CC BY
11ARCHITEKTURA I URBANISTYKA | АРХИТЕКТУРА
РОЗВИТОК nAAHyBAAbHOï СТРУКТУРЫ М1СТ CTAPOAÂBHbOï МЕСОПОТАМП
ТА XETTCbKOÏ IMnEPIÏ
Каменський B.I.
кандидат архтектури, доцент, Харшвський нацюнальний ушверситет будiвництва та архтектури
DEVELOPMENT PLANNING STR UCTURE OF CITIES OF ANCIENT MESOPOTAMIA AND THE HITTITE EMPIRE
Kamenskyi V.I., PhD in Architecture, assistant professor, Kharkiv National University of Construction and Architecture
АНОТАЦ1Я
В статтi аналiзуeться формування планувально1 структури мкт старoдавньoï Месопотами та Хеттiв на ос-Hoei виявлення кореляци мiж соцюкультурними процесами розвитку вiдповiдних мкьких сустльств та урбашстичними процесами. В статтi робиться висновок про тотожшсть мiстoбудiвних прийoмiв цих цивШзацш, а також про коре-ляцт сощально1 та планувальнoï структур мкьких сустльств вiдпoвiдних мкт. Автор також робить висновок про виршальний вплив цивiлiзацiйнoгo розвитку на формування планувально1 структури мкт Месопотами та Хеттсько1 iмперiï, що i e головною причиною рiзницi планувальних структур.
ABSTRACT
The article analyzes the formation of the planning structure of cities of ancient Mesopotamia and Hattie by identifying the correlation between processes of socio-cultural development of the of urban society and urbanisation's processes. The article concludes of identity of techniques of planning these civilizations and of correlation between social and planning structures of relevant cities. The author also concludes of decisive influence development of civilization on formation of planning structure of cities of Mesopotamia and the Hittite empire, which is the main reason for the difference these planning structures.
Ключoвi слова: мкто, планувальна структура, соцюкультурний розвиток, Месoпoтамiя, Хеттська iмперiя, архео-астрoнoмiя.
Keywords: city planning structure, social and cultural development, Mesopotamia, Hittite Empire, archaeoastronomy.
Постановка проблеми. Загальний кризовий стан галузi м^тобудування в Укра!ш не в останню чергу викликаний браком сучасних яюсних планувальних ршень масивiв за-будови наших Mid. Проблема полягае в тому, що в умовах стагнацп iндустрiального суспшьства, передана колись в руки технократав урбашзащя стала одним з головних ш-струментав збереження застаршого способу життя який, в свою чергу, програмно ввдкидав культурну та географiчну своервдшсть. Це спричинило за собою втрату не тальки оригшального вигляду м^т, а й розвиток кризи в сощаль-нш та еколопчнш сферi м^ького господарства. Подiбний сценарш не е прерогативою сучасного суспшьства. За-гибель м^т як результат краху цивШзацш е «звичною» подiею ^торп.
Нараз^ шлях порятунку наших м^т бшьшкть науко-вого товариства бачить в переходi ввд програм зростання яюсних та кшьюсних показниюв у м^тобущвнш галузi до програм сталого розвитку м^т (sustainable development). Сучасш урбашсти розглядають м^та як частину сощаль-но! та еколопчно! системи цшого регюну. Автор вважае, що цей напрямок буде устшним тшьки при врахуванш вторичного досввду м^тобудування як частини функцю-нування цивШзацш. I в цьому аспекта, буде щкавим досль дити розвиток м^тобудування з самого початку формування мкт на планета - з мкт перших цивШзацш.
Як ввдомо, мкта е водночас продуктом та творцем со-цюкультурного (цивШзацшного) розвитку. Планувальна структура е найбшьш чутливим шдикатором цивШзацш-них запитав i проблем, бо саме в i! царинi ввдображаеть-
ся структура суспшьства, а ввдповвдно i переплетення утилiтарних та художнiх аспектав мiського середовища. Вирiшення цього питання дозволило б ктотно розширити можливоста проектно! роботи та наукового прогнозуван-ня в мiстобудiвнiй галузi. А в цьому контекста, виявлення особливостей розвитку планувально! структури мкт ста-родавнiх цивiлiзацiй становить неабиякий науковий ште-рес.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Розв'язан-ням проблем планувально! структури займалася велика кшьккть вчених. Але, серед значно! кiлькостi робгг помгг-но вiдрiзняються три напрямки - технократичний, кто-рико-естетичний та середовищний. Цi три напрямки в цшому i сформували сучасний погляд на проблеми планувально! структури мкт. Перший, технократичний напрямок представлений роботами Н. Благовидово!, М. Бархь на, В. Вадимова, В. Владимирова, М. Габрель, А. Гутнова, I. Кострикша, Я. Косицкого Г. Й.Фшьварова I. Фомша та ш. Окремо стоять роботи А. 1коншкова, В.Тимохша i С. Яргiноi яю розглядали проблему в iсторико-естетичному аспекта. Середовищний пiдхiд представлений в роботах Л. Крiе (L. Krier), К. Лшча (K. Lynch). Окремо соцюкультур-нi аспекти планувальних структур розроблялися С. Мо-голь-Надь (S. Mogul-Nagy).
Видiлення невирiшених ранiше частин загально! проблеми. Серед робiт вищеназваних авторiв не вистачае робiт яю прояснили б проблеми планувально! структури в зв'язку з розвитком цивШзацшного процесу та ввдповщно, ступенем ввдображення в планувальнш структурi со-
щально1 структури мюького суспшьства. Остання думка в знаходила свое ввдображення в роботах соцюлопв (Р. Парк, Е. Берджес та шшО та археологiв (М.Е. Смгг та шшО, але направлешсть !х праць була далекою ввд архйектур-но-мютобущвно1 проблематики.
Формулювання цшей статтi. Цiлями статтi е виявлення кореляцп мiж цивiлiзацiйним та урбашстичним процеса-ми в стародавнiй Месопотамп та Хеттськiй iмперп, а також виявлення спшьних факторiв впливу на 1х формування. Це дозволить зрозумии бiльш глибоко причини рiзницi в планувальних структурах мгст цих цивШзацш.
Виклад основного матерiалу. Загалом, дослвдники роз-глядаючи iсторiю стародавнього мютобудування зверта-ють увагу на спадщину iригацiйних цивiлiзацiй, якi вiдомi як першi в юторп людства. Серед цих цивШзацш проввд-не мюце займае Шумер який розташувався в межирiччi (з грець. Месопотамiя) рiчок Тигру та бвфрату, з його сла-ветними мiстами. Водночас, певш досягнення в мюто-будування належать також «цивШзащям сателiтам», якi розвинулися на основi культурно-iсторичного розвитку скотарських племен, i перебували пiд впливом цих перших цивШзацш. Серед цих цивШзацш-сателтв автор ви-брав хеттську, яка виросла в прських мюцевостях давньо! Анатолп.
Головною суспшьною потугою цивШзацп Месопотамп була освячена землеробським культом держава. Символом держави був цар, який водночас обшмав посаду головного
жерця. Роль жерщв в шумерському суспiльствi була дуже високою. За даними археоастрономп, жерщ спостерiгали за космiчними подiями задля створення сшьськогоспо-дарського календаря. Вщповвдно, наявнiсть подiлу мiста на двi частини, тобто на житловий район та священну дiлянку з храмом, палацом, судом та шшими громадськи-ми будiвлями, вiдображало структуру месопотамського суспшьства. [1, с.19]
Мiстобудування давньо! Месопотамп пройшло довгий шлях формування. В ранньодинастичний перюд розвитку Дворiччя (2900-2334 до н.е.) вiдомi таю мюта як Кiш, Ерiду, Урук, Ур, Лагаш, Ларса, Умма, Ншпур, Кута та iнш. В цей перюд склалися декотрi оригiнальнi риси мютобудування, до яких слiд зарахувати овальну форму плану мiст, орiен-тацiю головно! вiсi овалу на швшчний захщ, розташову-вання святилища або в центра або в твшчно-захвднш ча-стинi на пагорб^ чи на штучнiй платформi. [1, с.29]
Планувальна структура мiст Месопотамп вiдрiзняла-ся великою оригiнальнiстю. Так, вуличну мережу устшно дублювали рiчковi канали, а ринки з устхом займа ли при-станi [2, с.20] Так, в стародавньому шумеро-аккадському Урi була виявлена лише одна пряма вулиця яка вела до храмово1 гори (Рис.1). Вулиця була спланована тд прямим кутом (азимут 1450) до напрямку сходiв зиккурату (азимут 550). Сходи Ц увесь храм) були орiентованi на точку сходу Сонця в День лггнього сонцестояння. [3, с.23] Iншi вулищ мали вигляд провулкiв.
Рис. 1. MicTO Ур (перюд мiж ХХШ-ХХП ст. до н. е.);
В плануванш мiста Машкан Шапiра мютобущвники наблизилися до регулярно: планувально1 структури. Мь сто було другою столицею в Х1Х-ХУШ ст. до н. е. та лежала на важливому торговельному шляху. Мюто було роздшене на 5 секторiв чотирма основними каналами. Крiм того, ю-нували i бiльш дрiбнi канали. На перетиш двох головних каналiв розташувалися два порти. Ця мережа водотоюв також постачала питну воду у мюто i замикала мiж собою найбшьш важливi торговельнi шляхи. [4, с.1]
У пiвденно-захiднiй частинi мiста був релiгiйний район. З пiвночi до нього примикав адмШстративний район.
Палацу в мiстi не знайшли, але був комплекс управлш-ських будiвель. Житловi райони з'еднаш сiткою вулиць, прокладених паралельно або перпендикулярно до каналiв. Мiж будинюв прокладенi вузькi вулички з провулками. Комерцшний центр знаходився в твшчнш частинi ста-родавнього мiста на перетиш трьох каналiв. [4, с.1] За-галом, вулицi були прокладеш майже пiд прямим кутом один до одно1. Прямi проспекти вели вiд комерцiйного та адмiнiстративного центрiв до храмового району. Храм був розташований по головнiй вiсi мюта (Рис.2).
Рис. 2.MicTO Машкан Шатр. План XVIII ст. до н. е.
Згодом, композищя побудована на видшенш проспек-TiB стала головним планувальним прийомом Вавшонсько! iMnepii. Як ми бачимо, планувальна структура Борсшпи у VI ст. (Рис.3) мае вигляд ортогонально! решггки, подовж-нi вулицi яко1 мають азимут 1450. Тобто повторюють азимут Уру. Автор припускае, що вщповвдно iншi проспекти
мiста мають вщповвдну сакралiзовану орiентацiю. Таким чином, завдяки чисельносл месопотамського пантеону та рiзноманiттю сакралiзованих космiчних азимутiв, ортогональна система була сформована з проспектав яю ведуть до храмiв (на рис. 3 вони позначен прямокутниками) (Рис. 2). Таким же чином було сплановано i славетний Вавилон.
Рис. 3 Борсшпа. План мкта VI ст.. до н. е. з позначенням розташування храмiв (позначен прямокутниками) 1 - квартал прившейованого населення; 2 - палац; 3 - культовий центр з зжкуратом (залито чорним кольором) та храмом Небо; 4 - вавилонська брама; 4-5 - вулиця бога Небо; 5-6 - вулиця для вЪду царя. (Савар.)
Водночас, iсторiя не обмежилася розвитком тст iрига-цшних цивШзацш. На швшч ввд Месопотамii в Анатоли, на кiнець енеолiту (IV-Ш тис. до н. е.) хетти сформували мщний ранньодержавний апарат. Навiть без можливост органiзацii iригацiйного землеробства мкцева адмшстра-цiя в межах високоефективного палацового господарства, сприяла ктотному тдвищенню загальноi продуктивност1 харчового виробництва та концентрацп додаткового продукту в руках верхiвки. Цим було забезпечено престижне споживання необхвдне для подолання родового устрою та утримання штату вшськових, ремкниюв, прислуги тощо. [5, с.249] Тобто, була сформована економiчна та полiтична база для створення мкт.
Хетти як i Bei колiсничнi вояки не вважали за noTpi6He придiляти велику увагу храмам при будiвництвi MicT. Заз-вичай вони розглядали мкта як вiйcьковi табори, а храми розташовували на ввдкритих мicцевоcтях поза поселен-нями. Якщо розглянути планувальну структуру внутрш-нього мicта городища Самаль, (зовшшш колоподiбнi мури якого можливо пер ер о били ассиршщ), то ми можемо побачити, що планувальна структура хетських тст яюс-но вiдрiзняeтьcя вiд месопотамських (Рис. 4). По-перше, вiдcутнe намагання спланувати центральний пагорб, на-томкть абриси мурiв пiдпорядковано природному рельефу пагорбу. По друге, укршлений монументальний вхвд у внутрiшньому тст побудований так, що брами не знахо-дяться на однiй вici. Тобто, наявнi прийоми якi застосову-ються при будiвництвi укрiплень.
Загалом, хетськ мкта будувалися як укршлеш високи-ми мурами вiйcьковi ставки де купчилися хетcькi лорди [6, с.62]. Структура мicт створювалася вiдповiдно структур! прського ландшафту Анатолп. Так, столиця хеттав Хатту-са (Рис. 5) була розташована на пiвденному схил! cкелi на р!вш 950-1200 м над р!вжм моря. Столиця була зведена бшя аccирiйcькоi торгiвельноi колони XIX-XVIII ст. до н.е.. Впродовж XVI-XIII ст. до н.е. ввдбуваеться бущвництво укрiплень, палацiв, та великого храму в Верхньому мкть [6, с.1]
Мiсто було подiлено на три частини - Верхню, Нижню та Королiвський замок. В верхнш частинi мiста - замки, штучш басейни, житла, храми та адмшстращя, а в нижнiй - житла, зерносховище (XVI ст. до н. е.) та Великий храм. [7, с.1] Брами верхнього мкта вiдрiзнялися оригшальним архiтектурним рiшенням (Левовi ворота, Королiвськi ворота, а також ворота Сфшкса). В замку, до якого вела дорога ввд Королiвськоi брами, знаходився палац. Дорога ввд Лев'ячих ворiт була прокладена до Великого храму та тор-пвельного центру в Нижньому мгсть Ворота Сфiнкса вели до групи храмiв та резиденцiй аристократiв в Верхньому тсть В XII ст. до н.е. мешканщ покинули мкто.
Рис. 5. План Хаттуси (Х ст до н. е.)
Хетське тсто Саркса також розташувалося на пагорб1 близько 1600 метрiв над рiвнем моря. Бшя твшчно-схвд-них ворiт, як i в столицi, розташувався храм та штучна во-дойма. На швдш мiста археологи виявили зерносховище. В горах над мiстом розташувалося святилище (близько 1900 м над рiвнем моря). Мкто розквiтло у XVI ст., а оста-точно загинуло у XIII. [8, с.1]
Як видно на рис.5, вулищ та дороги не виявленi, але в композицшнш структур! мicта спостеркаеться така ж певна закономiрнicть як i в структур! Хаттуси. Бшя тв-денно-cхiдноi та пiвнiчно-cхiдноi брам мкта розташован1 громадcькi споруди - палац та храм ввдповвдно. Сини спо-руд утворюють лшп спрямоваш до воргг - тобто ми бачимо знов дв! вулиц! як! ведуть ввд брам до храму та палацу ввдповвдно. Знов спостер!гаються два натвнезалежш струк-туротворч! елементи хетського м!ста.
Рис. 6. Capicca. План мкта за результатами археолопчних дослвджень.
Висновки i пропозицп. На основi аналiзу проведеного в статта, автор робить висновок, що при формуваннi пла-нувальних структур (ПС) тст Месопотамп та Хеттсько! iмперil використанi схожi мiстобуцiвнi прийоми, але сам1 структури принципово вiдрiзняються.
Так, аналiз пiцтверцив думку автора, що ПС мкт Месопотамп вiцображала структуру тоталiтарного теокра-тичного суспшьства, натомiсть ПС мiст хеттав - аристократичного. Основою ПС мкт Месопотамп стала система проспекпв з вицiленням единого громацського сакрального центру орiентованого на азимути сакралiзованих космiчних поцiй. Вiцповiцно, рядовi вулицi та провулки мiста були пов'язаш з цими головними проспектами.
Воцночас, хети запозичивши композицiйний прийом оргашзацп вулично! мережi навколо центральних вули-ць-проспектiв направили сво! проспекти ввд священних брам мiста, як до королiвського замку так i до сакрально-торгового центру столищ, а також до храмiв та рези-ценцiй аристократiв Верхнього мкта. Тобто, ввдобразивши в полiцентричнiй територiальнiй структурi однакову важ-ливiсть цих територш для життя столицi. Було ввдтворено феномен розпоцiлу влади мiж клерикальною, торговою, ацмiнiстративною та вшськовою верствами Хаттуси.
Слiц додати, що як сввдчить аналiз, геоморфне пла-
нування MicT xeTiB та проспекпв ixmx MicT iнформуe нас про той факт, що стародавт хети не вважали за потрiбне тдпорядковувати планування процесам астрономiчниx спостережень, яю вимагали прямих лiнiй для фжсацп ази-мутiв сакралiзованиx космiчнi поди (дт сонцестоянь та т.п.) . Останнi не мали для суспшьства скотарiв тако! ваги як для суспшьств з iригацiйним землеробством. Головним завданням планувальниюв була ieрарxiчна оргашзащя простору та вимоги оборони.
Виходячи з отриманих результата автор вважае за по-трiбне продовжити дослвдження в даному напрямку, залучивши до наукового обку матерiали з мктобущвно! галуз1 iншиx цивiлiзацiй та держав.
Список лггератури
1. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. Рабовладельческий и феодальный периоды: Учебник для вузов / Т. Ф. Саваренская. — М : Стройиздат, 1984. — 376 с., ил.
2. Янковская Н. Б. Частный кредит в торговле древней западной Азии III-II тыс. до н. э. (Краткое сообщение) / Н. Б. Янковская. // Древний восток. Города и торговля. (III-I тс. до н. э.) / Отв. ред. Г. Х. Саркисян. Ереван: Изд. АН Армянской ССР, 1973, - С. 17-21
3. Булатов М.С. Геометрическая организация в архитектуре Средней Азии 1Х-ХУ векав / М.С. Булатов. - М. :Наука, 1988, - 362 с.
4. АЬЬаза А. Ш аепш БаЫ1опи - ЫазЬкап 8Ьар1г // АгсЬео1о§1а ШзсЬо^, 08 поу. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://archeo1ogiawschodu.wordpress. сот/2012/11/ (дата звернення 27.04.2016 р.) - Назва з екра-ну
5. Павленко Ю. Iсторiя свггово! цивШзацп / Ю. Павленко.- К. : Либвдь, 2001. - 352 с.
6. Варшавский А.С. Города раскрывают тайны / А.С. Варшавский - М.: Знание, 1967. - 286 с.,
7. Hattusa/Bogazköy // Deutsch Archäologischen Institut [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dainst. org/de/project/hattusa/ (дата звернення 27.04.2016 р.) - Назва з екрану
8. Kusakli-Sarissa // Deutsche orient-gesellschaft. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.orient-gesellschaft.de/forschungen/projekt.php?p=22 (дата звернен-ня 27.04.2016 р.) - Назва з екрану
