CC BY
8
УДК 658.589:339.5 JEL: D25; О30; О31; О38; F40
РОЗВИТОК МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТНО-1МПОРТНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО1 СМНОСТ! П1ДПРИеМСТВ
© 2020 КУЗЬМ1Н о. е., жигало о. ю.
УДК 658.589:339.5
JEL: D25; 030; О31; О38; F40
Кузьмш О. €., Жигало О. Ю. Розвиток митного регулювання експортно-iMnopTHoi дiяльностi в умовах використання iнновацiйноi' емносп шдприемств
Статтю присвячено розробленню та об(рунтуванню модел'> розвитку митного регулювання експортно-'мпортноi д'яльностi в умовах використання ¡нновацшно! eмностi пiдпри£мств. Досл'дження (рунтувалось на вивченн наявних проблем у сферi митного регулювання експортно-i'мпортноi д'тльност'!, як перешкоджають ефективному використанню тдпри£мствами iнновацiйноi £мност'> у напрям'> впровадження та ко-мерцiалiзацiiiнновацiй на шоземних ринках. За одержаними результатами досл'дження запропоновано конкретн 'шструменти митного регулювання експортно-'шпортноi д'яльностi у розр'в'1 митного оформлення та митного контролю, що в'дпов'дають £вропейськiй митнш практик. Вза£мозв'язокзапропонованихмитних 'шструмент'в знайшов в'дображення в удосконаленш модел'> митного регулювання експортно-'мпортноi д'>яльност'1, котра репрезенту£ 1хню спонукаючу, стимулюючу та актив'вуючу дю на процеси впровадження та комерцiалiзацiiiнновацiй на шоземних ринках з урахуванням р'вня iнновацiйноi £мност'> тдпри£мства. Розроблена модель розвитку митного регулювання експортночмпортно'!' д'>яльност'1 тдпри£мств з урахуванням р'вня iнновацiйноi£мност'> адресу£ться представникам оргашв законодавчоi влади задля удосконалення нормативно-правовоi бази у напрямi спрощення митних процедур з метою активiзацii експорту iнновацiйноi продукцП втчизняних тдпри£мств на виконання положень Експортно: стратеги Украни та Угоди про асо^а^ю м!ж Украною та £вропейським Союзом. Ключов'! слова:митнерегулювання, експортна д'яльтсть, 'мпортна д'яльшсть, iнновацiйна £мшсть, тнова^я, комерцiалiзацiя, тдпри£мство. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-28-34 Рис.: 1. Б'бл.: 10.
Кузьмн Олег бвгенович - доктор економiчних наук, професор, директор Навчально-наукового 'тституту економки i менеджменту Нацонально-
го ушверситету «Льв'вська пол'техн'ша» (вул. Митрополита Андрея, 5, Льв'в, 79013, Украна)
E-mail: oleh.y.kuzmin@lpnu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6014-6437
Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-6451-2017
Жигало Оксана Юрнвна - астрантка кафедри економки тдпри£мства та нвестицш, Нацональний утверситет «Льв'вська пол'техн'ша»
(вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна)
E-mail: o.zygalo888@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0282-5113
Researcher ID: https://publons.com/researcher/3587977/oksana-zhyhalo/
УДК 658.589:339.5 JEL: D25; 030; 031; 038; F40
Кузьмин О. Е., Жигало О. Ю. Развитие таможенного регулирования экспортно-импортной деятельности в условиях использования
инновационной емкости предприятий
Статья посвящена разработке и обоснованию модели развития таможенного регулирования экспортно-импортной деятельности в условиях использования инновационной емкости предприятий. Исследование основывалось на изучении существующих проблем в сфере таможенного регулирования экспортно-импортной деятельности, которые препятствуют эффективному использованию предприятиями инновационной емкости в направлении внедрения и коммерциализации инноваций на иностранных рынках. По полученным результатам исследования предложены конкретные инструменты таможенного регулирования экспортно-импортной деятельности в разрезе таможенного оформления и таможенного контроля, соответствующие европейской таможенной практике. Взаимосвязь предложенных таможенных инструментов нашла отражение в усовершенствованной модели таможенного регулирования экспортно-импортной деятельности, которая представляет их побуждающее, стимулирующее и активизирующее действие на процессы внедрения и коммерциализации инноваций на иностранных рынках с учетом уровня инновационной емкости предприятия. Разработанная модель развития таможенного регулирования экспортно-импортной деятельности предприятий с учетом уровня инновационной емкости адресуется представителям органов законодательной власти для усовершенствования нормативно-правовой базы в направлении упрощения таможенных процедур с целью активизации экспорта инновационной продукции отечественных предприятий в соответствии с положениями Экспортной стратегии Украины и Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом.
Ключевые слова: таможенное регулирование, экспортная деятельность, импортная деятельность, инновационная емкость, инновация, коммерциализация, предприятие. Рис.: 1. Библ.: 10.
Кузьмин Олег Евгеньевич - доктор экономических наук, профессор, директор Учебно-научного института экономики и менеджмента Национального университета «Львовская политехника» (ул. Митрополита Андрея, 5, Львов, 79013, Украина) E-mail: oleh.y.kuzmin@lpnu.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6014-6437 Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-6451-2017
Жигало Оксана Юрьевна - аспирантка кафедры экономики предприятия и инвестиций, Национальный университет «Львовская политехника»
(ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
E-mail: o.zygalo888@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0282-5113
Researcher ID: https://publons.com/researcher/3587977/oksana-zhyhalo/
UDC 658.589:339.5 JEL: D25; 030; 031; 038; F40
Kuzmin O. Y., Zhyhalo O. Y. Development of Customs Regulation of Export-Import Activities in the Conditions of Using the Innovative Capacity
of Enterprises
The article is concerned with elaboration and substantiation of the model for development of customs regulation of export-import activities in the conditions of using the innovative capacity of enterprises. The research is based on the study of existing problems in the sphere of customs regulation of export-import activities, which prevent the efficient use of innovative capacities by enterprises in the direction of introduction and commercialization of innovations in foreign markets. According to the obtained results of the study, specific instruments of customs regulation of export-import activities in terms of customs clearance and customs control, which correspond to the European customs practice, are proposed. The relationship of the proposed customs instruments is reflected in the improved model of customs regulation of export-import activities, which represents their incentive, stimulating and activating effect on the processes of implementation and commercialization of innovations in foreign markets, taking into account the level of innovation capacity of enterprise. The resulting model for development of customs regulation of export-import activities of enterprises taking into account the level of innovation capacity is suggested to the attention of representatives of legislative authorities to improve the regulatory framework in direction of simplification of customs procedures aimed at increasing exports of innovative products produced by national enterprises and implementing the provisions of the Export strategy of Ukraine and the Association Agreement between Ukraine and the European Union.
Keywords: customs regulations, export activities, import activities, innovative capacity, innovation, commercialization, enterprise. Fig.: 1. Bibl.: 10.
Kuzmin Oleh Ye. - D. Sc. (Economics), Professor, Director of the Scientific-Educational Institute of Economics and Management of the Lviv Polytechnic National
University (5 Mytropolyta Andreia Str., Lviv, 79013, Ukraine)
E-mail: oleh.y.kuzmin@lpnu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6014-6437
Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-6451-2017
Zhyhalo Oksana Yu. - Postgraduate Student of the Department of Economics and Business Investment, National University «Lviv Polytechnic» (12 Stepana
Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine)
E-mail: o.zygalo888@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0282-5113
Researcher ID: https://publons.com/researcher/3587977/oksana-zhyhalo/
Переход в^д сировинного експорту до комерщ-^зацц шновацшно! продукци на зарубiжних ринках е одним iз ключових завдань держав-них оргашв влади, що чиго задекларовано в Експорт-нш стратегй Украши на 2017-2020 рр. [1]. Адже таке завдання е прюритетним навиъ i для високорозвине-них кра1н свиу, котрi характеризуются сильною та стабкьною економiчною системою, однак постшно прагнуть нарощувати частку високотехнолопчного експорту з метою забезпечення подальшого прогре-сивного розвитку. Св^дченням цього е даш, зпдно з якими частка експорту високотехнолопчно! продукци у загальнш структурi експорту окремих европей-ських розвинених держав сягала навпь понад 30 %. Так, найвища частка високотехнолопчного експорту у 2018 р. спостерИалась серед таких держав: Iрландiя (34,7 %), Мальта (25,6 %), Шдерланди (21,3 %), Фран-щя (20,5 %), Чехiя (17,0 %), Антя (16,7 %), Угорщина (15,6 %), Шмеччина (15,1 %), Австрiя (13,8 %). При цьо-му у бвропейському Союзi така частка в середньому становить 17,9 % [2].
Варто зауважити, що нарощення обсяпв експорту результапв шновацшно! дiяльностi е справою не лише шдприемницьких структур, а повинно супрово-джуватись активною шдтримкою i сприянням оргашв державно'! влади. Саме тому важливим завданням оргашв державно!' влади е створення сприятливого середовища для впровадження та комерщалiзащ! ре-зультапв шновацшно! дiяльностi вичизняних бiзнес-структур на шоземних ринках через використання i нарощення !хньо! шновацшно'! емности Одним iз нев^д'емних i ключових напрямiв державно! еконо-мiчноI полiтики, що в^дображае засади регулювання зовншньо! торивл^ в тому чи^ й експорту резуль-тапв шновацшно! дiяльностi шдприемств, е митна полiтика.
Митш органи вщграють важливу роль у розвитку експорту впчизняно! шновацшно! продукци. По-перше, йдеться про застосування сприятливо! митно! полiтики у виглядi надання спещальних спрощень, шльг i преференцш для шдприемств, як володшть шновацшною емшстю, з метою стимулювання !хньо!
експортно! дiяльностi. По-друге, не менш важливо забезпечити дiевий митний контроль за перемщен-ням товарiв, якi мктять об'екти iнтелектуальноI влас-ностi, задля недопущення потрапляння на внутрiшнi ринки контрафактних товарiв, а отже, забезпечення належного захисту прав штелектуально! власностГ
Як свiдчить практика, чимало вГтчизняних шд-приемств одну iз ключових проблем виходу на шоземш ринки вбачають саме у недостатнш сприятливосп державно! митно! полiтики для реалГ-зацГ! зовнiшньоекономiчних операцiй. Вiдповiдно до результатГв дослiджень 1нституту економiчних досль джень i полiтичних консультацiй у 2018/2019 рр., 80 % опитаних укра!нських експортерiв та iмпортерiв вва-жають, що робота вiтчизняноI митнищ потребуе змiн [3]. Це дае шдстави стверджувати, що на сучасному етапi все ще iснуе чимало проблем у робоп вГтчиз-няних митних оргашв, котрi перешкоджають, а отже, не стимулюють реалГзацГ! мiжнародних торговельних операцiй, в тому числГ й експорту iнновацiйно!' продукцГ!. Це вказуе на необхiднiсть удосконалення та реформування роботи митних оргашв, а також !х-нього подальшого гармоншного розвитку згiдно iз загальноприйнятими европейськими стандартами.
В умовах активГзацГ! мiжнародно!' торгiвлi шд впливом евроiнтеграцiйних процесiв значною мiрою посилюеться увага вiтчизняних i зарубiжних науков-цiв до реформування та гармошзацГ! митних проце-сiв в УкраМ згiдно iз европейськими нормами. Однак слГд зауважити, що наявш науковi джерела в митнiй сферi [4-8] здебiльшого розкривають проблеми удосконалення процеав митного оформлення та митно-го контролю для усГх суб,ектiв господарювання. Тодi як невиршеною залишаеться проблема розроблен-ня та використання спещальних митних шструмен-пв стимулювання зовнiшньоекономiчноI дiяльностi пiдприемств, як володiють iнновацiйною емнiстю, у контекста активГзацГ! експорту iнновацiй.
Наявнiсть шновацшно! емностi у пiдприемства е базовою передумовою для запровадження та ве-дення шновацшно! дiяльностi. При цьому прийняття ршення про вихiд тдприемства на iноземнi ринки з шновацшною продукцiею багато в чому залежить вГд сприятливостi зовнiшнiх умов, в тому числГ й митного регулювання експорту результатГв iнновацiйноI дшльносп суб,ектiв господарювання. Адже полiтика максимального сприяння митних оргашв для веден-ня легально! мiжнародноI торгiвлi формуе реальш стимули для бiзнес-структур, як володiють шнова-цiйною емнiстю, щодо впровадження та виведення шновацш на зарубiжнi ринки. На жаль, наявна ситу-ац1я демонструе протилежне, оскГльки спецiальних спрощень i преференцiй митного характеру для вГ-тчизняних експортерiв iнновацiйноI продукцГ! практично немае, тодГ як чимало пiдприемств зазначають
про кнування проблем у робой митних органiв, якГ перешкоджають здшсненню експортно-iмпортних операцiй.
З огляду на вищевикладене мета статт полягае в удосконаленш iнструментарiю митного регулювання експортно-iмпортно!' дшльносп не лише для шд-приемств, якГ вже комерцiалiзують iнновацiйну про-дукцГю на зарубГжних ринках, але й для тих суб'ектГв господарювання, якГ володГють шновацшною емшс-тю та перебувають на еташ прийняття рГшення щодо виведення результатГв '!хньоI ГнновацГйно! дГяльностГ за межГ кра!ни.
Перш за все, варто зауважити, що тдприемства можуть характеризуватись рГзним рГвнем ГнновацГйно! емностГ, що вГдображае вГдмГнностГ у рГвнях !хнього ГнновацГйного розвитку та потенщалу, мож-ливостях, спроможностГ, готовности доцГльностГ та потребГ впровадження та комерщалГзацГ! ГнновацГй. Це породжуе необхГдшсть диференцГацГ! шструмен-тарГю митного сприяння суб'ектам господарювання у запровадженш та розвитку експорту результатГв ^ньо! ГнновацГйно! дшльностГ Отже, слГд Гдентифь кувати репрезентативш рГвнГ ГнновацГйно! емностГ пГдприемств як напрями для визначення конкретних митних шструменпв з просування та шдтримки експорту Iхньо!' ГнновацГйно! продукцГ!. Вважаемо за до-щльне виокремлювати три базовГ рГвнГ ГнновацГйно! емностГ тдприемства (низький, середнш та високий рГвш) як вектори для розроблення вГдповГдних митних шструменпв щодо стимулювання впровадження та комерщалГзацГ! ГнновацГй на зарубГжних ринках. СлГд зауважити, що такий подГл не мае на метГ надати вичерпну змГстовну характеристику рГвнГв ГнновацГйно! емностГ тдприемства, а призначений для визначення конкретних митних заходГв Гз стимулювання до запровадження та комерщалГзацГ! результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ на шоземних ринках.
На шдставГ вивчення вГтчизняного й шозем-ного зарубшного митного досвГду, а також практики функщонування пГдприемств, якГ характеризуються шновацшною емшстю [1-10], по-будовано модель розвитку митного регулювання експортно-Гмпортно! дГяльностГ пГдприемств з ураху-ванням рГвня Iхньо!' ГнновацГйно! емностГ (рис. 1).
За низького рГвня ГнновацГйно! емностГ пГдприемств виникае необхГдшсть у спонуканш до нарощен-ня та використання !хньо! ГнновацГйно! емностГ з метою впровадження та перспективно! комерщалГзацГ! ГнновацГй на зарубГжних ринках. ОскГльки суб'екти господарювання, як володГють низьким рГвнем ГнновацГйно! емностГ, здебГльшого характеризуються недостатшм ресурсним забезпеченням для ведення ГнновацГйно! дГяльностГ та комерщалГзацГ! !"! результатГв на шоземних ринках, дощльно, перш за все, розширити доступ цих шдприемницьких структур до
и
е о
■О
МИТН1 ОРГАНИ
МИТН1 ПОСЕРЕДНИКИ
1нструменти митного регулювання
Митний контроль
¡нтеграцт нацюнальноТ бази даних митних органт у сфер1 охорони прав ¡нтелектуальноТ власносп (ПIВ) ¡з ¡нформацшними системами £С; розвитокствпраф митних оргаьпв ¡з правовласниками; ведения та опубл1кування статистики у сфер1 охорони ПIВ; запровадження кращого ввропейського досвщу у сфер1 охорони ПIВ;
удосконалення мехашзмт управлшня ризиками у сфер1 охорони ПIВ;
розвитоксгмвробп"ництва ¡з митними органами ключових краш походження, транзиту та призначення товарт, що мктять об'вкти ПI В;
поглиблення взавмодм з ¡ншими органами влади та службами у сфер1 охорони П1В
к
'ч:
Митне оформления
розтермшування сплати митних платежт \ податмв при ¡мпорт1;
перегляд та зменшення ставок вввного мита; першочергове митне оформления при ¡мпорт1; удосконалення механвму визначення митноТ вартосп при ¡мпорт1;
систематична ¡нформацшно-консультацшна робота
О
першочергове митне оформления при експорт1; удосконалення механвму визначення краТни походження товару при експорт1; систематична ¡нформацшно-консультацшна робота;
налагодження ствпращ митних органт ¡з митними оргашзацтми
пропагування 1нституту Авторизованого економтного оператора; запровадження мехашзму централвованого митного оформления при експорт1; удосконалення механвму повернення ПДВ при експорт1;
першочергове митне оформления при експорт1
О
П1ДПРИСМСТВО
Р1вш ¡нновацшноГ емносп
ОС
ч:
пз
пз
I
о
с
и
Низький ртень ¡нновацшноТ емносп
Середнш ртень ¡нновацшноТ емносп
Високий ртень ¡нновацшноТ вмносп
Рис. 1. Модель розвитку митного регулювання експортночмпортноТд1яльносп пщприемств з урахуванням ршня ТхньоТ¡нновацшноТ емносп Примггка: розроблено авторами.
оо
ЕКОНОМ1КА ШЖНАР0ДН1 еконошчы В1дн0сини
закордонного обладнання, сировинно-матерГальних ресурав, якГ необйдш для виробництва ГнновацГйно! продукцГ!.
Одним Гз дГевих митних ГнструментГв у цш сферГ може бути розтермшування сплати митних платежГв Г податюв на Гмпортне об-ладнання, а також сировину та матерГали, якГ вико-ристовуватимуться в процесГ виробництва Гннова-цГйно! продукцГ!. АдекватнГсть застосування цього Гнструменту обгрунтовуеться тим, що значна частина вГтчизняних пГдприемств характеризуеться дефГци-том фГнансових ресурсГв, а такий механГзм розтер-мГнування дасть змогу оптимально перерозподГлити фГнансовий капГтал.
Ще одним дГевим заходом митного характеру, про який згадуеться в Експортнш стратеги Украши на 2017-2021 рр. [1], е перегляд та об'ективне зменшен-ня ставок ввГзного мита на обладнання, а також си-ровину та матерГали, якГ необхГднГ для виробництва шновацшно! продукцЦ. Для запровадження такого шструменту слГд ретельно дослГдити та проаналГзу-вати динамГку змГни ставок Гмпортного митна на про-дукцГю, яка е найбГльш затребуваною у виробничому процесГ ГнновацГйних пГдприемств.
Зпдно з результатами проведених опитувань [3] чимало ГмпортерГв та експортерГв зазначають про довготривалГсть митного оформлення продукцГ!, що е одним Гз ключових дестимулюючих чинникГв впливу на рГшення суб,ектГв господарювання щодо здГйснення зовнГшньоекономГчно! дГяльностГ. Адже значш затрати часу, пов'язаш Гз виконанням митних формальностей, породжують додатковГ непродук-тивнГ фГнансовГ втрати. У цьому контекстГ дГевим Гнструментом зГ сторони митних органГв може бути надання пГдприемствам, якГ володГють ГнновацГйною емшстю, права на першочергове митне оформлення продукцГ!, яка ввозиться на територГю держави Г буде застосовуватись у процеа виробництва ГнновацГйно! продукцГ!.
Варто зауважити, що важливим завданням митних органГв е забезпечити систематичне Гнфор-мування суб,ектГв господарювання, якГ володГють ГнновацГйною емнГстю, про усГ додатковГ стимули, преференцГ! та пГльги, якГ вони отримають у проце-сГ митного оформлення як виробники ГнновацГйно! продукцГ!. Адже бГльшГсть пГдприемств може навГть не здогадуватись про Гснування призначених для них як виробникГв ГнновацГйно! продукцГ! додаткових пе-реваг. У випадку будь-яких звернень представникГв пГдприемств, якГ володГють ГнновацГйною емнГстю, до митних органГв необхГдно забезпечити надання вичерпних Г зрозумГлих консультацш Г роз'яснень нормативно-правових засад митного оформлення продукцГ! при експортних та Гмпортних операцГях.
Ще однГею проблемою, яка перешкоджае здГй-сненню Гмпортних операцГй, на думку вГтчизняних
пГдприемств, е непрозорГсть визначення митно! вартостГ продукцГ! представниками митних органГв з метою !! необ'ективного завищення. Для вирГшен-ня зазначено! проблеми та водночас спонукання вГт-чизняних пГдприемств до використання !хньо! Гнно-вацшно! емностГ рекомендовано посилити контроль за дГями працГвникГв митних органГв, якГ займаються перевГркою митно! вартостГ Гмпортовано! продукцГ! суб'ектами господарювання, якГ володГють Гннова-цГйною емнГстю.
При середньому рГвш ГнновацГйно! емностГ пГд-приемств доцГльною е стимулююча полГтика митних органГв, котра вГдображатиме дГевГ митнГ Гнструмен-ти заохочення шновацшних пГдприемств до виве-дення та комерцГалГзацГ! результатГв !хньо! Гннова-цГйно! дГяльностГ на зарубГжних ринках. Адже такГ суб'екти господарювання зазвичай функцГонують на внутрГшнГх ринках, незважаючи на те, що володГють достатнГм ГнновацГйним потенцГалом для виходу на ГноземнГ ринки. За таких обставин виникае необхГд-нГсть у створеннГ митними органами реальних дГевих стимулГв для пГдприемств Гз посереднГм рГвнем Гнно-вацшно! емностГ до комерцГалГзацГ! результатГв Кхньо! ГнновацГйно! дГяльностГ за кордоном.
ОскГльки пГдприемства Гз середнГм рГвнем Гн-новацшно! емностГ здебГльшого не здшснюють екс-порту результатГв !хньо! ГнновацГйно! дГяльностГ, то першочерговим завданням митних органГв е система-тичне Гнформування таких суб'екпв господарювання про наявнГ митнГ стимули, преференцГ! та пГльги для експортерГв ГнновацГйно! продукцГ!. У контекстГ сти-мулювання експортно! дГяльностГ пГдприемств Гз се-реднГм рГвнем ГнновацГйно! емностГ доцГльно також налагодити спГвпрацю митних органГв зГ спецГалГзо-ваними митними оргашзащями (наприклад, Торгово-промисловими палатами, асоцГацГями незалежних митних експертГв, митних посередникГв тощо), якГ надають митнГ послуги з просування зовшшньоеко-номГчних операцГй.
Важливим завданням митних органГв у межах стимулювання експортно! дГяльностГ вГтчиз-няних виробникГв ГнновацГйно! продукцГ! е та-кож надання вичерпних Г зрозумГлих консультацГй Г роз'яснень нормативно-правових засад митного оформлення продукцГ! при експортГ. КрГм того, для пГдприемств Гз середнГм рГвнем ГнновацГйно! емностГ можна запропонувати надання права першочергового митного оформлення иньо! ГнновацГйно! продукцГ!, яка призначена на експорт. ЗдебГльшого такГ пГдпри-емства ще не реалГзовують експортно! дГяльностГ або здшснюють !"! у невеликих обсягах, а тому зниження затрат часу на митне оформлення продукцГ! видава-тиметься реальним стимулом до комерщалГзацГ! ш-новацш на шоземних ринках.
ЗгГдно Гз результатами спецГалГзованого опиту-вання [3] та експортною практикою чимало вГтчизня-
них експортерiв скаржаться на проблему складност застосування чинних правил визначення походження товару. Незважаючи на запровадження певних спро-щень у процедурi визначення краши походження товару, на практищ виникае чимало непорозумiнь мiж митними органами та суб'ектами зовншньоеконо-мiчноi дiяльностi щодо пiдтвердження походження товару. Таким чином, для виршення цiеi проблеми слiд забезпечити зi сторони митних органiв застосування спрощеного механiзму визначення краши походження iнновацiйноi продукци, що чiтко в^по-вiдатиме чинним нормативно-правовим вимогам та европейськш практицi, з виключенням додаткових необгрунтованих документальних обтяжень.
Важливим завданням митних оргашв у контекст стимулювання пiдприемств iз середнiм рiв-нем iнновацiйноi емностi до запровадження та здшснення експортно'1 дiяльностi е сприяння у вза-емоди iз iншими службами державного контролю (фггосаштарного, ветеринарно-санiтарного й iнших видiв техшчного контролю).
Як свiдчить вiтчизняна практика, доволi часто митне оформлення продукци затягуеться з огляду на необхiднiсть додаткових узгоджень iз службами державного контролю, як можуть стосуватись пред'явлення додаткових докуменив пiдтвердження якост та характеристик продукци. Тому зi сторони митних органiв важливо забезпечити спрощеш умо-ви взаемоди експортерiв iнновацiйноi продукци зi службами державного контролю на засадах надання певних гарантш.
Пiдприемства iз високим рiвнем шновацшно! емностi е найбiльш перспективними суб'ектами з по-зици нарощення обсяпв експорту результатiв 1'хньо1' iнновацiйноi дiяльностi, адже характеризуються високим шновацшним потенцiалом i е спроможними продукувати конкурентоздатну шновацшну продук-цiю. Зазвичай таи суб'екти господарювання вже здш-снюють шновацшну дiяльнiсть i комерцiалiзують и результати як на внутршньому, так i на зовнiшньому ринках. За таких обставин ключовим завданням мит-них оргашв е активiзацiя експортно! дiяльностi шд-приемницьких структур, якi в^дображають високий рiвень iнновацiйноi емностi.
Законом Украши «Про внесення змiн до Мит-ного кодексу Украши щодо деяких питань функцю-нування авторизованих економiчних операторiв» вiд 2 жовтня 2019 р. № 141-1Х було запроваджено 1нститут Авторизованого економiчного оператора (АЕО), який пропонуе законослухняним суб'ектам зовнiшньоекономiчноi дiяльностi чимало переваг i спрощень пiд час ведення мiжнародноi торгiвлi [9]. У цьому контекст завданням митних органiв е за-охочення та сприяння в отриманш пiдприемствами iз високим рiвнем шновацшно! емност АЕО, в тому
чи^ шляхом iнформування про його переваги та спрощення.
Як св^дчить зарубiжна практика [4; 10], ктотним спрощенням митного оформлення продукцЦ для шд-приемницьких структур е мехашзм централiзованого митного оформлення, що розмежовуе мкце фактичного представлення товару до митного огляду в^д мшця подання докуменив та 1'хнього електронного оброблення. У такий споаб суб'екти зовншньоеко-номiчноi дiяльностi отримують можливiсть зменши-ти затрати часу на митне оформлення, адже шсля на-дання пакета докуменив в електронному виглядi ви-значеному структурному пiдроздiлу митних оргашв шдприемство зможе представити товар для митного огляду у найзручшшому для нього мкщ, яке терито-рiально входить до складу цього шдроздку.
За умов вiдсутностi авторизаци АЕО та мехашз-му централiзованого митного оформлення дощльно забезпечити для шдприемств, якi володiють високим рiвнем шновацшно1 емностi, право на першочергове митне оформлення шновацшно1 продукци, що при-значена на експорт. Це дасть змогу заохотити таких суб'екйв господарювання до нарощення обсяпв експорту результата 1хньо1' iнновацiйноi дiяльностi з огляду на скорочення затрат часу, необх1дних для виконання митних формальностей.
Ще однiею проблемою, про яку зазначають вичизняш експортери, е неповернення ПДВ або довготривалий, ускладнений та непрозорий мехашзм його повернення. Саме тому у контекст активiзацu експортно1 дiяльностi шдпри-емницьких структур, що характеризуються високим рiвнем шновацшно1 емностi, доцiльно забезпечити для них гаранта повернення ПДВ, що стимулюва-тиме !х до нарощення обсяпв продажу шновацш за кордоном.
висновки
Результати виконаних досл^джень дали змогу встановити, що одшею iз ключових проблем, яка перешкоджае розвитку експорту вггчизняно1 шно-вацiйноi продукци, е низький рiвень ефективностi державного регулювання ще:' сфери через в1дсут-нiсть якiсних механiзмiв стимулювання i пiдтримки експортерiв iнновацiйноi продукци. Важливе мкце у структурi органiв державноi влади, якi регулюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, вiдводиться митнiй службi. Низький рiвень експорту вiтчизняноi шнова-цшно!' продукци та наявш проблеми пiд час реал1заци мiжнародних торговельних операцiй зумовили необ-хiднiсть в удосконаленнi моделi митного регулювання експортно-iмпортноi дiяльностi пiдприемств у напрямi гармонiзацГi з европейськими митними нормами. Запропонована модель кентифшуе та сис-
о
о <
О
<
О
CL <
3
Ё
0
1
ш
тематизуе найбмьш npiopMTeTHi шструменти митно-го регулювання експортно^мпортно'Т дiяльностi з по-зици забезпечення Т'хньо'Т спонукаючоi, стимулюючоi та активiзуючоi ди на впровадження та комерщал1за-цiю iнновацiй на iноземниx ринках шдприемствами i3 рiзними рiвнями iнновацiйноi емность ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Розпорядження Кабшету MiHicTpiB УкраТни «Про схвалення ЕкспортноТ стратеги УкраТни на 20172021 рр.» вiд 27.12.2017 № 1017-р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1017-2017-%D1%80
2. Official site of the European statistics (Eurostat). Hightech exports data. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/ web/products-datasets/-/tin00140
3. Анал™чний 3BiT за результатами четвертоТ хвилi опитування украТнських iмпортерiв та експорте-рiв «Спрощення процедур торгiвлi в УкраУ: оцш-ки та оч^вання бiзнесу 2018/2019» // 1нститут економiчних дослiджень та полiтичних консуль-тацш. URL: http://www.ier.com.ua/ua/publications/ reports?pid=6168
4. Czyzowicz W., Adamiw M. Reformowanie Sluzby Celnej Ukrainy, a doswiadczenia polskie - podstawowe problemy zarz^dzania. Monitor prawa celnego i poda-tkowego. 2020. № 3. P. 83-100.
5. Мельник О. Г., Адамiв М. £., Тодощук А. В. Реформу-вання митноТ системи УкраТни в умовах европей-ськоТ штеграцп : монографiя. Львiв : Мгськ iнформ. системи, 2018. 215 с.
6. Комарницька Г. О. Мехашзм розвитку митного обслуговування в умовах державно-приватного партнерства. Нвестицп: практика та досв1д. 2019. № 15. С. 27-34.
7. Бережнюк I. I., Коляда С. П. Реформування системи надання спрощень суб'ектам зовнiшньоекономiч-ноТ дiяльностi в УкраТ'ш. Бiзнес 1нформ. 2018. № 1. С. 48-53.
8. Бережнюк I. Г. Митне регулювання УкраТни: нацн ональш та мiжнароднi аспекти : монографiя. Днi-пропетровськ : Акад. митноТ служби УкраТни, 2009. 543 с.
9. Закон УкраТни «Про внесення змш до Митного кодексу УкраТни щодо деяких питань функцюнуван-ня авторизованих економiчних оператс^в» вщ 02.10.2019 № 141-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/141-20
10. Platforma Ustug Elektronicznych Skarbowo-Celnych (PUESC) Krajowej Administracji Skarbowej Polski. URL: https://puesc.gov.pl/
REFERENCES
"Analitychnyi zvit za rezultatamy chetvertoi khvyli opytu-vannia ukrainskykh importeriv ta eksporteriv «Sprosh-chennia protsedur torhivli v Ukraini: otsinky ta ochiku-vannia biznesu 2018/2019»" [Analytical Report on the Results of the Fourth Wave of the Survey of Ukrainian Importers and Exporters "Simplification of Trade Procedures in Ukraine: Estimates and Expectations of Business 2018/2019"]. Instytut ekonomichnykh doslid-zhen ta politychnykh konsultatsii. http://www.ier.com. ua/ua/publications/reports?pid=6168
Berezhniuk, I. H. Mytne rehuliuvannia Ukrainy: natsionalni ta mizhnarodni aspekty [Customs Regulation of Ukraine: National and International Aspects]. Dnipropetrovsk: Akad. mytnoi sluzhby Ukrainy, 2009.
Berezhniuk, I. I., and Koliada, S. P. "Reformuvannia systemy nadannia sproshchen subiektam zovnishnyoekono-michnoi diialnosti v Ukraini" [Reforming the System of Providing Simplifications to the Entities of Foreign Economic Activity in Ukraine]. Biznes Inform, no. 1 (2018): 48-53.
Czyzowicz, W., and Adamiw, M. "Reformowanie Sluzby Celnej Ukrainy, a doswiadczenia polskie - podstawowe problemy zarzadzania". Monitor prawa celnego i podat-kowego, no. 3 (2020): 83-100.
Komarnytska, H. O. "Mekhanizm rozvytku mytnoho ob-sluhovuvannia v umovakh derzhavno-pryvatnoho partnerstva" [The Mechanism of Development of Customs Service in the Conditions of Public-private Partnership]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 15 (2019): 27-34.
[Legal Act of Ukraine] (2017). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1017-2017-%D1%80
[Legal Act of Ukraine] (2019). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/141-20
Melnyk, O. H., Adamiv, M. Ye., and Todoshchuk, A. V. Reformuvannia mytnoi systemy Ukrainy v umovakh yevro-peiskoi intehratsii [Reforming the Customs System of Ukraine in the Context of European Integration]. Lviv: Miski inform. systemy, 2018.
Official site of the European statistics (Eurostat). High-tech exports data. https://ec.europa.eu/eurostat/web/ products-datasets/-/tin00140
Platforma Uslug Elektronicznych Skarbowo-Celnych (PUESC) KrajowejAdministracji Skarbowej Polski. https://puesc.gov.pl/
