CC BY
24
Науковий тсиик, 2007, вип. 17.8
УДК 504.73:581.526](477.83) Acnip. Я.Б. Щупатвський1 -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИННОСТ1 БЕРЕГОВО1 ЗОНИ ТЕХНОГЕННИХ ВОДОЙМ КОЛИШН1Х С1РЧАНИХ КАР'СРЮ
Представлено результати дослiджень формування рослинних угруповань антропогенно-природного походження, на прикладi техногенно" водойми Роздшьсько-го кар'еру. Встановлено головнi фактори, що впливають на розвиток рослинносп та основнi закономiрностi "" формування.
Ключов1 слова: рослиннi угруповання, техногенш водойми, сiрчанi кар'ери.
Post-graduate Ya.B. Shchupakivskyy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Description of vegetation of waterside area of technogenic reservoirs
of former sulphuric quarries
The results of study of the vegetation of species' composition on natural and technogenic pond in the Rozdil quarry. The main factors influencing the peculiarities of the development, the main principles of the formation plants communities were defined.
Keywords: plants communities, technological ponds, sulphuric quarries.
Формування рослинносп берегово" зони техногенних водойм вщбу-ваеться в ютотно змшених антропогенною д1яльшстю едаф1чних, пдролопч-них та кшматичних умовах. Водночас кар'ери з мокрим вийманням мають вщносно однаковий склад Грунтового субстрату, походження, знаходяться в межах одного географ1чного району, кшматично" зони тощо. Тому з певною м1рою наближення можна говорити про формування "посттехногенно"" фло-ри антропогенно-природного походження, а сукупшсть популяцш вид1в зара-ховувати до флористичних елемент1в, типових для прибережних дшянок с1р-чаних кар'ер1в. У нашому випадку об'ектом дослщження обрана рослиншсть берегово" зони техногенно" водойми Роздшьського Ырчаного кар'еру.
Флористичний склад угруповань дослщжувано" територи досить ди-нам1чний i неперервно змшюеться за рахунок м1грац1" окремих вид1в. Зага-лом на момент проведення дослщжень було виявлено 194 види квггкових рослин з 36 родин та 110 родiв. Вiдсутнiсть конкуренци на пiонерному етапi заростання, чергування окремих свiжопорушених та стiйких дшянок визна-чае широке представництво у флорi ценофобних видiв рослин. Найбшьше представникiв цих родин належать до рудерашв та бур'янiв.
1стотний вплив на характер поширення рослинностi при неоднорщнос-тi техногенного рельефу мають i орографiчнi умови. Змив насшня на схилових дiлянках визначае значну рiзницю у швидкостi заростання рiзних його елемен-тiв. Верхнi д^нки характеризуються надмiрним пересиханням порiд, неспри-ятливим вiтровим режимом, пiдвищеною шсолящею та перегрiвом субстрату. Тому значну перевагу мають види, в яких сумщаються декшька способiв поширення, наприклад лобода багатонасiнна (Chenopodium polyspermum L.), осот польовий (Cirsium arvense (L.) Scop.) i т.д. У прибережнш частинi поши-ренi Осока чорна (Carex nigra (L.) Reichard), М'ята водяна (Mentha aquatica L.), Хвощ рiчковий (Equisetum fluviatile L.), Хвощ болотний (Equisetum palustre L.),
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
1. Лкове та садово-паркове господарство
35
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) Trin. Ex Steud.), Ситник мшко-водний (Juncus tenageia Ehrh. ex L. Fil), Вербозшля лyчнe (Lysimachia nummu-laria L.), тpaпляютьcя також Щавель прибережний (Rumex hydrolapathum Huds.) та Ропз вузьколиетий (Typha angustifolia L.). У вредны чacтинi cxилiв пошиpeнi: Куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth), Кульбаба ль кapcькa (Taraxacum officinale Webb. ex Wigg.), Будяк Ыруватий (Carduus cinere-us Bieb.), Лобода cизa (Chenopodium glaucum L.), Зтт болотний (Epilobium palustre L.), Молочай болотнiй (Euphorbia palustris L.), Полин гipкий (Artemisia absinthium L.), Подорожник лaнцeтолиcтий (Plantago lanceolata L.). Верхня ча^ тина cxилiв, ошбливо на cтaбiлiзовaниx дiлянкax, пpeдcтaвлeнa типовими зо-нальними флоpиcтичними елементами: Гряетиця збipнa (Dactylis glomerata L.), Синяк звичайний (Echium vulgare L.), Зшт рожевий (Epilobium roseum Schreb.), Молочай городнш (Euphorbia peplus L.), Пажитниця бaгaтоpiчнa (Lolium perenne L.), Тимофiïвкa лучна (Phleum pratense L.), Cмiлкa поникла (Silene nutans L.), Конюшина гiбpиднa (Trifolium hybridum L.), Горошок мишачий (Vicia cracca L.) тощо. Загалом cпpaвжнi, cклaднi y бyдовi фiтоцeнози зi етшкою y пpоcтоpi i чaci cтpyктypою, якi б cклaдaлиcя з окремж eдифiкaтоpниx та cyбe-дифiкaтоpниx популяцш, тpaпляютьcя piдко.
Характер флори кap'еpiв з мокрим вийманням визначають провщт за кiлькicтю видiв 9 родин, що включають 130 видав (67,0 % вщ загально1' кiлькоcтi флорист^н^ eлeмeнтiв доcлiджyвaноï територи). Пepшi мюця дiлять родини Asteraceae та Poaceae. Виcокy видову нacичeнicть родин Fabaceae, Cyperaceae, Lamiaceae, що займають наступи мicця, можна пояcнити теплоемшетю cyбcтpaтy, який отрияе поширенню видiв твденно1' флори. Три нaйбaгaтшi родини флорист^н^ eлeмeнтiв мicтять 33,22 % видiв, п'ять - 46,55 %, дecять -68,38 %. Решта родин мають низький piвeнь флориетичного бaгaтcтвa: Ranuncu-laceae - по 5 видiв, Amaranthaceae, Apiaceae, Boraginaceae, Equisetaceae, Salica-ceae - по 4 види, Papaveracea, Plantaginaceae, Typhaceae - по 3 види, Buxaceae, Campanulaceae, Orhidaceae, Primulaceae, Rubiaceae - по 2 види, Alismataceae, Araliaceae, Convolvulaceae, Gentianaceae, Hypericaceae, Resedaceae, Solanaceae, Sparganiaceae, Urticaceae, Valerianaceae пpeдcтaвлeнi одним видом.
Бюметричну та пpоcтоpовy xapa^ep^rara cтpyктypи pоcлинного покриву пiвнiчно-зaxiдного cx^y Роздiльcького кар'еру наведено в табл. 1.
Табл. 1. Бюметрична характеристика вертикально'1 структури рослинного
покриву береговой зони пiвнiчно-заxiдного схилу Роздтьського кар'еру
Ступет виcоти Середне проек-тивне покриття, % В шота, cм Едифшаторт види
max min М cep.
I (бшьше 80,0 cм) 35,0 105,0 90,0 97,5 Calamagrostis epigeios Phragmites australis
II (40,1-80,0 cм) 65,0 70,0 50,0 60,0 Equisetum pretense Elytrigia repens Medicago lupulina
III (15,0-40,1 cм) 60,0 45,5 25,0 35,25 Equisetum arvense Carex hirta Tussilago farfara
IV (до 15,0 cм) 10,0 12,0 6,0 9,0 Potentilla reptans
36
36Í|)iiiik науково-техшчних праць
Науковий вкник, 2007, вип. 17.8
Важливою характеристикою флористичних елементiв е еколопчна структура рослинностi, що вiдображае специф^ умов формування рослинних угруповань. Розподш рослинних видiв берегово! зони Роздшьського кар'еру стосовно зволоження субстрату та трофност грунту наведено на рис. 1 та 2.
%
50403020100
10,5
3,1
425
21,5 22,4
Н ксерофгга В ксеромезофгти ЕЗ мезофгти ЕЗ мезогигрофии И гигрофгги
Рис. 1. Екологiчна структура рослинностi
стосовно зволоження субстрату (Роздтьський кар 'ер)
Групи вид1в
%
70 60 50 40 30 20 10 0
60,5
22,0
17,5 $ лчч\ч\ 1\\\чч\ 1\\\чч\ 1\\\чч\ 1\\\\\ч
□
СЗ олготрофи ЕЭ мезотрофи □ мегатрофи
Рис. 2. Екологiчна структура рослинностi стосовно трофностi субстрату (Роздтьський кар 'ер)
Групи вид1в
Берегова зона Роздшьсько! водойми представлена значною кiлькiстю багатокомпонентних, значною мiрою ценотично сформованих угруповань з едифжаторним проявом. До таких можна зарахувати рослинш угруповання з переважанням Calamagrostis epigeios та асощацш з домiнуванням Рhragmites аиБ1га11в.
Загалом кар'ери активно колонiзуються рослинними угрупованнями рiзного вiку. Це створюе ушкальш можливостi щодо використання природного потенщалу техногенних ландшафтiв для реабштаци порушених терито-рiй. Процес формування рослинного покриву значною мiрою залежить вiд стiйкостi оголеного геологiчного субстрату (тску, суглинку, глини), локаль-них мжроктматичних умов, трофностi грунтового субстрату. Тобто можли-вiсть i швидюсть самозаростання техногенного ландшафту визначаеться ком-плексним природним потенцiалом територп. Формування бюгеоценотичного покриву берегово! зони Роздшьського кар'еру здшснюеться головним чином за рахунок видiв автохтонно! флори i мае зональний характер. Процеси формування рослинност супроводжуються зростанням видово! рiзноманiтностi, ускладненням вертикально! структури фiтоценозiв, збiльшенням проективного покриття тощо. Проте, формування фiтоценозiв винятково природним шля-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
37
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
хом проходить вкрай повшьно. Важливого значення у таких еколопчних умовах набувають спрямоваш фiтомелiоративнi заходи, якi б базувались на закономiрностях природно! перетворювально! функци рослинних угруповань та вiдповiдали б юнуючим агроекологiчним умовам.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Св1т, 2003. - 540 с.
2. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель. - Л.: Наука, 1989. - 162 с.
3. Рудько Г.1., Шкща Л.С. Еколопчна безпека та ращональне природокористування в межах прничопромислових i нафтогазових комплекав: Монограф1я. - К.: ЗАТ "Кчлава", 2001. - 528 с.
4. Сорока М.1. Флора судинних рослин Укра!нського Розточчя. - Львiв: Свгг, 2002. - 154 с.
УДК 582.772: 631.525: 634. 942: 635. 977 Докторант В. Ф. Собченко,
канд. с.-г. наук - Нацюнальний дендрологiчний парк "Софйвка" НАН Украти
СИТУАТИВНА СТ1ЙК1СТЬ КЛЕН1В ДО НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР ЗИМ1ВЛ1 В УМОВАХ НАЦ1ОНАЛЬНОГО ДЕНДРОПАРКУ "СОФ11ВКА" НАН УКРА1НИ
Визначено класи iндексiв ушкодження однорiчних пагонiв кленiв низькими температурами залежно вщ рiвня зимостiйкостi. Встановлено, що дослщжений мате-рiал мае досить висок показники зимостiйкостi (ситуативно! стшкосп до негативних температур зимiвлi).
Ключов1 слова: клени, однорiчнi пагони, ситуативна стшкють до негативних температур, зимостшюсть.
Person working for doctor's degree V.F. Sobchenko -Nationaldendropark "Sofyivka" of NSA Ukraine
Situation stability of maples to the low temperatures of wintering in the conditions of the National dendropark "Sofiyivka" of NSA Ukraine
Define classes of indexes of damage of one-year escapes of maples by the low temperatures depending on the level of winter-proof. It is set, that the experimental material has enough's high indexes of winter-proof (situation firmness).
Keywords: maples, one-year escapes, situation firmness to the negative temperatures, winter-proof.
У флорах свггу зараз нал1чуеться понад 70 тис. вид1в деревних рослин, з яких майже 47 тис. вид1в зосереджено у трошках i субтрошках, а у пом1рнш зош обох швкуль понад 23 тис. вид1в, серед яких бшя 16 тис. кушд, кущики та нашвкущики. З них становлять штерес для люо- та дендрокультури близько 8 тис. вид1в дерев та кушдв. Якщо вщняти ri, як вже е, то залишаеться бшя 5 тис. вид1в так званого штродукцшного резерву, тобто потенцшно придат-них для штродукци в Укра!ш дерев та кущдв [9, 21].
Н.А. Базилевська i А.М. Мауринь шдкреслюють, що у процес роботи по штродукци рослин необхщно розвивати два напрямки: пошукову штро-дукщю нових цшних вид1в на типолопчному р1вш та штенсивну штродукцда на р1вш екотишв, популяцш i форм тих вид1в, як вже пройшли позитивну ви-
38
Збiрник науково-техшчних праць
