CC BY
14
УДК 339.727.22+504.03
розвиток М1ЖНАР0ДН0Г0 ФiHAHCУBAHHЯ ПР0ЕКТ1В ОТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ВИРiШЕHHЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕК0Л0Г1ЧНИХ ПРОБЛЕМ
®2017 КОТЛЯРЕВСЬКИЙ я. в., троцький т. в., ДЯЧЕНКО м. О.
УДК 339.727.22+504.03
Котляревський Я. В., Троцький Т. В., Дяченко М. О. Розвиток мiжнародного фшансування проектiв сталого розвитку та вирiшення глобальних екологiчних проблем
У статт'1 розглянуто сучасний стан I перспективи розвитку ф'шансових та швестицйних мехашзм1в у сферI планування та реал'вациекологЫних глобальних м'жнародних проект'в I програм. Зокрема, окреслено засадничI положення щодо формування концепцП сталого розвитку в контекстI вивчення зелених швестицй як форми мжнародного фшансування проект'в сталого розвитку та висвтлено в1дпов1дний м/жнародний досв1д. Проведено теоретико-методолог/чний I ретроспективний аналз становлення понятшно-категор'шльного апаратузеленоI економ'жи та зелених ¡нвестицш. Досл'джено прикладш фшансово-економЫт аспекти формування мехатзмю мжнародного фшансування щодо виконання зобов'язань з Котсько-го протоколу, визначено особливостI ¡нституцюнал/зацИорган/зац/йно-ф/нансових механ'вмю Глобального екологЫного фонду, вивчено перспективи ¡х впливу на нацональну економшу.
Ключое/ слова: сталий розвиток, зелена економша, екологЫнI швестицП Рис.: 3. Табл.: 1. Б'бл.: 31.
Котляревський Ярослав Вiктороеич - доктор економЫних наук, професор, заступник директора, Науково-дослдний ф'шансовий ¡нститут АкадемП фшансового управлшня Мшстерства фшанав Украши (бульв. Дружби Народ'в, 38, Кив, 01014, Украша)
Троцький Тарас Вкторович - астрант, Науково-досл'дний ф'шансовий ¡нститут АкадемП фшансового управлшня Мш'ктерства ф!нанс!в Укра'ши (бульв. Дружби Народ'ю, 38, Кив, 01014, Украша)
Дяченко Марина Олександ^ена - астрант, Науково-досл'дний ф'шансовий ¡нститут АкадемП фшансового управлшня М'шктерства ф!нанс!в Укра'ши (бульв. Дружби Народ'в, 38, Кив, 01014, Украша)
УДК 339.727.22+504.03
Котлярееский Я. В., Троцкий Т. В., Дяченко М. А. Развитие международного финансирования проектов устойчивого развития и решение глобальных экологических проблем
В статье рассмотрены современное состояние и перспективы развития финансовых и инвестиционных механизмов в сфере планирования и реализации экологических глобальных международных проектов и программ. В частности, обозначены основные положения по формированию концепции устойчивого развития в контексте изучения зеленых инвестиций как формы международного финансирования проектов устойчивого развития, а также изучен соответствующий международный опыт. Проведен теоретико-методологический и ретроспективный анализ становления понятийно-категориального аппарата зеленой экономики и зеленых инвестиций. Исследованы прикладные финансово-экономические аспекты формирования механизмов международного финансирования по выполнению обязательств по Киотскому протоколу, определены особенности институционализации организационно-финансовых механизмов Глобального экологического фонда, рассмотрены возможности их влияния на национальную экономику. Ключевые слова: устойчивое развитие, зеленая экономика, зеленые инвестиции.
Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 31.
Котляревский Ярослав Викторович - доктор экономических наук, профессор, заместитель директора, Научно-исследовательский финансовый институт Академии финансового управления Министерства финансов Украины (бульв. Дружбы Народов, 38, Киев, 01014, Украина) Троцкий Тарас Викторович - аспирант, Научно-исследовательский финансовый институт Академии финансового управления Министерства финансов Украины (бульв. Дружбы Народов, 38, Киев, 01014, Украина)
Дяченко Марина Александровна - аспирант, Научно-исследовательский финансовый институт Академии финансового управления Министерства финансов Украины (бульв. Дружбы Народов, 38, Киев, 01014, Украина)
UDC 339.727.22+504.03
Kotlyarevskyy Ya. V., Trotskyi T. V., Dyachenko M. O. Progress in the International Financing of Sustainable Development Projects and Resolution of Global Ecological Problems
The article considers the current state and prospects for the development of financial and investment mechanisms in the planning and implementation of environmental global international projects and programs. In particular, the main provisions for the formation of the concept of sustainable development in the context of investigating green investment as a form of international financing for sustainable development projects are outlined, and relevant international experience are presented as well. A theoretical and methodological, and retrospective analysis of forming the conceptual and categorical apparatus of the green economy and green investments is carried out. The applied financial and economic aspects of the formation of mechanisms for international financing to fulfill the obligations under the Kyoto Protocol are studied, specifics of the institutionalization of the organizational and financial mechanisms of the Global Environment Facility (GEF) are determined, as well as the prospects of their influence on the national economy are examined.
Keywords: sustainable development, green economy, green investing. Fig.: 3. Tbl.: 1. Bibl.: 31.
Kotlyarevskyy Yaroslav V. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Deputy Director, Academy of Finance Financial Management Research Institute the Ministry of Finance (38 Druzhby Narodiv Blvd., Kyiv, 01014, Ukraine)
Trotskyi Taras V. - Postgraduate Student, Academy of Finance Financial Management Research Institute the Ministry of Finance (38 Druzhby Narodiv Blvd., Kyiv, 01014, Ukraine)
Dyachenko Maryna O. - Postgraduate Student, Academy of Finance Financial Management Research Institute the Ministry of Finance (38 Druzhby Narodiv Blvd., Kyiv, 01014, Ukraine)
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку суспкьства характеризуемся усв1домленням необхкнос-т придкяти бкьше уваги виршенню природоохоронних проблем, що неможливо без консолкац!! зусиль на м1ж-народному р1вш. Саме д1яльшсть м1жнародних оргашза-цш покликана виявити наявшсть глобальних еколопчних проблем, оцшити можливють виршення та сформувати необхкне ресурсне забезпечення. Шщативи окремих кра-!н е важливою складовою досягнення спкьних цкей, але еколопчш небезпеки мають глобальних характер 1 далеко виходять за географ1чш меж! окремих кра!н.
Глобальною стратепею розвитку людства з метою створення тдГрунтя для його подальшого поступального розвитку можна вважати парадигму сталого розвитку, що вимагае перегляду та змши не лише у систем! «людина -природа», але й усв1домлення необх1дност1 збереження природи для забезпечення юнування наступних поколшь. Сталий розвиток покликаний забезпечити перех1д до нового типу економши - зелено1 економКи, що потребуе значних фшансових ресурс1в - зелених швестицш.
Аналiз останнiх наукових дослiджень i результатiв. Теоретичш основи сталого розвитку у сво!х працях досл1джували як вггчизняш, так 1 заруб1жш вчеш, а саме: В. Геець, Т. бфименко, З. Герасимчук, Н. Гребенюк, О. Грян-ник, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, Е. Л1банова, Л. Мельник, В. Мщенко, В. Прадун, Е. Семенюк, А. Тихонов, В. Трегоб-чук, М. Хвесик, В. Феденко, М. Шапочка, В. Шевчук, Л. Шо-стак та ш. Питанням природоохоронно! та еколопчно! д1яльност1 придкяли увагу В. Андрущенко, П. Блешмудт,
0. Веклич, Г. Гардащук, М. Долшнш, А. Качинський, М. Ки-сельов, Г. Климко, Ю. Козак, С. Крисаченко, Н. Логвшова, В. Степаненко, Ю. Туниця. Теоретичш аспекти еколопчного швестування висвплено в роботах Н. Андреево!, В. Ашщен-ка, С. Арестова, О. Веклич, О. Вишницько!, С. Рассадшково!,
1. Синякевич та шших науковцш. Попри значний здобуток вищевказаних досл1дниив питання розвитку м1жнародного фшансування, зокрема на основ! швестування у проектах сталого розвитку щодо виршення глобальних еколопчних проблем, потребуе бкьшо! уваги.
Мета дослiдження полягае в окресленш форму-вання концепцп сталого розвитку в контекст розгляду зелених швестицш як форми м1жнародного швестування у проекти сталого розвитку, висвгглення в1дпов1дного кра-щого м1жнародного досвку.
Результати дослiдження. Поняття «сталий розвиток», як зазначалось вище, стало наргжним каме-нем глобально! стратеги розвитку людства на початку XI столггтя. Важливо, що теоретичну основу його сучасного трактування заклав ще В. Вернадський у роботах про роз-виток бюсфери [1]. Саме вш визначив суть зв'язку в систем! «людина - природа», в центр! яко! знаходиться людство з конкретними нагальними матер1альними практичними потребами й штересами виживання сьогодншнього й при-йдешнього покол1нь.
Змкт поняття сталого розвитку тривалий час обго-ворювалися та уточнювалися в м1жнародних документах р1зного ршня: декларацп першо! конференц!! ООН з на-вколишнього середовища (1972) [2], де було обгрунтовано зв'язок економ1чного та сощального розвитку з проблемами навколишнього середовища; допов1дях Римсько-
го клуба, у яких набула чпкого окреслення кея переходу цившзац!! до стану глобально! динам1чно! р1вноваги [3]; звт Всесвггньо! ком1си ООН з навколишнього середовища 1 розвитку (1987) [4]. Поступово в процеа обговорення й анал1зу теор1я 1 практика сталого розвитку опинилися в центр! уваги вчених 1 полггикш, як вггчизняних, так 1 за кордоном.
Якщо ж звернутися до думки впчизняних учених, то привертають увагу ккька визначень дослкжуваного поняття. Перша редакщя проекту «КонцепцГ! сталого розвитку Укра!ни»: «Сталий розвиток - це процес гармошзащ! продуктивних сил, забезпечення задоволення необх1дних потреб вс!хх членш суспкьства за умови збереження й по-етапного вктворення цшсносй природного середовища, створення можливостей для р1вноваги м1ж його потенщ-алом 1 вимогами людей ус!хх поколшь» [5]. Друга редакщя документа з такою ж назвою: «Сталий розвиток - це про-цес розбудови держави на основ! узгодження 1 гармошзаци сощально!, економ1чно! та еколопчно! складових з метою задоволення потреб сучасних 1 майбутшх поколшь» [6].
Б. Данилишин !з ствавторами визначае сталий розвиток як систему вкносин сустльного виробництва, за яко! досягаеться оптимальне сп!вв!дношення м1ж еконо-м1чним зростанням, нормал1защею яисного стану природного середовища, зростанням матеркльних ! духовних потреб населення [7]. На думку шших учених: «сталий розвиток - це послковний процес визначення ! досягнення сустльно узгоджених стратеичних цкей на основ! таких мехашзмш регулювання ! координац!! сп1вв1дношення екс-тенсивних та штенсивних фактор1в розвитку, що м!шм1зу-ватимуть середньо- та довгостроков! загрози для функщ-онування основних сфер людсько! д1яльност1 (сощально-економ1чно!, науково-техшчно!, культурно!) ! сусп1льного буття в цкому» [8].
Спкьним у вищенаведених визначеннях е необхк-н1сть узгодження, вршноваження потреб з ресурсними й еколопчними можливостями територ1й, а також такий розвиток суспкьства та характер використання ним на-явних ресурйв, який дае змогу задовольняти сьогодшшш потреби, збертае та забезпечуе можливост забезпечення потреб прийдешнк покол1нь (рис. 1).
Можна стверджувати, що в ¿де! сталого розвитку зд1йснена спроба поеднати необхкшсть забезпечення задоволення зростаючих потреб людства не за рахунок збкь-шення обсяг1в використовуваних ресурйв, а за рахунок ра-ц1ональност1 !х використання, !з одночасним ! зменшенням р1вня забруднення навколишнього середовища. В1дпов1дно до цього доцкьно видкити ряд ключових аспект1в сталого розвитку (рис. 2).
В1дпов1дно до визначених аспектш можна в загаль-ному визначити сукупн1сть ключових завдань на шляху за-безпечення сталого розвитку:
узгодження темтв економ1чного розвитку !з обсяга-ми використання л!м!гованих ресурс!в !з метою збереження стшкоста екосистем;
■ досягнення взаемоузгодженост економ1чних, со-щальних, демограф1чних та еколог1чних !нтерес!в людства;
■ досягнення стшкоста природних екосистем шляхом забезпечення !х самов1дтворення;
Сталий розвиток
комплексне вир1шення економтних, соцтльних та еколопчних проблем
Джерело: сформовано авторами
нинiшн£ поколшня мае обов'язок перед прийдешнiми поколшнями залишити достатнi запаси соцiальних, природних та економiчних ресурсiв для того, щоб вони могли забезпечити для себе рiвень добробуту не нижчий, ыж той, що ми маемо зараз
Рис. 1. Базов1 концепти сталого розвитку
Л
и
Економнчний
прюритетысть рацюнального використання лiмiтованих ресурав; бiльш ширше застосування нелiмiтованих ресурав (шформа^я та знання)
Демографiчнi
регулювання приросту населення в кра1нах з високим р1внем народжуваностi та недостатньо високим економiчним розвитком
Соцiальнi
подолання велико1 р1зниц| в р1внях доход1в i якост1 життя М1ж р1зними кра'шами, рiзними групами i прошарками населення
Екологiчний
введення певних норм та обмежень щодо використання реального природно-ресурсного потен^алу бюсфери
Рис. 2. Kлючовi аспекти сталого розвитку
Джерело: сформовано авторами
■ забезпечення застосування комплексного тдходу до реалiзацiï засад сталого розвитку шляхом акуму-лювання та видкення необхiдних ресурсш, зокрема фшансових, для реамзацп природоохоронних про-грам незалежно вiд можливостей окремих краш.
Одним iз шляхiв забезпечення сталого розвитку з 1990-х рр. вважаеться зелена економжа. Вперше поняття «зелена економжа» було вжите у робот «Концепщя зелено'1 економiки» (1989) [9], що була присвячена економiчно-му обгрунтуванню концепцп сталого розвитку. У найбкьш загальному сенсi зелена економжа - це система господа-рювання, за яко'1 ефективно використовуються iснуючi ресурси, що, своею чергою, вiдповiдае iнтересам усього суспкьства. Вважаеться, що зелена економжа повинна за-безпечувати зростання доходiв i зайнятост за рахунок дер-жавних i приватних швестицш. Вони (щ швестицн) мають спрямовуватися на пiдвищення ефективност використання енергп та ресурсш, що приведе до зменшення викидiв вуглецю й забруднення й запоб1гатиме втратi бiорiзнома-нiття в майбутньому. Можна стверджувати, що саме модель зелено'1 економiки дозволить досягти критичних для забезпечення належного ршня життедiяльностi iнтересiв людства (економiчних, сощальних, демографiчних та еко-логiчних), адже одночасно iз зростанням добробуту населення повинно вкбуватися зниження ризикш для навко-лишнього середовища.
Потрiбно пiдкреслити, що концепщя зелено'1 еконо-мiки не е замшою iдеï сталого розвитку. Уже давно стало зрозумко, що практичне досягнення сталост розвитку майже повшстю залежить вiд ефективного управлшня еко-номiкою [10].
Визначальними рисами зелено'1 економiки е:
■ ращональне використання лiмiтованих природнiх ресурсш;
■ бкьш активне використання нелiмiтованих ресурав;
■ збереження i збкьшення природного кашталу;
■ зниження рiвня забруднення навколишнього се-редовища;
■ зниження обсягш вуглецевих викидiв;
■ збереження бiорiзноманiття;
■ зростання доходш i зайнятосп;
■ пiдвищення соцiальноï захищеност i збiльшення доходiв домогосподарств у бкних скьських громадах;
■ зниження рiвня бiдностi та контроль за демогра-фiчними процесами;
■ доступшсть прiсноï води i санiтарних послуг та iнновацiï у галузi децентрамзованого енергопос-тачання.
Вважаеться, що зелена економжа вкповкае контексту боротьби з глобальними змшами клiмату i е перспек-тивним напрямом протидн циюичним кризовим проявам, зокрема у фiнансово-економiчнiй сферi. Сьогоднi зелена економiка - це не лише теоретична розробка, а й реаль-шсть, адже ïï рiчний об1г в 6С перевищуе 300 млрд евро, що дорiвнюе 2,5 % ВВП; ккьисть зайнятих - близько 3,4 млн ойб, тобто 1,5 % уах працевлаштованих; четверть всiх iнвестицiй спрямовуються в чистi технологи. Такий напрямок, як вггроенергетика дае максимальний прирют iнвестицiй порiвняно з iншими галузями економiки 6С за останнi роки [11].
За деякими ощнками, до 2025 р. ткьки свiтовий ри-нок екологiчно чистого устаткування досягне 4,4 трлн евро, що означае бкьш шж тридцятивiдсоткове середньорiчне зростання зелено'1 економiки та збiльшення ÏÏ внеску у свь товий ВВП до 6-7%. Вже до 2020 р. можна чекати майже подвоення свггового ринку еколопчно чистих технолоий
(у тому чиси потроення ринку низьковуглецевих техноло-г1й), зростання числа зайнятих у в^повкних секторах май-же в чотири рази i збкьшення вкладу зелено! економiки в свгговий ВВП як мiнiмум до 5 % [12].
Незважаючи на певний скептицизм у минулому, сьо-годш е достатньо свiдчень того, що «озеленення» економiки аж нiяк не знижуе темпи економiчного зростання, не стри-муе створення матерiальних благ i не зменшуе кiлькiсть робочих мюць, натомiсть iнвестицГ¿ в «зелеш» сектора еко-номiки е засобом зростання зайнятост населення, а отже, досягнення як суспкьних, так й шдивкуальних iнтересiв. Однак для переходу до зелено! економши необхiдне створення таких умов, коли необхкш взаемоузгоджеш дц уря-дiв багатьох кра!н свiту, якi реалiзуються через в^повкш мiжнароднi оргашзац!!. Такий перехк вимагае зменшення або заборону кредитш та субсидiй на розвиток еколопчно виснажливих виробництв; використання ринкових стиму-лш i вдосконалення регулювання для переходу до зелених швестицш.
Шд зеленими iнвестицiями, або як !х ще назива-ють - еколопчними iнвестицiями, розумiють усi види майнових та штелектуальних цiнностей, що залучаються до господарсько! дiяльностi для зменшення негативно! антропогенно! дц на навколишне природне середовище, зниження екодиструктивного впливу процесш виробни-цтва, споживання та угамзаци товарiв i послуг, збережен-ня, рацiональне використання природних ресурсш i по-кращення природно-ресурсного потенщалу територiй, забезпечення екологiчно! безпеки кра!ни, внаслiдок яких досягаеться екологiчний, сощальний та економiчний ре-зультати [13].
Зелеш швестици уже можна вважати ключовим еле-ментом багатьох програм, яи сьогоднi дiють для стимулю-вання зростання нацiональних економiк. Найбкьший об-сяг зелених iнвестицiй у рамках еколопчно орiентованих заходш характерний для кра!н-л^ерш економiчного розвитку таких як КНР (22300 млн евро), Япошя (12300 млн евро), Республша Корея (9300 млн евро), Французька Республша (5700 млн евро), Королiвство Данiя (700 млн евро), Королшство Бельгiя (118,8 млн евро) [12].
Зелеш швестици школи ще називають соцiально вк-повкальними iнвестицiями через те, що вкладення рiзни-ми компанiями коштiв орiентоване не лише на отримання прибутку, але й на виробництво продукту, в процеа яко-го мiнiмiзуеться негативний вплив на навколишне серед-овище. Прикладом надприбуткового та «чистого» вироб-ництва можуть бути сучасш сонячш електростанц!!, якi дозволяють задовольнити потребу споживачш в електро-енери!, при цьому не завдаючи шкоди природ! Аналоичне вiдноситься до органiчного скьського господарства та використання еколопчних транспортних засобш.
Засобами здiйснення зелених швестицш е як тра-дицшш фонди, запаси, акц!!, облцац!! та iншi засоби, так i придбання «зелено!» продукци, «зелених» засобiв вироб-ництва й технологiй у «зелених» компанш. Ще одним «зеленим» швестицшним механiзмом можна вважати зелеш фонди, яи дають можливiсть швестувати вiдразу в кiлька компанiй. Поряд iз ними в зарубiжнiй практищ поширенi i зеленi грошовi рахунки, зелеш заощадження або зеленi ра-
хунки [14]. Таи iнвестицiï е досить вигiдними, оскiльки ця галузь для iнвестицiй була спроектована, щоб забезпечити дохiд у найближчому майбутньому [15].
Сьогодш можна стверджувати, що найбкьш випд-ними зеленими швестищями е:
■ збкьшення енергоефективностi старих i нових бу-дiвель;
■ перехк до альтернативних джерел енерги (енергiя вiтру, сонця, геотермальних джерел тощо), вико-ристання яких не спричиняе негативний вплив на навколишне середовище;
■ використання еколопчно чистого транспорту (електромобшв);
■ формування еколопчно чисто! шфраструктури планети, включаючи питну воду, лiси, Грунти;
■ стимулювання розвитку оргaнiчного виробництва у скьському господaрствi.
Вiдповiдно до зазначеного кнуе близько десяти галу-зей, яи найкраще шдходять для зелених швестицш: водне та лкове господарство, енергетика, АПК, промисловють, будшництво, енергозберiгaючi технолог!!, ЖКГ, переробка вiдходiв життед!яльност! населення. Тут доречно проци-тувати висновки сшвробпниив Енергетичного шституту (ФРН, м. Франкфурт), зроблеш у 2015 р., як! вважають, що до 2025 р. сонячна енерпя стане дешевшою, шж електро-енерпя з вугкля чи газу [16].
Безперечно, що проблема збкьшення об'емш зелених швестицш е важливою для формування зелено! еко-номжи, але доцкьно звернути увагу на ще одну площину в Г! виршенш. Йдеться про забезпечення тенденцй до збкьшення зелених швестицш та одночасне скорочен-ня фшансування виробництва, що нерацюнально вико-ристовуе ммиюваш ресурси та шкодить навколишньо-му середовищу, тобто йдеться про певне дешвестування (англ. divestment, divestiture), про що вже згадувалося вище.
Дешвестування, що вкбуваеться з паливного сектора та енергетики, безумовно, примушуе акцюнерш, що вклали кошти у шдприемства, що використовують заста-рш технологи, замислитися про свою вкповкальшсть за змшу кммату. 1шщатори кампан!! дешвестування з палив-но! промисловост та традицшно! енергетики переконаш, що, акцентуючи увагу на винятково руйшвному впливу цих галузей на навколишне природне середовище, цей рух до-поможе добитися припинення державно! шдтримки видо-бутку копалин.
В останш роки понад 200 оргашзацш, сумарна вар-тють актив!в яких перевищуе 50 млрд долар!в США, до-бровкьно взяли на себе зобов'язання в^мовитися вк вкладання кошив у видобуток викопних видш палива. До цих оргашзацш, зокрема належать, Фонд Рокфеллерш, Британська медична асощащя, Всесв!тня рада церков, Уш-верситет Стенфорда та ш. [17]. Дешвестицй - стратеия по-л!тичного та морального тиску на швестор1в. Такий тдхк полягае у необхкносп сформувати у тих, вк кого залежить виршення цих проблем, ч!тке розумшня того, що завдава-ти природ! шкоди - неправильно, як некоректно й отри-мувати прибуток з цього [18]. Дешвестицп е сучасним ш-струментом реамзацп довгострокових програм з протидй наслккам змши кммату.
В проектi Доповiдi Украши до Конференцп ООН iз сталого розвитку Рю+20 стверджуеться, що для забезпечення економiчного зростання Украïнi необхiдно провести радикальну технологiчну модернiзацiю промисловосп, впроваджуючи ресурсозберiгаючi технолог:!, системи еколопчно чистого та безпечного виробництва, а також запро-вадити сучасний ефективний менеджмент у використанш природних ресурав та охорош довккля [19].
Одним основних джерел модершзацп вггчизня-но'1 економiки можуть стати зелеш iнвестицï¿, що можна отримати шляхом реалiзацiï власних квот на викиди вугле-кислого газу. У цьому контекст доцкьно згадати про те, що краши, що приедналися до Юотського протоколу [20] взяли на себе зобов'язання скоротити викиди парникових
газш, водночас Протокол надав цим кра'шами можливють купувати права на викиди в шших краш, що мають '¿х над-лишок.
Ще в процес реалiзацiï першого перюду зобов'язань з Юотського протоколу Украша у 2007 р. планувала залу-чити в:д продажу частини власних квот на викиди в:д 1,5 до 10 млрд доларш США. Шзнше в Украïнi у 2011 рощ ви-никли проблеми залученням зелених iнвестицiй пере-важно через те, що не було чггко ^ентифжовано терито-рп, на яких в^буваеться лiсорозведення, лiсовiдновлення, знелкнення тощо, а також не розроблено чггку доказову базу щодо в1дпов1дно'1 д:яльност людини. Через це реальш результати реалiзацiï проектiв з продажу квот на викиди шшим крашам були меншими за очiкуванi (рис. 3).
4,54 %
5,12 %
5,67 %
8,62 %
10,01 %
30,07 %
15,69 %
20,27 %
И Че^я
И Естоыя
[Xj Украша
ЦЦ Литва
¡3] Польща
Щ Латвiя
|~+1 Словаччина Угорщина
Рис. 3. Частка краш у мiжурядовiй торгiвлi викидами за кшьмстю проданих квот на викиди парникових ra3iB
Джерело: [21]
Протягом 2008-2011 рр. наша краша реалiзувала лише 47 млн одиниць встановлено'1 ккькост (ОВК) або менше 5 % в:д ккькосп, на яку розраховували в 2007 р. [21]. До того ж, якщо спочатку очжувалося, що ми станемо леером цього процесу Центрально-Сх^нш бврош (ЦС6), то станом на 2012 р. Украша зайняла трете мкце, поступившись Чехи та Естонп (див. рис. 3).
6 деккька причин того, що очжування не справди-
лися:
по-перше, заплановаш доходи в:д реалiзацiï квот у ре-альних умовах виявилися завищеними: через економiчний спад та шш: об'ективнi причини попит на квоти на викиди парникових газiв виявився обмеженим, саме тому протягом 2008-2011 рр. у свт було реалiзовано менше 300 млн ОВК - тому обсяги реалiзованих Украшою квот виявилися суттевою меншими пор1вняно з очжуваними;
по-друге, окр1м можливост реалiзувати квоти важ-ливою е ще i здатшсть осво'1ти зеленi iнвестицiï.
Тут варто коротко окреслити реальш обсяги зелених швестицш, що були отримаш. В березш 2009 р. були шдписаш мрш: контракти продажу квот на викиди парникових газш японським партнерам загальною ильистю 29 млн ОВК. Згодом, в листоед: 2009 р., був шдписаний ще один догов1р на продаж 3 млн ОВК 1спани, а в липш 2010 р.
ще 15 млн ОВК було продано в Япошю. За договорами, що були укладеш з японською стороною, було погоджено 817 проекпв цкьових еколопчних (зелених) швестицш у 24 регюнах Укра1ни загальною вартiстю 4738 млн грн та очжуваними щорiчними скороченнями викидш парникових газiв 172,9 тис. т, як вiдповiдають вимогам чинного законодавства. Зокрема, це проекти, спрямоваш на покра-щення еколопчно! ситуацп в соцiальнiй сферi:
■ 598 проекпв з капiтального ремонту об'екпв сощ-ально'1 iнфраструктури (утеплення фасадш i дахiв, замiна вжон i дверей) на загальну суму 1921,3 млн грн (у щнах 2012 р.), як повиннi були здшсню-ватися переважно у закладах освiти та охорони здоров'я на всш територп Укра1ни;
■ 27 проекпв замiни свiтильникiв на основi ламп розжарювання на свiтильники на основi LED тех-нологiй (23,4 млн грн).
Також були розроблеш проекти з використанням японських технологш:
■ проект будiвництва очисних споруд шахтних вод шахти iм. П. Л. Войкова, м. Свердловськ (ниш -Довжанськ) Лугансько'1 област (96,5 млн грн);
■ проект з реконструкцп котельш кварталу № 165 з впровадженням теплових насосiв, м. Дзер-
жинськ (ниш - Торецьк) Донецько! областг (62,3 млн грн);
■ проект з комплексно! модершзацГ! вагонгв з упро-вадженням асинхронного тягового приводу на КП «Ки!вський метрoпoлiтен» (985 млн грн);
■ проект з технгчного переоснащення (зaмiни ру-хомого складу гснуючих патрульних автомобг-лГв) автомобкями з гiбриднoю силовою установкою Мшгстерства внутрiшнiх справ Укра!ни (380,7 млн грн);
■ проект з реконструкцГ! системи теплопостачан-ня мшрорайонш «Сонячний» та «Будiвельник», м. Гoрлiвкa Донецько! обл. (149,7 млн грн);
■ проект з упровадження рацгонального споживан-ня енергГ! з використанням сучасних високоефек-тивних технологш на територГ! ДПУ «МГжнарод-ний дитячий центр «Артек» (194,9 млн грн).
За Договором продажу установлених квот з Гспан-ською стороною було схвалено та погоджено проекти з:
■ збору та утилГзацГ! бГогазу на Гснуючих полГгонах твердих побутових вгдходГв (ТПВ) у Бердянську, Мелгтополг, Енергодарг та Лисичанську;
■ будГвництва вгтроустановок для створення автономного вГтропарку для енергозабезпечення Днг-провського машинобудгвного заводу у Днгпропе-тровськГй областГ;
■ виробництва та постачання теплово! та електрич-но! енергГ! за рахунок збору бгогазу шляхом пере-робки тваринницьких органГчних вГдходГв у смт Ворзель Ки!всько! областг [22; 23].
Усг вищеперерахованг об'екти е важливими для формування зелено! економши в Украшь Водночас для бгльш конкретного визначення проблеми, вважаемо за доцГльне навести подГбнГ данГ щодо зелених ГнвестицГй в економГку ЧехГ!. В ЧехГ! Програма зелених швестицш (Green Savings Programme) була запущена приблизно у той самий час, що й в УкраМ - в квггш 2009 року. Чехгя планувала прода-ти близько 100 млн ОВК (загальний розрахунковий над-лишок квот для ЧехГ! за перГод 2008-2012 рр. становить близько 150 млн т) г залучити при цьому 25 млрд крон (близько 1 млрд евро). Перший контракт було пГдписано у 2009 р. Програма зелених швестицш фгнансуе проекти Гз використання вГдновлюваних джерел енергГ!, а також проекти Гз енергозбереження в приватних Г громадських будГвлях. Фшансування в рамках програми можуть отри-мувати як окремг громадяни, так i громадськг органгзацГ!, органи мГсцево! влади, приватнГ компанГ!. АдмГнГструван-ня програми здГйснюе Державний екологГчний фонд ЧехГ!
у спiвпрацi i3 банками, обраними в результата тендера. На адмшктрування програми та поширення iнформацiï про не! йде не бкьше 5 % залучених кошив, а також высотки вiд тимчасового розмiщення кошив на банкшських депозитах [21].
З вищенаведеного бачимо певнi вкмшноси у ви-користаннi зелених швестицш в Укра!ш та Чехи: в нашш краïнi кошти головним чином спрямовуються на проекти в бюджетних установах, державних або комунальних шд-приемствах (розподк коштш здiйснюeться за умови пого-дження проектш органами виконавчо! влади та представ-никами покупщв квот на викиди парникових газш у рамках бюджетно! програми за КПКВК 6351020 «Державна шдтримка заходш, спрямованих на зменшення обсягш викидiв (збкьшення абсорбцп) парникових газiв, розвиток мiжнародного спшробпництва з питань змiни ^ма-ту»), в Чехи ж структура фшансування зосереджувалася на шституцшнш спроможностi оргашзацш приватного сектора, яи конкурували за отримання iнвестицiй на основi пропозицiй щодо бiльш рацiонального !х використання.
З табл. 1 бачимо, що станом на инець 2011 р. Чехiя бкьш нiж на 80 % виконала свiй план iз залучення еколо-гiчних швестицш та спрямувала на фiнансування еколопчних проекпв бiльше половини залучених коштш. Укра!на ж менш шж на 5 % виконала сво! початковi оптимiстичнi плани щодо залучення еколопчних швестицш i спрямувала на фшансування протягом 2010-2011 рр. менше 4 % вк залучених кошив. Потрiбно зазначити, що станом на 06.09.2017 р. е 277 украшських проектш сшльного впрова-дження, затверджених за нацiональною та мiжнародною процедурами [24]
Зауважимо, що за приблизно однакових стартових умов Чехiя залучила на двi третини бкьше коштiв, нiж Укра!на, а використала в 25 разiв бкьше кошпв, що стало наслiдком бiльш прозорого, а отже, ефективного спряму-вання отриманих кошпв та успiшного залучення додатко-вих iнвестицiй. Укра!на ж через використання кошпв (не завжди за призначенням), затримки iз погодженням про-ектiв та !х повкьну реалiзацiю не змогла повною мiрою використати потенцiал з постачання вуглецевих одиниць iншим зацiкавленим кра!нам та не сформувала передумови залучення еколопчних швестицш.
На сьогодш в УкраМ юнують перешкоди, якi не да-ють можливостi ефективного впровадження та просуван-ня концепцп зелено! економши, а саме:
■ дефщит власних фшансових ресурсiв;
■ вiдсутнiсть необхкно! iнфраструктури для широкого впровадження сучасних технологш;
Таблиця 1
Використання кошлв, отриманих вiд продажу квот на викиди парникових ra3iB, станом на кшець 2011 р.
Кра'ша Залучено кошт1в Кмьмть заявок на фшансування Сума фшансування
одержаних профшансованих
Чехiя 20,36 млрд крон (близько 815 млн евро) близько 78 тис. понад 50 тис. 10,6 млрд крон (424 млн евро)
Украша близько 470 млн евро понад 400 проек^в коло 250 близько 165 млн грн (16 млн евро)
Джерело: сформовано авторами на основi [21]
■ вксутшсть сучасно'1 законодавчо'1 бази, ор:енто-вано'1 на «екологiзацiю» економiки краши;
■ бажання власникш заробити на швидкш реал:за-цп сировини та напшфабрикапв без iнвестування у складне й еколопчно чисте виробництво.
Одним шляхш вирiшення дефiциту власних фшансових ресурав для виршення глобальних еколопчних проблем е залучення ресурсш донорш. У контекст розбудови шщатив сталого розвитку, зелених швестицш та зелено'1 економши важливим е вивчення засадничих положень д1яльносп провкних глобальних шститупв у цш сфе-р^ до таких, зокрема, належить Глобальний екологiчний фонд (ГЕФ). Створення ГЕФ стало вкповкдю на виклики щодо глобальних еколопчних проблем, яи постали перед свгговим ствтовариством. ГЕФ було засновано в 1991 рощ як експериментальну програму сприяння охорош навколишнього середовища, на початковому еташ було залучено 3 партнери - Програма розвитку ООН (ПРООН), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) та Свповий банк. В 1992 р. тд час Конференцп ООН з на-вколишнього середовища та сталого розвитку, яка проходила в м. Рю-де-Жанейро (Бразилiя), були прийнят дв: конвенцп, спрямоваш на визначення засад м:жнародно'1 сшвпращ у виршенш глобальних еколопчних проблема, а саме Конвенщя про охорону бюлопчного р:зноман:ття [25] та Рамкова Конвенщя ООН про змшу кл:мату [26]. З метою оптим:зацй та консолкацп ресурав крашами-учасницями ГЕФ було прийнято ршення, що ГЕФ фор-муватиме фшансов: мехашзми для реал:зацй глобальних еколопчних конвенцш. В 1994 р. був прийнятий новий документ «1нструмент створення реоргашзованого Глобального еколопчного фонду», в якому описан: проце-дури кершництва Фондом, його операцшно'1 д:яльност:, фшансових механ:зм:в та адмшютративного нагляду
[27]. Позитивна практика мандату Фонду як фшансового мехашзму двох глобальних еколопчних конвенцш, привела до того, що в 2002 р. ГЕФ було обрано як оргашзацшно-фшансовий мехашзм ще двох м:жнародних конвенцш -Стокгольмсько'1 конвенцп про стши оргашчш забруднювач:
[28] та Конвенцп ООН про боротьбу з опустелюванням у тих крашах, що потерпають в:д серйозно'1 посухи та/або опустелювання, особливо в Африщ [29].
Завдяки ушкальним адмшютративним, оргатза-цшним фшансовим правилам, партнерствам з урядами, шшими мгжнародними оргатзащями ГЕФ являе собою масштабне джерело фшансування проектш, спрямованих на виршення глобальних еколопчних проблем i забезпечення сталого розвитку. З моменту утворення ГЕФ надав 14,5 млрд дол. США з власних джерел i залучив бкьш шж 75,4 млрд дол. США як спшфшансування для бкьш шж 3900 проекпв у бкьш нгж 165 крашах. Власш кошти ГЕФ -це кошти кра'ш-донор1в, що кожш 4 роки поповнюються в рамках так званих «операцшних циклш». Кожен опера-щйний цикл мае особливост як щодо ресурсного, так i ад-мшстративних, техшчних, фшансових та шших правил i процедур. Так, анал1з внесив до ГЕФ з моменту заснуван-ня 1991-1994 рр. (пкотний етап) склав 1 млрд дол. США та вирю до 4,43 млрд дол. США на перюд 2014-2018 рр. (операцшний цикл ГЕФ-6) [30].
Розподк фшансових ресурав ГЕФ по регюнах демон-струе, що найбкьша к частка - 27 % надано в регюн Азп, Африки та Латинсько'1 Америки та Карибського басейну, вкповкно 22 % та 21 %. На глобальш проекти в реиош 6в-ропи та Центрально'1 Азп взнесено 14 % та 13 % швестицш, а на реиональш проекти - 3 %. [30].
Смд зазначити, що ГЕФ е незалежним фшансовим мехашзмом надання крашам, що розвиваються, та шшим крашам, як: вкповкають критер:ям отримання, допомоги для реал1зацп проекпв, спрямованих на виршення глобальних еколопчних проблем. В цьому контекст: цшним е шдюд ГЕФ до визначення ключових еколопчних проблем i вкповкних сфер для допомоги. ГЕФ надае допомогу в таких сферах, як бюр1зномашття, змша кл1мату, м1жнародш води, деградащя земель, захист озонового шару та стши оргашчш забруднювачь
Анамз функцюнального розподку швестицш ГЕФ засвкчуе перевагу проектш з питань «змши кл:мату» та «бюр:зномашття» 31 % та 29 % вкповкно, м1жсекторальш проекти - 18 %, м1жнародш води - 11 %. [30]. Така багато-функщональтсть дае можливкть ГЕФ надавати шдтрим-ку в реал1зацп Цкей сталого розвиту у Порядку денному ООН до 2030 р., враховуючи вкповкш завдання тд час тдготовки та реал1зацп проекпв.
Зазначимо, що одшею з умов планування та реаль зацп проекпв ГЕФ е наявшсть сшвфшансування з р:зних джерел. Анал:з джерел сшвфшансування за перюд 19972014 рр. свкчить, що у структур: превалюють краши-отримувач: допомоги - 33% та багатосторонш м:жнародт оргашзацп - 23 %, в той час як на оргашзацп громадянсько-го суспкьства припадае близько 4 %.
За офщшними даними ГЕФ [31], в УкраМ за весь перюд д1яльност фонду реал:зовано 60 проекпв на загаль-ну суму 380,72 млн дол. США, залучено спшфшансування 1,17 млрд дол. США, а до найбкьш прюритетних сфер належить змша кл1мату.
Виконання завдань, спрямованих на виршення глобальних еколопчних проблем, багатофункцюнальшсть ГЕФ базуеться на п'ятир1вневш структур: д1яльность До струк-тури ГЕФ входять Асамблея, Рада, Секретар1ат, 18 аген-щй, науково-техн:чна консультативна рада та Управл:ння з оц:нки. Рада отримуе стратеичш пр:оритети та напрям-ки роботи в:д Конференц:й Сторш Конвенц:й - найвищих кер:вних оргашв управл:ння для в:дпов:дних м:жнародних конвенцш, для яких ГЕФ е шституцшно обраним фшансо-вим механ:змом.
До впроваджуючих агенцш ГЕФ, виконавц:в про-ект:в належать Аз:атський банк розвитку, Африканський банк розвитку, бвропейський банк реконструкцп та розвитку, Продовольча та скьськогосподарська орган:зац:я Об'еднаних Нацш (ФАО), М:жамериканський банк розвитку (МАБР), М1жнародний фонд с:льськогосподарського розвитку (МФСР), Програма розвитку ООН (ПРООН), Програма розвитку ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Оргашзащя Об'еднаних Нац:й з промислово-го розвитку (ЮН1ДО), Св:товий банк. Кожна агенщя мае ун:кальний досвк вир:шення глобальних еколог:чних питань, що забезпечуе ш пор:вняльн: переваги п:д час п:д-готовки та реал1заци проект:в / програм. Наприклад, ФАО
е джерелом техшчного потенцiалу та досв^у в риболов-ствi, лiсовому господарств! скьському господарствi та рацiональному використанш природних ресурсiв. Своею чергою, ПРООН спецiалiзуеться на питаннях розвитку людських ресурсiв, розбудови iнституцiйноï спроможностi та розширенш можливостей органiзацiй громадянського суспкьства та громад.
Активна спшпраця та координащя урядiв-краïн отримувачiв, вiдповiдно до прюритетш дiяльностi ГЕФ в певному ци^ та стратегiчних завдань краши, надасть можливiсть ефективно використовувати ресурси мiж-народно'1 технiчноï допомоги. Використання Украшою переваг впроваджуючих агенцiй у проектах, координащя дiяльностi з нащональними програми пiдтримки зелено'1 економiки, мехашзмами «зелених iнвестицiй», включен-ня цих ресурав до вiдповiдних нацiональних проекпв та програм допоможе забезпечити синергш вiдповiдних Ш-цiатив та отримувати додаткову тдтримку для проектш, враховуючи особливостi к пiдготовки та впровадження, в тому чи^ пiд час ново'1 операцiйноï фази ГЕФ, що роз-почнеться в 2019 рощ.
Висновки. Сьогодш беззаперечним е твердження, що зелеш швестици та фшансування еколопчних проектов - необх^на умова модершзацп i забезпечення кон-курентоспроможностi нацiональноï економiки. Водночас в^сутшсть (або ж не завжди ращональне використання зелених iнвестицiй) проектних можливостей мiжнародно-го фiнансування може негативно вплинути на економшо-екологiчне становище краши, що безпосередньо впливае i на сощальну сферу та гальмуе процес формування зелено'1 економши в УкраШ, негативно впливае на перспективи сталого розвитку нащонально'1 економши.
Можна стверджувати, що в УкраШ лише формуються пiдвалини системного шдходу щодо пiдтримки та сприян-ня сталому розвитку, застосування шновацшних пiдходiв до становлення зелено'1 економiки, широкого впровадження ресурсозбер1гаючих технологiй, що потребуе впровадження кращого мiжнародного досв^у, партнерства iз мiжнародними леерами у цiй сферi. Для реалiзацiï зазна-чених положень, на наш погляд, необх^ним е створення дiевих механiзмiв пiдтримки зелено'1 економiки в УкраШ, яи б зумовили створення належних умов для розвитку екологоорiентованоï дiяльностi бiзнес-середовища, сприя-ли економiчному i соцiальному прогресу, досягненню щлей сталого розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. М.: Наука, 1991. 270 с.
2. Declaration of the United Nations Conference on the Human Environment // UN (1972). URL: http://www.unep.org/ documents.multilingual/default.asp?documentid=97&articleid=1 503
3. Семенюк E. П. Фтософсьга засади сталого розвитку. Львiв: Aфiша, 2002. 200 с.
4. Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future) // UN (1987). URL: http:// www.un-documents.net/wced-ocf.htm
5. Концеп^я сталого розвитку Укра'''ни/заг. кер.: Ю. i. Кос-тенко, Б. £. Патон. Ки'в: [б. в], 1997. 22 с.
6. Концеп^я сталого розвитку Укра'ши: Проект/заг. кер.: Б. £. Патон, Ю. i. Самойленко, i. О. Заець]. Ки'в: [б. в], 2000. 18 с.
7. Данилишин Б., Дорогунцов С., Мщенко В. Природно-ресурсний потен^ал сталого розвитку Укра'ши. Ки'''в, РВПС Укра'ши. 1999. 716 с.
8. Котляревський Я. В., Мельников О. В., Штангрет А. М. Концептуальн засади забезпечення сталого розвитку шформа-цшно''' сфери Укра'ши. Ки'в: Центр учб. лiт., 2016. 148 с.
9. Pearce D., Markandya A., Barbier B. Blueprint for a Green economy. London: Earthscan, 1989. 192 p.
10. Потапенко В. Г. Стратепчш прюритети безпечного розвитку Укра'ши на засадах «зелено'' економти». Ки'в: HiСД, 2012. 360 с.
11. Потапенко В. Г. Державна политика сталого розвитку на засадах «зелено'» економти. URL: http://www.niss.gov.ua/ articles/1237/
12. «Зелена» стратепя регюну/за наук. ред. Б. В. Буркин-ського, Т. П. Галушкшо'''. Саки: Ы-т проблем ринку та екон.-екол. дошдж. НАНУ, 2011. 448 с.
13. Герасименко Я. О. Роль шновацшного потен^алу еколопчно''' освiти i науки у збалансованому розвитку Укра'ши // Особистiсть. Суспiльство. Право: зб. наук. ст. та тез наук. повщ., за матерiалами Мiжнар. наук.-практ., конф., присвяч. 10-рiччю Полтав. юрид. iн-ту (Полтава, 15 берез. 2012 р.). Полтава; Харгав Точка, 2012. Ч. 1. 314 с.
14. The Global Competitiveness report 2012-2013 // World economic forum. 2012. 528 p.
15. Балуева О. В. «Зелена економта» як вектор шновацшного розвитку економти. Прометей. 2013. № 3 (42). С. 72-79.
16. К 2025 году солнечная энергия будет дешевле, чем электричество из угля или газа? URL: https://ibud.ua/ua/novost/ k-2025-godu-solnechnaya-energiya-budet-deshevle-chem-elektrichestvo-iz-uglya-ili-gaza-16290
17. Rockfeller Brothers Fund: Divestment Statement. URL: https://www.rbf.org/about/divestment
18.StudentsoccupyOxforduniversityinfossilfueldivestment protest. URL: https://www.theguardian.com/environment/ 2015/mar/16/oxford-university-defers-fossil-fuel-divestment-decision
19. ДоповДь Украни до Конференцп ООН 3i сталого (зба-лансованого) розвитку Рю+20: проект/за ред. Л. Г. Руденка. Ки'в: 1н-т географИ НАНУ, 2012. 69 c.
20. Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change // UN (1998). URL: http://unfccc. int/kyoto_protocol/items/1678.php
21. Шлапак М. Зелен швестици' прокотилися повз Укра''-ни до ЧехГ''. URL: http://ecoclubua.com/2012/02/zeleni-investytsiji-prokotylysya-povz-ukrajiny-do-chehiji/
22. Державне агентство еколопчних швестицш Укра'ши. URL: www.neia.gov.ua
23. Про затвердження Стратеги штеграци до Свропей-ського Союзу: Указ Президента Укра'ши вщ 11.06.1998 № 615 // База даних «Законодавство Укра'''ни»/Верховна Рада Ура'ши. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/615/98
24. Звгт про Проекти сптьного впровадження Укра'ши // Украшський реестр вуглецевих одиниць. URL: http://www. carbonunitsregistry.gov.ua/ua/261.htm
25. Конвен^я про охорону бюлопчного рiзноманiття вщ 1992 року (укр/рос): Закон Укра'ши вщ 05.06.1992 № 257/94-ВР // База даних «Законодавство Укра'''ни»/Верховна Рада Ура'ши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_030
26. Рамкова конвенцiя Oрганiзацií Об'еднаних Нацш про змшу клiмату: Закон Укра'ни вiд 29.10.1996 № 435/96-ВР // База даних «Законодавство Укра'''ни»/Верховна Рада Ура'ни. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_044
27. 1нструмент створення реорганiзованого Глобального екологiчного фонду. URL: https://www.thegef.org/sites/default/ files/publications/GEF_instrument-interior-March23.2015_1.pdf
27. Стокгольмська конвенщя про стiйкi органiчнi забруд-нювачi (укр/рос): Закон Укра'ни вщ 18.04.2007 № 949-V // База даних «Законодавство Укра'''ни»/Верховна Рада Ура'ни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a07
29. Kонвенцiя Оргашзацп Об'еднаних Нацш про бороть-бу з опустелюванням у тих кражах, що потерпають вiд серйоз-но''' посухи та/або опустелювання, особливо в Африцп Закон Укра'ни вiд 04.07.2002 № 61-IV // База даних «Законодавство Укра'''ни»/Верховна Рада Ура'ни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995_120
30. The Guide to Global Environmental Facility, Publication Author: GEF Secretariat, Date of Publication: October, 2015. URL: https://www.thegef.org/publicatioAZ-CSOns/a-z-gef
31. Офщшний сайт Глобального еколопчного фонду. URL: https://www.thegef.org/country/ukraine
REFERENCES
Baluieva, O. V. "«Zelena ekonomika» yak vektor innovatsiino-ho rozvytku ekonomiky" [«Green economy» as a vector of innovative economic development]. Prometei, no. 3 (42) (2013): 72-79.
"Declaration of the United Nations Conference on the Human Environment" UN (1972). http://www.unep.org/documents. multilingual/default.asp?documentid=97&articleid=1503
Danylyshyn, B., Dorohuntsov, S., and Mishchenko, V. Pryrod-no-resursnyi potentsial staloho rozvytku Ukrainy [Natural Resource Potential for Sustainable Development of Ukraine]. Kyiv: RVPS Ukrainy, 1999.
Derzhavne ahentstvo ekolohichnykh investytsii Ukrainy. http://www.neia.gov.ua
Dopovid Ukrainy do Konferentsii OON zi staloho (zbalanso-vanoho) rozvytku Rio+20: proekt [Ukraine's Report to the United Nations Conference on Sustainable (Balanced) Development Rio + 20: Project]. Kyiv: In-t heohrafii NANU, 2012.
Herasymenko, Ya. O. "Rol innovatsiinoho potentsialu ekolo-hichnoi osvity i nauky u zbalansovanomu rozvytku Ukrainy" [The role of the innovative potential of ecological education and science in the balanced development of Ukraine]. Osobystist. Suspilst-vo. Pravo, part 1. Poltava; Kharkiv: Tochka, 2012.
"Instrument stvorennia reorhanizovanoho Hlobalnoho ekolohichnoho fondu" [Tool for the creation of a reorganized Global Environment Facility]. https://www.thegef.org/sites/default/ files/publications/GEF_Instrument-Interior-March23.2015_1.pdf
"K 2025 godu solnechnaya energiya budet deshevle, chem elektrichestvo iz uglya ili gaza?" [By 2025, will solar energy be cheaper than electricity from coal or gas?]. https://ibud.ua/ua/ novost/k-2025-godu-solnechnaya-energiya-budet-deshevle-chem-elektrichestvo-iz-uglya-ili-gaza-16290
"Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change" UN (1998). http://unfccc.int/kyoto_proto-col/items/1678.php
Kontseptsiia staloho rozvytku Ukrainy [Concept of sustainable development of Ukraine]. Kyiv, 1997.
Kontseptsiia staloho rozvytku Ukrainy: Proekt [Concept of sustainable development of Ukraine: Project]. Kyiv, 2000.
Kotliarevskyi, Ya. V., Melnykov, O. V., and Shtanhret, A. M. Kontseptualni zasady zabezpechennia staloho rozvytku informatsii-noisfery Ukrainy [Conceptual framework for ensuring the sustainable development of the information sphere of Ukraine]. Kyiv: Tsentr uchb. lit., 2016.
[Legal Act of Ukraine] (1992). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995_030
[Legal Act of Ukraine] (1996). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995_044
[Legal Act of Ukraine] (1998). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/615/98
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995_120
[Legal Act of Ukraine] (2007). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995_a07
Ofitsiinyi sait Hlobalnoho ekolohichnoho fondu. https:// www.thegef.org/country/ukraine
Pearce, D., Markandya, A., and Barbier, B. Blueprint for a Green economy London: Earthscan, 1989.
Potapenko, V. H. "Derzhavna polityka staloho rozvytku na zasadakh «zelenoi» ekonomiky" [State policy of sustainable development on the principles of the «green» economy]. http://www. niss.gov.ua/articles/1237/
Potapenko, V. H. Stratehichni priorytety bezpechnoho rozvytku Ukrainy na zasadakh «zelenoi ekonomiky» [Strategic priorities of Ukraine's safe development on the principles of the «green economy»]. Kyiv: NISD, 2012.
"Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future)" UN (1987). http://www.un-doc-uments.net/wced-ocf.htm
"Rockfeller Brothers Fund: Divestment Statement" https:// www.rbf.org/about/divestment
"Students occupy Oxford university in fossil fuel divestment protest" https://www.theguardian.com/environment/2015/ mar/16/oxford-university-defers-fossil-fuel-divestment-decision.
Semeniuk, E. P. Filosofski zasady staloho rozvytku [Philosophical foundations of sustainable development]. Lviv: Afisha, 2002.
Shlapak, M. "Zeleni investytsii prokotylysia povz Ukrainy do Chekhii" [Green investments swept past Ukraine to the Czech Republic]. http://ecoclubua.com/2012/02/zeleni-investytsiji-prokoty-lysya-povz-ukrajiny-do-chehiji/
"The Global Competitiveness report 2012-2013" In World economic forum, 2012.
"The Guide to Global Environmental Facility, Publication Author: GEF Secretariat, Date of Publication: October, 2015" https:// www.thegef.org/publicatioAZ-CSOns/a-z-gef
Vernadskiy, V. I. Nauchnaya mysl kak planetarnoye yavleniye [Scientific thought as a planetary phenomenon]. Moscow: Nauka, 1991.
"Zvit pro Proekty spilnoho vprovadzhennia Ukrainy" [Report on Joint Implementation Projects of Ukraine]. Ukrainskyi reiestr vuhletsevykh odynyts. http://www.carbonunitsregistry.gov.ua/ ua/261.htm
«Zelena» stratehiia rehionu [«Green» strategy of the region]. Saky: In-t problem rynku ta ekon.-ekol. doslidzh. NANU, 2011.
