CC BY
17
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
УДК 635.965 Ст. наук. ствроб. М.Г. Могиляк, канд. с.-г. наук;
С.Б. Павлишин - Ботатчний cад ЛНУ м. 1вана Франка
ДОСВ1Д ШТРОДУКЦП ALYSSUM MURALE WALDST. ET KIT. (BRASSICACEAE) У БОТАН1ЧНОМУ САДУ ЛЬВ1ВСЬКОГО НАЩОИАЛЬИОГО УН-ТУ 1М. 1ВАНА ФРАНКА
Наведено результати вивчення штродукщйно'1 стратеги Alyssum murale Waldst. et Kit. Дослщжено особливостi онтогенезу, ритмiв розвитку, репродуктивно'1' бюлоги. Визначено енергiю проростання i лабораторну схожiсть насiння у динамщ у процесi зберiгання. Запропоновано рекомендаци щодо технологи вирощування, культиву-вання та використання в озелененш.
Ключов1 слова: Alyssum murale Waldst. et Kit., штродукщя, онтогенез, фено-ритмiка, репродуктивна бiологiя.
M.G. Mohyliak, Ph. D.; S.B. Pavlyshyn - Lviv
Experience of Alyssum murale Waldst. Et Kit. introduction in botanical garden of Ivan Franko National university of Lviv
The results of research in strategy of introduction of Alyssum murale Waldst. et Kit studies are presented. The peculiarities of ontogenesis, development rhythms and reproductive biology have been studied. The energy of sprouting and laboratory germination ability of seeds in dynamics of conservation period. The recommendations are given concerning the cultivation technology and utilization in planting of greenery.
Keywords: Alyssum murale Waldst. et Kit., introduction, ontogenesis, rhythm of development, reproductive biology.
Вагомим джерелом збагачення видового складу трав'янистих рослин для декоративного сад1вництва е природна флора р1зних регюшв. Щкавий з цього погляду рщ Alyssum Ь.(бурачок), що нараховуе близько 100 вид1в одно-i багатор1чних рослин [6]. Серед бурачюв, штродукованих у боташчному саду ЛНУ 1м. 1вана Франка, декоратившстю вщзначаеться Alyssum murale Walds. et Kit. (бурачок муровий). У списках 23 вид1в роду Alyssum, культивованих у бо-ташчних садах СНД i краш Балти, A. murale наведений для Донецького бота-шчного саду НАН Украiни та ГБС iм. Н.Б. Цицина РАН, Москва [2].
Впродовж 2002 - 2004 рр. ми вивчали штродукцшну стратепю A. murale. За загальноприйнятими методиками для ботанiчних садiв [1,3,4] дослщ-жували особливостi онтогенезу, феноритмжи, репродуктивно!" бiологii. A. murale у природi зростае у Швденнш i Середнiй Gвропi; в Укршт - у Правобережному Степу i Криму, на гранiтах i вапняках [5]. У ботанiчний сад ЛНУ iм. 1вана Франка штродукований з насiння, одержаного у 2002 р. за на-сiнневими списками з боташчного саду ун-ту Альбрехта, м. Кшь (Kiel), ffi-меччина. Надалi використовували насiння власноi репродукци. Дослiдження проводили на сiрому дерново-слаботдзолистому супiщаному грунт з низь-ким рiвнем азоту, середнiм рiвнем рухомих форм фосфору i калiю.
В умовах Львова A. murale е багаторiчним трав'янистим полiкарпiком з численними висхщними галузистими густооблисненими, при основi де-рев,янiючими стеблами 40-50 см заввишки. Листки довгасто-обернено-яйце-виднi, завдовжки до 2 см, завширшки - 0,4-0,6 см, з густим Ыруватим опу-шенням. Дрiбнi жовтi квггки зiбранi у густi волотi. Рослини цвггуть у травш-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
червш, рясно. У серпш-вересш достигае насiння. Воно розмщене по 1-2 шт. у гнiздi розкривного стручечка. Насiння темно-коричневе, плоско-сферичне, 1,87 мм завдовжки, 1,36 мм завширшки, з крилом 0,46 мм. Маса 1000 насшин - 0,36 г. Шд час пророщування в лабораторних умовах за тем-ператури 20-22 °С насiння починае проростати на 3-4-й день вщ намочуван-ня. Внаслiдок розтрiскування насiнневих покривiв гiпокотилем назовнi вино-ситься зародковий коршець. На 3-4 день розгортаються сiм,ядолi: округло-овальнi, зеленi, дрiбнозалозистi, 2 мм завдовжки, 1,5 мм завширшки, на дуже коротких (0,2 мм) черешках. Гшокотиль до 1 см завдовжки, свггло-салатовий. Коршець до 1,5 см завдовжки, бший, тонкий. На 23-25 день розвиваеться пара перших справжшх листюв.
За перший вегетацшний перюд рослина проходить пiдростовi етапи i зи-муе у вiргiнiльному станi. Вид л^ньо-зимовозелений, належить до феноритмо-типу триваловегетуючих рослин. Пiсля перiоду зимового спокою в березнi спо-чатку посилюеться iнтенсивнiсть зеленого забарвлення листкiв, що перезимува-ли, пiзнiше з'являються листки ново! генераци. Початок масового цвтння при-падае на кiнець травня - початок червня. Насiння достигае у серпш-вересш.
Основою усшшного розмноження видiв е життездатнiсть насiння та його яюсть. Ми вивчали лабораторну схожють насiння A. murale у динамщ у процесi його збершання (табл.). В усiх варiантах дослщв брали по 50 нась нин, повторювали дослiди три-чотири рази. Насшня вважали пророслим, як-що коршець досягав довжини насшини.
Табл. Динамика лабораторно'1 схожостi Alyssum murale
Термш збер1ган-ня насш-ня, мшящ Дата зак-ладання досл1ду PiR реп-ро- дукцй % схожосп, на день (вщ початку проростання) Енерпя пророс- тання, % Лабора-торна схожшть, %
5-й 10-й 15-й 20-й 25-й 30-й
0,5 09.2004 2-й 1,33 9,99 16,66 16,66 16,66 16,66 9,99 16,66
5 01.2005 2-й 26,0 26,66 26,66 26,66 26,66 26,66 26,0 26,66
6 02.2005 2-й 40,0 46,66 46,66 46,66 46,66 46,66 40,0 46,66
9 05.2004 1-й 80,66 86,66 87,32 87,32 87,32 87,32 80,66 87,32
17 02.2005 2-й 64,0 64,0 67,33 67,33 67,33 67,33 64,0 67,33
У результат пророщування насшня A. murale, яке збершали 9 мюящв, було виявлено найвищий процент схожостi - 87,32 %. У цього виду насшня не мае перюду спокою i масово проростае за короткий перюд (5-10 дшв). Шсля збершання насiння, понад 1,5 року його схошсть поступово знижуеться.
За енерпю проростання було прийнято процент схожост на десятий день - перюд, за який проросло бшьшють насшня. Цей показник був найви-щим, як i процент схожостi, шсля збершання насiння 9 мiсяцiв.
A. murale е невибагливий до грунту, посухостшкий, може використо-вуватись на бщних грунтах, на вiдкритих сонячних дшянках. Придатний для кам'янистих прок, рокарив, пiдпорних стiн, у групових насадженнях, для пе-реднього плану мжсбордера.
Отже, A. murale усшшно iнтродукований в умовах заходу Укра!ни, позитивно реагуе на умови культивування, е декоративним упродовж цшого ро-
360
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.8
ку, вщзначаеться рясним цвiтiнням, добре розмножуеться насiнням i може бути рекомендований для ширшого впровадження в озеленення.
Лггература
1. Игнатьева И.П. Онтогенетический морфогенез вегетативных органов травянистых растений. - М.,1983. - 55 с.
2. Каталог цветочно-декоративных травянистых растений ботанических садов СНГ и стран Балтии/ Составитель Р. А. Карписонова. Минск: Изд-во Гальперин, 1997. - 476 с.
3. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М, 1975. - 27 с.
4. Методические указания по семеноведению интродуцентов. - М, 1980. - 64 с.
5. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку -дин Ю.Н., и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
6. Флора СССР. - М.-Л. - 1930, т. 8. - С. 348._
УДК 581.5.507.2 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
астр. Я. Б. Щупатвський - УкрДЛТУ
ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ Б1ОЛОГ1ЧНОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ РОСЛИННОСТ1 ТЕХНОГЕННИХ ВОДОЙМ ЛЬВ1ВЩИНИ
Проанал1зовано проблему збереження бюлопчного р1зномашття прибережно-водних угруповань рослинносп антропогенно-природного походження, на приклад1 водойми Подорожненського кар'еру.
Ключовi слова: бюр1зномашття, прибережно-водш угруповання, техногенш водойми.
Prof. V.P. Kucheryavij; doctorate Ya.B. Shchupakivskij - USUFWT
Problem of plant biodiversity conservation in technological ponds
of Lviv region
The problem of plant biodiversity conservation in bank-water plant communities of anthropogenic-natural origin has been analysed (Podorozhne quarry example).
Keywords: biodiversity, plant communities, technological ponds.
Проблема забезпечення бюлопчного рiзноманiття, яка з особливою силою прозвучала на конференци в Рю-де-Жанейро, стосуеться не тшьки ко-ршних природних рослинних угруповань, а й рослинних угруповань антропогенно-природного походження. Бiорiзноманiття характерне i для порiвняно молодих за вшом та техногенно трансформованих природних комплекшв, де часто зосереджуються популяцп з широким видовим складом. Особливо це притаманно перезволоженим екосистемам, що вадграють ютотну роль у шд-триманш видового рiзноманiття бюсфери.
Стосуеться це i фiтоценозiв, сформованих у прибережно-водних поясах водойм техногенного походження. Одшею з таких водойм на Львiвщинi е Подорожненський кар'ер Роздшьського державного гiрничо-хiмiчного шд-приемства мСiркам, що знаходиться в Жидачiвському районi. Вiн введений в експлуатащю у 1971 р., а припинив роботу у 1993 р. Кар'ер витягнутий з шв-шчного заходу на швденний схiд на 3 км i мае ширину 1,8 км. Площа по зов-шшньому контуру становить 420 га. У кар'ерi сiрчана руда вилучена i на днi вiдслонюються гшсоанпдриди. Борти кар'еру складенi мергелями й глинами
