CC BY
33
Л1тература
1. Волошинський О. Теорiя i практика оргашзацп активного вiдпочинку та туризму для неповносправних осiб : навч. поабн. / О. Волошинський, I. Горбацьо, А. Мацелюх, М. Свар-ник - Л. : ТОВ "Прогар М", 2009. - 128 с.
2. Державш будiвельнi норми Укра1ни. Громадськi будiвлi i споруди. ДБН В.2.2-9-99 / Додаток Г. Параметри зон, простс^в та елеменпв будинюв i примiщень для швалщв та мало мобiльних груп населення. - К. : Вид-во Держбуд Укра1ни, 1999. - 236 с.
3. Доступне Прикарпаття: Iвано-Франкiвський регюнальний туристично-iнформацiйний центр. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rtic.if.ua/objects /c17/32.html.
4. Методика визначення доступностi об'екту громадського призначення для громадян з особливими потребами : Безбар'ерна Укра!на / Портал Нащонально! Асамбле! Iнвалiдiв Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.netbaryerov.org.ua/index.php/dostup/ metodika.
5. Сварник М. Поабник з активного вiдпочинку та туризму для неповносправних / М. Сварник та ш. - Львiв : Т-во "Зелений хрест". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gcs.org.ua/publish/avt_ukr.pdf.
6. Kosewska M. Turystyka dla wybranych - mozliwosci wypoczynku osob z dysfunkj wzroku na terenie polskich parkow narodowych / M. Kosewska, B. Fornal-Pieniak // Studia i Mate-rialy Centrum Edukacji Przyrodniczo-Lesnej R. 11. Zeszyt 4 (23) / 2009. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.cepl.sggw.pl/wydawnictwa/sim23_ pdl/287_SIM23.pdf.
7. National parks: accessible for everyone : National Park Service. U.S. Department of the Interior. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nps.gov/pub_afi/access/index.htm.
Кучинская И.В. Теоретические и прикладные аспекты организации туризма для людей с ограниченными возможностями на природоохранных территориях
На примере Яворовского национального парка показаны актуальные вопросы организации экологического туризма для лиц с ограниченными возможностями. Рассмотрен мировой опыт решения этой проблемы в национальных парках и перспективы его использования в Украине. Осуществлена оценка доступности наиболее популярных туристических объектов Яворовского национального парка для различных видов инвалидности и предложены рекомендации по ее повышению.
Ключевые слова: экологический туризм, национальный природный парк, инвалидность, лица с ограниченными возможностями, доступность.
Kuchynska I.V. Theoretical and applied aspects of tourism for people with disability in nature protected areas
Based on Yavoriv National Nature Park devoted to the actual issues of ecotourism for people with disability. An international experience of this problem solution in national nature parks is analyzed. and the prospects for its application in Ukraine are discussed. The accessibility of the main touristic attractions for the disabled in the Yavoriv National Nature Park are estimated and practical recommendations for its improvement are given
Keywords: ecotourism, national nature parks, disability, disabled people, accessibility.
УДК 574.52:504.73:581.526 Ст. викл. В.В. Попович, канд. с.-г. наук -
Львiвський ДУ БЖД
ЕКОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ТА ЗАКОНОМ1РНОСТ1 РОЗВИТКУ ВОДНО1 ТА ПРИБЕРЕЖНО-ВОДНО1 РОСЛИННОСТ1 ТЕХНОГЕННИХ ВОДОЙМ, СМ1ТТЕЗВАЛИШ, ТА ПОЛ1ГОН1В ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В У МЕЖАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено еколопчну структуру та закон^рносп розвитку водно! та водно-прибережно! рослинносп техногенних водойм смтезвалищ та пол^ошв твердих побутових вiдходiв у межах Захщного Люостепу Укра!ни. Навколо ушх техногенних водойм смтезвалищ та пол^ошв твердих побутових вiдходiв вщбуваеться сингене-тична сукцешя. Первинним ф^оценозом виступае рудероценоз.
Постановка проблеми. Стттезвалища та пол^они твердих побуто-вих вiдходiв (ТПВ), як девастоваш ландшафти, потребують всебiчного вив-чення з метою розроблення заходiв протидп 1х згубного впливу на довкшля та живi органiзми [1]. Фггомелюращястихшних смiттeзвалищта полiгонiв ТПВ передбачае 1х повернення у господарське використання. Фиомелюра-тивним процесам у сферi ди смiттезвалищ перешкоджають низькогумуснi та кислi Грунти, складнi клiматопiчнi особливосп, пдролопчш умови накопи-чення фшьтрату, просщання земно1 поверхш, зсуви, видiлення токсичних га-зiв та продуктiв горшня смiття. Оптимiзацiя довкiлля поблизу стттезвалищ та полiгонiв ТПВ можлива за умови розроблення комплексу дш з проведення фiтомелiоративних робгт, якi б базувались на закономiрностях природно1 пе-ретворювально1 функцп рослинних угруповань, зпдно з принципом бюгеоце-нотичних аналопв фiтомелiорантiв та вiдповiдали б наявним агроеколопч-ним умовам i зональним особливостям формування рослинностi [2, 3].
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Тематицi фiтоценозiв техногенних водойм присвячено чимало наукових праць. Зокрема, еколого-бiологiчнi умови формування рослинностi берегово! зони техногенних водойм прничопромислових пiдприемств дослiдив Я.Б. Щупакiвський [3]. Встановлено основш Грунтовi чинники, яю впливають на розвиток рослин-ност берегово! зони. Представлено результати дослщжень рослинних угруповань антропогенно-природного походження й основш принципи !х формування. Проанатзовано проблему збереження бюлопчного рiзноманiття при-бережно-водних угруповань рослинност антропогенно-природного походження, на прикладi водойми Подорожненського кар'еру в пращ [4].
Видовий склад вищих водних та прибережно-водних рослин техноген-них озер Малого Полюся, що утворилися на мiсцях вщпрацьованих затопле-них кар'ерiв iз видобування тску, дослiдила Н.Г. Мiронова. Вона висвилила родинний та родовий спектри рослинносп, провела 1х систематичний [5] та географiчний аналiзи [6]. Видовий склад рослинносл техногенних озер смигезвалищ та 11 динамiка потребуе дослщжень.
Постановка завдання. Мета роботи - визначити видовий склад рос-линност техногенних озер смiттезвалищ та полтошв ТПВ у межах Захiдного Люостепу Укра1ни та встановити формування рослинного покриву. Вивчення видового складу водно! та прибережно! рослинносп техногенних водойм у межах впливу смигезвалищ дасть змогу визначити напрями проведення фпо-ремедiацil та фпомелюрацп.
Методи досл1дження: геоботашчш, лiсiвничi, фенологiчнi.
Виклад основного матер1алу. На смiттезвалищах та пол^онах ТПВ умежах Захiдного Лiсостепу Укра!ни видiляють два види техногенних водойм - штучш та природш. До штучних вiднять гудроновi та фшьтрацшш озера, а до природних - водойми, яю виникли унаслщок пiдтоплення мюце-востi депонуючи значну кiлькiсть токсичних речовин.
Техногеннi водоймища смiттезвалищ та полiгонiв твердих побутових вiдходiв вiдрiзняються формою, розмiрами, речовиною накопичення. Гудро-новi озера виникли внаслщок скидання кислих гудронiв iз Львiвського маслозаводу у 70-80-х роках ХХ ст. Характеризуются значними розмiрами, пе-
реважно округло! форми, колiр накопичених речовин перехщний вiд темно-жовтого до темно-коричневого. Рослиннють формуеться лише на дамбах, створених навколо озер i3 родючих rрунтiв. Деревнi види представленi Betula-pendula Roth., Acernegundo L., Pinussylvestris L., Fraxinusexcelsior L., чагарни-ки - Hippophaerhamnoides L., Salixcaprea L., Rubuscaesius L., трав'яний пок-рив - Chenopodiumurbicum L., Humuluslupulus L., Carexpilosa Scop. Загалом рослинностi притаманна алогенна сукцесiя.
Фiльтрацiйнi озера формуються бшя пiднiж полiгонiв твердих побуто-вих вiдходiв.Основним призначенням цих озер е збiр стокiв i3 полiгонiв ТПВ. Вони створюються рiзних розмiрiв та форми залежно вiд потреби накопичен-ня фiльтрату. Рiзняться вiд решти водойм чорним кольором рiдини та неп-риемним запахом. Внаслiдок високо! кислотностi фiльтрату рослиннiсть на-бувае розвитку лише на береговiй лшп. На вiдстанi 10 м вщ берегово! лшп фiльтрацiйних озер трапляються Populus alba L., Pyruscommunis L. Чагарники вiдсутнi. Трав'янi види представлен Chenopodiumurbicum L., Calamagrostise-pigeios (L.) Roth., Daucuscarota L., PlantagomajorL., ArctiumlappaL., Urtica-dioica L., Artemisiaabsinthium L. Протжае алогенна сукцесiя рослинностi.
Природш техногеннi водоймища утворюються на рiзнiй вiдстанi вiд смiттезвалищ у пониженнях. Небезпека озер проявляеться у нагромадженш забруднювальних речовин, як потрапляють iз смiттезвалищ через rрунтовi води та Грунт. Основними вщмшностями вiд решти техногенних озер е проть кання у !х середовищi автогенно! сукцесп. Цi водойми характеризуються пологими берегами, невеликою глибиною (до 2,5 м), розвиток в акваторп прю-новодно! рослинностi представлено! Phragmites australis L., Hydrocharis mor-sus-ranae L., Carexacuta L., Carexaquatilis Wahlenb., Scirpuslacustris L.
Загалом видовий склад рослинносп техногенних озер невисокий. Найбiльше переважають трав'яш види. Бiля гудронових озер на дамбах сфор-мувались стшю культурфiтоценози, якi були створенi для укршлення берегiв. Частка видiв становить для дерев 40 %, для чагарниюв i трав'яних видiв - по 30 %. Чагарники (проективне вкриття 60 %) та дерева (проективне вкриття 1-го ярусу 60 %, другого - 30 %) висаджували, а трав'яний покрив (50 %) сфор-мувався унаслщок природних фiтомелiоративних процесiв. Рослиннiсть навколо фшьтрацшних озер збiднена (виявлено 9 видiв - 22 % дерева i 78 % трав'яш види), унаслщок згубно! дл на фггоценози кислих стокiв. Проективне вкриття трав'яних видiв становить 50 %, дерев - 10 %. Навколо природних водойм техногенного походження найбшьшу частку займають трав'янi види (75 %) iз проективним вкриттям 70 %. Дерева та чагарники мають нижчу частку (19 % i 6 % вщповщно) та менше проективне вкриття (45 % i 30 % вщпо-вщно). Дiаграми з наведеними вище даними зображено на рис. 1.
З метою вивчення подiбностi флор дослщжуваних техногенних водойм використано коефщенти флористично! спшьносп Жаккара [1] та Чека-новського - Сьеренсена [7]. Формула для визначення коефщента Жаккара мае вигляд
де: а - кшьюсть видiв бiля певного техногенного водоймища; Ь - кшьюсть видiв бiля iншого техногенного водоймища; с - кшьюсть спшьних видiв для обох дiлянок. Коефщент Чекановського - Сьеренсена розраховують як:
2с
К* =
а + Ь
де: с - кшьюсть спшьних видiв у описах А i В; а i Ь - кшьюсть видiв у описах А i В вiдповiдно. Значення К* може змiнюватися вiд 0 (повна неподiбнiсть дослiджуваних флор) до 1 (повна щентичшсть флор). Розраховат коефь щенти подiбностi флор дослщжуваних техногенних водоймищ наведено у таблицг
Деревний 1 Деревний 2 Чагарниковий Трав'яний
Чагарники Трав'яш рослини 30%—30%
а
Дерева 40%
//////////7771 60
7777]з о
//////////7771 60
//////////77] 50
Коефщ1енти под1бност1 флор Гудронов1 озера Фшьтрацшт озера Природт озера
Гудронов1 озера 0,05* 0,10 0,13 0,23
Фшьтрацшт озера 0,05 0,10 0,19 0,32
Природт озера 0,13 0,23 0,19 0,32
Трав'яш рослини 78%
б)
Дерева 19% Чагарники 6%
Деревний Трав'яний
0 20 60 40 60 * Проективне вкриття, %
г) 771 ю
///////////////А 50
20 60 40 ( Проективне вкриття, % д)
Трав'яш рослини 75% в)
5 Деревний Чагарниковий Трав'яний
/////М5
7777} 30
/////////////////70
0 20 60 40 60 * Проективне вкриття, %
е)
Рис. 1. Частка видового складу рослинностi навколо техногенних водойм:
а) гудроновг; б) фтътрацтт; в) природт. Вертикальна структура фтоценозу техногенних водойм у береговш зот: г) гудроновг; д) фыътрацшм; е) природт
Табл. Розраховат коеф^енти флористичног спiльностiЖаккара та Чекановського-Сьеренсена для до^джуваних техногенних водойм
Коефщ1енти под1бност1 флор
Гудронов1 озера
Фшьтрацшт озера
Природт озера
Гудронов1 озера
0,05 0,10
0,13 0,23
Фшьтрацшт озера
0,05 0 10
0,19 0 32
Природт озера
0,13 0 23
0,19 0 32
Прим1тка: * - у чисельнику зазначено коефщ1ент Жаккара, у знаменнику - ко-ефщ1ент Чекановського - Сьеренсена.
Таким чином, встановлено, що найбiльшi коефщенти флористично! спiльностi притаманнi фiльтрацiйним озерам та природним водоймам (Щ = 0,19, К = 0,32). Це пояснюеться протжанням на обох типах водойм природ-них фiтомелiоративних процесiв, внаслщок яких першими з'являються руде-ральш види, якi утворюють мжроасощаци. Коефщенти подiбностi флор гуд-ронових озер iз фiльтрацiйними (Щ = 0,05, К = 0,10) та гудронових iз природ-ними водоймами (Щ = 0,13, К = 0,23) е значно нижчими у зв'язку iз штучним лiсонасадженням навколо дамб iз домiнуванням дерев i чагарниюв.
Розглянемо видовий розподiл рослин техногенних водойм смотезва-лищ за зволоженням субстрату (за А. А. Бельгардом) (рис. 2). Встановлено, що бшя гудронових озер найбшьшого розвитку набувають ксерофгги (40 %) та ме-зофгги (40 %), що пояснюеться штучним походженням фггоценозу. Наймен-шого розвитку набувають пгрофгги (10 %) та мезопгрофгги (10 %), якi утвори-лися внаслiдок природно! ф^омелюраци на зволожених дiлянках субстрату.
Навколо фшьтрацшних озер розвиваються мiрiмезогiгрофiти (34 %) та ксеромезофгги (33 %), ксерофгги (11 %), мезоксерофiти (11 %) та мезофгги (11 %). Розвиток рослинност^ яка добре розвиваеться на зволожених грунтах, пояснюеться и природним походженням, адже навколо озер спостер^аеться висока волопсть субстрату. Найкращого розвитку навколо природних техногенних водойм та в !х акватори, як iндикаторiв тдвищено! вологостi, набули ультрапгрофгги (31 %) та мезогiгрофiти (32 %).
Рис. 2. Розподт рослинностi смШтезвалищ за зволоженням субстрату:
а) гудроновI водойми; б) фыътрацшш водойми; в) природш техногенш водойми
Видовий розподш рослинност за родючютю субстрату (за П.С. Пог-ребняком) наведено на рис. 3. Встановлено, що навколо вЫх титв водоймищ найбшьшого розвитку набувають ол^отрофи (50-67 %). Мезотрофи мають дещо нижчу часку (27-40 %). Мегатрофи розвиваються у незначнш кiлькостi бiля гудронових озер (10 %) та природних (9 %), що свiдчить про низьку ро-дючiсть грунтiв у межах впливу смггтезвалищ.
Розподiл залежно вiд хiмiзму субстрату (за В.П. Кучерявим) структу-рований таким чином: найбшьшого розвитку набувають ацидофши (5064 %); частка нiтрофiлiв на уЫх дiлянках становить 9-20 %, нггрофосфорофь
лiв - 10-18 %; калiефосфорофiли притаманнi дшянкам i3 природним зарос-танням навколо гудронових i природних водойм - 9-11 % (рис. 4). Перевага ацидофшьних видiв свiдчить про тдвищену кислотнiсть грунтiв навколо тех-ногенних водойм. Поява в луговому травосто! велико! кшькосл ацидофiлiв свiдчить про небажаний напрям змши грун^в i початок виродження луки та про необхщшсть вапнування грунту.
Ол1готрофи 50% ф ил1готрофи ö4"/o ^
Рис. 3. Розподт poenuHHoemi смттезвалищ зародючштю субстрату:
а) гудроновг водойми; б) фтьтрацтм водойми; в) природн техногенн водойми
Рис. 4. Розподт poenuHHoemi смШтезвалищ за xiMHMOM субстрату:
а) гудроновг водойми; б) фтьтрацтш водойми; в) природт техногенш водойми
Класифшащю та розподш рослин залежно вщ солевитривалост наведено на рис. 5 (за С. С. М^уновою). Найбшьша частка солевитривалих видiв спостер^аеться навколо фiльтрацiйних озер (56 %), що е наслiдком депону-вання кислих стокiв iз смггтезвалищ. Слабосолевитривалi i дуже слабосоле-витривалi види спостерiгаються навколо гудронових та природних водойм, що свщчить про допустиму засолетсть субстрату на цих дшянках.
Слабосоле-. в ит р и вал i 33%
С лабо со л с в ит р и вал i 60%л а)
Рис. 5. Розподт poeлuннoemi смШтезвалищ за eoлевumpuвалiemю:
а) гудроновi водойми; б) фыьтрацшю водойми; в) природн техногенн водойми
Газостшюсть - це здатшсть рослин збер^ати свою життедiяльнiсть у разi негативного впливу шкiдливих газiв [7]. Питання газостшкост рослин-ностi у межах впливу смггтезвалищ е актуальним питанням, оскiльки пiд час горшня смiття видiляються небезпечнi гази та сполуки. Еколопчну класифь кацiю рослинност залежно вiд газостiйкостi (за М.1. Калiнiним) у межах об,ектiв дослщжень наведено на рис. 6. Встановлено, що стшю види розвива-
ються поблизу гудронових та фшьтрацшних водойм, як перебувають непо-далiк осередкiв горшня смiття. Довкола природних техногенних водойм га-зостiйкi види не виявлеш. Найбiльшу частку рослинностi займають нестшю (40-50 %) та слабостiйкi види (25-45 %), якi утворилися внаслщок природно! фгтомелюраци.
Рис. 6. Розподт рослинностi смШтезвалищ за газостшшстю:
а) гудроновI водойми; б) фыътрацшм водойми; в) природн техногенн водойми
Навколо техногенних водойм розвиваються переважна бшьшють свгт-лолюбних рослин (гелюфтв). Частка на дiлянках становить 40-56 %. Фа-культативнi гелiофiти найбшьшого розвитку набули навколо гудронових озер у шдлюку (40 %). Сцюфгтам належать меншi показники (20-33 %). Загальний розподiл вiдносно свiтла (за В.П. Кучерявим) наведено на рис. 7.
Факуль-^ тативш гелюфт! 11% а) б)
Рис. 7. Розподт рослинностi смШтезвалищ вiдносно до свiтла: а) гудронов\ водойми; б) фтътрацтш водойми; в) природт техногенш водойми
Висновки. Внаслщок проведених дослщженьеколопчно! структури та закономiрностей розвитку водно! та прибережно-водно! рослинност техногенних водойм смггтезвалиш, та полiгонiв твердих побутових вiдходiв у межах Захщного Лiсостепу Украши встановлено:
• у зонах функцюнування смтезвалищ виявлено природт техногент водойми, водойми 1з накопиченим гудроном та фшьтрацшними стоками;
• навколо техногенних водойм вщбуваються процеси природно! фгтомелюраци;
• найбшьш1 значення коефщ1енив флористично! стльност притаманн фшьтращйним озерам та природним водоймам (К = 0,19, К3 = 0,32), що пояс-нюеться появою рудероценоз1в, як утворюють мшроасощаци 1з автохронни-ми видами;
• навколо вс1х титв водоймищ найбшьшого розвитку набувають олкютрофи (50-67 %), що св1дчить про низьку родючють грунтов у межах впливу см1ттезвалищ.
• стосовно х1м1зму субстрату, найбшьшого розвитку набувають ацидофши (5064 %), що св1дчить про тдвищену кислоттсть грунпв навколо техногенних водойм та про необхщтсть вапнування грунту;
• найб1льша частка солевитривалих видав спостер1гаеться навколо ф1льтрацшних озер (56 %), що е наслщком депонування кислих стоюв 1з смгттезвалищ;
• газостшю види розвиваються поблизу гудронових та фшьтрацшних водойм,
яю перебувають неподалж осередкш горшня смптя;
• навколо ycix техногенних водойм переважають гелюфпи.
Загалом навколо ycix техногенних водойм смптезвалищ та пол1гошв твердих побутових в1дход1в протжае сингенетична сукцеия. Первинним фь тоценозом виступае рудероценоз. Для покращення протжання ендоеколопч-них процешв навколо техногенних водойм необхвдно змшити кислотшсть Грунпв, утил1зувати фшьтрат та гудрон, а також забезпечити системи вщве-дення води.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Загальна еколопя : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий. -Льв1в : Вид-во "Свгг", 2010. - 520 с.
2. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
3. Щупагавський Я.Б. Еколого-бюлопчш умови формування рослинносп берегово! зони техногенних водойм прничопромислових тдприемств / Я.Б. Щупагавський // Науковий вю-ник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17.4. -С. 90-94.
4. Кучерявий В.П. Проблема збереження бюлопчного р1зномашття рослинносп техногенних водойм Льв1вщини / В.П. Кучерявий, Я.Б. Щупагавський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2004. - Вип. 14.8. -С. 361-363.
5. М1ронова Н.Г. Вищ1 водш та прибережно-водш рослини техногенних озер Малого Полюся / Н.Г. М1ронова // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украни. - 2012. - Вип. 22.6. - С. 63-67.
6. М1ронова Н.Г. Географ1чний анал1з вищих водних i прибережно-водних рослин техногенних озер Малого Полюся / Н.Г. М1ронова // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.10. - С. 87-90.
7. Кучерявий В.П. Еколопя : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2000. - 500 с.
8. Норми рад1ацшно1 безпеки Укра!ни (НРБУ-97); Державш ппешчи нормативи. - К. : Вщдш жшграфп Укра!нського центру держсанешднагляду МОЗ Укра!ни, 1997. - 121 с.
Попович В.В. Экологическая структура и закономерности развития водной и прибрежно-водной растительности техногенных водоемов свалок и полигонов твердых бытовых отходов в пределах Западной Лесостепи Украины
Исследована экологическая структура и закономерности развития водной и водно-прибрежной растительности техногенных водоемов свалок и полигонов твердых бытовых отходов в пределах Западной Лесостепи Украины. Вокруг всех техногенных водоемов свалок и полигонов твердых бытовых отходов протекает сингенетическая сукцессия. Первичным фитоценозом выступает рудероценоз.
Popovych V. V. Ecological structure and patterns of water and riverside vegetation technogenic reservoirs dumps and landfill within the West-Steppe Ukraine
Investigated ecological structure and patterns of water and water-riparian vegetation man-made ponds and landfill solid waste landfill sin the Western Steppes of Ukraine. Around all man-made ponds and landfill solid waste flows syngenetic succession. The primary phytocenoses acts ruderocenoses.
