CC BY
14
УДК 377.011.3-051
АРТЕМ СМОЛЮК
[email protected] аспiрант,
Схiдноeвропейський нацiональний ушверситет iменi Лесi Украшки
м. Луцьк, просп. Вол^ 13
АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСП КОРЕКТУВАЛЬНО1 ПРОГРАММ ФОРМУВАННЯ КОМПОНЕНТ1В ПРОФЕС1ЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ
Проаналiзовано ефективнiсть коректувально' програми формування комnонентiв професшного саморозвитку майбутнiх учителiв початково' школи. Методологiчною основою розробки коректувально' програми визначено принципи системно-генетичного, особистiсно-дiяльнiсного, вчинкового пiдходiв до професшного саморозвитку, гуманiстична теорiя самоактуалiзацii та самореалiзацii особистостi. Показано, що коректувальна програма психолого-педагогiчного супроводу професшного саморозвитку особистостi застосована на студентах експериментально' групи, сформовано' на добровiльних засадах, вiдiбраноi iз вибiрки констатувального етапу дослiдження. Розроблена автором програма включала: дiагностичний, формувально-вiдновлювальний, психопрофiлактичний та корекцшний i контрольний блоки. Упровадження коректувально'1' програми дозволило пiдвищити рiвнi таких компонентiв професшного саморозвитку майбутнiх учителiв початковог' школи: потребово-мотивацiйний, рефлексивно-цiннiсний та соцiально-комунiкативний. Доведено, що розроблена нами коректувальна програма здатна сприяти формуванню професшно'' мотивацИ, спрямованостi на професiйний саморозвиток, високого рiвня домагань тощо, усвiдомленостi цiнностi власного професшного саморозвитку, бачення власних недолiкiв та слабких сторiн, здатностi розвивати соцiальнi навички та комунiкативнi здiбностi.
Ключовi слова: професiйний саморозвиток, майбутнi учителi початковог' школи, коректувальна програма, компоненти професшного саморозвитку, педагогiчний експеримент.
АРТЕМ СМОЛЮК аспирант,
Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки
г. Луцк, ул. Свободы, 13
АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ КОРРЕКЦИОННОЙ ПРОГРАММЫ ФОРМИРОВАНИЯ КОМПОНЕНТОВ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО САМОРАЗВИТИЯ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
Проведен анализ эффективности коррекционной программы формирования компонентов профессионального саморазвития будущих учителей начальной школы. Методологической основой разработки коректировочной программы определены принципи системно-генетического, личностно-деятельносного, поведенческого подходов к профессиональному саморазвитию, гуманистическая теория самоактуализации и самореализации личности. Показано, что корректировочная программа психолого-педагогического сопровождения профессионального саморозвития личности была внедрена в экспериментальную группу студентов, отобранную на добровольных началах из выборки констатирующего эксперимента. Разработанная автором программа включала диагностический, формовочно-восстановительный,психопрофилактический и коррекционный, контрольный блоки. Проведенное обоснование эффективности коррекционной программы показало, что специально организованные мероприятия позволили повысить уровни таких компонентов профессионального саморазвития будущих учителей начальной школы: потребностно-мотивационный, рефлексивно-ценностный и социально-коммуникативный. Доказано, что указанная коррекционная программа способна содействовать формированию профессиональной мотивации, направленности на профессиональное саморазвитие, высокого уровня притязаний, осознанности ценности собственного профессионального саморазвития, видение собственных недостатков и слабых сторон, возможности развивать социальные навыки, и коммуникативные способности.
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
Ключевые слова: профессиональное саморазвитие, будущие учителя начальной школы, коррекционная программа, компоненты профессионального саморазвития, педагогический эксперимент.
ARTEM SMOLIUK graduate student,
Lesya Ukrainka Eastern European National University
Lutsk, Volia 13 Street
THE ANALYSIS OF EFFECTIVENESS OF CORRECTIVE PROGRAM OF FORMING OF COMPONENTS OF PROFESSIONAL SELF-DEVELOPMENT OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS
The analysis of effectiveness of corrective program offorming of components of professional self-development of future primary school teachers is made in the article. The methodological base of design of corrective program was the principles of systematic and genetic, personal and active, action approaches to the professional self-development, humanist theory of self- actualization and self-realization of the personality. The program, designed by author consisted of: diagnostic, forming and recovering, psychical and preventive and correctional, control blocks. In the psychical and preventive and correctional process the gaming technologies, which consist of numerous exercises and performed both individually and within groups, psychological actions and role games and quests, personality-oriented technologies ofprofessional development were used. The conducted justification of effectiveness of corrective program showed, that the specially arranged events allowed to increase levels of such components of professional self-development of future primary school teachers as: need and motivational, reflexive and value and social-communicative. During the conducting of pedagogical correction the specially organized training as the addition to traditional educational forms were used. The objectives of such education are the following: the promotion offorming of subjective position of the personality about the professional promotion; the supporting of personal-professional development; the stimulating of upward professional mobility and career growth in the pedagogical activity; optimization of attitude to oneself as to the professional; the expansion of oriental level in the professional field; the actualization of personal resources in the professional self-development; help in passing of new professional status of future pedagogue; the prognostication of possible difficulties, which are related to the future pedagogical activity. Thus proved, that the specified corrective program is able to promote forming the professional motivation, directivity on the professional self-development, high level of aspiration, awareness of value of one's professional self-development, vision of one's disadvantages and the weak sides, to develop social skills and communicative abilities.
Keywords: professional self-development, future primary school teachers, corrective program, components of professional self-development, pedagogical experiment.
В сучасних умовах ютотно зросли вимоги до професшно! дiяльностi учителя початково!' школи. Отже, актуалiзуeться важлива суспшьна i наукова потреба тдготовки компетентних y4rn^iB початково! школи, яю володдать готовшстю до професшного саморозвитку, самовдосконалення, самовиховання, здатш актyалiзyвати свш творчий та професшний потенщал. Тому як школи стае актуальним дослщження проблеми формування професшного саморозвитку майбутшх yчителiв початково! школи з метою !х швидко! адаптаци, профешйно! мобшьносп в умовах переходу Укра!ни до европейських стандарта освгги.
Теоретико-методолопчний аналiз наукових джерел зазначено! проблеми засвщчив той факт, що проблема профешйного саморозвитку розглядаеться з позицл професшного становлення особистосп (О. Борисова, В. Орлов, А. Щербакова та ш), цшеспрямованого професшного саморозвитку (Н. Божина, С. Бондаревська, В. Маралов, В. Сершов, I. Чеснокова та ш.), проблематика професшного самовдосконалення та саморозвитку досить фундаментально представлена в наукових працях учених В. Андрущенка, Б. Гершунського, Е. Гусинського, I. Зязюна, В. Кременя та ш. Психолопчш засади проблеми саморозвитку особистосп висвгглено у працях К. Абульханово!, Б. Ананьева, В. Моргуна, С. Рубшштейна, Т. Ироженко, С. Ладивiр, О. Задорожно!, С. Кyзiково! тощо. Вважаючи саморозвиток процесом активно!, позитивно! яюсно! змiни особистостi, яка е результатом не зовшшшх дiй, а !! власних зусиль, дослiдники (Н. Кислiнська, Н. Нiкiтiна та ш.) розглядають цей процес i як дiяльнiсть особистостi, спрямовану
на 3MiHy тих сво'х властивостей, закладених попереднiм етапом розвитку або природными властивостями. Значний вплив на розвиток теорiï професiйного становления здшснили працi
A. Бодальова, Л. Божович, I. Кона, А. Марковой Л. Мiтiноï та iнших. В сучаснш вiтчизнянiй психолого-педагогiчнiй наyцi е чимало дослiджень, присвячених рiзномаиiтним аспектам професiйноï дiяльностi i професiоналiзацiï особистосп загалом, а саме: О. Срмолаева, Л. Захарова, Е. Зеера, Т. Кудрявцева, С. Максименка, С. Маркова, Ю. Поваренкова, М. Пряжшкова,
B. Рибалки, Т. Титаренко, В. Шадршова та iн. У контекстi професшного становлення фахiвця аналiзyвали проблеми професшно' самосвiдомостi Б. Паригiн, В. Брагша, професiйного самовизначення - G. Клiмов, С. Чистякова.
У наукових доробках учених визначено змiст i компонента професiйного саморозвитку особистостi, проте недостатньо з'ясовано особливостi формування цiеï якосп в майбyтнiх yчителiв початково' школи в умовах освгтнього середовища педагопчного коледжу, не вивчалися педагогiчнi технологи поглиблення i розвитку цього феномену як на особистюному, так i на сощальному рiвиях. Проведений нами констатувальний експеримент дослiдження проблеми професшного саморозвитку майбутшх yчителiв початково' школи дав нам можливють дiагностyвати ri важливi психолого-педагогiчнi проблеми, якi присутш у професiйнiй пiдготовцi майбyтнiх фаивщв, i спонукав до загального висновку, що юнуе необхiднiсть впровадження коректувально' програми для здiйснення психолого-педагогiчного супроводу майбyтнiх yчителiв початково' школи [2, 3]. Незважаючи на те, що процес професiйного саморозвитку бiльше мютить iндивiдyалiзоваие спрямування, цiлеспрямована практична дiяльнiсть, активiзацiя пiзнавального iнтересy, iитерактивнi технологи, включена позищя викладача здатнi впливати на траекторiю професiйного саморозвитку майбутшх yчителiв початково' школи.
Мета статт : здiйснити аналiз показниюв ефективностi коректувально' програми формування компонентiв професшного саморозвитку майбутшх yчителiв початково' школи.
Методолопчною основою розробки коректувально' програми стали принципи системно-генетичного, особиспсно^яльнюного, вчинкового пiдходiв до професiйного саморозвитку, гумашстична теорiя самоактyалiзацiï та самореалiзацiï особистостi. Коректувальна програма складалася з трьох взаемопов'язаних блокiв: дiагностичного, формувально-вщновлювального та контрольного. Коректувальна програма психолого-педагопчного супроводу професiйного саморозвитку особистостi була застосована на студентах експериментально' групи, сформовано!' на добровiльних засадах, вщбрана iз вибiрки констатувального етапу дослщження.
Дагностичний блок передбачав отримання шформаци про iидивiдyально-типологiчнi та особистiснi особливосп дослщжуваних, рiвень сформовадасп компонента професшного саморозвитку, аналiз даних щодо особливостей мiжособистiсноï взаемоди, а також активну установку на пiдвищення готовностi до професшного саморозвитку, формування мотивiв самотзнання та самовдосконалення, щдвищення впевненосп у собi та в усшху в майбуттй професiйнiй дiяльностi.
Формyвально-вiдновлювальний блок був спрямований на створення нового емоцшно насиченого досвiдy вiдносин особистосп в таких площинах: iндивiдyально-психологiчнiй, завданнями яко' е вiдновлення рiвноваги особистосп через вирiшения внyтрiшнiх конфлiктiв, формування вщповщальносп; мiжособистiснiй, iз завданням зняти прояви професiйних дестрyкцiй, сформувати i закршити навички ефективного самоствердження та самоконтролю, зниження ригiдностi; мiкросоцiальнiй, iз завданням створення для дослщжуваних позитивно' картини майбутнього, що буде стимулом самооргашзацл реконстрyкцiï особистостi вiдповiдно до постшного оновлення життевого контексту. Ус напрямки дiï розглядалися рiвнозначними складовими едино' системи.
У психопрофiлактичномy та корекцшному процесi використовувалися iгровi технологи, що складалися з численних вправ, яю проводилися як iидивiдyально, так i в межах груп; психолопчних акцш та рольових iгор i квеспв, особистiсно-орiентоваиих техиологiй професiйного розвитку:
- розвиваючо' дiагностики;
- треншпв особистiсного та професiйного розвитку i саморозвитку;
- мониторингу професiйного саморозвитку;
- технологш формування професiйноï аутокомпетентносп;
- психологiчного консультування з проблем професшного саморозвитку;
- проектування альтернативних сценарiïв професiйного життя;
- особистiсно-зорiентованих тренiнгiв шдвищення соцiально-професiйноï компетеитностi;
- тpенiнгiв caмовpядyвaння, caмоpегyляцiï емоцiйно-вольовоï cфеpи тa caмовiдновлення dcc^cTOcn.
Пpи пpоведеннi педaгогiчноï коpекцiï викоpиcтовyвaлоcя cпецiaльно оpгaнiзовaне нввчвння як доповнення до тpaдицiйниx оcвiтнix фоpм. Целями тaкого нaвчaння e нacтyпнi: cпpияння фоpмyвaнню cyб'eктноï позидiï оcобиcтоcтi щодо пpофеciйного пpоcyвaння; пiдтpимкa оcобиcтicно-пpофеciйного pозвиткy; cтимyлювaння виcxiдноï пpофеciйноï мобiльноcтi тa кap'epного зpоcтaння y педaгогiчнiй дiяльноcтi; оптимiзaцiя cтaвлення до cебе як пpофеciонaлa; pозшиpення piвня оpieнтовaноcтi y пpофеciйномy полi; aктyaлiзaцiя оcобиcтicниx pеcypciв y пpофеciйномy caмоpозвиткy; допомогa y пpийняттi нового пpофеciйного cтaтycy мaйбyтнього педaгогa; пpогнозyвaння можливиx тpyднощiв, пов'язaниx з мaйбyтньою пpофеciйною дiяльнicтю.
Tare нaвчaння pозглядaeмо як один з piзновидiв кpоc-фоpмaтного нaвчaння, тобто нaвчaння, позбaвленого тиcкy icнyючиx ноpм, cтеpеотипiв, aлгоpитмiв i фоpмaльниx пpинципiв. ^и впpовaдженнi cпецiaльно оpгaнiзовaниx умов нaвчaння фaxiвцi мaтимyть можливicть пpиpодного вxодження в пpофеciю, пpaктичного зacтоcyвaння нaвчaльноï iнфоpмaцiï, iнтегpaцiï оcобиcтicного тa ^офе^йного pозвиткy тощо.
Резyльтaтом викоpиcтaння тaкого виду нaвчaння cтaнyть нacтyпнi новоyтвоpення в пcиxiцi мaйбyтнix фaxiвцiв: pефлекciя, пpофеciйнa caмоcвiдомicть, пpофеciйнi ycтaновки, готовнють caмоpеaлiзaцiï в новiй пpофеciйнiй дiяльноcтi.
Контpольний блок пpогpaми пеpедбaчaв ощнку ефективноcтi впpовaджениx зaxодiв.
У xодi емпipичного доcлiдження вcтaновлено певт компонента ^офе^йного caмоpозвиткy, яю потpебyють пщвищення, aдже ïxнiй piвень e cеpедньопопyляцiйний. Taкими компонентaми e: опеpaцiйно-дiяльнicний, потpебово-мотивaцiйний, pефлекcивно-цiннicний, cоцiaльно-комyнiкaтивний.
Eфективнicть коpектyвaльноï пpогpaми пеpевipялacя нa пpотязi cемеcтpy. З вибipки доcлiдження було видiлено двi гpyпи cтyдентiв, що cклaли вщповщно: контpольнy гpyпy (в якш не пpоводилоcя жодниx коpектyвaльниx зaxодiв) i екcпеpиментaльнy гpyпy (в нш здiйcнювaлоcя пpоведення коpектyвaльноï пpогpaми).
Обcяг кожно1' з гpyп cтaновив 30 доcлiджyвaниx. Учacть pеcпондентa у пpогpaмi i вщповщно визшчення пpинaлежноcтi до riei' чи iншоï гpyпи пpоводилоcь зa допомогою випaдкового вибоpy.
Покaзникaми ефективност! коpектyвaльноï пpогpaми cтоcовно мотивaцiйноï cфеpи були знaчення кожного з iнтегpaльниx компонентiв пpофеciйного caмоpозвиткy: опеpaцiйно-дiяльнicного, потpебово-мотивaцiйного, pефлекcивно-цiннicного тa cоцiaльно-комyнiкaтивного Пеpедбaчaлоcя, що cеpедньогpyповi знaчення зa цими компонентaми в екcпеpиментaльнiй гpyпi мaйбyтнix педaгогiв мaють cyттeво пiдвищитиcя. Ощнта ефективноcтi коpектyвaльноï пpогpaми пpоводилacя зa допомогою вiдповiдниx cтaтиcтичниx кpитеpiïв.
1. T-^rn^prn Cтьюдентa для незaлежниx вибipок [1]. Вiн зacтоcовyвaвcя для ощнки cтaтиcтичноï знaчимоcтi вiдмiнноcтей мiж контpольною тa екcпеpиментaльною вибipкaми. Виcyвaлacя ипот^^ що нa етaпi до екcпеpиментy (пpоведення коpектyвaльноï пpогpaми) cеpеднi зшчення покaзникiв компонентiв пpофеciйного caмоpозвиткy craracraHm знaчyще не вiдpiзняютьcя в контpольнiй тa екcпеpиментaльнiй вибipкax, тодi як пюля екcпеpиментy cтaтиcтичнi вiдмiнноcтi мiж дaними гpyпaми повиннi бути cтaтиcтично знaчyщi. Вiдповiдно, кpитеpiй мae cвiдчити пpо те, що в екcпеpиментaльнiй гpyпi piвень компонентiв пpофеciйного caмоpозвиткy cтaв бiльш виcоким, нiж у контpольнiй.
2. T-кpитеpiй Cтьюдентa для пapниx (зaлежниx) вибipок. Вiн пpизнaчaвcя для пеpевipки cтaтиcтичноï знaчyщоcтi вщмшностей мiж двомa зaлежними вибipкaми: вибipкa до почaткy екcпеpиментy (контpольнa, тaк i екcпеpиментaльнa) поpiвнювaлacя з вибipкою пicля екcпеpиментy. Пеpедбaчaлоcя, що в контpольнiй гpyпi cтaтиcтично знaчимиx змш до й пicля екcпеpиментy cпоcтеpiгaтиcя не буде, тодi як в екcпеpиментaльнiй тaкi змiни будуть. Пpичомy вектоp циx змiн буде xapaктеpизyвaтиcя пiдвищенням piвня покaзникiв опеpaцiйно-дiяльнicного, потpебово-мотивaцiйного, pефлекcивно-цiннicного, cоцiaльно-комyнiкaтивного компоненту.
Щоби коpектyвaльнa пpогpaмa ввaжaлacя ефективною, необидно одночacне дотpимaння умов, як aa T-RpHrepim Стьюденга для незaлежниx вибipок, тaк i для пapниx вибipок. Резyльтaти aнaлiзy ефективноcтi пpоведеноï пpогpaми пpедcтaвленi в тaблидяx 1, 2, 3 i 4. Ва тaблицi однознaчно cвiдчaть, що нa доекcпеpименraльномy етaпi pозбiжноcтей м1ж екcпеpиментaльною тв контpольною гpyпaми не виявлено, що вкaзye m коpектно пpоведенy пpоцедypy фоpмyвaння cклaдy гpyп.
У тв6лищ 1 нaведено pезyльтaти aнaлiзy ефективнооп коpектyвaльноï пpогpaми зв покaзником опеpaцiйно-дiяльmcного компоненту. Пpи поpiвняннi cтaтиcтично знaчyщиx
розб1жностей (р, < 0,05) не виявлено. Тобто запропонована коректувальна програма не виявила в цьому аспект власну ефектившсть. Адже операщйно^яльшсний компонент насамперед характеризуе стушнь засвоення практичних навичок та умшь, готовшсть до професшних випробувань, що формуеться переважно в процеа навчального процесу.
Таблиця 1
Результати анШзу ефективностi коректувально' програми за показником операцшно-
дiяльнiсного компонента
Експериментальна група Порiвняння Контрольна група
До експерименту М = 33,033 о = 3,439 Т = 0,452 р = 0,653 М = 33,933 о = 5,605
Порiвняння Т = 0,974 р = 0,338 Т = 1,439 р = 0,161
П!сля експерименту М = 33,933 о = 4,988 Т = 0,914 р = 0,365 М = 32,733 о = 5,112
Примггка: * статистично значущi розбгжносп при порiвняннi (р < 0,05).
Таблиця 2 презентуе результати аналiзу ефективностi коректувально! програми за показником потребово-мотиващйного компонента. Аналiз результатiв, наведений в таблищ, показуе, що коректувальна програма в даному аспектi досягла усшху, адже в експериментальнiй грут рiвень потребово-мотивацiйного компоненту вирiс на 11,4 % i це зростання було статистично значущим на рiвнi р < 0,05. У шдсумку коректувально! програми з'явились розбiжностi мiж експериментальною та контрольною групою, яю також були статистично значущими на рiвнi р < 0,05. Отже, у студентiв, яю приймали участь у коректувальних заходах можна вщзначити зростання професiйно! мотиваци, спрямованостi на професшний саморозвиток, високого рiвня домагань тощо.
Таблиця 2
Результати аналiзу ефективностi коректувально' програми за показником потребово-_мотивацтного компонента_
Експериментальна група Порiвняння Контрольна група
До експерименту М = 49,667 о = 6,266 Т = 0,130 р = 0,897 М = 49,400 о = 9,287
Порiвняння Т = 2,383* р=0,024 Т = 1,505 р=0,143
П!сля експерименту М = 55,333 о = 11,914 Т = 2,010* р = 0,049 М = 49,733 о = 9,534
Прим1тка: * статистично значущ1 розбiжностi при поршнянш (р < 0,05).
У таблищ 3 наведено результати аналiзу ефективносп коректувально! програми за показником рефлексивно-щншсного компоненту. Враховуючи аналiз результата, наведеного в таблищ, можна зробити висновок, що коректувальна програма сприяла зростанню складових рефлексивно-цiннiсного компоненту. Так, в експериментальнш групi рiвень цього компонента профеСйного саморозвитку майбутнього педагогу початково! школи вирiс на 10,7 % i ця змiна була статистично значущою на рiвнi р < 0,05. У результат впровадження коректувально! програми було виявлено розбiжностi мiж експериментальною та контрольною групою, яю також були статистично значущими на рiвнi р < 0,05. Таким чином, у студента, яю приймали участь в психолого-педагопчному тренiнгу, можна вiдзначити зростання усвщомленосп цiнностi власного професiйного саморозвитку, бачення власних недолiкiв та слабких сторш, якi перешкоджають саморозвитку, здатностi до адекватного самоаналiзу себе як майбутнього професюнала.
Таблиця 3
Результати аналiзу ефективностi коректувально' програми за показником рефлексивно-цтшсного
компонента
Експериментальна група Порiвняння Контрольна група
До експерименту М = 21,667 Т = 0,362 М = 21,400
о = 2,339 p = 0,719 о = 3,286
Порiвняння Т = 3,146* p=0,004 Т = 1,439 p=0,161
П!сля експерименту М = 24,000 о = 4,111 Т = 2,610* p = 0,011 М = 21,467 о = 3,371
Примiтка: * статистично значущi розб1жност1 при порiвняннi (p < 0,05).
Таблиця 4 iлюструe результата аналiзу ефективностi коректувально! програми за показником соцiально-комунiкативного компонента. Результати, наведет у таблищ, показують, що коректувальна програма в даному аспектi досягла усшху, адже в експериментальнiй груш рiвень соцiально-комунiкативного компонента вирiс на 9,6 % i це зростання було статистично значущим на рiвнi p < 0,05. У результат впровадження коректувально! програми зареестровано розбiжностi мiж експериментальною та контрольною групою, яю також були статистично значущими на рiвнi p < 0,05. Вщповщно можна констатувати, що корегувальш заходи дозволили пiдвищити рiвень професшного саморозвитку у студентiв експериментально! групи, а також необхiднi для майбутнього педагога початково! школи соцiальнi навички та комунiкативнi здiбностi.
Таблиця 4
Результати анал1зу ефективност1 коректувальног програми за показником сощально-_комуткативного компонента_
Експериментальна група Порiвняння Контрольна група
До експерименту М = 27,133 о = 3,997 Т = 0,928 p = 0,357 М = 25,967 о = 5,605
Порiвняння Т = 2,917* p = 0,007 Т = 1,409 p = 0,169
Птсля експерименту М = 29,733 о = 6,192 Т = 2,332* p = 0,023 М = 26,133 о = 5,758
Примггка: * статистично значущ1 розбiжностi при поршнянш (p < 0,05).
Отже, проведене експериментальне дослiдження показало, що впровадження коректувально! програми дозволило тдвищити рiвнi таких компонентiв професшного саморозвитку майбутшх учителiв початково! школи: потребово-мотивацшний, рефлексивно-цiннiсний та сощально-комушкативний. Операцiйно-дiевий компонент не зазнав ютотних змiн. Отриманi данi засвiдчили, що в процес професiйно! пiдготовки майбутшх учителiв початково! школи слiд звертати особливу увагу на формування мотиваци професшного саморозвитку, професшно! рефлексi!, виробленню професiйних настанов.
Проведене дослiдження вказуе на необхщнють зосередження на змсп та технологiчному процесi професiйно! шдготовки майбутнiх учителiв початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ромак1н В. В. Комп'ютерний анал1з даних: навч. поабник. - Микола!в: Вид-во МДГУ 1м. Петра Могили, 2006. - 144 с.
2. Смолюк А. I. Формування готовносп до професшного саморозвитку майбутшх учител1в початково!' школи в умовах педагопчного коледжу / А. I. Смолюк // European humanities studies: State and Society, III, Slupsk, Poland, 2016. - С. 314-327.
3. Смолюк А. I. Освггае середовище педагопчного коледжу як умова професшного саморозвитку майбутшх учш^в початково! школи / А. I. Смолюк // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (47), Issue: 101, Budapest, 2016. - С. 47-52.
REFERENCES
1. Romakin V. V. Kompjuternyj analiz danykh: navchalnyj posibnyk. [Computer analysis: Textbook]. -Mykolaiv: Printed MSHU. Of Petro Mohyla, 2006. - 144 p.
2. Smolyuk A. I. Formuvannya gotovnosti do profesijnogo samorozvytku majbutnix uchyteliv pochatkovoyi shkoly v umovaxpedagogichnogo koledzhu / / European humanities studies: State and Society, III, Slupsk, Poland, 2016. - S. 314-327.
3. Smolyuk A. I. Osvitnye seredovyshhe pedagogichnogo koledzhu yak umova profesijnogo samorozvy'tku majbutnix uchyteliv pochatkovoyi shkoly // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (47), Issue: 101, Budapest, 2016. - S. 47-52.
УДК 37.032:372.88.1
МАР1Я НЕЧЕПОРЕНКО
[email protected] асшрантка,
Микола1вський нащональний ушверситет ÍMern В. О. Сухомлинського
м. Микола1в, вул. Школьська, 24
МОТИВАЦ1Я ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1НОЗЕМНИХ МОВ ДО ПРОФЕС1ЙНО-ОСОБИСТ1СНОГО САМОРОЗВИТКУ
Визначено актуальнi вимоги сучасного суспшьства до особистостг та професгоналгзму вчителя iноземних мов. Вказано на необхiднiсть постiйного професiйно-особистiсного саморозвитку педагога i низький рiвень готовностi вчителiв займатися цим видом дiяльностi. Проаналiзовано позитивний вплив мотивацИ на процеси ni-знання, щлепокладання, саморозвитку. Встановлено, що мотивацiя до nрофесiйно-особистiсного саморозвитку е складоструктурованим багатокомпонентним психологiчним утворенням, що включае сукупнiсть взаемопов 'язаних мотивiв навчальног дiяльностi, досягнення устху, професшного зростання та особистiсного становлення. Запропоновано систему емоцiйних, пiзнавальних, соцiальних i вольових способiв стимулювання мотивацИ майбуттх учителiв iноземних мов до професiйно-особистiсного саморозвитку, що може бути запроваджена в навчально-виховному процесi фаховог пiдготовки майбуттх учителiв iноземних мов у вузах.
Ключовi слова: мотивацiя, професiйно-особистiсний саморозвиток, мотивацiя навчальног дiяльностi, мотивацiя досягнення успiху, мотивацiя професшного зростання та особистiсного становлення.
МАРИЯ НЕЧЕПОРЕНКО аспирантка,
Николаевский национальный университет имени В. А. Сухомлинского
г. Николаев, ул. Никольская, 24
МОТИВАЦИЯ КАК КЛЮЧЕВОЙ ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ К ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЛИЧНОСТНОМУ САМОРАЗВИТИЮ
Определены актуальные требования современного общества к личности и профессионализму учителя иностранных языков. Отмечена необходимость постоянного профессионально-личностного саморазвития педагога и низкий уровень готовности учителей заниматься этим видом деятельности. Проанализировано положительное влияние мотивации на процессы познания, целеполагания, саморазвития. Определено, что мотивация к профессионально-личностному саморазвитию является сложноструктурированным многокомпонентным психологическим образованием, включающим совокупность взаимосвязанных мотивов учебной деятельности, достижения успеха, профессионального роста и личностного становления. Предложена система эмоциональных, познавательных, социальных и волевых способов стимулирования мотивации будущих учителей иностранных языков к профессионально-личностному саморазвитию, которая может быть внедрена в учебно-воспитательный процесс профессиональной подготовки будущих учителей иностранных языков в вузе.
Ключевые слова: мотивация, профессионально-личностное саморазвитие, мотивы учебной деятельности, мотивы достижения успеха, мотивы профессионального роста и личностного становления.
