CC BY
53
3. Smolyuk A. I. Osvitnye seredovyshhe pedagogichnogo koledzhu yak umova profesijnogo samorozvy'tku majbutnix uchyteliv pochatkovoyi shkoly // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (47), Issue: 101, Budapest, 2016. - S. 47-52.
УДК 37.032:372.88.1
МАР1Я НЕЧЕПОРЕНКО
[email protected] асшрантка,
Микола1вський нащональний ушверситет ÍMern В. О. Сухомлинського
м. Микола1в, вул. Школьська, 24
МОТИВАЦ1Я ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1НОЗЕМНИХ МОВ ДО ПРОФЕС1ЙНО-ОСОБИСТ1СНОГО САМОРОЗВИТКУ
Визначено актуальнi вимоги сучасного суспшьства до особистостг та професгоналгзму вчителя iноземних мов. Вказано на необхiднiсть постiйного професiйно-особистiсного саморозвитку педагога i низький рiвень готовностi вчителiв займатися цим видом дiяльностi. Проаналiзовано позитивний вплив мотивацИ на процеси ni-знання, щлепокладання, саморозвитку. Встановлено, що мотивацiя до nрофесiйно-особистiсного саморозвитку е складоструктурованим багатокомпонентним психологiчним утворенням, що включае сукупнiсть взаемопов 'язаних мотивiв навчально' дiяльностi, досягнення устху, професшного зростання та особистiсного становлення. Запропоновано систему емоцiйних, пiзнавальних, соцiальних i вольових способiв стимулювання мотивацИ майбуттх учителiв iноземних мов до професiйно-особистiсного саморозвитку, що може бути запроваджена в навчально-виховному процесi фахово'г пiдготовки майбуттх учителiв iноземних мов у вузах.
Ключовi слова: мотивацiя, професiйно-особистiсний саморозвиток, мотивацiя навчально'1 дiяльностi, мотивацiя досягнення успiху, мотивацiя професшного зростання та особистiсного становлення.
МАРИЯ НЕЧЕПОРЕНКО аспирантка,
Николаевский национальный университет имени В. А. Сухомлинского
г. Николаев, ул. Никольская, 24
МОТИВАЦИЯ КАК КЛЮЧЕВОЙ ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ К ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЛИЧНОСТНОМУ САМОРАЗВИТИЮ
Определены актуальные требования современного общества к личности и профессионализму учителя иностранных языков. Отмечена необходимость постоянного профессионально-личностного саморазвития педагога и низкий уровень готовности учителей заниматься этим видом деятельности. Проанализировано положительное влияние мотивации на процессы познания, целеполагания, саморазвития. Определено, что мотивация к профессионально-личностному саморазвитию является сложноструктурированным многокомпонентным психологическим образованием, включающим совокупность взаимосвязанных мотивов учебной деятельности, достижения успеха, профессионального роста и личностного становления. Предложена система эмоциональных, познавательных, социальных и волевых способов стимулирования мотивации будущих учителей иностранных языков к профессионально-личностному саморазвитию, которая может быть внедрена в учебно-воспитательный процесс профессиональной подготовки будущих учителей иностранных языков в вузе.
Ключевые слова: мотивация, профессионально-личностное саморазвитие, мотивы учебной деятельности, мотивы достижения успеха, мотивы профессионального роста и личностного становления.
MARIYA NECHEPORENKO
Postgraduate student, Mykolajiw National Suchomlynskiy University Mykolayiv, Nikolskaya, 24 st.
MOTIVATION AS A KEY FACTOR OF WILLINGNESS' FORMATION OF THE FUTURE FOREIGN LANGUAGES TEACHERS' TO PROFESSIONAL AND PERSONAL SELF-DEVELOPMENT
The article deals with the current requirements of modern society to the personality and professionalism offoreign languages' teachers. The need for continuous professional and personal self-development of the teacher and the low level of teachers' willingness to practise this activity is distinguished. The positive impact of motivation on learning processes, goal setting, self-development is analyzed. The motivation for professional and personal self-development is determined as a complex structured multicomponent psychological composition, including the motives of educational activity, motivation to succeed, professional growth and personal development. The system of emotional, cognitive, social and volitional ways to stimulate the motivation of future foreign language teachers for professional and personal self-development is worked out. As an emotional way to stimulate professional and personal self-development author proposes to create a positive emotional background, to model success' situations and to fulfill a psychological need of being a significant person in the process of studying. Cognitive way of motivation's stimulating includes the use of such techniques as L. Peterson's activity-training method, project method, problem-based learning methods (discussions, simulations, case study method, educational games), online work with interactive programs, web quests, the Portfolio method. Effective methods of social motivation's stimulating of professional and personal self-development are the personal example of the teacher, work on advanced educational experiences and achievements of teachers-innovators. Voluntary motivation's stimulation methods are worked out as understanding by the students the aims of study, opportunity to choose the tasks and forms of control, and stimulating the reflection and planning of future activities. This system can be implemented within the framework of the educational process offuture foreign languages' teachers' training in high school.
Keywords: motivation, professional and personal self-development, the motivation to educational activity, motivation to succeed, motivation to professional growth and personal development.
Сучасне мультикультурне суспшьство детермiнyeтъcя прогресивною модершзащею ycix сфер дiялъноcтi особистосп, розширенням мiжнародноi сшвпращ, розвитком новгттх техиологш, постшним оновленням шформацл. За таких умовах необхщним е створення парадигми продуктивной розвиваючоi освгти для шдготовки конкурентоспроможного фаивця з високим рiвнем компетентности що стежить за розвитком наyковоi думки, здатний реагувати на змши сощальних потреб, готовий займатися самовизначенням та саморозвитком. Особливо актуальним е питання вдосконалення шдготовки вчит^в шоземних мов. У XXI ст., оголошеному ЮНЕСКО столгттям пол^лоив, разом зi значним зростанням штересу до вивчення шоземних мов суттево зросли вимоги до вчителя цього предмета.
Вчитель iноземноi мови зобов'язаний не лише оргашзовувати процес засвоення мовних одиниць чи граматичних структур, а й повинен мати високий рiвень знань з ща мови, володгти лшгвокрашознавчою i cоцiокyлътyрною шформащею, методикою навчання iноземноi мови. Його завданням е виховання оcобиcтоcтi, здатно1' брати участь у мiжкyлътyрнiй комушкацл iноземною мовою. Лише педагог, який поcтiйно займаеться cамооцiнкою, вдосконаленням власних профеciйних yмiнъ, розширенням знань, готовий працювати над своею оcобиcтicтю може задовольнити cyчаcнi оcвiтнi запити.
Актyалiзацiя оcобиcтicного чинника в оcвiтi, перенесення акценту на cамооcвiтню дiялънicтъ полягае в тому, щоб оcобиcтicтъ сама розвивала себе, використовуючи cамооcвiтy як зашб cамореалiзацii, cамоактyалiзацii, самовдосконалення, самощентифшацл. Вiд цього залежить cоцiалъна мобшьшсть людей, перспективи поступу cycпiлъcтва i держав [2, с. 6].
Метою статт е характеристика системи стимулювання мотивацп в процеci фахово1' шдготовки як ключового фактора формування готовносп майбутнього вчителя iноземних мов до професшно-особистюного саморозвитку.
Сyчаcнi вiтчизнянi та зарyбiжнi доcлiдники (Л. Баженова, К.-О. Бауер, I. Василенко, Б. Малм, Г. Меснер, Н. Мирончук, А. Поляков, К. Ройсер, С. Соколовська, Е. Терхард та ш.) вказують на
нерозривнicтъ процеciв профеciйного та особистюного саморозвитку. Без прагнення до самовдосконалення, оcобиcтicного зростання неможлива усшшна фахова дiялънicтъ. Оcобиcтicний саморозвиток необхщний для профеciйного ycпiхy, вiн дае можливють досягати поставлених цiлей та cамоактyалiзацii у межах профеciйноi дiяльноcтi.
Так, А. Поляков, розглядаючи професшне зростання cтyдентiв як динамiчний, неперервний процес розгортання 'х оcобиcтicного потенщалу, потенцiйних можливостей, заснованих на внутршнш потребi в оcвiтi, як процес удосконалення оcобиcтоcтi студента: загальнокультурних i фахових знань; системи iнтелектyалъних i практичних yмiнъ i навичок; досвщу творчо1' дiялъноcтi; розвинених оcобиcтicних i профеciйно значущих якостей, важливою умовою його ефективносп визначае yмотивованicтъ дiяльноcтi [4, с. 15]. Професор ушверситету Вехта (Нiмеччина) К.-О. Бауер, дослщжуючи профеciйнy оcобиcтicтъ вчителя, наголошуе на безперервносп профеciйного саморозвитку оcобиcтоcтi та виршальному впливу внyтрiшнъоi (iнтриcивноi) мотивацп на резyлътативнicтъ цього процесу [5, с. 354]. Швейцарсью професори Г. Меснер i К. Ройсер, розглядаючи рiзнi моделi розвитку iдентичноcтi вчителiв, звертають увагу на негативнi наслщки вiдcyтноcтi iндивiдyалъноi програми профеciйного саморозвитку педагога, зокрема на сидром «профеайного вигорання» (burnout syndrome) [8].
Проте нинi е очевидним, що переважна бiлъшicтъ педагогiв не визнають важливють i необхiднicтъ такого виду дiяльноcтi, як профеciйно-оcобиcтicний саморозвиток. Технологiчнi та шформацшт змiни в cycпiлъcтвi вщбуваються наcтiлъки швидкоплинно, що обсяг знань та компетенцш, яким володie фаивець тсля отримання фахово1' оcвiти у ВНЗ, на практищ виявляеться недостаттм i спрямовуе педагогiчнy дiялънicтъ вчителя на шлях вщ адаптацii до стагнацп; вчителi не готовi систематично займатись саморозвитком i засвоювати новi необхiднi знання i методичнi шструменти.
Ми вважаемо, що цiлеcпрямоване формування стшко! мотивацii поcтiйно займатися самовдосконаленням, змiнюватиcя, розвивати аналiтичнi, рефлекcивнi та прогностичт yмiння на шляху професшного становлення, розвивати профеciйно значyщi особистюш якоcтi матиме позитивний вплив на готовнють педагогiв, зокрема майбyтнiх yчителiв iноземних мов, займатись профеciйно-оcобиcтicним саморозвитком.
Мотиващя, як рyшiйна сила зовшшньо1' i внyтрiшнъоi активноcтi суб'екта, займае провiдне мicце в cтрyктyрi особистосп. Проблему мотивацп доcлiджyвали Дж. Аткшсон, Ф. Герцбергер, С. Занюк, Г. Келл^ Д. Макклелланд, Л. Мельник, К. Роджерс, Ю. Роттер, Н. Фiзер, Г. Хекхаузен та багато шших наyковцiв.
Мотивацiя - це сукупнють cтiйких мотивiв, якi визначають змicт, cпрямованicтъ i характер дiяльноcтi оcобиcтоcтi. Стисло характеризуючи процес формування мотивацп, зазначимо, що в особи виникае насамперед потреба (нестаток у чомусь), яка переростае у внутршне (поява мотиву) чи зовтшне (поява стимулу) спонукання, що передбачае визначення цiлi (ycвiдомлене визначення напряму дш по задоволенню потреби.
У зарyбiжнiй пcихологiчнiй лiтератyрi широко обговорюеться питання про два види мотивацii: екстринсивно1' (зумовлено1' зовнiшнiми умовами й обставинами) та штринсивно1' (внутршньо]!, пов'язано1' з особистюними диcпозицiями: потребами, установками, штересами, потягами, бажаннями). Р. Раян та Е. Дещ вiдзначаютъ важливicтъ екстринсивно1' мотивацп в процеci навчання, адже не завжди можна розраховувати на стшку iнтринcивнy мотивац1ю студент1 [9]. Обставини, умови, cитyацiя впливають на мотивацда лише тодi, коли е значущими для людини, задоволення ii потреб, бажання, тож фактори зовтшш трансформуються в процеci мотивацii у внутршт.
Мотивацiя до профеciйно-оcобиcтicного саморозвитку - це складноструктуроване багатокомпонентне психолопчне утворення, що включае cyкyпнicтъ взаемопов'язаних мотивiв, як1 умовно можна об'еднати у мотиви навчально1' дiялъноcтi, мотиви досягнення усп1ху, профеciйного зростання та особистюного становлення.
Мотиващя навчання займае серед чинниюв, яю зумовлюють ефективнють навчально-виховного процесу, провiдне мюце. Навчальна мотивацiя визначаеться cпецифiчними факторами: особливостями того, хто навчаеться (самооцшка, рiвенъ iнтелектyалъного розвитку); рiвнем професшно1' компетентноcтi викладача; органiзацieю педагогiчного процесу; специфшою навчального предмета. Навчалъно-пiзнавалъний мотив формуеться у навчалънiй дiялъноcтi студенпв, тому важливо як проходить ця дiялънicтъ. Основними чинниками, як1 впливають на формування позитивно!' мотивацп до навчання, е: змют навчального матерiалy, оргашзащя
_ПРОФЕаЙНА OCBITA_
навчально1' дiяльностi, ïï колективнi фоpми, оцiнка навчально1' дiяльностi, стиль педагогiчноï дiяльностi викладача. Mи пеpеконаиi, що сфоpмоваиа мотиващя навчально1' дiяльностi становить важливy пеpедyмовy фоpмyваиня мотивацiï пpофесiйного та особистюного становлення.
Mотивацiя досягнення, на думку Д. MакКлеллаида, - це поведiнка людини, зоpieнтоваиа на досягнення yспixiв в життi, постановку позитивниx цшей, на найкpаще виконання будь-якого виду дiяльностi, на позитивний pезyльтат [7]. 3i стpyктypниx позицiй мотивацiя досягнення yœixy e сyкyпнiстю фактоpiв особистосп i сеpедовища: мотив досягнення як стшкий атpибyт особистостi, сyб'eктивна ймовipнiсть досягнення мети, сyб'eктивна цiннiсть y^xy. Hаyковцi Й. Кьонiг i M. Ротланд наголошують, що низькi показники у вивченнi иpофесiйно значyщиx дисциплш сеpед нiмецькиx стyдеитiв, якi обpали иpофесiю вчителя, можна пояснити саме вiдсyтнiстю мотивацiï досягнення yспixy в pамкаx майбутньо1' фаxовоï дiяльностi [б].
Mи вважаeмо, що у майбyтнix вчителiв iноземниx мов повинна бути сфоpмyльована позитивна мета иpофесiйноï дiяльностi, цiль стати yспiшною людиною i готовшсть наполегливо пpацювати над собою для ïx досягнення.
Mотивацiя ^офе^йного становлення i самоpозвиткy e пpедметом дослiджень багатьоx вчениx. А. Поляков pозглядаe сyтнiсть мотивацiï иpофесiйного зpостання стyдеитiв як сyкyпнiсть ïxнix мотивiв i спонукань, що визначають змiст i спpямоваиiсть дишмчного, непеpеpвного i
гyмаиiстично сиpямоваиого иpоцесy зpостання виyтpiшиьоï потpеби в особиспсному пеpетвоpениi, готовносп до иpофесiйноï дiяльностi, здатносп до актyалiзацiï внyтpiшнього потенщалу й усвщомленого вибоpy iидивiдyальноï пpофесiйно-особистiсноï стpатегiï та освiтиього маpшpyтy впpодовж життя, pезyльтатом яко1' e високий piвень сфоpмоваиостi пpофесiйноï компетеитиостi [4, с. 18].
I. Козубовська та M. Левpiнц вщзначають, що мотивацiя ^офе^йно!' дiяльностi як домiнаита мотивацiйноï сфеpи особистостi студента визначаe особливостi його ^офе^йного становлення. Bиpiшальнy pоль в устшносп фаxового зpостаиня i набуття иpофесiйно важливиx знань i вмшь вiдiгpають не спльки об'eктивнi чинники (напpиклад, iителектyальнi властивосп, здiбностi, особливосп навчально-виxовного иpоцесy), сюльки мотивацiйно-цiниiснi фактоpи. Mотивацiя e тим меxанiзмом, який споиyкаe стyдеитiв до оволодiння пpофесieю, досягнення yсиixiв у фаxовiй дiяльностi [3]. Л. Баженова, вивчаючи мотиващю иpофесiйного самоpозвиткy вчителя, xаpактеpизye ïï як вщносно самостшний вид внyтpiшньоï' дiяльностi, сиpямований на пpийняття i засвоeння зовнiшнix, ноpмативниx вимог до особистосп педагога, та сукуптсть спонукань i умов, що детеpмiиyють, спpямовyють i pеалiзyють иpоцес тдвищення пpофесiйноï компетеитностi педагога [1, с. 14].
У pоботаx заpyбiжииx псиxологiв (Р. Беpнс, А. Mаслоy, К. Роджеpс) iснye думка, що особистiсть маe вpодженy потpебy у самодетеpмiнацiï, самовдосконаленш, самоpозвиткy, набyттi компетентностi, кyльтypи, яка становить одну з головниx псиxологiчниx потpеб Я-людини. В такому сташ особистiсть вiдчyваe, що саме вона e ютинною иpичиною здiйснюваиоï цiлеспpямованоï поведiнки. Пpоте на пpактицi iœye низький piвень готовностi займатись самоpозвитком, що ще pаз видiляe мотиващйну сфеpy як домiнyючy складову самоpозвиткy особистостi. Cаме мотивацiя зyмовлюe цiлеспpямованy активнiсть, що визначаe вибip засобiв i пpийомiв дiй, ïx впоpядкyвання для досягнення цiлей.
Aналiз piзниx поглядiв на сyтнiсть иpоблеми даe змогу зpобити висновок, що мотиващя до пpофесiйно-особистiсного самоpозвиткy e iнтегpацieю потpеби в особистiсномy самовдосконаленнi та ^офе^йному зpостаинi на основi взаeмниx тpаисфоpмацiй пiзнавальниx i иpофесiйниx мотивiв, яю спонукають стyдентiв до самоpозвиткy i самовдосконалення, впливають на фоpмyвання особистостi i pозкpиття ïï твоpчого потенцiалy та виpоблення у майбyтнix вчителiв пpагнення до постiйного вдосконалення иpофесiйниx yмiнь i знань та безупинного особистiсного зpостаиня.
На фоpмyвання мотивацiï можна i потpiбно впливати за допомогою оpганiзацiï педагогiчного г^о^су, включаючи в нього спецiальиi цш, змiст, методи i засоби та пpопонyeмо pозглянyти систему емоцiйииx, пiзнавальниx, соцiальниx та вольовиx способiв стимулювання мотивацiï' до ^офес^^)-особиспсного самоpозвиткy майбyтиix yчителiв iноземниx мов у пpоцесi иpофесiйноï' тдготовки.
Пiд зазначеною системою ми pозyмieмо забезпечення навчального пpоцесy засобами педагогiчного впливу на студенпв, що включають вiдповiднiсть цшей навчально-виxовного пpоцесy фоpмyваиню готовностi до пpофесiйно-особистiсного самоpозвиткy, вiдбip та стpyктypyвання змiстy навчального матеpiалy, методiв i засобiв иpофесiйного навчання, сеpедовища соцiальноï взаeмодiï, що позитивно впливаe на фоpмyвання готовностi до ^офе^йно-особистюного самоpозвиткy (pис. 1).
Рис. 1. Способи стимулювання мотивацп до професШно-особистгсного саморозвитку.
Розглянемо компоненти системи та !х прогнозований вплив у взаемодп. Першим компонентом системи е емоцiйнi способи стимулювання готовносп до професiйно-особистiсного саморозвитку, до яких вiдносимо створення позитивного емоцшного фону, моделювання ситуацп успiху, задоволення бажання бути значущою особистiстю. Розумiння особливостей взаемозв'язку емоцiй i формування мотивацп до професiйно-особистiсного саморозвитку дозволяе збагатити освiтнiй процес, сприяе бшьш ефективному i якiсному навчанню i подальшiй професiйнiй дiяльностi. Нинi емощйному аспекту процесу навчання не прцщляеться надежно! уваги, що призводить до негативних наслiдкiв, а саме: переважання зовшшньо! мотивацп у студентiв, непривабливосп навчально! дiялъностi тощо. Пiд позитивним емоцiйним фоном маемо на увазi такi умови, коли у студенев з'являеться бажання взаемодiяти з одногрупниками i викладачем, готовнiстъ до активно! роботи, вщсутне вiдчуття дискомфорту i незручностi, з'являеться впевненiстъ у сво!х силах, самооцiнка стае адекватною. Майбутш педагоги вiдкритi до сприйняття нового, мають стiйкий iнтерес до вивчення iноземно! мови, бажання продемонструвати себе, що пробуджуе творчий потенцiад. За таких умов роботи у студента виникають позитивт асоцiацi! з процесами навчання, пiзнання себе, досягнення мети.
1ншим дiевим методом емоцшного стимулювання становлення i розвитку мотивацiйно! установки до професшно-особистюного саморозвитку е створення ситуацш успiху на навчальних заняттях.
Як вiдомо, до соцiалъних потреб особистосп належить потреба людини до спшкування, популярностi, надежностi до певно! групи, в лiдерствi та потреба визнання. В ходi навчального процесу актившше проявляють себе студенти з яскраво вираженими лiдерсъкими якостями, проте соцiалънi потреби бiлъшостi з них е незадоволеними. Завдання педагога - створити таку ситуацiю успiху, переживаючи яку кожен студент зможе вщчути себе значимою особистiстю. Переживання емоцш, пов'язаних з успiхом, дозволяе: розвинути пiзнавалъний iнтерес; стимулювати працездатнiстъ; коригувати негативт особистiснi особливостi - тривожшсть, низьку самооцiнку, недовiрливiстъ, невпевненiстъ; розвивати тага особистiснi якостi, як шщатившсть, активнiстъ, креативнiстъ; тдтримувати в колективi позитивний емоцiйний фон. Водночас ситуащя устху дае можливiстъ вiдчути себе значущою особиспстю та отримати задоволення вщ того, що особистiснi досягнення визнаш iншими студентами та викладачем.
Изнавальним способом стимулювання мотивацi! ми розглядаемо застосування у навчаннi майбуттх вчителiв iноземних мов таких методiв, як метод проектiв, методи проблемного навчання (дискусп, «круглi столи», моделювання ситуацш, навчальш та ролъовi ^и, метод кейсiв, й iн.), методи самостшно! i групово! позаудиторно! роботи (опрацювання лiтератури iноземною мовою, онлайн-робота з iнтерактивними програмами, веб-квест, метод «Портфолю» тощо).
Застосування методу проекпв в процесi вивчення фахових дисциплш майбутнiми учителями iноземних мов покликане формувати в них умiння самостшно конструювати сво! знання та застосовувати !х для вирiшення тзнавальних i практичних завдань, добувати i аналiзувати необх1дну iнформацiю. За своею суттю цей метод передбачае диференцiацiю навчання, орiентацiю на особистiстъ студента, його потреби i можливостi, грунтуеться на принципах сшвпращ та
залучення студентiв до активних видiв дiяльностi, що мае виключно позитивний вплив на формування мотивацп до професiйно-особистiсного саморозвитку.
Проблемне навчання загалом сприяе ефективному розвитку iнтелектуальноl сфери студенпв, адаптивних якостей особистосп, необхщних для самовизначення в суспшьств i усвiдомленого вибору шлях1в реалiзацil перспектив свого розвитку. Використання методiв проблемного навчання спрямоване на розвиток творчих здiбностей майбутнiх учителiв, 1х навчально! та науково-пошуково! активности Таке навчання дозволяе розвивати вмшня вести дискусiю за заданою темою, чути i слухати стврозмовника, вщстоювати власну точку зору, пiдкрiплену аргументами, знаходити компромю iз спiврозмовником, лакошчно висловлювати свою думку, знаходити варiанти вирiшення проблеми, що сприяе розвитку умшь вiльно орiентуватися в сучасному свiтi, готовностi до плщно1 професшно! дiяльностi, формуванню таких якостей, як шщативтсть i самостiйнiсть.
Таю методи самоспйно! роботи, як опрацювання лгтератури iноземною мовою, онлайн-робота з штерактивними програмами, веб-квест, метод «Портфолю», мають iнтенцiю формувати у майбуттх учителiв iноземних мов вмiння аналiзувати, самостiйно i творчо мислити, об'ективно оцiнювати сво! досягнення, вмiння орiентуватися у величезному потоцi шформацл. Студенти не лише збирають iнформацiю, а й трансформують 11 з метою виконати завдання. У студентiв пщвищуеться мотивацiя, вiдбуваеться стимулювання самоосвiти та самоощнки у процесi оволодiння шоземними мовами. Отримана iнформацiя та навички сприймаються як компетенци, що е запорукою ефективно1 навчально1, а згодом i самоосвгтньо! та професшно1 дiяльностi. Завдяки збiльшенню частки самостшно! роботи змшюеться i роль викладача: вш стае консультантом, наставником, старшим партнером.
Девими методами сощального способу стимулювання мотивацп до профешйно-особистiсного саморозвитку, на нашу думку, е особистий приклад викладача, його знайомство з передовим педагопчним досвщом i здобутками педагогiв-новаторiв. Саморозвиток студента - це насамперед внутршнш процес особистостi, проте соцiальне оточення, з яким взаемодiе суб'ект, служить вагомим стимуляцiйним фактором, що може як сприяти формуванню як позитивно1 мотивацп, так i бути причиною зниження мотивацп. Ключовими фiгурами соцiального оточення студенпв е викладачi. Мотивувати займатись саморозвитком може лише той педагог, який особисто ним займаеться i демонструе студентам позитивнi результати роботи над собою. Завданням, що стогть перед органiзацiею навчально-виховного процесу, е оточення майбутнього фаивця яскравими особистостями та компетентними професiоналами, що може бути реалiзовано шляхом знайомства з педагогами-новаторами або передовим педагопчним досвщом.
Сьогодт можливосп професiйного спшкування та обмiну досвiдом для педагогiв е безмежними. Крiм традицiйних способiв - таких, як участь у наукових конференщях та вiдвiдування методичних семiнарiв, на допомогу майбутньому фаивцю приходять сучаснi штернет-технологп. Багато авторiв передового педагопчного досвiду ведуть власнi блоги в iнтернетi, учасником тематичного семшару можна стати не виходячи з дому або аудиторп завдяки 8куре. Майбутнi вчителi iноземних мов мають можливють знайомитись з передовим педагопчним досвщом шоземних колег, приймаючи участь у мiжнародних онлайн-конференцiях.
Вольовими способами стимулювання мотивацшно1 установки до професшно-особистюного саморозвитку вважаемо усвiдомлення цiлей навчання, надання можливостi вибору завдань i форм контролю, стимулююче i крит^альне оцiнювання; рефлексiю i проектування майбутньо1 дiяльностi. Постановка перспективних цiлей i пiдпорядкування !м свое1 поведiнки надае особистостi певну моральну стiйкiсть, тому важливо розвивати у студентiв чгтке усвiдомлення, для чого вони виконують певну дiяльнiсть, i планувати, як досягти здiйснення поставлено1 цiлi. Можливють вибору завдань i форм контролю, стимулююче i критерiальне оцiнювання сприятиме розвитку вмiння зiставляти i систематизувати наявнi знання, формуванню почуття вщповщальносп за доручену справу (в даному разi - за оволодiння знаннями, необх1дними для майбутньо1 професiйноl дiяльностi), закладе основи для рефлексil власно1 дiяльностi в майбутньому.
Позитивний вплив на формування мотивацп матиме побудова життевих i професiйних перспектив (цшей, планiв життя i професiйноl дiяльностi, напрямк1в професiйно-особистiсного самовдосконалення); визначення вимог, що пред'являються до професiйноl даяльносп та особистост1 вчителя на осжга побудови моделi його особистост1 (професюграми) та спiввiднесення з ц1ею моделлю сво1х можливостей i потреб. У майбутньому це дозволить розробити власну програму професiйно-особистiсного самовдосконалення та оволодтти способами професiйно-особистiсного саморозвитку.
Отже, важливим фактором, що зумовлюе ставлення до процесу навчання, особиспсного та професшного становлення, е мотиващя до професшно-особиспсного саморозвитку. Вона е внутрштм чинником розвитку особистосп та профес1онал1зму, осюльки ильки на основ! надежного р1вня сформованосп мотиваци можлива ефективна реал1зац1я внутрштх задатюв i потреб людини.
Нами розроблено систему стимулювання мотивацп майбутнiх учит^в iноземних мов до професiйно-особистiсного саморозвитку, яка включае емоцiйний, пiзнавадьний, сощальний та вольовий компоненти. Вона мае ^енщю забезпечити стимулювання i шд^плення актуальних мотивацiйних станiв на заняттях з навчальних предметiв, що входять в програму пiдготовки майбутнiх вчителiв iноземних мов. Оволодiння професiйними компетентностями у рамках ще! системи розглядаеться в контекстi орiентацi! на особистють студента, його потреби i можливосп, грунтуеться на принципах спiвпрацi та залучення майбутнiх фахiвцiв до активних видiв дiяльностi, проектування, конструювання i створення ситуацп самостiйного оволодiння знаннями та рефлексп дiяльностi студента в навчанш.
Результати дослiдження можуть бути запроваджеш в процесi фахово! шдготовки вчителiв iноземних мов у ВНЗ. Стимулювання мотивацп позитивно впливае на розкриття особистостi студента, постановку цшей у професiйнiй дiяльностi, творчому й iндивiдуальному розвитку, що е виршальним фактором для формування готовностi до професшно-особистюного саморозвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Баженова Л. Професшне самовдосконалення педагога / Л. Баженова // Психолог. - 2002. - № 16 (16). - С. 13-15.
2. Зязюн Л. I. Саморозвиток особистосп в освгтнш систем! Францп: монограф1я / Л. I. Зязюн. - К.; Микола!в: Вид-во МДГУ 1м. Петра Могили, 2006. - 388 с.
3. Левршц М. I. Особливосп формування мотиваци майбутшх фах1вц1в в Угорщиш: монограф1я / М. I. Левршц, I. В. Козубовська. - Ужгород: Мистецька Лш1я, 2011. - 251 с.
4. Поляков А. О. Педагопчш умови мотивацп професшного зростання студенпв педагопчних ушверситепв у процес неперервно! освгги: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / А. О. Поляков. - Харшв, 2008. - 23 с.
5. Bauer K.-O. Pädagogisches Handlungsrepertoire und professionelles Selbst von Lehrerinnen und Lehrern. Zeitschrift für Pädagogik 44 (1998) 3. - S. 343-359.
6. König J., Rothland M. Pädagogisches Wissen und berufsspezifische Motivation am Anfang der Lehrerausbildung. Zum Verhältnis von kognitiven und nicht-kognitiven Eingangsmerkmalen von Lehramtsstudierenden- Zeitschrift für Pädagogik, 2013. №59 (1). - S. 43-65.
7. McClelland D. C. The Achievement Motive. - In: Current perspective in Social-Psychology. - 3-d ed. -Ox., 1971. - Р. 166-174.
8. Messner H., Reusser K. Die berufliche Entwicklung von Lehrpersonen als lebenslanger Prozess. Beiträge zur Lehrerbildung, 2000. - № 18 (2). - S. 157-171.
9. Ryan R., Deci E. Intrinsic and Extrinsic Motivations: Classic Definitions and New Directions. Contemporary Educational Psychology. - 2000. - № 25. - Р. 54-67.
REFERENCES
1. Bazhenova L. Profesiyne samovdoskonalennya pedahoha [Teacher's professional self-improvement]: Psykholoh, 2002, №16, рр.13-15.
2. Zyazyun L.I. Samorozvytok osobystosti v osvitniy systemi Frantsiyi: Monohrafiya. [Self-development of personality in the French educational system: monographia.]:Kyiv; Mykolayiv: Vyd-vo MDHU im. Petra Mohyly, 2006, 388 p.
3. Levrints M. I. Osoblyvosti formuvannya motyvatsiyi maybutnikh fakhivtsiv v Uhorshchyni: monohrafiya / M. I. Levrints, I. V. Kozubovska. [Features of motivation's formation of future teachers in Hungary: Monograph / AM I. Levrints, IV Kozubovska ]: Uzhhorod: Mystetska Liniya, 2011, 251 p.
4. Polyakov A. O. Pedahohichni umovy motyvatsiyi profesiynoho zrostannya studentiv pedahohichnykh universytetiv u protsesi neperervnoyi osvity. [Pedagogical conditions of students' professional growth motivation at pedagogical universities during the process of continuous education]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teoriya i metodyka profesiynoyi osvity» / A. O. Polyakov, Kharkiv, 2008, 23 p.
5. Bauer K.-O. Pädagogisches Handlungsrepertoire und professionelles Selbst von Lehrerinnen und Lehrern. [Activities' repertoire and professional self of teachers]: Zeitschrift für Pädagogik 44 (1998) 3, S. 343 - 359.
6. König J., Rothland M. Pädagogisches Wissen und berufsspezifische Motivation am Anfang der Lehrerausbildung. Zum Verhältnis von kognitiven und nicht-kognitiven Eingangsmerkmalen von Lehramtsstudierenden [Knowledge and job-specific motivation at the beginning of teacher training. To
the relationship between cognitive and non-cognitive input characteristics of future teachers.]: Zeitschrift für Pädagogik, 2013. № 59 (1), S. 43- 65.
7. McClelland D. C. The Achievement Motive. In: Current perspective in Social - Psychology, 3-d ed. Ox., 1971. - Р. 166-174.
8. Messner, Helmut, Reusser, Kurt Die berufliche Entwicklung von Lehrpersonen als lebenslanger Prozess. [The professional development of teachers as a lifelong process.]: Beiträge zur Lehrerbildung, 2000, № 18 (2), S. 157 - 171.
9. Ryan R., Deci E. Intrinsic and Extrinsic Motivations: Classic Definitions and New Directions. Contemporary Educational Psychology, 2000, № 25, Р. 54 - 67.
УДК 378.147:[373.5.011.3-051:331]
ОЛЕНА ШУРИН [email protected]
кандидат педагопчних наук, старший викладач, Рiвненський державний гумаштарний ушверситет м. PiB^, вул. С. Бандери, 12
ПЕДАГОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РЕАА1ЗАЦП ОСОБИСТ1СНО ОР16НТОВАНОГО П1ДХОДУ ПРИ ШДГОТОВЩ МАЙБУТН1Х УЧИТЕА1В ТЕХНОАОГ1Й
Розглянуто педагоггчнг аспекти реалгзацИ особистгсно ор1ентованого тдходу при тдготовцг майбуттх учителгв технологш. Здшснено теоретичний аналгз досл1джень пгдготовки вчителя до професшно'1 дгяльностг, зокрема вчителя технологш. Проанал1зовано тлумачення особистгсного тдходу у словниках. Досл1джено його обгрунтування у наукових доробках вчених-науковщв. Окреслено основнг позици для розумгння сутностг особистгсно ор1ентованого навчання. Визначено ознаки особистгсно ор1ентованого навчання. Акцентовано увагу на принципi природов1дпов1дност1 як основному принцип особистiсно орieнтованого навчання. Визначено основнi завдання та висвiтлено вихiднi положення побудови особистiсно орieнтованоi системи навчання. Окреслено критерИ ефективно'1 органiзацii особистiсно орieнтованого навчання. Означено пiдходи особистiсно орieнтованоi освiти. Виокремлено головнi методичт компоненти особистiсно орieнтованого навчання дотримання яких забезпечуе дiйовiсть пiдходу та видiленi найбiльш значимi умови його реалiзацii при пiдготовцi майбуттх учителiв технологiй. З 'ясовано, що ефективтсть особистiсно орieнтованого навчання значною мiрою залежить вiд пiдготовки майбутшх педагогiв до його здтснення та розвитку i формування у них творчо'1' активностi, творчо'1' iнiцiативи, пошуку. Видiленi найбшьш значимi умови реалгзаци особисткно орieнтованого пiдходу при пiдготовцi майбутшх учителiв технологш. Конкретизовано методичш засади реал1зацИ особистiсно орieнтованого пiдходу в процесi професiйноi пiдготовки майбутЫхучителiв технологш.
Ключовi слова: особистiсно орieнтований пiдхiд, тдготовка майбуттх учителiв технологiй, особистiсно орieнтоване навчання, освiтнiй процес.
ЕЛЕНА ШУРИН
кандидат педагогических наук, старший преподаватель, Ровенский государственный гуманитарный университет
г. Ровно, ул. С. Бандеры, 12
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ РЕАЛИЗАЦИИ АИЧНОСТНО ОРИЕНТИРОВАННОГО ПОДХОДА ПРИ ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ
УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ
Рассмотрены педагогические аспекты реализации личностно ориентированного подхода при подготовке будущих учителей технологий. Осуществлен теоретический анализ исследований подготовки учителя к профессиональной деятельности, в частности учителя технологий. Проанализированы толкование личностного подхода в словарях. Исследованы его обоснование в научных доработках ученых-ученых. Определены основные позиции для понимания сущности личностно ориентированного обучения. Определены признаки личностно ориентированного обучения. Акцентировано внимание на принципе природосообразности как основном принципе личностно ориентированного обучения. Определены основные задачи и освещены исходные
