CC BY
25
10. Seneta W. Dendrologia. Cz 1-2 / W. Seneta. - Warszawa : Panstwowe wydawnictwo nauko-we, 1987. - 149 s. - 195 s.
11. Оргашзащя еколопчно! стежки i навчальних екскурсiй. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.pyrogivka.at.ua/organizacija_ekologichnoji_stezhki_i_navchalnikh_e.doc.
Надшшла до редакци 06.04.2016 р.
Курныцька М.П., Лукащук Г.Б. Композиционное оформление познавательного маршрута парка "Высокий Замок" в городе Львове
Исследованы и проанализированы ландшафтно-композиционные решения в парке "Высокий Замок" во Львове. Составлен список дендрофлоры, который насчитывает 75 видов и разновидностей древесно-кустарниковых растений, принадлежащих к 25 семействам, оценена их жизненность. Проведен эколого-биологический анализ основных композиций, требующих реконструкции, вдоль намеченного маршрута. Разработаны проектные предложения по созданию прогулочно-познавательного маршрута, сосредоточенного на ближних видовых точках, с формированием целесообразных тематических композиций на пунктах познания, повышением уровня благоустройства.
Ключевые слова: композиционные решения, прогулочно-познавательный маршрут, тематическая композиция, дендрофлора, жизненность вида.
Kurnytska M.P., Lukashchuk H.B. Compositional Processing of the Cognitive Route in the Vysoky Zamok (High Castle) Park in Lviv
The landscape and composite solutions in the Park Vysoky Zamok Park in Lviv have been investigated and analyzed. A list of tree species containing 75 species and varieties of trees and shrubs belonging to 25 families has been prepared and their vitality has been evaluated. The ecological and biological analysis of the basic tracks that need reconstruction along the chosen route has been conducted. We have developed design proposals for a hiking educational trail focused on specific neighbour points with the formation of appropriate topical compositions on cognitive posts, increasing levels of accomplishment.
Keywords: composite solutions, hiking and educational trails, thematic composition, flora of trees, species vitality. _
УДК 581.9:502.75
ХОРОЛОГ1ЧН1, ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧН1, Б10М0РФ0Л0Г1ЧН1 ТА ПОПУЛЯЦ1ЙН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ASTRAGALUSPONTICUS PALL. НА ДН1ПРОПЕТРОВЩИН1
В.В. Кучеревський1, Т.В. Сренко2, М.О. Баранець3, Г.Н. Шоль4
Представлено результати бюлопчних, хоролопчних, еколого-ценотичних i попу-ляцшних особливостей Astragalus ponticus на Дншропетровщиш. Висвгглено репональ-ш особливост поширення виду: вщсутнють на лiвобережжi област^ приуроченють до степових, часто еродованих, схшйв ярiв та балок Придншровсько! височини та Причор-номорсько! низовини. Подано еколого-ценотичну характеристику та вшову структуру п'яти ценопопуляцш A. ponticus балки "Водяно!" П'ятихатського району. Наведено пло-щу, експозищю, склад асощацш, яруснють, проективне покриття, чисельнють, щшь-нють та вжовий склад. Наголошено, що причиною слабкого насшневого вiдновлення A. ponticus е дуже низька фактична насшнева продуктивнють, яка спричинена масовим пошкодженням насiння шкiдниками.
1 ст. наук. ствроб. В.В. Кучеревський, канд. бюл. наук - Кривор1зький ботатчний сад НАН УкраТни;
2 мол. наук. ствроб. Т.В Сренко - Кривор1зький ботатчний сад НАН УкраТни;
3 мол. наук. ствроб. М.О. Баранець - Кривор1зький ботатчний сад НАН УкраТни;
4 наук. ствроб. Г.Н. Шоль - Кривор1зький ботатчний сад НАН УкраТни
Ключов1 слова: Astragalus ponticus, хоролопя, еколого-ценотична приуроченють, ценопопуляцií, HaciHHeBa продуктивнiсть.
Вступ. Astragalus ponticus Pall. - астрагал понтшський, вразливий вид i3 родини Fabaceae Lindl., секци Alopecuroides DC. Обмежене поширення, низька чисельнiсть та щшьшсть особин у популяцкх, незначна площа, вузька еколого-ценотична амплиуда, низька конкурентна здатшсть, чутливiсть до ди антропогенного тиску стали причинами занесення виду до Червоно! книги Укра!ни [9].
Географiчне поширення A. ponticus пов'язане зi степовими, люостепови-ми, гiрсько-степовими районами Циркумбореально!, Середземноморсько! та 1рано-Турансько! флористичних областей [4, 5, 8, 13, 20-22, 24]. У межах Украши A. ponticus поширений у Запорiзькiй, Дншропетровськш, Юровоградськш, Херсонськiй, Микола!вськш, Одеськш областях [6, 9, 11-13, 16, 19]. Гзольоват мiсцезнаходження виявлено на Подшьськш височинi в околицях с. Устя, Кам'янець-Подiльського р-ну Хмельницько! обл. [6, 9, 13] та на Приазовськш височиш в околицях с. Старо-Бешеве та с. Олександрiвка, як ймовiрно зникли [9, 10]. У Криму росте на Тарханкутському швостров^ Швденному макросхилi Гiрського Криму та на Керченському пiвостровi [6, 7, 9, 15]. А втам, ввдсутшсть сучасних даних не дае змоги встановити закономiрностi поширення, еколого-ценотично! приуроченостi, популяцiйно'i структури виду загалом в Укра'iнi та в окремих регюнах зокрема. Тому метою роботи е з'ясування таких особливостей виду на Дншропетровщиш.
Матерiали та методи. Хоролопчш данi щодо поширення A. ponticus на Дшпропетровщиш наведено за гербарними зборами 1нституту ботанiки iм. М.Г. Холодного НАН Укра!ни (KW), Криворiзького ботанiчного саду НАН Украши (KRW), Днiпропетровського Нацiонального ушверситету iм. О. Гончара (DSU) та за матерiалами власних флористичних дослвджень. Оглядову картосхему складено з використанням сггкового методу картування ареалiв [12]. Бь оморфiчнi особливостi, ценотичну приуроченють, популяцiйну структуру дос-лвджували в природних ценопопуляцiях балки "Водяно!" П'ятихатського району. Фiтоценотичнi описи зроблено на домшантнш основi [1]. Популяцшш дослiдження проведено за методиками Т.О. Работнова [17], О.О. Уранова [18] та рекомендащями Ю.Л. Нухiмовського [14]. Насшневу продуктивнiсть вивче-но за методикою 1.В. Вайнагiя [3]. Назви рослин наведено за S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk [23].
Результата дослiдження. Нижче наводимо всi встановленi на сьогодш мiсцезнаходження A. ponticus на Дншропетровщиш: 1) Апостолiвський р-н, ок. с. Мар'янське, 2001, Кучеревський, KRW; 2) Верхньодншровський р-н: с. Зарiч-чя, б. Козинцi, 1991, Кучеревський, KRW; 3) ок. с. Перше Травня, б. Петрiвська, 2000, Шоль, Кучеревський, Красова, Федорова, KRW; 4) с. Широке, верхiв'я р. Мокра Сура, 2000, Кучеревський, Шоль, Красова, Федорова, KRW; 5) с. За-рiччя, б. Крива, 1991, Кучеревський, KRW; 6) с. Борода!вка, ур. 1вашкове, 1993, Кучеревський, Семчук, Красова, KRW; 7) ок. с. Перше Травня, 1993, Кучеревський, Красова, Семчук, KRW; 8) с. Борода!вка, б. Западня, 1993, Кучеревський, Красова, Семчук, KRW; 9) с. Зарiччя, ур. Чаплинка, 1993, Кучеревський, Красова, Семчук, KRW; 10) ст. Воскобшня, б. Сухенька, 1995, Кучеревський,
Сокуренко, КЯ"; 11) ст. Гранове, б. Калишвська, 1995, Кучеревський, Соку-ренко, КЯ"; 12) ок. Верхньоднiпровська [Флора УРСР, Т.6, 1954]; 13) Мгшурш Рш [Флора УРСР, Т.6, 1954]; 14) Днiпропетровський р-н: с. Волоське, р. Мокра Сура, 1930, Давидич, К"" 15) сел. Сурсько-Литовське, б. Чаплинка, 1930, Дави-дич, К"; 16) с. Волоське - с. Ново-Олексивка, 1930, Давидич, К"; 17) ок. м. Катеринослава (Дншропетровськ), 1920, Гросгейм, К"; 18) Криничанський р-н, с. Барвшок, долина Мокро! Сури, 1996, Кучеревський, Сокуренко, Федорова, КЯ"; 19) Нжопольський р-н: ок. с. Лукивка, 2001, Кучеревський, Красова, Провоженко, Василенко, КЯ"; 20) ок. с. Леншське, долина р. Солоно!, 2000, Кучеревський, Шоль, Красова, КЯ"; 21) ок. с. Тавршське, пр. берег Солоно!, 2000, Кучеревський, Шоль, Красова, КЯ"; 22) ок. с. Мирошвка, л. берег Базав-лука, 2002, Кучеревський, Шоль, Провоженко., КЯ"; 23) с. Придншровське, 2005, Лисогор, КЯ"; 24) П'ятихатський р-н: с. Водяне, 1984, Кучеревський, КЯ"; 25) ок. с. Богдано-Надивка, 2013, Кучеревський, Шоль, Оренко, КЯ";
26) ок. с. Полтаво-Добролюбiвка, 2013, Кучеревський, Шоль, Сренко, КЯ";
27) ок. с. Саксагань [Флора УРСР, Т.6, 1954]; 28) Солонянський р-н, с. Солоне [Флора УРСР, Т.6, 1954]; 29) Софивський р-н: ок. с.с. Микола!вка - Лошкарiв-ка, л. берег Базавлука, 1999, Кучеревський, Красова, Шоль, КЯ"; 30) ок. с. Во-лодимирiвка, круп схили правого берега р. Базавлук, 2011, Кучеревський, Шоль, Провоженко, Сренко, КЯ"; 31) Томаювський р-н, с. Запорiжжя, б. Радужна, 2001, Кучеревський, Красова, Провоженко, КЯ"; 32) Широювський р-н: ок. с. Шестерня, б. Кобильня, 1999, Кучеревський, Шоль, Красова, Груша, КЯ"; 33) ок. с. Шестерня, 2000, Сметана, КЯ" (рис.). Отже, у географiчному вимiрi поширення А. ропИеш на Днiпропетровщинi обмежуеться пiвденними вiдрогами Приднiпровсько! височини та швшчним Причорномор'ям. На лiвобе-режжi областi вид вiдсутнiй. У геоморфолопчному вимiрi його мюцезнахо-дження пов'язаш з ксерофiльними, часто еродованими, схилами ярiв та балок. У шдзош рiзнотравно-типчаково-ковилових степiв А. ропИеш росте на чорнозе-мах звичайних середньогумусних, сформованих на карбонатних лесах. У шдзо-нi типчаково-ковилових степiв - на твденних чорноземах, дерново-степових, суглинистих та щебенистих Грунтах, сформованих як на лесах, так i на делюви карбонатних та кристалiчних порвд.
А. ропИеш е важливим елементом рiзнотравно-типчаково-ковилових та типчаково-ковилових степiв класу Ге81;исо-Бгоше1а. Бiоморфiчнi особливостi, ценотичну приурочешсть, популяцiйну структуру дослiджували у природних ценопопуляц1ях балки "Водяно!" П'ятихатського району. Балка простягаеться з пiвнiчного сходу на твденний захiд i впадае в долину р. Жовто!, право! притоки 1нгульця. Довжина балки понад 10 км. I! територiя - едина розгалужена система ярiв. Подекуди е глибою вимо!ни. По тальвегу балки iснуе зрегульований водотш. З обох бокiв вона обмежена люосмугами. Рослинний покрив представлений степовою, лучною, прибережно-водною та люовою рослиннiстю.
Ценотично ценопопуляци А. ропИеш пов'язаш з рiзнотравно-типчаково-ковиловими степами, угруповання яких займають сухi верхнi та середнi части-ни балки. Грунтовий покрив представлений чорноземом звичайним, середньо-гумусним, слабозмитим, сформованим на карбонатних лесах. Загалом у балц
виявлено 12 локальних груп A. ponticus розм1ром 25-500 м2. У цш робот наводимо характеристику п'яти ценопопуляцш.
\
—. * у
? i
I L J
(ti
\
V т ] 1 s
V ^ -л / li
/ tU ti
(
( \
\ ,) \ Т1
\ Чи V
> \ V. л т
\ \ \ ill
\ у / у/
! г а г Я! 1
/ г / \ г* 1у
/ 3 Ü J \
) J / f )
L / / 1 i
\ S7 / ( ГС /
J / 41
/ Í <W /
1 с
} у /
s ( V
г X. и к г •N,
( \ 4s
/ S
fí J \ /
г с. ! /
S ( \
Рис. Карта м^цезнаходжень A. ponticus на Днтропетровщим
(номери на Kapmi в1дпов1дають номерам у текст1)
Ценопопулящя 1. Площа 350 м2, схил твденно! експозицп. Асощац1я: Festucetum (valesiacae) Poosum (angustifoliae). Перший ярус створюють: Astragalus ponticus, Erysimum diffusum Ehrh., Agrimonia eupatoria L., Cichorium intybus L.; другий - Festuca valesiaca Gaudin, Koeleria cristata (L.) Pers., Poa an-gustifolia L.; третш - Medicago romanica Prodan, Achillea pannonica Scheele, Artemisia austriaca Jacq., Lotus ucrainicus Klokov. Загальне проективне покриття -80-90 %. На плош,1 100 м2 виявлено 54 види вищих рослин.
Ценопопулящя складаеться з 58 р1зновкових особин. Щшьтсть -0,2 особини на 1 м2. У вковому спектр1 переважають генеративт особини -69,1 %. Серед прегенеративно'! групи найбшьше в1ргшшьних особин, а частка ювеншьних не перевищуе 5 %.
Ценопопуляц1я 2. Площа 350 м2, схил сходно!' експозицп. Асощацш: Festucetum (valesiacae) Poosum (angustifoliae). Перший ярус складають A. ponticus, Verbascum lychnitis L., Centaurea orientalis L., Salvia nutans L.; другий - Festuca valesiaca, Koeleria cristata, Poa angustifolia, Phlomis pungens Willd., Eryngi-um campestre L., Marrubium praecox Janka; третш - Astragalus onobrychis L., Aju-ga chia Schreb., Arenaria uralensis Pall. ex Spreng., Galatella villosa (L.) Rchb. f. Загальне проективне покриття - 60-80 %. На 100 м2 виявлено 47 вид1в рослин. Ценопопулящя складаеться Í3 42 р1зновкових особин. Щшьтсть - 0,17 особин на м2. У вковому спектр1 переважають генеративт особини - понад 57 %. Серед прегенеративно! групи дещо бшьше в1ргшшьних рослин - 23,8 %.
Ценопопулящя 3. Площа 300 м2, схил схвдно! експозици. Асоцiацiя: Elytrigietum (intermediae) Festucosum (valesiacae). Перший ярус створюють A. ponticus, Salvia austriaca Jacq, Asparagus polyphyllus Steven, Phlomis tuberosa L.; другий - Festuca valesiaca, Koeleria cristata, Hypericum perforatum L., Allium sphaerocephalon L.; третш - Astragalus onobrychis, Arenaria uralensis, Teucrium polium L., Inula ensifolia L. Загальне проективне покриття - 80-90 %. На 100 м2 виявлено 53 види рослин.
У складi ценопопуляци встановлено 38 рiзновiкових особин A. ponticus. Щшьшсть - 0,13 особин на м2. У вшовому спектрi дещо переважають генера-тивнi особини - 57,8 %. Серед прегенеративно! групи домiнують вiргiнiльнi особини - майже 86,7 % ввд вегетативних особин.
Ценопопулящя 4. Площа 150 м2, схил схiдно'i експозици. Асоцiацiя: Bromopsieta (inermis) festucosum (valesiacae). Перший ярус складають A. ponti-cus, Verbascum lychnitis, Linaria genistifolia L., Phlomis tuberosa, Sisymbrium polymorphum (Murray) Roth; другий - Festuca valesiaca, Bromopsis inermis, Euphorbia stepposa Zoz ex Prokh., Koeleria cristata, Allium sphaerocephalon; третш -Astragalus dasyanthus Pall., Arenaria uralensis, Phlomis pungens, Medicago romanica. Загальне проективне покриття - 80-90 %. На 100 м2 виявлено 53 види рослин. У складi ценопопуляци нараховуеться 43 рiзновiковi особини A. ponticus. Щшьшсть - 0,3 особин на м2. У вшовому спек^ майже однакова частка гене-ративних i прегенеративних рослин. В останнш переважають вiргiнiльнi особини - майже 76,1 % ввд уих вегетативних.
Ценопопулящя 5. Площа 500 м2, схил швденно! експозици. Асощац1я: Elytrigietum (intermediae) Bromopsieta (inermis). Перший ярус створюють A. ponticus, Salvia nutans, Verbascum lychnitis, V. austriacum Schott ex Roem. & Schult, Lavatera thuringiaca L., Linaria genistifolia, Sisymbrium polymorphum; другий -Bromopsis inermis, Elytrigia intermedia, Euphorbia stepposa, Hypericum perforatum; третш - Astragalus onobrychis, Arenaria uralensis, Teucrium chamaedris L., T. pollium, Vinca herbacea Waldst. et Kit. Загальне проективне покриття - 60-70 %. На 100 м2 виявлено 43 види рослин. У складi ценопопуляци нараховуеться 98 рiзновiкових особин A. ponticus. Щшьшсть - 0,19 особин на м2. У вшовому спек^ переважають генеративш особини - 67,8 %, серед прегенеративно! групи - вiргiнiльнi - майже 86,7 %.
Отже, загалом ценопопуляци A. ponticus е нормальними повночленними, з дещо вираженим правостороншм спектром. Причину слабкого насшневого ввдновлення A. ponticus вбачаемо в дуже низькш насшневш продуктивноси, що пов'язано з масовим поширенням комах-насшне!дав, та деякими бюлопчними особливостями плодiв. Плвд у A. ponticus - важкорозкривний, дещо здутий, двогшздий, трохи стиснутий з боюв бiб, 6-7 мм завдовжки, 4 мм завширшки. Насшня неправильно-ниркоподiбне, стиснуте з бокiв, 3-4 мм завдовжки, 22,5 мм завширшки та 0,8-1,1 мм завтовшки, залишаеться при плодах. Стиглi бо-би осипаються поряд з материнською рослиною. Для проростання насiння пот-рiбна пiдвищена вологiсть. До того ж проростки A. ponticus слабо конкурентос-проможш. У разi значного проективного покриття вони масово гинуть у перший же рж.
Насшневу продуктившсть вивчали як у природних популяц1ях, так i в культурi. Одним i3 важливих показникiв репродуктивно! здатноси е коефiцieнт семiнiфiкацii (вiдношення кшькоси насiнин до кiлькостi насiнневих зачатюв, виражене у %). У кожному бобi закладаеться в середньому 13,5 насшневих зачатки, з яких розвиваеться 1-2, у середньому 1,5 повноцшних насшин. Отже, прогнозований коефщент семiнiфiкацii ледве досягае 11,1 %. А втам, нас бшь-ше цiкавить фактична насiннева продуктивнiсть (кшьюсть насiнин на 1 генера-тивний папн), яка цiлковито залежить вщ поширення шкiдникiв насiння. Вра-ховуючи те, що лише 7,1-11,2 % плодiв несуть зрiле насiння, фактична на-сiннева продуктивнiсть не перевищуе 50 насiнин на генеративний папн, що ста-новить менше 1 % ввд потенцiйноi' насiнневоi' продуктивноси (табл.).
Табл. Показники насшневоЧ npodyKmueHocmi Astragalus ponticus Pall.
Показник Мкцезростання
Балка Водяна, ок. с. Богдано-Надй'вка Балка Водяна, ок. с. Полтаво-Боголюбiвкa Експози-щя КБС НАНУ
Кшьюсть генеративних пагошв, шт. 5,6±1-8 5,8±2'3 5,3±1-'
К-сть суцвiть на пагош, шт. 6,4±1'4 6,1±1'5 5,0±0'9
К-сть квiток у суцвггп, шт. 81,0±5'8 78,3±6'3 79,1±6'9
К-сть плодiв у суцвгт, шт. 73,3±8'4 60,2±8'8 66,8±9'8
К-сть нaсiннeвих зачатюв, шт. 13,5 12,8 13,0
К-сть плодiв без насшня, шт. на суцвгля 68,1±м 55,8±5'5 61,3±8'2
К-сть плодiв з насшням, шт. на суцвгля 5,2 4,4 7,5
К-сть насшня у плодi, шт. 1,5 1,2 1,3
Коефщент семшфшацп, % 11,1 9,4 10,0
Коефщент плодоцвтння, % 90,5 76,9 84,5
Потенцiйнa нaсiннeвa продуктивнiсть, шт. на папн 6333,1 4700,4 4342,0
Фактична насшнева продуктившсть, шт. на папн 49,9 32,2 48,8
Висновки. Основними центрами поширення A. ponticus в Украш е Пра-вобережне степове Придншров'я та твденне узбережжя Криму. На Дшпропет-ровщинi A. ponticus поширений виключно у правобережних районах. Його це-нопопуляци приуроченi до сухих, часто еродованих, схилiв степових балок. A. ponticus не е ценозоутворювальним видом, але е одним iз важливих компонен-тiв рослинних угруповань ковилових степiв. Ценопопуляци A. ponticus локаль-нi, невеликi за площею та нечисельнi. У вшовому спектрi переважають генера-тивнi особини. Слабка насшнева продуктивнiсть зумовлена масовим пошко-дженням насiння шкiдниками.
Лггература
1. Александрова В.Д. Классификация растительности: обзор принципов классификации и классификационных систем в разных геоботанических школах / В.Д. Александрова. - Л. : Изд-во "Наука", 1969. - 275 с.
2. Барановський Б.О. Astragalus ponticus Pall. - Астрагал понтшський / Б.О. Барановський, В.В. Тарасов // Червона книга Дншропетровсько!' область Рослинний свит. - Дшпропетровськ, 2010. - С. 314.
3. Вайнагий И.В. О методике изучения семенной продуктивности растений / И.В. Вайна-гий // Ботанический журнал. - 1974. - Вып. 59 (6). - С. 826-831.
4. Васильева Л.И. Астрагал - Astragalus L. / Л.И. Васильева // Флора Европейской части СССР. - Л. : Изд-во "Наука". - 1987. - Т. 6. - С. 47-76.
5. Вълев С.А. Astragalus ponticus Pall. / С.А Вълев // Флора на НР България : сб. науч. тр. -София : Изд-во БАН. - 1976. - Т. 6. - С. 158.
6. Вююлша О. Д. Рщ Астрагал - Astragalus L. / О. Д. Вююлша // Флора УРСР : сб. науч. тр. -К. : Вид-во АН УРСР. - 1954. - Т. 6. - С. 449-487.
7. Вульф Е.В. Флора Крыма / Е.В. Вульф. - М. : Изд-во сельхоз. лит-ры. - 1960. - Т. 2, вып. 2. - 311 с.
8. Горшкова С.Г. Astragalus ponticus Pall. / С.Г. Горшкова // Флора СССР : сб. науч. тр. -М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1946. - Т. 12. - С. 387.
9. Дщух Я.П. Астрагал понтшський - Astragalus ponticus Pall. / Я.П. Дщух // Червона книга Украши. Рослинний свит. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. - С. 445.
10. Купрюшина Л.В. Астрагал понтшський - Astragalus ponticus Pall. / Л.В. Купрюшина // Червона книга Донецько! область Рослинний свит. - Донецьк : Вид-во "Новая печать", 2010. - С. 48.
11. Кучеревський В.В. Атлас рщюсних i зникаючих рослин Дншропетровщини / В.В. Ку-черевський. - К. : Вид-во "Фиюсощоцентр", 2001. - 360 с.
12. Кучеревський В.В. Конспект флори Правобережного степового Придшпров'я / В.В. Кучеревський. - Дншропетровськ : Вид-во "Проспект", 2004. - 292 с.
13. Кучеревский В.В. Редкий вид флоры Восточной Европы Astragalus ponticus Pall.: особенности хорологии и эколого-ценотической приуроченности / В.В. Кучеревский, Н.А. Баранец, Т.В. Сиренко, Г.Н. Шоль, О.Н. Демина, Л.Л. Рогаль // Живые и биокосные системы : сб. науч. тр.
- 2013. - Вып. 4. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.jbks.ru/archive/issue - 4/artic-le - 12.
14. Нухимовский Е.Л. Основы биоморфологии семенных растений. - Т. 1. Теория организации биоморф / Е.Л. Нухимовский. - М. : Изд-во "Недра", 1997. - 630 с.
15. Определитель высших растений Крыма / ред. Н.И. Рубцов. - Л. : Изд-во "Наука", 1972.
- 550 с.
16. Пачоский Ю. Херсонская флора. Двудольные / Ю. Пачоский. - Познань. - 2008. - Т. 2.
- 505 с.
17. Работнов Т.А. Определение возрастного состава популяций видов в сообществе / Т.А. Работнов // Полевая геоботаника : сб. науч. тр. - М.-Л. : Изд-во "Наука". - 1964. - Т. 3. - С. 132-145.
18. Уранов А.А. Онтогенез и возрастной состав популяций цветковых растений / А.А. Ура-нов // Онтогенез и возрастной состав популяций цветковых растений. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - С. 3-8.
19. Шелегеда В.1. Рщюсш i зникакта рослини Заж^зько! област / В.1. Шелегеда, О.Р. Ше-легеда. - Зате^жжя : Вид-во "Тандем Арт Стущя", 2008. - 96 с.
20. Chamberlain D.F. Astragalus L. / D.F. Chamberlain, M.A. Mathews // Flora of Turkey and the East Aegean Islands. - Edinburgh : Edinburgh University Press. - 1970. - Vol. 7. - Pp. 184-254.
21. Heywood V.H. Astragalus ponticus Pall. / V.H. Heywood, P.W. Ball // Flora Europaea. -Cambridge: At the University press. - 1968. - Vol. 2. - Pp. 118.
22. Gusuleac M. Astragalus ponticus Pall. / M. Gusuleac // Flora Republicii Populare Romine. -Bucuresti: Acd. Rep. Romine. - 1957. - T. V. - Pp. 285.
23. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk. - Kiev. - 1999. - T. VVIV. - 345 p.
24. Podlech D. Papilionaceae 111. Astragalus / D. Podlech // Flora Iranica. (Red. K.H. Rechinger, et.). - Graz. Austria : Academische Druck-und Verlagsanstalt. - 1999. - Vol. 174. - Pp. 1-350.
Надшшла до редакцп 09.03.2016 р.
Кучеревский В.В., Сиренко Т.В., Баранец Н.А., Шоль Г.Н. Хорологические, эколого-ценотические, биоморфологические и популяционные исследования Astragalus ponticus Pall. на Днепропетровщине
Представлены результаты биологических, хорологических, эколого-ценотических и популяционных особенностей A. ponticus на Днепропетровщине. Отражены региональные особенности распространения вида: отсутствие на левобережье области, при-
уроченность к степным, часто эродированным, склонам оврагов и балок Приднепровской возвышенности и Причерноморской низменности. Даны эколого-ценотическая характеристика и возрастная структура пяти ценопопуляций A. ponticus в балке "Водяной" Пятихатского района. Приведены: площадь, экспозиция, состав ассоциаций, ярус-ность, проективное покрытие, численность, плотность и возрастной состав. Подчеркнуто, что причиной слабого семенного возобновления A. ponticus является очень низкая фактическая семенная продуктивность, вызванная массовым повреждением семян вредителями.
Ключевые слова: Astragalus ponticus, хорология, эколого-ценотическая приуроченность, ценопопуляции, семенная продуктивность.
Kucherevsky V.V., Sirenko T.V., Baranets M.O., Scholl G.N. Chorologic, Ecologicenotic, Biomorphological and Population Studies of Astragalus Ponticus Pall. in the Dnipropetrovsk Region
The results of biological, horologic, ecologicenotic and population peculiarities of Astragalus ponticus in the Dnipropetrovsk region are presented. The paper highlights some regional characteristics of species expansion, such as unavailable on the left bank area, restriction to the steppe, often eroded slopes of ravines and gullies of the Dnieper upland and the Black Sea lowland. The eco-cenotical characteristics and the age structure of 5 populations of A. ponticus expanded in Vodyanaya bulk in Pyatihatskyi District have been stated. The area, exposure, composition associations, layering, projective cover, population density and age structure have been noted. It has been emphasized that the cause of the weakness of the seed recovery of A. ponticus is very low actual seed productivity, which is caused by massive damage of the seeds made by insect pests.
Keywords: Astragalus ponticus, horology, ecologicenotic affinity, cenopopulations, seed productivity.
УДК 630*17:712.253:582.475.4/632.2 "467.1 "(477-41)
BIKOBI ДЕРЕВА ПАРКУ-ПАМ ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА "ЖОРШВСЬКИЙ" ТА ПЕРСПЕКТИВИ IX
ВИКОРИСТАННЯ П1Д ЧАС ФОРМУВАННЯ КОМПОЗИЦ1Й
А.1. Кушмр1, О.А. Суханова2, Ю.Ю. Снкир3
Наведено результати комплексних дослщжень, яю проведено в парку-пам'ятщ садово-паркового мистецтва мюцевого значення "Жоршвський" протягом 2014-2015 рр. Визначено основш етапи становлення парку, фактори, що впливають на формування територп та насаджень. Здшснено подеревну швентаризащю рослин в парку, за яко'' встановлено бюморфолопчш параметри, зокрема вжових дерев, i'x сучасний стан та розроблено перспективи використання цих рослин шд час формування високодекора-тивних композицш.
Ключовi слова: насадження, парк-пам'ятка, вiковi дерева, яюсний стан.
Постановка проблеми. У систем зелених насаджень на територ1ях ви-щих навчальних закладiв важливе мюце належить тим садово-парковим об'ектам, яю сприяють покращанню навчально-практично! тдготовки фахiвцiв. Нацiональний унiвeрситeт бiорeсурсiв i природокористування е одним i3 найбiльших спeцiалiзованих вищих навчальних закладiв Украши. До структури
1 доц. А.1. Куштр, канд. бюл. наук - НУ бюресурав 1 природокористування УкраТни, м. Кшв;
2 доц. О. А. Суханова, канд. с.-г. наук - НУ бюресурав 1 природокористування УкраТни, м. КиТв;
3 мапстранг Ю.Ю. Сшгир - НУ б1оресурс1в 1 природокористування УкраТни, м. КиТв
