Научная статья на тему 'Проблема збереження біологічного різноманіття рослинності техногенних водойм Львівщини'

Проблема збереження біологічного різноманіття рослинності техногенних водойм Львівщини Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
63
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
біорізноманіття / прибережно-водні угруповання / техногенні водойми / biodiversity / plant communities / technological ponds

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — В. П. Кучерявий, Я. Б. Щупаківський

Проаналізовано проблему збереження біологічного різноманіття прибережноводних угруповань рослинності антропогенно-природного походження, на прикладі водойми Подорожненського кар'єру.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — В. П. Кучерявий, Я. Б. Щупаківський

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Problem of plant biodiversity conservation in technological ponds of Lviv region

The problem of plant biodiversity conservation in bank-water plant communities of anthropogenic-natural origin has been analysed (Podorozhne quarry example).

Текст научной работы на тему «Проблема збереження біологічного різноманіття рослинності техногенних водойм Львівщини»

ку, вщзначаеться рясним цвiтiнням, добре розмножуеться насiнням i може бути рекомендований для ширшого впровадження в озеленення.

Лггература

1. Игнатьева И.П. Онтогенетический морфогенез вегетативных органов травянистых растений. - М.,1983. - 55 с.

2. Каталог цветочно-декоративных травянистых растений ботанических садов СНГ и стран Балтии/ Составитель Р. А. Карписонова. Минск: Изд-во Гальперин, 1997. - 476 с.

3. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М, 1975. - 27 с.

4. Методические указания по семеноведению интродуцентов. - М, 1980. - 64 с.

5. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку -дин Ю.Н., и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.

6. Флора СССР. - М.-Л. - 1930, т. 8. - С. 348._

УДК 581.5.507.2 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;

acnip. Я. Б. Щупатвський - УкрДЛТУ

ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ Б1ОЛОГ1ЧНОГО РВНОМАШТТЯ РОСЛИННОСТ1 ТЕХНОГЕННИХ ВОДОЙМ ЛЬВ1ВЩИНИ

Проаналiзовано проблему збереження бюлопчного pi3HOMarnTra прибережно-водних угруповань рослинност антропогенно-природного походження, на прикладi водойми Подорожненського кар'еру.

Ключов1 слова: бiорiзноманiття, прибережно-водш угруповання, техногенш водойми.

Prof. V.P. Kucheryavij; doctorate Ya.B. Shchupakivskij - USUFWT

Problem of plant biodiversity conservation in technological ponds

of Lviv region

The problem of plant biodiversity conservation in bank-water plant communities of anthropogenic-natural origin has been analysed (Podorozhne quarry example).

Keywords: biodiversity, plant communities, technological ponds.

Проблема забезпечення бюлопчного р1зномашття, яка з особливою силою прозвучала на конференци в Рю-де-Жанейро, стосуеться не тшьки ко-ршних природних рослинних угруповань, а й рослинних угруповань антропогенно-природного походження. Бюр1зномашття характерне i для пор1вняно молодих за вшом та техногенно трансформованих природних комплекшв, де часто зосереджуються популяцп з широким видовим складом. Особливо це притаманно перезволоженим екосистемам, що вадграють ютотну роль у шд-триманш видового рiзноманiття бюсфери.

Стосуеться це i фiтоценозiв, сформованих у прибережно-водних поясах водойм техногенного походження. Одшею з таких водойм на Львiвщинi е Подорожненський кар'ер Роздшьського державного гiрничо-хiмiчного шд-приемства "Орка", що знаходиться в Жидачiвському районi. Вiн введений в експлуатащю у 1971 р., а припинив роботу у 1993 р. Кар'ер витягнутий з шв-шчного заходу на швденний схiд на 3 км i мае ширину 1,8 км. Площа по зов-шшньому контуру становить 420 га. У кар'ерi сiрчана руда вилучена i на днi вiдслонюються гiпсоангiдриди. Борти кар'еру складеш мергелями й глинами

УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет

неогену, на яких залягають четвертиннi вiдкладення, представлен галькови-ками i суглинками. На поверхню гiпсоангiдридiв у схiднiй частит кар'еру ук-ладено внутрiшнi вщвали, якi складенi перемiшаними глинами. Верхiвки внутрiшнiх вiдвалiв знаходяться на 15-25 м вище рiвня затоплення. Внасль док нерентабельностi у 1998 р. прийняте ршення про лiквiдацiю кар'еру. У 1999 р. створено державне госпрозрахункове шдприемство (ДГРП) "Подо-рожненський рудник", основним завданням якого е лжвщащя Ырчаного кар'еру й вщновлення порушеного гiрничими роботами ландшафту.

Анашз неврiвноважених природно-технiчних систем i прогнози ix по-ведiнки пiсля припинення гiрничиx робiт вказали на можливють утворення на порушених землях фггоценотичного покриву, з багатим бiорiзноманiттям та бюпродуктивтстю. Для Львiвщини, яка не мае великих рекреацшних во-дойм, особливу щншсть становлять штучнi озера, утвореш у кар'ерах iз мок-рим вийманням.

У зонi дiяльностi Подорожненського сiрчаного рудника на порушених землях формуеться ушкальний ландшафт, основним елементом якого стане Велике Подорожненське озеро, довжиною 4 км, шириною 1,8 км iз загальною площею 420 га, глибиною до 90 м та об'емом води - 124 млн. м . Це буде од-не з найглибших озер в Укра'ш. У нього впадатиме р. Креxiвка, а з р. Свiчою воно буде з'еднане шдземним колектором, створюеться i канал для витоку води з озера через акумулюючий басейн. У безс^чних заглибленнях на вiдвалi утворилося близько 30 рiзниx за глибиною та площею озерець, що живляться атмосферними опадами. Особливють та ушкальшсть новоствореного ландшафту сприяли формуванню екотону, своерщного переходу мiж iснуючими угрупованнями, де спостерiгаеться значне видове представлення.

Внаслщок функцiонування кар'еру та подальшого його затоплення змшилась спрямованiсть й швидкiсть протiкання ряду фiзичниx та xiмiчниx процесiв, а шдняття рiвня води сприяло поширенню гiгрофiтiв. На бортах кар'еру поширюються види, якi е вимогливi до зволоження i багатства грунту. Загалом прибережно-водна рослиншсть кар'еру знаходиться на еташ переходу вiд сингенетично'' сукцесп, до ендоекогенетично'', з характерним посилен-ням еколопчно'' диференщаци видового складу та жорстко'' конкуренци за використання природних ресурЫв.

Пiд впливом водного середовища формуються основнi пояси прибе-режно-водно'' рослинностi, що вщповщають рiзноманiттю умов розвитку рос-линность Пiдводний пояс (на постiйно покритих водою берегових схилах та дш) представлений такими основними видами: Phragmites communis, Scho-enoplectus lacustris, Typha angustifolia, Typha latifolia, як займають прибереж-ну зону, поглиблюючись приблизно на 3-5 м. Пояс коливального рiвня води (береговi вiдкоси, стушнь зволоженостi яких змiнюеться внаслiдок коливань рiвня води та руху хвиль) формують таю види: Acorus calamus, Carex acutifor-mis, Carex elata, Carex riparia, Sagittaria sagittifolia, Juncus effusus. 1ншу групу даного поясу становлять макрофгги, стшю до антропогенного навантаження: Potamogeton natans, Carex acuta, Lemna minor, що е важливим з огляду на можливе використання водойми з рекреацшною метою. Пояс з грунтами, вщ-

362

Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi

даленими вiд рiвня залягання грунтових вод. Тут поширеш переважно угру-повання багаторiчноl рослинностi з високою штенсившстю насшневого та вегетативного розмноження, зокрема: Tussilago farfara, Plantago lancesiata, Antennaria dioica, Lysimahia nummularia. Спостер^аеться також певна дифе-ренцiацiя рослинного покриву залежно вiд експозици схилiв. Так, штенсивш-ше заростають схили твтчно! та швшчно-схщно! експозицiй, проективне покриття яких у середньому становить 70-80 %, а видове рiзноманiття змь нюеться в межах 30-40 видiв. Загалом у флорi широко представлеш хрестоц-вiтi (Brassicaceae), лободовi (Chenopodiaceae), айстровi (Asteraceae), пошире-ними е також злаковi (Роасеае), бобовi (Fabасеае), губоцвiтi (Lamraсеае), ро-зовi (Я^асеае), подорожниковi (Р1antaginасеае).

Сукцесiйнi процеси на кар'ерно-вщвальних породах свiдчать про ви-сокоефективну бiогеоценотичну функцiю рослинностi як автотрофного блоку прибережно-водних екосистем. А додатковi заходи зi збереження бюрiзнома-нiття можуть iстотно пiдвищити стшюсть екологiчних систем, що насампе-ред, визначаеться розмаггтям рослинних угруповань.

Подорожненський кар'ер, згiдно з розробленим проектом, мае отрима-ти статус регюнального ландшафтного парку (межi якого майже зб^аються з земельним вiдводом колишнього сiрчаного рудника, площею 2180 га), на який будуть покладенi завдання збереження у природному сташ типових i ушкальних природних комплексiв та об'еклв, а також забезпечення умов для оргашзованого вiдпочинку населення. Це дасть змогу гармоншно поеднати збереження бюлопчного рiзноманiття з рекреацiйною дiяльнiстю. Такий ва-рiант використання порушених земель е оптимальним з економiчноl точки зору та вiдповiдае прюритетному напрямку еколопчно! полiтики в Укра1ш.

Л1тература

1. Кучерявый В.П. Урбоэкологические основы фитомелиорации, ч.2. - М.: НПО Информация, 1991-375 с.

2. Кучерявий В.П.Фггомелюращя - Львiв: Свiт, 2003. - 540 с.

3. Пойкер Х. Культурный ландшафт: формирование й уход. - М: Агропромиздат, 1987. - 176 с.

4. Катышева В.Г. Прибрежно-водные растения - М.: Наука, 1986. - 78 с.

УДК 581.522.4 Ст. наук. ствроб. М.Г. Могиляк, канд. с.-г. наук;

ст. наук. ствроб. М.1. Скибщька, канд. бюл. наук -Ботамчний сад ЛНУ м. 1вана Франка

ШТРОДУКЦШНЕ ВИВЧЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН РОДИНИ А8ТЕКАСЕАЕ У БОТАН1ЧНОМУ САДУ ЛЬВ1ВСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН-ТУ 1М. 1ВАНА ФРАНКА

За комплексом бюлого-господарських ознак зроблено оцшку життевост та ус-тшносп штродукцп 65 таксошв малопоширених багаторiчникiв з родини ЛБ1ега-сеае.

Ключов1 слова: ЛБ1егасеае, декоративш багаторiчники, iнтродукцiя.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.