CC BY
7ARCHITECTURE | АРХИТЕКТУРА
ФОРМУВАННЯ ПЛАНУВАЛЬНОÏ СТРУКТУРИ М1СТ
Каменський B.I.
Харювський нацiональний yHieepcumem будiвництва та архтектури, доцент
FORMATION OF PLANNING STRUCTURE OF CITIES Kamensky V., Kharkiv National University of Construction and Architecture, Assoc
АНОТАЦ1Я
Планувальна структура e визначальною рисою оргашзацп mîct з найдавшших до тепершшх 4aciB. В статп аналiзуeть-ся розвиток планувальних структур визначних mîct традицiйних цившзацш Месопотамiï, Сгипту, Мезоамерики, дошду-стрiальноï Свропи та Азiï, а також iндустрiальних mîct Захiдноï та Схiдноï Свропи. В статтi робиться висновок про ушвер-сальний характер процесу формування планувально1' структури MicT планети, який мае п'ять стадiй.
ABSTRACT
The planning Sructure is the defining feature of cities from ancient to modern times. The article analyzes the development planning Sructures points cities traditional civilizations of Mesopotamia, Egypt, Mesoamerica, pre-indu^rial Europe and Asia, as well as indu^rial cities in We^ern and Ea^ern Europe. The article concludes about universal nature of the formation planning Sructure of a cities in the world, which has five Sages.
Ключовi слова: урбашзац1я, планувальна структура, мюто, цившза^. .
Keywords: urbanization, planning Sructure, city, civilization.
Постановка проблеми. Архпектурне середовище вщ-грае важливу роль в формуваннi мюького соцiуму, створюю-чи матерiальну основу його розвитку. В свою чергу, важливу роль в створеннi архитектурного середовища мiста вiдiграе планувальна структура. Саме в планувальнш структурi вь дображено переплетения утилiтарних i художшх аспек-тiв штучного довкiлля. В тй вiдображаються особливостi топографii мюта, соцiокультурна своерiднiсть мiського спiвтовариства та багато шших аспектiв мiського життя. Природно планувальна структура визначае загалом i архь тектурно-мiстобудiвне рiшення ансамблю мюта, а ii' змiни в час формують той неповторний мюький облiк який i визначае мюьке архiтектурне життеве середовище.
Вщповвдно, через аналiз плаиувальноi структури ми мо-жемо намiчати i пропонувати суспiльству необхiднi заходи та вчасно помттити ознаки майбутнього занепаду мюько-го середовища. Серед п'яти ввдомих типiв планувальних структур (лiнiйна, ращальна, радiально-кiльцева, гратчаста та геоморфна) в процеа aрхiтектурно-мiстобудiвного про-ектувaиия необхщно обрати одну чи кiлькa, тим самим визначивши розвиток мiстa на багато рошв наперед. Iсторiя мютобудування залишила нам чисельнi приклади вдалого (або ш) застосування певних планувальних структур в тих чи шших природних або сошально-юторичних умовах. Зро-зумшо, що aнaлiз iсторичних приклащв використання рiзно-мaнiтних типiв плaнувaльноi структури дозволить зробити певнi висновки на майбутне та звузити поле вибору.
Анатз остaннiх дослiджень i публiкaцiй. Не дивно, що проблемами планувально1' структури та проблемами засто-сування певних типiв и в певних умовах займалися велика шлькють вчених. Серед незлiченних робiт помттно вiдрiз-няються два напрямки - технократичний i середовищний. Цi два напрямки в цшому i сформували сучасний погляд на проблеми вибору плaнувaльноi структури мiст. Перший тех-
нократичний напрямок представлено роботами М. Бархша, Н. Благовидово!, I. Груза (J. Hruza), А. Гутнова, В. Вадимова, В. Владимирова, М. Габрель, I. Кострикша, Я. Косицького, Г. Я. Мокеева, А.С. Щенкова, I. Фомша та iH. В вищенаведе-них роботах загалом проблеми вибору планувально! структури пов'язувалися з пропускною спроможиютю типу для мюького транспорту. Кожна форма розглядалася або окремо, або як частина загально! системи.
Середовищний шдхвд який програмно включав в себе i соцюкультурш аспекти представлений в роботах Л. Крiе (L. Krier), К. Лшча (K. Lynch), Г. Лав-рша, С. Моголь-Надь (S. Mogul-Nagy), Л. Мамфорда (L. Mumford) та iншi. Серед ав-торiв С. Моголь-Надь найбшьше наблизилася до вирiшення проблеми застосування тiei чи шшо! мюто6удТвно! форми, пов'язавши планувальну структуру з типом сусшльства та з функцieю мюта.
Видшения невирiшених ранiше частин загально! проблеми. У той же час, робтт якi б прояснили проблеми вибору планувально! структури в зв'язку з розвитком урбаш-зацiйного процесу не вистачае. Виршения цього питания дозволило б ютотно розширити можливостi мiстобудiвного проектування та наукового прогнозуваиия на всiх етапах розвитку мiста.
Метою статп е порiвияния процесiв формування планувальних структур мют цивiлiзацiй планети з рiзним со-цiокультурними основами, яш до того ж юнували в рiзнi епохи - традицшну та iндустрiальну. Це дозволить виявити сшльш риси планувальних систем мют свiту на рiзних ета-пах !хнього розвитку.
Виклад основного матерiалу. Як вiдомо, ютортя мюько-го планування налiчуе кшька тисяч рошв з початку процесу урбашзацп, який як вважаеться започаткували шумери. Особливосп процесiв урбашзацп планети полягала в тому, що попри рТзш соцiокультурне пвдтрунтя, мюта вах часiв та
народiв мали всього калька типiв (на перший погляд) форм або планувальних структур. Водночас, розвиток людства був позначений принциповим роздшенням ввдносно як до функцш мiст так i до сутностi будови суспiльства. Суспшь-ства iригацiйних держав Сходу (£гипет, Месопотамiя, Ха-раппа) будувалися на основi принципу «влади-власносп». Такий устрш передбачав диктат ролi держави та ввдсутшсть свободи економiчноl дiяльностi. Суспшьство ранжувалося згвдно ввдношенню до важелiв управлiння та вiдповiдно до частки загального майна. Розквiт мiст iригацiйних цившза-цiй розпочався приблизно в III тис. до н.е., а завершився до VI ст. до н.е.
Планувальна структура мiст цих теократичних iмперiй з одше! сторони також вiдрiзнялася, але з шшо! мали стль-нi риси. Так, шумерсьш мiста були оточеш мурами та були подiленi на двi частини, тобто на житловий район та свя-щенну дшянку з храмами та палацами (сакрально-громад-ська зона), що ввдображало структуру месопотамського су-спiльства. В прившейованш частинi знаходилася резиденц1я теократично оргашзованою влади (цар водночас був верхов-ним жерцем), судовi примiщення та iншi громадськi будiвлi. При значнш висотi зiккуратiв, як1 були вкрип рослиншстю. цей комплекс будiвель вирiзнявся не тiльки в планувальнiй тепмттпчитпТ мтгтя ятгр 1 и йпгп си ~т\рт| [1 с 19]
Рис. 1. Шумеро-аккадське мiсто Тудуб. III тис. до н.е. Реконструкция сакрально-громадсько! зони
Мiста поеднували рiчковi канали, а ринковi площi з усш-хом замiнялися пристанями [2, с.20] В мiстi Ур, планування якого склалося наприкiнцi тисячолггньо1 шумерсько! куль-тури (межа III-II тис. до н.е.), житловий район розакав цен-тральний проспект який вiв до храмово! гори. За деякими
джерелами храмову гору Ура охоплював канал, на берегах якого, як вважае автор, розташовувалися ринки. Iншi вулищ мiста мали вигляд звивистих провулшв, як1 прорiзали щ№-ну забудову (Рис. 2).
Рис. 2. Ур. План мюта та фрагменту житлового району.
На завершальному етaпi, тсля утворення Нововавшон-сько1' iмперii (VI ст. до н.е.) головною планувальною оди-ницею величезних мiст (Вавилон, Борсiппa) став храм з проспектом який вiв до нього. Так, в цих столицях остaинiх чaсiв iмперii, завдяки чисельностi богiв та хрaмiв вдалося сформувати гратчасту полiцентричну структуру плануван-ня. (Рис. 2)
Бiльшiсть м1ст Давнього Сгипту будувалися без будь-я-кого загального плану [3, с.12], та водночас кожне мiсто (за винятком х1ба невеликих фортець) мало сво1' ринки, храми, а нерщко i провiнцiйнi резиденцп фараона i так чи iнaкше брало участь у политичному, економiчному та культурному житп краши. [4, с.18] Геродот в свош безсмертнiй «кторп» описуе чудовий вигляд мiстa Бубaстiс (V ст. до н.е. - В.К. ) який вщкривався з його вaлiв, вказуючи на розташований посередиш мiстa храм. [3, с.12]
Немае даних про регулярний або будь-який iнший тип планування на бшьш ранньому етaпi розвитку. Ведомо лише що, столицi крани являли собою скупчення хрaмiв, навколо яких розвивалися цiлi житловi райони. Коли Гомер (VIII ст. до н. е.) називав Фiви «стобрамними», то наприклад Т. Сава-ренськ1й незрозумiло, що мав на увaзi великий поет - пшони хрaмiв чи мюьш брами.[1, с.18] Головною з алей стародав-нiх Фiв е розташований паралельно Нiлу, церемонiaльний шлях ввд Луксорського до Карнакського храму довжиною 2 км. Шлях був оформлений скульптурними зображення-ми сфiнксiв з головами барашв та пальмовими алеями. Бшя Карнакського храму шлях под1лявся на три гiлки якi мали рiзне оформлення. [3, с.16] Такий же тип планування мав 1
Мемфю - бaгaторiчнa столиця Давнього Сгипту. Тобто, го-ловними мапстралями столиць Сгипту чаав фaрaонiв також був церемошальний проспект який в1в до хрaмiв.
На 61льш тзньому етaпi египетське мiстобудувaиия ви-користовувало цей прийом, коли треба було швидко розпла-нувати поселення. Прикладом е спещатзоване поселення для прившейованих 6уд1вничих Дейр ель Медiнa. Спшьно-та, схоже, були створена практично на самому початку 18-о! Династп, принaймнi, з часу прaвлiния Тутмоса I (1506-1493 рр.) або, можливо, на шлька рок1в рaнiше. Селище мало едину вулицю, яка витягнулася у напрямку храму та капли-ц1 Хатор та калька 61чних провулшв. Мaйдaнiв у селищi не було, але головна вулиця стае трохи ширшою у вор1т, що ведуть до храму та з швденно1' сторони залишено невеликий замкнутий прост1р. [5, с.1]
м1сто Ахетатон - столиця засновника в1ри в единого Бога, бунпвного фараона Аменхотепа IV (помер 1358 р.) було розташоване на половиш шляху мгж 1сторичними сто-лицями Фiвaми та Мемфюом. м1сто було сплановано навко-ло головного проспекту (вулиця Головного жерця) який протягнувся вздовж л1вого берега Шлу до нового великого храму (Рис. 3). Вздовж ще1' мaгiстрaлi розташувалися голов-н1 споруди мiстa. В центр! знаходився палацово-храмовий комплекс, на швноч1 та швдш - окремi палаци. Навколо па-лaцiв розташувалися помешкання громадян. Споруди зро-блеш з сирцево1' цегли були побшеш. Головну мaгiстрaль доповнювали 61чн1 вулищ меншого розм1ру, як1 поеднували проспект з Ншом. [1, с.24]
Рис. 3. Ахетатон (XV ст. до н. е.).1 - Вулиця Великого жерця; 2 - Центральний палац; 3 - Великий храм Атона;
До раншх цившзацш Сходу ми можемо зарахувати також цившзацп Пiвденноi Америки як1 розвинулися до приходу Колумба. Так, м1сто Теопхуакан - мiсто-держaвa, який був заснований у I ст., а загинув остаточно близько 900 р. До 200 р. був загалом сформований ансамбль мюта i ввдповщно його планувальна структура. Остання мала за основу дорогу для процесш до комплексу шрамвд. В середиш цiеi дороги
(Але1' мертвих) виник торпвельний та aдмiнiстрaтивний центр (ринок та цитадель) (Рис. 4) [6,1]. Житлова територ^я була нaрiзaнa аткою квaртaлiв як1 являли собою колективне житло. [7, с.20]
Iншi в1дом1 мiстa Америки пройшли до часу приходу конкiстaдорiв р1зний шлях. Так, на континент iснувaли в1дносно молода цившзащя aцтекiв (виникла в XII ст.) яка
почала в XIV ст. будувати свою столицю Теночтилан (суч. мали мюта з единим релiгiйно-адмiнiстративним центром, а Мехжо). Також iснувала мережа мют цившзацп майя, (яка майя мюта з полiцентричною структурою [8, с.138 ]. вже проминула свiй класичний перюд ще у IX ст). Ацтеки
Рис. 4. Теопхуакан. План археолопчних знахвдок. (автор Лiнда д'Амшэ)
Формування основ Захвдно! цившзацп розпочалося в мь стах Xеттiв, палацах Мшен та ^ршфа, а також продовжи-лося в античну добу. Якщо розглянути розвиток найбiльш ведомого давньогрецького мiста Афiни, то основою плану-вальною структури стала священна дорога з Елевсину до Акрополя, в якому спочатку концентрувалося населення.
Дорога спускалася вiд пропiлей Акрополя де розташували-ся найголовнiшi храми Аттiки - храм Ектомпедон та статуя Афши, храм Парфенон та Ерехтейон. Обабiч ще! дороги, на якш на перехрестi з шшими дорогами виникла агора (Рис. 5), розташувалися мiсця для громадських зборiв (пагорб Пнiкс) та зборiв аристокрапв (пагорб Ареопаг).
Рис. 5. Афши. Фрагмент плану класичного перiоду V ст. до н.е.
В перюд розкв1ту (V ст. до н.е.) м1сто оточило акрополь по колу досягши на швноч1 рши Iлiсос та захистившись но-вими мурами (Рис. 5). На швденному зaходi (в тридцять км. в1д акрополю) був зведений м1сто-порт Прей, пiвденнiше ще один порт в Фалернськш зaтоцi. Ц1 порти бши поеднaиi з Афшами единою системою форпфкацп [3, с.50]. До порпв також були проклaденi дороги, яш стали основою забудо-ви - житлово! та фортифiкaцiйноi. Тобто, в класичну епоху м1сто набуло ознак агломерацп.
Столиця могутньо1' Римсько! iмперii - м1сто Рим розви-нулося в результaтi зрощення к1лькох поселень (за Т. Сава-ренською [1, с.94]) навколо святилища на Каштолшському пaгорбi з його храмами Юттеру та Юнон1. Першою вули-цею Риму стала священною дорога (Ша Сакра), яка вела на Каштолшський пагорб. Над нею виросло перше укршлення - Рома квадрата [3, с.73].
Другим перiодом можна вважати час коли м1сто опанува-ло вс1 с1м пaгорбiв, а також були осушен болота та збудова-но форум та зведенi мюьш мури (ГУ-Ш ст. до н.е.), а форум став також торпвельним центром. До центру мюта - форуму протягнулися дороги (з швноч1 - вia Флaмiнia, з швшчно-го сходу - Вia Номентана, з1 сходу - Вia ТСбуртша та Вia Пренестина, з твденного сходу - Вia Лaтiнa, з твдня Вia Аппia та Вia Остiензе, а з заходу - Вia Аурелia) утворивши рaдiaльну систему вулиць (Рис. 3. ). На умовному перетит цих вулиць було встановлено стовп з вказаними ввдстанями до значних м1ст iмперii. [3, с.74] Форум являв собою водно-час торгiвельну площу та вщкритий прост1р з трибуною для промов [9, с.569]. Вигiдне розтaшувaиия мюта в середин iтaлiйського пiвостровa позначилося на його плануванш коли вш став на чол1 союзу ггалшських м1ст. Ця под1я позна-чила початок третього перiоду.
Рис. 6. Рим. План мюта IV в. н. е.
Четвертий перюд з точки зору розвитку мютобудування мюта настав пвд час прaвлiння Августа, з приходом iмперii. В цей час, коли за висловом Вюле ле Дюка роль ратуш стали виконувати aмфiтеaтри [10, с.472], а форум збагатився храмами, трiумфaльними колонами та бaзилiкaми, а також втратив торгiвельнi функци. З'явилися меморiaльнi форуми iмперaторiв [3, с.75]. В останшх велася торг1вля та 61ля них виростали торгiвельнi центри. Також на околицях виросли мавзоле1' А^ана та Августа, як1 також ставали громадсь-кими центрами. Житлов1 райони м1ст отримують оздоров-чо-сусп1льн1 центри - терми. На п'ятому перюда розвитку, в часи розпаду Римсько! iмперii мiськa структура втратила еднють та являла собою конгломерат натвнезалежних поселень, серед яких вид1лявся Ватикан - резиденцiя Святого Престолу та окремо мюто яке виросло на просторах Марсового поля.
Захвдне суспшьство успадкувало в1д aитичностi виборну систему громадсько-мюького самоврядування та було поз-бавлено притаманних сходному сусп1льству тоталиарних рис, як1 стримували iнiцiaтиву мюьких громад. Це значною м1рою сприяло розкриттю потенцiaлу зах^днохристиянсь-кого суспшьства протягом середньовiччя, а з плином часу
призвело до перемоги буржуазних в1дносин, парламентаризму i промислового виробництва. [11, с.302]
Серед мют як1 сформувалися на основ1 давньоримських в1йськових тaборiв вирiзияеться торгiвельне мюто Кельн, яке в ХЬХП ст. стало одним з центов европейсько1' торг1вл1. Цьому сприяло розташування мюта в нижнш течИ' Рейну -головно1' торгiвельноi aртерii Нiмеччини. Ще в XI ст. мюьш купщ утворили купецьку г1льд1ю, а в XIII ст. Кельн став в1ль-ним 1мшрським м1стом, залишаючись центром епископсько! дiецезii. [12, с.86] В центральнш чaстинi мiстa виразно про-стежуеться шахматне планування. На перехресп колишн1х Кардо та Декуманус розташувався середньовiчний центр -старий та новий ринки, перший зайняв геометричний центр мiстa, а другий в1дпов1дно - берегову частину. Нaйбiльш активно м1сто розвивалося в зaхiдному напрямку в якому автоматично продовжилися вулиц1 колишнього табору. Загалом, простежуеться звичне для мюта того часу розростання шль-цями навколо первiсного ядра яке виконуе вже роль центру. Головш шляхи та райони мiстa позначили культов! споруди, i в1дпов1дно 61ля однiеi з них сформувався Новий ринок (ма-буть 61ля середньовiчноi брами) (Рис. 7)
Територiя мiста була розподiлена м1ж церквою з рези-денцieю епископа, собором та парафiяльними церквами та монастирями, житловими районами з лавками та ринкови-ми площами. (Рис. 7), що сввдчить про полiцентричну пла-нувальну структуру мiста. Структура суспшьних просторiв складалася з ринкових площ, площi перед собором та церквами. (Рис. 7) Слад зазначити, що при дослщженш виявило-ся, що радiуси шшохвдно! доступностi риншв (Старого та
Нового) в кордонах ранньосередньовiчного Кельну колива-ються приблизно вiд 100 до 280 м. Але, вже в межах Кельна, який вийшов за меж! давньоримсько! колони ^рогвдно в часи шзнього середньов!ччя) рад!уси зб!льшуються до 500 м та бшьше. На думку автора, це сввдчить про втрату ринко-вими площами свое! громадсько! функцп, та переор!ентац1ю на зовшшньоеконом!чну д!яльшсть.
Рис. 7. Кьольн 1646 р.
Столиця юторично! Рус! - Ки!в - виникла як племшний центр полян (V ст.). На Старокшвському пагорб! (майбутне мюто Володимира) розташувалося величне поганське святилище У-У1 ст. [13, с.123], до якого протягнулася перша вулиця мюта - Борич!в узв!з, який поеднав гору з портом та переправою на Дшпр! [4, с.167]. Другий перюд розвит-ку мюта розпочався коли в Х ст. мюто закршило перехрестя двох торгових шлях!в - по Дшпру та по суходолу з Хазарп до Германи [14, с.174], що значно актив!зувало мютобуд!вну д!яльшсть. Почав заселятися район на берез! Дншра - Подш. де з'явився торг. Третш перюд розвитку планувально! структури Киева сшвпав з набуттям ним столичного статусу
Рус!. В цей час в мюп з'явилися торгов! склади та колони шоземних купщв [3,112]. На територп замюького некрополю було збудовано «мюто Ярослава» з новим вже христи-янським центром св. Соф!ею (Рис. 2). Бшя захвдно! брами нового мюта розвинулося багате штернацюнальне тор-пвельно-ремюниче передмютя Копир!в шнець [15, с.521]. Вщповвдно в цьому передмюп розташувався ! ринок Верх-нього мюта. [16, с.41] Розвиток мюта в щ часи позначився активним буд!вництвом церков, монастир!в та резиденцш князя поза мютом, а також взагал розвитком околиць [17, с. 23]. Навколо адмшютративно-культового центру розташу-валися система з трьох громадських центр!в.
Рис. 8. Ки!в в середньов!чч! План мюта. I - мюто Володимира; II - мюто 1зяслава-Святополка; IV - Копир!в шнець та еврейський квартал; V - Подол; VI - Замко-ва гора; VII - Щекавиця 1 - 2 - храми; 3 - палаци; 4 - лшп укршлень; 5 - брами; 6 - головш дороги; 7 - мюто Кия
Четвертий етап розвитку структури Киева займае 30-80-тi рр. XII ст. Цей час розвитку характеризуемся створенням мюьких феодальних замков. Активно будуються парафiяльнi церкви [16, с.113]. Масштаб будiвництва зменшуеться, але розширюеться географiя - розбудовуються околицi (Щека-виця, Копирiв к1нець, Подол). 1нтенсивно розбудовуеться Подш, створюються купецьш подвiр'я, склади, житла та майстернi. [15, с.564] Подол збагатився власними укршлен-нями та став звикати до вiчевих зiбрань. [16, с.132] Пiсля Батиева погрому в 1240 р. мюто розпалося на калька неза-лежних поселень, серед яких найбiльш помггними були: Подол, поселения навколо Софи Кшвсько! та Печерський монастир.
Крани Xалiфату, (не тiльки Xалiфату, але i арабськi та iранськi мiста - В.К.) мюького самоврядуваиня не знали [11, с.303]. Вiдповiдно, державна та мунщипальна влада тери-торiально сшвпадали i основою мiст були моноцентричш структури. Водночас, сiрiйське мiсто Халеб (Алеппо) яке розвивалося в юламсьш часи (УП-ХК ст.) мало два цен-6три, бо розвивалося на основi вiзаитiйського мiста. Так,
поселення складалося з чотирикутного мiста з агорою та овально! вiзаитiйськоi цитаделi (III ст. до н.е.). В XI ст. на територп стародавньо! агори до ринку додаеться мечеть. В XIII ст. на зм1ну шахматному плануванню приходить кон-центричне (Рис. 9). Вузлом залишаеться ринок з мечеттю. При мамлюках в 1428 р. кордони мюта розширилися, а цитадель втратила свое значения. На пiвдень вiд цитадели склався новий ринок та розвинулася ращальна планувальна структура, але з центром в цитаделi (Рис. 9). При Османах Халеб стае значним центром мiжиародноi торгiвлi та ото-чуеться примiською зоною. (Рис. 9) [18, с.101]
Розвиток Бухари, Самарканду та Мерву являе собою приклад розвитку мют як1 послiдовно пiдпадали тд вплив зороастршсько!, давньогрецько!, китайсько!, знов зороа-стршсько!, i нарештi юламсько! та монгольсько! (тюрсько!) цивiлiзацiй. Ранш культурнi шари в цих мютах можуть бути датованi У-П ст. до н.е. Бухара, Самарканд та Мерв склада-лася з цитаделi на пагорбi i житлового передмютя (шахрiста-ну).
Рис. 9. Халеб. Розвиток плану мюта. 1 - агора та собор; 2 - Велика мечеть та ринок; 3 - мусалла; 4 - будiвля трибунала; 5 - склади; 6, 7, 8 - ринки шнний, п'ятничний ярмарок, верблюжий; 9 - квартали яничар та проводников каравашв; 10 -ремiсничi квартали; 11 - християнський квартал з торгiвельною вулицею та кладовищем; 12 - мусульмансьш кладовище.
Розвиток Бухари iлюструе розвиток мют регюну. Так, в шнщ 1-го тисячолiття до н.е. i в наступнi столiття Бухара була автономною територiею в доменi династи Кан-чу. У мiстi розташувався храм вогню, Мак-Базар та резиденцп знапНовий перiод розвитку настав пiсля вторгнення в ре-гiон. арабiв. Останш велике значения надавали торгiвлi. В УШ ст. двi раиiше автономш частини були об'еднаиi i рiв замiнений головною вулицею. [19, с.1] Частина базарiв як1 потребували значних площ (торгiвля скотом тощо) пере!ха-ла за меж1 мiста. На швдень в1д Шахристану (схiднiше бра-ми парфюмерiв) розташувався ринок торговщв зеленню, а на схiд - торговщв фюташками. [20, с.239] Навколо базарiв одразу розвинулися радiальнi планувальш структури.
Бiля зах1дно! брами цитаделi була влаштована площа з палацом. В цитаделi також знаходився палац та мечеть [20, с.239]). Шд час правлiння Самаиiдiв (875-1005), Бухара перетворилася у велике мюто (Рис. 10), що складаеться з цитадел^ мiста-фортецi, i внутрiшнього i зовшшнього пе-редмiстi (рабаду). У цей перюд, бiльшiсть комерцiйних 1 адмшютративних функц1й були переданi з мюта-фортещ на передмiстя. Поза м1стом розвивалися поселения з власними базарами [19, с.1] Тобто, планувальна структура мюта набу-вала полщентричного характеру з iерархiчно оргаиiзовани-ми центрами, а саме мюто рис агломераци.
Рис. 10. План Бухари 1Х-Х ст.
Поступово за часи арабського володарювання мюто перетворилося на м!жнародний торговий центр, що одра-зу позначилося на його планувальнш структур!. Центром м!стобуд!вно! композици став ансамбль сакральних споруд в центр! старого шахристану. Торпвельш центри розви-нулися навколо шахристану, а адм!н!стративний центр на захвд вщ цитадел! У 1220 мюто було зруйноване монголами. Вщродження почалося лише в другш половин! XIII ст., коли, та продовжилося в часи володарювання Тимура. До появи Рос!йсько! !мпер!! в Середн!й Аз!! м!сто остаточно втратило притаманний йому динам!зм розвитку та застигло в сво!х кордонах.
Настання епохи шдустр!ал!заци значним чином впли-нула на процеси урбан!зац!! та створення планувально! структури мют. В кранах Захвдно! Свропи - «класичних» центрах першо! !ндустр!ально! революцп - Англи ! Франц!!, промисловють впродовж в XVIII - XIX ст розвинулася в великих м!стах, де населення складали колишн! рем!сники та торговц!, як! вже к!лька стол!ть в культурному в!дношенн! були вщокремлеш вщ селян. Натомють в схвднш Германи, Австри та слов'янських кра!нах, що не пережили в XVIII - XIX ст. буржуазних перетворень, склалася розосереджена феодальна, або «домашня» промисловють. Розвиток про-мисловост! революц!он!зував с!льськогосподарськ! райони, визначивши розосереджену, змшану форму урбашзацп, яка б!льше базувалася на традиц!йних зразках с!льськогоспо-дарського розселення - селищах та мютечках. Кордон цих двох титв урбашзацп в £врош, який полягав в 70-п рр. XIX ст. в район! басейну Рейну, в зв'язку з наступним бурхливим розвитком промисловост! в Герман!! посунувся на сх!д. Зона окреслена цим новим кордоном розосереджено! феодально! урбашзацп XIX ст. (яка вщдзеркалюеться ! в наш час в мереж! розселення), багато в чому сп!впадала з зоною держав колишнього сощалютичного табору Центрально! та Схвдно! бвропи. [21, с.14]
Власне, м!стобуд!вна !стор!я !ндустр!ального поселення розпочалася з англ!йського фабричного селища, яке сформу-валося шсля 1820 р. коли бшя суконних фабрик з паровими машинами сера Уатта виросли житлов! будинки. Фабрики,
в свою чергу, розм!щувалися б!ля джерел води та кам'яного вугшля. [22, с.33]
Але, головним чином, в Захвдтй £врош шдустр!ал!зац!я зосереджувалася в великих !сторичних м!ських центрах. Так, англшсьш мюта на чол! з Манчестером стали швидко зростати. Ц мюта являли собою стар! центри, яш розвину-лися навколо соборно! та ринково! (одше! або кшькох) площ. Розвиваючись м!ста ув!брали в себе околиц!. Так, Б!рм!нгем впродовж XVШ-XIX ст. виявився оточений промисловою та житловою забудовою, яка зрослася в единий монол!. Пла-нувальна система цих м!ст залишалася середньов!чною ге-оморфною [23, с.13], але промислова та складська забудова витягнулася вздовж берег!в р!чок та зал!зничних кол!й.
Власне !снуюч! проблеми вир!шувалися за рахунок ство-рення окремих п!дприемств та роб!тничих селищ на око-лицях великих мют. За рахунок розвитку у другш половин!
XIX ст. зал!зничного та рейкового мюького транспорту, проблема з комушкащями була виршена аж до настання XX ст. Але, зростання великих мют примусило тсля 40-х рр.
XX ст. розпочати активне проектування нових мют. Метою цього проектування було розвантаження старих центр!в та визначення напрямку розвитку великих м!ст (Стокгольм). Так, м!стобуд!вна пол!тика Великобритан!! передбачала створення нових м!ст на основ! розукрупнення промислово-го виробництва та встановлення р!вноваги у промисловому розвитку р!зних рег!он!в кра!ни.
В генеральних планах нових м!ст було проведено ч!тке функц!ональне зонування територ!й, створена !ерарх!чно орган!зована дорожньо-транспортна мережа з розд!ленням шшохвдного, велосипедного та транспортного руху, а та-кож мережа громадського обслуговування. Так, Xарлоу (су-путник Лондону) може слугувати прикладом такого мюта. Збудоване за проектом Ф. Джибберта в 50-х рр. [24, с.73] в 30 км зон! в!д центру столиц! на перетин! автодороги та зал!зниц!, м!сто отримало л!н!йне з елементами геоморфно-го тип планування з вид!ленням л!н!йно! промислово! зони, а також повний спектр системи обслуговування [25, с.1], спортивну зону, зону ввдпочинку та т.п. Бшя центру мюта який розташувався на головн!й вулиц! виник парк, а саме мюто перер!зае природний попчок. (Рис. 11)
Рис. 11. Xарлоу. Схема планувально! структури (1952 р.)
К!льк!сть населення до 60 тисяч, а щ!льн!сть складае 35 оаб на га. [24, с.76] Геометричним центром мюта слу-гуе розташований на перетиш вулиць торпвельний центр, а центрами трьох перифер!йних житлових утворень - торгов! вторинн! центри. Головна вулиця м!ста прокладена пара-лельно зал!зничн!й кол!! та веде в!д !сторичного поселення до м!сця прикладання прац!. Церкви та кладовища винесен! на перифер!ю.
В XVШ-XIX ст., в США, на вшьних територ!ях розгорта-лося буд!вництво нових величезних м!ст промислово! епо-
хи. Зрозумшо, що бшьшють цих мют розпочиналося з буд!в-ництва порту та фортец!. Водночас, основою планувально! структури мют Швшчно! Америки являлася розбивка при-ватних землеволод!нь, що в!дбивало сусп!льно-пол!тичну р!вшсть поселенщв (Рис. 12). Можливо також, що ортого-нальне система планування в!дображала намагання завой-овник!в опанувати значними територ!ями за короткий час. А в цьому випадку решггка зрозумшо стае у нагод!. Так, вся система розселення США в XVIII ст. базувалася на викори-станш решгтки. [1, с.91]
Рис. 12. Мюто Кл!вленд. План у XVII ст..
Водночас, початковий план м1г зазнати значних змш в процеа розвитку мiста. Так, в Кл!вленд! поступово важ-ливого значения набула авеню Евктда, яка е продовжен-ням дороги з Нью-Йорку до порту мюта та мае д!агональне розташування в1дносно первинного плану (Рис. 12) Мюто розвинулося у великий промисловий та транспортний центр i в друг1й половиш XIX ст. розвиток мiста продовжився вздовж залiзничних кол1й. Наразi лшп метрополiтену ду-блюють ц1 напрямки розвитку. Планувальна структура
Клiвленду перетворилася тсля XIX ст. у геометрично не-правильну радiально-концентричну, витягнувши вздовж ращальних авеню та залiзничних колш фрагменти л1н1йних структур (Рис. 13). Зараз на перетинах магютралей розта-шовано ряд обслуговуючих центрiв. Бурхливий розвиток промисловост1 61ля залiзничних колш супроводжувався створенням ро61тничих селищ в шшш досяжност1 в1д цих тдприемств. [26, с.1]
Рис. 13. Кл!вленд. Плаи мiста у 1904 р.
Нью-Йорк заснований в 1623 р. голландцями, поступово отримуе градчасту структуру планування незалежно в1д того, що м1сто опанувало звивисту тшю берегу Атлантич-ного океану та р!ки Гудзон. Першою головною вулицею була
тропа, що вела до укршлення та порту (Рис. 14). Навколо мюта створена мережа примюьких селищ з садибною забу-довою та розвиненою мережею шшохвдних дорп- (Редборн) [3, с.266]
Рис. 14. Нью Амстердам (Нью-Йорк). Плаи мюта 1660 р.
Заснований в 1833 р. на берез! Великих озер Чикаго до середини XIX ст. вирю в значне мюто. Мюто отримало шахматне планування та 13 км парив вздовж узбережжя, а також примюьш селища з садибною забудовою [22, с.42] Такий же тип планування був створений у Фшадельфп, го-ловна забудова яко! виросла навколо Маркетстрiт. Остання протягнулася в1д порту на р1чц1 Делавер до узбережжя мен-
шо! р1чки Скулкилл. Цiкаво, що при першiй можливосп. коли Маркетстрiт через м1ст вийшла на ввдкритий прост1р, то на и продовженнi було утворено площу з яко! розходила-ся променева систему вулиць-дори- вглиб континенту. На-разi як Нью-Йорк i Чшаго, так i Фiладельфiя входять в мережу мегаполгав сходного узбережжя США. Ц1 утворения поеднаиi примюькими зонами та траиспортними шляхами
утворили едину урбаиiзоваиу територiю на територп сотень квадратних кiлометрiв. ПС мегаполгав включае в себе вс1 в1дом1 планувальнi системи: л1н1йн1, концентричнi, ращаль-но-концентричнi та гратчастi.
Бостон (Рис. 16) який розбагатiв на морськш торпвл1. мав центричний план (Рис. 15). Центр мюта займали дер-жавнi установи, контори та житла заможних городян, а околиц1 - штр1 61дияк1в. Головна артерiя мюта Стейт-стрп-починалася в центрi з Каштолш та вела у порт. Навколо не! розташувалися головн1 споруди мюта - житла та контори негощантш, а також магазини та майстерш. [7, с.32]
Пюля занепаду морсько! торг1вл1 в середиш XIX ст. мiська активнiсть перемютилася на фабрики. Останнi розвинулися в мюькш тканинi поступово заповнюючи житлом для про-летарiату центр мюта. Залiзницi з певних причин не дотяг-нулися до порту, але посприяли концентрацii навколо них фабрик. Заможиа частина населения пере!хала на околиц в 5-километрову зону ввд центру мiста, а городяне з середнь ми доходами - в 3-х километрову зону. Це стало можливо завдяки розвитку м1ського рейкового транспорту - конки та залiзницi. [7, с.34] Тобто подальший розвиток мюта вщбу-вався вздовж цих ращальних вiсей.
Рис. 15. Бостон. План мюта у 1814 р.
В ХУШ ст. розпочалося глобальне 6уд1вництво та реконструкция мют на сход1 Свропи, де зусиллями московських аристократiв, укра!нських iнтелектуалiв (Киево-Могилянсь-ка академiя), нiмецьких та голландських д1яч1в була створена Росшська iмперiя. Зг1дно з пануючою тод1 концепцiею доби Просвiтництва, композиц1я населених мюць повинна була вiдзначатися суворою геометричнютю, що сввдчило про перевагу розуму, який творив гармонию. [27, с.246] В руках Росшсько!' iмперськоi адмiнiстрацii класицизм 1з його лопкою регулярного планувания, строг1стю форм i компо-зиц1йних рiшень був зручним шструментом перетворения новостворено! iмперii.
В той час (XVIII ст.), в Росшськш Iмперi!' розвивалися в першу чергу портов1, промислов1 та адмшютративш центри. Нова столиця Санкт-Петербургу (в1кио в Свропу) поеднува-ла вс1 ц1 якост1. М1сто було засноваио в 6олотист1й низина в райош пойми р1ки Нева в 1703 р., в безпосереднш близь-кост1 в1д завойоваиого шведського мiста Шеншаиц. Основою плаиувально! структури мюта став шлях в1д Новгород-сько! дороги (майбутнiй Невський проспект) до судноверф^ [3, с.222]. На шляху, в мющ переправи до Шеншаицу, на березi Неви було збудоваио майбутню Олексаидро-Невську лавру (Рис. 17).
Рис. 16. Саикт-Птербург. Плаи мiста у 1817 р.
Тершая Василевського острова була ретельно роз-плановаиа, але так i залишилася житловим районом. В по-дальшому до Невського проспекту доедналися дв1 вулиц1, одна з яких стала продовжениям до центру столиц! колиш-
н1х замiських дор1г вглиб ново! величезно! iмперii (арх. П. £ропшн). На перетинi головно! вулищ та дороги з Москви виник торпвельний центр - Гостинний дв1р. Головн1 аисам-6л1 мiста виникли саме на Невському проспектi, який як 1
вулиц! прикрасився зал!зничними вокзалами. Поперечн! на-прямки як! обслуговували нов! вулиц! та канали завершили формування рад!ально-шльцево! планувально! системи ново! столиц!, деформовано! узбережжям р!ки.
Загалом, в XVIII ст. Санкт-Петербург ввдображав власне концепц!ю м!ста де центром було укр!плене промислове п!д-
приемство [23, с.101]. Так, поряд з звичними для Московп мютами-фортецями з'являються як вюник !ндустр!ального буд!вництва заводи-фортец! (Рис. 18), як! пот!м виросли в м!ста.
Рис. 17. Екатеринбург. План мюта в XVIII ст. 1 - житло робггаишв; 2 - командири; 3 - завод; 4 - гребля; 5 - платний дв!р; 6 - школа; 7 -шпиталь; 8 - церква; 9 - го-стинний дв!р; 10- мур.
Важливим етапом для розвитку промислових мют в Схвд-нш £врош був перюд СРСР, який був утворений на основ! Росшсько! !мпери в шнщ 20-х рр. XX ст. В перший перюд розвитку урбашзацп в СРСР споруджувалися промислов! селища на околицях м!ст та нов! !ндустр!альн! м!ста. Так, на околиц! Xаркова, який побудували на територп Московсько! держави вихвдщ з Свропи в XVII ст., будуеться селище тракторного заводу «Соцмюто» (арх.. П. Альошин, 1930) Селище мало гратчасту планувальну структуру основу яко! скла-дав головний проспект (зараз пр. Архитектора Альошина), спланований в!д головно! прох!дно! та заводоуправл!ння до м!сцевого кладовища. Заклади обслуговування розташува-лися в середин! забудови, а торг!вельний центр на перетин! проспекту Альошина та перпендикулярнш йому вул. Миру.
Натом!сть нове м!сто енергетик!в та металург!в За-пор!жжя сформувалось в 30-п рр.. XX ст. на баз! мюта-фор-тещ Олександр!вськ. Фортеця та мюто Олександр!вськ (майбутне Запоргжжя) були збудоваш у XVIII ст. для за-твердження панування Росшсько! !мперп в регюш. В перюд орган!зовано! державою !ндустр!ал!зац!!, яка супроводжува-лася винищенням селянства, на мющ знаменитих поропв в кшщ 20-х рр. розпочалося буд!вництво гребл! яка згодом от-римала назву Дшпрогес. Вщ старого мюта Олександр!вськ до гребл! протягнувся майбутнш проспект Ленша (ниш вул.. Соборна), який ! став головною артер!ею м!ста. Навколо проспекту була сформована головна забудова м!ста. З п!в-ноч! до житлово! забудови примкнув промисловий район, який був зведений б!ля зал!знично! кол!!, що вела до багато-го викопними ресурсами Донбасу. На перетиш проспекту та вулиц!, що веде вглиб промислово! зони виник торг!вельний центр. Також ряд промислових район!в з! сво!ми роб!тничи-ми селищами розкинулися на шшш сторон! Дншра.
Висновки. Автор робить висновок, що розвиток плану-вально! структури (ПС) м!ст як! знаходилися п!д впливом
р!зних цившзацш мае спшьш риси та п ять ушверсальних стад!й (Рис. 18). На кожн!й стад!!, ПС адоптуючись п!д на-явний запит зовшшнього свпу та виникнення нових функ-цюнальних елеменпв мюта (об'екпв, зон та територш) фор-мувала ввдповщну конфцурацш зв'язшв. Остання походила ввд щеальних схем планування, а саме: лшшно!, рад!ально!, рад!ально-концентрично! та ортогонально! шахматно!. Зро-зумшо, що в реальносп щ форми наближалися до геоморф-но!. Найвпливов!шим фактором е визначення м!сця поселен-ня в систем! мюцевих, регюнальних та зовшшшх зв'язшв.
Так, на першому етап! ми спостер!гаемо поселення як м!сце концентрац!! населення навколо м!стоутворюючого об'екту (храму, замку, заводу, порту). В цей перюд забудова концентруеться навколо вулиц!-дороги, яка веде до м!стоут-ворюючого об'екту. Тобто, складаеться лшшна ПС.
На другш стад!!, в перюд створення мюцевого торпвель-ного центру, який об'еднуе мюто з околицями створюеться рад!альна ПС геометричним центром яко! е мюце перетину головно! вулиц! з дорогами рег!ону. У випадку Ф!ладельф!! (США) формуеться площа в!д яко! в!дходять дороги призна-чен! для поток!в переселенц!в на зах!д континенту.
На третш стад!!, з утворенням мщних торпвельних зв'яз-к!в та утворення м!ських район!в, ПС набувае !ерарх!чного вигляду поеднуючи полщентричну мюьку територш. Тобто, складаеться рад!ально-к!льцева ПС. Територ!! м!ж рад!аль-ними напрямками поступово заповнюються геометрично неправильними гратчастими в план! вуличними структурами.
На четвертш стад!!, регюнальш центри набувають певно! самостшносп. Цей процес часто-густо ствпадае з утворенням м!жнародних ринков, на яш переор!ентовуються мюцев! центри. Як результат ринки перестають виконувати мютоут-ворююч! функц!! ! ПС разом з м!ською територ!ею втрачае едн!сть. В цей же пер!од, часто-густо !сторичн! центри м!ст
набувають громадсько-меморiальноl або науково! функци, втрачаючи статус торгових neHTpiB (Давнiй Рим, Бухара).
На п'ятш стадп, мюто остаточно втрачае eднiсть та пе-ретворюеться на комплекс напiвавтономних (Рим, Ки!в) або автономних утворень рiзноманiтних за своею мютобудiв-ною формою. Планувальна структура цих нових утворень
тяж1е до радiальноl завдяки чисельним мюцевим комушка-цiйним зв'язкам.
На третш стадп вже вiдчувалася рiзниця мiж мiстами Сходу та Заходу. Так, мюта Заходу формували свою ПС навколо ринкового центру (Кьольн), а мюта де переважав вплив Сходу навколо - первюного клерикально-адмшютра-тивного центру (Ки!в, Алеппо, Санкт-Петербург).
Рис. 18. Графiчне зображення п'яти стадш формування планувально! структури мют
Лiтература
1. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. Рабовладельческий и феодальный периоды: Учебник для вузов / Т. Ф. Саваренская. — Москва: Стройиздат, 1984.
- 376 с., ил.
2. Янковская Н. Б. Частный кредит в торговле древней западной Азии 111-11 тыс. до н. э. (Краткое сообщение) В кн.. Древний восток. Города и торговля. (III-I тыс. до н. э.) / Отв. ред. Г. Х. Саркисян. Ереван: Изд. АН Армянской ССР,
- 1973, - с. 17-21
3. Бунин А.В., Ильин Л.А., Поляков Н.Х., Шквариков В.А. Градостроительство. — М.: Акад. арх. СССР, 1940. 326 с.
4. Бунин А.В. История градостроительного искусства. Том I. Рабовладельческий строй. Феодализм. Капита-лизм/А.В. Бунин. М.: Гос. узд. лит. по строительству и архитектуре, 1953, - 531 с.
5. Deir el Medina, the worker's village // Ancient Egypt and Archaeology Web Site. с. 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ancient-egypt.co.uk/deir%20el%20 medina/index.htm,
6. Angela M.H. Schufler. New Tomb at Teotihuacan // Аrchaeology. Archive [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.archaeology.org/online/features/mexico/
7. Линч К. Совершенная форма в градостроительстве / Пер. с англ. В.Л. Глазiчева; Под. ред. А. В. Иконникова.-М.: Стройиздат, 1986. - 264 с.
8. Smith M. E. The archaeological fludy of neighborhoods and diflricts in ancient cities/Journal of Anthropological Archaeology (2010) - с. 137-154
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.public.asu.edu/~mesmith9/1-CompleteSet/MES-10-ArchyNeighborhoods.pdf
9. Шуази О. История архитектуры: в 2 т. / Издательство всесоюзной академии архитектуры, - М., 1937. - т. 1. - 631 с.
10. Виолле ле Дюк - Беседы об архитектуре. В 2 т. / Пер. с франц. А.А. Сапожниковой, под. ред.. А.Г. Габричевского. М.: Издательство Всесоюзной Академии Архитектуры,
- 1937, т.1, - 472 с.
11. Павленко Ю. Iсторiя свгтово! цившзаци./Ю. Павлен-ко.-Кшв: Либщь, 2001. - 352 с.
12. Солодкова Л.Н. Борьба горожан Кельна с архиепископами и рождение городских свобод / Город в средневековой
цивилизации Западной Свропы. Т. 3. Человек внутри городских стен. Формы общественных связей. - М.: Наука, 2000.
- с. 86-99
13. Боровський Я.Е., Моця А.П., Концепция язычества и христианства в зарубежной историографии и данные археологи / Я.Е/ Боровський., А.П. Моця // Славяне и Русь (в зарубежной историографии) : Сб. науч. тр. / АН УССР. Ин-т археологии; Редкол.: Толочко П.П. (отв. ред.)] и др. - Киев: Наук. думка, 1990.- с. 121-138
14. Девис Н. История Свропы / Норман Девис; [пер. С англ. Т,Б. Менской]. - М.: АСТ: ХРАНИТЕЛЬ, 2007. - 943 с.
15. Асеев Ю.С., Максимов П.Н. Архитектура Древнерусского государства (Х - начало XII ст.) // Всеобщая история архитектуры в 12 т. / т.3: Архитектура Восточной Свропы. Средние века. - М.: Стройиздат, - 1970, - 683 с.
16. Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева / Ю.С. Асеев К.: Будiвельник, - 1982.- 160 с.
17. Памятники архитектуры и градостроительства Украинской ССР; Ил. Справ.-каталог. В 4-х т. / Госстрой УССР и др.; Гл. редкол. : Н.Л. Жариков (гл. ред.) и др. - К.: Будiвель-ник, 1983, - Т. 1 Киев; Киевская область / редкол. : Ю.С. Асеев (отв. Ред.) и др. 1983. - 160 с.
18. Воронина В.Л. Средневековый город арабских стран / В.Л. Воронина; М.: ВНИИТАГ Госкомархитектуры, - 1991,
- 101 с.
19. Bukhara v. Archeology and Monuments // Encyclopedia Iranica [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www. iranicaonline.org/articles/bukhara-v
20. Беленицкий А. М, Бентович И. Б., Большаков О. Г. Средневековый город / А. М. Беленицкий, И. Б. Бентович, О.Г. Большаков. Ленинград: Наука, - 1973. - 390 с.
21. Гольдзамт Э. А., Швидковський О.А. Градостроительная культура европейских социалистических стран / Э.А. Гольдзамт, О.А. Швидковский. М.: Стройиздат, 1985.
- 463 с.
22. Фремптон К. Современная архитектура: Критический вигляд на историю развития/Пер. С англ. Е.А. Дубченко; Под ред. В. Л. Хайта.- М.: Стройиздат, 1990.- 535 с.
23. Саваренская Т. Ф. Западноевропейское градостроительство XVII-XIX векав. Эстетические и теоретические предпосылки / Т.Ф. Саваренская; М.: Стройиздат, 1987, -191 с.
24. Мерлен П. Новые города. / Перевод с франц. К.Т. То-пуридзе, В.Н. Зайцева. М.: Прогресс, - 1975, -252 с.
25. Draft Harlow Design Guide Supplementary Planning Document [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://harlow.jdi-consult.net/ld p/readdoc. php?docid=5&chapter=3#topofdoc
26. Grabowski J. Cleveland: economics, images, and expectations [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http://www.teachingcleveland.org/index.php?option=com_ content&view=article&id=659
27. Олшник О. Мiстобудiвний розвиток захщних земель Украши: Мiж Сходом та Заходом//Архггектурна спадщина Укра1ни. Вип. 1. Маловивчеш проблеми юторп архггектури та мiстобудування / За ред.. В. Тимофieнка. - К., 1994. - с. 57-74.
