CC BY
7
2. Il'in, E. P. (2000). Motivaciya i motivy [Motivation and reasons]. Sankt-Peterburg: Piter, 512.
3. Kolot, A. M. (2003). Motivazii personalu [Staff motivations]. Kyiv: KNEU, 337.
4. Olijnyk, V. V. (2003). Naukovi osnovy upravlinnia pidvyschennia kvalifikatsii pedahohichnykh pratsivnykiv proftekhosvity [Scientific basis of management training vocational education teaching staff]. Kyiv: Milenium, 594.
5. Bondarchuk, O. I., Pinchuk, N. I., Rozhdestvens'-ka, D. B. (2012). Rozvytok motyvatsii vdoskonalennia psykholo-hichnoi kompetentnosti kerivnykiv osvitnikh orhanizatsij v umo-vakh ochno-dystantsijnoi formy navchannia [Development of motivation of perfection of psychological competence of leaders of educational organizations in the conditions of the eye-controlled from distance form of studies]. NAPN Ukrainy, Un-t menedzh. osvity, Tsentr. in.-t pisliadyplom. ped. osvity. Kyiv, 32.
6. Bondarchuk, O. I., Karamushka, L. M., Sich, V. M.; Maksimenko, S. D., Karamushka, L. M. (Eds.) (2002). Psi-hologichni osoblivosti motivaciï profesijnogo vdoskonalennya kerivnih kadriv osviti [Psychological features of motivation of professional perfection of leading shots of education]. Aktual'ni problemi psihologiï : zb. nauk. Prac' Institutu psihologiï im. G. S. Kostyuka APN Ukrainy. Kyiv: Milenium, 1 (3), 191-194.
7. Karamushka, L. M. (2003). Psykholohiia upravlinnia [Psychology of management]. Kyiv: Milenium, 344.
8. Demchuk, V. S. (2007). Osnovi osvitn'ogo menedzhmentu [Bases of educational management]. Kyiv: Lenvit, 263.
9. Kravchins'ka, T. S. (2015). Chinniki rozvitku motivaciï profesijnoï diyal'nosti kerivnikiv doshkil'nih navcha-l'nih zakladiv [Factors of development of motivation of professional activity of leaders of preschool educational establishments]. Obriï: naukovo-pedagogichnij zhurnal - Horizons : scientifically pedagogical magazine, № 1 (40), 27-30. Available at: http://www.ippo.if.ua/images/stories/Obrii_2013/ obrii_15_1.pdf
10. Kravchins'ka, T. S. (2015). An analysis of influence of satisfaction of basic necessities of leaders of preschool educational establishments is on development of motivation of professional activity. ScienceRise, 4/5 (9), 69-73. doi: 10.15587/ 2313-8416.2015.41160
11. Kravchins'ka, T. S. (2014). Analiz osoblivostej mo-tivaciy profesijnoy diyal'nosti kerivnikiv doshkil'nih navcha-l'nih zakladiv [Analysis of features of motivation of professional activity of leaders of preschool educational establishments]. Imidzh suchasnogo pedagoga, 6 (145), 11-14.
Рекомендовано до публкаци д-р пед. наyк Бондарчyк О. I.
Дата надходження рукопжу 17.08.2015
Кравчинська Тетяна Сергй'вна, астрант, кафедра менеджменту освгги, економши та маркетингу, Дер-жавний вищий навчальний заклад «Ушверситет менеджменту освгги» Нацюнально! Академи педа-гогiчних наук Украши, вул. Артема, 52-а, м. Ки1в, Украша, 04053 E-mail: [email protected]
УДК 371:811.161.2+378.016:82.09 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.49162
РОЗВИТОК Л1ТЕРАТУРОЗНАВЧО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В-Ф1ЛОЛОГ1В: КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ
© Л. O. Базиль
У cmammi обтрунтовано теоретико-концептуальш аспекти розвитку лтературознавчог компетент-Hocmi майбутнього вчителя-фшолога. Доведено, що лтературознавча компетенттсть як особисткно-професшний феномен обумовлюе ycnix самоздтснення вчителя укратськоХ мови i лтератури. Лтера-турознавчу компетентнкть вир1зняе багатоелементний змiст i структура, що розвиваеться упродовж активног життедiяльностi людини, спрямованог на осмислення лiтературно-художнiх явищ, лiтера-турно-критичнихрозвiдок, наукових студш, власну лiтературознавчу творчкть
Ключовi слова: учитель-словесник, лтературознавча компетенттсть, професшний розвиток, про-фесшне становлення майбутнього вчителя
The theoretical and conceptual aspects of literary competence offuture teacher-philologist are described in the article. It is proved that literary competence as personal and professional phenomenon determines the success of self-affirmation of the teacher of Ukrainian language and literature. Literary competence distinguishes multielement contents and structure, developing for active living, aimed at the comprehension of literary and artistic phenomena, literary-critical research, research studio, own literary creativity
Keywords: teacher-philologist, literary competence, professional development, professional development of future teachers
1. Вступ
В yмoвax cьoгoдeння yceбiчнo caмoрeaлiзo-вуватжя мoжe пльки oco6^riCTb iннoвaцiйнoгo типу, з рoзвинeними здiбнocтями критичш i твoрчo oпaнoвyвaти coцioкyльтyрний npocrip, вдокремлюва-ти прoблeми cтocoвнo caмoздiйcнeння та знaxoдити
ефективш шляxи ïx виршення. Важливу рoль чи навиъ cycn№^ таю у фoрмyвaннi такт oco6^TO-cтeй вщграютъ yчитeлi рiднoï cлoвecнocтi. З oraH^ на cпeцифiкy прoфeciйнoï дiялънocтi такт фaxiвцiв, на ycпiшнicтъ ïxнъoï пращ впливають так1 ^ц^^ль-тyрнi чинники: утвердження вiдкритого мережевого
соц1уму (у т.ч. литературного простору, фшологп), що означае масштабне розширення сфер д1яльност1 кож-но! особи (учня, студента, педагога та ш.), !хню опо-середковану (дистантну) взаемодш, переплетення i накладання окремих iндивiдуальних середовищ у межах соцiальних сгток спiлкування; визнання зна-чущостi й уткальностi тдив1дуалъно репрезентова-ного знання кожно! особи, отриманого на основi критичного i творчого використання самостiйно основано! шформащ! (науково!, публщистично!, лттера-турно-критично! тощо); формування громадянського сустльства, що зумовлюе посилення мiри свободи свгтоглядних позицiй, мiркувань, а отже, i вГдпо-вiдальностi людини за власш дп, вчинки, життеву стратегiю; виникнення тновацшного цивШзацшного типу особистостi як активного, дiяльного, вГдпо-вГдального громадянина, спроможного визначати ви-важенi шляхи виршення проблем, адекватно оцшю-вати й обгрунтовувати моральне значения дш i вибо-ру; професiоналiзацiя протягом усього життя, тоб-то готовнють людини до безперервного навчання та ш. Зважаючи на видiленi та iншi чинники, фахову освiту майбутшх учителiв фiлологiчних спещально-стей у розвинених кра!нах спрямовують на тдготов-ку спецiалiстiв, спроможних ефективно виконувати професiйнi функцп на основi творчого використання нацюнальних i свiтових зразкГв морально-духовно1 культури, набутих iнтегроваиих знань, умiнь, нави-чок i досвщу iз опорою на освiтнi, науковi новацп та досягнення часткових методик.
2. Постановка проблеми
У такому ключГ оновлюють професiйну тдго-товку педагогiчних працiвникiв. Фахову освiту вчи-телiв фiлологiчних спецiальностей зорiентовують на розвиток толерантности утвердження системи духовно--нацюнальних цшностей, формування вмшь вихо-вувати учшв як представниюв ел1ти зi сформованими цiнностями, емоцшною, мовно-мовленневою культурою, здатнiстю до креативно! шновацшно! працi. Однак в освгтньому просторi i науковому дискура не утвер-джено феномен лггературознавчо! компетеитностi, на державному рiвнi не ввдпрацьовано вГдповГдно! концепций не означено мехатзму !! реалзаци.
3. Огляд лiтератури
Рiзноаспектнi питання, пов'язаш з проблемою особистiсного й професшного розвитку майбутнiх учителiв, а також дипломованих фах1вщв, осмислено у психолопчних i педагогiчних студiях, науково обгрунтоваш положення яких сформували щдгрунтя концепцп розвитку лiтературознавчо! компетентностi майбутнiх учителiв укра!нсько! мови i л1тератури. Так, теоретичш засади професiйного розвитку вчите-ля визначено у працях К. О. Абульханово!-Славсько! [1], Б. Г. Ананьева [2], О. П. Асмолова [3], I. А. Зя -зюна [4], В. Д. Шадрикова [5] та ш.; психолопчш закономiрностi особистюного розвитку фах1вця вис-вплено в публiкацiях Л. I. Анциферово! [6], Г. O. Балла [7], е. Ф. Зеера [6], е. О. Кл1мова [6], А. К. Марко-во! [6] та ш.; специфiку професiйного становлення вчителя окреслено в дослвдженнях С. О. Дружилова
[8], В. О. Сластьотна [9], О. А. Дубасенюк, I. А. Колесниковой', В. Ф. Орлова та ш.; окремi аспекти професю-нал1зацй' особистостi окреслено у працях В. П. Ан-друщенка, Н. В. Гузiй, В. I. Лугового, Н. Г. Ничкало, В. В. Рибалки, В. А. Семиченко [10]; проблеми особистюного i професшного розвитку майбутнього вчителя у процеа професiйно! пiдготовки репрезен-товано у наукових працях О. А. Абдуллшо!, Ф. Н. Го-ноболша, Н. В. Кузьмiно!, В. В. Рибалки, Л. Л. Хо-ружо!, В. I. Юрченка та ш.
4. Мета CTaTTi
У статп обгрунтуемо теоретико-концептуальнi аспекти розвитку лггературознавчо! компетеитностi вчителя-словесника, що обумовлюе устх його са-моздiйснения. Як особистюно-професшний феномен означене утворення розвиваеться упродовж активно! життедiяльностi людини, спрямовано! на осмислення лiтературно-художнiх явищ, лiтературно-критичних розвГдок, наукових студш, власну л1тературознавчу творчють.
5. Теоретична основа та методи дослвдження
Теоретичне тдгрунтя, на якому викристалГзо-
вуемо концептуальне бачення розвитку лггературознавчо! компетентностi майбутнiх учителГв укра!нсь-ко! мови i лгтератури складають науковi положення праць Г. O. Балла [7], В. М. Дружинша [11], I. А. Зя-зюна [4], А. К. Марково! [6], В. А. Семиченко [10], В. О. Сластьонша [9], В. Д. Шадрикова [5] та ш.
Концептуальш i теоретичнi засади розвитку л1-тературознавчо! компетеитностi майбутнiх учител1в-фшолопв визначаемо на основГ загальнонаукових метода анал1зу, синтезу, шдивщуал1защ!, узагальнення.
6. Результати та ix обговорення
У науковому дискурс обгрунтовують змют, соцiально-психологiчнi детермiнанти, стадi! професь огенезу, зiставляють етапи стаиовления професюнала з рГвнями сформованостi компетентностей, окрес-люють особистюну й соцiальну професюгенетичну феноменологш взаемодп особистюного i професш-ного розвитку людини з виходом на явища i процеси iнтеграцiйно! сутносп. У дослiдженнi таким об'ектом тзнання е лггературознавча компетентнють, а проце-сом - Г! розвиток. Особисткне становлення май-бvтнiх vчителiв-словесникiв розглядаемо шд кутом зору категори розвитку, як: об'ективний процес внутршшх, послщовних, к1льк1сних та якюних змш сукупносл психофГзюлопчних i духовних сил людини; поетапний процес закономГрних змш особистосп в результап !! сощалГзаци, а саме: адаптаци, шди-в1дуал1зацй', штеграци; процес виникнення нових яко-стей у результап здобуття фахово! освгти, що поста-ють у загальнш структурГ особистосп у формГ юто-рично сформованих i професшно значущих якостей.
Отже, розвиток лШературознавчо1 компе-meHmHocmi майбутнгх учителiв у KOHmeKcmi гхньо-го особистюного становлення охоплюе: осмислення труднощiв, пов'язаних Гз виконанням лггературознавчо! дГяльносп, поява та розв'язання яких зале-жить вГд професшно значущих якостей (сукупнють
вроджених iндивiдуально-особистiсних якостей, що безперервно розвиваються у процесi професiйного зростання й постають як суб'ективний фактор устш-но! лiтературознавчоl дiяльностi); визначення рацго-нальних шляхгв I умов подолання виявлених труд-нощiв, розв'язання суперечливих ситуацiй профе-сшно1 дiяльностi на етапi освиньо! подготовки май-бутнiх педагогiв-фiлологiв; дослгдження 1ндив1дуаль-но-особист1сно1 сутносл студентiв як фахiвцiв у га-лузi педагогiчноí освiти i фшологи, що спрямовано на виокремлення й наукове обгрунтування комплексу необхвдних для усшшно! л1тературознавчо1 дГяль-носп iндивiдуально-особистiсних i професшно^яль-нiсних властивостей, а також проектування модельного свгтоглядного уявлення про Iдеальний образ такого пращвника; з'ясування сутностг закономгрно-стей, механ1зм1в, чинниюв i оптимальних шляхiв (пе-дагопчш стратеги, методи навчання та освггш технологи) iндивiдуально-особистiсного розвитку май-бутнiх учителiв, 1хнього професшного становления у системi професшно1 шдготовки, а також специфiки освiтнього простору.
При цьому категори формування i розвитку диференцiюeмо як так1, що означають принципово рiзнi стратегiчнi тдходи до оргашзаци освiтнього процесу. Сутшстю стратегií формування передба-чаеться створення освiтнього середовища з прюрите-том зовшшнього педагогiчного втручання у внутрш-нiй свiт студента. Формування особистосп розумiють як и подальший розвиток чи становлення, обумов-лене зовшшшми чинниками (професiйно-зорiенто-ваним середовищем, соцюкультурним довк1ллям та iн.), що провокують виникнення суперечностей як дiевих умов розвитку. У стратеги розвитку увага зо-середжуеться на створеннi сприятливих умов для розкриття i розвитку особиспсного потенцiалу студента, його самоактуалiзацií [4]. Сучаснi дослiдники визначають розвиток особистостi як сукупнiсть змш у iндивiдуально-особистiсних якостях.
Актуальною е вдея про подвiйну виутрiшньо-зовтшню детермiнацiю процесу розвитку: внутрiшня -обумовлюе розкриття потенцiалу особистостг; зовшш-ня - передбачае усвiдомленi й неусввдомлет зовнiшнi впливи. Тому вивчення i проектування процесу розвитку лiтературознавчоí компетентност слад здiйснювати в двох вимiрах: в iндивiдvально-особистiсному вимiрi увагу фокусуемо на особистюному становлент студенев як компетентних фахiвцiв, як1 переживають суб'ективнi, внутрiшнi, власне псимчт змiни; у про-фесшно-д1яльшсному вимiрi - на об'ективнiй взаемоди iндивiда з соцiальним, професiйним лггературознавчим середовищем, тобто щд кутом зору суб'екта дiяльностi. Зважаючи на сутшсть лiтератvрознавчоl компетент-ностi, концепцгя и розвитку викристалгзовуеться у площит взаемопроникнення, взаемозалежностг 1ндив1-дуально-особистгсного (суб'ективного) й профестно-дгяльтсного (об'ективного) становлення майбутшх учителгв-фтологгв. Прокоментуемо авторську концеп-цш розвитку лггературознавчох компетентност вчителя ттератури.
У визначенш концептуального бачення розвитку лггературознавчох компетентностi виходимо з точки
зору, що 1хне особиспсне i професшне зростання ввдбуваеться в контекст! виявлення та анализу суперечностей, яш виникають у результат! встановлення особою свое1 ввдповвдносп/неввдповвдносп вимогам об-раного фаху [12] чи дiяльностi. Це означае, що для розвитку дослвджуваного утворення важливо врахо-вувати механiзми формування у майбутшх фах1вщв професiйних орiентирiв, штереав, мотивiв, переко-нань та iнших професiйно значущих якостей щодо здшснення лiтературознавчоï дiяльностi як психо-лопчно1 системи [5]. Водночас усввдомлюемо, що лтературознавча дiяльнiсть, вищим рiвнем вияву яко1 е безперервна активна лтературознавча творчють, залежить вiд змiсту i результапв професiйного становлення особи, що вiдрiзняеться своерiднiстю на кожному еташ професiйноï подготовки. Тому в до-слiдженнi апелюемо до категори «розвиток» й ке-руемося «конвергенцюнальною теорiею» [13].
Розвиток особистостi майбутшх словесников розглядаемо як процес, що ввдбуваеться внаслiдок органiчного поеднання саморуху внутрiшнiх задатков iз зовнiшнiми впливами (соцiокультурними, сощаль-но-професiйними, органiзацiйно-педагогiчними, пси-холого-педагогiчними). В означеному контекстi актуальною е щея, що професшний розвиток людини -це тривалий, динамiчний, багаторiвневий i багато-плановий процес, який вiдбуваеться за чотирма cmadiMMU професшного зростання:
1) утворення професшних орiентирiв, намiрiв особистостi майбутнього фах1вця, основним кри-терiем оцшювання сформованостi означених якостей е вибiр професiï загалом i конкретного виду дiяль-ностi зокрема;
2) здобуття фахово! освiти, головний крите-рш - професiйне самовизначення;
3) процес оволодшня та входження в професто (з моменту вступу до навчального закладу до початку самостiйноï фахово! дiяльностi), визначальними кри-терiями оцiнювання сформованих якостей будуть показники результативностi професiйноï дiяльностi та рiвень розвитку професiйно значущих властивостей iндивiда;
4) самореалiзацiя фахiвця у сощально-профе-сiйному просторi на основi виконання конкретних рiзновидiв фахово1' дiяльностi. Отже, для розвитку лттературознавчо1' компетентностi майбутнiх учи-телiв-словесникiв необхвдно враховувати змiни в iндивiдуально-особистiснiй i професiйно-дiяльнiснiй складових.
Найбiльш загальним психолого-педагогiчним явищем, в якому об'ективно вiдображаються ситуаци цiлiсного розвитку майбутнiх учителiв мови i лггера-тури, е «професшне становлення». Так, Д. О. Оша-шн, G. I. Рогов обгрунтовують, що професiйне становлення - це динашчний процес поетапного розвитку i реалiзацiï суб'ектом професшно1' траектори, що ввдбуваеться на основi цiлеспрямованоï актив-ностi особистостi, комплексного врахування зовшш-нiх i внутршшх, соцiокультурних i iндивiдуальних чинник1в професiоналiзацiï [6]. Поглиблюючи i роз-ширюючи мiркування науковцiв, В. О. Сластьонш доводить, що процеси професiйного й особиспсного
становления педагога можна ототожнити з лопкою його суб'ектного розвитку. Аналопчну позицш об-стоюе £. Ф. Зеер [6]. Учений обгрунтовуе думку про синонiмiчну спорiдненiсть понять «професшне становлення» i «професiйний розвиток». Професшний розвиток розглядае як поетапний i функцiональний процес, що передбачае шльшсне накопичення як1сно нових елеменпв, як1 утворюють И потенцiйний резерв. Професшне становлення - як тривалий процес прогресивних змiн у структурi особистостi, що вГдбуваються у результап сощальних впливiв, вико-нання професшно! дiяльностi i власно! активно! по-зицii, а також як саморух особистосп у системi професшно! пращ.
Становлення майбутнього вчителя мови i лгге-ратури вщбуваеться у взаемопов'язаних площинах самосвiдомостi, дiяльностi та комунiкацi!. Звiдси випливае, що студенти опановують новi види лггературознавчо! дiяльностi, вiдображенi в трьох вимiрах. Перший - детермiнуе ГндивГдуальний усвiдомлений вибГр конкретного виду лггературознавчо! дГяльносп (стратеги, способу, шдходу, мехашзму й алгоритму осмислення лiтературно-художнiх явищ). У контекстi другого вiдбуваеться зосередження iндивiда на вико-наннi обраного виду чи шшого атрибуту лггературознавчо! д1яльносп як единого центрального елемента пращ, тдпорядкування йому вйх шших рГзновидГв активностi. Сутшсть третього вимГру полягае у за-своенш студентами нових соцiально-професiйних ролей, розкритп й усвiдомленнi !хньо! значущостi тд час виконання обраного виду лггературознавчо! д1яльностг Таким чином у площит самосвiдомостi у майбутнiх учителiв лггератури формуеться й утвер-джуеться суб'ективний образ «Я - особиспсть». У площит д1яльносп - концептуальний образ «Я -фахiвець». У площит комуткаци процес становлення особистосп вщбуваеться на основГ масштабного збшьшення безпосереднiх контактiв Гз людьми з ш-ших соцiальних чи професшних груп, прiоритетностi дiалогiчноi та полшопчно! форм комунiкацii й утво-рюеться образ «Я - професюнал». Зважаючи на ска-зане, допускаемо, що особиспсне Г професiйне становлення майбутшх учителГв мови Г лггератури вГдбуваеться за алгоритмом Г мехашзмом процесу професюналГзацп особистостг Означеш суб'ективно-концептуальш образи формуються на основГ опа-нування досвщу, нагромадженого в культурГ професшно! дГяльносп вчителя лггератури (Г зокрема культурГ лггературознавчо! дГяльносп), шзнання ета-лонних уявлень про такого фах1вця, аналТзу професшних образТв вщомих словесников тощо. Отже, розвиток лтературознавчо'1 компетентностг за механизмом процесу профеаоналгзаци передбачае виконання лтературознавчо'1 дгяльностг, безпосе-редню та опосередковану комунжащю (контакти не ттьки з реальними людьми - педагогами, нау-ковцями, а й 1з уявними - персонажI лтературних творгв, автори текстгв тощо) й появу суб 'ективних образних уявлень.
Доцшьшсть Т лопку означено! концептуально! Где! розвитку лггературознавчо! компетентносп майбутшх фах1вщв обгрунтовуемо штерпретацшно-
узагальнювальними мГркуваннями психолого-педа-гопчних студш. ВГдповгдно до мГркувань В. М. Дружинша [11], проектування мехашзмГв здшснення л1тературознавчо! д1яльност1 обумовлюе розвиток професшно-орГентованих характеристик особистостГ (психолопчних, фГзюлопчних, поведшкових, трудо-вих), i таким чином уможливлюе реалГзащю функцш координування, процейв становлення i самовдоско-налення суб'екпв лiтературознавчоï працi. Значу щи-ми вважаемо позицп С. О. Дружилова [8], Ю. П. По-варенкова [12] щодо модельних уявлень про образ професп' i професiйноï дiяльностi. У концепцп врахо-вуемо мiркування, що процес цшсного становлення особистостi майбутнього вчителя як фахiвця i про-фесiонала починаеться з етапу вибору професи i три-вае упродовж трудового життя. Тому соцiальне координування професшного становлення майбутнього словесника передбачае психолого-педагопчний су-провiд процеав професшно! iндивiдуaлiзaцiï, вщпра-цювання шдиввдуального стилю професiйноï дГяль-ностi з притаманним лише окремому iндивiду мислен-ням, стрaтегiчно-тaктичним планом реaлiзaцiï влaсноï траекторй' професiйного розвитку (за В. Д. Шад-риковим [5]). В обгрунтуванш концепцп розвитку лiтерaтурознaвчоï компетентносп майбутшх учителiв мови i лггератури подГляемо iдею, що становлення фахГвця можливе в спецiaльно оргaнiзовaному се-редовищi.
Саме в системi професшно].' подготовки вщбу-ваеться професiйне становлення студента (як майбутнього педагопчного пращвника i представника певного вГку 16-20 рок1в), яке розумiемо як поетапний, динамГчний i керований процес входження в професiю. У перебиу такого процесу вгдбуваються яшсш перетворення в структурГ осо6истостГ майбутнього вчителя лггератури, що призводять до ком-плексних змГн у площиш шдивгдуально-особиспсних i професГйно-дГяльнГсних якостей. Результатом таких процесГв е утворення вГдповГдного (позивного, нейтрального, негативного) ставлення до обрaноï професи загалом i зокрема лiтерaтурознaвчоï дГяльносп). Солгдаризуючись Гз В. А. Семиченко [10], розумГемо, що професГйне становлення майбутшх учителГв-фГлологГв обмежене в чай, е одним Гз еташв професшного становлення особистосп, елементом за-гального самовизначення.
У сучасному науковому просторГ професшне самовизначення майбутнього фахГвця осмислюють як тривалий суб'ективний процес; пошук людиною «своеï» професп' i вГднайдення «себе в професи»; визначення особистюно значущих професГйних по-зицГй i перспективних шляхГв хх досягнення; пошук i знаходження особистГсних сенсГв у професп'. У кон-цепцй' розвитку лiтерaтурознaвчо!' компетентностГ майбутнГх словесников професшного самовизначення розглядаемо як своергдне ядро, довкола якого вГдбу-ваеться процес професшного розвитку майбутнього вчителя-фшолога, що зосереджуе увагу на важли-востГ особистiсно-професiйноï активностГ й життево-го свгтогляду шдивгда щодо професГйного розвитку.
АктуалГзуеться важливГсть формування про-фестно! ceidoMocmi, caMoceidoMocmi, прюритетних
морально-професшних векторГв, мотивaцiйноï сфери, професшних схильностей i здГбностей, умГнь i нави-чок професГйного саморозвитку. Водночас роздь ляемо думку дослвднишв, що процес професГйного самовизначення особистостГ недощльно обмежувати професГйною самосвГдомГстю. Кожний студент може усвгдомлювати себе компетентним учителем лггератури, однак не тднятися до рГвня зГставлення влас-них можливостей Гз вимогами сощально-профе-сшного середовища, не зробити дГевого висновку щодо себе, своеï соцiокультурноï мши i вГзп.
У концепцп розвитку лiтерaтурознaвчоï ком-петентностГ виходимо з розумшня, що професГйне самовизначення як тривалий i багатогранний процес розгортаеться протягом усього професГйно активного життя людини. На основГ результатГв експеримен-тальних дослГджень маемо пГдстави стверджувати: у практищ можливГ ситуацп випадково вмотивованого вибору професп, що часто загострюють проблему самовизначення. Проте адекватшсть професГйного самовизначення обумовлюеться сформованим у са-мосвщомосп особистостГ «образом мaйбутньоï професи». У концептуальному баченш розвитку лгтера-турознaвчоï компетентностГ майбутнГх учителГв-словесник1в ураховуемо, що процеси професГйного самовизначення й усшшного виконання лггературо-знaвчоï дГяльностГ залежать вГд впливГв ГндивГдуаль-но-особистГсних властивостей людини, наявних у структурГ професшно! спрямованостi.
ВГдповГдно до концепцГй психологГв, спрямо-ванГсть особистостГ доцГльно осмислювати у розрГзГ потреб i мотивГв; у контекстГ динaмiчноï оргашзацп найбГльш значущих рушшних «сил людини»; у кожнш ситуацп професiйноï активностГ людини; як «основну життеву спрямованГсть»; як «цшшсну установку»; «особистГсно-значущу як1сть»; «центральний модус особистостГ, стрижень ïï структури», що обу-мовлюе дп i поведшку людини загалом. Незважаючи на лопко-смислове забарвлення окремих концепту-альних мГркувань психологГв, маемо пГдстави стверджувати, що спрямованiсть - це системоутво-рювальний фактор професшного розвитку особи-стостi, який обумовлюе розвиток лтературознавчоï компетентностi майбутнiх учителiв укратсько! мови i лтератури. Отже, розвиток дослщжуваного феномену постае як тривалий процес, початковою стадГею якого вважаемо виникнення у майбутнГх учителГв-словеснишв професшних орГентирГв як елеменпв зaгaльноï структури професiйноï готовностг
Науковщ визначають готовнГсть особистостГ майбутнього вчителя до професiйноï дГяльностГ та неперервного удосконалення як загальну освГченГсть у цариш педaгогiчноï дГяльностГ; як1сть особистостГ; особливий псих1чний стан людини; стан мобшзацп усГх психофГзичних систем людини, що забезпечують ефективне виконання професшних дш); наявнГсть здГбностей; цГлГсний прояв особистостГ); усталену характеристику особистостГ, синтез особистГсних якостей, за якими встановлюеться професГйна при-датнГсть людини до виконання дш у межах конкретного фаху. Наприклад, В. О. Сластьонш вГдзначае, що до зaгaльноï структури професiйноï готовностГ
ГндивГда входять такГ елементи: ГнструктивнГ наста-нови щодо завдань професiйноï дГяльностГ; модельш уявлення про поведГнку фах1вця у професшному се-редовищГ; самооцГнка потенцшних можливостей i ресурсГв у ïхньому спГввГдношеннГ з майбутнГми труднощами, необхвдшстю досягнення результату. Учений обгрунтовуе, що професГйна готовнГсть учителя охоплюе таш компоненти: психологiчну го-товтсть (наявнГсть свiтоглядноï спрямованостГ особистостГ до педaгогiчноï дГяльностГ); науково-теоре-тичну готовтсть (наявнГсть нормативно визначено-го обсягу суспшьно-полггачних, психолого-педаго-гГчних i спещальних знань, необхГдних для успiшноï професiйноï дГяльностГ); практичну готовнкть (наявнГсть сукупностГ професГйно-педагогГчних умГнь i навичок); психофiзичну готовнкть (наявнГсть професшно-значимих якостей особистостГ); фiзичну готовтсть (ввдповГдшсть стану здоров'я i фГзичного розвитку вимогам педaгогiчноï дГяльностГ i про-фесiйноï працездатностГ) [9]. Означену позицш по-глиблюють у подальших розвГдках, наголошуючи на важливостГ готовностГ випускник1в ВНЗ до подаль-шого самовдосконалення.
За результатами теоретичного аналГзу основ-ними показниками професiйноï готовностГ майбутнього вчителя рiдноï мови i лггератури у контекстГ до-слГдження розвитку лiтерaтурознaвчоï компетентностГ позицюнуемо зорГентованГсть особистостГ до виконання функцш штердисциплшарного змГсту, ут-вореного взаемодГею площин «Людина-Людина (гру-па людей)», «Людина-Образ», а також свГтоглядну зршсть, професГйно-предметну (лГтературознавчу) компетентнГсть, дидактичнГ i комушкативш потреби та потребу в аффшацц (прагнення бути в оточенш Гнших людей, бути прийнятим групою, колективом). ВГдтак професГйну готовнГсть розглядаемо як одну зГ складових змГсту лiтерaтурознaвчоï компетентностГ ГндивГда, що мае прюритет у дослГдженнГ процесу розвитку зазначеного феномену у професшнш шдго-товцГ майбутнГх учителГв лГтератури. У перебГгу лгте-рaтурознaвчоï дГяльностГ професГйна готовнГсть ви-являеться в теоретичному (зокрема когнггавно-змю-товому), цГннГсно-орГентацГйному (зокрема мотива-цГйному) i практичному (зокрема професшно-дГяль-нГсному) аспектах науково обгрунтованих свггогляд-них уявлень, самостГйно сформованих аргументова-них переконань, фахових знань, розвинених умшь i навичок. Цшсно означенГ утворення уможливлюють з'ясування рГвня усвГдомлення студентом себе як компетентного фах1вця i особистостГ професГонала.
Отже, професшна готовнкть майбутнього вчителя лiтератури до виконання ргзних видiв лтературознавчоï пращ е необхiдною передумовою успiшностi професшноï дiяльностi, ттегральним фактором багатопланово'1 характеристики лiтера-турознавчо'1 компетентностi як особисткно-профе-сшного феномену, що обумовлено системою норма-тивних вимог; вихiдним етапом 1'хнього професшного становлення, розвитку i саморозвитку.
Комплексшсть розвитку лiтерaтурознaвчоï компетентностГ майбутнього вчителя лГтератури по-требуе врахування категори професшноï придат-
ностi. Означене утворення розумiемо як деяку су-купшсть псих1чних i психофiзiологiчних особливо-стей, необхОдних для досягнення високих результатiв професiйноï лтгературознавчо1' дiяльностi. З огляду на це, в авторськш концепцй' допускаемо можливють реалiзацiï глибинних особистiсних сенсiв, мотишв, iнтересiв, прагнень, що забезпечують творчу лгтерату-рознавчу дiяльнiсть. Особистiсно-професiйна актив-нiсть майбутнього вчителя е важливим детермiнантом розвитку лiтературознавчоï компетентностi.
У нашому дослiдженнi особистюно-професiйна актившсть виявляеться у трьох форматах: готовтсть до дiяльностi; прояв iнiцiативи; власне дiяльнiсть. Це означае, що активнш дiяльностi сту-дента-фiлолога у професшному лiтературознавчо зорiентованому середовищi передуе стан готовносп («готовнiсть до виконання лгтературознавчо1' дОяль-носп» i «професiйна готовшсть»), детермiнований специфiкою лiтературознавчоï дiяльностi, та осмис-лений вище у взаемозв'язку з феноменом про-фесiйноï придатносл.
Формою вияву особистюно-професшног ак-тивностi майбутнього вчителя лтгератури визнаемо лггературознавчу дiяльнiсть. Вiдтак лiтературознавчу компетентнiсть усвОдомлюемо як iнтегративну характеристику майбутнього вчителя-словесника як суб'екта дiяльностi у контекстi його готовностi до професшно1' лiтературознавчоï працi. Механiзмом здшснення лггературознавчо1' дiяльностi вважаемо актуалiзацiю вдивщуально-особиспсних i профе-сiйно-дiяльнiсних потенцiйних ресурав. Вiдповiдно, лiтературознавча компетентнiсть у перебОгу актив-ностi трансформуеться iз потенцшного стану в ак-туалiзований i виявляеться у сукупносп дiй, що характеризуют лiтературознавчу дiяльнiсть. Припускаемо, що осмислення лiтературно-художнiх явищ, зорiентоване на розвиток читацько1' культури Онди-вОда та одночасне формування його як особистосп, буде устшним, якщо вивчення лiтературних творiв здшснювати на основi адекватного мистецьк1й при-родi усвОдомлення сутностi художнього твору. Виконання такого завдання забезпечуеться шляхом глибо-кого пiзнання й анатзу яскравих художшх образiв, задшючи рОзш мехашзми, методи i прийоми читання i розумшня текстОв, використовуючи поняттево-категорш апарат лггературознавства, оптимально дОб-раш методолопчш подходи i принципи лгтературо-знавчо1' науки. У такому випадку лгтературознавча дОяльшсть суб'екпв освгтшх процеав обумовлюе розвиток творчого критичного мислення, сприяе вдосконаленню естетичних смак1в i уподобань у кон-тексп дОалопчного осягнення тексту, а також спону-кае до виокремлення сенав змюту художшх творОв, впливае на формування готовносп суб'екпв освгтшх процеав до повно1' самореалОзацп, самоактуалОзацп й саморозвитку; забезпечуе вдосконалення навичок сшвтворчосп через активОзацш творчих лггературно-критичних здОбностей.
Вивчення практичного досвщу загально-освгтшх навчальних закладОв та анатз результатов опитувань учителОв засвОдчуе, що педагогу-фшологу зО сформованими навичками до рОзних видОв лггера-
турознавчо1' дОяльносп бОльш швидко вдаеться, по-перше, аргументовано довести школярам значущють вдумливого, усвщомленого читання художшх творОв i використання прочитаного з метою устшного роз-в'язання рОзних життевих ситуацш; по-друге, масштабно збОльшити читацький проспр учшвсько1' мо-лодц по-трете, запропонувати вчителям шших предметов влучш тексти, яю позитивно впливатимуть на розвиток творчого критичного мислення. ОкрОм того, особистюно-професшна актившсть майбутнього вчителя р1дно1" мови i лгтератури у формО лиературо-знавчо1' дОяльносп передбачае вибОр оптимального методолопчного шдходу лгтературознавства для конкретного випадку осмислення художньо-лггератур-них явищ у кожнш навчальнш ситуацп. Саме лттера-турознавчу дОяльшсть усвщомлюемо як системоутво-рювальний чинник, мОж загальними нормативними вимогами до професшно1' дОяльносп вчителя лттера-тури, фахОвця й професюнала у галузО лиератури (вОдповщно до чинного Державного класифжатора професш), тактикою творчо1' фахово1' пращ, у взаемо-дй' вчителя як суб'екта дОяльносп з шшими учасни-ками освгтшх процеав.
Безперечно, лгтературознавча дОяльшсть уче-ного-лгтературознавця, литературного критика, вчителя лиератури й студента-фшолога рОзняться харак-терними особливостями, незважаючи на спшьний об'ект i зааб дослщження - текст твору, оптимально дОбраний лгтературознавчий тдхвд i рОзновид аналОзу лттературно-художнього явища. Однак у концепцй' розвитку лггературознавчо1' компетентносп пози-цюнуемо, що основною дieю у процеd опанування художнiх творiв мае бути розгляд i коментування сукупностi «власних прочитань» та iнтерпретацiй художнього твору, що е результатом лггературо-знавчо1' дОяльносп, спрямовано1' на глибоке осмислення художнього тексту в процес створення влас-ного свггоглядного уявлення про нього. Таю заняття трансформуються в дослщницьш процеси пошуку Остин, що позитивно впливае на самореалОзащю суб'екпв освггшх процеав. Отже, розвиток лттерату-рознавчо1' компетентносп майбутшх учителОв лттера-тури у проекцй' особистОсно-професОйного станов-лення е складним процесом, утвореним виконанням домОнувальних видОв лОтературознавчох' дОяльностО, комунОкацОею й формуванням свОтоглядного суб'ек-тивного образного уявлення «Я-фах1вець». ВОдтак постае необхщшсть розкриття сутностО лОтературо-знавчо1' дОяльносл принагОдно до об'екта дослОдниць-кого пошуку.
Широковживашсть поняття «лОтературознавча дОяльнОсть» не забезпечуе чОтко1' позицй' щодо приро-ди такого рОзновиду особистОсно-професОйно1' актив-носп майбутнього вчителя-словесника. ТермОн вико-ристовують як категорш загального змОсту у про-сторО лОтературознавства на позначення сукупностО дОй, метою яких е осмислення, анатз i оцОнювання текстОв («лОтературознавча дОяльнОсть 1вана Франка», «лгтературознавча i лОтературно-критична дОяльнОсть Дмитра Павличка», «фольклористична i лОтературо-знавча дОяльшсть Миколи Зерова», «лОтературознавча дОяльнОсть ВалерОя Шевчука» та Он.). МеханОчне пере-
несения таких висловГв у практику шкiльноï лггера-турноï освГти обумовлюе масштабне вживання лек-семи в освиянському просторГ. Поширення невнор-мованого використання поняття «лГтературознавча дГяльнГсть», ввдсутшсть дефшщп в енциклопедГях та словниках характеризуе швидше iнтуïтивне, шж теоретично обгрунтоване, розумшня семантико-змюто-вого наповнення означеного рГзновиду дГяльностГ як сукупностГ активних дГй людини й одночасно тдтверджуе парадоксальнГсть ситуацп та несформо-ванють категори. Так1 явища спричинеш нечГтко окресленим статусом лiтерaтурознaвчоï дГяльностГ, аморфними тлумаченнями поняття на основГ викори-стaиия загальних положень теори дГяльностГ стосов-но осмислення лтгературно-художшх явищ, без до-статнього урахування специфГки лiтерaтурознaвчоï дГяльностГ загалом i кожного ïï рГзновиду зокрема.
У визначенш сутносп означеного типу актив-ностГ людини переважають феноменолопчш пГдходи. Студiювaиия наукових розвГдок С. С. Аверинцева, М. М. Бахтша, Г. I. БогГна, О. А. Галича, В. I. Кара-сика, Г. Д. Клочека, Ю. I. КовалГва, I. В. Козлика, В. В. Курилова, Ю. М. Лотмана, В. П. Марка та ш. дослГдник1в засвГдчуе, що в лггературознавчш працГ як особливому рГзновидГ дГяльностГ ГндивГда виявля-ються лГтературознавча творчГсть i лГтературознавча майстернГсть, культура лiтерaтурознaвчоï працГ, есте-тичнГ смаки та професшний хист, рГвень яких зале-жить i визначаеться якГсними характеристиками створеного тексту (лтгературознавчого коментара, статп, реферату, есе, нарису, дефшщп, рецензп та Гн.) як концевого продукту пращ.
Специфжа лiтерaтурознaвчоï дГяльностГ де-термГнуе способи ^a^^TOi' реалГзацп концепцп дослГджения, вГдповГдно до мети i завдань сучасного лггературознавства, спрямованих на розумшня сенсГв художиГх творГв. Формування творчого читача з ро-звиненим критичним мислениям передбачае закла-дання на рГвнГ сввдомосп фундаментальних знань про художне сприйияття, дослГджения конкретних литературно-художшх явищ i процеав, а не засвоения «готовоï шформацп» про лГтературний контент. Зва-жаючи на це, завдаиия будь-якого лггературознавчого пГдходу чи галузГ полягае у тому, щоб «навчити» ГндивГда орГентуватися в ГнформацГйному просторГ, сприймати й адекватно розумгга змГст тексту (гшер-тексту), розмГрковувати над ним до читання, пГд час читання i пГсля ознайомлення зГ змютом твору для виокремлення й усвГдомлення, закладених автором сенсГв реaльноï дшсностГ Наведене мГркування доводить хибнють поширеного в освГтнГй практицГ уявлен-ня про лГтературознавчГ розвГдки лише як про наукове вГдтворення лГтератури й створеного автором худож-нього свГту дшсносп, i заперечуе позицш педагопв про «непотрГбнГсть» лГтературознавства у школГ.
Розумшня сутностГ бaгaтофункцiонaльноï лте-рaтурознaвчоï д1яльносп дозволило диференцшвати так1 ïï рГзновиди: науково-дослГдницький, усвГдомлю-вальний, штерпретацшний, оцГнно-зорГентований, рефлексивно--оргатзацшний, текстологГчний, навчально-освГтнГй, методологГчно зорГентований, металтературо-знавчий. Виконання рГзновидГв дГяльностГ забезпечуе
багатовимГрний прояв лiтерaтурознaвчоï компетентностГ в шдивГдуально-особистюному й професшно-даяльшсному ракурсах. Конкретизуючи мГркування, наголосимо, що лГтературознавча компетентнГсть вияв-ляеться не тгльки в когнГтивно-змГстовому, щннюно-орГентацГйному i практично-дГяльнГсному аспектах. Вияв лiтерaтурознaвчоï компетентностГ в емоцшно-вольовому аспектГ можемо з'ясовувати за ступенем налаштованостГ кожного ГндивГда до самовизначення у професшнш галузГ, що детермшуе виникнення вГдчуття органГзованостГ, цГлепокладання, шщативносп, сум-лГнностГ й наполегливостГ в досягнент фахових намГрГв i платв. Такий процес регулюеться основними психч-ними механГзмами у межах площин керування дгяль-нГстю: «Я-реальне», «Я-професшне» i «Я-Гдеальне».
ВисвГтленГ мГркування пГдтверджують концеп-туальну Гдею, що розвиток лiтерaтурознaвчоï компетентностГ майбутнього вчителя лГтератури, як i ди-пломованого фах1вця реалГзувати одночасно й оста-точно - неможливо, оскГльки його динамжа обумо-влюеться вщповГдними закономГрностями i характеристиками (наступнГсть, послГдовнють, тривалГсть у часГ, вплив зовшшшх i внутрГшнГх чинник1в). Це -масштабний довготривалий i водночас поетапний процес оволодшня професГею вчителя лГтератури Гз початку формування професшних орГентирГв i намГрГв (на момент вибору професи) до завершения aктивноï трудовоï дГяльностГ, що складаеться з двох взаемоде-термГнованих процесГв (професГйного розвитку й особистюного розвитку). Отже, тдвищення рiвня лтературознавчо! компетентностi у площит особистсного i професшного розвитку майбутшх учителiв лтератури вiдбуваеться у переб^ ¡хнього становлення як осо-бистостi фах1вця i суб 'екта лтературознавчоï дiяль-ностi, представлення власне професшноï активноï по-.зици та процеав професюнал1зацИ
7. Висновки
Розвиток лiтерaтурознaвчоï компетентностГ майбутнього вчителя лГтератури е багатоплановим, складнооргашзованим, довготривалим процесом, що реалГзуеться у таких вимГрах:
- сощокультурне явище з притаманними йому якюними i кшькюними змГнами у сощально-профе-сГйному життГ майбутнГх учителГв лГтератури (соцю-культурнГ функцп i суспшьна мГсГя, що передбачае засвоення норм, культури, трансформацГю власного соцГального досвГду пГд впливом професГйних ште-рейв, орГентирГв, цГнностей, вибГр соцiaльноï ролГ, суспГльного завдання, входження й адаптащя в со-цГально-професГйному середовищГ);
- система безперервноï фaховоï освГти, що реалГзуеться в освгтшх установах i сощальних шститу-щях, яш детермГнують динамГку опанування люди-ною конкретноï суспГльно знaчущоï ролГ та уможлив-люють ефективне використання нею своïх ресурсГв i потенцГйних можливостей;
- процес включения ГндивГда у професшне лтгературознавчо-зорГентоване середовище, i, як нас-лГдок, набуття необх1дних професшно-значущих якостей та опанування теорГею i практикою лггературо-знaвчоï дГяльностГ;
- форми активносп (мехашзми дш, поведшки у спiввiдношеннi з конкретним рТзновидом лгтерату-рознавчоí дГяльностТ), що е динамТчними чинниками становлення особистосп майбутнього вчителя лгге-ратури та и саморуху у професiйно зорiентованому середовищi.
Для ефективного розвитку лiтературознавчоl компетентностi професiйну подготовку майбутнiх учителiв лiтератури слад орiентувати на 1хне цiлiсне особистiсно-професiйне зростання, формування праг-нень досягти високого рТвня професюналТзму у здiйсненнi лiтературознавчоl дГяльносп та стати устшним у пол професшно1 кар'ери.
Лiтература
1. Абухальнова-Славская, К. А. Психология и педагогика [Текст]: учеб. пособ. / К. А. Абухальнова-Славс-кая. - М.: Ин-т психотерапии, 2004. - 584 с.
2. Ананьев, Б. Г. О проблемах современного чело-векознания [Текст]: учеб. пособ. / Б. Г. Ананьев. - Спб.: Питер, 2001. - 272 с.
3. Асмолов, А. Г. Психология личности: культурно-историческое понимание развития человека [Текст]: учеб. пособ. / А. Г. Асмолов. - 3-е изд., испр., и доп. - М.: Смысл: Издательский центр «Академия», 2007. - 528 с.
4. Зязюн, I. А. 1нтелектуально-творчий розвиток осо-бистосп в умовах ^перервн^ освпи. Неперервна професш-на освгга: проблеми, пошуки, перспективи [Текст]: моногра-фш / I. А. Зязюн. - К.: Вид-во «Вгпол», 2000. - 636 с.
5. Шадриков, В. Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятельности [Текст]: монография / В. Д. Шадриков. - Москва: Логос, 2007. - 189 с.
6. Психологические основы профессиональной деятельности [Текст]: хрестоматия / под. ред. В. А. Бодров. -М.: ПЕРСЭ; Логос, 2007. - 855 с.
7. Балл, Г. О. Психологш пращ та професiйноl тдгото-вки особистосп [Текст]: навч. поабн. / Г. О. Балл, М. В. Бастун, В. I. Гордаенко, Г. В. Красильникова, С. Р. Кра-сильников. - Хмельницький: Утвер, 2001. - 330 с.
8. Дружилов, С. А. Становление профессионализма человека как реализация индивидуального ресурса профессионального развития [Текст]: монография / С. А. Дружилов. -Новокузнецк: Ин-т повышения квалификации, 2002. - 242 с.
9. Сластенин, В. А. Профессиональная подготовка учителя в системе высшего педагогического образования [Текст]: учебн. пособ. / В. А. Сластенин. - М.: МГПИ, 1992. - 180 с.
10. Семиченко, В. А. Проблеми Т прюритети профе-сшно! тдготовки [Текст] / В. А. Семиченко // Педагопчний дискурс. - 2007. - Вип. 1. - С. 119-127. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/peddysk/2007_01/sem ychenko.pdf
11. Психология [Текст]: учебн. / под общ. ред. В. Н. Дружинина. - СПб.: Питер, 2001. - 656 с.
12. Поваренков, Ю. П. Критерии профессионализации и формирование структуры профессиональных споаб-ностей [Текст]: учебн. пособ. / Ю. П. Поваренков; отв. ред. В. Н. Дружинин, В. Д. Шадриков. - Развитие и диагностика способностей. - М.: Наука, 1991. - С. 107-125.
13. Штерн, В. Психология раннего детства [Текст]: учебн. пос. / В. Штерн. - Петроград, 1922. - 280 с.
References
1. Abuhal'nova-Slavskaja, K. A. (2004). Psyhologyja y pedagogyka. Moscow: Yn-t psyhoterapyy, 584.
2. Anan'ev, B. G. (2001). O problemah sovremennogo chelovekoznanyja. Sankt-Petersburg: Pyter, 272.
3. Asmolov, A. G. (2007). Psyhologyja lychnosty: kul'turno-ystorycheskoe ponymanye razvytyja cheloveka. Moscow: Smysl: Yzdatel'skyj centr «Akademyja», 528.
4. Zjazjun, I. A. (2000). Intelektual'no-tvorchyj rozvy-tok osobystosti v umovah neperervnoi' osvity. Neperervna profesijna osvita: problemy, poshuky, perspektyvy. Kyiv: Vyd-vo «Vipol», 636.
5. Shadrykov, V. D. (2007). Problemy systemogeneza professyonal'noj dejatel'nosty. Moscow: Logos, 189.
6. Bodrov, V. A. (Ed.) (2007). Psyhologycheskye osnovy professyonal'noj dejatel'nosty. Moscow: PERSE; Logos, 855.
7. Ball, G. O., Bastun, M. V., Gordijenko, V. I., Krasyl'ny-kova, G. V., Krasyl'nykov, S. R. (2001). Psyhologija praci ta profesijnoi' pidgotovky osobystosti. Khmelnitsk: Univer, 330.
8. Druzhylov, S. A. (2002). Stanovlenye professyona-lyzma cheloveka kak realyzacyja yndyvydual'nogo resursa professyonal'nogo razvytyja. Novokuznetsk: Yn-t povyshenyja kvalyfykacyy, 242.
9. Slastenyn, V. A. (1992). Professyonal'naja podgo-tovka uchytelja v systeme vbisshego pedagogycheskogo obra-zovanyja. Moscow: MGPY, 180.
10. Semychenko, V. A. (2007). Problemy i priorytety profesijnoi' pidgotovky. Pedagogichnyj dyskurs, 1, 119-127. Available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ peddysk/ 2007_01/semychenko.pdf
11. Druzhynyna, V. N. (Ed.) (2001). Psyhologyja. Sankt-Petersburg: Pyter, 656.
12. Povarenkov, Ju. P.; Druzhynyn, V. N., Shadrykov, V. D. (Eds.) (1991). Kryteryy professyonalyzacyy y formyrovanye strukturы professyonal'nbih sposibnostej. Razvytye y dyagnostyka sposobnostej. Moscow: Nauka, 107-125.
13. Shtern, V. (1922). Psyhologyja rannego detstva. Petrograd, 280.
Рекомендовано до публкаци д-р пед. наук Семеног О. М.
Дата надходження рукопису 18.08.2015
Базиль Людмила Олександрiвна, кандидат педагопчних наук, доцент, заввдувач науково-дослщно! ла-бораторй, Лабораторiя експериментально! педагогiки та педагогiчних шновацш, 1нститут пiслядиплом-но! педагогiчноl освгги Кшвського унiверситету iM. Бориса Грiнченка, пр. Тичини, 17, м. Кшв, Укра1на, 02152
E-mail: [email protected]
