CC BY
10ARCHITECTURE! АРХИТЕКТУРА
РОЗВИТОК ПЛАНУВАЛЬНО? СТРУКТУРИ М1СТ СТАРОДАВНЬОГО
ШУМЕРУ
Каменський В.1.
Харювський нацюнальний утверситет будiвництва та архтектури, доцент
DEVELOPMENT PLANNING STRUCTURE OF CITIES OF ANCIENT SUMER Kamensky V., Kharkiv National University of Construction and Architecture, Assoc
АНОТАЦ1Я
В статп аналiзyетъся розвиток планувально! структури шумерських Micr з чаав !х виникнення до розквпу в CKiaAi Нового вавилонського царства. На основi проведеного аналiзy робиться висновок про астрономiчнy основу мiстобyдiвних ршень та безперервнiсть розвитку планувально! структури в межах шумерсько! цившзацп. Автор наголошуе на необхвд-ностi залучення мiждисциплiнарних дослiджень в галyзi мютобудування.
ABSTRACT
The article analyzes the development planning Sructure Sumerian city since their emergence to flowering as part of the New Babylonian kingdom. Based on the analysis concludes agronomical basis for making urban development and continuity planning Sructure within the Sumerian civilization. The author emphasizes the need to involve interdisciplinary research in the field of urban planning.
Ключовi слова: планувальна структура мюта, шумерська цившзацгя, астрономiя, мiждисциплiнарнi дослвдження.
Keywords: planning Sructure of the city, the Sumerian civilization, agronomy, interdisciplinary &udy.
Постановка проблеми. Актуальшсть обрано! теми визна-чаеться сучасним станом мютобудування та власне тим не-певним становищем в якому опинилися багато мiст свiтy. Криза сусшльства побудованого на технократичних засадах, яка розпочалася непомгтно для бшьшосп свiтy в 50-х рр. ХХ ст. та досягла свого апогею в наш час, жорстко окрес-лила два варiанти розвитку наших мют: або трансформащя згвдно нових умов iснyвання, або повшьна чи навiть мит-тева загибель. Подiбний сценарiй не е прерогативою нашо! цивiлiзацiй. Як вiдомо загибель мют як результат стагнацii або загибелi стародавнiх цивiлiзацiй е стандартною оповщ-кою всесвiтньоi iсторii. Мюта не тiльки продукт соцюкуль-турного розвитку, але i його творцг Тому вони i впадають в стагнацш, i гинуть разом зi сво!м соцiyмом. Пiсля мiст залишаеться купа камшня, яке так подобаеться археологам та туристам. Таким чином, вторичного досввду накопичено достатньо для того, що б робити обгрунтоваш висновки.
Планувальна структура, зважаючи на ii фyнкцii в системi мюта е найбшьш чутливим iндикатором суспшьних запитiв. Саме через стрyктyрнi змши ми можемо вчасно помiтити оз-наки майбутнього занепаду мiського середовища, похибки в постановцi цiлей системи архитектурного середовища та запропонувати суспшьству необхiднi заходи.
Аналiз останнiх дослвджень та пyблiкацiй. Заявлена в ро-ботi тема в тому чи шшому виглядi привертала до себе увагу багатьох наyковцiв. Так, в роботах В. Ващмова, З. ЯргиноИ, Я. Косицького, Н. Благовидово1, В. Владимирова, А. Гут-нова, М. Габреля, К. Л^а (K. Lynch), Г. Лав-рика, С. Мо-голь-Надь (S. Mogul-Nagy), В.Тимохiна, Ю. Шкодовського, Г. Й.Фiльварова, I. Фомiна та шших розроблялася тема пла-^вально^' структури мiста як yтилiтарного та естетичного явища. Головними факторами формування автори вважали фyнкцiю мiста, природш умови та соцiокyльтyрнi аспекти.
В роботах також спостерталось домiнyвання естетичноi, середовищно1, транспортно1 та екологiчноi проблематики.
Також великий вклад внесли соцюлоги та географи Лос-Анджелесько1 школи, в якш сучасне мiсто, його те-риторiальна структура була пiддана ретельному аналiзy. Сyчаснi практичнi мiстобyдiвнi пропозицп вiдрiзняються значним розмаiттям - ввд домiнyвання програм yчастi при створенш житлового середовища у Н. Еллш (N. Ellin) до рафiновано естетичних «неокласичних» творiв Л. Крiе (L. Krier) запропонованих в завершеному виглядi
Видiлення невирiшених ранiше частин загальноi проблеми. Водночас, робiт яш б прояснили проблеми процесу урбашзацп у зв'язку з розвитком цившзацшного процесу не вистачае. В цьому контекстi виявлення особливостей розвитку структури урбашстичного середовища становить неабиякий штерес.
Метою мо!х дослiджень е виявлення кореляци мiж цивiлiзацiйним та урбашстичним процесами, що дозволить зрозyмiти бшьш глибоко сyтнiсть сучасних проблеми мют.
Виклад основного матерiалy. Як ввдомо, першi, вiдомi iсторii мiста виникли майже водночас, в IV-III тис. до н. е. в долинах рiчок Нилу, 1нду, Гангу, Тигру та Свфрату, а також на пiвночi Китаю в лонi так званих «ригацшних цившза-цш». Ц територii характеризуються вiдсyтнiстю протягом багатьох мюящв атмосферних опадiв. Через це, хлiбороби користувалися розливом рiчок та штучним зрошуванням грунту. Початок сшьськогосподарських робiт залежав вiд часу танення снiгiв далеко в горах та часу розливу рiчок. У такому сустльстш роль храмiв та жерщв, якi слiдкyвали за природними ритмами була визначальною, бо вщ !х вправ-ностi залежало саме юнування спiльноти iригацiйних культур.
Як вважае М. Булатов астральному культу належить визначне мюце серед iнших релiгiйних течiй, саме через те,
що завдяки йому надп та сподiвання людини вперше були безпосередньо пов'язат з «небожителями», з космосом. Давшми людьми була усвiдомлена небесна гармошя, яка ви-являлася в сталому характерi змiн сходу та заходу небесних свггал, зими та лгга, циклiчностi розквiту та згасання приро-ди. Гармонiя властива i людському суспiльству яке залежить ввд Неба. [1, с.11]
Стародавня Месопотамiя, або в перекладi з давньогрець-ко! - «Дворiччя», простягнулася майже ввд Кшкшсько! Вiр-менп на пiвночi до Персько! затоки на швдш, вiд сучасного 1рану (гори Загросу) на сходi до Сиршсько! пустел на за-ходi. Головнi рiки - £вфрат та Тигр, яш i дали назву краíнi, беруть свш початок на Вiрменському напр'! i несуть сво! води у Перську затоку.
Наявнiсть под^ шумерського мiста на двi частини, тобто на житловий район та священну дiлянку здавен ввдображало структуру месопотамського суспiльства. В привiлейованiй частит знаходилася резиденцiя теократично органiзованою влади (цар водночас був верховним жерцем). Вона вмщала в себе найголовнiшi храми, палаци, судовi примiщення та т. п. При значнш висот зiккуратiв, як1 були вкритi рослинш-стю, цей комплекс будiвель видмвся не тiльки в плануваль-нш композицп мiста, але i в його силуеп.
Власне, як вважае А. Лейн, урбанiзацiя кра!ни шумерiв (5300-2334 рр. до н. е.) почалася з появи та розвитку перших мют приблизно з 5300 р. до н. е. коли було засновано найдавшше з шумерських мiст Ервду. Мiсто було сформова-не як загальний культовий центр на територп злиття трьох окремих екосистем, як шдтримували три рiзних господар-ських уклади (рибалки, скотарi та тi що займалися сшьсь-ким господарством). В III тис. до н. е., настае епоха в якш домiнувало мюто Урук ( близько 4100-2900 до н.е.). Бiлий храм Урука був орiентований на точку сходу Сонця в день зимового Сонцестояння [1, с.22].
В ранньодинастичний перiод розвитку Дворiччя (29002334 до н.е.) вiдомi так1 мiста як Юш, Ервду, Урук, Ур, Лагаш, Ларса, Умма, Ншпур, Кута та шш. В цей перiод склалися де-котрi оригiнальнi риси мiстобудування, до яких, як вважае Т. Саваренська слiд зарахувати овальну форму плану мют, орiентацiю головно! вiсi овалу на швшчний захвд та твден-ний схiд, розташовування святилища прямокутно! форми або в центрi, або в швшчно-захвднш частинi на пагорб^ чи на штучнiй платформi. Важливими рисами мiстобудування регiону слад вважати те, що головною спорудою святилища стае зшкурат. Характер планування залишаеться вшьним, а внутрiшнi двори грають роль суспiльних просторiв, навколо яких розташовувалась як палаци та храми так i рядова жит-лова забудова. [2, с.29] Цiкаво, що терш^альна структура одного зi значних шумерських поселень - Урука, на погляд
стародавшх авторiв, складаеться з власне територп мiста та округи, а також з дшянки сшьськогосподарських упдь, а фортечнi мури шумерiв захищали всю територiю розселен-ня. [3, с.13]
Перiод розвитку мют шумеро-аккадсько! iмперi! почався пiсля 2400 р. до н. е. з захопленням шумерських мют акка-дами на чол1 з Саргоном I, та появою едино! держави. I як пише К. Лшч, в цей перюд стародавне людство вступае в епоху вiйськових iмперiй. [3, с.16] В цей перiод, який про-тягнувся з XXIV по XXII ст. до н. е., головним мютом став Аккад. Розвивались i iншi аккадськi мiста - Юш, Шурупак, Киссура, Сiппар та т. п. Уяву про цей перюд мютобудування в Межирiччi дае святилище в мюп Тудуб. Воно мало оваль-ний план дмнки, подвiйнi мури та зиккурат. [4, с.29]
Урбашзацшш процеси перiоду шумеро-аккадсько! iм-перií сл1д розглядати через призму еколопчно! катастро-фи та падшня продуктивностi сiльського господарства на шумерських територiях в результатi зростання солоностi грунтiв. Результатом цього процесу стала мiграцiя населен-ня з твденно! Месопотамií на пiвнiч. Це змшило баланс сил в репош на користь аккадцiв i спричинило ослаблення власне шумерських областей. [5, с.1]
Одначе, це не призвело до змiн традицiй мютобудування. Про це яскраво сввдчить структура архитектурного сере-довища шумеро-аккадського мiста Ура, який став центром шумерського Неоренесансу. Так, пiсля падшня аккадсько! держави у XXI ст.. до н. е., тд ударами кочовишв, до влади в репош приходить войовнича III динаспя царiв цього мiста. Як ввдомо, лорди Уру об'еднують Месопотам1ю зно-ву. Вони створюють потужну iмперiю, унiфiкують управлiн-ня та грошовий обiг, а також створюють умови для розвитку потужного ремiсництва, тдпорядковуючи останне державi. Налагоджуеться бартерна торпвля. I хоча в цiлому, шлькють населення за часiв правлiння славетних царiв зменшилася, мiське населення Ура зростало. [6, с.202]
В часи свого розквпу Ур нараховував до 50-ти тисяч мешканщв та займав територш 1000х700 м. (Рис. 1) Мюто було оточене мурами та мало овальний план з головною ву-лицею направленою з швтчного заходу на пiвденний схiд. На твтчному заходi вулицi на пагорбi розташовувалося святилище з храмами та палацом. Xрам був присвячений шумерськш богинi Мiсяця Наннарi. Будiвлi храмового комплексу були орiентований на точку сходу Сонця в день лгр-нього сонцестояння [1, с.23]. Палацовий комплекс (палац, майдан, брама) замикав головну мiську вiсь - вулицю про-цесiй [2, с.31]. Важливу роль в композицi! сакрального простору грали мавзоле! царiв Уру, як1 вперше в юторп Шумеру опинилися в геометричному цен^ середмiстя.
Рис. 1. Micro Ур. План
На початку XIX ст. до н. е. у долину мгж Тигром i £вфра-том увшшли племена аморе!в i заснували тут свою державу. Столицею ново! кра!ни став розташований на перехресп прадавнiх караванних шляхiв Вавилон. Володар Вавилону Xаммурапi (1792—1750 до н. е.) скористався занепадом ряду мют-держав i завоювавши сусiднi князiвства почав контролювати величезну територiю з важливими торговель-ними шляхами. Так виникла перша централiзована держава в юторп Месопотамi!.
Треба звернути увагу на мюто Машкан Шапiра, в Швден-нiй Месопотамi!. Мiсто було другою столицею династи Лар-са в XIX-XVIII ст. до н. е., а також лежала на важливому тор-говельному шляху , що з'еднуе пiвдень з багатьма багатими ресурсами землями на пiвночi i сходi Тигру. Мiсто мало план, геометрiя якого наближалися до прямокутно! форми 1 було роздiлене на 5 сектор!в чотирма основними каналами, кожен з яких мае ширину приблизно 15 метр!в. Кр1м того, ю-нували i 61льш др!бш канали. На перетинi двох головних ка-налiв розташувалися два порти. Письмов! джерела говорять, що в портах було пришвартовано до 270 човшв, в тому числ^
i в1йськового призначення. Ця мережа водотошв також по-стачала питну воду у м1сто i замикала м1ж собою найбiльш важливi торговельнi шляхи. [7,с.1]
У пiвденно-захiднiй частинi мюта на платформi випале-но! цегли i глини був релiгiйний район та храм хтотчного бога смерп Нергала - хранителя мiста. Вхвд в храм був при-крашений скульптурами людей, левiв та коней. Сакральний район був вiддiлений в1д мiста найбiльшим каналом i мож-ливо оточений ст1ною. З швноч1 до сакрально! д1лянки при-микав адмiнiстративний район також вiддiлений каналом. Палацу в мют1 не знайшли, але був комплекс управлiнських будiвель де адмiнiстративна д1яльн1сть була достатньо на-пруженою. Б1ля цих райошв знайдено некрополь.
Житлов1 райони центру та сходу мюта (де поряд знахо-дилися 61дн1 та богап помешкання), з'еднанi с1ткою вулиць, прокладених паралельно або перпендикулярно до каналу. Райони мюта поеднаш за допомогою мослв або поеднаних човн1в. М1ж 6удинк1в прокладенi вузьк^ вулички з провул-ками.
Рис. 2 Micro Машкан Шашр. План XVIII ст. до н. е.
Економта Машкан Шапира базувалася на ремюничому виробництвi. Мiднi майстернi зосередженi в середмютг майстернi обробки камiння на твденному сходi, а вироб-ництво керамiки було сфокусовано поряд з двома маленькими каналами на швдш Комерцшний центр знаходився в швшчнш частинi стародавнього мiста на преретиш трьох каналiв. Все мюто було оточене численними укрiпленнями. Мюьш брами, були адаптованi до пропуску води i руху чов-шв. [7,с.1]
Розвиток процесу урбашзацп Нового Вавилонського царства (У11-У1 ст. до н. е.). Нововавiллонський перюд пов'я-заний з розповсюдженням прямокутного типу планування мiста. [2,с.32] Тяжшня до геометрично правильно! мютобу-дiвноi форми ввдобразилося ще в плаш священного мiста Нiппур, де було розташовано святилище Енлiля - бога зем-лi. В часи Шумеро-Аккадського царства Нiппур був голов-ним культовим центром кра!ни. Свiй статус мюто зберегло i в часи ассиршського правлiння. Територiя святилища з храмами та зiккуратом займала майже половину територп мiста. Т. Саваренська вважае, що формування прямокутного геометрп плану мiста пояснюеться функцiонуванням в ньо-му такого значного святилища. [2,с.32]
При Набопаласарi - халдейському царi, Вавилон в союз1 з мвдянами, персами, скифами i шммершцями звiльнився вiд ассiрiйського правлiння. Згодом, Асаршська iмперiя була остаточно зруйнована мiж 612 р. до н.е. i 605 р. до н. Таким чином, Вавилон став столицею нововавилонсько! iмперii. яка проюнувала з 608 до 539 р. до н.е., до приходу перав.. З ввдновленням вавилонського незалежносп, прийшла нова
ера архiтекгурно-мiстобудiвноi дiяльностi. Так, син Набопа-ласара Навуходоносор II (правив впродовж 604-561 до н.е.) зробив Вавилон одним з чудес свпу. Територiя мюта наль чувала 20 км2 , 360 тис. мешканщв та була оточена мурами (вздовж яких пролягли канали) протяжнiстю 18 км. Прямо-кутно! форми внутршне мiсто (Рис.2. ) мало 80 тис. мешканщв, займало площу 410 га та мютило в собi всi головш сакральнi та сустльш будiвлi.
Планувальна структура внутршнього мiста вiдповiдала складному ритуальному календарю Месопотамп. Останнiй знайшов свое вщображення у розташуваннi мiських брам присвячених окремим богам пантеону. Брами, були поеднаш вулицями з храмами ввдповщних богiв та мiж собою (Рис. 2. ) (Рис. 2. ). Ввдповщно, в свята присвячеш конкрет-ним богам, як вважае автор, щ вулицi ставали дорогами для процесш. Головна дорога для процесш пролягала паралель-но берегу Тигру вщ брами богинi 1штар до центрального майдану мюта де розташувався зиккурат та храм Мардука. Зiккурат та майдан перед ним займали геометричний центр мiста, що вщповвдало iдеальнiй свiтобудовi вавилонян. [2,с.36] Майже шд прямим кутом до головно! вулицi в1д брами головного бога Мардука був прокладений проспект. Ц два церемонiальних проспекти сходилися перед воротами храму Мардука та майдану зшкурату. (Рис. 2.) Таким чином, було видшено урбанютичний центр. Спостерйалася i структурна диференцiацiя шляхов. Якщо, головна вулиця процесiй завширшки була 16 м то вулищ житлового кварталу Меркес дорiвнювали 1,5-2 м.
Рис.3. План Вавшону в У1-У11 ст. до н.е.
Мюто Борсша, яка була ввдома ще в Давньовавшлонсь-кому царсга. Мiсто було присвячене синовi Мардука - бо-говi Небо. В VII ст.. до н. е. власне мюто мало геометрично правильний квадратний план, центром якого була дмнка мiж священним двором та зшкуратом. Можливо, це був початок тдйому сходами на вершину зиккурату «до неба». Привiлейований район знаходилася на протилежному берез1 Тигру. Мюто мало оборонш мури та ам брам як1 були присвячеш окремим богам. Брами сполучалися м1ж собою про-
спектами на яких стояли храми присвячеш ввдповщним богам. На швшчному сходi знаходилися ворота Сiна та Лашс Лазурi, на пiвденному сходi - брама 1штар та Еа, на твденному заходi - Ану та Адад, i нарештi на швшчному заход1 розташувалися безiменнi ворота. У вщповвдносп з брамами в мюп були влаштованi вулицi яш 1х поеднували. В основ1 планувально! схеми мiста лежить модуль, який дорiвнюе 3 ашлу (мотузка - мiра довжини). Одна мотузка дорiвнювала 59 м. [2,с.32]
Рис. 2 Борсшпа. План Micra в VI ст.. до н. е.
1 - квартал прившейованого населення; 2 - палац; 3 - культовий центр з 3iKKyparoM (залито чорним кольором) та храмом Небо; 4 - вавилонська брама; 4-5 - вулиця бога Небо; 5-6 - вулиця для в'1'зду царя.
В процеа аналiзу планувально! схеми проведеного автором, було виявлено, що азимут оборонних мурiв мюта та ввд-поввдно и проспекпв, як1 ведуть з пiвнiчного заходу на тв-денний схвд вочевидь спiвпадають з азимутом головно! вiсi Уру (приблизно 1450-1470) та водночас, напрям проспектiв «схвд-захщ» спiвпадае з напрямом русла каналу. Можливо архiтектурно-мiстобудiвний задум зодчих був спрямований на виявлення та фiксацiю головних рис природного ландшафту та традицш планування попереднiх часiв. Ввдхилен-ня ввд орiентацii яке ми спостертаемо в царськiй дорозi до головного святилища (азимут 2250) ймовiрно вщповщае направленню останнього на певнi космiчнi поди пов'язанi з конкретним царським культом. Згiдно з зображенням плану, царська дорога прокладена пiд прямим кутом до споруд храму Небо та зиккурату. Автор спираеться на твердження Т. Саваренсько!, для яко! орiентацiя мiст Дворiччя пояснюеть-ся двома факторами - напрямом переважаючих вiтрiв та не-обхiднiстю захисту ввд них, а також орiентацiею на сакраль зоваш космiчнi подii. [2,с.34]
Висновки i пропозицп. Аналiз викладеного вище ма-терiалу дозволяе зробити висновок, що з початку юнуван-ня перших мют структура урбанiстичного архiтектурного середовища формувалася щд впливом iсторичних, сощаль-них, культурних, етнiчних, демографiчних, еколопчних та iнших чинникiв. Ми можемо прослщкувати як сформован астральними культами мюта ставали вiзитiвками цившзацп Шумеру.
Слад зазначити, що розвиток мютобудування стародав-ньо! Месопотамii ввдбувався в напрямку розвитку шумерсь-ких традицiй мютобудування, в основi яких лягла традищя сакралiзацil космiчних подiй пов'язаних з iригацiйним за-безпеченням сiльськогосподарського виробництва. Розвиток цих традицiй призвiв до появи модульно! планувально! структури. Модулем слугував комплекс з храму та цере-мотального проспекту до нього. В межах решгтки можливо
було оргашзувати функцюнування групи хрaмiв присвяче-них рiзним богам.
Також беззаперечно на розвиток шумерського мютобу-дування вплинула демогрaфiчнa та екологiчнa криза. В1д-чайдушна спроба лордiв Ура переорieнтувaти економшу з ciльcького господарства на нaцiонaлiзовaну промиcловicть була викликана саме останшми кризами. Можливо, поява могил в цент^ мicтa як доповнення до вже юнуючого культу була викликана змшами в cоцiaльно-економiчнiй сферг Таким чином, уcпiшнicть доcлiджень в гaлузi урбaнicтики залежить ввд можливосп залучення фaхiвцiв з соцюлогп. астрономп, археологи, економiки та багатьох шших cумiж-них диcциплiн.
Литература
1. Булатов М.С. Геометрическая гармонизация в архитектуре Средней Азии IX - XV вв. Наука», 1978 г.-361с.
2. Саваренская Т. Ф. История градостроительного искусства. Рабовладельческий и феодальный периоды: учебник для вузов. М.: Стройиздат, 1984.-376 с.
3. Груза И. Теория города. / Пер. Л. Б. Мостовой. - М.: Изд. литературы по строительству, - 1972. 246 с.
4. Линч К. Совершенная форма в градостроительстве / Пер. с англ. В.Л. Глазычева. Под. ред. А. В. Иконникова.-М.: Стройиздат, 1986. - 264 с.
5. Воронцов Н. Н. Экологические кризисы в истории человечества [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.pereplet.ru/obrazovanie/Ssoros/855.html
6. Павленко Ю. Icторiя свггово! цившзацп. -Ктв: Либщь. 2001. - 352 с.
7. Abbasa A. W cieniu Babilonu - Mashkan Shapir // Archeologia Wschodu, 08 nov. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archeologiawschodu.wordpress.eom/2012/11/
