CC BY
17
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Лiтература
1. Кравцов С. 1вано-Франювськ. 1сторико-арх^ектурний нарис. Зв1т про НДР. -НТШ у Львов1, 1992. - 21 с.
2. Krawcow S. O ukladzie przestrzennym miasta Brody w XVI - XVII w.// Kwartalnik architektury urbanistyki. - 1983, т. - S. 3-14.
3. Бунин А.В., С аваренская Т.С. История градостроительного искуства. - М.: Стройиздат. - 1979, т.1. - С. 243-254.
4. Motak M. Elementy nowatorskie i tradycyjne w kompozycij urbanistycznej wybranych renesansowych zalozen miejsko-rezydencjonalnych w Polsce.// Studia z historij architektury i urbanistyki. - Krakow, 1999. - S. 196-215.
5. Przegon W. Zamosc swiatowym dziedzictwem kultury. - Krakiw. - 1995. - 79 s.
6. Szymanski S. Fortalitium jasnogorskie w Czestochowie// Kwartalnik architektury urbanistyki, 1963, t. VIII. - Z. 2. - S. 135-156.
7. Szarlowski A. Stanislawow i powiat Stanislawowski. - Stanislawow, - 1887. - S. 212-225.
8. Ульр1х фон Вердум. Щоденник// Жовтень. - 1983, № 10. - С. 100.
УДК 585.524.3 Здобувач Г.М. МануИлова1 - УкрДЛТУ
РОЗВИТОК РОСЛИННОСТ1 НА ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЛЯХ Г1РНИЧОДОБУВНИХ П1ДПРИеМСТВ
Дослщжено структуру та динамшу рослинних угруповань девастованих ландшафт гiрничодобувних пiдприeмств. Представлено результати систематизованого географо-еколопчного аналiзу. Видiлено основш стадп вiдновних сукцесiй.
Competitor G.M. Manuilova - USUFWT Development of vegetation on devastated lands of extractive industry
Structural and dynamic distinctive of plant formation on devastated lands extractives industry are explored. The results of systematic geographical ecological analysis are presented. The main stages of remediation succession are emphasized.
Одшею з глобальних еколопчних проблем сьогодення е припинення наростання площ техногенно-девастованих земель та шляхи ix рекультиваци [3, 4, 6]. Щ питання актуальш i для захщного регюну Украши, де вже протя-гом кшькох десятилiть практикуеться масштабне видобування вщкритим способом пiску, глини та Ырки. Внаслiдок цього лише у Львiвськiй областi налiчуеться 12,9 тис. га повшстю девастованих земель. 1х рекультивацiя ус-кладнена майже цшком втраченим потенцiалом родючостi та несприятливи-ми локальними клiмато-гiдрологiчними умовами. Оптимiзацiя стану таких земель можлива лише за умови вироблення комплексу мелюративних заxодiв на основi всебiчного шзнання агроекологiчниx умов та особливостей форму-вання рослинного покриву.
Практичний досвщ рекультивацii порушених земель охоплюе вже що-найменше 150 роюв, i в окремих випадках дав позитивш результати. Проте дос ефективних методiв ii, зокрема у люостеповш зонi заходу Украiни, не розроблено. Це особливо стосуеться територш масштабних розкривних робгг, бiльша частина яких на сьогодш представлена вщпрацьованими кар'ерними
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ
вшмками та стабiлiзованими вiдвалами гiрських порщ, на яких сформувалися стiйкi ценотично сформоваш трав'янистi фiтоценози [1-2, 5].
Питання розробки наукових основ фггомелюрацп стабшзованих де-вастованих земель прничодобувних шдприемств Львiвщини е надалi акту-альними, оскiльки тут на цей час вщсутнш успiшний досвiд рекультива-цiйних та фiтомелiоративних робiт, завершальним етапом яких стало б по-вернення порушених площ до люового фонду. 1х успiшнiсть може бути забез-печена, лише враховуючи хщ рекультивацiйних сукцесiй рослинного покри-ву, як ще недостатньо дослiдженi [1, 2, 5].
Об'екти та обсяг дослвджень. Дослiдження проводили на прикладi вiдпрацьованих кар'ерiв та вiдвалiв державного гiрничо-хiмiчного шдприем-ства мСiркам, Ясеницького родовища пiску та РЛП "Знесшня". Дослiджено сучаснi локальнi агроекологiчнi умови старих кар'ерно-вщвальних техноген-но-природних комплекЫв та стан 1х стабiлiзованого рослинного покриву. Рослиншсть вiдвалiв вивчалась в ходi маршрутних дослiджень шляхом закла-дання тимчасових пробних дiлянок розмiром 10x10 м, якi закладалися в найтиповших мiсцях, окремо на платоподiбних, понижених та схилових дь лянках вiдвалiв та бортах кар'ерiв, враховуючи експозищю та крутизну схи-лiв. У межах кожно! пробно! дшянки складали описи рослинних угруповань за загальноприйнятими методиками.
Отриманi результати. Множина флористичних компонентiв рослинного покриву дослщжених кар'ерiв представлена 329 видами судинних рос-лин, що належать до 191 роду, 58 родин та 38 порядюв. Бшьшють видiв належать до п'яти провщних родин: Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Rosaceae, Cype-raceae. Вони представленi, головним чином, життевими формами трав'янис-тих рослин, що характерш для лучно! рослинностi Укра1нського Лiсостепу. Найбiльш поширеними е ареальнi види, особливо евро-азшського, голарктич-ного, европейського та евро-азшсько-швшчноафриканського типiв. У пере-важнiй бшьшосп це мультизональнi, бореально-неморально-монтаннi, боре-ально-субнеморально-монтанш, неморально-субнеморальнi та неморальнi зонально поясш елементи. У складi рослинност переважають рудеральнi, луч-нi, лучночагарников^ лучноболотнi, лiсочагарниковi, лiсолучнi та лучносте-повi види, якi вiдзначаються значною еколопчною пластичнiстю та здатшс-тю зростати в умовах вщкритих територш.
Найбiльш поширеними едифiкаторами рослинного покриву та водно-час його константними та характерними е 9 видiв, що мають 4 та 3 класи пос-тiйностi: Calamagrostis epigeios, Daucus carota, Tussilago farfara, Medicago lu-pulina, Cirsium arvense, Taraxacum officinale, Achillea submillefolium, Trifolium pratense, Elytrigia repens. До субедифжаторних або супроводжуючих можна вщнести 25 видiв з класом постiйностi 2. Решта 297 видiв трапляються в рослинних угрупованнях зрщка. Це переважно стенотопш адвентивнi та руде-ральш види.
На дослiджених територiях у переважнш бiльшостi трапляються види зi стрижневою, повзучекореневищною, короткокореневищною, кореневищ-ною, веретеноподiбною дерновиною та мичкуватою будовою коренево! сис-теми, яка забезпечуе мщне закрiплення рослин з шдстилаючим субстратом,
1. Лiсове та садово-паркове господарство
35
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
грунтосумшшю та краше самозабезпечення вологою й запасними поживни-ми речовинами в ол^отрофних умовах. Здебiльшого переважають гемжрип-тофгти - багаторiчнi трав,янi рослини з бруньками вщновлення на рiвнi грунту, як захишенi рослинною шдстилкою i снiгом. Доброю пристосованiстю до життя в умовах оголених грунтосумшей вiдзначаються i геофiти - багаторiч-нi трав,янi рослини з добре розвинутими, проникаючими на значну глибину органами вегетативного розмноження, на поверхш яких у грунт розташованi бруньки вщновлення.
Серед множини флористичних елеменлв рослинностi кар'ерiв переважають неправдивi експлеренти, тобто види, для яких характерною е здатнiсть давати спалахи високо! чисельностi особин за умови вщсутност конкуренцп iнших рослин та за наявшстю вiдповiдних життевих ресуршв. Близько трети-ни видiв належать до групи патсенив, тобто рослин, здатних до життя в умовах екстремальних мюцезростань, тобто пристосоваш до зростання в умовах постшного абiотичного або фiтоценотичного стресу. Найменш поширеними е вiоленти - домшанти та едифiкатори рослинних угруповань з широкими ре-алiзованими нiшами.
Беручи до уваги те, що Calamagrostis epigeios е переважаючою цено-популящею, рослиннiсть кар,ерiв у цiлому можна вщнести до об'еднання угруповань com. Calamagrostis epigeios. Складовi угруповання нижчого рiвня органiзацiï пропонуемо вщнести до варiантiв: var. Tussilago farfara, var. Poa compressa, var. Picris hieracioides +Daucus carota, var. Lotus arvensis, var. Ag-rostis stolonifera +Elytrigia repens, var. Equisetum arvense, var. Achillea submil-lefolium. Кожен з цих варiантiв вiдзначаеться оригшальною, лише йому влас-тивою композищею складових ценопопуляцiй.
Без значноï участ ценопопуляцiï Calamagrostis epigeios сформована лише флористична композищя об'еднання com. Lolium perenne +Tussilago farfara, представлене одним варiантом з Daucus carota. 1з вище охарактеризова-них угруповань, фгтоценози з явно вираженою присутшстю як едифiкатора Phragmites australis вщзначаються високою стiйкiстю та стабiльнiстю флорис-тичноï композицiï, яка включае до свого складу як постшного субедифшато-ра Tussilago farfara та Calamagrostis epigeios. Таким чином, разом вони утво-рюють оригшальне об'еднання com. Phragmites australis.
У межах окремо взятих територш формуються специфiчнi варiанти дифузно!" трав'яно!" рослинностi, для яких характерна як значна спшьшсть флористично!" комбiнацiï, так i чiтка ïï вiдмiннiсть у вертикальнiй структурi.
Верхнш ярус травостою мае в цшому подiбну структуру. Вiн формуе специфiчне пiдлегле середовище нижнiх ярусiв, еколопчш параметри яких задовольняють широке коло па^ентних видiв. Залежно вiд особливостей пос-туплення насiнневого матерiалу в таких умовах, вщповщш позицiï зайняли рiзнi флористичнi елементи, що е подiбнi за екологiчними вимогами.
Висновки та узагальнення. Переважання у дифузних та стабшзова-них рослинних угрупованнях ксеромезопгрофтв та олiгомезотрофiв дае змогу шдикувати потенцiйнi лiсорослиннi умови грунтосумшей дослiджених гiрничодобувних кар'ерiв та вiдвалiв як свiжi та вологi субори - сугруди.
Враховуючи флористичний склад рослинностi та еколого-бюлопчш особливостi видiв, зокрема належнiсть до р1зних життевих форм та притаман-ну !м еколого-ценотичну стратегiю, на тдстав1 вiзуальних спостережень структури рослинност поверхонь Грунтосум1шей рiзного часу утворення, можна представити початковi стади рекультивацшно! сукцеси формування рослинного покриву на техногенних субстратах кар,ерiв у таких рисах:
• початковий етап. Заселения в1льних територш штинними експлерентами (Potentilla anserina L., Cirsium arvense (L.) Scop., Elytrigia repens (L.) Nevski). Це 6агатор1чн1 рослини, як за допомогою стрижневих коретв, кореневищ та тдземних готв закршляють верхню частину техногенного субстрату. I в цьому полягае 1х величезне ф^омелюрацшне значення на початкових етапах ф1тоценогенез1. До складу таких тонерних агрегацш окремо зростаючих рослин додаються однор1чн1 рослини;
• етап формування дифузних трав'яних синузий. До складу тонерно! рос-линност додаеться значна множина неправдивих експлерентав, для зростан-ня яких вже е необхщт частково заселет рослинами умови. До них належать Taraxacum officinale Webb. ex Wigg., Medicago lupulina L., Equisetum arvense L., Festuca pratensis Huds., Dactylis glomerata L., Lotus arvensis Pers., Ca-lamagrostis epigeios (L.) Roth, Trifolium pratense L., Stenactis annua Nees, Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Melilotus albus Medik., Picris hieracioides L., Tussilago farfara L., Vicia cracca L., Trifolium repens L., Melilotus officinalis (L.) Pall. На цш стади формуеться моза'чно розмiщена нещiльна дернина, проте починае проявлятися слабка едифiкаторна роль окремих флорис-тичних елеменпв;
• етап формування eidHOCHO стийких трав 'яних фiтоценозiв. У складi травостою з'являються патаенти, здатнi переносити ф^оценотичний та абютич-ний стреси. До них належать Poa compressa L., Agrostis stolonifera L., Phrag-mites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Oenothera biennis L., Euphorbia cyparissi-as L., Erigeron acris L., Artemisia vulgaris L. На цьому етат формуеться су-щльна щiльна дернина;
• етап появи елементiв деревно-чагарниково'1 рослинности. До складу фгтоце-нозу додаються окремi особини ожин (Rubus caesius L., Rubus serpens Weihe ex Lej. et Court.), верб (Salix myrsinifolia Salisb., Salix fragilis L., Salix caprea L., Salix aurita L.), а також сосни звичайно!', зиноват русько!', жимолостi татарсько!', дикого винограду п'ятилисточкового та снiжноягiдиика прирiчкового.
Лггература
1. Билонога В.М. Сукцессии растительности на отвалах серных месторождений Пред-карпатья: Автореф. дис. На соиск. учен. степени канд. биол. наук: (03.00.01)/ Днепропетр. гос. ун-т им. 300-летия воссоединения Украины с Россией. - Днепропетровск, 1989. - 16 с.
2. Билонога В.М. Экологические условия формирования растительного покрова отвалов серных месторождений Предкарпатья// Вопросы рекультивации земель в западном регионе Украины/ Сб. науч. труд. - Львов: Изд-во ЛСХИ, 1986. - С. 51-56.
3. Голубець М.А. Пшвка життя. - Льв1в: Полл1, 1997. - 186 с.
4. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. 4.II. Фитомелиора-ция. - М.: НТО "Информация", 1991. - 288 с.
5. Кучерявий В.П., МануТлова Г.М. Девастоваш ландшафти Явор1вщини та шляхи 1х ф1томелюраци// Наук. вюник УкрДЛТУ: До 125-р1ччя УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2000, вип. 10.1. - С. 119-122.
6. Программа действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. - Женева: Центр "За наше общее будущее", 1993. - 70 с.
1. Лкове та садово-паркове господарство
37
