МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД КОНВЕРГЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В НАПРЯМКУ СТВОРЕННЯ СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ІННОВАЦІЙНИХ ЗАСАДАХ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ДАН1 ПРО АВТОРА

Бiленко Дар'я BiKTopiBHa, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент кафедри фшанав iMeHi Л.Л. Тарангул,

Ушверситет державноТ фюкальноТ' служби УкраТни,

вул. Ушверситетська, 31, м. Iрпiнь, КиТвська область, 08205, УкраТна

e-mail: BilenkoDaria1@gmail.com

orcid.org/0000-0002-6220-8101

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ

Беленко Дарья Викторовна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов имени Л.Л. Тарангул, Университет государственной фискальной службы Украины, ул. Университетская, 31, г. Ирпень, Киевская область, 08205, Украина e-mail: BilenkoDaria1@gmail.com

DATA ABOUT THE AUTHOR

Bilenko Daria, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor of Department of Finance named after L. l. Tarangul, University of State Fiscal Service of Ukraine,

31, Universytetska street, Irpin city in Kiev Region, 08205, Ukraine e-mail: BilenkoDaria1@gmail.com

Подано до редакци 04.05.2020 Прийнято до друку 06.06.2020

УДК 330.341.1 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-46-49-64

М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д КОНВЕРГЕНЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В НАПРЯМКУ СТВОРЕННЯ СП1ЛЬНИХ ПщПРИеМСТВ НА 1ННОВАЦ1ЙНИХ засадах

Борзенко О. О., Бойко О. М.

Питаннями конвергенцП, яку розглядають у якост/ зближення в'дпов'дних параметр¡в розвитку рег1он1в та кран с&ту займаються вчен-економсти тривалий час. Особливого значення питання набуло в перод глобал'зацп. Це е проритетом в забезпеченн безпеки держави, формуванн1 нац1онально'У ¡нновац1йно'У системи, створенн та функц1онуванн1 спльних п1дприемств, розвитку галузей промисловост/ на основ ¡нновац/'й.

При зд1йсненн1 дослдження визначено основну проблему, яка е актуальною в перод глобал'зацИ -конвергенц/'й н1 процеси в напрямку створення сптьних п1дприемств на ¡нновац/'йних засадах.

Особливост! конвергенцйних процес'т в процес/ функцонування спльних п1дприемств на основ/ ¡нновацй, у тому числ/ за рахунок розвитку наукових та '¡ндустр'альних парюв, кластер'в вис&тлювали у сво'Ух наукових працях видатн1 фах1вц1. Визначено проблеми функц1онування спльних п1дприемств на ¡нновац/'йних засадах, у тому числ/ за рахунок створення орган1зац1йних форм ¡нновац1йно'У д1яльност1, як активно досл'джуються вченими. Проте потребуе бльш детального подальшого вивчення, зокрема в розробц пропозиц1й щодо вдосконалення законодавчих та ¡нших нормативно-правових акт'т з питань д'яльност'! спльних п1дприемств, наукових, '¡ндустр'альних та технологчних парюв, кластер'т, як можуть бути механзмами ¡нновац1йного розвитку в промисловост1.

Постановка завдань полягае у визначенн основних засад конвергенцйних процес'т в напрямку створення спльних п1дприемств на ¡нновац/'йних засадах, а також розробц пропозиц1й щодо вдосконалення законодавчих та ¡нших нормативно-правових акт'т з питань розвитку спец1альних форм оргашзацИ ¡нновац1йно'У д1яльност1.

Метою дослдження е визначення особливостей конвергенцИз врахуванням особливостей м1жнародного досв/'ду функцонування спльних пдприемств та спец1альних форм оргашзацИ ¡нновац1йноУ д1яльност1.

Основними методами, як використовувались в процес/ проведення досл'дження е аналз, статистичний, пор1вняння, нормативно-правове регулювання.

Узагальнено м1жнародний досв/'д особливостей розвитку конвергенц/'й них процесв у кра'Унах Свропейського Союзу. Зокрема, це стосуеться групи кра'Ун «¡нновац'йних л1дер1в», до яко'У в'дносяться Швец1я, Дан1я, Ф1нлянд1я та Н1дерланди. Визначено позитивн1 аспекти ¡нновац1йного розвитку та фактори, як стримують розвиток.

Вагомим доробком е розгляд спльних пдприемств на територн УкраУни та КНР в умовах конвергенцИ. Також придлено значну увагу розвитку спец1альних форм орган1зац/У ¡нновац1йно'У д'яльност'!.

Запропоновано шляхи сп'троб'тництва м1ж УкраУною та КНР. Розроблено пропозици, як'! сприятимуть полпшенню сп1вроб1тництва у промислов1й, науковш та осв1тн1й сферах в напрямку розвитку укра'Унсько-китайського сп1вроб1тництва.

Галузь застосування результат¡в досл'дження - соц1ально-економ1чний розвиток.

© Борзенко О. О., Бойко О. М., 2020

Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 46

49

Ключовi слова: конверген^я, конвергенцiйнi процеси, нновацп, iнновацiйна дiяльнiсть, спецiальнi форми органiзацn ¡нновацшно)' д'яльност'!, кластери, технопарки, '¡ндустр'альн'! парки.

МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОПЫТ КОНВЕРГЕНЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ В НАПРАВЛЕНИИ СОЗДАНИЯ СОВМЕСТНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ НА ОСНОВЕ ИННОВАЦИЙ

Борзенко Е. А., Бойко Е. Н.

Вопросами конвергенции, которую рассматривают в качестве сближения соответствующих параметров развития регионов и стран мира занимаются ученые-экономисты длительное время. Особое значение вопрос приобрел в период глобализации. Это является приоритетом в обеспечении безопасности государства, формировании национальной инновационной системы, создании и функционировании совместных предприятий, развития отраслей промышленности на основе инноваций.

При осуществлении исследования определена основная проблема, которая актуальна в период глобализации - конвергенционные процессы в направлении создания совместных предприятий на инновационной основе.

Особенности конвергенционных процессов в направлении функционирования совместных предприятий на основе инноваций, в том числе за счет развития научных и индустриальных парков, кластеров освещали в своих научных трудах выдающиеся специалисты. Определены проблемы функционирования совместных предприятий на инновационной основе, в том числе за счет создания организационных форм инновационной деятельности, которые активно исследуются учеными. Однако требует более детального дальнейшее изучение, в частности в разработке предложений по совершенствованию законодательных и других нормативно-правовых актов по вопросам деятельности совместных предприятий, научных, индустриальных и технологических парков, кластеров. Они могут быть механизмами инновационного развития промышленности.

Постановка задач заключается в определении основных принципов конвергенционных процессов в направлении создания совместных предприятий на инновационной основе, а также разработке предложений по совершенствованию законодательных и других нормативно-правовых актов по вопросам развития специальных форм организации инновационной деятельности.

Целью исследования является определение особенностей конвергенции с учетом особенностей международного опыта функционирования совместных предприятий и специальных форм организации инновационной деятельности.

Основными методами, которые использовались в процессе проведения исследования является анализ, статистический, сравнение, нормативно-правовое регулирование.

Проведен обзор международного опыта особенностей развития конвергенционных процессов в странах Европейского Союза. В частности, это касается группы стран «инновационных лидеров», к которой относятся Швеция, Дания, Финляндия и Нидерланды. Определены положительные аспекты инновационного развития и факторы, сдерживающие развитие.

Весомым достижением является рассмотрение совместных предприятий на территории Украины и КНР в условиях конвергенции. Также уделено значительное внимание развитию специальных форм организации инновационной деятельности.

Предложены пути сотрудничества между Украиной и КНР. Разработаны предложения, которые будут способствовать улучшению сотрудничества в промышленной, научной и образовательной сферах в направлении развития украинско-китайского сотрудничества.

Область применения результатов исследования - социально-экономическое развитие.

Ключевые слова: конвергенция, конвергенционные процессы, инновации, инновационная деятельность, специальные формы организации инновационной деятельности, кластеры, технопарки, индустриальные парки.

INTERNATIONAL EXPERIENCE OF CONVERGENCE PROcESSES TOWARDS THE CREATION OF JOINT VENTURES BASED ON INNOVATION

Borzenko Olena, Boiko Olena

The issues of convergence, which are considered as the convergence of the corresponding parameters of the development of regions and countries of the world, have been studied by economists for a long time. The issue acquired particular importance in the period of globalization. This is a priority in ensuring the security of the state, the formation of a national innovation system, the creation and operation of joint ventures, the development of industries based on innovations.

When carrying out the research, the main problem that is relevant in the period of globalization was identified - convergence processes towards the creation of joint ventures on an innovative basis.

The peculiarities of convergence processes in the direction of the functioning of joint ventures on the basis of innovations, including through the development of scientific and industrial parks, clusters, were highlighted in their scientific works by outstanding specialists. The problems of the functioning of joint ventures on an innovative basis,

including through the creation of organizational forms of innovation, which are actively studied by scientists, have been identified. However, it requires more detailed further study, in particular in the development of proposals for improving legislative and other regulatory legal acts on the activities of joint ventures, scientific, industrial and technological parks, clusters. They can be mechanisms for the innovative development of industry.

The statement of tasks consists in defining the basic principles of convergence processes in the direction of creating joint ventures on an innovative basis, as well as developing proposals for improving legislative and other regulatory legal acts on the development of special forms of organizing innovative activities.

The purpose of the study is to determine the features of convergence, taking into account the specifics of international experience in the functioning of joint ventures and special forms of organizing innovation.

The main methods that were used in the research process are analysis, statistical, comparison, and legal regulation.

The review of international experience of the features of the development of convergence processes in the countries of the European Union is carried out. In particular, this applies to the group of countries of «innovation leaders», which include Sweden, Denmark, Finland and the Netherlands. The positive aspects of innovative development and the factors hindering development are identified.

Consideration of joint ventures on the territory of Ukraine and China in the context of convergence is a significant achievement. Considerable attention is also paid to the development of special forms of organizing innovative activities.

Ways of cooperation between Ukraine and China are proposed. Proposals have been developed that will help improve cooperation in industrial, scientific and educational spheres in the direction of the development of Ukrainian-Chinese cooperation.

The field of application of the research results is socio-economic development.

Key words: convergence, convergence processes, innovations, innovation activity, special forms of organizing innovation activity, clusters, technology parks, industrial parks.

JEL Classification: D20, L5, 031.

Актуальшсть теми дослщження. Найбтьш активно «велика самоiзоляцiя» проявилася в 2020 рощ чисельнють хворих яких на 17.08.2020 р. складае 21,8 млн чол. (чисельнють померлих - 773 тис. чол.) [1]. Рщкюне лихо призвело не ттьки до трапчно!' втрати велико!' кшькосп людських жигпв, а й до падшня св^ово!' економiчноï активностк

Згщно з даними експер^в 1^жнародного Валютного Фонду споживачi зменшують сво'1 витрати. Це явище призводить до зменшення попиту на товари i послуги в багатьох секторах промисловостк Так, у Великобритани' 69,0% компанш вщзначають падшня попиту на Тхнi товари i послуги. Пщприемств мають труднощi з виробничо-збутовими ланцюжками. Наприклад, в КНР внутршш продажi пщроздту «Hyundai Motors» впали на 97,0% в лютому 2020 р. порiвняно з аналопчним перюдом 2019 р. Таке явище призвело до того, що багато пщприемств змушеш були скоротити виробництво продукци'. Так у березш 2020 р. падшня загального обсягу промислового виробництва США вщбулося на 5,4%.

Експерти Св^ового банку вщзначають, що падшня попиту i розриви виробничо-збутових ланцюжш привели до падшня цш на енергоноси - на 18,4% (перший квартал 2020 р.). Зокрема, необхщно вщзначити, що в США в перюд з 29 березня по 4 штня 2020 р. попит на електроенерпю знизився на 5,7% в порiвняннi з аналопчним перюдом минулого року (мЫмальне значення попиту за останш 16 рош).

Спостер^аеться у березш зниження на 50,0% свтових цш на нафту в порiвняннi з показниками ачня 2020 р. Газ подешевшав вщ 12,0% (США) до 25,0% (кра'ши бвропи). Цша на вуплля знизилася вщ 5-17,0%, на мщь i цинк - на 15,0%; на залiзну руду - на 7,0%, а також платину - на 23,0%. Таке зниження цш на корисш копалини призводить до повноТ або частково!' зупинки дiяльностi в сферi добувно!' промисловостк На даний момент видобуток на мщних копальнях (15,0%) i цинкових рудниках (20,0%) повнютю або частково зупинено.

У зв'язку з виниклою ситуа^ею пщприемства почали перепрофтювати виробництво. Компашя «General Motors», що спецiалiзуеться на виробництвi автомоб^в, випустила 30 тисяч апара^в штучно!' вентиляци легешв. Пщприемство уклало контракт з Мшютерством охорони здоров'я та со^альних служб США на суму 489 млн дол. США.

Введення карантинних заходiв вплинуло також на оргашзацш прац на пщприемствах. До введення карантинних заходiв в секторi промисловосл чисельнють зайнятих склала 2,7 млрд. чол. (81,0% вае!' св^ово!' робочоТ сили). Криза призвела не ттьки до зниження трудовоТ активности але i робочого часу (у другому кварталi 2020 р. - на 6,7%). ^м того, багато компанш, намагаючись зберегти чисельнють працюючих, змушеш були вдатися до зниження зароб^но!' плати. Так, компашя «Tesla» (США) знизила зарплати вще-президен^в на 30,0%, керiвникiв пщрозд^в - на 20,0%, рядових сшвроб^нимв - на 10,0%.

1ншим прикладом е автовиробники Япони, ям вщправили в неоплачувану вщпустку 10 тис. погодинних пра^вниш на трьох заводах, розташованих в США. Також змушений власник закрити завод з виробництва машин компанп «Subaru». У Франци автовиробники були змушенi тимчасово закрити заводи «Peugeot», «Renault», «Citroën». У Словаччиш закрили автомобтьний завод «Kia Motors».

COVID-19 вплинув i на ^i галузi промисловостi. У тому чи^ на невизначений перiод в 1ндп припинено виробництво електронiки «Xiaomi», «Samsung Electronics», «LG Electronics».

Виставки та заходи, що представляють собою один iз способiв просування товарiв i послуг, укладення нових контракт i здiйснення iнвестицiй, виявилися в чи^ найбiльш постраждалих сфер дiяльностi вiд

COVID-19. Згiдно з даними, оприлюдненими европейським альянсом виставковоТ iндустрiï, на час пандеми' 3 300 заходiв (держави европи) були скасованi або перенесенi. Незважаючи на початок ослаблення карантинних заходiв, в бiльшостi краш европи введена заборона на проведення великих заходiв до кшця серпня 2020 р За оцшками Всесвiтньоï асоцiацiï виставковоТ iндустрiï, скасування або перенесення виставок приведуть до втрат в розмiрi 134,2 млрд. евро у виглядi неукладеним контраклв.

Постановка проблеми. Згщно прогнозу UNCTAD, негативнi наслiдки поширення COVID-19 призведуть до зниження прямих шоземних iнвестицiй на 40,0%. Зокрема, найбтьше постраждае промислове виробництво i видобувна промисловiсть. I навпаки, передбачаеться збтьшення доходiв в iнформацiйному i комунiкацiйному секторах економiки.

На сьогодн промисловими пiдприемствами свiту розробленi заходи, спрямоваш на полiпшення ситуацп', що склалася. Вщповщно до джерела PWC, вони роздiленi на групи: змша вимог до безпеки працi - 77,0%; переобладнання робочих мюць, забезпечення дистанцювання - 65,0%; збереження вщдалених методiв роботи для частини ствробгтнимв - 55,0%; автоматизацiя працi - 40,0%, а також скорочення робочих площ - 38,0%.

Отже, виходячи з вищевикладеного можна сказати, що в складних умовах сьогодення важливого значення набувае i питання конвергентност регюшв на шновацшних засадах шляхом створення сптьних пщприемств.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання мiжнародного досвiду розвитку конвергенцiйних процесiв дослщжують такi вченi-економiсти як О. Бторус, Т. Бурлай, Д. Гелбрейт, П. Друкер, А. 1нкельс, Т. Парсонс, У. Ростоу, П. Сорокш, Я. Тшберген та iн. Питаннями створення сптьних пщприемств займаються З. Герасимчук, С. Покропивний, В. Базилевич, А. Колосов, Р. Кривонос. Особливост шновацшноТ дiяльностi, у тому числi за рахунок розвитку наукових та шдус^альних парш, кластерiв висвiтлювали у своТх наукових працях такi видатнi фахiвцi, як В. Андрiанов, У. Андрусов, А. Асаул, В. Баронов, А. Бовш, Ю. Брушко, Н. Гальчинський, А. Гончаров, Д. Дмитрiев, В. евтушин, I. егоров, Л. Загвойська, Н. Зубаревич, С. 1ванов, Г. Костюнш, В. Ляшенко, О. Молдован, А. Новков, С. Приходько, К. Рудий, Д. Санатов, А. Селiванов, С. Соколенко, В. Якимович та ш.

Видшення недослiджених частин загально! проблеми. Проблеми розвитку конвергенцiйних процеав в напрямку створення та функцюнування спiльних пiдприемств на iнновацiйних засадах, у тому чи^ за рахунок створення оргашзацшних форм iнновацiйноï дiяльностi активно дослiджуються вченими. Проте вони потребують бiльш детального подальшого вивчення, зокрема в розробц пропозицiй щодо вдосконалення законодавчих та шших нормативно-правових аклв з питань дiяльностi наукових парш, iндустрiальних та технологiчних парш, кластерiв, якi можуть бути мехашзмами iнновацiйноï дiяльностi конвергенцiйних процесiв економiчного розвитку.

Постановка завдання, мети дослщження. Постановка завдань полягае у визначенш основних засад конвергенцiйних процесiв в напрямку створення сптьних пщприемств на шновацшних засадах, а також розробц пропозицш щодо вдосконалення законодавчих та шших нормативно-правових аклв з питань розвитку оргашзацшних форм шновацшноТ дiяльностi.

Метою дослщження е визначення особливостей конвергенцп' з врахуванням особливостей мiжнародного досвiду функцiонування спiльних пiдприемств та спе^альних форм органiзацiï iнновацiйноï дiяльностi.

Методи проведення дослiджень. Основними методами, як використовувались в процесi проведення дослщження е аналiз, статистичний, порiвняння, нормативно-правове регулювання.

Викладення основного матерiалу. Конвергенцiя на основi пiдвищення конкурентност регiонiв краТн-членiв у вщповщносп до «Спiльноï стратегiчноï директиви щодо згуртованосп» е головною метою сшльноТ регiональноï полiтики еС. У свош працi Дж. Гелбрейт зазначив «...важливе значення тенденцiï до конвергенцiï шдуспральних суспiльств, якi б не були вщмшш Тх нацiональнi або щеолопчш домагання» i пояснював, що вона пов'язана «... з крупними масштабами сучасного виробництва, з великими укладеннями кашталу, досконалою техшкою та зi складною органiзацiею як украй важливим наслiдком зазначених факторiв» [2-3].

З метою реалiзацiï державноТ полiтики конвергенцп в еС був розроблений шдекс перифершносл регiонiв. З вразуванням шдексу периферiйностi для краïн-членiв еС були розроблеш «Конвергенцiйнi Програми», якi визначили ц^ макроекономiчного i регiонального розвитку з врахуванням таких факторiв як праця, продуктивнють, капiтал.

При об'ективнш оцiнцi iнновацiйного розвитку важливе значення мае врахування ïï iнновацiйного шдексу, який визначають на европейському шновацшному табло. Цей показник свiдчить про рiвень забезпечення iнновацiями економiчного зростання нацюнальноТ економiки.

«Табло» розраховуе середнш iндекс iнновацiйного розвитку краïн-членiв на основi двадцяти семи показникiв, роздтяючи краТни на чотири групи: «шновацшш лiдери» (120,0% вiд середнього показника по еС), «сильш iнноватори» (90,0-120,0%), «середш» (50,0-90,0%) та «скромнi шноватори» (нище 50,0%).

Результати европейського шновацшного табло 2019 свiдчать про те, що 25 краш-члешв еС продемонстрували зростання шновацшного шдексу на 8,8% порiвняно з 2011 р. Це вщбулося шляхом пщготовки докторантiв, зростання чисельност мiжнародних наукових публiкацiй, поширення високошвидкюного iнтернету тощо. При цьому спостер^аеться явище прискорення темпiв зближення рiвней iнновацiйного розвитку мiж крашами-лщерами та вiдстаючими. «Iнновацiйними лiдерами» залишаються Шве^я, Фiнляндiя, Данiя та Нщерланди. Великобританiя та Люксембург досягли рiвня групи «сильних

iHH0BaT0piB», а Естонiя i3 «середньоТ» групи пщнялась в групу «середнi iнноватори» [6]. Однак зазначимо, що Румушя та Словаччина значно знизили своТ показники у 2018 р.

Порiвняно з провщними конкурентами на глобальному ринку краТни GC продовжують вiдставати вщ Республiки Корея, Японп, зменшуючи розрив з Китаем, темпи шновацшного «зростання» якого вдвiчi перевищують европейськi. Враховуючи данi класифкаци GC краТни розподтялись наступним чином: Республiка Корея - «шновацшний лiдер», Канада, Австралiя, Япошя i США - «сильнi шноватори», Китай i Бразилiя -«середш iнноватори», Росiя, lндiя, Пiвденна Африка - «скромш iнноватори». Вперше краТни GC за iндексом iнновацiйного розвитку випередили США - 99,0% вщ рiвня GC. На найближчi два роки бвропейська комiсiя прогнозуе зростання шдикатора iнновацiйного розвитку на 4,7% i збереження спiввiдношення з головними мiжнародними конкурентами. Наскiльки цей факт подтвердиться пiд впливом втручання COVID-19 можна буде визначити через деякий час. Не дивлячись на позитивну динамку по GC, результати виявили проблеми. Табло 2019 вщображуе збереження шновацшного розриву всередиш Союзу, незважаючи на полiпшення показникiв розвитку за регюнами. Це створюе передумови зниження регюнальних диспропорцiй та поширення конвергенци. Даний напрям е у перелку програми «Горизонт бвропи» на 2021-2027 рр. 1ншим питанням для бвропи залишаеться Brexit, який нанiс шкоду як розвитку науки, так i науково-технолопчнш взаемоди.

Розглянемо мiжнародний досвщ розвитку краТн, якi входять до групи «шновацшних лiдерiв», серед яких Шве^я, Фiнляндiя, Данiя i Нщерланди. Основний акцент iнновацiйного розвитку Швеци був здiйснений на пiдвищеннi комерцiалiзацil результатiв ННТР, шляхом створення: 1нновацшного Моста (The Innovation Bridge), метою дiяльностi якого якого е комерцiалiзацiя результатiв наукових дослiджень i забезпечення обмеженого фшансування на передпосiвнiй стадil'; Бiзнес-Партнерства (ALMI Bisiness Partner), яке пщтримуе створення бiзнесу; Агенства з швестицш у Швеци (The Invest in Sweden Agency), яке сприяе надходженню швестицш; Промисловий Фонд (The Industrial Fund), який виступае в якост державного венчурного швестора.

Серед оргашзацшних форм шновацшноТ дiяльностi настарiшим е технопарк «Ideon» [7], за перюд понад 28^чноТ дiяльностi якого створено 10 тис. робочих мюць. На територи технопарку функцюнуе 280 компанiй. З них 15,0% спецiалiзуються в сферi консалтингу та сервюу. Iншi компани реалiзують проекти в сферi IKT, фармацевтики, бютехнологи та «зелених» iнновацiй.

Серед особливостей шновацшного розвитку Швеци необхщно видтити: наявнють стабтьноТ полiтичноТ системи, яка забезпечуе розвиток шновацш; ефективну дiяльнiсть державних iнститутiв розвитку на шновацшних засадах; державне фшансування дослщжень у сферi виробничо-промислового сектору (13,0% державного фшансування ННТР), а також фундаментальних дослщжень; високий рiвень квалiфiкованих спе^алю^в в сферi iнновацiйних технологш та процесiв, тощо. Незважаючи на iснуючi позитивнi аспекти розвитку шновацш юнують проблеми, серед яких там як недостатнють розвитку системи пщтримки та стимулювання комерцiалiзацil ННТР, а також низький рiвень наукомiстких дослщжень.

Фiнляндiя досягла успiху розвитку шновацш завдяки державно-приватному партнерству. Зокрема це знайшло вщображення у тому, що держава володiе частками в ключових компанiях; забезпечуе регулювання вщсотковоТ ставки; надае державну пщтримку пiдприемствам в шновацшнш сферi; активно сприяе розвитку нацюнальноТ шновацшноТ системи. Зокрема просувае щею впровадження технопаркiв. Так, наприклад компашя «Technopolis» здiйснюе управлiння 22 технопарками, розташованими в шести мютах ФiнляндiТ, а також ще двух одиниць - м. Таллин (Естошя), м. Санкт-Петербург (Роая). Площа мережi технопаркiв становить понад 300 тис.м2 (офiснi та лабораторнi примiщення). На цш площi зосереджено понад 950 малих, середшх та великих компанш, працюючих в сферi IKT, електрошки, бiотехнологiй, медичних технологiй, технолгiй для люовоТ' i харчово! промисловостi. На пщприемс^ кiлькiсть працюючих становить понад 12 тис. чол [8].

Основною проблемою, яка стримуе розвиток шновацш е незначна участь малих пщприемств в шновацшному процеск

1нновацшний розвиток Дани був досягнутий шляхом запровадження державноТ технологiчноТ програми, спрямованоТ на розвиток шформацшних технологiй. Основнi особливосп iнновацiйного розвитку в ДанiТ полягають у: державно-приватному партнерспв GTS-lнститути (Godkendt Teknologisk Service); фiнансуваннi унiверситетiв за рахунок державних кош^в; значноУ ролi галузевих науково-дослiдних iнститутiв в розвитку Н1С; розвитку органiзацiйних форм iнновацiйноТ дiяльностi, зокрема наукових паркв та шновацшних iнкубаторiв, iндустрiальних паркiв.

Найбтьш цкавим на територiТ ДанП прикладом е функцюнування еко-iндустрiального парку «Kalundborg», який реалiзуе iдею промислового симбюзу. На його територiТ побудована електростан^я «Asns», потужнiстю 1500 МВт. Завдяки ТТ дiяльностi здiйснюеться обiгрiвання 3500 мюцевих будинкiв, рибна ферма. Пара використовуються компани «Novo Nordisk», яка виробляе фармацевтичш препарати та ферменти.

Незважаючи на позитивну динамку шновацшного розвитку юнують проблеми, ям перешкоджають функцюнуванню пiдприемств. Зокрема це стосуеться недостатньоТ взаемодiТ мiж унiверситетами та промисловими пщприемствами, тощо.

Для такоТ краТни як Нiдерланди вагомим внеском в економку е реалiзацiя програми «Шлях до шновацш: боротьба боротьба з Люсабонськими амбiцiями», основною метою якоТ е полiпшення iнвестицiйного шмату в краТш; стимулювання iнновацiйноТ дiяльностi; розвиток стратегiчно важливих видiв економiчноТ дiяльностi та iн.

До особливостей шновацшного розвитку Нiдерландiв необхiдно вщнести те, що еволюцiя iнновацiйних процеав сконцентрована на рiвнi регiонiв; реалiзуються мiжнароднi програми з iнновацiйного сшвроб^ництва;

запроваджуються мiжнароднi iнновацiйнi проекти щодо розвитку пщприемств малого та середнього бiзнесу. Так, наприклад в Нидерландах вiдомим е «Leiden Bio Science Park», який характеризуеться високим ступенем концентраци' пщприемств, науково-дослщних установ, освГтшх органiзацiй, як спецiалiзуються в сферi розвитку бюлопчних наук i бiотехнологiй. На територи' парку зосереджено понад 60 пщприемств («Astellas», «Mentor», «Base Clear» тощо), в яких зайнято понад 3500 оаб. Однак, незважаючи на позитивну динамку шновацшного розвитку пщприемств юнують фактори, що перешкоджають розвитку. Зокрема, це стосуеться питань недостатньоТ щшьносп науково-дослщноТ дiяльностi на пiдприемствах, а також дефщит докторiв наук з науково-техшчних спецiальностей.

Краши еС продовжують вiдставати за рiвнем iнновацiйного розвитку вщ США, Республiки Коре!', Япони', Китаю та iн. Враховуючи дат класифкаци' еС до групи краТн «середнiх iнноваторiв» вiдносять КНР, яка вирiзняеться важливим i цiкавим е досвщом.

Вiдповiдно до запровадженоТ в Кита!' кейнсiанськоï моделi, мiжнароднi потоки кашталу спрямовуються в напрямах реалiзацiï iнвестицiйних проектiв з найвищою рентабельною. Об'ективною основою iнтернацiоналiзацiï промислових сил е поглиблення мiжнародного розподiлу працГ, високий ступiнь усуспiльнення виробництва. Транснацюнальш корпорацiï (ТНК) i транснацiональнi банки (ТНБ) стали шструментом глобалiзацiï економки i перетворились в основний чинник свГтового господарства. Так, створюючи сприятливий швестицшний клiмат для таких компанш, Китай забезпечив постiйний прилив кашталу в крашу, водночас ставши вигщним i для ТНК як потенцшний ринок для адаптаци' власних бiзнес моделей. Водночас ТНК пройшли важкий шлях адаптаци до фшософп економiчного розвитку Китаю, адже повиннi були поважати нацюнальне законодавство, звичаТ та культуру [10].

Демонструючи свгговш сшльнот прiоритетнiсть власноТ доктрини полiтичного та соцГального устрою, Китай запровадив лiберально-помiркований пiдхiд щодо залучення iноземного кашталу в крашу для подолання диспропорцш економiчного розвитку. Однак iноземнi швестицп набули для Китаю значення важливого i стратегiчного ресурсу. Слiд зазначити, що динамка зростання прямих шоземних швестицш (П11) в КитаТ е доволi стабiльною, тобто вона не зазнала негативних наслщш останшх свГтових фiнансових криз так, як у США, еС та крашах свГту загалом. Динамiчний i системний соцiально-економiчний розвиток Китаю в останш 30-35 рокiв вивiв цю крашу у свiтовi лiдери. Мщна економiка Китаю i стабiльна державна, соцГальна й iнвестицiйна полiтика сформували його як дiеву рушiйну силу свГтового ринку капiталу. Ця краТна залучае та iнвестуе значну частку капiталiв у свiтi, е провщним гравцем сучасного глобального iнвестицiйно-фiнансового ринку. Курс Китаю на передовi позици в глобальних ланцюжках створення вартост i одночасне зростання в рiзних галузях економiки формуе китайськi швестици по всьому свiту.

Враховуючи доволi привабливi прогнози зростання економiки, коли Goldman Sachs дав перше мюце економiцi Китаю до 2027 року, Pricewaterhouse Coopers прогнозував перше мюце Китаю до 2025 року, The Economist вважае, що Китай перевершить показники США до 2019 року, а також значне зростання за останне десятилГття обсягу шдивщуальних активiв своТх громадян, Китай набув значноТ привабливост для велико!' кшькосп крупних свГтових ТНК. На початку XXI ст. у зв'язку з пщвищенням уваги китайськоТ влади до якост економiчного зростання вiдбуваеться послiдовне стимулювання ТНК до перенесення в КНР вах стадш виробничого циклу, включаючи його найбтьш технологiчно мiстку частину: науковi i дослiдно-конструкторськi роботи. Цьому сприяе i розвиток вщповщних секторiв внутрiшнього ринку КНР. Один iз методiв реагування i адаптаци' ТНК полягае в тому, щоб пщсилити свою присутнють у регiонi у вщповщь на зниження експортних квот для шоземних компанш. Наприклад, компашя «Cisco» оголосила про своТ плани щодо швестування в КНР 16 млрд дол. США, зробивши акцент на стратеги посилення орiентацiï на мюцевий ринок i переходу вщ «Cisco» в КитаТ» до концепци' «китайська компанiя Cisco». Велика ктькють великих ТНК, такi як «Siemens», «ABB Ltd.», «Bosch Group» i «Alstom», вирГшили з6Гльшити iнвестицiï у енергозберiгаючi i екологiчнi технологiï, насамперед, це стосуеться чистих i вщновлюваних джерел енерги'. Попит на технологи' зГ збiльшення ефективностi виробництва, енергозберГгання i надГйностГ енергетичних систем буде, як i рашше, зростати, навГть незважаючи на поточну фГнансову кризу у всьому свт. ЗагальносвГтовий попит на енергоноси' до 2030 року виросте бтьш нГж на 50%, при цьому 30% збтьшеноТ потреби в електроенерги' припаде на Китай. СвГтова фГнансова криза ще бтьше пГдвищила важливГсть китайського ринку в низцГ галузей. Серед них -автомобтьна промисловГсть. На вГдмГну вщ значного падГння продажГв автомобГлГв в США, еврош i ЯпонГТ, в КитаТ цей ринок утримуе стшкГ позиц^'.

За останнГ роки вщбулася трансформацГя форм П11 транснацюнальних компанГй до Китаю. Це проявляеться в збтьшенш частки новГтшх технологГй, що передаються ТНК пщприемствам за участю Гноземного капГталу; в розширенш мереж1 науково-дослГдних центрГв, що створюються найбтьшими ТНК на територи' Китаю; в активнш участГ ТНК в перепщготовцГ нацГональних кадрГв Китаю; в зростанш капГталовкладень ТНК у високотехнолопчш галузГ. РанГше технологй', що використовувалися в КитаТ мГжнародними корпорацГями, вважалися передовими в порГвняннГ з технолопями, що застосовувалися на китайських нацГональних пщприемствах. Але, як правило, вони вщставали вГд рГвня передових технологГй материнськоТ компанП' зазвичай на 10-15 рокГв. Головним фактором регюнального розмГщення ГнвестицГй в КитаТ е рГвень розвитку Гнфраструктури. Як результат, в останш роки середш темпи приросту шоземних ГнвестицГй в провшцГях i автономних районах Захщного Китаю становили лише 0,3% на рГк у порГвнянш з 4,5% у Центральному i 7,9% у Схщному Кита!'. Останшм часом зрГс штерес до Центрального Китаю, економГчно менш розвиненого: сюди почали перемщувати виробничГ потужностГ з

розвинених краТ'н i perioHiB CBiTy, з приморських i схщних районiв Китаю. Цю тенденцiю можна пов'язати, перш за все, з подорожчанням останшм часом робочоТ' сили i з ресурсним чинником. В м. Ухан (провш^я Хубей), пpимipoм, зростання надходження швестицш впродовж трьох останшх poкiв становило не менше 30,0%; у мют вiдкpили бiзнeс понад 70 корпорацш з топ-500 ТНК свiту [10, с. 1-35]. Отже, для подолання диспропорцш у галузевш та регюнальнш стpуктуpi П11 в КитаТ' необхщна активна i продумана iнвeстицiйна стратепя держави. Китай надае пpeфepeнцiï для шоземних iнвeстopiв, що стимулюе входження ТНК в piзнi сектори економш Китаю. Водночас, на нашу думку, Китаю варто придтяти бiльшe уваги розвитку шфраструктури по всiй територп' краТни, а не лише в окремих репонах. Кpiм того, Китаю доведеться i надалi пiдтpимувати достатньо високий piвeнь державно!' участi в стимулюванн iнвeстицiйнoгo процесу, особливо в таких прюритетних для Китаю галузях, як транспорт, зв'язок, енергетика, металурпя, будiвeльнi матepiали, машинобудування, хiмiчна промисловють, фармацевтика, медичне устаткування, захист навколишнього середовища, енергозбереження та eлeктpoнiка [6]. У довгостроковому перад передбачаеться послщовне розширення сфери дм' ринкових мeханiзмiв в eкoнoмiцi Китаю i очкуеться використання додаткових стимулюючих iмпульсiв для шоземного пiдпpиемництва.

Дqаптацiя ТНК до змши умов на ринку Китаю мае важливi наслiдки для мюцевих фipм. По-перше, посилення пpисутнoстi в регюш i все бiльш ч^ка opiентацiя ТНК на китайський ринок неминуче призведуть до пiдвищeння piвня кoнкуpeнцiï, з якою стикаються мiсцeвi фipми. При цьому конкурентами будуть не тiльки безпосередньо ТНК, ям змiцнюють своТ' пoзицiï на мюцевому ринку, як, наприклад «Cisco» або «Bosch», але i мiсцeвi китайсьм кoмпанiï, якi отримують iнoзeмнi швестици' на розширення виробництва, як, наприклад, «Red Lion Cement» i «Gome». ^м того, кoнкуpeнцiя не обмежуеться лише ринком продукцп' - вона буде гострою i на ринку фактopiв виробництва. Так, осмльки дeдалi бiльша кiлькiсть ТНК вiдкpивае в КитаТ' своТ' наукoвo-дoслiднi центри, мiсцeвi китайськi фipми змагатимуться з ТНК за провщних дoслiдникiв [11]. По-друге, таю чинники, як зростаюча важливють китайського ринку, послаблення нормативних вимог у сфepi злиття i поглинання з боку шоземних фipм, намip ТНК збтьшити частку на ринку i стати галузевими лщерами, можуть сприяти тому, що мiсцeвi китайсьм кoмпанiï, якi вoлoдiють особливо високим потен^алом, дeдалi частiшe ставатимуть об'ектами для поглинання [12]. Однак китайський уряд турбуеться про можливе виникнення ринкових монополш, осктьки за останш роки в результат збiльшeння млькосл oпepацiй M&A зростае кoнсoлiдацiя промислових структур. Тому введення нового антимонопольного закону наклало певш обмеження на агресивну дiяльнiсть в сфepi M&A. Невдала спроба «Coca-Cola» придбати за 2,3 млрд дол. США провщного китайського виробника сомв, «Huiyuan Juice Group» е показником того, що уряд стурбований появою монополш в окремо взятш галузк Таким чином, об'ектами придбань з боку шоземних фipм стануть не галузeвi лщери, а дpiбнiшi китайськi кoмпанiï [13]. Потрете, посилена opiентацiя ТНК на регюнальний ринок може створити масу можливостей для мiсцeвих китайських фipм, особливо у дoпoмiжних галузях. Наприклад, для peалiзацiï амбiцiйних плашв з розширення виробництва на китайському ринку компашя «KFC» недавно розмютила замовлення на 732 млн дол. США у трьох китайських постачальнимв курячого м'яса. Плани розширення шоземних автовиробнимв, поза сумшвом, вiдкpиють велим перспективи для мюцевих постачальниш. Нав^ь т мiсцeвi фipми, якi безпосередньо змагаються з ТНК, отримають бтьше шанав для спiвпpацi i обмшу дoсвiдoм з iнoзeмними конкурентами [14]. Треба наголосити, що для транснацюнальних корпорацш в КитаТ' важливо ч^ко вивчити мiсцeвi правила гри i дотримуватися Тх. При цьому дoсвiд мiсцeвих спeцiалiстiв i Т'хне знання особливостей ведення бiзнeсу в цш кра'Гнi мають бути вpiвнoважeнi дoсвiдoм мeнeджepiв свiтoвoгo piвня з багажем глобальних корпоративних стандарт. Вщ мeнeджepiв в таких умовах пoтpiбнe доскональне poзумiння мiсцeвoï спeцифiки - разом з безумовним дотриманням на практик глобальних корпоративних норм. Транснацюнальш корпораци пoвиннi демонструвати свое усвщомлення бiзнeс-eталoнiв, якi Т'м диктуе Китай, i бездоганно вщповщати цiй ролк Тiльки така пoлiтика приведе Тх до довгострокового устху в КитаТ. В хoдi проведення реформ Китай досяг значних успiхiв у залученш iнoзeмнoгo капiталу ТНК. Проте розмщення iнoзeмних iнвeстицiй по peгioнах е нepiвнoмipним. Серед трьох великих eкoнoмiчних peгioнiв Китаю (Схiдний, Захiдний, Центральний) Схщний peгioн мае абсолютну перевагу у залученш i використанш шоземних швестицш. Ця диспропор^я випливае з piвня Т'х розвитку. Схiдний регюн, де склалися мoгутнi галузeвi комплекси, розвинена шфраструктура i сформувалося адекватне конкурентне середовище, характеризуемся значними обсягами прямих шоземних швестицш. У Захщному i Центральному репонах Китаю домшують пщприемства з вузькою галузевою спрямованютю, з високою часткою державноТ учасл; низький piвeнь розвитку ринкових стосунмв стримуе надходження iнoзeмнoгo капiталу. Таким чином, можна сказати, що швестицшна стратепя Китаю включае бeзлiч компонент, за допомогою яких вiн прагне привернути швестици' ТНК в економку краТни. Для збтьшення oбсягiв надходження шоземних швестицш в краТ'ну Китай проводить всeбiчнe реформування законодавчоТ бази у сфepi iнвeстицiйнoï дiяльнoстi. Завдяки зростанню економки, захoдiв щодо лiбepалiзацiï пoлiтики вiднoснo iнoзeмних пiдпpиемств, швестицшному клiмату, що пoлiпшуеться, i пол^и^ вiдкpиття нацioнальних галузей для шоземного швестування, Китай залишаеться надзвичайно привабливим для шоземних iнвeстopiв.

Вiдзначимo, що китайськими регуляторами приймаються заходи, що уповтьнюють непродуктивне вивезення кашталу i робиться акцент на якосп швестицш, а не на Т'х обсязк Там даш свiдчать про потужний потен^ал китайських iнвeстopiв у св^овому масштабi. При цьому для УкраТни як peципiента китайських iнвeстицiй е можливють долучитись до його Ы^атив зi створення нових ланцюгiв вартостк

Розвиток ринку капiталу й шших чинникiв виробництва з метою залучення прямих швестицш в економку Китаю е одним iз найважливiших напpямiв реформування державного мeханiзму регулювання eкoнoмiчнoï

системи. Для цього плануеться створити багаторГвневу систему ринку капгталу й удосконалювати його структуру. Китайське керГвництво прийняло рГшення розбудовувати бГржГ цГнних паперГв, створювати бГржовГ структури для стимулювання венчурних ГнвестицГй, а також спецГальн ¡нновацшж бГржГ, призначенГ для розмГщення акцш високотехнологГчних пГдприемств. Це сприятиме розвитку системи ¡нституцюнальних ГнвесторГв, розширенню каналГв упорядкованого виходу капГталу на ринок.

Китай е стратепчно важливим партнером Украши в АзГатсько-Тихоокеанському регГонГ. Починаючи з 1992 р. Китай входив до першоТ п'ятГрки найбГльших зовшшньоторговельних партнерГв краТни, а у 2016 р. вийшов на друге мюце. Проте у двостороншх вщносинах спостерГгаеться певний дисбаланс: коефГцГент покриття Гмпорту експортом становить 0,2-0,6; в експорт Украши переважають сГльськогосподарська i мшеральна сировина, вГдходи промислового виробництва, а в ГмпортГ - устаткування, мехашчне й електричне обладнання. ПрямГ ¡ноземн ¡нвестици' з Китаю е вкрай незначними за обсягами - станом на 2017 р. вони становили всього 0,04% загального обсягу [15].

Стратепчна мета Китаю в мГжнароднш спГвпрацГ - зосередити пщ своТм впливом провщж ключовГ технологи свГтового масштабу, торговГ марки i дистриб'юторськ мережГ на глобальному рГвнГ, а мета Украши - стабГлГзувати економГку, знизити боргове навантаження, залучити ¡нвестици' в перезапуск економГки на оновленш ГнновацГйно-технологГчнГй базГ. В цьому контекст потрГбно шукати шляхи отримання довгострокових ГнвестицГй i довгострокових проектГв, якГ б одночасно посилювали позици' в мГжнароднш торпвлГ, як Украши, так i Китаю. Прюритетом, на наш погляд, як вже зазначалось мають бути ¡нвестици' та довгострокова сшвпраця в промисловий сектор, логютичну й транспортно-складську ¡нфраструктуру, ям б формували новГ торговГ потоки Китаю i долучали б украшсьм товари до нових торгових «шовкових» маршрутГв у свт. Агропромисловий сектор i стьськогосподарське машинобудування також потребують ¡нвестицГй. Так, з метою зниження закушвлГ ¡мпортноТ технГки з еС i США, е потреба в локалГзаци' i здешевленн украТнсько-китайського виробництва стьськогосподарськоТ технГки для вГтчизняних аграри'в. КрГм того, цГкавим для китайських ¡нвесторГв може бути фармацевтика i сптьне освоення комерцГйних космГчних технологГй тощо. Головним аспектом в цш спГвпрацГ для Украши е залучення до глобальних торгових потош i включення в ланцюги додано!' вартостГ збуту китайських товарГв на мГжнароднГй ареш.

За умови, якщо будуть сформован багатоканальнГ широкГ ¡нвестици' в рГзн галузГ, то цГ заходи призведуть до системного i довгострокового сшвробГтництва. В такш ситуаци' для Китаю Украша виступатиме важливим контрагентом i рецишентом ¡нвестицГй, що бере участь разом з Китаем у формуванн ланцюпв додано!' вартостГ в мГжнароднш економщГ i торгГвлГ. Тому Китай буде зацГкавлений в Укра!'т як у передбачуваному i стабтьному партнерк МакроекономГчну ситуацГю в Укра!'т (в тому числГ боргове навантаження на бюджет Украши) тодГ можна буде обговорювати на мГждержавному рГвнГ i при вщповщнш кон'юнктурГ на свГтовому фГнансово-ГнвестицГйному ринку, знижувати боргове навантаження на бюджет Украши за рахунок коштГв Китаю.

За останнГ 10 ромв в Укра!'т склалася досить непроста полГтична й економГчна ситуацГя. У зв'язку з цим економГка краТни i зв'язку ïï з ¡ноземним капГталом все ще знаходяться на стади' формування, а нормативна база активно приводиться у вщповщнють до сучасних вимог. Бтьш того, переглядаються достошства i недолГки народного господарства, промисловосп, шукаються i вивчаються новГ перспективнГ напрями i форми дГяльностк У цих умовах особливо!' уваги заслуговують спроби залучення в крашу прямих ¡ноземних ¡нвестицГй i створення сптьних пГдприемств (СП) [1]. Необхщнють створення СП обумовлена тим, що сптьне пщприемництво сприяе входженню краТни в систему свГтового економГчного господарства, а також вщГграе значну роль у формуванш ринковоТ ¡нфраструктури. Для СП характерна бГльш передова технолопя, висока продуктивнГсть працГ, значна вщдача прибуткГв i бГльш високий рГвень заробГтноТ плати. ВсГ цГ фактори, без сумнГву, можуть позитивно вплинути на украшську економГку.

На сьогодш необхГдне створення в УкраТш СП для залучення в економГку краТни передових технологГй; прогресивного досвщу менеджменту i маркетингу виробництва, ¡ноземного капГталу; диверсифГкацП' експорту; наповнення внутрГшнього ринку новими товарами.

СлГд зазначити, що СП сприяють надходженню ¡ноземних ¡нвестицГй в украшську економГку, а значить, можуть здшснюватися найважливЫ ¡нвестицшш проекти, залучатися i впроваджуватися прогресивш технологй', збГльшуватися запаси вГльно конвертованоТ валюти завдяки зростанню експорту i замщенню ¡мпорту. Для партнерГв СП це вигщний вид виробничоТ дГяльносп, що дае переваги i знижуе ризик. Для суспГльства користь вщ СП полягае в лГквГдацй' безробггтя, надходження доходГв вГд дГяльностГ сптьних пГдприемств в мюцевий i центральний бюджети, тому не можна недооцшювати значення СП в сучаснш економщГ [17].

Важливо нагадати, що в умовах проведення економГчноТ реформи, орГентованоТ на розвиток глибоких ринкових вщносин, в нашГй краТнi виникли рГзш види власностГ: приватна, кооперативна, акцюнерш пГдприемства, товариства, оренднГ пщприемства, мунГципальнГ форми власностГ та ¡н. Серед них певне мГсце зайняли i сшльш пГдприемства, покликанГ сприяти розвитку в1тчизняно'|' економГки.

Формою реалГзацй' спГльного пГдприемництва стали спГльнГ пГдприемства. ПГд СП розумГеться спГльна господарська оргашзацГя, заснована на об'еднаннГ (в тому чи ¡ншому узгодженому розмГрГ) майна учасникГв, на спГльному управлшш господарською дГяльнГстю, на отриманнГ та подальшому розподГлГ отриманого пГдприемством економГчного ефекту у формГ прибутку. Вщповщно до законодавства УкраТни засновниками СП можуть бути юридичш особи та громадяни Украши та ¡нших держав. За формою ведення бГзнесу СП

можуть бути спiльними акцioнepними товариствами, товариствами з обмеженою вщповщальнютю та iншими, ям не суперечать чинному законодавству УкраТ'ни. I тут, як пiдтвepджуе практика, найбтьш популярною формою СП е СП з обмеженою вщповщальнютю, а також закритИ акцюнерш товариства. Поява спИльного пщприемництва, як oднiеï з форм мiжнаpoднoгo спiвpoбiтництва, обумовлено об'ективним процесом штернацюналИзаци' виробничих фактopiв i дозволяе краще використовувати переваги, закладенИ в мiжнаpoднoму пoдiлi пpацi.

Головними ознаками, що видИляють СП з системи piзнoманiття форм спiвпpацi, е:

- opiентацiя на довгострокове (5-10 рокИв i бiльшe) спiвpoбiтництвo сторИн в дeкiлькoх сферах господарськоТ' дiяльнoстi - придбання та переробки сировини, виpoбництвi кiнцeвoï пpoдукцiï, тeхнoлoгiчнoму обслуговуваннИ, наукових дoслiджeннях i розробках, фшансування виробництва, збутИ пpoдукцiï тощо;

- об'еднання власностИ (тобто активiв) паpтнepiв - грошей пiдпpиемств, будiвeль i споруд, машин i обладнання для досягнення сптьноТ' мети;

- спИльне фшансування статутного фонду i органИв управлИння пiдпpиемства на oснoвi внесених сторонами активiв;

- poзпoдiл прибутку пщприемства мiж його учасниками, як правило, пропорцИйно Т'хньому внеску в статутний фонд;

- спИльний ризик i спИльно обмежена вiдпoвiдальнiсть паpтнepiв, що виражаеться зазвичай в розподИлИ можливих збиткiв в залeжнoстi вщ частки участi в peалiзацiï господарських захoдiв.

Зазначeнi oсoбливoстi спiльнoгo пщприемництва формують переваги цього стратегИчного пИдходу у вихoдi на заpубiжнi ринки, ям зводяться до таких аспектИв: створення бiльш високоТ' зацiкавлeнoстi паpтнepiв у наpoщуваннi oбсягiв виробництва, модернизация основних фoндiв СП; пiдвищeння вщповщальностИ паpтнepiв за зростання eкoнoмiчнoï ефективностИ виробництва пpoдукцiï; прагнення паpтнepiв до об'еднання зусиль у галузi виробництва тoваpiв, передпродажноТ' стадiï, збуту, пИсляпродажних oпepацiй.

В кoнтeкстi сoцiальнoï програми створення СП сприяе скороченню вже наявноТ' безробИття, що виникае в зв'язку зi структурною перебудовою народного господарства при пepeхoдi до ринку, надходження дoхoдiв вiд дiяльнoстi Сп в центральний бюджет, мiсцeвi органи влади у фopмi пoдаткiв i вИдрахувань за використання peсуpсiв, перш за все землИ. Для украТ'нських пiдпpиемцiв вельми важливим е досвИд заpубiжних паpтнepiв у сфepi маркетингу при роботИ на свiтoвих ринках, впровадженнИ iннoвацiйних програм. Бiльш того, СП можуть сприяти збИльшенню виробництва дефИцитних для нашого внутpiшньoгo ринку тoваpiв i послуг, в тому числИ тoваpiв широкого вжитку. Як пИдтверджують дoслiджeння, в pядi випадкИв виробництво тoваpiв саме спiльними пИдприемствами i при подальшому iмпopтi деяких деталей i вузлiв стае бИльш привабливим, нiж iмпopт готових виpoбiв, бо витрати валюти будуть значно меншими [18].

Як вИдомо, серйозною проблемою, в тому числИ i у вИтчизнянИй eкoнoмiцi, е мoнoпoлiзм великих пiдпpиемств i об'еднань, що дозволяе останшм диктувати своТ' умови споживачам продукци'. Створення СП може бути одним iз засoбiв боротьби з такого роду явищем, осктьки являе собою гИдного конкурента як за технИчним piвнeм, так i за якИстю готово!' пpoдукцiï [19]. Приплив шоземних швестицш в СП може стати одним з можливих для нашоТ' краТни спoсoбiв зосередження матepiальних i фИнансових кoштiв в напрямках, якИ забезпечують прискорення науково-технИчного прогресу. Бiльш того, спiльнe створення виробничих одиниць з передовою технологИею i техникою пiдвищуе Тх конкурентоспроможнИсть. СП здатнi зiгpати важливу роль i у визначеннИ piзнoгo роду баp'еpiв, що ускладнюють розвиток зoвнiшньoeкoнoмiчних зв'язкiв мiж краТнами. Такi пщприемства е розвиток мiжнаpoднoï кooпepацiï виробництва, коли один з паpтнepiв може використовувати свою участь в нИй для виробництва деталей i Инших часткових виpoбiв з метою поставок Тх на материнське пИдприемство. Тoдi СП перетворюеться в одного з учасникИв мiжнаpoднoгo виробничого кооперування, тобто в суб'ект мiжнаpoднoгo пoдiлу працИ в його внутpiшньoгалузeвoï фopмi [10].

У багатьох випадках необхщнють створення сптьного пщприемства породжуеться особливими eкoнoмiчними умовами, що склалися на момент вирИшення питання про його оргашзаци. Одним з таких умов може бути недолИк наявних кoштiв для створення пщприемства оптимальних poзмipiв. Залучення шоземного партнера знижуе фiнансoвий тягар украТ'нського пiдпpиемця на створення нового або розширення вже дИючого пщприемства [9].

За даними статистики, з числа всИх органИзованих на територи УкраТни СП успiх мали лише 5-10%. Сфери Тх дiяльнoстi - сервю, пoсepeдницькi послуги, виробництво друкованоТ, вiдeo-, аудioпpoдукцiï, збирання кoмп'ютepiв i виробництво програмних засoбiв, якi не вимагають значних катталовкладень i мало залежать вщ peгioнальних проблем, а також фактора матepiальнo-тeхнiчнoгo постачання. Слщ врахувати той факт, що на ^ види продукци' i послуг юнував пiдвищeний попит. Була можпивють диктувати цiни, швидко окупати витрати, отримувати значш валютнi доходи у вщносно коротки тepмiни. СпИльнИ пщприемства, створеш в машинобудуваннИ, приладобудуваннИ, хИмИТ та Инших ИндустрИальних галузях, були, як правило, збитковими.

Дуже важливою пИльгою для СП з часткою Иноземного учасника понад 30% е виключення з оподатковуваного прибутку сум, що направляються на здИйснення науково-дослИдних, дослИдно-конструкторських робИт i проведення природоохоронних заходИв. Таким чином, спИльне майно, управлшня i розподИл прибутку i ризику - основы елементи, якИ вИдрИзняють спИльне пИдприемництво вИд Инших менш комплексних форм мИжнародного спИвробИтництва. Розвиток мИжнародних економИчних вИдносин за допомогою органИзацИТ' мИжнародноТ кооперацИТ' виробництва, в тому числИ i через спИльнИ пИдприемства в останнИ десятилИття набувае все бИльшого поширення.

ОднГею з причин, якГ спонукають до цього, е неможливють вирГшити основнГ проблеми участ кра'ши в мГжнародних економГчних вГдносинах шляхом розвитку мГжнародного подту працГ.

22 березня 2017 р. Державний науково-техшчний центр з ядерно!' та радГацшно! безпеки, 1нститут проблем безпеки атомних електростанцш НАН Украши та ТОВ »Циндао Сянчу ЕнерджГ Девелопмент Груп» (Qingdao Xianchu Energy Development Group), Китай, пщписали Угоду про створення сшльного китайсько-украшського пГдприемства «китайсько-украшська академГя Сянчу по зняттю з експлуатаци' АЕС». ПГдприемство буде зареестровано на територи' КНР. Угода пщписана в рамках присвяченш 25-рГччю ДНТЦ ЯРБ МГжнародно! конференци' «Сучасний пГдхГд до здГйснення науково-техшчно! пГдтримки регулювання безпеки використання ядерно!' енерги': компетентнГсть, прозорГсть, вГдповГдальнГсть», яка проходила в м. КиевГ 22-23 березня 2019 р.

Робота зГ створення сшльного пГдприемства з Китаем тривае з 2014 р. ДГяльнють пГдприемства буде спрямована на проведення сптьних дослщжень i розробку технологГй в галузГ ядерно!' енергетики, ядерно! безпеки та зняття з експлуатаци' ядерних об'ектГв, а також - пов'язаних з цим ¡нструменлв, приладГв, обладнання. Сторони сптьно розроблятимуть техшчну документацш для виробництва обладнання щодо забезпечення ядерно! безпеки та зняття з експлуатаци' ядерних об'ектГв; проводити дослщження в област оцшки забруднення навколишнього середовища, дезактиваци', демонтажу та поводження з радюактивними вщходами, а також - рекультиваци' земельних дтянок. В ходГ сптьно! дГяльностГ будуть оргашзовуватися навчання i пГдготовка фахГвцГв в галузГ ядерно! енергетики, ядерно! безпеки та зняття з експлуатаци' ядерних об'ектГв, а також надаватися вщповщж консультацшж послуги. Украшська сторона, як частина пГдприемства, отримае доступ i права до вах напрацювань та ¡нновацш, якГ будуть створен в результатГ спГльно! дГяльностГ.

Нейтральну позицш Украша повинна зайняти в торговельнш вГйнГ мГж Китаем i США. Не варто в цьому питаны показувати повну лояльнють американцям. НавГть незважаючи на те, що на геополГтичному рГвн саме США - один ¡з наших головних союзниш. Китай сьогоднГ - це величезн можливостГ для украшського ринку. БГзнесмени з КРН сьогоднГ розглядають нашу крашу як одну з найбтьш привабливих для вкладення сво!'х ¡нвестицГй. БГльш того, в найближчГ ктька рокГв очГкуеться значне зростання експорту со!' та харчового масла, i з такою ж закономГрнютю буде зменшуватися експорт пшеницГ з США. Це та галузь, в якш Украша повинна i, що не менш важливо, може вистртити. якщо ттьки зможе перемогти пасивнють украшських бГзнесменГв i убивчГсть украшсько! бюрократ

КомпанГя «Sail of Shanghai» регулярно проводить форуми i виставки китайських виробниш. До м. Киева в минулому роцГ з'Тхалися представники 80 китайських компанш, ям представляли 8 галузей (подарунки та прикраси, будматерГали, електронн комунГкацГ!, енергоресурси i навколишне середовище, товари легко! промисловостГ, мехашчш системи, технологи', текстильна промисловють). МГсто Кив - найцГкавГший китайським компашям як перспективний партнер для ¡нфраструктурних проектГв. Украша Китаю вигщна ще й географГчно, як плацдарм для виходу на ринки европи. Китайськ виробники зараз найбтьше шукають не пГдприемства агросектора або важко! промисловостГ, а створення електронГки, електронно!' комерци', смарт-пристроТв. При цьому партнери з Китаю не просто шукають ¡нноваци' тут, але розглядають можливють створювати спшьж пГдприемства i шукати рГшення разом. Зараз економГчне спГвробГтництво Украши i Китаю являе собою ряд малих проектГв: невелик китайськ компанш ¡нвестують в аграрний сектор, IT-ринок, у сировину. Наприклад, 7 украшських агрокомпанГй завозять в КНР макуху соняшнику.

Для аграрно! переробки в краТнi, знову-таки, потрГбн умови для ¡нвестицГй. Припустимо, вклав ¡нвестор у справу якусь вартють, а вона повинна бути захищена, ¡нвестори повиннГ бути звтьнеш вГд податкГв або вони для них повинш бути мшГмГзоваш - щоб створити бГльше квалГфГкованих робочих мГсць. ПотрГбно органГзувати умови, за яким закордонному ¡нвестору зручно заходити в УкраТна i розмщати не тГльки грошовГ, а й технолопчш i виробничГ ¡нвестици. Зараз же наша податкова полГтика спрямована на розвал: якщо бГзнес -на загальному порядку оподаткування, де потрГбно платити ПДВ, то, виходить, ми ще шчого не справили, а вже винш державк

У червш 2018 р. УкраТна i Китай пщписали меморандум про спГвробГтництво та сприяння взаемнш торпвлГ м'ясом птицк Як повГдомили в держслужбГ з питань безпеки харчових продуктГв i захисту споживачГв, це «вщкрие новГ можливостГ диверсифГкацГ! ринку збуту украТнського м'яса птицГ, пГдвищення конкурентоспроможносл укра!'нських харчових продуктГв на свГтових ринках, що позитивно вплине на ¡мщж Украши». В Укра!'ш i Китаю - велик плани в сенс сптьних проектГв: КНР готовий влити 7 млрд дол. в украшську ¡нфраструктуру. Велика ктьцева дорога навколо м. Киева на умовах концеси, гтка метро в столицГ i вже згадуваний аграрний сектор (включаючи ¡нновацшж проекти, енергетику, енергоефективнють та багато ¡ншого). Але поки це все слова, деклараци та общянки. Причому навГть якщо 7-10 млрд дол. i зайдуть в Украшу, то протягом дектькох рош. ПримГтно, що стратепчне пГдприемство Украши у сферГ оборонно! промисловостГ, «Мотор СГч», виявилося в прГоритетах Китаю. Украша вивозить в Китай сировину i аграрну продукцш, а ¡мпортуе технологи', хГмГчну продукцГю, метали.

АктивГзацГя спГльного розвитку пГдприемств в УкраМ та КНР можлива шляхом створення та розвитку спецГальних форм органГзацй' ¡нновацГйно! дГяльностГ. НайбГльш поширеними з них е СЕЗи, кластери, ¡ндустрГальнГ парки, технопарки та науковГ парки тощо. Зокрема, на територи КНР функцюнуе п'ять спецГальних економГчних зон (у мютах Шеньчжень, Чжухай, Шаньтоу, Сямень, Хайнань). АдмЫстрацП' зон (керуючГ комГтети) користуються правами провГнцГйних урядГв у сферГ регулювання економГчного розвитку i розроблення нормативно-правово!

бази. Зокрема, вони самостИйнИ у питаннях запозичення коштИв на свИтовому i внутрИшньому кредитних ринках, розмИщення за кордоном облИгацИй у рамках лИмИтИв, що надаються центральним урядом.

Вщповщно до повИдомлення Держради КНР «Про перехИдну политику надання пИльг щодо податку на прибуток пщприемств» (2007 р.) для пщприемств - резидентИв СЕЗ з 1 сИчня 2008 р. був встановлений п'ятирИчний перехИдний перИод на новИ ставки зазначеного податку: в 2008 р. - 18,0%, 2009 р. - 20,0%, 2010 р.

- 22,0%, 2011 р. - 24,0%, а з 2012 р. - 25,0%. Це поширювалося ттьки на резидентИв, якИ були зареестрованИ до 15 березня 2007 p. i ранИше користувалися пИльговою ставкою податку в розмИрИ 15,0%. Що ж до резидентИв, якИ були зареестрованИ пИсля зазначеного периоду, то з 1 сИчня 2008 р. уведено едину для всИх пщприемств КНР ставку податку на прибуток - 25,0%.

МаксимальнИ термИни оренди земельних дИлянок для резидентИв СЕЗ становлять: для будИвництва житла

- 70 рокИв; для промислового використання, будИвництва об'ектИв науки, охорони здоров'я, освИти, культури, спорту - 50 рокИв; для об'ектИв торгИвлИ, туризму, розваг - 40 рокИв; для комплексного використання - 5о рокИв. Право оренди надаеться пИсля сплати ринково!' вартостИ дИлянки, податок за оренду землИ не стягуеться. ПИсля закИнчення термину оренди контракт може продовжуватися на щорИчнИй основИ за додаткову плату.

При реалИзаци' продукци' на китайському ринку резиденти СЕЗ, у тому числИ пщприемства з ¡ноземним капиталом, можуть дИяти самостийно або через посередницькИ державы компани'. Встановлюючи цИни на свою продукцию, резиденти СЕЗ зобов'язанИ враховувати рекомендаци' мИсцевих вИдомств, якИ контролюють цИни. ЦИни на продукцию повиннИ вщповщати цИнам на аналогИчнИ товари ¡нших пщприемств КНР.

У сучасних умовах розвитку складовою частиною державно!' економИчно!' полИтики КНР на шновацшних засадах е функцИонування кластер'в. Так, зокрема, у КНР Тх створено понад 150, а в УкраТш - 50. Створення кластера вИдбуваеться за одним Из декИлькох ¡снуючих сценарпв: в УкраТш це переважно «знизу вгору»; у КНР

- «зверху вниз» (створення органИв дорадчоТ дИяльностИ та мониторингу, стратеги' розвитку кластера); змИшаний (поеднання особливостей двох шляхИв «знизу вгору» i «зверху вниз»).

На вщмшу вИд КНР в УкрашИ у 2008 р. Министерство економИки оприлюднило законопроект Из легалИзаци' кластерИв. Вщповщно до нього пропонувалося видИлити чотири типи кластерИв: виробничИ (об'еднання авто-, судо-, авИабудування); ¡нновацшно-технолопчш (географИчно локализован компани', пов'язанИ мИж собою виробництвом шновацшноТ продукци); туристичнИ; транспортно-логИстичнИ.

Позитивний аспект створення та розвитку кластерИв вИдИграе важливу роль у формуваннИ економИчного середовища, осктьки, залежно вИд типИв, вони сприяють: оздоровленню економИки краТни (завдяки комерцшнш концентраций уникальности, стратеги' та ¡н.); розвитку високотехнологИчних галузей промисловостИ; активИзаци' пщприемницько!' дИяльностИ, особливо в старопромислових регионах; зростанню частки експорту виробленоТ продукци'; створенню унИкальних можливостей щодо пИдготовки висококвалИфИкованих спецИалИстИв поза межами галузевоТ пИдготовки (обмИн досвИдом, центри кластерного навчання та ¡н.).

1ндустрИальнИ парки (1П) - один Из ефективних способИв пИдвищення дИяльностИ промислових пщприемств i створення нових форм оргашзаци' шновацшноТ дИяльностИ. У КНР налИчуеться 54 ИндустрИальнИ парки, якИ прийнято називати ¡ндустрИальними зонами, вони формують близько 10,0% ВВП, акумулюють 30,0% прямих шоземних ИнвестицИй та генерують 37,0% товарного експорту краТни. У них працюе близько 4 млн осИб.

До основних видИв державно!' пИдтримки розвитку ¡ндустрИальних паркИв необхщно вИднести: сшвфшансування ¡нвестицшних проектИв (Инвестор представляе проект будИвництва пщприемства на територи' индустриального парку; держава частково бере зобов'язання щодо фшансування, зокрема надання податкових пИльг, трансфер, пИльгове кредитування та ¡н.); опосередковане зменшення витрат ¡нвесторИв, окрИм обслуговування индустриального парку (держава забезпечуе пИдготовку, проживання висококвалИфИкованих фахИвцИв, безпеку промислових об'ектИв, часткове соцИальне страхування); спрощення дозвИльних та лИцензИйних процедур; надання податкових i митних преференций.

Особливого значення у контекстИ створення та розвитку ¡ндустрИальних паркИв набувае питання застосування податкових ¡нвестицшних стимулИв, зокрема пИльгових ставок з податку на прибуток; звИльнення вИд ввИзного мита на обладнання та устатковання, що ввозиться учасниками индустриального парку; звИльнення вщ сплати податку на нерухомИсть; звИльнення вИд податку на землю; звИльнення вИд податку на оренду землИ; звИльнення вИд екологИчних податкИв тощо.

СлИд зазначити, що в УкрашИ у 2014 р. створено Реестр ¡ндустрИальних (промислових) паркИв, що налИчуе 49 паркИв. Включення до Реестру ¡ндустрИальних паркИв вИдбуваеться за умови, що на цей момент в його межах вщсутнш цИлИсний майновий комплекс, що дае можливють здИйснювати виробництво продукцИТ. НайбИльшими серед дИючих ¡ндустрИальних паркИв УкраТни можна назвати КП «1ндустрИальний парк «Рогань» та «1ндустрИальний парк «Свема». Разом ¡з тим вИдзначимо, що серед спроектованих в УкраТнИ паркИв бИльшИсть мають локальний характер, а !'хня специализация обмежуеться трьома-чотирма видами економИчноТ дИяльностИ, з яких один напрям безпосередньо пов'язаний з наявним у регИонИ великим пИдприемством, дИяльнИсть якого на сьогоднИ не е ефективною. КИлька ¡ндустрИальних паркИв, такИ як «Свема», «Славута», «ЧексИл», характеризуються багатопрофИльною спецИалИзацИею i мають велике значення не лише для розвитку економИки регИону, а й розвитку окремих галузей у цИлому.

На сьогоднИ в УкраТнИ функцИонуе 19 наукових паркИв, з яких сИм розташовано в межах м. Киева. Сучасна ситуация у сферИ функцИонування наукових паркИв як спецИальних форм шновацшноТ дИяльностИ в УкраТнИ характеризуеться наявнИстю проблем, що вимагають термИнового прийняття рИшень. Зокрема, найбИльш

вагомими з них е: недосконалГсть договГрно-правових вщносин у частинГ регулювання питань використання земельних дтянок державно! та комунально! власностГ, на яких можуть бути створен науковГ парки (в частит використання виключно договорГв оренди землГ); вГдсутнГсть чГтко встановленого перелГку видГв дГяльностГ, якГ доцГльно впроваджувати в межах наукового парку; недосконалГсть норм чинного законодавства, зокрема - в частит визначення оптимальних форм стимулювання залучення ¡нвестицГй, необхщних для облаштування наукових парш шляхом звтьнення вщ сплати ввГзного мита на обладнання, устатковання та комплектуючих до них матерГалГв та ¡н.

ЗазначенГ проблеми потребують термшового вирГшення, зокрема необхщне вдосконалення чинного законодавства i впровадження таких заходГв державно! пГдтримки розвитку наукових парш, як: кадрове забезпечення (збтьшення чисельносп пГдготовлених менеджерГв у науково-технолопчнш сферГ, пГдготовки на замовлення; пщвищення квалГфГкацй' зайнятих у сферГ виробництва наукомГстко! продукцГ! й високих технологГй та ¡н.); надання державно! фшансово! пГдтримки для розвитку наукових парш та оновлення матерГально-техтчно! бази; розроблення ефективного механГзму взаемоди' науки, бГзнесу та влади, в тому числГ за допомогою системи електронного урядування та створення онлайн-послуг; ¡нтернацюналГзацГя нацГональних наукових парш та !х включення у глобальт ¡нновацГйнГ мережГ шляхом залучення прямих ¡ноземних ¡нвестицГй, трансферу технологГй та розвитку сшвробГтництва з ¡ноземними науковими парками; здшснення дослГджень щодо перспектив розвитку наукових парш, розробка програм i систем оцшки результалв !х функцГонування та ¡н.

ВГдповГдно до Закону Украши «Про спецГальний режим ¡нновацГйно! дГяльностГ технопарш» в Укра!нГ зареестровано 16 технопарш, в яких реалГзовано 116 шновацшних проектГв. НайбГльшу частину в розвитку ¡нновацш та обсягу реалГзовано! продукци' забезпечують так технопарки, як «1нститут електрозварювання ¡м. е.О. Патона», «1нститут монокристалГв», «НапГвпровГдниковГ технологи' i матерГали, оптоелектронГка та сенсорна техтка». Головною метою !х дГяльностГ е комерцГалГзацГя наукових дослГджень. ОсобливГстю створення i функцГонування нацГональних технопарш е те, що через вщсутнють належного фшансування вони працюють не за традицшною моделГ (всГ учасники сконцентроват в единому будинку або на загальнш територи), а за моделлю «технопарку без стш» (не потрГбно значних первинних кашталовкладень). Остання модель уперше застосована на територи' США.

В Укра!'т дшть окремГ законодавчГ акти, що визначають правовГ, економГчт та органГзацГйнГ засади функцГонування технолопчних паркГв. ПравовГ основи щодо створення та розвитку технопарш закладено нормативно-правовими актами: КонституцГею Украши, Земельним кодексом Украши, Податковим кодексом Украши, Бюджетним Кодексом Украши, Законом Украши «Про оренду земл» Законом Украши «Про спецГальний режим ¡нновацГйно! дГяльностГ технолопчних парш», Законом Украши «Про прюритетт напрями ¡нновацГйно! дГяльностГ», Законом Украши «Про регулювання мютобудГвно! дГяльностГ», Законом Украши «Про вищу освГту», Законом Украши «Про основи нацюнально! безпеки», Законом Украши «Про транскордонне спГвробГтництво», Законом Украши «Про ¡нновацшну дГяльнють» та ¡н. Вони визначають поняття i особливост функцГонування технопарку, передбачають основы заходи щодо !х стимулювання та державно! пГдтримки.

Законом Украши «Про спецГальний режим ¡нвестицшно! та ¡нновацГйно! дГяльностГ технолопчних парш» № 991-XI вщ 16.07.1999 р. визначено правовГ, економГчт основи щодо функцГонування технолопчних парш за рахунок уведення на !х територи' спецГального режиму ¡нновацГйно! дГяльностГ. Зокрема це стосуеться таких технолопчних парш, як «1нститут електрозварювання ¡мет е.О. Патона» (м. Кив), «НапГвпровГдниковГ технологи' i матерГали, оптоелектронГка та сенсорна техтка» (м. Кив), «1нститут техтчно! теплофГзики» (м. Кш'в), «Кивська полГтехшка» (м.Кив), «1нтелектуальт ¡нформацшт технологи» (м. Кив), «Укршфотех» (м. Кив), «Агротехнопарк» (м. Кив), «1нститут монокристалГв» (м. ХаркГв), «НауковГ i навчальт прилади» (м. Суми), «Текстиль» (м. Херсон), «Украшський мГкробюлопчний центр синтезу та новГтнГх технологГй» (м.Одеса), «ЯворГв» (ЛьвГвська область), «МашинобудГвт технологи» (м. ДнГпропетровськ). ВГдповГдно до Закону !х функцГонування пГдтримувалося державою за рахунок застосування таких мехатзмГв, як: звтьнення вщ податку на прибуток; звтьнення вщ податку на додану вартють з продажу в Укра!т; звГльнення вГд сплати ввГзного мита; звтьнення вщ сплати пДв при ¡мпортГ товарГв; кошти, отримат в ¡ноземнГй валютГ вГд реалГзаци продукцГ, не пГдлягають обов'язковому продажу; продовження термшу експортно-Гмпортних платежГв з 90 до 150 дтв.

Сучасна ситуацГя у сферГ функцГонування технопарш як спецГальних форм ¡нновацГйно! дГяльностГ в Укра!'т характеризуемся наявнГстю проблем. Зокрема, найбтьш важливо врегулювати там з них, як:

- недосконалГсть договГрно-правових вщносин у частит регулювання питань використання земельних дтянок державно! та комунально! власностГ, на яких можуть бути створеш технопарки (у частит використання виключно договорГв оренди землГ);

- вщсутнють чГтко встановленого перелГку видГв дГяльностГ, ям доцГльно впроваджувати в межах технопарку. Така ситуацГя може призвести до того, що вже дючГ пГдприемства (за межами технопармв) з метою отримання встановлених законодавством преференцш будуть зацкавлеш переносити сво! виробництва на територю ¡нших спецГальних форм ¡нновацГйно! дГяльностГ без впровадження нових видГв виробництва;

- недосконалГсть норм чинного законодавства, зокрема в частит визначення оптимальних форм стимулювання залучення ¡нвестицГй, необхщних для облаштування технопармв шляхом звГльнення вщ сплати ввГзного мита на обладнання, устатковання та комплектуючих до них матерГалГв та ¡н. Слщ також

зазначити, що ¡снують й ¡ншИ законодавчИ проблеми. Так у 2005 р. було анульовано деякИ статтИ про дИяльнИсть технопаркИв. Зокрема йдеться про Закон УкраТни «Про ¡нновацИйну дИяльнИсть» та Закон УкраТни «Про спецИальний режим ¡нновацшноТ дИяльностИ технологИчних паркИв», де зазначено, що держава гарантуе стабИльнИсть специального режиму на весь термИн дм' Закону (на 15 рокИв). У наступному, 2006, роцИ державна пдтримка змИнюеться i не дИе щодо: сплати ПДВ податковим векселем при ¡мпортИ нового устатковання, обладнання та комплектуючих - 720 календарних днИв, матерИалИв - 180 днИв финансово!' пИдтримки: повного або часткового (до 50%) безвИдсоткового кредитування; повноТ' або частковоТ' компенсаци' вИдсоткИв; прискореноТ' амортизаци' основних фондИв. Протягом зазначеного периоду в технопарках УкраТни не було прийнято жодного ¡нновацИйного проекту. СлИд зазначити, що починаючи з 2007 р. спостерИгаються деякИ змИни - прийнято два проекти, у 2008 р. - шИсть, у 2009 р. - чотири, у 2010 р. - 16, а на початку 2011 р. - 11 проектИв.

МИж УкраТ'ною та КНР реалИзуються перспективы форми науково-технИчноТ' спИвпрацИ - такИ як украТ'нсько-китайськИ центри та технопарки: у м. ЦзИнань (провИнцИя Шаньдун), у м. ХарбИн (провИнцИя Хейлунцзян) та у м. Шанхай. Так, перший украТ'нсько-китайський парк високотехнологИчного спИвробИтництва було вИдкрито у м. ЦзИнань у листопадИ 2002 р. Основною метою дИяльностИ цИеТ' структури було формування ефективного механизму для налагодження взаемовигИдного трансферу високих технологий, сптьноТ' розробки науково-технИчних проектИв та Тх впровадження у виробництво; створення спИльних пщприемств з реалИзаци' наукоемноТ i високотехнолопчноТ' продукци'.

У сИчнИ 2003 р. у м. ХарбИн (провИнцИя Хейлунцзян) було вИдкрито украТ'нсько-китайський Центр зварювання i спорИднених технологий, Угоду про створення якого пИдписали 1нститут електрозварювання ¡м. е.Патона НАН УкраТ'ни й ХарбИнський Институт зварювання.

У лютому 2011 р. у м. Шанхай вИдкрито новий УкраТ'нсько-китайський технопарк, який займаеться спИвпрацею у галузИ морських наук i технологий, бИомедицини, нових матерИалИв, аерокосмонавтики, нових джерел енерги' та ¡н.

У червнИ 2011 р. пИдписано Меморандум про взаеморозумИння мИж Державним агентством з питань науки, ¡нновацИй та ¡нформатизаци' УкраТни i Министерством науки i технИки КитайськоТ НародноТ Республики. ЗгИдно з Меморандумом сторони мають надати пИдтримку 1нституту електрозварювання ¡м. е.О. Патона НАН УкраТни та Промисловому науково-дослИдному 1нституту провИнци' Гуандун (КНР) щодо застосування технологий зварювання у медицинИ.

У листопадИ 2012 р. у м. Чженьцзян (провИнцИя Цзяньсу) вИдкрито украТнсько-китайський Центр з трансферу технологий суднобудування та океанИчного проектування, створеного на базИ Университету науки i технологий (провИнцИя Цзяньсу) спИльно з НацИональним университетом кораблебудування ¡м. адмИрала Макарова (м. МиколаТв).

У червнИ 2016 р. у м. ХарбИн створено «Китайсько-украТнський центр науково-технИчного спИвробИтництва», що представляе платформу для наукового спИвробИтництва за окремими напрямами, зокрема у сферИ електрозварювання.

ЗмИцнення украТ'нсько-китайського спИвробИтництва у напрямИ органИзаци' спецИальних форм ¡нновацшноТ дИяльностИ не ттьки дасть можливИсть Т'х в УкраТ'ш зберегти, а й сприятиме Тх зростанню. Вони можуть активИзувати ризикову дИяльнИсть «знизу вгору», надаючи пИдтримку розвитку малих наукомИстких фИрм i венчурного пщприемництва; сприяти пИдвищенню квалИфИкацп фахИвцИв у сферИ виробництва наукомюткоТ' продукци' i високих технологий.

З метою сприяння розвитку промисловостИ УкраТни на шновацшних засадах пропонуемо переглянути незавершен нормативно-правовИ документи, поновити тИ, що е актуальними, а також розробити новИ державнИ цИльовИ програми.

1. Вдповдно до Концепци створення '¡ндустр'альних (промислових) парюв, схваленоТ розпорядженням Кабинету МИнИстрИв УкраТни № 447-р. вИд 1 серпня 2006 р., в нашИй краТ'ш було започатковано розвиток цього виду дИяльностИ, визначено механизм та послщовнють дИй з реалИзаци' державноТ политики у сферИ створення та розвитку ¡ндустрИальних (промислових) паркИв, гарантувалися широкИ можливостИ для стимулювання в УкраТ'ш ¡нвестицшно-шновацшноТ дИяльностИ.

У 2012 р. зареестровано Закон УкраТни «Про ИндустрИальнИ парки». З метою подальшого розвитку ¡ндустрИальних паркИв в УкраТнИ було прийнято у першому читаны за основу законодавчий пакет (№№ 2554 ад та 2555 а-д), який запроваджуе податковИ та митнИ ¡нвестицшш стимули для нових вИтчизняних промислових пщприемств. З усього ¡снуючого пакета стимулИв, що успИшно використовуються на свИтовИй аренИ, цей законодавчий пакет передбачае застосування лише деяких податкових преференций, серед яких: звИльнення на п'ять рокИв вИд податку на прибуток та половинна ставка (9,0%) на наступнИ п'ять рокИв за умови реИнвестування цих коштИв у розвиток виробництва; звИльнення вщ ввИзного мита на обладнання та устатковання для здИйснення господарськоТ дИяльностИ в межах 1П; розстрочка на п'ять рокИв Импортного ПДВ на обладнання та устатковання для здИйснення господарськоТ дИяльностИ в межах 1П; можливИсть отримання фИскальних стимулИв з податку на нерухоме майно, земельного податку та орендноТ плати за користування земельною дИлянкою державноТ чи комунальноТ форми власностИ, на якИй створено ¡ндустрИальний парк, за рИшенням мИсцевоТ влади. Разом ¡з цим проект законодавчого пакета (№№ 2554 а-д та 2555 а-д) мИстить чИткИ норми прямот дiï, якИ вимагають: здИйснення профИльноТ виробничоТ та науково-дослИдницькоТ дИяльностИ; на територи' индустриального парку повинен дИяти механизм офИцИйного працевлаштування з чисельнИстю

щонайменше 30 спГвробГтникГв; середньомГсячна заробГтна плата повинна становити не менше трьох мшГмальних, тобто понад 11,1 тис. грн. РеалГзацГя означених напрямГв, якГ сприятимуть створенню i розвитку мережГ ¡ндустрГальних паркГв на територи Украши активГзуватиме ¡нвестицГйну дГяльнГсть, сприятиме збГльшенню обсяпв прямих ¡нвестицГй, стимулюватиме розвиток реального сектора економГки, зумовлюватиме створення нових високотехнолопчних виробництв i робочих мюць, збтьшення обсяпв та асортименту випуску експортоорГентовано! продукци'.

2. Необхщно зазначити, що, на вщмшу вГд ¡ндустрГальних парш, ¡нституцшно-правове забезпечення функцюнування кластер'в в УкраМ вГдсутне, тому до основних завдань щодо цього в УкраМ слщ вГднести: створення та розвиток кластерГв (розроблення нормативно-правово! бази щодо створення та функцГонування кластерГв, зокрема, визначення понять «кластер», «кластерна полГтика», «кластеризацГя» на законодавчому рГвш; створення та реалГзацГю державних програм сприяння розвитку кластерГв; створення Реестру кластерГв в УкраМ); розвиток кластерних зв'язш та мережевого сшвроб^ництва (залучення вГтчизняних та ¡ноземних ¡нвестицГй у прюритетш за видами економГчно! дГяльностГ кластери; формування i просування кластерних ¡штатив; розвиток людського капГталу; економГчна освГта суб'ектГв кластера та спецГалюлв навчальних закладГв; фГнансування спГльних наукових дослГджень; створення ¡нформацшного поля для суб'ектГв кластера; розробка програм розвитку постачальниш; розмГщення державного замовлення на продукцш пГдприемств кластера; контроль якост продукци i послуг, якГ постачаються виробниками кластера в рамках програми державно!' закушвл^ програми розвитку конкурентного середовища; створення ¡нфраструктурного забезпечення кластерних зв'язш; взаемодГя мюцевих органГв влади з суб'ектами кластера; трансфер технологГй у кластер^ формування спГвробГтництва у середин кластера та ¡н.); збтьшення впливу i вщповщальносп мГсцевих органГв влади в умовах децентралГзацй' стосовно забезпечення розвитку кластерГв; реалГзацш ефективно! кластерно! полГтики, що можлива в контекст комплексу заходГв стосовно суттевого покращення ¡нвестицшного клГмату; розробку моделей використання мехашзму державно-приватного партнерства з метою залучення недержавних ¡нвестицшних ресурав для розвитку кластерГв, перш за все забезпечення територи' необхщною ¡нфраструктурою; законодавче визначення механГзму створення транснацюнальних кластерГв. Зокрема укладання на рГвн урядГв краш-учасниць двостороннГх угод про створення транснацюнальних кластерГв, узгодження стратегш i плашв розвитку нацГональних частин транснацюнальних кластерГв. Досвщ функцГонування таких структур свщчить про !х позитивний вплив на соцГально-економГчний розвиток та мГжнародне спГвробГтництво краш-учасниць, стимулювання дтово!' активностГ, приплив ¡нвестицГй i вирГшення проблем зайнятостГ.

3. В Укра!ш чиннГ окремГ законодавчГ акти, як визначають правовГ, економГчнГ та оргашзацшш засади функцГонування технологчних парке. Зокрема, Законом Украши «Про спецГальний режим ¡нвестицшно! та ¡нновацГйно!' дГяльностГ технолопчних парш» № 991 -XI вщ 16.07.1999 р. було визначено правовГ, економГчн засади щодо функцГонування технолопчних парш за рахунок уведення на !х територи' спецГального режиму ¡нновацГйно! дГяльностГ. В 2005 р. деяк найважливш статт закошв, що регулювали дГяльнють технопарш, було скасовано. Згодом часткове вщновлення системи преференцш спостерГгаеться за такими позицГями, як: звГльнення вГд податку на прибуток; звГльнення вщ сплати ввГзного мита; кошти, отриман в ¡ноземнГй валютГ вГд реалГзаци продукцй, не пГдлягають обов'язковому продажу; розрахунки за експортночмпортними операцГями проводяться у строк до 150 календарних дшв.

На сьогоднГ ситуацГя в технопарках е вкрай складною. Тому, на нашу думку, необхщно невщкладно вжити заходГв за такими напрямами, як: вдосконалення чинного Закону Украши «Про спецГальний режим ¡нновацГйно! дГяльностГ технопарш» та впровадження заходГв державно! пГдтримки розвитку технопарш; посилення кадрового потенцГалу; надання державно! фшансово! пГдтримки для розвитку технопарш та оновлення матерГально-техшчно! бази; розроблення ефективного механГзму взаемоди' науки, бГзнесу та влади, у тому числГ завдяки системГ електронного урядування та створення онлайн-сервюу; ¡нтернацюналГзацГя вГтчизняних технопарш та !хне включення до глобальних шновацшних мереж шляхом залучення прямих ¡ноземних ¡нвестицГй, трансферу технологГй та розвитку спГвробГтництва з ¡ноземними технопарками; здшснення дослГджень стосовно перспектив розвитку технопарш, розроблення на !хнш основГ програм та систем оцшювання результатГв !х функцГонування та ¡н.

Виконання запропонованих заходГв дозволить не ттьки зберегти в Укра!ш технопарки, а й сприятиме зростанню !х ктькостк Вони можуть виступати ¡нструментом децентралГзацй' прийняття рГшень у сферГ науково-техшчно! полГтики; активГзувати ризикову дГяльнють «знизу», надаючи пщтримку розвитку малих наукомГстких фГрм i венчурного пщприемництва; сприяти пГдвищенню квалГфГкаци спецГалГстГв у сферГ виробництва наукомютко! продукцй' i високих технологГй; оцшити вГдповГднГсть рГвня виробництва на проривних напрямах рГвню квалГфГкацй' зайнятих в економщГ будь-якого регюну кра!ни.

Висновки в'дпов'дно до cmammi. Одшею з головних передумов економГчного розвитку краши е конвергенцшш процеси, якГ мають особливосп розвитку в кожнГй краТнi еС та КНР, Украши. Зокрема, зазначеш особливостГ спГльного пщприемництва формують переваги цього стратепчного пщходу у виходГ на зарубГжнГ ринки, як зводяться до таких аспеклв: створення бГльш високо! зацГкавленостГ партнерГв у нарощуванш обсягГв виробництва, модершзацГя основних фондГв СП; пГдвищення вщповщальносп партнерГв за зростання економГчно! ефективносл виробництва продукцй'; прагнення партнерГв до об'еднання зусиль у сферГ виробництва товарГв, передпродажно! стадй', збуту, пюля продажних операцГй.

Так, украТнсько-китайська комiсiя повинна виписати цiлий ряд синхрошзованих документiв i угод, щоб УкраТна змогла вийти на мiжнародний ринок з конкретними пропозицiями. Держава повинна адекватно вщреагувати i встановити ч™ правила для внутрiшнiх i зовнiшнiх iнвесторiв, якi будуть розум^и, як i у що вони вкладають, як отримуватимуть прибуток i як результати з'являться пiсля швестицшноТ дiяльностi.

Зростання рiвня конвергенцiйностi в УкраТш на засадах розвитку шновацшноТ дiяльностi можливе за рахунок впровадження шституцшних механiзмiв державного регулювання функцюнування галузi, у тому числi шляхом гармошзаци законодавства до вимог 6С. Впровадження iнновацiй сприяють створенню якюноТ i безпечноТ продукци, створенню та розвитку оргашзацшних форм iнновацiйноТ дiяльностi.

Список використаних джерел

1. Коронавирус COVID-19: общая статистика. URL: https://index.minfin.com.ua/reference/coronavirus/

2. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. пер. с англ. Москва: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Транзиткнига»; СПб: Terra Fantastica, 2004, 602 с. С. 553.

3. Бурлай Т. В. Соцiально-економiчна конверген^я: теорiя та практика: монограф'1я. НАН УкраТни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраТни». Ки'(в, 2019. 364 с.

4. Хiмченко А. М., Махнович О. О. Акmивiзацiя та розвиток iнновац/'йних процесв в кранах свту: ретроспектива та сучасний стан. Економка та держава. 2013. №12. С. 47-51.

5. Миндич Д. Тройная спираль по-шведски. Эксперт. 2011. №35 (768). URL: http://expert.ru/expert/2011/35/trojnaya-spiral-po-shvedskix/

6. Марковський I. О. Особливост'! сучасного iнновацiйного розвитку краУн-член1в €С. 1нвестицн: практика та досв'д. 2011. №7. С. 23-25.

7. Тройная спираль по-шведски. URL: https://old.sk.ru/news/b/press/archive/2012/04/16/statya-o-tehnoparke-ideon-shveciya-na-osnovanii-intervyu-s-generalnym-direktorom-upravlyayuschey-kompanii-tehnoparka-tomasom-myollerom-i-otcomosnovatelem-ideona-svenomtorom-holmom.aspx

8. Теплый финский климат. URL: https://old.sk.ru/news/b/press/archive/2012/04/16/statya-o-seti-tehnoparkov-technopolis-finlyandiya-na-osnovanii-intervyu-s-ee-osnovatelem-pertti-huuskonenom-i-sozdatelem-tehnoparka-otaniemi-finlyandiya-mervi-keki.aspx

9. Top 6 Factors That Drive Investment In China. Marv Dumon. URL: http://www. investopedia. com/articles/economics/09/factors-drive-investment-in-china. asp#- axzz 1ak9hb5Dq

10. World investment prospects survey 2010-2012. UNCTAD. New York and Geneva, 2010. 35 p.

11.Китай вышел на шестое место по объему инвестиций, вложенных за рубеж, и на второе место по объему привлеченных иностранных инвестиций. URL: http:// russian.china.org.cn/exclusive/txt/2010-07/30/content_20606796_3.htm

12.Foreign Direct Investment and Union Busting in Asia. Chang Dae-oup. URL: http://www.amrc.org.hk/alu_article/union_busting/foreign_direct_investment_and_union_busting_in_asia

13.Mergers and Acquisitions in China - Top 10 Mergers and Acquisitions in China. URL: http://www. economywatch. com/mergers-acquisitions/china. html

14.Growth and Trend: Transnational Corporations in China / Fulin Pan and Lingxia Wu. URL: http://www.tnconline.net/journal/html/7206.html

15. Стан державного боргу УкраТни в умовах загострення фнансових ризиюв, пов'язаних з гiбридною вшною. Нацюнальний iнститут стратегчних досл'джень: Аналimичнi матер'али: Економка, грудень 2017 р. URL: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/derzh_borg-d8023.pdf

16.Analysis of the Economic Influences of the Investments in China from Transnational Corporations. Xianmin Jia. China: The College of Business Adm., April 2010, 3 p.

17. The China Analyst-September 2011. The Beijing Axis-Hong Kong:The BA, 2011. 55 p.

18. TNC. UNCTAD. New York and Geneva: United Nations, APRIL 2010. 100 p.

19. The Beijing Axis. URL: http:// www.thebeijingaxis.com

References

1. Koronavirus COVID-19: obshaya statistika [Coronavirus COVID-19: general statistics]. https://index.minfin. com. ua/reference/coronavirus/

2. Gelbrejt, Dzh. (2004). Novoe industrialnoe obshestvo [New industrial society]. Moskva: OOO «Izdatelstvo AST» : OOO «Tranzitkniga»; SPb: Terra Fantastica, 2004, 602 s., S. 553.

3. Burlaj, T. V. (2019). Socialno-ekonomichna konvergenciya: teoriya ta praktika: monografiya [Socioeconomic convergence: theory and practice: monograph]. NAN Ukrayini, DU «In-t ekon. ta prognozuv. NAN Ukrayini». K., 2019. 364 s., S.11.

4. Himchenko A. M., Mahnovich O. O. (2013). Aktivizaciya ta rozvitok innovacijnih procesiv v krayinah svitu: retrospektiva ta suchasnij stan [Activation and development of innovation processes in the world: retrospective and current state]. Ekonomika ta derzhava - Economy and state. №12. S. 47-51.

5. Mindich, D. (2011). Trojnaya spiral po shvedski [Triple helix in Swedish]. Ekspert, №35 (768). URL: http://expert.ru/expert/2011/35/trojnaya spiral po shvedskix/

6. Markovskij, I. O. (2011). Osoblivosti suchasnogo innovacijnogo rozvitku krayin-chleniv YeS [Features of modern innovative development of EU member states]. Investiciyi: praktika ta dosvid, №7. S. 23-25.

7. Trojnaya spiral po-shvedski [Triple helix in Swedish]. https://old.sk.ru/news/b/press/archive/2012/04/16/statya-o-tehnoparke-ideon-shveciya-na-osnovanii-intervyu-s-generalnym-direktorom-upravlyayuschey-kompanii-tehnoparka-tomasom-myollerom-i-otcomosnovatelem-ideona-svenomtorom-holmom. aspx

8. Teplyj finskij klimat [Warm Finnish climate]. URL: https://old.sk.ru/news/b/press/archive/2012/04/16/statya-o-seti-tehnoparkov-technopolis-finlyandiya-na-osnovanii-intervyu-s-ee-osnovatelem-pertti-huuskonenom-i-sozdatelem-tehnoparka-otaniemi-finlyandiya-mervi-keki.aspx

9. Top 6 Factors That Drive Investment In China. Marv Dumon. URL: http://www. investopedia. com/articles/economics/09/factors-drive-investment-in-china. asp#- axzz 1ak9hb5Dq

10. World investment prospects survey 2010-2012. UNCTAD. New York and Geneva, 2010. 35 p.

11.Kitaj vyshel na shestoe mesto po obemu investicij, vlozhennyh za rubezh, i na vtoroe mesto po obemu privlechennyh inostrannyh investicij [China came in sixth in terms of foreign investment and second in foreign investment]. URL: http://russian.china.org.cn/exclusive/txt/2010-07/30/content_20606796_3.htm

12.Foreign Direct Investment and Union Busting in Asia. Chang Dae-oup. URL: http://www.amrc.org.hk/alu_article/union_busting/foreign_direct_investment_and_union_busting_in_asia

13.Mergers and Acquisitions in China - Top 10 Mergers and Acquisitions in China. URL: http://www. economywatch. com/mergers-acquisitions/china.html

14. Growth and Trend: Transnational Corporations in China. Fulin Pan and Lingxia Wu. URL: http://www. tnconline. net/journal/html/?206. html

15.Stan derzhavnogo borgu Ukrayini v umovah zagostrennya finansovih rizikiv, pov'yazanih z gibridnoyu vijnoyu [The state of Ukraine's public debt in the face of exacerbation of financial risks associated with hybrid warfare]. Nacionalnij institut strategichnih doslidzhen: Analitichni materiali: Ekonomika, gruden 2017 r. URL: http://www. niss. gov. ua/content/articles/files/derzh_borg-d8023.pdf

16.Analysis of the Economic Influences of the Investments in China from Transnational Corporations. Xianmin Jia. China: The College of Business Adm., April 2010, 3p.

17. The China Analyst-September 2011. The Beijing Axis-Hong Kong:The BA, 2011. 55 p.

18. TNC. UNCTAD. New York and Geneva: United Nations, APRIL 2010. 100 p.

19. The Beijing Axis. URL: http:// www.thebeijingaxis.com

ДАН1 ПРО АВТОР1В

Борзенко Олена Олексан^вна, д.е.н., професор, завщувач сектором мiжнародних фшансових дослщжень ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН УкраТни» e-mail: slozko2003@ukr.net

Бойко Олена Микола'1'вна, к.е.н., с.н.с., стипендiат НАН Украши, Лауреат Преми Президента Украши для молодих вчених, пров.н.с. вщдту 1нновацшноТ' пол^ики, економки та оргашзаци високих технологш ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН Украши» e-mail: bhelena@ukr.net

ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ

Борзенко Елена Александровна, д.э.н., професор, заведующая сектором международных финансовых исследований ГО «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» e-mail: slozko2003@ukr.net

Бойко Елена Николаевна, к.э.н., с.н.с., стипендiат НАН Украины, Лауреат Премии Президента Украины для молодых учених, вед.н.с. отдела инновационной политики, экономики и организации високих технологий ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» e-mail: bhelena@ukr.net

DATA ABOUT THE AUTHORS

Borzenko Olena, Dr. habil., Professor, Chief of Section for International Financial ResearchSI «Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine» e-mail: slozko2003@ukr.net

Boiko Olena, Ph.D., Senior Scientist, National Academy of Sciences of Ukraine Fellow, winner of the President of Ukraine for the premiums of young scientists ved.n.s. Division of ynnovatsyonnoy politics, economy and high tech SU organization «Institute of Economics and prediction of NAS of Ukraine» e-mail: bhelena@ukr.net

Подано до редакци 08.08.2020 Прийнято до друку 29.08.2020