РОЗВИТОК ПіДХОДіВ ЩОДО КЛАСИФіКАЦії ТА ВИДіВ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ В РАМКАХ ВНУТРіШНЬОГО АУДИТУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 657.471

Б01: 10.15587/2312-8372.2015.47507

розвиток П1ДХ0Д1В щодо

КЛАСИФ1КАЦН ТА ВИД1В ЗАВДАНЬ, що ВИКОНУЮТЬСЯ В РАМКАХ ВНУТР1ШНЬОГО АУДИТУ

Обгрунтовано необхгднкть класифгкацп завдань, якг виконуються в рамках внутршнього аудиту, на основг професшних стандартгв 1нституту внутрштх аудиторгв з використанням вимог мгжнародних стандартгв Мгжнародног Федерацп Бухгалтергв. Запропоновано класифгкацгю та уточнено назви завдань з надання впевненостг залежно вгд предмета перевгрки. Дослгджено види завдань залежно вгд розподшу функцш мгж учасниками тристороннгх в1дносин.

Клпчов1 слова: внутршнш аудит, стандарти внутршнього аудиту, завдання з надання впев-неностг, завдання, що базуються на твердженнг, прямг завдання.

Шал1мова Н. С., Андрощук I. I.

1. Вступ

Проблеми класифжацп як зовншнього, так i внутршнього аудиту та вибору и ознак постшно перебува-ли в полi зору вичизняних та зарубiжних вчених, що абсолютно лопчно, адже наявтсть чико1 класифжацп дае змогу правильно зрозумии сам процес аудиту та сприяти його подальшому розвитку. Разом iз тим, проблема потребуе постшно1 уваги з огляду на розвиток теорп та практики аудиту. Як зазначено в тдручнику «Аудит МонтгомерЬ», «становлення аудиту (типи, цт) — процес досить тривалий, вш не закiнчився ще i в даний момент» [1]. Особливо це стосуеться внутршнього аудиту, осюльки зовншнш аудит традицiйно пов'язуеться iз фiнансовоi звiтнiстю, а внутршнш аудит розглядаеть-ся, в першу чергу, з точки зору оцшки шших сторiн функцiонування економiчного суб'екту, його окремих тдсистем, структурних ланок, елеменпв, бiзнес-процесiв та бiзнес-операцiй.

2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми

Огляд класифжацп аудиту, яка використовуеться украшськими та зарубiжними вченими, показуе, що застосовуеться понад двадцяти ознак. Найпоширеншими i такими, що практично не вiдрiзняються за структурою видшених об'ектiв у бiльшостi авторiв, е такi ознаки, як «суб'ект аудиту», «обов'язковшть», «вид (сфера) дiяльностi суб'екта аудиту», «iсторичнi етапи розвитку», «тривалшть спiвпрацi клiента та аудита», «функцп аудиту». Найбiльш традицшною е класифiкацiя аудиту на аудит фiнансовоi звiтностi, аудит на вщповщшсть та операцiйний (управлiнський, ефективностi тощо), при цьому ознака такоi класифжацп отримуе рiзнома-нiтну назву (об'ект перевiрки, цiльова спрямованiсть, ступiнь охоплення сфер дiяльностi, призначення тощо). Детально класифжуеться сам об'ект аудит, зокрема ви-дiляються такi ознаки, як стадп розширеного вироб-ництва сустльно необхiдного продукту, вiдношення до фшансово-господарсь^ дiяльностi пiдприемства,

складнiсть, структура, вщношення до сфери дiяльностi, час здшснення операцiй, характер оцiнки, вид, елементи системи, яю характеризують фiнансово-господарську дiяльнiсть суб'екта аудиту, змiст. З погляду охоплення об'екпв та предмета аудиту найповншою е класифь кацiя О. А. Петрик (аудит фшансово! звиносп, опе-рацiйний та(або) управлiнський аудит, аудит програм або полиики компанп, екологiчний аудит, технолопч-ний аудит [2]). Iншi автори пропонують бшьш вузьку класифiкацiю: подiл аудиторсько! перевiрки залежно вiд об'екта перевiрки (або спрямованосп) на аудит фiнансовоi (бухгалтерсько!) звiтностi та спецiальний аудит, спрямований на перевiрку конкретних питань дiяльностi господарюючого суб'екта [3].

В запропонованих класифiкацiях по-рiзному трактуеть-ся i бiльш детально розглядаеться операцiйний аудит, осюльки саме вш традицiйно асощюеться як такий, що найбiльше характеризуе спрямовашсть внутрiшнього аудиту Так, Аренс А. та Лоббек Дж. в своему тдручнику «Аудит» зазначають, що внутршш аудитори займають виключне положення стосовно операцiйного аудиту, тому для декого термши «внутрiшнiй аудит» та «операцшний аудит» е взаемозамшними, «але було б невiрним робити висновки, що будь-який операцшний аудит проводять внутршш аудитори та внутршш аудитори виконують лише операцшний аудит» [4]. Б. Ф. Усач також видшив операцшний аудит (аудит результат або управлшський аудит) як один з видiв аудиту, але зазначив, що цей вид дiяльностi б^ьше стосуеться внутршшх аудиторiв, яю розглядають його як складову внутршнього аудиту; зовншш аудитори визначають його як вид консультацш з питань управлшня, нада-них недержавними бухгалтерськими фiрмами [5]. Тако! ж думки дотримуеться i Н. I. Дорош, пiдкреслюючи, що операцiйний аудит е бшьш внутрiшнiм, нiж зовнш-шм [6], i значну увагу придшяючи висвiтленню сфер дослiдження внутрiшнього операцшного аудиту [6].

Аренс А. та Лоббек Дж. запропонували три основы категорп операцiйного аудиту [4]: функщональний, ор-ганiзацiйний та спецiальний. Дану класифжащю в подальшому тдтримували бiльшiсть украшських i росiй-

С

52

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 4/5(24], 2015, © Шатмова Н. С., Андрощук I. I.

ський дослщниюв в сферi внутршнього аудиту, зокрема Андреев В. Д. [7]. Заслуговуе на увагу класифжащя управлiнського аудиту Ярочкiна В. I. та Бузаново! Я. В. за такими напрямками, як об'ектна, проблемна або функ-щональна орiентованiсть [8]. Залежно ввд дослщжува-них тдсистем видiляються i такi види: правовий аудит, оргашзацшний аудит, економiчний аудит, сощальний аудит, технологiчний аудит, аудит промислово! безпеки, аудит iнформацiйних систем з точки зору забезпечення шформацшно! безпеки [8]; залежно вщ дослщжуваних пiдсистем операцiйний аудит подiляють на технолопчний, органiзацiйний, економiчний, правовий i соцiальний [9]; технологiчний, органiзацiйний, економiчний, правовий, соцiальний, маркетинговий i еколопчний [10].

Детальну увагу визначенню операцшного аудиту придiляе Дорош Н. I. [6], який аналiзуеться у порiв-няннi з аудитом на ввдповщшсть вимогам, з окремим видiленням аудиту цшьових програм та аудиту охорони довюлля. Слiд вiдмiтити запропоновану класифжащю типових сфер дослiдження операцiйного аудиту, яка включае такi сфери, як забезпечення виробництва, доставки, персонал, фшансове управлшня, електронна обробка даних [6].

Необхiднiсть узгодження традицшно! класифiкацii аудиту з вимогами Мiжнародних стандартiв контролю якостi, аудиту, огляду, шшого надання впевненостi та супутшх послуг було представлено в попередшх ав-торських дослiдженнях [11-13]. Незважаючи на те, що в професшнш лiтературi представлена доволi широка класифжащя внутрiшнього аудиту, водночас iснуе необ-хiднiсть критичного переосмислення та перегляду видiв завдань, якi можуть виконуватися в рамках внутршнього аудиту з урахуванням розробок визнаних мiжнародних професшних органiзацiй в цiй сферi, зокрема 1нституту внутрiшнiх аудиторiв, що й зумовило вибiр напряму й щльово! спрямованостi дослiдження.

3. 06'ект, мета та задач1 дослщження

Об'ектом до^дження е система внутршнього аудиту та його стандартизащя в сучасних умовах. Метою до-слгдження е обгрунтування пiдходiв щодо класифiкацii завдань, яю можуть виконуватися в рамках внутршнього аудиту, на основi iснуючих стандарпв. Для досягнення поставлено! мети були поставлен наступнi завдання:

1) дослщження вимог професiйних стандартiв в сферi внутрiшнього та зовнiшнього аудиту щодо видiв завдань;

2) визначення необхщносп та можливостi !х поед-нання при визначент напрямiв класифiкацii внутрш-нього аудиту;

3) видiлення основних груп завдань, яю виконуються в рамках внутршнього аудиту, залежно вiд предмета перевiрки та осiб, задiяних в процес !х виконання;

4) визначення напрямiв використання пропозицiй при регламентуваннi внутршнього аудиту та нормативному регулюванш зовнiшнього.

4. Методи дослщження та матер1али професшних оргашзацм, яК виступають шформацшноп базом дослщження

Методологiчною i теоретичною основою дослiдження е наукове й творче осмислення досягнень зарубiжних i вiтчизняних вчених в теорп та практицi аудиту. Для

досягнення поставлено! мети використано комплекс загальнонаукових методiв (аналiз, синтез, iндукцiя, де-дукцiя, абстрагування) та методичних прийомiв (систе-матизацiя, узагальнення, огляд, порiвняння) дослiдження внутрiшнього аудиту як професшно! дiяльностi. 1нформа-цiйною базою виступають офщшт документи, стандарти й кодекси етики мiжнародних професiйних об'еднань та оргашзацш бухгалтерiв та аудиторiв, зокрема:

1) 1нституту внутрiшнiх аудиторiв (Institute of Internal Auditors — IIA), яким з метою стандартизацп розро-блено низку документiв, серед яких основними е два: Мiжнароднi стандарти професшно! практики внутрш-нього аудиту [14] та Кодекс етики 1нституту внутршшх аудиторiв [15];

2) Ради з Мiжнародних стандартiв аудиту та надання впевненост (РМСАНВ) Мiжнародно'i Федерацп Бух-галтерiв (МФБ) (International Auditing and Assurance Standard Board — IAASB, International Federation of Accounting — IFAC), яка е розробником офщшних стан-дарпв в сферi зовнiшнього аудиту — Мiжнародних стан-дартiв контролю якостi, аудиту, огляду, шшого надання впевненост та супутшх послуг [16-18].

5. Результати дослщжень видав завдань, ям передбачеш професшними стандартами в сфер1 внутршнього аудиту

В Кодексi етики внутрiшнiх аудиторiв [15] зазначено, що внутрiшнiй аудит — це незалежна, об'ективна дiяль-шсть з надання впевненостi та консультацшних послуг, що мае приносити користь оргашзацп та покращувати !! дiяльнiсть. В Мiжнародних стандартах професшно! практики внутрiшнього аудиту [14] також пропону-еться такий подiл дiяльностi з внутрiшнього аудиту, проте в перекладi на укра!нську мову допущена певна неузгоджешсть, адже у англомовному варiантi йде мова про дiяльнiсть з надання впевненостi (assurance (A) activities) та консультацшну дiяльнiсть (consulting (C) activities), а в укра!номовному варiантi розглядаеться аудиторська (А) та консультацшна (К) дiяльностi.

Подальше визначення послуг з надання впевнено-ст в сферi внутрiшнього аудиту охоплюе два суттевих аспекти: по-перше, мету (таю послуги передбачають об'ективне оцшювання внутрiшнiм аудитором доказiв для формування незалежних висновюв стосовно установи, операцшно! дiяльностi, функцп, процесу, системи або шшого об'екта перевiрки); по-друге, тристорон-нi вiдносини (як правило, послуги такого характеру включають три сторони, а саме: (1) особу або групу оаб, безпосередньо залучених до установи, операцшно! дiяльностi, функцп, процесу, системи або шшого об'екта перевiрки — власника процесу, (2) особу чи групу оаб, яю здшснюють оцiнку — внутршнього аудитора, (3) особу чи групу оаб, якi використовують результати оцшки — користувача). Зазначено, що консультацшш послуги — це дорадчi за сво!м характером послуги, якi зазвичай виконуються у вщповщь на окремий запит замовника завдання та включають, як правило, двi сторони, а саме: (1) особу або групу оаб, що надають консультащю — внутршнього аудитора, та (2) особу або групу оаб, що потребують та отримують консультащю — замовника завдання.

Таким чином, можна зробити висновок, що завдання, яю виконуються внутрштм аудитом фактично представлет

двома великими групами: завдання з надання впевне-ност та консультацiйнi завдання, що пiдкреслюе необ-хiднiсть перегляду традицшно! класифiкацi'i.

Цi тенденцп спорiдненi з тенденщями розвитку зо-внiшнього аудиту. В другш половинi ХХ ст. склалися два основних погляди на те, що е аудитом, а точш-ше, що може бути об'ектом аудиту: аудит у вузькому значенш передбачав перевiрку лише фшансових звiтiв, а аудит в широкому розумшш припускав можливiсть включення до перелшу об'ектiв будь-якого шформацп. Ця тенденцiя абсолютно логiчна, осюльки iнформацiйне суспiльство вимагае вiд аудиторiв розширення кола послуг, проте необхщно враховувати, що на сьогоднi ши-роке тлумачення аудиту трансформувалося у визначення завдання з надання впевненостi, яке викладене в п. 7 Мiжнародно'i концептуально! основи завдань з надання впевненостк «завдання, за яким фахiвець-практик на-дае висновок, призначений тдвищити ступiнь довiри визначених користувачiв, шших нiж вiдповiдальна сторона, щодо результату ощнки або визначення предмета перевiрки за належними критерiями» [16].

1нша класифiкацiя завдань з надання впевненосп не пропонуеться в Мiжнародних стандартах внутрiшнього аудиту, тому в якост бази пропонуемо використати розробки Ради з мiжнародних стандартiв аудиту та надання впевненост Мiжнародно'i Федерацп Бухгалтерiв.

6. Обговорення результата розвитку тдхода щодо класифшаци завдань, ям можуть виконуватися в рамках внутршнього аудиту, на основ1 використання вимог м1жнародних стандарта контролю якост, аудиту, огляду, надання впевненост1 та супутшх послуг

Aналiзуючи змiст ново! та старо! редакцп Мiж-народно! концептуально! основи завдань з надання впевненост [16, 18], можна видшити такi укрупненi групи завдань з надання впевненостк

1) завдання з тдтвердження або завдання, що ба-зуються на твердженнi, та прямi завдання або завдання зi складання безпосереднього висновку;

2) завдання з достатньо! (обгрунтовано!) впевненостi та завдання з обмежено! впевненостi;

3) завдання з надання впевненосп, в яких предметом завдання виступае вторична фшансова шформа-цiя (аудит чи огляд залежно ввд рiвня висловлювано! впевненостi) та завдання з надання впевненосп, в яких предметом завдання не виступае кторична фiнансова шформащя, тобто якi не е аудитом чи оглядом.

Потрiбно враховувати, що якщо чико дотримуватися термiнiв, поданих у Мiжнародних стандартах аудиту, то аудитом називатиметься лише аудит вторично! фь нансово! iнформацii, до складу якого вщнесено також певнi аудиторсью завдання спецiального призначення, предметом перевiрки в рамках яких виступають лише фiнансовi звiти, складенi вiдповiдно до концептуальних основ спещального призначення (МСА 800 «Особли-вi мiркування — аудити фшансово! звiтностi, складе-но! вiдповiдно до концептуальних основ спещального призначення»), окремi фiнансовi звiти, певш елементи, рахунки або статтi фшансового звiту (МСА 805 «Особ-ливi мiркування — аудити окремих фшансових звтв

та певних елементiв, рахунюв або статей фiнансового звиу»), узагальнеш фiнансовi звiти (МСА 810 «Завдання з надання звиу щодо узагальнено! фiнансово'i звинос-тЬ>) [17]. Окремо видшено таке завдання, як огляд фшансово! звиносп, а для вах iнших видiв завдань використано термши «завдання з надання впевненостi, що не е аудитом чи оглядом фшансово! звиностЬ» та «супутш послуги». Саме така класифiкацiя аудитор-ських послуг наведена i в Перелжу послуг, якi можуть надавати аудитори (аудиторсью фiрми), затвердженому рiшенням Аудиторсько! палати Укра!ни вiд 27 вересня 2007 року № 182/5 [19].

Таким чином, можна зробити висновок, що таю види аудиторських послуг як «аудит на ввдповвдшсть» та «управлшський (операцшний) аудит» фактично тран-сформувалися у завдання з надання впевненосп, яю не е аудитом чи оглядом фшансово! звггносп, тобто в яких предметом завдання не може виступати вторична фшансова шформащя.

Розглянемо шляхи виршення питання щодо наз-ви таких завдань. У фаховш лiтературi розглядають-ся питання оргашзацп i методики аудиту об'екпв, якi не пов'язанi з вторичною фiнансовою iнформацiею. Наприклад, Рядською В. В. детально розглянуп питання аудиторсько! перевiрки стану корпоративного управлшня [20], аудиту податково! звиносп [20], але iдентифiкуючи !х як завдання з надання впевненосп, використано термш «аудит», а розглядаючи вимоги щодо оргашзацп i методики !х проведення одночасно використано i Мiжнародний стандарт завдань з надання впевненосп 3000 «Завдання з надання впевненосп, що не е аудитами чи оглядами вторично! фiнансово'i шформацп», i мiжнароднi стандарти аудиту.

Якщо, наприклад, об'ектом дослщження обираеться персонал тдприемства та кадрова полiтика, то в науко-вiй лiтературi та в практичнш дiяльностi цi перевiрки мають такi назви: «кадровий аудит», «аудит персоналу», «аудит систем управлшня персоналу», «мотивацшний аудит», «аудит трудового потенщалу» тощо. Базуючись на формальних вимогах мiжнародних стандарпв, можна стверджувати, що некоректно застосовуеться сам термш «аудит». Тому для таких завдань слщ використовувати назву, в який би чико наводився об'ект, зазначалося, що це завдання з надання шшо! впевненосп, яке не е аудитом чи оглядом вторично! фшансово! шформацп (не може бути вдентифжовано як аудит чи огляд вторично! фшансово! шформацп), наприклад: «ощнка систем морального стимулювання як завдання з надання шшо! впевненосп, яке не е аудитом чи оглядом вторично! фшансово! шформацп». Ввдповщно, враховуючи вимоги Мiжнародних стандарпв професшно! практики для внутршшх аудиторiв, пропонуемо використовувати таку назву i для послуг, яю виконуються службою внутрiшнього аудиту.

Про рiвень впевненостi в стандартах внутршнього аудиту не йдеться, зазначаеться, що при формулюванш висновку необхщно враховувати результати завдання та !х значущiсть (роздiл 2410 — Критерп звiтування). Тому доцiльнiсть деталiзацii завдань за рiвнем впевненостi для внутршнього аудиту можлива i може визначатися для кожно! окремо! органiзацii, виходячи iз потреб управлiння.

Класифiкацiю завдань з надання впевненосп на завдання з тдтвердження («attestation engagement») та прямi завдання («direct engagment»), яка пропону-

еться в Мiжнароднiй концептуальнiй ochobî завдань з надання BneBHeHOCTi, обумовлюе розподiл функцiй мiж учасниками тристороншх вiдносин та введенням особи, яка вимiрюе або оцiнюе предмет завдання та вiдрiзняеться вiд вiдповiдальноï особи. Дана класифь кацiя е корисною i при класифiкацiï завдань в сферi внутрiшнього аудиту. Детально обсяг функцш аудитора, вiдповiдальноï сторони та суб'екта, що вшшрюе або оцшюе предмет завдання, в кожному видi завдання представлено в табл. 1 на основi аналiзу Мiжнародноï концептуальноï основи завдань з надання впевненос-тi (видання 2013 року [16] та видання 2014 року [18]).

Можна видшити таю особливост взаемозв'язюв цих сторiн для внутрiшнього аудиту:

1) взаемозв'язок вiдповiдальноï сторони iз корис-тувачем:

— вiдповiдальна сторона може виступати одним iз визначених користувачiв, але не единим;

— вщповщальна сторона та користувач можуть на-лежати до рiзних органiзацiй (прикладом е коли материнське пщприемство хоче отримати впевнешсть щодо iнформацiï, представленоï керiвництвом фiлiï або дочiрнього пщприемства) або до тiеï ж самоï органiзацiï (прикладом останнього е випадок, коли наглядова рада хоче отримати впевнешсть щодо ш-формацп, наданоï правлiнням цiеï органiзацiï);

2) взаемозв'язок вiдповiдальноï сторони i сторони, яка оцшюе або вимiрюе предмет завдання, в завданнях з тдтвердження:

— вщповщальна сторона може бути (а може й не бути) стороною, яка вимiрюе або оцшюе предмет завдання;

— вщповщальна сторона та сторона, що оцшюе або вимiрюе предмет завдання, можуть належати до рiзних оргашзацш (таю ситуацп можуть виникати

у взаемовщносинах мiж материнською компашею та дочiрнiми структурами, в дiяльностi iнтегрованих структур бiзнесу) або до тiеï ж самоï органiзацiï. Отже, в завданш з надання впевненосп, яке вико-нуеться службою внутршнього аудиту, можуть бути задiянi:

1) якщо це завдання з тдтвердження, тобто завдання, що Грунтуеться на твердженнях:

— три суб'екти: вщповщальна сторона; користувачг, внутрiшнiй аудитор;

— чотири суб'екти з виокремленням функцш вимь рювання або оцшки предмету завдання: вщповщаль-на сторона; сторона, яка здшснюе вимiрювання або ощнку предмета завдання; користувачi; внутршнш аудитор;

2) якщо це пряме завдання:

— три суб'екти: вщповщальна сторона; користувачг, внутрiшнiй аудитор.

Розглянемо на умовних прикладах розподш вщповь дальност мiж рiзними суб'ектами при виконант окремих завдань з надання впевненостк

I. Пряме завдання або завдання 3i складання без-посереднього висновку.

Служба внутршнього аудиту зобов'язуеться тдго-тувати звiт з надання впевненосп стосовно дотримання правлiнням та управлшським персоналом публiчного акцiонерного товариства трудового законодавства для представлення його зборам акцiонерiв. У виконант да-ного завдання задiянi:

— вiдповiдальна сторона — правлшня акцiонерного товариства та управлшський персонал;

— фахiвець — служба внутршнього аудиту, яка виконуе функцп з ощнювання або вимiрювання предмета завдання;

— користувачi — акщонери.

Функцп шших oci6 Функцп аудитора

Завдання з щдтварджання

В пiдготовцi предмета завдання та шформацп з предмета завдання приймаЕ участь лише одна сторона — вiдповiдальна сторона, яка: — представляЕ предмет завдання; — вимiрюЕ або оцшюе предмет завдання з використанням певних критерив; — формуЕ iнформацiю з предмета завдання; — формуЕ звiт або положення, яке мштить результуючу iнформацiю з предмета завдання Внутршнш аудитор виконуе функцп' лише з висловлення впевненостi, а саме: — отримув достатщ та прийнятт докази для того, щоб зробити висновок про те, чи мштить шформащя з предмета завдання, представлена у звт (положенш, iнш□му пiдсумк□в□му доку-мантi) суттEвi помилки або викривлення;

В пщготовщ предмета завдання та шформаци з предмета завдання приймаЕ участь двi сторони — вщповщальна сторона та сторона, яка вимiрюE або оцшюе предмет завдання. Вщповщальна сторона представляЕ предмет завдання. Сторона, яка вимiрюе або оцтюе предмет, виконуЕ таш функцп: — вимiрюЕ або оцшюе предмет завдання з використанням певних критерив; — формуЕ шформащю з предмета завдання; — формуЕ звгг або положення, яке мштить результуючу шформащю з предмета завдання — складав звiт з надання впавнан□стi, в якому висловлюв висновок, чи мштить шформащя з предмета завдання, представлена у звт (положенш, шшому пщсумковому д□кумантi) суттввi помилки або викривлення

Прямi завдання

Вщповщальна сторона представляв предмет завдання та дoдаткoвi даш, наобхщщ для вимiрювання або оцшювання предмета завдання Аудитор поеднуе функцй з вимiрювання або ощнювання предмета завдання з висловленням впввнвноспй, а саме: — вимрюв або ощнюв предмет завдання з використанням певних критерив; — формув шформацш з предмета завдання, яка прадставлявть-ся у вигляд зв^, що супроводжув звгг з надання впавнан□стi, або буда включена до складу звиу як його частина; — складаЕ зви з надання впавнан□стi, в якому розкриваЕ шформацш з предмета завдання (якщо на формувться окремий пщсумковий документ) та висловлюв висновок, чи мштить ¡н-формацш з предмета завдання суп™ помилки або викривлення

Таблиця 1

Класифшащя завдань, ят виконуються в рамках внутрiшнь□г□ аудиту залежно вiд розподшу функцiй мж внутрiшнiми аудиторам

та вiдп□вiдальними особами

Правлшня та управлiнський персонал вщповщальш за предмет завдання (трудовi вщносини в публiчному ак-цiонерному товариств^. Внутрiшнi аудитори виконують функцп з ощнювання та вимiрювання предмета завдання у вщповщносп з критерiями (трудове законодавство) та готують звiт стосовно вщповщносп органiзацiï трудових вiдносин вимогам трудового законодавства.

II. Завдання з тдтвердження або завдання, що Грунтуеться на твердженнях, в якому вщповщальна особа одночасно здшснюе вимiрювання або ощню-вання предмета завдання.

Правлiння публiчного акцiонерного товариства готуе звiт про дотримання вимог трудового законодавства для представлення його зборам акцiонерiв. Служба внут-ршнього аудиту повинна пiдготувати звiт з надання впевненост стосовно цього звггу. У виконаннi даного завдання задiянi:

— вiдповiдальна сторона — правлшня акщонерного товариства та управлiнський персонал, яю виконують функцп з ощнювання або вимiрювання предмета завдання i готують шформащю з предмета завдання у виглядi звiту про дотримання вимог трудового законодавства;

— фахiвець — служба внутршнього аудиту;

— користувачi — акцiонери.

Правлiння та управлшський персонал вiдповiдальнi за предмет завдання (трудовi вiдносини в публiчному акцiонерному товариствi) та iнформацiю з предмета завдання (зви про дотримання вимог трудового законодавства). Внутршш аудитори готують зви, в якому висловлюють висновок стосовно того, чи е твердження у звт про дотримання вимог трудового законодавства, який тдготовлено правлшням, достовiрними, виходячи з вимог трудового законодавства.

III. Завдання з тдтвердження або завдання, що Грунтуеться на твердженнях, в якому функцп з ощнювання або вимiрювання предмета завдання покладен на шшу, тж вiдповiдальна, особу. Особа, яка здшснюе ощнювання або вимiрювання предмету завдання, входить в ту ж структуру, що i вщповщальна особа.

Ревiзiйна комкля публiчного акщонерного товариства готуе зви про дотримання вимог законодавства при проведенш зовнiшньоекономiчноï дiяльностi. Служба внутрiшнього аудиту материнсько! компанп зобов'язу-еться пiдготувати зви з надання впевненостi стосовно цього звиу. У виконаннi даного завдання задiянi:

— вiдповiдальна сторона — правлшня акщонерного товариства та управлшський персонал;

— ревiзiйна комкля, яка виконуе функцп з ощнювання або вшшрювання предмета завдання, готуе шформащю з предмета завдання у виглядi звиу про дотримання вимог законодавства про зовшшньо-економiчну дiяльнiсть;

— фахiвець — служба внутршнього аудитора ма-теринсько! компанiï;

— користувачi — акцiонери та наглядова рада, як публiчного акцiонерного товариства, так i материн-ськоï компанп.

Правлiння та управлiнський персонал вщповщальш за предмет завдання (зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть). Ревiзiйна комiсiя вiдповiдальна за шформащю з предмета завдання (зви про дотримання вимог законодавства при проведенш зовнiшньоекономiчноï дiяльностi). Служба внутрiшнього аудиту готуе зви з надання впевненосп,

в якому висловлюе висновок стосовно того, чи е твер-дження у звiтi про дотримання законодавства в сферi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, який пiдготовлено ревiзiйною комiсiею, достовiрними та правильними.

IV. Завдання з тдтвердження або завдання, що Грунтуеться на твердженнях, в якому функцп з ощнювання або вимiрювання предмета завдання покладет на шшу, тж вщповщальна, особу. Особа, яка здшснюе ощнювання або вимiрювання предмету завдання, та вщповщальна особа належать до рiзних суб'екив.

Державна шспекщя Украши з питань пращ тдго-тувала Акт перевiрки додержання суб'ектами господа-рювання законодавства про працю та загальнообов'яз-кове державне сощальне страхування за результатами перевiрки публiчного акцiонерного товариства. Служба внутрiшнього аудиту зобов'язуеться тдготувати звiт стосовно цього акту для представлення правлшню та зборам акцiонерiв. У виконаннi даного завдання задiянi:

— вiдповiдальна сторона — правлшня акщонерного товариства та управлшський персонал;

— Державна шспекщя Украши з питань пращ — яка виконуе функцп з ощнювання або вимiрювання предмета завдання, готуе шформащю з предмета завдання у виглядi акту перевiрки;

— фахiвець — служба внутршнього аудиту;

— користувачi — акщонери.

Правлшня та управлшський персонал вщповщальш за предмет завдання (трудовi вщносини в публiчному акщонерному товариств^. Державна iнспекцiя Украши з питань пращ вщповщальна за шформащю з предмета завдання (акт перевiрки додержання суб'ектами господарювання законодавства про працю та загально-обов'язкове державне сощальне страхування). Внутршт аудитори готують зви, в якому висловлюють висновок стосовно того, чи е твердження у акп, який тдготовлено Державною шспекщею Украши з питань пращ достовiрними та правильними, виходячи з вимог трудового законодавства.

7. Висновки i перспективы подальших дослщжень

Результати виконаних дослщжень дають пщстави зробити таю висновки:

1. Формування титв та видiв аудиту — це без-перервний процес, осюльки реалп економiчного буття постшно висувають новi вимоги до дiяльностi суб'екпв господарювання, а отже, постiйно змшюються предмети завдань, якi ставляться перед аудиторами, та критерп '¿х ощнок. Iснуючi класифiкацiï аудиту за рiзними озна-ками, безсумнiвно, важливi, однак як для зовшшнього, так i для внутршнього аудиту вихiдною базою для '¿х створення повиннi виступати вщповщш мiжнароднi професiйнi стандарти, зокрема Мiжнароднi стандарти професiйноï практики внутршнього аудиту та Мiж-народнi стандарти з контролю якосп, аудиту, огляду, шшого надання впевненостi та супутшх послуг.

2. У Мiжнародних стандартах професiйноï практики внутрiшнього аудиту чико окреслено розбiжностi мiж рiзними видами роби, якi можуть виконувати внутршш аудитори, i в сукупностi яких видшено двi великi групи: дiяльнiсть з надання впевненостi («assurance activity») та консультацшна дiяльнiсть («consulting activity»), що вщповщае тенденцiям в сферi зовнiшнього аудиту i ви-

магае змши пiдходiв до традицiйноï класифжацп видiв завдань, якi можуть виконуватися службами внутрш-нього аудиту.

3. Для подальшоï класифiкацiï, враховуючи ввд-сутшсть деталiзацiï в стандартах внутрiшнього аудиту, доцшьним е використання вимог Мiжнародних стандар-тiв з контролю якосп, аудиту, огляду, iншого надання впевненост та супутнiх послуг та видшення завдань, що Грунтуеться на твердженнях, i прямих завдань, що дозволяе виокремити функцп аудитора, вiдповiдальноï сторони та сторони, яка вимiрюе або оцiнюе предмет завдання, а також '¿х класифiкацiя залежно вщ предмета перевiрки (кторична фiнансова iнформацiï та iншi об'екти, процеси, структури тощо) з метою виокремлення власне аудиту та шших завдань з надання впевненост!

4. Представлет розробки мають бути покладенi в основу розробки такого документу, як Статут внутршнього аудиту для кожноï окремоï оргашзацп. Стандарти яюс-них характеристик (роздш 1000 — ЦШ, повноваження та обов'язки) передбачають, що цт, повноваження та обов'язки функцп внутршнього аудиту повинш бути офщшно визначенi в статутi внутршнього аудиту, зокрема характер аудиторських послуг, що надаються оргашзацп (в тому чи^ поза межами оргашзацп), та характер консультацшних послуг. Пропозицп щодо уточнення назви шших завдань з надання впевненост можуть бути використаш для уточнення назв та пере-лжу завдань з надання впевненостi, яю не е аудитом чи оглядом iсторичноï фiнансовоï iнформацiï, запро-понованих в Перелжу послуг, якi можуть надавати аудитори (аудиторсью фiрми) [19].

Перспективи подальших дослiджень полягають у виок-ремленнi та обгрунтуваннi видiв завдань, якi можуть виконуватися службами внутршнього аудиту, видшених залежно вщ рiвня наданоï впевненосп та предмета перевiрки.

Литература

1. Дефлиз, Ф. Л. Аудит Монтгомери [Текст]: пер. с англ. / Ф. Л. Дефлиз, Г. Р. Дженик, В. М. О'Рейли, М. Б. Хирш; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. — 542 с.

2. Петрик, О. А. Аудит: методолопя i оргашзащя [Текст]: монограф1я / О. А. Петрик. — К.: КНЕУ, 2003. — 260 с.

3. Булгакова, Л. И. Аудит в России: механизм правового регулирования [Текст] / Л. И. Булгакова; Рос. Акад. наук, Ин-т государства и права. — М.: Волтерс кловер, 2005. — 256 с.

4. Аренс, А. Аудит [Текст]: пер. с англ. / А. Аренс, Дж. Лоббек; гл. ред. Я. В. Соколов. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 560 с.

5. Усач, Б. Ф. Аудит [Текст]: навч. поаб. / Б. Ф. Усач. — К.: Знання-Прес, 2002. — 223 с.

6. Дорош, Н. I. Аудит: теорiя i практика [Текст] / Н. I. До-рош. — К.: Знання, 2006. — 495 с.

7. Андреев, В. Д. Внутренний аудит [Текст]: уч. пос. / В. Д. Андреев. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 464 с.

8. Ярочкин, В. И. Аудит безопасности фирмы: теория и практика [Текст]: уч. пос. / В. И. Ярочкин, Я. В. Бузанова. — М.: Академический Проект; Королев: Парадигма, 2005. — 352 с.

9. Кулаковська, Л. П. Основи аудиту [Текст]: навч. поаб. / Л. П. Кулаковська, Ю. В. Шча. — К.: Каравела, 2002. — 504 с.

10. Гушко, С. В. Економiчнi основи проведення аудиту дiяльностi промислових шдприемств [Текст]: монографiя / С. В. Гушко. — Кривий Р^: КЕ1, 2007. — 272 с.

11. Шалiмова, Н. С. Розвиток пiдходiв щодо класифжаци аудиту [Текст] / Н. С. Шалiмова // Наутш пращ Юровоград-ського нацюнального техшчного ушверситету: Економiчнi науки. — 2008. — Вип. 13. — С. 305-312.

12. Шалiмова, Н. С. Соцiально-економiчнi аспекти аудиту: теорiя i практика [Текст]: монографiя / Н. С. Шалiмова. — Юро-воград: «1мекс-ЛДТ», 2012. — 672 с.

13. Андрощук, I. I. Мюце завдань з надання шшо! впевненост в racTeMi аудиторських послуг та юторичний аспект !х ста-новлення [Текст] / I. I. Андрощук // Науковi пращ Юрово-градського нацюнального техщчного ущверситету. Економiчнi науки. — 2012. — Вип. 21. — С. 327-328.

14. Мiжнароднi стандарти професшно! практики внутршнього аудиту [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: https://na.theiia.org/standards-guidance/Public%20Documents/ IPPF%202013%20Ukrainian.pdf

15. Кодекс Етики ^ституту внутршщх аудитс^в [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: https://na.theiia. org/standards-guidance/Public%20Documents/Code%20of%20 Ethics%20Ukrainian.pdf

16. Мiжнароднi стандарти контролю якосп, аудиту, огляду, ш-шого надання впевненост та супутшх послуг [Електронний ресурс]. — Ч. 2, Вид-ня 2013 р. — К.: Мiжнародна федеращя бухгалтeрiв, Аудиторська палата Украши, 2014. — Режим доступу: \www/URL: http://www.apu.com.ua/files/ temp/Audit_2013_2.pdf

17. Мiжнароднi стандарти контролю якост^ аудиту, огляду, шшого надання впeвнeноcтi та супутщх послуг, частина 1, видання 2013 року [Електронний ресурс]. — Ч. 1, Вид-ня 2013 р. — К.: Мiжнародна федеращя бухгалтeрiв, Аудиторська палата Украши, 2014. — Режим доступу: \www/URL: http://www. apu.com.ua/files/temp/Audit_2013_1.pdf

1S. Handbook of International Quality Control, Auditing, Review, Other Assurance, and Related Services Pronouncements [Electronic resource]. — 2014. — Vol. III. — Available at: \www/ URL: https://www.ifac.org/sites/default/files/publications/ files/2014-IAASB-HANDB00K-V0LUME-3_0.pdf

19. Перелж послуг, яю можуть надавати аудитори (аудиторсью фiрми) [Електронний ресурс]: Ршення Аудиторсько! палати Укра!ни вiд 27 вересня 2007 року № 182/5. — Режим доступу: \www/URL: http://www.apu.com.ua/files/ reestr/1011111899.pdf

20. Рядська, В. В. Аудит в eкономiчнiй cиcтeмi Украши: сучасний стан та концепщя розвитку [Текст]: монографiя / В. В. Рядська. — Чершпв: Видавець Лозовий В. М., 2014. — 472 с.

РАЗВИТИЕ ПОДХОДОВ ПО КЛАССИФИКАЦИИ И ВИДАМ ЗАДАНИЙ, КОТОРЫЕ ВЫПОЛНЯЮТСЯ В РАМКАХ ВНУТРЕННЕГО АУДИТА

Обоснована необходимость классификации заданий, которые выполняются в рамках внутреннего аудита, на основе профессиональных стандартов Института внутренних аудиторов с использованием требований международных стандартов Международной Федерации Бухгалтеров. Предложена классификация и уточненные названия по предоставлению уверенности в зависимости от предмета проверки. Исследованы виды заданий в зависимости от распределения функций между участниками трехсторонних отношений.

Ключевые слова: внутренний аудит, стандарты внутреннего аудита, задания по предоставлению уверенности, задания, базирующиеся на утверждениях, прямые задания.

Шалiмова Наталiя Cmam^asisHa, доктор eKOHOMi4Hux наук, професор, кафедра аудиту та оподаткування, Юровоградський нащональний техтчний утверситет, Украта, e-mail: n.shalimova@mail.ru.

Андрощук 1рина 1ватвна, астрант, кафедра аудиту та оподаткування, Юровоградський нащональний техтчний утверситет, Украта, e-mail: ira.androshchuk.84@mail.ru.

Шалимова Наталья Станиславовна, доктор экономических наук, профессор, кафедра аудита и налогообложения, Кировоградский национальный технический университет, Украина. Андрощук Ирина Ивановна, аспирант, кафедра аудита и налогообложения, Кировоградский национальный технический университет, Украина.

Shalimova Nataliia, Kirovohrad National Technical University, Ukraine, e-mail: n.shalimova@mail.ru.

Androshchuk Iryna, Kirovohrad National Technical University, Ukraine, e-mail: ira.androshchuk.84@mail.ru