CC BY
24
нення л1созагот1вельних операцiй, а також на кшьюсних динамiчних показни-ках питомого тиску люотранспортного засобу на грунт.
Лггература
1. Стиран1вський О. Моделювання транспортного освоення прського люового масиву з врахуванням потенцшних еколопчних ризиюв// Пращ ЛАНУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 3. - С. 133-138.
2. Hunt, R.E. Geotechnical engineering analysis and evaluation. McGraw-Hill Book Company, 1986. - 715 р.
3. Bygden G., Wästerlund I., Eliasson L. Rutting and soil disturbance minimized by planning and using bogie tracks// 2nd Forest Engineering Conference 12-15 May 2003, Växjö, Sweden, Proceedings. Techniques and Methods, 003. - Р. 89-95.
4. Porsinsky T., Sraka M., Stankic I. Comparison of two approaches to soil strength classifications// Croatian Journal of Forest Engineering. Volume 27. Issue 1, 2006. - P. 17-26.
5. ASAE. Procedures for Using and Reporting Data Obtained with the Soil Cone Penetrometer (ASAE EP542 FEB99), 1999. - P. 986-989.
6. Owende P.M. O., Lyons J., Haarlaa R., Peltola A., Spinells R., Molano J., Ward S.M. Operations protocol for Eco-efficient Wood Harvesting on Sensitive Sites. Project ECOWOOD. Contract No. QLK5-1999-00991, 2002. - 74 p.
7. Протас П. А. Снижение отрицательного воздействия лесозаготови-тельных машин на почвогрунты: Автореф. дисс. канд. техн. наук. - Минск, 2005. - 24 с.
8. Mellgren P.G. Terrain Classification for Canadian Forestry. Canadian Pulp and Paper Association, 1980. - 13 p.
9. Larminie J.C. Standards for the mobility numbers requirements of military vehicles// Journal of Terramechanics, 25(3), 1988. - P. 171-189.
10. Maclaurin E.B. The use of mobility members to describe the in-field tractive performance on pneumatic tyres// Proceedings of the 10th International Conference ISTVS. Aug. 20-24 1990. Volume 1. Kobe. Japan, 1990. - P. 177-186.
11. Silversides C.R., Sundberg U. Operational Efficiency in Forestry. Volume 2. Boston: Forest Science, 1989. - 169 p.
12. Dwyer M.J. Computer models to predict the performance of agricultural tractors on heavy draught operations// Proceedings of the 8th International Conference ISTVS. Aug. 6-10 1984. Volume 3. Cambridge. England, 1984. - P. 933-952.
13. Porsinsky T., Horvat D. Indeks kotaca kao parameter procjene okolisne prihvatljivosti vo-zila za privlacenje drva// Nova Mehanizacija Sumarstva. Volume 26, 2005. - P. 25-38.
14. Wehner T. Environmental impacts of modern harvesting systems on soil// 2nd Forest Engineering Conference 12-15 May 2003, Växjö, Sweden, Proceedings. Techniques and Methods, 2003. - Р. 96-102.
15. Библюк Н.1. Люотранспорт та еколопчна безпека: Навч. пос. - Львiв: НЛТУ, 2006. - 44 с.
16. Hata S., Tateyama K. Theoretical approach to impact soil compaction through plastic wave propagation// Journal of Terramechanics 28 (4), 1991. - P. 349-358.
УДК504.73:581.526(477.83) Acnip. Я.Б. Щупатвський1 -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ЕКОЛОГО-Б1ОЛОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ РОСЛИННОСТ1 БЕРЕГОВО1 ЗОНИ ТЕХНОГЕННИХ ВОДОЙМ Г1РНИЧОПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИеМСТВ
Встановлено основш грунтовi чинники, яю впливають на розвиток рослинносп берегово'1 зони. Представлено результати дослщжень рослинних угруповань антропогенно-природного походження й основш принципи ix формування. Дано оцшку ф^омелюративному значенню таких рослинних угруповань на прикладi Роздшьсь-кого й Подорожненского арчаних кар'ерiв.
Ключов1 слова: рослинш угруповання, арчаш кар'ери, техногенш водойми.
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Науковий вкник, 2007, вип. 17.4
Acnip. Ya.B. Shchupakivskyy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Ecological and biological features forming of showe-water plants communities of technogenic ponds in the mining enterprises
The main ground factors influencing the pequliarities of the development of meso- and hyhrophytes, the main principles of the formation of showe-water plants communities were defined. The results of study of the vegetation of species composition on natural and techno-genic landscapes in the Rozdil and Podorowne quarry and their phytomelioration role.
Keywords: showe-water plants communities, sulphuric quarries, technological ponds.
Фгтомелюращя техногенних Kap'epiB е одшею з можливостей ix повер-нення в народногосподарське використання з наступним покращенням еколо-пчного стану регюну. Проте процес фгтомелюрацп ускладнюеться втратою родючост порушених земель та напруженiстю ряду грунтових, клiматичних, гiдрологiчних, орографiчних умов. Оптимiзацiя вiдновних процесiв на девас-тованих ландшафтах е можливою тшьки за умов вироблення комплексу ф^о-мелiоративних заходiв, якi б базувались на закономiрностях природно! перет-ворювально! функци рослинних угруповань, згiдно з принципом бюгеоцено-тичних аналогiв фгтомелюранпв (Кучерявий, 1991, 2003) та вщповщали б на-явним агроекологiчним умовам i локальним особливостям формування рос-линностi. Тому дослiдження бiоекологiчних (зокрема грунтових) умов формування прибережно-водно! рослинност техногенних водойм, утворених на мющ колишнiх кар'ерних ви!мок, е актуальним з огляду на завдання збере-ження, вiдтворення та формування нових фiтоценозiв.
Як об'екти дослщження були вибранi: вiдпрацьований Подорожненсь-кий кар'ер вiдкритого видобутку сiрки, що на Жидачiвщинi та сiрчаний кар'ер поблизу Нового Роздолу. За фiзико-географiчним районуванням цi об'екти знаходяться у межах Захщноукрашсько! люостепово1 провшци. Це частина головного Балтшсько-Чорноморського вододiлу, абсолютш висоти яко! сяга-ють 250-400 м н.р.м., яка складена переважно тщано-глинистими з домш-кою вапняюв та гiпсоангiдридiв мiоценовими нашаруваннями, що залягають поверх пiскового фундаменту крейдового перюду. Зверху вони перекритi пухкими четвертинними вщкладами: на вододiлах - делювiальними суглинками, у долинах рiчок - алювiальними пiсками. Загалом агроекологiчнi умо-ви району дослщжень е типовими для зони европейських широколистяних ль сiв з перевагою дуба звичайного, граба звичайного, бука люового, липи дрiб-нолисто!, клена гостролистого, тощо. Типовi мiсцевi грунти - свiжi та вологi свiтло-сiрi опiдзоленi лiсовi на безкарбонатних лесових суглинках.
Через припинення видобутку Ырки територи сiрчаних кар'eрiв активно колошзуються рослинами. Формування грунтового покриву на кар'ерних схилах починаеться практично вщразу шсля утворення берегiв. Це створюе сприятливi передумови для наступного поширення шонерно1 рослинностi. Згодом, на змшу пiонернiй стади приходить кореневищна, за якою наступае дернова - з перевагою злакових рослин, а далi i деревна - з перевагою чагар-никiв i дерев. У вЫх випадках змiни рослинного покриву носять прогресив-ний характер, i супроводжуються пiдвищенням стiйкостi й продуктивност рослинних угруповань.
Передумовою формування рослинност на цiй територiï е сприятливий грунтовий покрив. Механiчний склад техногенних грунив кар,ерiв, визначае ряд агрономiчно важливих властивостей грунту. Фiзичнi властивостi грунтiв на бортах дослщжуваних кар,ерiв вiдзначаються досить широкою ампшту-дою пористостi, польовоï вологостi й щшьност твердоï фази грунту.
Для вшх дослiджуваних об,ектiв спостерiгаеться закономiрне збшьшен-ня польовоï вологостi грунту Ï3 глибиною, такi змiни вщбуваються бiльш плавно на бортах Подорожненського кар'еру й бiльш с^мко поблизу Роздшьсько-го озера. До того ж найбшьша рiзниця показника польовоï вологостi, порiвня-но з контролем, спостер^аеться для Подорожненського кар'еру (таке сшввщ-ношення становить 2,42 раза). Максимальш розбiжностi значень польово1' во-логостi з глибиною спостер^аються в прибережнiй зонi (зонi перюдичного хвилевого зволоження) i середнiй частит твденних бортiв кар'ерiв, наймен-шi - характернi для верхнiх д^нок бортiв дослiджуваних об'ектiв (рис. 1, а).
Середш показники пористостi грунту по сут однаковi аналогiчним контрольним показникам (рис. 1, б). Це пояснюеться особливостями досль джуваного субстрату кар'ерiв, що складений здебiльшого важкими грунтами: глинами, суглинками й мергелями. Загалом спостер^аеться закономiрне зменшення пористост грунту iз глибиною. Найменша пористють грунту, заз-вичай спостерiгаеться для дшянок з вiдносно високою польовою вологiстю. Для дослiджуваних грунтiв уЫх кар'ерiв вона завжди нижча вщ контрольного показника. Найбiльшi значення пористост характернi для верхнiх дiлянок схилiв, для них зменшення пористостi iз глибиною виражено бiльш чiтко. Найбшьша рiзниця мiж показниками пористостi грунту на рiзних глибинах виявлена в Подорожньому й становить 9,87.
Щшьшсть твердо1' фази грунтiв дослiджуваних об'егав коливаеться у
3 3
межах вщ 2,30 г/см (Роздiл, верхня частина борта кар'еру) до 2,81 г/см (По-дорожне, середня частина схилу), що вщповщае малогумусним мшеральним горизонтам (рис. 1, в).
Рослиннiсть оголених субстратiв дослiджуваних дшянок носить моза-1'чний характер i охоплюе рiзноманiтнi угруповання. Рослиннi агрегаци вини-кають, насамперед, на схилах i бшя води. На раншх стадiях пiд впливом дес-табшзуючих чинникiв (грунтова ерозiя, зсуви, витоптування) найбшьшого поширення досягають ценофобнi та рудеральш види, головним чином анемо-хори та антропохори. Водонепроникнi, схильш до самоущiльнення глинистi породи, характерш для схилiв кар'ерних вшмок (мергелевi глини, антропо-геннi глини) заростають видами вимогливими до зволоження та багатства субстрату. На антропогенних вщкладах, представлених легкими за мехашч-ним складом породами бшьш вщдаленими вщ водно1' поверхнi, збiльшуеться частка олiготрофiв та посухостiйких видiв. В умовах достатнього i надмiрно-го зволоження у прибережнш зонi серед деревних видiв переважають пред-ставники родини вербових. Шдняття рiвня води сприяе витюненню засухос-тiйких видiв з наступним поширенням гiгрофiтiв.
Прибережно-водна рослиншсть кар'ерiв перебувае на етапi переходу вщ сингенетично!" до ендоекогенетично!" сукцеси, з характерним посиленням
Науковий ¡¡¡сник, 2007, вип. 17.4
еколопчно! диференщаци видового складу й конкуренци за використання ре-суршв. Пщ впливом водного середовища формуються основш пояси прибе-режно-водно! pоcлинноcтi, як вiдповiдають piзноманiттю умов розвитку рос-линноcтi. Пiдводний пояс (Phragmites communis, Typha angustifolia, Typha lati-folia). Пояс коливального piвня води (Carex acutiformis, Carex elata, Carex riparia, Sagittaria sagittifolia). Пояс Í3 грунтами, вiддаленими вiд piвня залягання грунтових вод. Тут пошиpенi переважно угруповання багатоpiчноl рослиннос-тi з високою iнтенcивнicтю насшневого й вегетативного розмноження (Tussila-go farfara, Plantago lanceolata, Antennaria dioica, Lysimahia nummularia).
Специфiка агpоекологiчних елементiв рельефу кар'ерних ландшафтiв вимагае piзноманiтних фiтомелiоpативних заходiв. Для прибережних зон кар'ерних вшмок i cхилiв доцiльним е створення смуг з веpболозiв, вшьшан-ниюв, що буде зменшувати берегову абразш. На крайових зонах cхилiв кар'е-piв з метою стабшзаци cхилiв формувати насадження з колючих i повзучих чагарниюв; на cеpеднiх частинах cхилiв доцiльно створювати насадження й трав'яний покрив.
Макрорельеф середньог части ни борту кар'еру, пд.-зх. експозищя Макрорельеф середньоТ частини борту кар'еру, пн.-сх. екснозишя Верхня частина кар'срного борту Контроль
Рис. 1. Усереднет показники фiзико-механiчних властивостей фунтосумшей Роздтьського та Подорожненського ырчаних кар'eрiв
Загалом грунтовий покрив об'екпв дослщження сформований просто-ровими комбiнацiями зональних грунтiв (не порушеш гiрничими роботами те-ритори), субстратiв грунтоутворення (розрiвнянi або насипаш в процесi фор-
мування берегово! смуги дiлянки), ембрiоземiв (посттехногенних тишв грун-тiв сформованих внаслiдок первинних сукцесшних процесiв за останнi 510 рокiв формування рослинного покриву) та техноземiв (грунтiв, сформованих внаслщок частково! рекультиваци ще! територи). Загалом можна ствер-джувати про вщповщшсть фiзико-механiчних i водно-повiтряних властивос-тей дослiджених грунтових субстратiв для росту й розвитку рослинност^ у т.ч. деревно!. Змiни рослинного покриву дослiджуваних територiй мають прогресивний характер, i супроводжуються пiдвищенням стiйкостi й продук-тивностi рослинностi.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя - Льв1в: Св1т, 2003. - 540 с.
2. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель. - Л.: Наука, 1989. -162 с.
3. Голуб В.М. Макроф1ти Правобережного Лсостепу Укра!ни та перспективи !х вико-ристання в озелененш водойм. - К.: Либщь, 2002. - 92 с.
4. Роде А.А. Генезис почв и современные процессы почвообразования. - М.: Наука, 1989. - 155 с.
5. Тохтарь В.К. Флори техногенних екототв та !х розвиток. - К.: Наука, 2005. - 134 с.
