CC BY
18РЕВАЛОРИЗАЦ1Я ВУЛИЦЬ ВЕРХН1Й ВАЛ ТА НИЖН1Й ВАЛ ЯК КОМПЛЕКСНО! М1СТОБУД1ВНО1 ПАМ'ЯТКИ 1СТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА КИ1ВСЬКОГО ПОДОЛУ
Науменко В.В.
астрант Центру пам'яткознавства НАН Украши та Украшського товариства охорони пам'яток ютори та культури (УООПИК)
REVALORIZATION OF VERKHNIY VAL AND NYZHNIY VAL STREETS AS INTEGRATED URBAN MONUMENTS OF HISTORICAL ENVIRONMENT OF KYIV PODIL
Naumenko V.V.
post-graduate student of the Center of Study of National History of National Academy of Science of Ukraine and the Ukrainian Society for the Protection of Historical and Cultural Monuments (USPHCM)
АНОТАЦ1Я
Публшащя розкривае проблеми ревалоризацп вулиць Верхнш Вал та Нижнш Вал як комплексно! мь стобуд!вно! пам'ятки в юторичному середовищi Кшвського Подолу, в якш висвплено основш недолiки сучасно! забудови в юторичному середовищ!, li вулично! мереж на тлi сформованого громадського простору Подолу. Основна увага прид!ляеться дизайну юторико-архитектурного середовища, впровадженню сучасно! вулично! iнфраструктури, реконструкцi! територп з покращенням екологi! юнуючо! зелено! зони та створенням мiсцевого громадсько-культурного осередку на територi! Подолу; надаються також автор-ськ1 проектнi пропозицп.
ABSTRACT
The publication reveals the problems of revalorization of Verkhniy Val and Nyzhniy Val streets as an integrated urban monument in the historical environment of Kyiv Podil, which highlights the key shortcomings of modern buildings in the historic environment and its street network at the background of the prevailing public space of the Podil. The focus is on the design of historical and architectural environment, introduction of modern street infrastructure area reconstruction with environmental improvement of the existing green zone and the creation of the local social and cultural center on the territory of Podil; the author's project proposals have been also provided.
Ключовi слова: автентичнють, реконструкция, ревалоризащя, вулиця Верхнш Вал, вулиця Нижнш Вал, Ки!вський Подш, архггектурш пам'ятки, дизайн юторико-архитектурного середовища, громадський проспр, вулична шфраструктура, зелена зона, бульвар, громадсько-культурний осередок.
Keywords: authenticity, reconstruction, revalorization, the Verkhniy Val Street, Nyzhniy Val Street, Kyiv Podil, architectural monuments, historical and architectural design environment, public space, street infrastructure, green area, boulevard, social and cultural center.
Постановка проблеми. Стан юторично! забудови у мюькому середовищi та вщношення сустль-ства до проблеми його збереження ввдображае не тшьки економiчний рiвень розвитку держави, а й еколопчну обiзнанiсть та культурне виховання су-стльства в уах сферах його житгедiяльностi.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Проблема збереження та вщновлення мюько! забудови перебувае у центр! уваги багатьох сучасних дослвднишв та архiтекторiв. 1снування юторичних архггектурних ансамблiв вулиць з втраченою забу-довою висвплюються у дослiдженнях Г. В. Шевцо-во!, та П. А. Нагорного [32; 24], в яких надаеться теоретичне шдгрунтя дизайну архиектурного середовища. Пропозицп висвилеш у цих працях, вказу-ють на нов! тдходи щодо вщновлення й регенерацп юторико-архггектурно! спадщини у сталш планува-льно-просторовш структур! мют з акцентом на тра-дицшш архггектурно-планувальш засоби та нацю-
нально-мiсцевi особливостi органiзацii мiського середовища. Аналiз досвiду зарубiжних кра!н, прис-вячена праця Б. Ш. Жашля [2].
Пiд керiвництвом професiйних архiтекторiв здiйснено низку проектiв, пов'язаних з реконструк-цieю та розбудовою Кшвського Подолу минулих рокiв, а саме: окремих торгово-офюних, адмшстра-тивних будиншв та бiзнес-центрiв на Вознесенсь-кому узвозi, №28 (арх. В. I. Ковальський) [6], на пе-рехресп Вознесенського узвозу та вул. Кожум'яць-ко! (арх. В. П. Смiрнов ) [17; 14], по вул. Нижнш Вал, №27-29 (арх. Ю. I. Бабич ) [26], по вул. Верхнш Вал, №68 (арх. А. В. Коваль.) [27], на перехресп вул. Верхнш Вал та Нижнш Вал з Набережно-Хре-щатицькою (головний архитектор проекту С. I. Александрович) [5].
Комплексну перебудову житлових кварталiв з заповненням прогалин у лшп забудови на донках навколо перехрестя вулиць Глибочицька, Лук'яшв-ська, Верхнiй Вал, Нижнiй Вал, Воздвиженська,
Кожум'яцька та Вознесенський узвiз було здшс-нено пiд керiвництвом арх. Г. С. Духовiчного [12; 9]; по вул. Верхнш Вал, №4, 10 - головним архитектором проекту А. Струтинським [11]; по вул. Верхнш Вал, №10 - головним архитектором проекту О. I. Курило [10], по вул. Нижнш Вал, Костян-тишвськш, Ярославськш та Межигiрськiй - архгге-ктором О. П. Олшник [28]. Об'екти транспортно! iнфраструктури - за!зд на Подшьський мостовий перехiд з вул. Верхнш Вал на перехресп з Набере-жно-Хрещатицькою розробляв творчий колектив у складi архiтекторiв I. А. Щура, Г. Б. Фукса, В. Б. Жежерша [15; 4; 5; 8].
Видшення мевир1шемоТ частини проблеми. Вище означенi проекти ввдображають загальну те-нденцiю, спричинену багатьма прагматичними факторами у планi створення на Подолi нового вели-комасштабного, хоча i малоповерхового дiлового району. 1снуюча тенденцiя явно тяж1е до концент-рацп велико! кiлькостi сучасних елггних житлово-комерцiйних новобудов, привнесених в iсторичне середовище Подолу шляхом несистемно! (вибiрко-во!) забудови в№них дiлянок торгово-офiсними бь знес-центрами i переобладнання навколишнього старого житлового фонду. Поширення неконтро-льовано! практики з реалiзацi! нових проектiв iз за-стосуванням агресивних методiв будiвництва за-грожуе Подолу повною втратою тих фрагменпв збереженого на сьогоднi юторичного середовища -рядово! забудови, що донедавна належала незамо-жним мешканцям. Проблему можна покращити за рахунок шляхом подальшо! вибiрково! вiдбудови втрачених на жаль, останшми роками окремих ар-х1тектурних пам'яток, тим самим сприяючи ввдтво-ренню цiнного гармонiйного вторичного мiського ландшафту та фрагментiв громадського простору, не порушуючи вiзуального сприйняття силуетностi фронтiв iснуючо! iсторично! вулично! забудови ди-сонуючими новобудовами.
Мета статтi. Актуальтсть теми публшацп та !! проблемнють визначаються суспiльною потребою у систематизаци iсторичних змiн в забудовi ву-лиць Верхнiй Вал та Нижнш Вал, необхвдшстю пропаганди збереження пам'яток мiстобудування на цих територiях. Цьому до деяко! мiри можуть сприяти обгрунтування цiнностi комплексного мь ського ландшафту осередк1в Подолу, вщображених та напрацьованих у проектних пропозищях щодо ревалоризацi! окремих складових ще! частини мюь-кого ландшафту Подолу. Метою статп е висвгг-лення напрацьованих практичних пропозицiй та проектних рекомендацш щодо ревалоризацi! ву-лиць Верхнiй Вал та Нижнiй Вал як комплексно! мь стобудiвно! пам'ятки - важливо! (колись центрально!) частини юторичного середовища Ки!вського Подолу. Означена мета окреслюе так1 завдання: шдготувати iсторико-культурне та юторико-мюто-будiвне обгрунтування; розробити проектнi пропо-зицп та практичнi рекомендацi! щодо упорядку-вання iсторико-архiтектурного середовища; ство-рити сучасний дизайн вторично! вулично! шфраструктури та зелено! зони (бульвару) мiж ву-
лицями Верхнiй Вал та Нижнш Вал у межах загаль-но! мiстобудiвно! структури, спираючись на основи iсторико-мiстобудiвних дослвджень.
Виклад основного матерiалу. Незважаючи на те, що забудова вулиць Верхнш Вал та Нижнш Вал повнютю не збереглася, фрагменти дизайну ¡сто-рико-архтектурного середовища усе ще юнують, а сама забудова несе в собi вдиввдуальш особливо-стi, в яких простежуються калька перiодiв форму-вання.
На жаль, з ранньо! подiльсько! забудови у межах кварталу вгд вул. Глибочицько'1 до Житньотор-зьсько'1 збереглися лише двоповерхова будiвля поч. ХХ ст. в глибиш перехрестя м1ж вулицями Воздви-женською i Кожум'яцькою та об'еднанi цегляною огорожею з аркою-воротами двоповерховий № 4 (1893 р.) i триповерховий №8 (1908 р.) житлово-ко-мерцiйнi будинки однiе! садиби 1890 р. з неоготич-ним декором (по вул. Верхнш Вал), яю потребують реставрацi! [23: 232-239]. На сьогодт ця iсторична пам'ятка виявилася «затиснутою» м1ж чужор1дним будинком побуту радянського перiоду, що сто!ть на розi вулиць Верхнiй Вал та Воздвиженсько!, закри-ваючи собою перспективу на Хрестовоздвиженську церкву, та щлим комплексом стилiзованих п1д ста-ровину чотири-шестиповерхових новобудов №4, 10 у два ряди до Житнього ринку. Рашше ця частина кварталу призначалася для паркшгу iндивiдуаль-ного транспорту зпдно з мiською Програмою роз-ташування закритих автостоянок у м. Киевi (1998 р.) та оновлено! Програми будiвництва (2002 - 2004 рр.) [10], а у подальшому майже увесь квартал увшшов до проекту торгово-розважального комплексу з офюними примiщеннями та тдприем-ствами громадського харчування [11].
К1лька останнiх рок1в продовжуеться активна забудова дшянок навколо перехрестя вул. Нижнш Вал з вул. Глибочицькою за проектом семиповер-хово! адмiнiстративно-офiсно! будiвлi з торговими примщеннями, паркингом та каштальним ремонтом з надбудовою поряд напiвзруйнованого старовинного будинку №28 в кшщ Вознесенського уз-возу [6]. Наразi зведено триповерховий торгово-офiсний будинок №9 на початку вул. Нижнш Вал поруч з автозаправкою та п'ятиповерховий бiзнес-центр №17 поруч з автостанщею «Подш». Поки що невiдомо, чи буде реалiзовано проекти шести-семи-поверхового бiзнес-центру з пiдземним паркингом на перехресп вул. Кожум'яцько! i Вознесенського узвозу [17, 6] та три-шестиповерхового багатофун-кцiонального комплексу з окремими торгово-офю-ними примiщеннями, об'ектами громадського хар-чування i виставковими галереями на перетиш вулиць Глибочицько!, Лук'яшвсько!, Верхнiй Вал, Нижнiй Вал, Воздвиженсько!, Кожум'яцько! та Вознесенського узвозу. [12]
За автостанщею «Подш» та будiвлею Житнього ринку, починаючи з кварталу в1д вул. Жит-ньоторзьськоХ до Костянтитвсько'1, розташовано багато занедбаних двоповерхових будиншв XIX ст., б№шють з яких зазнало чисельних перебудов та змш у декорi у сер. XX ст. Одну з небагатьох авте-нтичних пам'яток - двоповерхову садибу 2-! пол.
XIX ст. по вул. Нижнш Вал №17-17/6 з ушкальним 239] було втрачено впродовж кшькох минулих ро-неоренесансним декором фасадiв другого поверху шв, а натомiсть швидкими темпами зведено шести-будинку на ро'>л з вул. Житньоторзьсько! [23: 232- поверховий б1знес-центр (Див. Рис. 1. а, б).
в) г)
Рис. 1. Змшиу задудоег вул. Нижнш Вал, за №17 та №27 за 2011 - 2015 рр. а) - 2-ео поеерхоеа садида сер. XIX ст. (до 2011 р.) о) - 6-ти поеерхоеий опнес-центр "Булгаков" (теля 2011 р.) [29] в) - Знесеш спорудиу 1970-х рр. (до 2011 р.) г) - 12-ти поеерхоеий житлово-офкний "Подол - Престиж" (теля 2011 р.) [29]
Б!льшють старовинних двоповерхових будин-шв у цьому квартал!, зокрема №16 (1872 р.), 16-а (1840 р.), 16/4 (1875 р.), 18 (1883 р.), 24 (1892 р.) по вул. Верхнш Вал та №19 (1839-1892 рр.), 21 (1830-х рр.), 23 (1874-1898 рр.) по вул. Нижнш Вал [23: 232-239], сильно змшилися завдяки реконструкци та надбудов! кшькаповерхових мансард, хоча спо-руди й зберегли свое функцюнальне призначення (перший поверх - для комерци, другий - для жи-тла). Будинки мають р!зномаштне архиектурно-де-коративне оздоблення: широк! фронтони, маленьш башточки, рустован! уступи, багата детал!зована т-пнина, прикрашен! тдвгконня, i одночасно зане-дбаш, крихгтш дворики з низькими шдворитями. Загалом, у межах к1лькох квартал!в до споруд 2-! пол. Х1Х ст. додаються вищ! буд!вл! к1н. Х1Х - поч. ХХ ст.
Наступний квартал, eid вул. Костянтитвсько'1' до Межигiрськоi, що майже в центр! Подолу б!ля виходу з! станцп метрополитену «Контрактова площа», привертае увагу «в!чною реконструкщею» старовинно! буд!вл №28/12 (1893 р.) по вул. Верхнш Вал на роз! з Межипрською, яка перебувае у на-
твзруйнованому сташ i поросла деревами. На-впроти цiei нашвруши по вул. Нижнш Вал №27-29 на розi з Костянтишвською височie недоречне будь вництво величезного подiльського хмарочоса (не менше 11 - 13 поверхiв, при дозволених проектних 6-ти) [26, 19], яке е неприйнятним для Подолу, де не може бути новобудов вище за ам поверх1в (Див. Рис. 1. в, г).
Сама споруда (житловий комплекс «Подол-Престиж») сво!м розташуванням порушуе цшс-нiсть мiстобудiвного ансамблю вздовж Валiв, своею великомасштабнiстю пригнiчуе iсторичну забудову на шлькох прилеглих кварталах, вщсувае у тiнь дрiбнi елементи декору на фасадах пам'яток, а методи будiвництва руйнують довколишнi старi будинки, яких у цьому кварталi, о^м №32 (1900 р.) по вул. Верхнш Вал та №33 (1908-22 рр.), 35 (2-га пол. XIX ст.) по вул. Нижнш Вал [23: 232-239], не залишилося.
Стад зауважити, що ця нова споруда знахо-диться на меж1 Державного юторико-архитектурного заповедника «Стародавнш Ки!в», тобто в його охороннш зонi (Див. Рис. 2) [25], порушуючи осно-
внi засади створення Заповiдника, а саме збере-ження та захист цшсних мiстобудiвних i архггекту-рних комплекс ¡в юторично! частини Киева [3].
Рашше для ще! дiлянки, обмежено! вулицями Нижнiй Вал, Костянтинiвською, Ярославською та Межипрською, пропонувалося лише будiвництво вiдповiдного лiнiям забудови единого торгово-офь сного та житлового комплексу, з п'яти-восьмипове-рховими спорудами в глибиш кварталу, якi б запо-внювали прогалини у забудовi [28]. Ще одна будь вля навпроти вище згадано! ру!ни на розi вулиць Верхнiй Вал та Костянтишвсько! зазнала реконструкций, п!д час яко! була надбудована двоповер-хова мансарда, яка змшила Г! автентичний зовшш-нiй вигляд [18]. В цшому забудова цього кварталу зазнала значних втрат у 1970-х рр. при прокладанш Куренiвсько-Червоноармiйсько! лiнií метропол1-тену на невеликий глибинi.
За перехрестям вгд вул. Межиг1рсъко1 до Воло-съко! починаються старi чотирьохповерховi прибу-тковi будинки №40 (к1н. Х1Х ст.) по вул. Верхнiй Вал та №37 (1900-1912 рр.), 39 (1892-1916 рр.) по вул. Нижнш Вал, вищi та бiльшi за попередш [23: 232-239]. Рiзноманiтнi аттики спрощуються, окру-гл1 башточки змiнюються на гостроверм шпилi. Впадають в око радянський шк1льний стадюн, будинки 1950 - 1960-х рр. по вул. Верхнш Вал та комплексна поквартальна реконструкщя 1980-х рр. по
вул. Нижнш Вал з вкраплениями п'яти-шестипове-рхових новобудов з типовим для свого часу мшма-льним «радянським» декором.
За калька квартал1в, за поворотом трамвайних колш на Контрактову площу, вгд вул. Волосъко'1 до Почайнинсъко'1 старовинш будинки (№48/28 (1899 р.) по вул. Верхнш Вал змшюються на буд!вл! 19301950-х рр., а м1ж радянською семиповерховою спо-рудою 1980-х рр. та десятиповерховою новобудо-вою поч. 2000-х рр. за №49-49-а по вул. Нижнш Вал чудом збереглася садиба юн. Х1Х ст. - комплекс благодшних будинк1в Ф. i Н. Терещенюв. По-логовий притулок (1889 р.) одноповерховий, але довол1 витягнутий з фасаду з цокольним поверхом будинок, використовувався за специф!чним приз-наченням, хоча !вш мае довол! багате архiтектурне оздоблення. Жовтий фасад оформлений бшими ар-хггектурними деталями, нижня частина мае рустован! стши, при вход! - декоративш колони, тляс-три, прикраси у вигляд! замкового каменю, портик, надбудова над дахом, яку завершуе купол. Будинок вщдшений в!д червоно! лшп забудови, як ! трипо-верховий шчл!жний притулок зл!ва, курдонером з пал1садником, який обнесено огорожею з цегля-ними стовпами ! чорними гратами, що в цшому не-типово для ще! частини вулищ [1: 4-6; 23: 232-239].
Не менших втрат зазнав i наступний квартал вгд вул. Почайнинськог до Набережно-Хрещатиць-ког, в межах якого вс будинки по вул. Нижнш Вал неузгодженi м1ж собою за багатьма параметрами. Так, на розi вул. Нижнiй Вал i Почайнинсько! було проведено реновацш сiроi висотно! будiвлi колиш-нього Управлiння рiчкового флоту пiд бГзнес-центр, а Гснуючий вгдступ вiд червоно! лши забу-дови вгдгороджено високими гратами. Ближче до середини кварталу за №61 по вул. Нижнш Вал не-щодавно вгдреставровано невеличкий триповерхо-вий будиночок поч. XX ст. [23: 232-239], якому за-грожуе заплановане зведення одинадцятиповерхо-вого офюного центру [13, 22]. На розi вулиць Нижнiй Вал i Набережно-Xрещатицько! завершу-ють лiнiю забудови колишш радянськ1 промисловi цехи, що сьогодш зносяться для будiвництва дев'яти-одинадцятиповерхового торгово-офГсного комплексу довкола кварталу [28а]. Ситуац1я на-впроти дещо краща, старовинний будинок №68 (1862 р.) [23: 232-239] по вул. Верхнш Вал на розi з Набережно-Xрещатицькою, хоча i зазнав значно! перебудови [13, 20], але зберiг фасади першого i другого поверх1в, як i сусгдт одно-двоповерховi то-рговi споруди та три-чотириповерховi будинки з надбудовами.
Останнiй квартал, вгд вул. Набережно-Хре-щатицьког до берега Днтра, кардинально вгдрГзня-еться вгд попередшх, адже традицiйно належав до прилегло! до Дшпра виробничо-складсько! терито-рii гаванi. Дотепер по вул. Верхнш Вал до берегово! лши тдходить колишня виробнича споруда, реко-нструйована пiд п'ятиповерховий офГсний центр з величезною автостоянкою, а з боку Набережно-Xрещатицько! - залишки знесено! двоповерхово! будiвлi Рiчкового флоту, на мiсцi та навпроти яко! плануеться зведення двох симетричних десятипо-верхових адмiнiстративно-офiсних будiвель [5]. По вул. Нижнш Вал в цьому кварталi майже впритул берегово! лши стоять старi бетоннi паркани з колючим дротом.
Таким чином, повне приведення до ладу ¡сную-чог забудови вулиць Верхнш Вал та Нижнш Вали вимагае значних зусиль. Можна стверджувати, що майже уа об'екти при детальному оглядi потребу-ють, якщо не капiтального ремонту або реставраци, то хоча б вiзуально помiтного точкового шдси-лення фундаментiв, усунення трiщин, закрiплення вщхилень конструкцiй, а також посиленого мониторингу та контролю з боку виконавчих пам'яткоохо-ронних органiв для подальшого !х збереження.
Iдеальним було б повне повернення будинк1в до !х первинного вигляду або до попереднього стану перед !х кардинальною реконструкщею. Мо-жливий також варiант знесення надбудов, але якщо за висновком фахiвцiв вiдсутнi архiвнi проекти для вiдновлення автентичних форм покрГвель, можна в деяких випадках допустити спорудження невеликих мансард, яю б не псували зовнiшнiй вигляд спо-руд, значно не змiнювали розмiри конструкцiй да-х1в, мали новi вiкна тiльки у бш внутрiшнiх дворiв.
Забудова кварталу, який виходить до Днiпра, на думку автора, мае стати обрамленням для май-бутнього розкриття престижно! низько! ново! забу-дови, яка завершуе Вали, симетрично оргашзову-ючи простiр перехрестя, можливо, надаючи йому рис невелико! мГсько! площi.
Дещо легше вплинути на вiзуальну цiлiснiсть фасадгв, основною проблемою яких е !х упорядку-вання, вiдновлення проектного або аналопчного !м iсторичного зовнiшнього вигляду, кольорiв повер-хонь, таких елементiв декору та фрагменпв оздоб-лення, як лшнина, пiлястри, декоративнi колони, рустован уступи, орнаменти, прикраси пiдвiконь, фронтони, малi та великi куполи, башточки i шпилi.
Сучасна практика м1стобудування мае орГен-туватися на прюритет захисту унiкальностi мГсь-кого середовища, вгдтворення втрачено! забудови вулиць, збереження автентичних архггектурних пам'яток, розумне проектування та зведення ново-будов.
Перш за все, нове будiвництво мае бути обме-жене, а за адресами уах дiлянок з втраченою Гсто-ричною забудовою, проведенi пошуковi роботи щодо архггектурних креслень та iнших архiвних зо-бражень як мотиву для реставраци деяких первин-них проекпв та !х поступово! точно! ввдбудови. Xу-дожньо або Гсторично цшш об'екти мають бути в1д-новлеш максимально точно, ГншГ - з внутршшми конструктивними змiнами в комплека з новобудо-вами, але обов'язково з повнютю поновленими фасадами.
Нова забудова тих дшянок, вщомостей про яких в1днайти не вдалося, мае чГтко контролюва-тися, не ильки щодо поверховостi, а й за певними визначеними критер1ями, насамперед: загальш га-барити споруди, включно з усiма надбудовами та техшчними поверхами, мансардами г скляними конструкщями дах1в.
БезкомпромГсним е твердження про зупинення практики будь-якого самовГльного будГвництва, особливо додаткових поверх1в без затверджених проекпв, оздоблення вГзуально вульгарними деше-вими, недовговГчними, неяк1сними матерГалами, фарбування фасадГв в Гграшково-яскравГ кольори та !х декорування рГзностильовими елементами та ар-хГтектурними деталями. Таке неоргашчне викорис-тання, створюе Глюз1ю схожостГ сучасно! «архитектурно! стилГзацй» з наслщуваним Гсторико-архГтек-турним стилем - еклектикою, яка мала мГсце в шн. XIX - поч. XX ст.
Основним сучасним завданням оновлення вули-чног тфраструктури е не тГльки, де можливо, бу-дГвництво широких дорн- для транспорту, а саме створення оптимальних умов, орГентованих на зру-чне та безпечне пересування усГх учасник1в руху, розвиток Гснуючих й альтернативних майбутнГх мь ських безпечних екологГчних засобГв пересування, починаючи вгд громадських електромобГлГв-таксГ, електромопедГв, велосипедГв, електробусГв, тролей-бусГв, кшчаючи трамваями та фунГкулером. В умо-вах вже сформовано! забудови потрГбний збалансо-ваний пГдхгд до систематизации виведення з Iсто-ричного середовища головних транзитних шляхгв
та удосконалення транспортних вуШв, що дозволить за ввдносно невелик! витрати виршити одразу кшька значних проблем мюта.
Ми пропонуемо таю пропозицп - розпочати з розвантаження основних точок перетину транспортних потоюв. Такими точками на вулицях Верхнш Вал та Нижнш Вал е трое перехресть: з вул. Гли-бочицькою / Вознесенським узвозом (зв'язок Подолу з Верхшм мютом), з Костянтишвською / Межипрською (зв'язок околиць Подолу з центральною частиною) та з Набережно-Хрещатицькою (зв'язок швшчно! 1 твденно! частин м1ста через центр). Основними причинами тако! ситуацп е в1д-сутшсть альтернативи для локального пересування м1ж старою 1 новою частинами Подолу та ввдкри-того необмеженого об'!зду тимчасово! для сього-дення дорожньо! тисняви на вул. Набережно-Хре-щатицькш через центр Подолу.
Основна проблема перехрестя вулиць Верхнш Вал та Нижнш Вал з вул. Набережно-Хрещатиць-кою зумовлена перетинанням головних транспортних «воргг» Подолу з транзитним рухом, до якого у майбутньому додасться правоповоротний за!зд на Подшьський мостовий переход. У результат! мюьке перехрестя може перетворитися не т1льки на швид-к1сну автомобшьну розв'язку, як це 1 пропонуеться у вже застаршому «Проектi правобережного зайду на Подшъсъкий мостовий nерехiд з вул. Верхнш Вал» [16; 5; 7; 21]. Це призведе до «негативних на-^дюв в довгостроковш перспективi та до пор1в-няно короткочасного позитивного результату»,
^РмУ .^''ЧГОк.
■ ■у ^^^^^кч^еьцг"
який скоро зшвелюеться черговим некерованим стрибком автомобшзацп. Реал1зац1я такого проекту, хоча 1 важлива для усього м1ста, в будь-якому раз1 не мае зачшати, а особливо перекроювати уста-лене культурне середовище, сформоване досить значним зосередженням юторико-архггектурних пам'яток, навиъ на р1вш локального району. На думку автора, таш транспортш ршення недощльш.
Безперечно, варто вщмовитись в1д непом1р-ного розширення меж червоних лiнiй останнього кварталу вулищ Верхнш Вал, додаткових паралель-них об'!зних шлях1в для вщнесеного л1вого повороту на вул. Нижнш Вал (замють безпосереднього з вул. Набережно-Хрещатицькою) та буд1вництва на значнш частиш бульвару габаритно! естакади на калька смуг руху з1 зб1рного зал1зобетону, яка буде пролягати в1д початку перехрестя з вул. Почайнин-ською. Натом1сть руйнування сформовано! вторично зелено! зони, навпаки, потр1бно винести буд1в-ництво з-тд будинк1в 1сторично! забудови 1 рекон-струювати нап1вроз1браний вантовий м1ст для велосипедно-шшохщного пересування на Рибаль-ський п1востр1в, залишивши на в1льному мющ про-ст1р для продовження бульвару. Таким чином, оп-тим1зуючи габарити пропоновано! велико! гром1зд-ко! естакади з бошв за перехрестям вулиць Верхнш Вал та Нижнш Вал з Набережно-Хрещатицькою, звести по однш легкш, вузькш, менш пом1тн1й до-рожн1й апарел1, дв1 окрем1 конструкци яко! з довгих прольот1в будуть розташован1 на м1н1мум1 опор м1ж бульваром та дорогою. (Див. Рис. 3. а).
* * ЯУ!^ ■г' шВк^^Я
- Лш^у -
& ^■Кй®' ¿¿¡¡Г
а)
о)
II
Т7-
Рис. 3. Проектш пропозицп: а) - перехрестя з вул. Наоережно-Хрещатииькою; о) - перехрестя з вул. Волоською; в) - розрхз вул. Верхнш Вал та Нижнш Вал по вул. Почайнинсъкш
Так, на вул. Набережно-Хрещатицькш одна з до перехрестя з вул. Нижнш Вал. Це зшмае обгрун-апарелей виконуватиме роль за!зду на м1ст за пере- товану старим проектом необхщшсть зайвого ф1зи-хрестям з вул. Верхнш Вал, а друга - з'!зду з мосту чного розмежування шлькох правих поворот1в з
вул. Набережно-Хрещатицько! та ви!здом з вул.
Верхнш Вал, для почергового роз'!зду яких на цьому перехресп достатньо контролю «розумних» свгтлофорГв.
Ситуац1я з дотичними до вулиць Верхнш Вал Г Нижнш Вал перехрестями врегульовуеться впро-вадженням одностороннього руху як на прилеглих, так Г на паралельних прямих вулицях, замшою без-посередшх лГвих поворотГв на правоповоротш об'!зди навколо кварталу та покращенням регулю-вання руху з вул. Глибочицькою, де перетинаються щонайменше три транспортш потоки. Це дозволить шдвищити пропускну спроможшсть вулиць Г змен-шить викиди автомобГльних газГв шд час дорожньо! тисняви (Див. Рис. 3. б, в).
Виршення питания покриття дор1г для приватного автотранспорту вимагае широкого спектру ршень - вщ оптимГзацп рГвномГрно! густоти мереж! локальних дори- та полшшення зв'язносп смуг руху на про!ждж1й частиш, до використання рГзних засобГв примусового регулювання швидкостГ Г вкладання асфальту з рГзною фракщею щебеню.
МГсця короткочасно! зупинки для висадки-по-садки пасажирГв з приватних авто, такс! та громад-ського транспорту або розвантаження вантаж1в по-трГбно оформити вГдповГдними дорожшми знаками й облаштувати брук1вкою, щоб уникнути продав-лювання асфальту важкими транспортними засо-бами.
Регулювання швидтсного режиму вулиць до-датковими дорожнгми засобами також мае яшсний вплив на штенсивнють руху автотранспорту.
1нертне покриття дорГг - непомгтний, але не менш дГевий зааб, виражений в рГзкому або посту-повому переход! вщ одного типу покриття до ш-шого, який потребуе високояк1сного виконання та довговГчних матерГалГв поки що немае сенсу засто-совувати, адже сьогодш асфальт або брушвка ма-ють рГзний стушнь зношеностг Майже уся про!ж-джа частина поруйнована, залатана рГзними за ко-льором, складом та рельефшстю матерГалами.
Саме за таких умов варто звернути увагу на те, що асфальт з дрГбною фракщею щебеню створюе менше шуму та вГбрацш вщ руху, шж брук1вка, Г ззовш, Г всередиш транспортного засобу. Таким чином, у межах щшьно! забудови майже безшумний асфальт з дрГбною фракщею необхщно вкладати на дшянках дори- з вшьним рухом, а брушвку з вели-
кою фракщею - на пгд'!здах до перехресть, велоси-педних пере!здГв, шшохщних переходГв, зупинок транспорту та мГсць стоянок.
Розмтка дорожньо! частини вулиць з рельефом яскравого кольору - це найдГевший зааб, адже !! одразу вГзуально помгтно та тактильно вгдчутно Г водш, Г тшоходу. Нею можна паралельно розме-жувати дорожш смуги за напрямками руху, видь лити дГлянки на щд'!здах до перехресть, перетинах з велосипедними пере!здами та шшохвдними переходами, окреслити траекторш ви!зду Г за!зду на зу-пинки громадського транспорту.
Встановлення та тд'еднання «розумних» свт-лофоргв до автоматизовано! системи керування рухом «зелено! хвилг» на вулицях Верхнш Вал та Нижнш Вал дозволить, встановивши прюритет трамвайного та велосипедного руху над автомобГль-ним, збшьшити провГзну спроможшсть громадсь-кого та деяку шлькють велосипедного транспорту, а коригуючи тривалГсть сигналу для про!зду перехресть вгдповГдно до заваитаженостi напрямшв, рГв-номГрно розподГляти потоки транспорту перед перехрестями. Таким чином, при додержанш вод1ями швидкостГ, дозволено! у мГстГ, урГвнюеться час очь кування на уах перехрестях, зменшуються штер-вали перемикання сигналу свгтлофора, що забезпе-чуе майже неперервний рух транспорту з мшму-мом простою.
ЗакономГрним для збереження та розвитку гро-мадського транспорту, зггдно з досвгдом багатьох европейських мют, е не тГльки поширення його мереж!, а й створення прюритетних умов для трамва!в та тролейбуав серед шших учасник1в дорожнього руху. Виходячи з вище зазначеного, при викорис-танш сучасних технологш найефектившшим назе-мним громадським транспортом ми- би стати трамвай, але сьогодш його розвиток постшно гальму-еться експлуатащею застарших незручних вагошв, зношеними колГями, надто повГльним рухом у зага-льному потощ транспорту. Типовий для Гсторич-ного Подолу трамвай мае тримати лщерство в цьому район! й надалГ.
Iснуе пропозищя почати друге народження су-часного трамваю - з розроблення абсолютно ново! трамвайног системи за европейськими аналогами, яка б сво!ми позитивними показниками надала по-штовх для розвитку загальномГсько! трамвайно! мереж! (Див. Рис. 4).
Задля збереження iсторичного середовища просто необх1дно вiдмовитись вiд використання у шсп просто! в експлуатацii, дешево! у монтаж на-вiть неквалiфiкованими робiтниками, але, як насль док, недовговiчноi при активних стороннiх наван-таженнях та затратно! у подальших частих кашта-льних ремонтах технологи рейко-шпально! решiтки. Створена для залiзницi, вона й досi вико-ристовуеться в будiвництвi нових трамвайних лшш в Украшг При реконструкцii трамвайно! мереж1 було б доцiльно використовувати новi технологiчнi пристро! i засоби, якими послуговуються в усьому свт. Це укладання iзольованого трамвайного полотна на бетонну основу з лотком для уах необхвдних комушкацш та дренажних систем, монтаж колш крiпленням з надiйною iзоляцiею бетонно! основи для запобiгання шуму та вiбрацiй, накривання шаром монолитного бетону до рiвня шийки рейки та оформления еколопчним покриттям або покрит-тям, що пристосовано для стльного руху рейко-вого i шинного громадського транспорту. Насампе-ред, необхвдно реконструювати зношену шфра-структуру та перекласти колii по вул. Глибочицькш, Костянтинiвськiй, Межигiрськiй та на Контрактово! площi. Пропонуеться кардинально перебудувати трамвайну лiнiю вiд вулицi Глибочи-цько! до Межигiрськоi, що пролягае широкими вул. Верхнш Вал та Нижнш Вал, на яких з юнуючих од-ностороннiх чотирьох смуг руху видiлити по однiй крайнш лiвiй смузi обабiч бульвару для облашту-вання ново! трамвайно! коли. На цих смугах вздовж двох паралельних вулиць можна розвести однобь чнi лiнi!' трамваю, як1 стануть зустрiчними вiдносно
напрямку руху шшими смугами та фiзично роздше-ними з зус^чними потоками для запоб^ання не-контрольованого за!зду автомобiлiв. Безпечну ви-садку та посадку пасажирiв варто органiзувати з боку шшохвдного бульвару на зручних зупинках з тднятими платформами до рiвия першо! сходинки вагону i павiльйонами оч^вання з допом1жною ш-формацiею щодо схем маршрутiв транспорту.
Другою чергою пропонуеться продовження ю-нуючо! лши до вул. Набережно-Хрещатицько! з мо-жливим !! розгалуженням на два маршрути: один -на окрему трамвайну апарель через Подiльський мют у бiк швидк1сного трамваю швшчного лiвобе-режжя як тимчасово! замши метрополитену; другий - з проходом шд майбутнiм автомобiльним за!здом на Подшьський мiст уздовж уае! набережно! Днiпра через мiст iм. О.Патона до центрального т-вобережжя столищ. Таким чином, з'явиться не просто коротка лшя, а двi новi магiстральнi гiлки, як1 зв'яжуть лiвобережжя в обх1д завантаженого центру з вул. Глибочицькою, Дми^вською, площею Перемоги та залiзничним вокзалом. Одночасно така схема досить зручна, бо !! трасування калька разiв перетинаеться з iснуючими та майбутшми стаицiями гiлок метрополiтену, де можна буде ро-бити пересадки, що дозволить розвантажити три основнi (в майбутньому чотири) гiлки. У далекш перспективi запропоновану рейкову лiнiю можна використовувати i як туристично-транспортне тв-к1льце мiж центром та прилеглими районами.
Наразi серед велико! шлькосп маршрутних ав-тобусiв, мiському нечисленному автотранспорту Подолу доводиться зупинятися у другш, а iнодi й у
третш смуз^ остаточно блокуючи рух майже на усш ширинi вулицi, створюючи ще бiльшу доро-жню тисняву пiд час пiкових навантажень. За таких умов не допоможе робота тшьки «розумних» свгт-лофорiв. Для цього необхвдно створити для малога-баритних примiських та мiжмiських автобуав об-ладнаиi автостанцп зi зручною пересадкою пасажи-рiв на швидюсний мiський транспорт. До цього можна залучити звiльнену транспортну шфрастру-ктуру, наприклад, розташовану неподалiк на Жит-ньоторзьк1й площi автостанцiю «Подiл», яка майже завжди порожня. В майбутньому цей локальний транспортний вузол можна перетворити на багато-функцiональний об'ект, у якому обладнати стоянки лiнiйних автобуав, платформи для посадки та шфо-рмацiйнi табло з вiдлiком часу та цившзоваш мiсця для ввдпочинку водiiв.
Порiвияно новим для наших мют, а особливо для мегаполтав, е створення спецiальних велосипе-дних та пiшохiдних маршрутiв для повнощнного пересування мiстом, якими активно користуються в усьому свiтi як альтернативою перевантаженому iндивiдуальному та громадському транспорту не тшьки в юторичнш забудовi та нових районах, а й уздовж мапстральних вулиць та набережних. Тому велосипедт дорiжки одразу варто розглядати як своерiднi потужиi мапстрал^ як1 зв'язують цiлi райони. В цшому, !х подальший розвиток потрiбно планувати наперед, щоб, наприклад, можна було зручно та швидко дiстатися з Лук'яшвки до набере-жно! Дшпра. 1х можна прокладати у межах широких тротуарiв по вул. Глибочицькш, краями бульвару вулиць Верхнш Вал та Нижиiй Вал до вул. На-бережно-Хрещатицько! з можливим
розгалуженням по обох трасах трамваю та уздовж набережно! Днiпра, через новий шшохвдно-велоси-педний мiст паралельно мосту iм. О. Патона, на ль вобережжя столищ. Першi ланки однобiчних вело-сипедних дор1жок пропонуеться облаштувати по краям з обох бошв бульвару мiж вулицями Верхнiй Вал та Нижнш Вал паралельно до трамвайно! лшп, рух якими буде захищений з правого боку юную-чими кам'яними стшками, а з лiвого - додатковими зеленими насадженнями. На думку автора, варто т-дшти серйозно до облаштування додатково! велоси-педног тфраструктури, спещальних засобiв сигна-лiзацii для учасник1в руху, дорожшх знаков, яскра-во! розмiтки, шертного покриття на особливо небезпечних дшянках, черговостi перемикання ци-клiв свiтлофорiв на перехрестях, а також спору-дження унiверсальних стоянок-стiйок, пунктiв прокату та мюць короткочасних зупинок для велосипедиста.
Пiшохiднi прогулянки повиннi пiдвищити ш-терес до юторико-культурних пам'яток. Першим поштовхом може стати створення умов для вшь-ного пересування тротуаром, усунення будь-яких перешкод на шляху руху пiшоходiв, зокрема рекла-мних конструкцiй.
Реконструкщя означено! територii та створення сучасного дизайну у межах юторичного мюь-кого середовища мае починатися з замши деградо-
ваного озеленення на молодi дерева з бшьш компа-ктними кронами, застарiлих бетонних стояшв з освiтлювальним обладнаииям на легш сучаснi кон-струкцii, а також з розширення прилеглих до пере-хресть та пiшохiдних переходiв тротуарiв пiд дiля-нки оч^вання перед свiтлофором. Необх1дно под-бати про створення над тдземним пiшохiдним переходом на перехресп вулиць Верхнш Вал та Нижнш Вал i Костянтишвсько! безпечно! наземно! альтернативи зi свiтлофорним регулюванням в ком-плексi з оновленням пiшохiдноi шфраструктури, звуженням зайво! про!жджо! частини, обмеженням швидкостi пересування автотранспорту та знижен-ням iнтенсивностi одностороннього руху. Це дозволить кожному шшоходу користуватися зручиiшим, простiшим та коротшим для себе маршрутом. Очевидно, що бшьшють пiшоходiв для переходу на ш-ший бiк вулицi зайвий раз не буде спускатися шд землю та пiднiматися сходами, але навiть спорож-нiлий пiдземний переход не варто закривати або де-монтувати, адже це капiталомiсткий захвд, який може негативно вплинути на навколишню забу-дову. Такий об'ект краще комплексно реконструю-вати як продовження розгалуження виходiв зi стан-цii метрополiтену «Контрактова площа» до наземного транспорту, а на його внутршнш площi продумано розмютити торговельнi осередки, прибравши рiзностильовi випадковi МАФи з прилеглих територш.
Комплексна реконструкцiя вулиць Верхиiй Вал та Нижнш Вал як частини громадського, зеленого та культурного осередку Подолу дозволить повноцшно використовувати його окремi локальш райони. На сьогодш найгострiшими проблемами мiста е реклама, торпвля, нецiльове використання перших поверх1в будинк1в, екологiчний стан зелено! зони, складшсть орiентуваиия у мегаполга, тру-днощi у проведеннi культурно-просвггаицьких й суспiльно-активних заходiв.
Агресивна зовншня реклама негативно впли-вае на характер та вiзуальне сприйняття вулиць. Ок-рiм демонтажу iснуючих та заборони встановлення бiг-бордiв, банерних розтяжок мiж стовпами освiт-лення та банерних аток на фасадах будиншв мають дiяти чiткi обмеження щодо нових рекламних кон-струкцiй. Для юторичного середовица Подолу цш-ком прийнятш рекламнi дошки невеликого формату, вивюки, закрiпленi на стшах будинк1в над тротуарами, написи фарбою у виринах, над входами до будиншв. У деяких випадках можна вста-новити об'емнi лггери на дахах, плакати п1д склом на зупинках транспорту, дорожиiх огорожах, скля-них придорожиiх стiйках (ст-лайтах), пiдземних переходах. Розмiри та габарити цих об'екпв не по-винш захаращувати простiр, бути надто яскравими або ^пучими, а мiсця !х розташування заважати проходу, обмежувати видимють, вiдволiкати та спричиняти аварiйнiсть серед учаснишв руху.
Окрiм того, давно назрша необхiднiсть упоря-дкувати мюця торгiвлi, демонтувати бiльшiсть не-доречних МАФiв, як1 заважають руху, обмежують видимiсть та руйнують газони, заборонити за!зд пе-ресувних кав'ярень на шшохвдш але! i тротуари та
перенести стихшну торгiвлю з тротуарiв на ввдве-денi для цього мюця. Примiщення перших поверхiв старовинних будиншв, що збереглися на Подол!, у бiльшостi спорудах радянського доби, i у сучасних будiвлях зi змiнами внутрiшнього планування ва-рто переобладнати пiд кав'ярнi, арт-кафе, рестора-цii та крамнички, як1 б ввдтворювали колорит старовинного Подолу.
Пропозицл щодо створення безпечно'г' зеленог зони мають бути пов'язанi, в першу чергу, з облаш-туванням бульвару, який, по суп, е основною ком-позицiйною вюсю захвд-схвд, та прямуе через увесь Подш до Днiпра. Тут мае бути задiяна органiзацiя сучасних мiсць вiдпочинку, яка потребуе як1сно но-вих садово-паркових та iнфраструктурних елемен-тiв для створення умов безпечного i комфортного середовища за допомогою еколопчних складових, наприклад, повторного використання натуральних та штучних шертних матерiалiв.
Як1сне рiвномiрне освтлення мае позитивно впливати на сприйняття навколишшх об'ектiв. Пропонуються стилiзованi металевi опори з довго-вiчним спецiальним фарбованим покриттям, з нане-сеною рельефною «крихтою» для запобiгания об-клеюванню нелегальною рекламою та шлькаярус-ними лiхтарями для точного розсшвання променю свiтла над необх1дними дiлянками з малими менш потужними лампами, можливютю установки соня-чних панелей i батарей на !х верхiвцi для подзарядки вдень та майже автономно! роботи вноч! Вказанi опори пропонуеться встановити у прорiзах кам'яних стшок на меж1 бульвару тiльки по лши мiж трамвайною смугою та велосипедною доргж-кою з закршленням на них планок контактно! мереж! для трамваю i лiхтарiв для освiтления крайньо! частини бульвару з велосипедними дор!жками - з одного боку, та смуг трамваю, шшого транспорту, тротуару i перших поверх1в забудови - з шшого. 1х розташуваиия дозволить як1сно освплювати розсь яним свилом усю ширину обох вулиць з застосу-ванням меншо! шлькосп опор, дропв паралельних лшш, як1 звужують тротуар уздовж забудови.
Ефективного освилення потребуе ввдмежова-ний ввд вулиць густими кронами дерев проспр бульвару, де необхвдно встановити нов! компактнi па-рковi лiхтарi по центру шшохвдно! але!, обмежува-льш свiтловi лiнii по краям водних устро!в, додатков! свiтильники у захисних конструкщях ввд сонця над лавами та вхвдних групах. Декоративне пiдсвiчування елеменпв тдкреслюе архлектурш, конструктивна рельефш особливосп об'екпв, а та-кож крони ! стовбури дерев. Незвичним садово-па-рковим прийомом для оформлення бульвару може стати система водних устрогв з використанням штучних сухих струмшв в рельефних елементах бруш-вки, окреслених орнаментами, та замкнених справ-жшх струмк1в у спещально вир!заних розломах, плавно тднятих невеликих дшянках покриття, як1 чергуючись, пройдуть уздовж але! у вигляд! пунктирно! лши, слугуючи в!зуальним нагадуванням ! частково ввдображаючи траекторш зниклого за калька столпъ р!чища р. Глибочищ. Окр!м облашту-
вання але! для пересування шшоход!в можна окре-слити р!зними типами мощення мюця короткочас-ного ввдпочинку, як1 б не перешкоджали жвавому руху по центру бульвару ! в!зуально ввдмежовували зони навколо садово-паркових елеменпв, зокрема лав, стенд!в, водних устро!в, велосипедних стшок, МАФ!в та вхвдних груп. Обладнання вхiдних груп ушкальними садовими МАФами, велосипедними стшками, конструкщями для захисту ввд сонця, об'еднаних тд дахом одше! конструкцп, яка орга-шчно впишеться у мюьке середовище, дозволить економшше використовувати вуличний проспр, зо-середжуючи так! об'екти на квартальних розривах бульвару.
Пвдтримка стану та догляд за зеленими наса-дженнями е важливим елементом екологп мюького середовища та неодмшною умовою цившзованого простору, адже створюе умови для повноцшного росту та тдвищення стшкосп рослин в умовах сильного антропогенного навантаження.
Важливою умовою юнування будь-якого мюь-кого середовища е застосування тформацтно-зна-ково'г' системи, якою пропонуеться замшити юну-юч! незрозумш, нелопчш й нечитабельш таблички. Спещально розрблена система на основ! тктограф!чних символ!в мае допомогти краще орь ентуватися у шсп.
Швидкий пошук потр!бного об'екту та зручне пересування у певному напрямку буде забезпечено завдяки достатнш шлькосп правильно розмщених знаков на стовпах, табличок на фасадах, вказ!вниках на свилофорах з чпко видвденими написами на вь дповвдному фон!, достатньо видимим внутршшм точковим п!дсв!чуванням та детальним поясненням к1лькома мовами. 1снуе чотири основш типи шфор-мацшних знаков та вказ!внишв: а) адресш знаки (на бвдому фон! з чорним написом) для розмщення б!ля або безпосередньо на роз! будинку з нанесе-ними назвами вулиць та номерами; б) знаки для ор^ ентування (на темно-синьому фон! з бшим написом) бшя свилофор!в, переход!в, перехресть з дода-тковим наиесениям назв вулиць ! прилеглих територ!альних або юторичних мюцевостей, лока-льних, транспортних ор!ентир!в з вказ!вкою напрямку руху до них; в) знаки для пересування (на темно-зеленому фон! з бшим написом) б!ля зупинок транспорту, станцш метрополитену з розкладом частота ввдправлень по кожнш зупинщ, вставками ко-льорових схем маршрупв, найближчих пересадок у рад!уа шшохвдно! доступност!; г) допомiжнi знаки (на темно-червоному фон! з бшим написом) б!ля громадських заклад!в, культурних об'екпв, оф!ц!й-них установ з конкретними назвами, ввдомчою при-належн!стю, розкладом годин роботи, умовами об-слуговування, вартост! входу, альтернативними адресами.
Висновки та пропозицil. Як св!дчить свпова практика мiстобудуваиия, збереження стало! вторично! забудови можливе ! в ринкових умовах. До-св!д шших кра!н вказуе на те, що ввдновлення та збереження !сторичних мюьких ландшафт!в позитивно впливае на мюто в ц!лому. Сусп!льне замов-лення, активн!сть та зац!кавлен!сть уах громадян у
ввдродженш юторично! м1стобуд1вно! спадщини могли б дати поштовх до реал1зац1! сучасних науко-вих напрацювань та проектних розробок з ще! проблематики, пошуку новгтшх принцитв, метод1в та засоб1в у ввдновленш центр1в мют в единому автен-тичному гармоншному ансамбле
1сторична забудова Ки!вського Подолу розгля-нута на приклад1 вулиць Верхнш Вал та Нижнш Вал, потребуе серйозно! ревалоризации, регенераци та ревггал1зацп у плаш збереження юторико-архтге-ктурних пам'яток, реконструкцп шфраструктури, упорядкування громадського простору та зелених зон. Як засввдчуе матер1ал дослвдження, доцшьним е заповнення прогалин у старш забудов1 вулиць но-вими 1 ввдновленими спорудами з дотриманням вь дповвдно! усталено! поверховосп, стилютики, декоративного оздоблення фасад1в та функционального призначення. Нагальним е створення зручно!, без-печно! та еколопчно! транспортно! шфраструк-тури, що не наносить шкоди юторичним пам'яткам й оргашчно вписуеться в юторичне середовище Подолу. Лопчним зв'язуючим елементом у цьому контексп може стати сучасний дизайн мюць рекре-ацп та громадського простору за рахунок ввднов-лення зелено! зони 1 м1сць ввдпочинку, упорядку-вання вуличного оформления та шформцшно-зна-ково! системи орiентуваиия.
Стаття е теоретичним узагальненням наукових пошушв та практичних напрацювань пiд час роботи над бакалаврським проектом за темою: «Упорядку-вання вулицъ Верхнш Вал та Нижнш Вал у мiстi Киeвi», яка виконувалась кшька рошв тому в 1нсти-туп дизайну i ландшафтного мистецтва Нацюналь-но! академi! керiвних кадрiв культури i мистецтв.
В подальшому плануеться поглиблене ви-вчення окремих аспекпв збереження iсторичного середовища Ки!вського Подолу, а саме: юторико-архiтектурного, шфраструктурного та ландшафтного.
Лiтература
1. Баканов В. А. Забытые страницы киевского быта. / В.А.Баканов // К.: SkyHorse, 2011. - 265с.
2. Бтар Шарiф Жамiль. Принципи архггектур-но! органiзацi!' i регенерацi! мют Лiваиу (на прик-ладi мюта Тир). Автореферат дис. канд. архггектури за спещальнютю: 18.00.01 / Бггар Шарiф Жамiль; Харк1вський державний техшчний унiверситет бу-дiвництва та архггектури. - Харк1в,2005. - 16 с.
3. Державний юторико-архитектурного заповедник «Стародавнiй Ки!в» / Режим доступу: http://knmc.org.ua.
4. Засвдання мiстобудiвно! ради Кшвголовархь тектури вiд 1 листопада 2006 р. / Режим доступу: http://www.archunion.com.ua.
5. Заадання мiстобудiвно! ради Кшвголовархь тектури ввд 4 квггая 2007 р. / Режим доступу: http://archunion.com.ua.
6. Заадання мiстобудiвно! ради Кшвголовархь тектури вiд 7 березня 2007 . / Режим доступу: http://www.archunion.com.ua.
7. Засiдання Мiстобудiвноi ради Кшвголовар-хiтектури ввд 7 липня 2007 р. / Режим доступу: http ://archunion. com.ua.
8. Заадання мiстобудiвноi' ради Кшвголовархг-тектури вiд 7 червня 2007 р. / Режим доступу: http://www.archunion.com.ua.
9. Заадання мютобудгвнох' ради Кшвголовархг-тектури вiд 11 жовтня 2006 р. / Режим доступу: http ://archunion. com.ua.
10. Засвдання мiстобудiвноi ради Кшвголовар-хiтектури вiд 14 червня 2006 р. / Режим доступу: http ://archunion. com.ua.
11. Засвдання мiстобудiвноi ради Кшвголовар-хiтектури ввд 16 березня 2005 р. / Режим доступу: http ://archunion. com.ua.
12. Засвдання мютобудгвнох' ради Кшвголовар-хггектури вiд 19 квiтня 2006 р. / Режим доступу: http ://archunion. com.ua.
13. Засвдання мiстобудiвноi ради Кшвголовар-хiтектури 20 грудня 2006 р. / Режим доступу: http ://archunion. com.ua.
14. Засвдання мiстобудiвноi ради Кшвголовар-хiтектури ввд 26 вересня 2007 р. / Режим доступу: http://www.archunion.com.ua.
15. Засвдання мiстобудiвноi ради Кшвголовар-хггектури ввд 26 липня 2006 р. / Режим доступу: http://www.archunion.com.ua.
16. Засвдання Мiстобудiвноi ради Кшвголовар-хггектури ввд 28 березня 2007 р. / Режим доступу: http ://archunion. com.ua.
17. Засвдання мiстобудiвноi ради Кшвголовар-хггектури вiд 30 травня 2007 р. / Режим доступу: http://www.archunion.com.ua.
18. Засвдання секцп мютобудування та архггектури архггектурно-мютобудГвнох' ради при Головному управлшш мiстобудування, архггектури та дизайну мюького середовища у березнг 2007 р. / Режим доступу: http://archunion.com.ua.
19. Засвдання секцп мютобудування та архггектури архггектурно-мютобудГвнох' ради при Головному управлшш мютобудування, архггектури та дизайну мюького середовища у листопадi 2007 р. / Режим доступу: http://archunion.com.ua.
20. Засвдання секцп мютобудування та архггектури арх.-мютобуд. ради при Головному управлшш мютобудування, архггектури та дизайну мюького середовища у лютому 2007 р. / Режим доступу: http ://archunion. com.ua.
21. Засвдання секцп мютобудування i архггектури архiтектурно-мiстобудiвноi ради при Головному управлшш мютобудування, архггектури та дизайну мюького середовища у лютому 2008 р. / Режим доступу: http://archunion.com.ua.
22. Засвдання секцп мютобудування та архггектури арх.-мютобуд. ради при Головному управлшш мютобудування, архггектури та дизайну мюь-кого середовища у серпнг 2007 р. / Режим доступу: http://archunion.com.ua.
23. Звгд пам'яток ютори та культури Украши. Гол.ред. В. Смолш. / Ч. 1. Том «Кшв». Кн. 1. Гол.ред. М. Кгпоренко - К.: Гол. ред. ЗП1К при вид-вг «УЕ» гм. М.П.Бажана, 1999. - 580 с.
24. Нагорний П.А. Дизайн архггектурного середовища юторичних квартал1в мюта. Автореферат дис. канд. архггектури за спещальнютю: 18.00.01 / П.А. Нагорний; Харшвський державний техшчний ушверситет буд1вництва та архггектури. - Харкав, 2004. - 23 с.
25. Постанова Ради мш1стр1в Укра!нсько! РСР в1д 18 травня 1987 р. № 183 «Про оголошення комплексу пам'яток юторичного центру м. Киева дер-жавним юторико-архггектурним заповщником «Стародавнш Ки!в» / Режим доступу: http://zakon4. rada. gov.ua.
26. Режим доступу: http://www.archunion.com.ua / Архггектор Бабич Ю.1.
27. Режим доступу: http://www.archunion.com.ua / Архггектор Коваль А. В.
28. Режим доступу: http://archunion.com.ua / Архггектор Олейник О.П.
28а. Режим доступу±йр://кгата11.сот.иа / Про-ектна оргашзащя ТОВ «Крамалл студю»
29. Режим доступу: http//:skyscrapercity.com.
30. Режим доступу: http//:transphoto.ru.
31. Режим доступу: http//:uk.wikipe-dia. org/wiki/Державний_1сторико -архиектурний_запов1дник_>>Стародавнш_Ки!в>>.
32. Шевцова Г.В. Архггектурно-просторов! особливост1 формування вулиц1 Хрещатик в Киев1 (Х1Х - ХХ ст.). Автореферат дис. канд. архггектури за спец!альн1стю: 18.00.01 / Г.В. Шевцова; НАОМА. - К., 2002. - 18 с.
