CC BY
20
Поданий критерш (х22) можна використовувати як для оцшки зрiвно-важеностi, так i для обгрунтування прийняття ршення щодо вирiвнювання вшово! структури.
Лггература
1. Синицын С.Г. Агрегирование хозяйств, исчисление и выбор расчётных лесосек// Лесн. хоз-во. - 1983, № 5. - С. 37-40.
2. Синицын С.Г. Динамика нормативных основ режима лесопользования// Лесн. хоз-во. - 1980, № 9. - С. 41-46.
3. Синицын С.Г. Лесной фонд и организация использования лесных ресурсов СССР. -М.: Агропромиздат, 1976. - 80 с.
4. Синицын С.Г. Методология анализа лесопользования// Лесн. хоз-во. - 1978, № 7. - С. 55-59.
5. Синицын С.Г. Рациональное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 1987. - 333 с.
6. Короткий довщник люового фонду Украши (за матер1алами облшу лю1в станом на 1 ачня 2002 року). - 1ртнь: ДКЛГУ, 2003. - 149 с._
1 2
УДК 711.459.6 711. 122 Acnip. З.В. Лукомська - НУ "RbsiscbKa полтехшка"
ВТ1ЛЕННЯ ПРИНЦИП1В еВРОПЕЙСЬКОГО М1СТОБУДУВАННЯ XVI-XVII СТ. ПРИ ЗАКЛАДЕНН1 М1СТА 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКА
Розглядаеться украшське мюто-фортеця OramGnaBiB (сьогодш 1вано-Фран-ювськ) як приклад европейського ренесансового мютобудування.
Ключов1 слова: ренесансове мiстобудувaння, магдебурзьке право, оборонна система, планувальна система, вшськова мiстобудiвельнa школа, фортифшацп, бастион, полiгон, ринкова площа.
DoctorateZ.V. Lukomska-NU "L'vivs'kapolitekhnika"
European townbuilding principles of the XVI-XVII centuries used during the foundation of town Ivano-Frankivsk
The fortress Stanislaviv (nowadays Ivano-Frankivsk) is represented in this article as an example of european renaissance townbuilding.
Keywords: renaissance townbuilding, Magdebur Right, defence system, planning system, military townbuilding school, fortress, bastion, ordnance yard, trade square.
ВЫ без винятку теоретики XV-XVI ст. розумши мюто як оргашзоване сощально-економ1чне i архгтектурне цше. Вщ мюта вимагали, щоб воно роз-ташовувалось на здоровш мюцевост^ було оборонно спроможним, просто-рим i арх1тектурно виразним. Особливо придатним для розташування мюта вони вважали берег моря чи судноплaвноi р1чки.
Питанням мютобудування вщведено значне мюце в трактат першого теоретика Вщродження - Альберть Шзшше про мюта писали Антоню Авер-лшо, Леонардо да В1нч1 i Палладю. Проекти щеальних мют залишили Амма-нат (1560), Лорт (1592), Вaзaрi (1598) i Oкaмоццi (1615) [3].
1 Наук. кер1вник: доц. М.В. Бевз, канд. архгтектури, кафедра рестaврaцii' та реконструкци архгтектурних ком-плекс1в - НУ "Льв1вська полгтехшка"
2 Нацюнальний ушверситет "Льв1вська полгтехшка", м. Льв1в, вул. С. Бандери 12, к.327. E-mail: aplusb@uafm; aplusb@bigmirnet.
Вирiшуючи проблему оборони мюта, майстри Вiдродження шукали найбшьш економно1 форми мiського плану, а оскшьки найменший периметр мають правильнi многокутники, коло i квадрат, то бшьшють мiст набули по-дiбного обрису. Бажання вiддалити центр мюта вiд дiй артилерй спонукало до створення центричних планiв з головною площею, розташованою в самш серединi мюько1 територй. Але при центричнш планувальнiй композицй пла-ни мют все таки мали рiзноманiтнi варiанти. Так нiмецьке iдеальне мюто Альбрехта Дюрера демонструе прямокутну планувальну систему вписану в квадрат; грандюзна польська фортеця Замостя мала прямокутну форму з роз-тягнутою вюсю симетрй [3].
Iдеальнi мiста вщграли позитивну роль у юторй розвитку мiстобудiв-них прийомiв, але в арх^ектурному планi вони не тднялися вище рiвня еле-ментарних планувальних схем. Так, наприклад, венецiанська фортеця Пальма Нуова (1593 р.), побудована, можливо, Скамоцщ на плоскiй рiвнинi, е одно-манiтним у мютобудуванш (рис. 1).
М1сто Сташслав1в (сьогодш Iвано-Франкiвськ), яке належить до мют-резиденцш, було засноване у XVII ст. польськими магнатами Потоцькими на територй Украши. Головною особливiстю мiста -фортещ е планувальна система, яка вщзначаеться винятково регуляр-ним нарисом фортифшацш. Плану -вальнiй структурi мюта притаманнi риси французько! мютобудавельнох школи та риси iдеальних мiст га-лiйського ренесансу. Первiсно мюь-ю фортифшацй в планi мали ви-гляд правильного шестикутника з шютьма правильними земляними бастiонами доповненими частоколом. Шзтше з'явились рови, заповненi водою та вали, а до мюта можна було потрапити через три брами, як з'еднувалися з трьома довгими мостами, перекинутими через рiв. Крiм того мiжбастiоннi куртини з брамами мали додатковий захист у виглядi ще одного оборонного яруса.
У середиш XVIII ст. Станiславiвську фортецю було удосконалено за зразком системи Вобана, вщомого вiйськового шженера. Новий палац По-тоцьких з прилеглою територiею, яка мала в плат вигляд правильно: трапе-цй, було обнесено мурами, i цi укрiплення були об,еднанi з юнуючими мюь-кими фортифiкацiями. В результат проведених будiвельних робiт фортеця набула вигляду видовженого восьмикутника з поздовжньою вiссю симетрй. Утворилось шiсть земляних бастюшв та два пiвбастiони (рис. 3) [1].
На жаль фортифшацшна система мюта Станiславова, яка належить до XVII ст., була розiбрана з приходом до влади австршського уряду (поч. XIX ст.), як описуе А. Шарловський, залишились тшьки невеликi фрагменти мiського муру та валу, а передмютя ввiйшло до складу мюько1 територй.
Рис. 1. Пальма-Нова: план м^та 1593 рк
З часом мюто розросталось i первюна планувальна структура втратила свою чггюсть. На сьогоднi маемо збереженим тшьки частину пiвнiчно-захiдного бастiону (рис. 3). Аналiзуючи планувальну структуру мiста, нав^ь на сучас-ному етапi, неможливо не помiтити залежностi формування сучасно! струк-тури вiд iсторично складеного ядра мюта.
Рис. 2. Станiславiв: план мкта 1792 р., складений за участю Артура Дрекслера (котя, що зберШеться в 1вано-Франшвському краезнавчому музеИ)
Рис. 3. Станiславiв: вигляд на пiвнiчно-захiдний бастюн станом на перюд 2004 рк
У процес вивчення, становлення та розвитку Сташславiвськоl форте-щ стикаемось з чималими труднощами, як пов'язаш з браком вихщних да-них. На даний перюд не маемо достатньо збережених юторичних документ з описами мюта та iнших iконографiчних матерiалiв, тому необхщно прово-дити дослiдження опираючись на описи типових фортифiкацiйних систем
складенi теоретиками XVII-XVIII ст. та описи авторiв, якi були сучасниками новоутвореного мюта, а також на пращ попередшх дослщниьав.
Рис. 4. Пальма-Нова (Iталiя): а - вигляд на один з бастюшв станом на 2002р.; б - вигляд на в'гзну браму станом на перюд 2002 р.
Примггивним прототипом такого мюта е фортеця Пальма Нова. Оборон-на система фортещ складаеться з дев'яти бастюшв, трьох вЧзних брам та моспв, а також кшькох равелшв. У центрi мюта шестикутна площа, до яко! сходяться всi головнi вулицi мiста. Дана фортеця збереглась до сьогодш майже у первю-ному виглядi, що дае можливiсть проводити натурнi обстеження та використати !х як аналогш до Станiславова (рис. 4). На сьогодш юторико-архггектурний осе-редок мюта до якого входить уся фортеця функцюнуе як окрема адмiнiстратив-на одиниця та охороняеться законодавством.
На противагу до ггалшсько1 фортецi Пальма Нова, яка збереглась до сьогоднi у первiсному виглядi майже без змiн, польська Фортеця у Чен-стоховi на Яснш Горi, яка за сво1ми принципами мютобудування також нагадуе iдеальнi ре-несансовi мiста, е прикладом досконало1 рено-вацн (рис. 5). Розташова-на вона на високш горi бiля мюта. В даному ви-падку була застосована ггалшська мiстобудiвельна школа [6]. Фахiвцям вдалось органiчно поеднати iснуючi залишки фортецi та вiдтворенi елементи, створивши "макет" фортещ в натуральну величину на перюд XVI-XVII ст. За своею планувальною системою фортифжацн у Ченстоховi мали вигляд чотирикутника наближеного до квадрату з чотирма нарiжними бастюнами та були оточеш глибокими рова-ми, високими валами, а стши мали оскарпування. Хоча планувальна система фортецi вiдрiзняеться вiд Станiславова, та конструкцiя оборонних мурiв е
Рис. 5. Ченстохов (Польща): зображення фортец на перюд XVI ст.
щентичною (рис. 6). Перерiз муру у Ченстоховi та Станiславовi мав складну конфiгурацiю: конструкцiя бастiонiв та куртин складалась з земляного наси-пу правильно! геометрично! форми у плаш та перерiзi. Тобто цей насип був трохи ширший бiля тдошви та поступово звужувався до верху. Нижня час-тина валу була облицьована цеглою з зовшшнього та внутршнього боку, що забезпечувало и бiльшу мiцнiсть, а верхня частина, надшанець, була земляною. К^м того, надшанець у верхнiй сво!й частинi мав бiйницi пристосованi для вогнепально! збро!, а в нижнш частинi не високу, але широку полицю, так звану стрiлецьку лавку, на якш розташовувались бiйцi та гармати. Крiм того в мурах знаходились каземати. До складу оборонно! системи входили також крита дорога, рови, гласис, вали.
I] . 2 , 4
б
Рис. 6. Оборонш системи: а - м. Ченстохов, перетин бастюну (проект 1790р.); б - Станиславов, перетин твденно-зах1дного бастюну (гипотетичнареконструкция)
Ще одним важливим попередником Сташславова е фортеця у Замост (1578 р.), яка поеднала в собi думки i манери римських теоретиюв щеального мiста перiоду Ренесансу (рис. 7). ВЫ трактати про мюто виражали мрi!' архь текторiв-гуманiстiв про iдеальне мiсто, гарне в плат як геометричний орнамент, з оргашчною не менш антропоморфною структурою, зовш пов'язаною перспективами вулиць лопчно замкненими найважливiшими громадськими спорудами [5].
Замостя зi своею досконалою композицiею мало великий вплив на розпланування Сташславова i ще одного мюта-аналога - Жовкви (рис. 8). Тим не менш, порiвняно з Замостям, Жовква вирiзняеться цiнною компози-цiею укладу, а Станiславiв - винятково регулярним нарисом фортифшаци. На противагу до Замостя (проект Бернардо Морандо) автори плашв Жовкви i Сташславова е невщомь Можливо, це були Павло Щасливий в Жов^ i Франсуа Корасiнi в Станiславовi [4].
Обидва мiста належать до найщкавших мiст резиденцiй i мають вели-ке значення для розвитку ренесансово! урбанiстики. 1х розпланування стано-вить цiкаве поеднання рис середньовiчно! i ренесансово! урбанiстики, що е свщченням появи новаторських традицш в обороннiй архiтектурi.
Рис. 7. План м^та Замостя Рис. 8. План м^та Жовква
Ще одним прикладом укра!нських мют, як були збудоваш за принципами щеальних мiст вiдродження, е мiстечко Броди (1584 р.), (рис. 9,а). Як показуе графiчно-метрологiчний аналiз, нарис мюьких фортифiкацiй був опертий на комбшащю правильного десятикутника i двадцятикутникiв, яка збналася зi своею вiссю з вюсю п'ятикутного нарису замку. Манера будiв-ництва в загальному збнаеться з концепцiями Ж.Е. де БАР ле Дюка, вiдомого авторитету французько! вiйськово-iнженерно! школи. Можна також знайти подiбнiсть бродських фортифiкацiй до оборонно! системи де Беауплана в Кодаку [2]. Саме риси французько! мiстобудiвельно! школи зустрiчаемо у Ста-нiславовi та Бродах, що робить !х подiбними. Крiм того фортифшацй обох мiст розпланованi на основi правильних геометричних фiгур.
На сьогодш у Бродах збережено п'ятикутну фортецю, яка була резиден-цiею власниюв мiста. Фортифiкацi! складаються з п'яти бастiонiв та куртин. Конструкцiя оборонно! системи - земляна, що е традицшним для фортифжа-цiй XVI ст. В оборонних мурах знаходиться ряд примщень (можливо казема-перекритих парусним склепiнням. По периметру оборонш стiни обмурова-нi цегляною кладкою з вкрапленнями кам'яних блоюв. Таку саму кладку зус-трiчаемо у Станiславовi на збереженому бастюш (рис. 9, б, в).
Описуючи та порiвнюючи европейськi та укра!нськ мiста перiоду ре-несансу можемо прослщкувати певний поступ, розвиток, удосконалення оборонних систем з плином часу. Починаючи з найпростших, найприм^ивш-ших прикладiв мiдеальногом мiстобудування, таких як Пальма Нова, спостерь гаемо поступовi змiни, удосконалення оборонно! системи у шших мiстах та доходимо до Сташславова, який е одним з найдосконалших прикладiв того-часного мютобудування. Це iдеально розпланована оборонна система, довершена композищя плану мюта, досконале розташування елементiв плануваль-
но! системи, взаемозв'язок мiж оборонною i планувальною системами. Важ-ливим е також вдале розташування фортецi вщносно важливих торгiвельних шляхiв, орiентацiя вщносно сторiн свiту. Окрiм того зв'язок мiж окремими елементами планувально! системи Сташславова е найвиразнiшим порiвняно з мютами -попередниками. Отже мiсту притаманш основнi ознаки iдеальних мiст XVII- XVIII ст., як виконуються у вЫх перелiчених прикладах:
• мюто повинно мати форму правильного багатокутника;
• в центр мюта площа, яка виконувала б функцп адмшстративного, громадсь-кого та торгового центр1в мюта;
• мюто мало бути обнесене фортифшащями у вигляд1 бастюнно! системи (одна або шлька лшй).
-----ПГОЖ, 'я ^
. у-
б
Рис. 9. Броди: а - план м\ста; б - вигляд на склетння у сттах п'ятикутног фортец станом на перюд 2004р.; б - вигляд на внутршнш бк п'ятикутног фортец станом на перюд 2004 р.
Отже можемо робити висновки про те, що мюто-фортеця Станiславiв е найдовершешшим прикладом щеального мютобудування, оскшьки закладене та втшене в життя з врахуванням, та на основi багатьох ренесансних принци-пiв мiстобудування, яю зустрiчаемо у не менш знаменитих мютах-аналогах.
в
Лiтература
1. Кравцов С. 1вано-Франювськ. 1сторико-арх^ектурний нарис. Зв1т про НДР. -НТШ у Львов1, 1992. - 21 с.
2. Krawcow S. O ukladzie przestrzennym miasta Brody w XVI - XVII w.// Kwartalnik architektury urbanistyki. - 1983, т. - S. 3-14.
3. Бунин А.В., С аваренская Т.С. История градостроительного искуства. - М.: Стройиздат. - 1979, т.1. - С. 243-254.
4. Motak M. Elementy nowatorskie i tradycyjne w kompozycij urbanistycznej wybranych renesansowych zalozen miejsko-rezydencjonalnych w Polsce.// Studia z historij architektury i urbanistyki. - Krakow, 1999. - S. 196-215.
5. Przegon W. Zamosc swiatowym dziedzictwem kultury. - Krakiw. - 1995. - 79 s.
6. Szymanski S. Fortalitium jasnogorskie w Czestochowie// Kwartalnik architektury urbanistyki, 1963, t. VIII. - Z. 2. - S. 135-156.
7. Szarlowski A. Stanislawow i powiat Stanislawowski. - Stanislawow, - 1887. - S. 212-225.
8. Ульр1х фон Вердум. Щоденник// Жовтень. - 1983, № 10. - С. 100.
УДК 585.524.3 Здобувач Г.М. МануИлова1 - УкрДЛТУ
РОЗВИТОК РОСЛИННОСТ1 НА ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЛЯХ Г1РНИЧОДОБУВНИХ П1ДПРИеМСТВ
Дослщжено структуру та динамшу рослинних угруповань девастованих ландшафт гiрничодобувних пiдприeмств. Представлено результати систематизованого географо-еколопчного аналiзу. Видiлено основш стадп вiдновних сукцесiй.
Competitor G.M. Manuilova - USUFWT Development of vegetation on devastated lands of extractive industry
Structural and dynamic distinctive of plant formation on devastated lands extractives industry are explored. The results of systematic geographical ecological analysis are presented. The main stages of remediation succession are emphasized.
Одшею з глобальних еколопчних проблем сьогодення е припинення наростання площ техногенно-девастованих земель та шляхи ix рекультивацп [3, 4, 6]. Щ питання актуальш i для захщного регюну Украши, де вже протя-гом кшькох десятилiть практикуеться масштабне видобування вщкритим способом пiску, глини та Ырки. Внаслiдок цього лише у Львiвськiй областi налiчуеться 12,9 тис. га повшстю девастованих земель. 1х рекультивацiя ус-кладнена майже цшком втраченим потенцiалом родючостi та несприятливи-ми локальними клiмато-гiдрологiчними умовами. Оптимiзацiя стану таких земель можлива лише за умови вироблення комплексу мелюративних заxодiв на основi всебiчного шзнання агроекологiчниx умов та особливостей форму-вання рослинного покриву.
Практичний досвщ рекультивацii порушених земель охоплюе вже що-найменше 150 роюв, i в окремих випадках дав позитивш результати. Проте дос ефективних методiв ii, зокрема у люостеповш зонi заходу Украiни, не розроблено. Це особливо стосуеться територш масштабних розкривних робгг, бiльша частина яких на сьогодш представлена вщпрацьованими кар'ерними
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ
