи та ïx варiантноï анатомп. мезонефросiв. Наднирковi залози впередплодiв Лггература
16,0-18,0 мм ТКД на всьому протязг прилягають Аляев Ю Г. Истинная серозная внеорганная киста забрюшин-
до гонадомезонефричного комплексу, з подаль- ного пространства / ЮГ. Аляев, В.А. Григорян, Т.Г. Маркосян
шим ïx розвитком (передплоди 25,0-27,0 мм , Б Ур"; -г2005 - № 6. - С. 46-48.
. г 4 г . 2. Багрш М.М. Геморапчна кiста заочеревинного простору: кпгнг-
ТКД) вщзначаеться зменшення площини згтк- ко-морФологГчний аналiз фатального випадку / М.М. Багрiй //
нення з гонадомезонефричним комплексом. Пе- Бук. мед вГсник. - 2012. - Т. 16, № 4(64). - С. 223-226.
______.._____ „„... .„„ „„„„„___________________. .„„ 3. Борисов А.Е. Редкие клинические проявления жидкостных об-
редня межа примгтивного ретроперитонеального разеваний забрюшинного пространства / А.Е. Борисов, А.В.
простору на дослщжуванш стадiï представлена АснсГонов^д Е^Ю*"(ИЩ^™" " Вестн. хирургии им. И И. Грекова. -
шаром мезотелш, а задня межа - вщносно
Бурдо I.C. ТруднощГ дiагностики пухлин заочеревинного прос-
безструктурна. тору / I.C. Бурдо, I.B. KoMicapeHKO // Клн ендокринол. та ендо-
кринна хipуpriя. - 2009. - № 4 (29). - С. 77-80. Перспективи ПОДЭЛЬШИХ ДОСЛЩЖеНЬ 5. Зубков Р.А. Эпидемиология неорганныхз абрюшинных опухо-
лей / Р.А. Зубков, Р.И. Расулов // Сибир. мед. ж. - 2008. - № 1.
Мала ктькють дослщжень та вщсутнють ком- - с. 57-59.
плексного пщходу до вивчення ембрюгенезу 6. Dana K. Andersen The evoM™ of thesurgica| treatment of chronic pancreatitis / K. Dana, F. Frey Charles // Annals ofsurgery. -
структур ретроперитонеального простору зумо- 20i0. - Vol. 251. - P. 18-32.
влюе aктуaльнicть дано'1' проблеми та потребу 7. Sinha C.K. Biliary atresia / C.K. Sinha, M. Davenport // Indian подальшого и вивчення. Одepжaнi результати Assoc. Pediatr. Surg. - 2008. - Vo1. 13, Issue 2. - p. 49-56.
Реферат
ЭМБРИОГЕНЕЗ ОРГАНОВ И СТРУКТУР РЕТРОПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА В НАЧАЛЕ ПРЕДПЛОДНОГО
ПЕРИОДА ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА
Марчук В.Ф., МарчукФ.Д., Процак Т.В., Гуменюк А.Л.
Ключевые слова: ретроперитонеальное пространство, предплод, развитие, онтогенез.
Исследование проведено на предплодах человека 14,0-28,° мм ТКД методами микроскопии, графической и пластической реконструкции и морфометрии. Установлено, что самым большим органом по размеру ретроперитонеального пространства в начале предплодного периода среди других исследованных органов являются закладки надпочечников. Уровень расположения надпочечников в течение второго месяца внутриутробного развития по отношению к позвоночнику существенно не меняется и колеблется в пределах XI-XII грудного - II поясничного позвонка. Медиально правый и левый надпочечники соприкасаются со скоплением плотной мезенхимы ретроперитонеального пространства, без четких границ переходят в корень брыжейки кишечной трубки. У исследованных предплодов надпочечники плотно прилегают к гонадомезонефрическому комплексу. А у предплодов 25,0-26,0 мм ТКД отмечается уменьшение плоскости соприкасания гонадомезонефрического комплекса с надпочечниками как латерально, так и спереди. С дальнейшим развитием у предплодов 27,0-28,0 мм ТКД го-надомезонефрический комплекс располагается ниже, так что топографоанатомическая связь между этими образованиями полностью теряется. Слева к передней поверхности надпочечника прилегают задняя стенка желудка, небольших размеров закладка селезенки, дорзальный мезогастрий, закладка поджелудочной железы. В начале предплодного периода развития передняя граница примитивного ретроперитонеального пространства представлена слоем однорядного мезотелия, а задняя граница пространства относительно бесструктурная. На исследованной стадии развития на задней стенке брюшной полости расположены: закладки надпочечных желез, мезонефросов и гонад, закладки постоянных почек, закладки мочеточников.
Summary
EMBRYOGENESIS OF ORGANS AND STRUCTURES OF RETROPERITONEAL SPACE AT THE BEGINNING OF PREFETAL
PERIOD OF HUMAN ONTOGENESIS
Marchuk V.F., Marchuk F.D., Protsak T.V., Humeniuk A.L.
Key words: retroperitoneal space, prefetal development, ontogenesis.
This study was conducted on human prefetuses 14.0-28.0 mm CCL by microscopy techniques, graphic and plastic reconstruction and morphometry. It was established that the adrenal glands are the largest organs in the size in the retroperitoneal space at the beginning of the prenatal period of human ontogenesis. Location of the adrenal glands during the second month of prefetal development in relation to the vertebral column was not significantly changed and ranged at the level of XI-XII thoracic - II lumbar vertebra. Medially right and left adrenal glands were adjacent to an accumulation of dense mesenchyme retroperitoneal space that passes without clear limits to the root of mesentery intestinal tube. In the prefetuses under the study adrenal glands were adjacent to gonadomesonephric complex. And prefetuses 25.0-26.0 mm TKD demon-started marked reduction of contact plane between gonadomesonephric adrenal complex and adrenal gland both laterally and anteriorly. With further development in prefetuses 27.0-28.0 mm TKD honadomesonephric
complex became located slightly below, so topographic-anatomical relationship between these structures were completely lost. Left to the front surface of the adrenal there is the back wall of the stomach, rudiments of spleen, pancreas, dorsal mesogastrium. In the early period of prefetal development anterior boundary of primitive retroperitoneal space was represented by mesothelial layer, while posterior boundary of the space was relatively structureless. At investigated study of the ontogenesis at the back of the abdomen there were rudiments of adrenal glands, gonads and mesonephros, kidneys and ureters.
УДК 616.12 - 008.331.1:616 - 092.41 - 085: 615.225.2:615:036.6
Нагорна О.О., Белешчев 1.Ф., Горчакова Н.О., Кучеренко Л.1., Мазур I.A., Чекман 1.С. ВПЛИВ АНГ1ОЛ1НУ НА ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМ1НУ В М1ОКАРД1 ЩУР1В З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ ХРОН1ЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ
Нацюнапьний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця, м. Кив 3anopi3bK^ державний медичний ушверситет, м. Запорiжжя
В останн роки вчен ceimy звернули особливу увагу на ендотелй як патогенетичну мшень пору-шень серцево'У д 'яльност'! при патолог 'чних станах та точку прикладання дп лiкарських засоб/'в в експериментах на щурах з хрон/чною серцевою недостатнстю, яку моделювали внутршньоочере-винним введенням доксорубцину (в кумулятившй дозi 15 мг/кг, подтено)' на 6 н'екцш протягом 14 дн'!в). В мюкардi щур'в визначали порушення показниюв енергетичного обм'ту - вмсту аденлових нуклеотид'т, малату, Iзоцитрату, прувату, лактату, аспартату, глутамату, активностi НАД-малатдег'дрогенази, креатинфосфоюнази в цитозол!' i м'1тохондр'1я. Ангiолiн при внутршньошлун-ковому введеннi в дозi 100 мг/кг у виглядi суспензи' з Твном-80 паралельно з доксорyбiцином вiднов-лював вмiсm та активнiсть вищезазначених бiохiмiчних показниюв енергетичного обмну. Млдро-нат в дозi 250 мг/кг, який вводили за подiбною схемою проявляв менш виражений вплив на 6юх!м!чнi показники енергетичного обм'ту.
Кпючов1 слова: анполЫ, м^дронат, хроычна серцева недостатнють, енергетичний обмЫ мюкарда.
Дана робота е фрагментом НДР «Експериментальне обГрунтування комбшованого застосування кардiоmропних препара-miв», № держ. реестрацИ' 0111U009417.
Вступ
В останш роки вчен CBiTy звернули особливу увагу на ендотелш як патогенетичну млшень по-рушень серцевоТ i судинноТ дiяльностi при пато-лопчних станах та точку прикладання дм лкар-ських засобiв. Ендотелш пщвищуе судинний го-меостаз, реалiзуe вазодилятуючу, протизапаль-ну, протифiбринолiтичну, антитромботичну, ан-типпертензивну дш [1]. Дисфункщя ендотелш спостер^аеться у бтьшосп па^енлв з серцево-судинними хворобами [4, 11].
Пошук ендотелюпротею^в здшснюють серед метаболiчних i метабол^отропних сполук, якi можуть володiти безпечнютю та ефективнiстю [9,10]. Одним з нещодавно створених вп"чизняних ендотелiопротекторiв е ангюлЫ (первинна назва лiзинiй, синтезований НВО «Фарматрон») [2].
Мета дослщження
Встановлення впливу ангiолiну на показники енергетичного обмшу в мiокардi щурiв при екс-периментальнiй серцевiй недостатностк
Об'ект i методи дослiдження
Дослщження виконаш на 70 бiлих безпород-них щурах-самцях масою 180-220г, як утриму-вались у вiварiТ НМУ iменi О.О. Богомольця. Утримання тварин та експерименти проводили вщповщно до положень «европейськоТ конвенци про захист безхребетних тварин, як використо-вуються для експериментiв та iнших наукових цтей» (Страсбург, 2005), «Загальних етичних
принцишв експериментiв на тваринах», ухвале-них П'ятим нацiональним конгресом з бюетики (КиТв, 2013).
Для вщтворення хронiчноТ серцевоТ недоста-тностi застосовували доксорубщинову модель [3]. Дана модель веде до розвитку вираженоТ та прогресуючоТ серцевоТ недостатностi у бтьшосп тварин. Призначення доксорубiцину (внутрш ньоочеревинно в кумулятивнш дозi 15 мг/кг по-дтеноТ' на 6 ш'екцш протягом 14 днiв) веде до пониження скоротливост мiокарду лiвого шлу-ночка, його ремоделюванню i формуванню у щурiв прогресуючоТ серцевоТ недостатностi. В дослщженш застосовували доксорубiцин «Ебе-ве» 50 мг/25 мл (ЕБЕВЕ ФармаГесю-мюб.Х.Нфг.КГ, Австрiя). Доксорубiцин розводили фiзiологiчним розчином згiдно шструкци до 25 мл i вводили в дозi 2,5 мг/кг (0,125 мл/ 100 г ма-си) внутрiшньоочеревинно 1 раз на 2 доби протягом 14 дшв.
Анполш вводили за схемою, що була запро-понована Д.П. Хлопошним [7]. Для оцшки кард^ опротективних властивостей препарату, на данш моделi хрошчноТ' серцевоТ недостатност ангiолiн вводили 1 раз на добу внутршньошлунково в дозi 100 мг/кг у виглядi суспензи з Твшом-80 паралельно з введенням доксорубщину протягом 14 дiб, а потiм ще протягом 21 доби. Референт-ним препаратом був метабол^отропний засiб мiлдронат. Мiлдронат вводили за такою ж схемою в дозi 250 мг/кг [5]. Тварин виводили з екс-перименту на 35 добу пщ тюпенталовим нарко-
