CC BY
22
УДК338.45:03 Астр. А.В. Колодшчук - 1нститутрегюнальних досл^жень
НАН Украти
РОЗВИТОК ПОНЯТШНО-ТЕРМШОЛОГ1ЧНО1 ШДСИСТЕМИ "СТРАТЕГ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ ПРОМИСЛОВ1СТЮ"
Окреслено суть i склад понятшно-термшолопчно! пiдсистеми "CTpaTeri4He уп-равлiння промисловютю". На 0CH0Bi врахування пiдходiв рiзних aBTopiB розроблено авторський BapiaHT змюту понять дослщжувано! пiдсистеми. Наведено класифжащю пiдходiв до визначення дефiнiцiй понятшно-термшолопчно! шдсистеми "Стратепч-не упpaвлiння промисловютю".
Ключовг слова: понятiйно-теpмiнологiчнa шдсистема, стратепя, стpaтегiчне упpaвлiння, iнновaцiйний розвиток, промисловють.
Вступ. У сучасних умовах одним i3 найважливших завдань вггчизня-но! економжи е вдосконалення стратепчного управлшня промисловютю. Для того, щоб таке удосконалення вщбувалося, важливо використати таку науко-ву мову, яка адекватно вщображала б особливосп стратепчного управлшня промисловютю на сучасному еташ. Наукова мова - це провщна ланка теоре-тико-методолопчних основ будь-якого дослщження. А тому вона повинна об'еднувати р1зномаштш поняття i термши, за допомогою яких можна опису-вати дослщження. Цим i обгрунтовуеться актуальнють нашого дослщження.
Значний внесок у розвиток понятшно-термшолопчного апарату стратепчного управлшня промисловютю зробили вчеш: I. Ансофф, П. Друкер, Г. Мшцберг, М. Портер, Дж. Хшгшс, А. Чендлер, С. Оборська, Ю. Путятш, Л. Шевчук, З. Шершньова. Однак ситуащя у промисловосп постшно змь нюеться, що викликае потребу у створенш нових понять та уточненш змюту юнуючих. Саме тому Метою роботи е окреслення понятшно-термшолопчно! шдсистеми "Стратепчне управлшня промисловютю", !! складу, уточнення змюту понять, як входять у цю шдсистему.
Виклад основного матер1алу. Оскшьки це дослщження написано в русл1 стратепчного управлшня шновацшним розвитком промисловосп, то ми здшснили поглиблене вивчення понятшно-термшолопчно! системи "Стратепчне управлшня", яка включае низку шдсистем, зокрема шдсистему "Стратепчне управлшня промисловютю". Власне на цш тдсистем1, насампе-ред на двох основних поняттях ("стратепя", "стратепчне управлшня"), ми ак-центуемо увагу в цш робоп.
Термш "стратепя управлшня" з'явився у вжитку в 1960-1970 рр. Найбшьший внесок у розробку теори стратепчного управлшня зробив 1гор Ансофф. За тих час1в стратепю розглядали як повнютю систематизований процес, що вказуе ч1тку послщовнють кроюв i активно використовуе аналь тичш шструменти й методи, що розглядають як "найкращий спошб" розроб-ки стратеги, використання якого гарантуе устх [14]. Сьогодш стратепя управлшня передбачае бшьш загальну схему анал1зу, що детал1зуеться з ураху-ванням гнучкосп та цшей, системи стратепчного планування i надшносп його реал1заци, з урахуванням досягнення запланованих результата.
В економ1чнш лггератур^ яка присвячена стратепчним дослщженням, трапляються неоднозначш визначення стратеги. Анал1з науково! лггератури дае змогу видшити таю групи тдход1в до визначення поняття стратеги: мето-
дично-оргашзацшш, економiчш, сощальш, управлшсью, еколопчш, просто-poBÍ (рис. 1). До методично-оргaнiзaцiИних mдходiв вiдносять: методичниИ (системниИ) пiдхiд до скерування процесy розвитку, пaрaдигмaльниИ шдхщ до скерyвaння процесу розвитку, модельш, тa концептyaльнi пiдходи.
Рис. 1. КласифЫащя nidxodie до визначення поняття "сmрamегiя "
Cиcтeмний щ^д до тлyмaчeння поняття cтpaтeгiï cтвopюe нayкoвe пiдrpyнтя для фopмyвaння тa oбrpyнтyвaння кoнцeпцiй, цiлeй, cтpaтeгiй тa пpoгpaм cтiйкoгo poзвиткy нa нaцioнaльнoмy тa peгioнaльнoмy piвняx. Одне з нгйбшьш yзaгaльнeниx визнaчeнь cтpaтeгiï таводить I. Aнcoфф. Ha його думку, cтpaтeгiя - "cиcтeмний пдощ, що зaбeзпeчye cклaднiй opгaнiзaцiï збaлaн-coвaнicть i зaгaльний нaпpям зpocтaння" [2]. Пoдiбнoгo погляду нa cyraic^ cтpaтeгiï дoтpимyeтьcя i M.I. ^углов, нa думку якого cтpaтeгiя - "^^темний пiдxiд до виpiшeння ^облем poзвиткy i фyнкцioнyвaння пiдпpиeмcтвa, що зaбeзпeчye збaлaнcoвaнicть його дiяльнocтi i визнaчae гoлoвнi нaпpямки його poзвиткy" [S]. Cтpaтeгiя - це дoвгoтepмiнoвий якicнo визнaчeний нaпpям poз-витку opгaнiзaцiï, що cтocyeтьcя cфepи, зacoбiв i фopми ïï дiяльнocтi, стстеми взaeмин вcepeдинi opгaнiзaцiï, a тaкoж пoзицiï opгaнiзaцiï в нaвкoлишньoмy cepeдoвищi, що пpивoдить opгaнiзaцiю до ïï цшей [S]. У цьому визтаченш та-голошено нa фaктopax внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo cepeдoвищ, a тaкoж взaeмoзв'язкy мiж ними, що мae cиcтeмний xapaктep i peзyльтaтoм якого e до-cягнeння цiлeй opгaнiзaцiï.
Ha визнaчaльнoмy впливi pинкoвиx позицш opгaнiзaцiï нaгoлoшyють Ю.О. Пyтятiн, O.I. Пyшкap, О.М. Тpидiд. Пiд cтpaтeгieю вони poзyмiють шо-cí6 peaлiзaцiï пiдпpиeмcтвoм cвoïx iнтepeciв, який визнaчae його пoвeдiнкy в пpocтopi пapaмeтpiв, що xapaктepизyють cyпepeчнocтi, пopoджyвaнi взaeмo-дieю пiдпpиeмcтвa i pинкoвoгo cepeдoвищa, a тaкoж взaeмoдieю внyтpiшнix компонента пiдпpиeмcтвa, що знaxoдятьcя нa piзниx cтaдiяx cвoгo життевого циклу [16].
Отже, методичний (шстемний) пiдxiд до cкepyвaння пpoцecy poзвит-ку poзглядae cтpaтeгiю як cyкyпнicть якicнo визнaчeниx eлeмeнтiв (кожен з якиx зaбeзпeчye дocягнeння зaгaльнoï мети), якi пepeбyвaють y зв'язкax один з одним, взaeмoдiють мiж coбoю i yтвopюють cклaднy зa opгaнiзaцieю цшю-нють - cиcтeмy, що визнaчae м^ям poзвиткy нaцioнaльнoï eкoнoмiки. napa-дигмaльний пiдxiд poзглядae cтpaтeгiю як cyкyпнicть нopм, cпocoбiв, cфep i пpaвил пpийняття piшeнь.
Aнcoфф I. тaкoж cтвepджye, що cтpaтeгiя - "пpaвилa пpийняття pi-шень i ycтaнoвoк, що нaпpaвляють пpoцec poзвиткy opгaнiзaцiï" [1]. М. Ту-ленков визнaчae cтpaтeгiю як ycтaнoвлeнy нa достть тpивaлий пepioд cy^^ нicть нopм, opieнтиpiв, нaпpямiв, cфep, cпocoбiв i пpaвил дiяльнocтi, що зa-безпечують зpocтaння i виcoкy кoнкypeнтocпpoмoжнicть opгaнiзaцiï, якi змщ-нюють пoзицiï та pинкy, пiдвищyють здaтнicть до виживaння в yмoвax кон-кypeнцiï [19]. У цьому визтаченш пepeлiчyeтьcя ве^ нeoбxiдний iнcтpyмeн-тapiй для ^ийняття piшeнь i кoнкpeтизyeтьcя ocнoвнa мeтa дiяльнocтi opra-нiзaцiï - дocягнeння виcoкoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi. Тaким чином, rnpa-дигмaльний пiдxiд визнaчae cтpaтeгiю як cyкyпнicть нopм, cпocoбiв, cфep i пpaвил пpийняття piшeнь.
Moдeльнi тa кoнцeптyaльнi пiдxoди визнaчaють cтpaтeгiю як модель, концепщю ^ийн^тся yпpaвлiнcькиx prnem вiдпoвiднo, плaнoвo-цiльoвий пiдxiд poзглядae cтpaтeгiю як плaн дocягнeння цiлeй нaцioнaльнoгo гocпoдap-cтвa. Г. Miнцбepг poзглядae cтpaтeгiю як "модель потоку prnem: плaнy, пa-
2б2
Збipник нayково-тexнiчниx npa^
лпри, позицп, перспективи i концепцп" [10]. Г. Мшцберг вважае план i концепцп як складову моделi прийняття ршень, пiд якою вiн розумiе стратегiю. На думку Дж.Б. Ру1нна, стратегiя - модель або план, що об'еднуе головнi цiлi оргашзацп, полггаку i послiдовнiсть дiй в едине цше, допомагае розмiщувати i спрямовувати ресурси унiкальним i неповторним чином, основаним на вщ-носних перевагах i недолiках оргашзацп, оч^ваних змiнах в оточеннi та пов'язаних з ними дiями конкурентiв [25]. У цьому визначеннi акцентуеться увага на ефективному використаннi ресурсiв вщповщно до конкурентних по-зицiй оргашзацп.
До економiчних пiдходiв вiдносять конкурентний та акцiонерний тд-ходи. Конкурентний шдхщ наголошуе на управлiннi конкурентними перевагами, яке забезпечуе здшснення iнновацiй, пiдвищення рентабельностi ви-робництва, якосп продукцп, рацiональне використання ресуршв. Пiд страте-гiею Г. Мшцберг розумiе завдання, полiтику та плани, як разом визначають характер шдприемства та його пiдхiд до виживання i перемоги у конкурен-тнш боротьбi [10].
До складу управлшських пiдходiв входять планово-цiльовий та ресур-сно-цiльовий пiдходи. Рiзновидом управлiнських пiдходiв е ресурсно-цшьо-вий пiдхiд, який визначае стратепю як спосiб мобшзацп ресурсiв для досяг-нення конкурентних переваг. Цього шдходу дотримуеться А. Чендлер. Вш наголошуе, що стратепя - це встановлення основних довготермшових цiлей та намiрiв оргашзацп, а також напряму ди i ресуршв, якi необхiднi для досяг-нення цих цшей [21].
Серед просторових пiдходiв можна видiлити просторово-цiльовий, просторовий з позицш територiально-виробничих систем, просторово-марке-тинговий пiдходи. Просторовi пiдходи базуються на врахуванш науково-ме-тодологiчних засад просторового розвитку нацiонального господарства, те-оретичних аспектiв виникнення територiальних диспропорцш. Серед них можна видiлити просторово-цшьовий, просторовий з позицiй територiально-виробничих систем, просторово-маркетинговий шдходи.
Просторово-цiльовий шдхщ основним атрибутом стратеги називае за-безпечення органами самоврядування, регiональними та державними суб'ектами управлшня рацiонального поеднання сощальних, економiчних та екологiчних елеменпв простору життедiядьностi людей для досягнення цшей сталого просторового розвитку регюшв. Вiдповiдно до цього пiдходу Л. Т. Шевчук визначае стадий просторовий розвиток як забезпечення органами самоврядування, регюнальними та державними суб'ектами управлшня ефективно! взаемодп та ращонального об'еднання сощальних, економiчних та екологiчних елеменпв простору життедiяльностi людей для повного та доступного задоволення рiзноманiтних потреб уих верств населення. Досягнення цшей сталого просторового розвитку регюшв потребуе гармошзацп соцiадьних, економiчних та еколопчних вiдносин у просторi [15].
Просторовий шдхщ iз позицiй територiально-виробничих систем потребуе врахування просторових чинниюв пiд час здiйснення шдприемницько! дiядьностi та вiдповiдно, 1х врахування у понята стратеги. За цим шдходом
iснуe таке визначення: просторовий розвиток територiально-виробничих систем - це практика формування та функцюнування цих систем шд впливом просторових чинниюв, що передбачае ведення тдприемницько1 дiяльностi юридичними особами та 1х рiзноманiтними об'еднаннями за такими принципами: сумюносп виробничого (або профшьного) виду дiяльностi; територь ально1 едностц спрямованостi на економiчне зростання економiки шд-приемств та репону [3].
Просторово-маркетинговий пiдхiд акцентуе увагу на впливi територь ально-розподшених виробничих одиниць на цiльовi ринки (тсця споживан-ня). Одним iз головних завдань дослiдження ринкового простору е вивчення характеру впливу з боку територiально розподшених одиниць продукування на цiльовi групи (мiсця) споживання, тобто пошук таких привабливих мюць, якi у маркетинговiй термшологи називають "цiльовими ринками" [13]. До еколопчних пiдходiв щодо визначення стратеги потрiбно вiднести фюкально-еколопчний, адаптивний маркетингово-еколопчний та експансiонiстський маркетингово-екологiчний пiдходи.
На обгрунтуванш ставок платежiв за викиди шкiдливих речовин у нав-колишне природне середовище акцентуе увагу фюкально-еколопчний пiдхiд. Ю. Стадницький, Л. Полякова, Л. Третьякова вважають, що "важливим зав-данням економiки природокористування е економiчна оцiнка наслiдкiв антропогенного забруднення довкiлля, обгрунтування ставок платежiв за викиди шкiдливих речовин у навколишне природне середовище, запровадження по-рiвняно дешевого та ефективного мехашзму еколопчно1 безпеки в регiонi" [7].
Адаптивний маркетингово-еколопчний шдхщ наголошуе на гнучкому реагуваннi промисловостi на зм^ значення екологiчних властивостей товару для споживачiв. У цьому випадку стратегiя передбачае гнучке реагування шдприемства на змiну значення екологiчних властивостей товару для спожи-вачiв. У таких випадках тдприемство не пропонуе iстотних товарно-еколо-гiчних iнновацiй ринку, воно передушм намагаеться рухатися у сво1й товар-нiй полiтицi синхронно змшам ринку [13].
Експансiонiстський маркетингово-еколопчний шдхщ передбачае ю-тотне вдосконалення екологiчних властивостей товарну, створення еколопчних товарних шновацш. За цьому тдходу стратегiя орiентована на ютотне вдосконалення екологiчних властивостей товарно1 пропозици i навiть на створення еколопчних товарних шновацш. Шдприемство - суб'ект еколопч-но1 товарно1 пропозици - певним чином створюе ринок (сегмент, шшу) пiд свою продукцiю [13].
Таким чином, на основi зазначених вище пiдходiв можемо навести власне тлумачення поняття стратеги. Стратегiя - система завдань на основi застосування правил, концепцш, моделей прийняття ршень для встановлен-ня i досягнення довготермiнових цiлей розвитку нацюнально1 економжи, удосконалення 11 структури з урахуванням наявних ресурсiв, економiчних iнструментiв i конкурентних позицiй на ринку, кшцевою метою яких е забез-печення економiчного i соцiального ефекту.
Пiд чac тлумвчення поняття cтpaтeгiчнoгo yпpaвлiння можта видiлити тaкi гpyпи пiдxoдiв: мeтoдичнo-opгaнiзaцiйнi, eкoнoмiчнi, coцiaльнi, yпpaв-лiнcькi, пpocтopoвi (pиc. 2). До гpyпи eкoнoмiчниx пiдxoдiв нaлeжaть ^оце-ciйний тa дiяльнicний пiдxoди.
Пpoцeciйний пiдxiд poзглядae cтpaтeгiчнe yпpaвлiння як cyкyпнicть дш, cпpямoвaниx нa дocягнeння cтpaтeгiчниx peзyльтaтiв y нaцioнaльнoмy гocпoдapcтвi. A. Шендел i Р. Хaттeн нaвoдять таступне визнaчeння поняття cтpaтeгiчнoгo yпpaвлiння. Cтpaтeгiчнe yпpaвлiння - пpoцec визнaчeння i (вcтaнoвлeння) зв'язку opгaнiзaцiï з ïï оточенням, що пoлягae y peaлiзaцiï виб-paниx цiлeй i в cпpoбax дocягти бaжaнoгo cтaнy взaeмoвiднocин з оточенням зa допомогою poзпoдiлy pecypciв, що дae змогу ефективно i peзyльтaтивнo дь яти opгaнiзaцiï тa ïï пiдpoздiлaм [11].
Xin^c Дж. ввaжae, що cтpaтeгiчнe yпpaвлiння - пpoцec yпpaвлiння з метою здшшення мiciï opгaнiзaцiï зa допомогою yпpaвлiння взaeмoдieю opra-нiзaцiï з ïï оточенням [24]. Вoднoчac C. CepTO i П. Пiтep дoтpимyютьcя погля-ду, що cтpaтeгiчнe yпpaвлiння - тpивaлий, пocлiдoвний, взaeмoпoв'язaний пpoцec, cпpямoвaний нa пiдтpимкy дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa вiдпoвiднo до його оточення [28].
Miзюк Б.M. пiд cтpaтeгiчним yпpaвлiнням poзyмie бaгaтoплaнoвий фopмaльнo-пoвeдiнкoвий yпpaвлiнcький npo^c, який дoпoмaгae фopмyлювa-ти тa викoнyвaти eфeктивнi cтpaтeгiï, що cпpияють бaлaнcyвaнню вiднocин мiж opгaнiзaцieю, включaючи ïï oкpeмi чинники, тa зовшшшм cepeдoвищeм, a тaкoж дocягнeнню вcтaнoвлeниx цiлeй [9].
Xapaктepнoю ocoбливicтю нaвeдeниx вище тлyмaчeнь e aкцeнтyвaння yвaги нa взaeмoдiï opгaнiзaцiï з ïï оточенням. Дещо yзaгaльнeнe визнaчeння cтpaтeгiчнoгo yпpaвлiння нaвoдить Д. Xacci: cтpaтeгiчнe yпpaвлiння - пpoцec yпpaвлiння дoвгoтepмiнoвими цiлями, cтpaтeгieю пiдпpиeмcтвa i ïï впpoвa-дженням y життя [22].
Дiяльнicтний пiдxiд пpeдcтaвляe I. Aнcoфф. Ha його думку, cтpaтeгiч-не yпpaвлiння - дiяльнicть, пoв'язaнa з пocтaнoвкoю цiлeй i зaдaч opгaнiзaцiï тa пiдтpимки взaeмoвiднocин мiж opгaнiзaцieю i оточенням, якi дaють змогу ш дoбивaтиcя cвoïx цiлeй, вщповдають ïï внyтpiшнiм мoжливocтям i дaють змогу зaлишaтиcя cпpийнятливoю до зoвнiшнix вимог [2]. До гpyпи зов-нiшньoopieнтoвaниx нaлeжaть кoнкypeнтний тa зoвнiшньoaнaлiтичний пдао-ди. Тaк, кoнкypeнтний пдощ бaзyeтьcя нa викopиcтaннi cтpaтeгiï «re^pe^ цiï. Ha думку M. Пopтepa, cтpaтeгiчнe yпpaвлiння пepeдбaчae викopиcтoвy-вaння cтpaтeгiï кoнкypeнцiï, яку poзpoбляють тд чac cтpaтeгiчнoгo плaнyвaн-ня та пiдcтaвi aнaлiзy гaлyзi, a тaкoж пeвниx кoнкypeнтниx cил [14].
Дoклaднiшe визнaчeння cтpaтeгiчнoгo yпpaвлiння вiдпoвiднo до цього п^оду нaвoдить O.C. Вixaнcький: cтpaтeгiчнe yпpaвлiння - це тaкe yпpaв-лiння opгaнiзaцieю, яке cпиpaeтьcя нa людcький пoтeнцiaл як остову oprarn-зaцiï, opieнтye виpoбничy дiяльнicть нa пoтpeби cпoживaчiв, гнучко peaiye i пpoвoдить cвoeчacнi змiни в opгaнiзaцiï, що вiдпoвiдaють виклику з боку оточення i дaють змогу дoбивaтиcя кoнкypeнтниx пepeвaг, що в cyкyпнocтi дae мoжливicть opгaнiзaцiï виживaти в дoвгoтepмiнoвiй пepcпeктивi, дocягaючи пpи цьому cвoïx цiлeй [4].
2бб
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
За зовшшньоаналггачним тдходом А. Чендлер розглядае стратепчне управлiння як реакцiю фiрми на зовшшне середовище, яке визначае структуру повноважень, вщповщальносл, виробничих та шформацшних потоюв усе-рединi компанп [21]. За стратегiчно-цiльовим пiдходом стратепчним управ-лiнням е управлшня, пов'язане з досягненням стратепчних результатiв. П. Друкер вважае, що стратегiчне управлшня - управлшня, пов'язане з досягненням стратепчних результата: нових ринюв, нових товарiв i/або нових технологш. Стратегiчний менеджмент е управлiнням результатами [6].
Збалансований пiдхiд потребуе однаково! уваги до стратегiчних та оперативних управлшських рiшень. Так, на думку А.П. Слоана, стратепчне управлшня е такою оргашзащею управлшня компашею, за якою найважливь шою вимогою стратеги е рiвна увага до стратепчних i оперативних рiшень [18]. До групи управлiнських пiдходiв вiдносять планово-стратепчний та ре-сурсно-цiльовий пiдходи. Вщповщно до планово-стратегiчного пiдходу Л. Перр^ Р. Скотт, Н. Смолвуд ототожнювали поняття стратегiчного плану-вання i стратегiчного управлiння [26]. Таке визначення не враховуе те, що стратепчне планування е лише тдсистемою стратепчного управлiння, а пла-нування - одшею з функцiй управлiння. Д. Шрс i Р. Робiнсон тд стратепч-ним управлiнням розумiють набiр рiшень i дiй щодо формулювання i вико-нання розроблених стратегш для того, щоб досягти мети оргашзацп [27].
Ресурсно-цiльовий пiдхiд визначае стратепчне управлшня як управлшня потенщалом нащонально! економiки. Так, М.М. Треньов розумiе стра-тегiчний менеджмент як управлшня потенщалом тдприемства, тобто управлшня здатнютю до виконання яких-небудь дш або досягнення яких-небудь щлей [20]. На необхiдностi досягнення сощального ефекту в нацiональному господарст наполягае соцiальний пiдхiд. Так, В.С. Соловйов наводить таке тлумачення стратепчного управлшня: "певна фiлософiя або щеолопя динамь ки соцiально оргашзовано! системи життедiяльностi суспiльства в соцiумi, намiченоl у формi стратепчно! полiтики" [17].
До групи модельних i концептуальних пiдходiв належать модельно-стратегiчний та концептуальний тдходи. Вiдповiдно до модельно-стратепч-ного пiдходу Г. Мiнцберг наголошуе, що стратегiчне управлiння припускае формування стратеги, яке включае iнтерпретацiю середовища i розвиток пос-лiдовних моделей в потощ органiзацiйних рiшень [10]. За концептуальним пiдходом В. Д. Немцов, Л.€. Довгань вважають, що стратепчне управлшня е реалiзацiею концепци, в якш об'еднуються цiльовi та штегральш пiдходи до дiяльностi пiдприемства, що дае можливють встановлювати цiлi розвитку, порiвнювати !х з iснуючим потенщалом шдприемства i приводити !х у вщпо-вiднiсть завдяки розробцi та реалiзацil стратеги [12].
Серед просторових можна видшити власне просторовий, проектно-просторовий, просторово-цiльовий пiдходи.
Проектно-просторовий nidxid. Л.Т. Шевчук наголошуе на тому, що система проектних робгт iз прогнозування перспектив розвитку та розмщен-ня продуктивних сил Укра!ни е одним iз засобiв реалiзацil регюнально! поль тики. Перспективний розвиток i розмiщення продуктивних сил значною мь рою залежить вiд якостi виконання передпроектних i проектних робiт, що
здiйснюються у сферi районного планування i мiстобудiвництва на рiзних те-риторiадьних рiвнях. Держава повинна стимулювати виконання таких робгт за допомогою рiзних заходiв [23].
Просторовий niдхiд. Так, на думку О.М. Демидюк, О.В. Кушшрець-ко1, управлiння просторовим розвитком репону передбачае "управлiння ма-терiадьно-фiнансовим, природним, людським потенщалом регiону" [15].
Просторово-цыьовий niдхiд. На думку Л.Т. Шевчук, сталий просторовий розвиток - це забезпечення органами самоврядування, регюнальними та державними суб'ектами управлшня ефективно! взаемодп та рацюнального сполучення сощальних, економiчних та екологiчних елементiв простору життедiяльностi людей для повного та доступного задоволення рiзноманiт-них потреб ушх верств населення. Досягнення цшей сталого просторового розвитку регiонiв потребуе гармошзацп соцiадьних, економiчних та еколопч-них вiдносин у просторi [15].
Отже, можемо запропонувати власне тлумачення поняття "стратепч-ного управлiння". Стратепчне управлiння - управлiнський процес, який здшснюеться на основi моделей та концепцш прийняття рiшень з урахуван-ням наявних ресурсiв iз метою досягнення стратепчних результатiв i ба-зуеться на анадiзi ринку, виявленш та реадiзацil конкурентних переваг, передбачае забезпечення збалансованосп стратегiчних та оперативних цшей, досягнення економiчного i соцiадьного ефекту.
Таким чином, на пiдставi викладеного вище можемо навести власне трактування стратепчного управлiння шновацшним розвитком: системний управлiнський процес, який здшснюеться на основi моделей i концепцiй прийняття рiшень з урахуванням наявних ресуршв та результатiв НТП з метою ютотного покращення структури i якостi промислового виробництва внаслщок впровадження iнновацiй. Стратегiчне управлшня шновацшним розвитком промисловосп базуеться на аналiзi ринку, виявленнi та реадiзацil конкурентних переваг, забезпеченнi збадансованостi стратепчних та оперативних цшей, досягненш економiчного i соцiадьного ефекту.
Висновки. Отже, понятшно-термшолопчна пiдсистема "Стратегiчне управлшня промисловютю", з одного боку, виглядае доволi простою, а з ш-шого - дуже складною, бо поняття, яю входять в 11 склад, характеризуються рiзноманiтнiстю пiдходiв до 1х тлумачень, котрi часто е суперечливими. Саме тому ми зробили спробу дати власне тлумачення понять "стратепя", "стратепчне управлшня", прийнятне для використання за умови здшснення регь ональних та макроекономiчних дослщжень. У запропонованих нами дефiнiцi-ях застосовано комплексний шдхщ, що дасть змогу спрямувати регiонадьно-макроекономiчних дослщниюв до здiйснення широкомасштабних комплек-сних дослщжень.
Л1тература
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия : пер. с англ. / И. Ансофф. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. - 416 с.
2. Ансофф И. Стратегическое управление : сокр. пер. с англ. / И. Ансофф. - М. : Изд-во "Экономика", 1989. - 520 с.
3. Бойко С.1. Концептуальш засади моделювання просторового розвитку теритс^ально-виробничих систем / С.1. Бойко // Регiональна економжа. - 2007. - № 1. - C. 125-128.
4. Виханский О.С. Стратегическое управление / О.С. Виханский. - М. : Изд-во МГУ, 1995. - 360 с.
5. Виханский О.С. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / О.С. Виханский, А.И. Наумов. - М. : Фирма "Гардарика", 1996. - 416 с.
6. Друкер П.Ф. Как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Ф. Друкер. - М. : Изд-во "Бук Чембэр Интернешнл", 1992. - 350 с.
7. Економжа та менеджмент : навч. поабн. / за ред. д-р екон. наук, проф. О.С. Кузьмша.
- Львiв : Вид-во ДУ "Львiвська полиехика", 1996. - 828 с.
8. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией / М.И. Круглов. - М. : Изд-во "Русская деловая литература", 1998. - 768 с.
9. Мiзюк Б.М. Особливосп стратепчного управлшня шдприемством / Б.М. Мiзюк // Ф> нанси Укра1ни : журнал. - 2002. - № 12. - С. 31-37.
10. Минцберг Г. Стратегический процесс : пер. с англ. / Г. Минцберг, Дж.Б. Куинн, С. Гошал. - СПб. : Изд-во "Питер", 2001. - 688 с.
11. Морозжова Т.В. 1нновацшна стратепя як фактор стшкого розвитку украшських тд-приемств / Т.В. Морозжова // Ринкова трансформащя економжи постсощашстичних кра!н : матер. Мiжнар. форуму молодих вчених, 19-20 травня 2005 р. м. Харгав. - Т. 1. - Харгав : Вид-во ХНТУСГ. - 2005. - С. 234-235.
12. Немцов В.Д. Стратепчний менеджмент / В.Д. Немцов, Л.С. Довгань. - К. : Вид-во УВПК Ексоб, 2001. - 560 с.
13. Петруня Ю.С. Маркетинговi еколопчш стратеги тдприемства у контекст мiжна-родних економiчних тенденцш / Ю.С. Петруня, В.Ю. Петруня // Вюник Прикарпатського уш-верситету. - Сер.: Економжа. - 2008. - Вип. 6. - С. 234-239.
14. Портер М. Стратегия конкуренции : пер. с англ. / М. Портер. - К. : Изд-во "Основы", 1997. - 390 с.
15. Просторовий розвиток регюну: соцiально-економiчнi можливосп, ризики i перспек-тиви : монографш / НАН Укра1ни. 1н-т регюнальних дослщжень / за ред. д-р екон. наук, проф. Л.Т. Шевчук. - Сер.: Проблеми регионального розвитку. - Львiв, 2011. - 256 с.
16. Путятин Ю.А. Финансовые механизмы стратегического управления развитием предприятия / Ю.А. Путятин, А.И. Пушкарь, А.Н. Тридед. - Харьков : Изд-во "Основа", 1999. - 488 с.
17. Соловьев В.С. Стратегический менеджмент / В.С. Соловьев. - Ростов-на-Дону : Изд-во "Феникс", - Новосибирск : Изд-во "Сибирское соглашение", 2002. - 448 с.
18. Тищенко А.Н. Стратегия управления развитием предприятия / А.Н. Тищенко, О.С. Головко. - Харьков : Изд-во ЭДЭНА, 2003. - 198 с.
19. Туленков Н. Ключевая позиция стратегического менеджмента в организации / Н. Ту-ленков // Проблемы теории и практики управления. - 1997. - № 4. - С. 104-107.
20. Тринев Н.Н. Стратегическое управление : учебн. пособ. / Н.Н. Тринев. - М. : Изд-во ПРИОР, 2000. - 279 с.
21. Чендлер А. Стратегия и структура : пер. с англ. / А. Чендлер - М. : Изд-во "Мир", 1988. - 464 с.
22. Шаборкина Л.В. Инновационная стратегия в управлении организациями / Л.В. Ша-боркина. - М. : Изд-во "Прогресс", 1998. - 230 с.
23. Шевчук Л.Т. Регюнальна економжа : навч. поабн. / Л.Т. Шевчук. - К. : Вид-во "Знання", 2011. - 319 с.
24. Higgins J.M. Organizational Policy and Strategic Management. - Text and Cases. - 2-nd ed. / J.M. Higgins. - Chicago : The Dryden Press, 1983. - 237 p.
25. Quinn J.B. Strategies for change: logistical incrementalism / James Brian Quinn. - Home-wood, IL, Dow Jones - Irwin, 1980. - 230 p.
26. Perry L.T. Real time strategy: improvising team-based planning for a fast changing world / Lee Tom Perry, Randall Scott, Norman Smallwood. - John Wiley & Sons. Inc., USA, 1993. - 282 p.
27. Pearse J.A. Strategic Management / J.A. Pearse, R.B. Robinson. - 2-nd ed. - Homtwood, III: Richard D. Irwin, 1985. - 268 p.
28. Certo S.C. Strategic management concepts and applications / Samuel C. Certo, Paul Peter.
- IRWIN, USA, 1994. - 242 p.
Колодийчук А.В. Развитие понятийно-терминологической подсистемы "Стратегическое управление промышленностью"
Очерчены суть и состав понятийно-терминологической подсистемы "Стратегическое управление промышленностью". На основе учета подходов разных авторов разработан авторский вариант содержания понятий исследуемой подсистемы. Приведена классификация подходов к определению дефиниций понятийно-терминологической подсистемы "Стратегическое управление промышленностью".
Ключевые слова: понятийно-терминологическая подсистема, стратегия, стратегическое управление, инновационное развитие, промышленность.
Kolodiychuk A.V. Development of the concept-terminology subsystem "Strategic management industry"
Essence and composition concept-terminology subsystems the "Strategic management industry" outlined. On the basis of account of approaches of different authors the author variant of maintenance of concepts of the investigated subsystem is developed. Classification of approaches to determination of definitions concept-terminology subsystems the "Strategic management of industry" is resulted.
Keywords: concept-terminology subsystem, strategy, strategic management, innovative development, industry.
УДК334.72 Здобувач ТА. ПгхняК -Львьвська КА
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ ПВДПРИеМСТВАМИ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ТА УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
Проаналiзовано та узагальнено св^овий досвщ державного управлшня розвит-ком малого шдприемництва. З урахуванням св^ового досвщу шдприемницько! яльност та потреб сучасно! економжи запропоновано рекомендаци для Украши що-до побудови мехашзму управлшня розвитком малого шдприемництва з метою по-дальшо! 1х iмплементацii в практичну дiяльнiсть.
Ключовг слова: тдприемницька дiяльнiсть, мале шдприемництво, державне управлшня, регулювання, стимулювання.
Постановка проблеми. Сучасний стан переходу укра!нсько1 економь ки до ринкових умов ставить на порядок денний проблему пошуку найбшьш ефективних форм господарювання. Одшею з таких форм е мале шдприемництво, яке завдяки сво!й шновацшнш специфщ здатне вивести еко-номiку на вищий рiвень. У розвинених державах малi пiдприемства е гарантами гнучкосп та динамiчностi економiки, потужним засобом виршення со-цiальних проблем. Незважаючи на те, що впродовж тривалого перюду ринкових реформ наголошувалося на необхщносл розвитку малого шдприемництва в Укра1ш, в дшсносп його стан залишаеться незадовiльним. На жаль, сьогодш, коли значна частина наших тдприемщв керуеться стратегiею ви-живання, спостерiгаеться тенденцiя до скорочення кшькост пiдприемств малого бiзнесу i зниження 1х економiчноi ефективносп та сощально! значущос-тi. Подальший розвиток ситуаци без виваженого державного втручання спро-можний призвести до повного занепаду пiдприемництва iз подальшим загос-тренням назрiлих проблем. Пщ час розроблення механiзму державного управлшня тдприемствами малого бiзнесу доцшьно було б врахувати досвiд шших кра1н та втiлити певнi шструменти цього досвiду в Укра1ш.
1 Наук. ке^вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Львiвська КА
