CC BY
51
УДК 94(477.63)"17/18"
СТУДЕНТСЬКИЙ ПОГЛЯД НА ЗАСНУВАННЯ М1СТА
ЛИСЕНКО Г. I., канд. icm. наук, доц., ЖОВТОПУП К., студент.
Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна академiя будiвництва та архиектури», вул. Чернишевського, 24-а, Днгпро, 49600, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: galynalysenko@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
Анотащя. Постановка проблеми. Сьогодт в Украш тривае процес ввдновлення юторично! пам'ятi на всiх рiвнях - загальнодержавному, мiсцевому, особистiсному. На жаль, не кожен житель нашого мюта знае iсторiю свого рщного краю, хоча вiдомо, що людина, котра не знае власно! ютори, не зможе зрозумiти сучасне i побудувати майбутне. Цей вираз особливо актуальний для сучасно! молодi, що живе в епоху змiн, для розумшня котрих важливо зазирнути у минуле рщно! краши i мюта. Анал1з до^джень. Серед рiзноманiтних дослвджень, як1 детально розкривають ранню юторш мiста на Днiпрi, вагоме мюце належить працям Д. Яворницького, С. Ревського, Г. Гуляева, В. Старостша, М. Кавуна та ш Мета cmammi - провести порiвняльний аналiз причин i наслiдкiв реалiзацil проеклв забудови двох Катеринославiв - Юльченського i Днiпро. Висновок. Рання ютор1я нашого мiста сввдчить про розумшня росшською колонiзацiйною владою стратегiчного значення його мюця розташування, що пвдтверджуеться наявними тут ще iз XVI столитя украшськими поселеннями - Самарь, Старий Кодак, Новий Кодак тощо. Сама ж росшська концепщя побудови «третьо! iмперськоl столицi» зазнала поразки, оск1льки трималась лише на особистому ентузiазмi Катерини II та ll фаворита Потьомк1на, а справжнiй розвиток мюта як шдуст^ального центру Придшпровського регiону розпочався лише наприкiнцi XIX столитя. Наявнiсть багато! юторико-культурно! спадщини на теренах сучасного мiста на ^i^i створюе чудовi умови для розвитку в ньому рiзноплановоl туристично! галузi, що спрямуе життя мегаполюа у нове русло.
Ключов1 слова: Катеринослав Шльченський; Катеринослав Днтровський; фортеця; ретраншемент; класицизм; apximeKmypHü-icmopuHHi пам 'ятки; туристичний розвиток
СТУДЕНЧЕСКИЙ ВЗГЛЯД НА ОСНОВАНИЕ ГОРОДА
ЛЫСЕНКО Г. И., канд. ист. наук, доц. ЖОВТОПУП К., студент.
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днипро, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: galynalysenko@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
Аннотация. Постановка проблемы. Сегодня в Украине продолжается процесс восстановления исторической памяти на всех уровнях - общегосударственном, местном, личностном. К сожалению, не каждый житель нашего города знает историю своего родного края, хотя известно, что человек, не знающий своей истории, не сможет понять настоящее и построить будущее. Это выражение особенно актуально для современной молодежи, живущей в эпоху перемен, для понимания которых важно заглянуть в прошлое родной страны и города. Анализ исследований. Среди различных исследований, которые подробно раскрывают раннюю историю города на Днепре, важное место принадлежит работам Д. Яворницкого, С. Ревского, Г. Гуляева, В. Старостина, М. Кавуна и др. Цель статьи -провести сравнительный анализ причин и последствий реализации проектов застройки двух Екатеринославов -Кильченского и Днипро. Вывод. Ранняя история нашего города свидетельствует о понимании российской колонизационной властью стратегического значения его местоположения, что подтверждается имеющимися здесь еще с XVI века украинскими поселениями - Самарь, Старый Кодак, Новый Кодак и т. п. Сама же российская концепция построения «третьей имперской столицы» потерпела поражение, поскольку держалась только на личном энтузиазме Екатерины II и ее фаворита Потемкина, а настоящее развитие города как индустриального центра Приднепровского региона началось в конце XIX века. Наличие богатого историко-культурного наследия на территории современного города на Днепре создает прекрасные условия для развития в нем разноплановой туристической отрасли, что направит жизнь мегаполиса в новое русло.
Ключевые слова: Екатеринослав Кильченский; Екатеринослав Днепровский; крепость; ретраншемент; классицизм; архитектурно-исторические памятники; туристическое развитие
STUDENT'S VIEW ON THE FOUNDING OF THE CITY
LYSENKO G. I., Cand. Sc. (Hist.), Ass. Prof, ZHOVTOPUP K., Student.
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-а Chernyshevskogo st., Dnipro, 49600, Ukraine, phone: +38 (0562) 46-94-98, e-mail: galynalysenko@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
Abstract. Formulation of the problem. Today in Ukraine, we can observe the process of recovery of historical memory at all levels - national, local, personal. Unfortunately, not every resident of our city knows the history of his native land, although it is known that people who do not know their own history, cannot understand the present and build the future. This statement is particularly relevant for today's youth, living in the era of change, to understand which it is necessary to look into the past of their country and city. Analysis of the research. Among the various studies that reveal in detail the early history of the city on the Dnieper River, an important place belongs to works by D. Yavornytsky, S. Revsky, G. Gulyaev, V. Starostin, M. Kavun and others. The purpose of the article is making a comparative analysis of the causes and consequences of two construction projects of Katerynoslav on the Kilchen' and on the Dnipro. Conclusion. The early history of our city demonstrates that Russian colonization power understood the strategic importance of its location, as there were here from the sixteenth century Ukrainian settlements such as Samar, Old Kodak, New Kodak and more. The Russian concept of building "the third imperial capital" was defeated, as it was being held only on the personal enthusiasm of Catherine II and her favorite Potemkin, but the real development of the city as an industrial center of Dnieper region began only in the late nineteenth century. Rich historical and cultural heritage on the territory of modern city creates excellent conditions for the development of diverse tourism industry, which can direct metropolis life in a new direction.
Keywords: Kilchenskyy Katerynoslav; Katerynoslav on the Dnieper; castle; retrenchment; classicism; architectural and historical monuments; tourist development
Постановка проблеми. Сьогодш в Укрш'ш тривае процес вщновлення юторично'1 пам'ят на вах рiвнях - загальнодержавному, мюцевому, особистюному. На жаль, не кожен житель нашого мюта знае юторш свого рщного краю, хоча вщомо, що людина, котра не знае власно'1 юторп, не зможе зрозум^и сучасне i побудувати майбутне. Цей вираз особливо актуальний для сучасно'1 молод^ що живе в епоху змш, для розумшня котрих важливо зазирнути у минуле рщно'1 краши i мюта.
Анал1з попередшх дослщжень. Серед рiзноманiтних дослщжень, яю детально розкривають ранню юторш мюта на Дншр^ вагоме мюце належить працям Д. Яворницького, С. Ревського, Г. Гуляева, В. Старостша, М. Кавуна та ш.
Зв'язок роботи ¡з науковими 1 практичними завданнями полягае у необхщносп залучення молодi до науково-дослщницько'! краезнавчо'1 роботи, результати яко'1 дозволяють виршувати питання науково'1 теми кафедри украшознавства.
Мета статт - провести порiвняльний аналiз причин i наслщюв реалiзащi проекпв забудови двох Катеринославiв -Кшьченського i Дншровського.
Головш завдання дослщження:
1) визначити юторичш передумови появи Катеринослава наприкшщ XVIII столбя;
2) з'ясувати особливосп мiстобудiвних концепцш Катеринослава Кшьченського i Дншровського; 3) проаналiзувати роль обох мют для розвитку степовоi Украши наприкшщ XVIII - на початку Х1Х столбя.
Виклад матер1алу. XVIII стол1ття було дуже неспокшне для Укра1ни. Незважаючи на те, що в результат! Переяславсько! Ради 1654 року Укра'ша повшстю ввшшла до складу Московсько! держави, допомога московипв у захисп вщ турецько-татарських набЫв та Вшська Польського була незначною. Не було одностайносп i серед укра'шсько! старшини, особливо пiсля смертi Богдана Хмельницького: бшьшють дотримувалася Московсько! орiентaцii, вважаючи союз iз Росieю нaдiйним, але були й прихильники зближення з Польщею, Туреччиною i нaвiть зi Швецieю.
Жодна доба в юторп Украши не вiдзнaчaлaся таким штенсивним будуванням мiст, як остання чверть XVIII сторiччя. У зв'язку iз жвавою колонiзaцieю краши пiсля скасування Запорозько! Ci4i, з поширенням торговельних зносин через чорноморськi порти, з утворенням нових aдмiнiстрaтивних центрiв, з тими блискучими нaдiями, якi покладав росшський уряд на майбутне значення репону, — у зв'язку з уама цими умовами спостерiгaлaся надзвичайна картина будування мiст.
Тут варто зазначити, що мало не вс сучасш мiстa Херсонсько! та
Дншропетровсько! областей, за невеликими винятками, були засноваш в цей перiод. Частину мют засновували тiльки як повiтовi центри, хоч i для них брали до уваги торгiвельне значення пункту, шляхи сполучення тощо; частина цих мiст юнуе i до наших чaсiв - Павлоград, Мaрiуполь, Новомосковськ, Нiкополь, деяю втратили
значення мют, Ольвюполь, Новопавловськ; деяю зовам не були добудоваш, як Слов'янське на Лисш гор1 та Саксагань.
Уряд не надавав великого значення зовшшньому вигляду цих мют: собор, будинок для представниюв уряду, пов1тов1 установи, торпвельш ряди, вулищ, проведет геометрично правильно, з обов'язком для мешканщв будувати сво! двори, не порушуючи правильности загального плану, -ось вимоги до побудови таких мют.
Поруч 1з такими пов1товими мютами виникали мюта, на яю, ще перед !х заснуванням, уряд покладав велик надп 1 яким вш призначав наперед видатну роль не тшьки як мюцевим центрам, а й як центрам 1з всесв1тшм значенням. Таю були Херсон, Катеринослав та Микола!в. На будування !х, переважно двох перших, витрачали щедр1 кошти, цш армп роб1тниюв вшьних та невшьних працювали над ними.
Феодальш вщносини набирали оберти стр1мкими темпами, доки в 1783 рощ Катерина II не видала наказ про запровадження кршосного права на всш територп Укра!ни. Перед цим, у 1775 рощ 1мператриця наказала знищити Запорозьку С1ч, 1 це тсля того, як низове вшсько Запорозьке допомогло здобути перемогу над Кримським Ханством 1 Туреччиною в 1774 рощ! За договором, тдписаним у Кючук-Кайнардж1, до Росп остаточно вщшшли вс твденш земл1, а Туреччина офщшно 1 назавжди вщмовилася вщ володшня ними. Трохи тзшше був приеднаний до Росп Крим. Перед росшським урядом постало завдання: змщнити отримаш колосальш област мютами, заселити !х, оргашзувати адмшютративне управлшня.
Завойований край, що надал1 отримав назву «Новоросшський», спочатку 1менувався Катеринославським намюництвом у склад1 двох новоутворених губернш - Азовсько! та Новоросшсько!. Намюником краю був призначений улюбленець 1мператрищ генерал-фельдмаршал Григорш Олександро-вич Потьомкш. Д1яльний 1 енергшний Потьомкш з великим ентуз1азмом взявся за доручену йому справу: за короткий час було закладено низку мют, що одержали згодом
велику адмшютративну та господарську значимють. Було вжито заход1в до заселення нового краю переселенцями: запрошували не тшьки рос1ян з далеко! твноч1, яким давали особлив1 пшьги, а й шородщв: в1рмен, греюв, шмщв. За яюсь 20 рок1в населення краю зросло в кшька раз1в (з 15 000 до 70 000 чол.). I над ус1м цим краем, на думку Потьомкша, повинне тдноситися нове мюто, замють колишнього губернського Кременчука -губернське мюто Катеринослав.
Почали будувати Катеринослав на л1вому берез1 Дншра, на р1чщ Кшьчень, при впадшш !! в р. Самара, 1 не тшьки як губернське мюто, а 1 як фортецю, як форпост у боротьб1 з можливими ворогами. 16 кв1тня 1776 року. Правлячий Сенат видав наказ про складання плашв 1 кошториав на кам'яш буд1вл1 губернського, воеводського, губернсько! канцелярп та шших будинюв Катеринослава при впадшш р. Кшьчень в Самару в 8 верстах вщ л1вого берега р. Дншро. Ця дата стала вважатися датою заснування мюта.
Майданчик тд буд1вництво
Катеринослава обрав азовський губернатор В. Чертков. Тод1 ж арх1тектор Алексеев склав проект буд1вництва мюта. У Центральному державному арх1в1 давшх акпв Росп збер1гся план проектування цього мюта з додатком кошторису витрат на необхщш буд1вництва. Цей кошторис, розрахований на вю1м рок1в роботи, визначався сумою 137 140 руб. 32 коп., 1з застереженням, що буд1вельш роботи буде вести один гаршзонний батальйон солдат1в за допомогою 200 колодниюв 1з найближчо! Олександршсько! в'язнищ.
За проектом мюто було розбите на дев'ять частин. Кожна частина мала свою площу, напевно, для церкви та ринку. Мюто-фортеця було оточене люом 1 водою. Розташована на пагорб1 фортеця повинна була панувати над ус1ею мюькою територ1ею 1 являти собою велику оборонну систему площею 20 га. Так, фортеця мала складатися з 12 бастюшв товщиною 4,3 м, навколо фортещ планувався р1в глибиною 3,2 м 1 шириною 13 м.
Буд1вництво почалося в 1776 рощ. До л1та 1778-го близько 50 буд1вель вже були зведеш, а саме: казарми, губернаторський будинок,
будинок губернського прокурора, губернська канцелярiя, губернська аптека, будинок межових офiцерiв, церква, острог. Усього на 17 650 руб. Крiм того, були збудоваш приватш будинки - священикiв, купцiв, мщан. Перйхав у нове мiсто i губернатор Чертков зi сво'м штатом. У 1781 рощ вже було чотири церкви: росшська, грецька, католицька, вiрменська, два училища, межова, креслярська, лазарет, лазня, суд, цегельний завод, мют через р. Кiльчень, поштовий двiр. Проведено великi роботи зi спорудження фортецi i ретраншементiв навколо мюта (ретраншемент - вгйськове укртлення, розмщене за головною позищею, призначене для тдсилення внутр1шньо1 оборони). Всього до цього часу налiчувалося вже 200 дворiв.
Жили тут роаяни, украшщ, поляки, греки, евре", шмщ. Населення зростало i в 1784 рощ тшьки чоловiчоi стат налiчувалося вже 3 575 чоловш.
У 1778 роцi 20 червня Правлячий Сенат видав наказ про переведення Губернського Правлшня з Белевсько! фортецi в Катеринослав, який був майже збудований. Але тут сталося непередбачуване. Болота i очерети, яю оточували мюто, виявилися зараженими маляршним комаром. Почалося повальне захворювання населення болотною малярiею. Епiдемiя прогресувала, i переляканий Чертков змушений був звернутися в Петербург iз проханням термiново вислати лiкаря. Лшар пршхав, провiв детальне обстеження i дiйшов висновку про повну непридатшсть ще! мiсцевостi до заселення i про необхiднiсть зовсiм закрити мюто. Цей висновок було направлено до столищ, звщки через нетривалий час була отримана вщповщь: «Губернському мюту пiд назвою Катеринослав бути за кращо! зручностi на правому бощ р. Днiпро бiля зруйновано! фортещ Кодак». Сталося це в 1784 рощ.
Мюто Катеринослав (Кiльченський) проюнувало всього вiсiм рокiв i було переведене в пов^ове i перейменоване на Новомосковськ. Поступово i воно занепало, а в 1794 рощ його остаточно переведено вгору по Самарi в село Новоселиця, де i
розташоване теперiшнього часу як мюто Новомосковськ.
Нове мiсце побудови мюта Катеринослав на цей раз було обрано особисто Потьомкшим та провщними тогочасними архiтекторами Росii. Планувалося, що кращим мiсцем буде великий пагорб на зломi рiки (сучасний Напрний масив). 1з документiв, що збереглися до наших чаав, видно, з яким розмахом планувалося будiвництво. За проектом Потьомкша головна i краща частина мiста була запропонована на Соборнш горi. Тодi це мюце було абсолютно голим, покрите травою, бур'яном та чагарником. Найближчi будiвлi -глинянi хати слободи Половиця, пщ горою бiля Днiпра, в райош нинiшнiх вулиць Колодязна, Ливарна, Кам'яниста, Барикадна. У той час там налiчувалося близько 100 мазаних будiвель. До найближчого адмiнiстративного центру - Кременчука кшьми треба було 1хати принаймнi кiлька днiв.
Рис. 1. Собор Св. Павла в Рим1 «поза муром»
Новий будiвельний майданчик, порiвняно з колишшм, що потопав в очеретах i болотах, являв собою повний контраст. Це було високе вщкрите мiсце з прекрасним видом на панораму Дншра i на дншровсью степи. Наявнiсть рiчки як засобу зв'язку з твшччю i пiвднем, вiдсутнiсть болiт, здоровий ^мат -усе це, беззаперечно, надавало перевагу столицi краю. I нарешт^ сам майданчик був вельми зручний для каттального будiвництва. Налаштований до грандюзних, а часом до фантастичних починань, Потьомкш задумав великий план побудови мюта, присвяченого iмператрицi Катериш II.
Воно мало затьмарити ва мiста Свропи i стати центром економiчного та культурного
життя твдня Росп. Катеринославу вщводилася особлива роль, його передбачалося перетворити на «третю твденну столицю Росшсько'!' iмперiï».
Рис. 2. Собор Св. Петра в Pumî
A llttfiKWikt* КгХС&УЯПЗМШ IfC/Wt.
Рис.3. Початковий Hepecmi3oeaHuü проект Преображенського собору К. Геруа
Вдалий вибiр нового майданчика тд будiвництвo мiстa остаточно затвердив Потьомкш у сво'1'х нaмiрaх. Ось що вiн пише Кaтеринi II у сво'1'х проектних мiркувaннях щодо майбутнього мiстa: «Центр строительства на горе - Собор - внутри подражание собору Св. Павла в Риме (Basilica di San Paolo fuori le Mura, див. рис. 1), а снаружи подражание собору Св. Петра в Риме (Basilica di San Pietro, див. рис. 2), храм великолепный, посвященный Преображению Господнему, в знак того, что страна сия из стезей бесплодных преображена в вертоград обильный и обиталище зверей - в благоприятное пристанище людей из всех
стран текущих. Вокруг собора - площадь и на ней: Судилище наподобие древних базилик, лавки полукружьем наподобие пропилей или предверия Афинского с биржей и театром посередине, палаты государские во вкусе греческих и римских зданий, архиепископия при соборной церкви, духовная школа, дом губернаторский, вице-губернаторский, дом дворянский и аптека, дом инвалидный со всеми возможными выгодами и с должным великолепием, университет с Академией музыкальной».
Треба пояснити, що дос немае точних тдтверджень щодо того, який собор являв собою прототип плану К. Геруа, оскшьки докуменпв, яю б засвщчили ту чи iншi точку зору, немае. Можна лише зазначити як факт, що зовш (за планом Геруа) Преображенський собор нагадував саме собор Св. Петра в Ватикаш, а всередиш - собор Св. Павла поза муром, i в листах Григорiя Олександровича зус^чаються згадки про два собори. Потьомкш хотсв створити собор на «аршинчик бшьший» (див. рис. 3), шж собор Св. Петра в Римь Арх^ектором Григорш Олександрович призначив члена Петербурзько'1 Академп наук i Паризько'1 академп мистецтв Клода Геруа.
З шших джерел видно, що мюто повинно було мати 50 верст в окружносп, з вулицями в 30 сажшв ширини, забудованими розюшними будинками. Розум^чи необхщшсть заснування промислових тдприемств у мют!, яке в силу вщдаленосп вщ Чорноморського узбережжя не могло бути значним центром торпвл^ Потьомкш шщшвав створення фабрик. 16 серпня 1787 року в ордерi до генерал-майора I. Синельникова Потьомкш наказував: «Для заведения фабрик... отвесть на законном основании надлежащее количество земли... »
За життя генерал-губернатора встигли зробити тшьки загальну тдготовку до будiвництва фабрик: обрали мюце, визначили приблизш параметри виробництва. Катеринославсью фабрики були вщкрип тшьки у 1794 рощ. На мющ нишшньо'1 лшарш iм. Мечникова намiчалося будiвництво унiверситету. Проект ушверситету, так само як i склад майбутшх його професорiв, був затверджений Катериною II. До нього
увшшли: пpoфесop землеpoбствa Лiвaнoв, скyльптop Шyбiн, пеpший с^италь Pociï I. Хaндoшкiн, кoмпoзитop Capri тa iн. Бyлa вже пpидбaнa й yнiвеpситетськa бiблioтекa 3a 6 000 pyб., згoдoм пoдiленa мiж Кaзaнським yнiвеpситетoм тa Кaтеpинoслaвськoю 1-ю гiмнaзieю.
Окpилений свoïми iдеями тa пoлiтичними yспiхaми Пoтьoмкiн звеpтaeться дo iмпеpaтpицi з пpoпoзицieю пoïxaти в Hoвopoссiю i Кpим i oco6toto пoзнaйoмитися з кpaсoю i бaгaтствoм дiеï мiсцевoстi. Кaтеpинa пoгoдилaся i тсля pетельнo oбдyмaнoгo i склaденoгo Пoтьoмкiним плaнy виpyшилa в дopoгy, спoчaткy сухим шляхoм дo Киeвa, пoтiм - пo Днiпpy. Пoдopoж мaлa нaдзвичaйнo ypoчистий i oднoчaснo пoлiтичний хapaктеp. Iмпеpaтpицю сyпpoвoджyвaлa велига свитa, в яку вхoдили, ^м мiнiстpiв, вiдпoвiдaльних пpaцiвникiв двopy, кaмеpгеpiв i фpейлiн, й iнoземнi пoсли.
Ha Днiпpi стaлaся зyстpiч з гольським кopoлем Пoнятoвським i aвстpiйським iмпеpaтopoм Йoсипoм II. У свит пеpебyвaв тaкoж фpaнцyзький пoсoл Cепop. npo чисельнiсть делегади мoжнa судити з того, щo 3a плaнoм, нa пoштoвих стaнцiях, де нaлежaлo мiняти кoней, ïx пoвиннo бyлo бути не менше нiж пo 500 - ситих i дoбipниx. Ha 80 гaлеpax Кaтеpинa зi свитoю в 3 000 чoлoвiк пyстилaся в плaвaння пo Дш^у.
30 квiтня 1787 poкy Кaтеpинa II paзoм з Йoсипoм II цибули в Кpеменчyк, a 7 тpaвня -вже в Кaтеpинoслaв. Зупинилися вoни в Hoвoмy Кoдaкy в спецiaльнo пoбyдoвaнoмy будинку. У день Св. Миттая 9 тpaвня o 10-й гoдинi paнкy вiдбyлaся зaклaдкa Пpеoбpaженськoгo сoбopy. «Ha пiдвищенoмy беpезi Днiпpa, сеpед веснянoï яскpaвoï зеленi i зaпaшниx квiтiв, poзбитий був iмпеpaтopський нaмет для пoмiщення в ньoмy пoxiднoï пoлкoвoï ^p^R У цiй цеpквi apxieпискoп Hoвopoсiйський Aмвpoсiй зyстpiв гoсyдapиню з xpестoм i святoю вoдoю i слiдoм пoтiм здiйснив бoжественнy лiтypгiю, тсля яш!' вiдбyлaся i сaмa зaклaдкa xpaмy». Кaтеpинa пoклaлa i зaцементyвaлa пеpший кaмiнь мaйбyтньoгo фyндaментy Coбopy, дpyгий кaмiнь був зaмypoвaний Йoсипoм II, нaстyпний - Пoтьoмкiним, apxieпискoпoм
Кaтеpинoслaвським i Хеpсoнськo-Тaвpiйським Aмвpoсieм i генеpaл-мaйopoм I. M. Синель-нишвим.
Ha цьoмy мiсiя Кaтеpини зaкiнчилaся. Coбop, a oднoчaснo i шве мiстo, зaклaли, i вoнa тсля зaпpoпoнoвaнoгo ш ypoчистoгo oбiдy (вщ якoгo вiдмoвилaся), пiд спiв мшгол^я, цеpкoвнi дзвoни й oглyшливi вoгнепaльнi пoстpiли, сyxoпyтнoю дopoгoю виpyшилa в пoдaльшy пoдopoж пo Кpимy.
Рис. 4. План Катеринослава. 1790р., арх. I. Старов
Щр ж стосуеться Coбopy, тo дoля што бiльш нiж сyмнa. Зaклaдкa тaкoï гpaндioзнoï бyдiвлi мaлa, пo сут^ демoнстpaтивний xapaктеp. Hеoбxiднo бyлo пoкaзaти iншим деpжaвaм екoнoмiчнy i вшсьшву мiць Potiï. Однaк для виштання цих плaнiв не виявилoся pеaльнoï oснoви. Йoсип II це вiдpaзy зpoзyмiв, нaзвaвши пoдopoж Кaтеpини «^люди^щею». Пoтьoмкiн же зa дю «галюдитадш» у виглядi пpемiaльниx «зa тpyди i стapaння» oтpимaв вiд скapбницi 100 000 pyб. Щo стосуеться сaмoï пoдopoжi, тo вoнa oбiйшлaся деpжaвi в суму близькo 2 млн pyблiв, для 4oro все таселення ^aï™ бyлo oпoдaткoвaне в 20 шп. з дyшi. Але незaбapoм i сaм Пoтьoмкiн, oчевиднo, зpoзyмiв усю неpеaльнiсть спopyди нaмiченoгo ним сoбopy, зaклaдкa oднoгo фyндaментy якoгo oбiйшлaся скapбнидi в 71 102 pyб., i нaкaзaв yd пoдaльшi poбoти пpипинити. З y^oro нaмiченoгo Пoтьoмкiним бyлo викoнaнo тшьки oдне - пoбyдoвaнi «пaлaти гoсyдapские» - тoбтo Пaлaд. Бyлo де в 1790 poцi. Викoнaний зa пpoектoм чyдoвoгo зoдчoгo I. Cтapoвa, вiн вpaжaв свoïx сyчaсникiв величчю i paзoм iз тим скpoмнiстю зoвнiшньoгo вигляду, пишнoтoю i бaгaтствoм внyтpiшньoгo oфopмлення. Пiсля
багаторазових переробок вш дiйшов i до нашого часу i зараз перебувае у списку архгтектурно-юторичних пам'яток
республiканського значення. Але самому Потьомюну побачити Палац не вдалося. У 1791 рощ вш помер. У 1796-му померла i Катерина. З п смертю все будiвництво Катеринослава на довгий час взагалi зупинилося.
Перший план мiста на тому мющ, де воно зараз розташоване, затверджений у 1786 рощ, був складений арх^ектором Клодом Геруа. План цей, навiяний iдеями Потьомкша про велич споруджуваного мiста, вирiзнявся грандiознiстю масштабiв i вiдсутнiстю рис, характерних для мiстобудiвних принципiв росшського зодчества. Крiм того, проект не був пов'язаний з рельефом мюцевосп, були й iншi недолiки. Виконання нового плану мюта було доручене арх^ектору I. Старову.
Рис. 5. План Катеринослава. 1792р., арх. I. Старов
До нашого часу збереглися два плани, виконаш цим росшським зодчим: перший був затверджений Потьомкшим у 1790 рощ в Яссах (див. рис. 4), другий - Катериною II в 1792 рощ з й написом «Бути по цьому Катерина II» (див. рис. 5). Вони обидва схож один на одного i лягли в основу вах подальших планувальних роб^ мюта першо1 чверт XIX столбя.
Новий iмператор Павло I, який ненавидiв свою матiр i не подшяв й полiтичних переконань, в помсту за все ним пережите, указом вщ 12 грудня 1796 року лшвщував Катеринославську губернiю, створивши замiсть не1 Новоросiйську iз 12 повiтiв. Сам Катеринослав було перейменовано на Новоросшськ. I тiльки в 1802 рощ, за царювання Олександра I, мюту повернули його колишне iм'я i статус губернського центру.
Висновок. Таким чином, рання iсторiя нашого мюта свщчить про розумiння росшською колонiзацiйною владою стратегiчного значення його мюця розташування, що пiдтверджуеться наявними тут ще iз XVI столбя украшськими поселеннями - Самарь, Старий Кодак, Новий Кодак тощо. Сама ж росшська концепцiя побудови «третьо1 iмперськоi столищ» зазнала поразки, оскiльки трималась лише на особистому ентузiазмi Катерини II та й фаворита Потьомкша, а справжнш розвиток мiста як шдус^ального центру Приднiпровського регiону розпочався лише наприкшщ XIX столiття. Наявнють багато1 юторико-культурно1 спадщини на теренах сучасного мюта на Днiпрi створюе чудовi умови для розвитку в ньому рiзноплановоi туристично1 галузi, що спрямуе життя мегаполiса у нове русло.
Практичне значення дослщження для освггнього процесу. Науково-дослiдницька краезнавча робота студенпв щодо вивчення ранньо1 ютори нашого мiста дозволила практично засвогги iсторiю заснування i розбудови двох Катеринославiв
(Кiльченського i Днiпровського); поглибила !х знання з iсторii регюну в окреслений перiод, що позитивним чином вплинуло на виховання у студентсько1 молодi патрiотичних почугтiв i фахових компетентностей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Гуляев Г. И. История Екатеринослава в почтовых карточках и фотографиях / Г. И. Гуляев, В. И. Большаков. -Днепропетровск : ПГАСА, 2009. - 269 с. : 166 ил.
2. Гуляев Г. И. Очерки истории Екатеринослава (А так ли это было?) : в 2 кн. / Г. И. Гуляев, В. И. Большаков, В. С. Мороз. - 2-е изд., испр. и доп. - Днепропетровск : ПГАСА, 2007. - Кн. 1 : (1775-1886). - 201 с. : ил.
3. Днепропетровск. Архитекторы / Н. П. Андрущенко, М. Э. Кавун, Н. А. Лопатюк, С. И. Подолинный, В. С. Старостин ; под общ. ред. Н. Н. Кондель-Перминовой. - Киев : А+С, 2006. - 296 с.
4. Андрущенко Н. П. Днепропетровск : архитектур.-истор. очерк / Н. П. Андрущенко, С. Е. Зубарев, В. А. Ленченко. - Киев : Будiвельник, 1985. - 151 с.
5. Дшпропетровськ: вiхи ютори / упоряд. А. Г. Болебрух, С. А. Квита. - Дшпропетровськ : Грaнi, 2001. - 256 с. : ш.
6. Дшпропетровщина на рубежi стотть : 70 рокiв Днiпропетровськiй обласп / голов. ред. С. Болсуновський. -Днiпропетровськ : 1МА-прес, 2002. - 294 с. : ш.
7. Iсторiя мiст i сш Укра!нсько! РСР / гол. редкол.: Тронько П. Т. (голова гол. редкол.), Бажан М. П., Бшогуров М. К. [та ш.]. - Ки!в : Головна редaкцiя УРЕ АН УРСР, 1968-1974. - Дшпропетровська область / редкол. тому: Васильев В. О. (голова редкол.), Агеев Ю. М., Антоненко В. Й. [та ш.]. - 1969. - 959 с.
8. Кавун М. Е. Топонiмiя м. Кaтеринослaвa-Днiпропетровськa як дзеркало сощальних перетворень / М. Е. Кавун // Граш. - 2000. - № 3 (11). - С. 50-53.
9. Корж Н. Л. Отъ Съчи Запорожской : Устное повествование бывшего запорожца, жителя Екатеринославской губернии и уъзда, селения Михайловки, Никиты Леонтьевича Коржа / Н. Л. Корж. - Репринт. издание, 1842. -Днепропетровск : [б. и.], 1991. - 59 с. - Издание является приложением к газете "Собор".
10. Лазебник В. И. В знак признательности «Екатеринославскому Ришелье» : [о губернаторе А. Фабре] / В. Лазебник, М. Кавун // Наше мюто.- 2003.- 18 черв.- С. 2.
11. Мое Придшпров'я : календар пам'ятних дат Дшпропетровсько! обласп на 2009 рж / Дшпропетр. обл. ушверсал. наук. б-ка. - Дшпропетровськ, 2008. - 296 с.
12. Мое Придшпров'я. Календар пам'ятних дат Дшпропетровсько! обласп на 2010 рш : методико^бшогр. вид. / упоряд. I. Голуб. - Дшпропетровськ, 2009. - 301 с.
13. Ревский С. Б. Екатеринослав Кильченский : ист.-архитектур. очерк / С. Б. Ревский. - Днепропетровск : [б. и.], 1974. - 96 с.
14. Старостш В. Столиця степового краю. Дшпропетровськ : нариси з юторп мюта / В. Старостш. - Дшпропетровськ : Дшпрокнига, 2004. - 279 с.
15. Степаненко В. Половиця, Катеринослав, Новоросшськ, Дшпропетровськ / В. Степаненко // Iсторiя Укра!ни. -2003. - № 39 (343). - С. 1-4.
16. Яворницкий Д. И. История города Екатеринослава / Д. И. Яворницкий. - Днепропетровск : Проминь, 1989. -197 с.
REFERENCES
1. Gulyaev G.I. and Bolshakov V.I. Istoriya Ekaterinoslava vpochtovyx kartochkax i fotografiyax [The history of Yekaterinoslav in postcards and photographs]. Dnepropetrovsk: PGASA, 2009, 269 p. (in Russian).
2. Gulyaev G.I., Bolshakov V.I. and Moroz V.S. Ocherki istorii Ekaterinoslava (A tak li eto bylo?): v 2 kn. [Essays on the history of Yekaterinoslav (And if it was?): in 2 books.]. Dnepropetrovsk: PGASA, 2007. Book 1: (1775- 1886), 201 p. (in Russian).
3. Andrushhenko N.P., Kavun M.E., Lopatyuk N.A., Podolinnyj S.I. and Starostin V.S. Dnepropetrovsk. Arxitektory [Dnepropetrovsk. Architects]. Kyiv: A+S, 2006, 296 p. (in Russian).
4. Andrushhenko N.P., Zubarev S.E. and Lenchenko V.A. Dnepropetrovsk: arxitekturno-istoricheskij ocherk [Dnipropetrovsk: architectural and historical essay]. Kyiv: Budivelnyk, 1985, 151 p. (in Russian).
5. Bolebrukh A.H. and Kvitka S.A., eds. Dnipropetrovsk: vikhy istorii [Dnepropetrovsk: stories of history]. Dnipropetrovsk: Grani, 2001, 256 p. (in Ukrainian).
6. Bolsunovskyi S., ed. Dnipropetrovshchyna na rubezhi stolit: 70 rokiv Dnipropetrovskii oblasti [Dnipropetrovsk region at the turn of the century: Dnipropetrovsk region is 70]. Dnipropetrovsk: IMA-pres, 2002, 294 p. (in Ukrainian).
7. Vasyliev V.O., Ahieiev Yu.M. and Antonenko V.Y., eds. Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR. Dnipropetrovska oblast [History of towns and villages of the Ukrainian SSR. Dnipropetrovsk region]. Kyiv: Holovna redaktsiia URE AN URSR, 1969, 959 p. (in Ukrainian).
8. Kavun M.E. Toponimiia m. Katerynoslava-Dnipropetrovskayak dzerkalo sotsialnykh peretvoren [Toponymy of Dnipropetrovsk-Ekaterinoslav as a mirror of social change]. Grani, 2000, no. 3 (11), pp. 50-53. (in Ukrainian).
9. Korzh N.L. Ot' S'chi Zaporozhskoj: Ustnoe povestvovanie byvshego zaporozhca, zhitelya Ekaterinoslavskoj gubernii i u'zda, seleniya Mixajlovki, Nikity Leont'evicha Korzha [From Sech Zaporozhskaya: Oral narration of the former Zaporozhian, inhabitant of Ekaterinoslav province and uezd, the village of Mixailovka, Nikita Leont'evich Korzh]. Dnepropetrovsk, 1991, 59 p. (in Russian).
10. Lazebnik V.I. and Kavun M.E. Vznakpriznatel'nosti «ekaterinoslavskomuRishel'e» [In recognition of "Yekaterinoslav Richelieu"]. Nashe misto [Our city]. 2003, June 18, p. 2. (in Russian).
11. Moie Prydniprovia: kalendar pamiatnykh dat Dnipropetrovskoi oblasti na 2009 rik [My Prydniprovia: Calendar of anniversaries of Dnepropetrovsk region in 2009]. Dnipropetr. obl. universal. nauk. b-ka [Dnipro region universal scientific library]. Dnepropetrovsk, 2008, 296 p. (in Ukrainian).
12. Holub. I. Moie Prydniprovia. Kalendar pamiatnykh dat Dnipropetrovskoi oblasti na 2010 rik: metodyko-bibiliogr. vydannia [My Prydniprovia: Calendar of anniversaries of Dnepropetrovsk region in 2010: methodical and bibliographic editions]. Dnipropetrovsk, 2009, 301 p. (in Ukrainian).
13. Revskij S.B. Ekaterinoslav Kilchenskij: istoriko-arxitekturnyj ocherk [Ekaterinoslav Kilchensky: Historical and Architectural Sketch]. Dnepropetrovsk, 1974, 96 p. (in Russian).
14. Starostin V. Stolytsia stepovoho kraiu. Dnipropetrovsk: narysy z istorii mista [The capital of a steppe edge. Dnepropetrovsk: Essays from the history of the city]. Dnipropetrovsk: Dniproknyha, 2004, 279 p. (in Ukrainian).
15. Stepanenko V. Polovytsia, Katerynoslav, Novorosiisk, Dnipropetrovsk [Polovycya, Katerynoslav, Novorosijsk, Dnipropetrovsk]. Istoriia Ukrainy [History of Ukraine]. 2003, no. 39 (343), pp. 1-4. (in Ukrainian).
16. Yavornyckij D.I. Istoriya goroda Ekaterinoslava [History of Ekaterinoslav]. Dnepropetrovsk: Promin', 1989, 197 p. (in Russian).
Рецензент: Свсеева Г. П. д-р наук держ. управ., проф.
Надшшла до редколегй: 10.04.2017 р. Прийнята до друку: 10.05.2017 р.
