CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 331-336.
УДК 343.14
РОЗВИТОК 1НСТИТУТУ МЕД1АЦП ЯК 1НСТРУМЕНТУ В1ДНОВНОГО СУДОЧИНСТВА В КОНТЕКСТ РЕФОРМУВАННЯ КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ
Рибалка О. В.
Черкаський факультет Национального ушверситету «Одеська юридична академя»
м. Черкаси, Украгна
В статп дослщжено шститут мед1аци, що активно розвиваеться останшм часом в Украш у зв'язку з реформуванням кримiнального процесуального законодавства. Також проаналiзовано основнi стандар-ти та принципи процедури примирення в кримшальному судочинствi.
Ключовi слова: мед1ацш, вiдновне судочинство, иотерпший, угода про примирення, медiатор.
Вступ. В сучасному втизняному кримiнальному правi та процес найменш до-слiдженою теоретично i практично залишаеться проблема визначення статусу по-терпiлого, механiзму захисту його штереив. Пояснення можна знайти в тому, що характерною рисою сучасних свiтових систем кримiнального процесуального права, в тому чи^ i втизняного, е зосередження уваги на виконавщ та його злочинному дiяннi - тдозрюваному, обвинуваченому. Водночас такий учасник кримшально-про-цесуальних вiдносин, як потерпший (жертва злочину), залишаеться на другому плат законодавчо! та правозастосовно1 практики.
Проблема захисту кримшально-процесуальними засобами прав та законних ште-ресiв потерпших вiд злочину дослiджувалася такими науковцями, як Таганцев Н. С., Тальберг Д. Г., Овчиншков Б. М., Фойницький I. Я. В радянський перюд укра1нсько1 державностi цими питаннями займалися Адоян Ю. Д., Власенко В. Г., Даев В. Г., Ма-залов А. Г., Понарш В. Я. та шшь
Розвитком теорп про захист прав потерпших вщ злочину за допомогою кримшаль-но-процесуальних засобiв займались украшсью вчеш: Кучинська О. П., Маляренко М. М., Михеенко В. Т., Михайленко О. Р., Нор Н. В., ^бшьова В. Т., Шибiко В. П., Шумило М. С. та ш.
Використання процедур примирення в кримшальному провадженш цiлком i повш-стю вiдповiдае останнiм свiтовим тенденщям. Так, Органiзацiя Об'еднаних Нацiй в п. 7 Декларацп основних принцишв правосуддя для жертв злочинiв та зловживан-ня владою рекомендуе використовувати неофщшш механiзми врегулювання спорiв, включаючи посередництво, арбiтраж i суди звичаевого права, або мюцеву практику, задля того щоб сприяти примиренню i наданню вiдшкодування жертвам [1].
Виклад основного матергалу. Чимало держав володдать розгалуженою та ба-гаторiвневою системою гарантування i захисту прав та штерешв жертв злочину, в
Укра!ш до сьогодш не юнуе спецiального закону про захист прав та законних ште-решв потерпiлих вiд злочину, а чинш нормативы положення зводяться до процесу-альних. Не iснуе i сталих стандартiв поведiнки правоохоронних оргашв з ними, фак-тично не юнуе шституту державно! компенсаци завдано! злочином шкоди, не було з боку держави дiевих спроб сприяти проведенню процедур примирення потерпiлого i злочинця, якi максимально забезпечили б жертвi поновлення 11 становища, задово-лення легiтимних iнтересiв. [2, с. 6-7]
У радянський перiод i протягом першого десятилiття незалежностi Укра!ни примирення (медiацiя) з потерпшим як пiдстава закриття кримшально! справи перед-бачалось тiльки Кримiнально-процесуальним кодексом Украши стосовно справ приватного обвинувачення. Ситуащя кардинально змiнилась в 2001 р. з прийняттям нового Кримшального кодексу Укра!ни, який встановив матерiально-правову шдста-ву звiльнення вiд кримшально! вiдповiдальностi за примиренням.
У травш 2006 р. вийшов Указ Президента Украши «Про концепщю вдосконалення сущвництва для утвердження справедливого суду в Украш вiдповiдно до европейсь-ких стандарт». Одним iз завдань концепци е «створення можливостей для розвитку альтернативних (позасудових) способiв розв'язання спорiв», а способом врегулюван-ня спорiв названа медiацiя - дiяльнiсть професшних посередникiв, якi спрямовують учасникiв юридичного спору до компромiсу i врегулювання спору самостiйно.
Указ Президента Украши № 311/2008 вщ 8.04.2008 р. «Про ршення Ради нащо-нально! безпеки i оборони Укра!ни вщ 15.02.2008 р. «Про хiд реформування системи кримшально! юстици та правоохоронних оргашв» затвердив Концепщю реформування кримшально! юстици Укра!ни, зокрема затвердив державний курс у напрямку впровадження програм примирення мiж потерпiлими i правопорушниками, створення системи ювенально! юстицi! та служби пробацi!.
Важливим кроком для розвитку iнституту виновного судочинства в Укра!нi е по-ява в Кримiнальному процесуальному кодекс вiд 13 квiтня 2012 року такого поняття, як угода про примирення мiж потерпiлим та шдозрюваним чи обвинуваченим.
Вiдповiдно до статп 468 КПК Укра!ни у кримшальному провадженнi можуть бути укладенi таю види угод:
1) угода про примирення мiж потерпшим та шдозрюваним чи обвинуваченим;
2) угода мiж прокурором та шдозрюваним чи обвинуваченим про визнання вину-ватост^
У ч. 1 ст. 469 КПК вказуеться, що Угода про примирення може бути укладена за шщативою потерпiлого, пiдозрюваного або обвинуваченого. Домовленосп стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостшно потерпiлим i шдозрюваним чи обвинуваченим, захисником i представником або за допомогою iншо! особи, погодже-но! сторонами кримiнального провадження (крiм слiдчого, прокурора або судщ).
Вiдповiдно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни вщ 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами Укра!ни законодавства про звшь-нення особи вiд кримiнально! вiдповiдальностi» - шщатива про примирення повинна виходити виключно вiд потерпiлого або шдозрюваного (обвинуваченого). Саме цим особам, як найбшьш зацiкавленим у результатах розгляду провадження, законо-давець надав право виршувати мiж собою питання про заюнчення процесу у спро-
щенш формi за вщсутност спору мiж ними. Примирення винно! особи з потерпiлим (потерпшими) належить розумiти як акт прощення !! ним (ними) в результат вшьно-го волевиявлення, що виключае будь-який неправомiрний вплив, незалежно вщ того, яка зi сторiн була шщатором, з яких мотивiв.
Крiм того, закрiплення на законодавчому рiвнi ч^ко! i детально! процедури примирення мiж сторонами е виконанням Укра!ною вимог Рамкового рiшення Ради €С «Про мiсце жертв злочишв у кримiнальному судочинстви> (2001/220/ ША вiд 15 бе-резня 2001 р.), зпдно з яким кожна кра!на-учасниця повинна намагатися сприяти медiацi! в кримiнальних справах. Вiдповiдно до п. 1 статп 4 даного ршення кож-на кра!на учасниця повинна гарантувати, що жертви будуть мати доступ з моменту !х першого контакту з правоохоронними органами будь-якими засобами, яю вони вважатимуть за необхщне, та, наскiльки це можливо, мовами, яю зрозумiлi всiм, до шформаци, що мае вiдношення до захисту !х iнтересiв. Така iнформацiя мае бути наступною: (а) види служб або оргашзацш, до яких вони можуть звернутися за шд-тримкою; (b) вид допомоги, яку вони можуть отримати; (с) куди та як вони можуть сповютити про злочин; (d) процедури, яю слщують за таким сповiщенням, !х роль у зв'язку з цими процедурами;
(e) як та за яких умов вони можуть отримати захист; (f) в якш мiрi та за яких умов вони матимуть доступ до: (i) юридично! консультаци; або (ii) юридично! допомоги; або (iii) будь яко! iншо! консультаци, якщо у випадках, передбачених пунктами (i) та (ii), вони мають право !! отримати; (g) вимоги, яким вони мають вiдповiдати, щоб отримати право на компенсацiю; (h) якщо вони е жителями шшо! держави, будь-якi спецiальнi заходи, доступы для них, щоб захистити !хш iнтереси [3].
Взагалi теорiею та практикою сформовано шдхвд, що вщновне судочинство вклю-чае в себе наступи ключовi складовi: медiацiя з жертвами правопорушень; проведен-ня переговорiв та конференцiй; допомога жертвам правопорушень; реститущя (тобто повернення сторiн конфлшту у стан, що передував конфлшту); допомога суспiльства при вирiшеннi конфлшту.
Вiдповiдно до п. (е) ст. 1 Рамкового ршення Ради €С «Про мiсце жертв злочинiв у кримшальному судочинстви> (2001/220/ ША вщ 15 березня 2001 р.) - «медiацiю в кримiнальних справах» слщ розумiти як пошук, до або тд час кримiнального судо-чинства, прийнятного рiшення мiж жертвою та правопорушником за посередництва компетентно! особи [3].
Медiацiя (вiд лат. mediation - посередництво) е одшею з широко розповсюджених альтернатив кримшального переслщування, що сприяе його спрощенню та приско-ренню поряд iз попередженням, трансакцiею, угодою про визнання вини, пробащею та iншими [4, с. 230].
Медiацiя тлумачиться як належним чином оформлена письмова угода, юридич-ний змют яко! полягае у засвщченш того, що винний вщшкодував завданi ним збитки або усунув заподiяну шкоду, а потерпiла особа висловила свое задоволення вжитими щодо не! заходами i дала згоду на звшьнення першого вiд кримшально! вщповщаль-ностi або на настання шшого кримiнально-правового наслiдку [5, с. 7].
Примирення (медiацiя) - це досягнутий мир мiж особою, що вчинила злочин, та потерпшим. Тобто акт вщновленого безконфл^ного стану мiж цими особами [6, с. 9].
На вщмшу вщ традицшно! системи кримiнального судочинства, — тдкреслю-ють Маляренко В. Т. i Войтюк I. А., — вщновлювальне правосуддя ставить перед собою завдання умиротворення потерпшого та правопорушника, громадськостi та держави. Воно зосереджуе увагу на правах ушх суб'екпв на вiднайденi рiвноваги мiж ними, сприяе вiдновленню попереднього стану в суспшьств^ що був до вчи-нення злочину [7, с. 42].
Для належного та повноцшного функцюнування iнституту медiацil iснують основоположш принципи, якi закрiпленi в Рекомендацй № R (99) 19 Комитету мiнiстрiв Ради Свропи державам-членам Ради, яю зацiкавленi в оргашзаци медiацil у кримiнальних справах. Вiдповiдно до даного документу, основними принципами медiацil е:
1. Медiацiя у кримшальних справах повинна мати мiсце тшьки тодi, коли всi сто-рони добровшьно дiйшли згоди з цього приводу. Сторони також можуть вщмовитися вщ свое! згоди на будь-якому етат проведення медiацil.
2. Будь-яю обговорення пiд час зустрiчi мають конфщенцшний характер та не можуть використовуватися в майбутньому, о^м випадюв, коли наявна згода сторш.
3. Медiацiя у кримiнальних справах мае бути доступним заходом.
4. Медiацiя у кримшальних справах мае бути допустимою на будь-якш стадй правосуддя.
5. Медiацiя е незалежною та автономною в рамках кримшально! юстицй [8, с. 52].
На сьогодш в Укра!ш залишаеться вщкритим та незакрiпленим законодавчо пи-
тання щодо запровадження iнституту медiацil як дiяльностi щодо сприяння сторонам конфлшту у його вирiшеннi та усуненш спричинено! конфлiктом шкоди. За роки ю-нування Укра!ни до Верховно! Ради було подано декшька законопроекпв щодо нормативного врегулювання вiдновного судочинства в Украlнi, але жоден з них прийня-тий не був.
Розглянемо проект Закону Укра!ни «Про медiацiю» 2425а-1 вщ 03.07.2013 внесений народними депутатами Юваловим С. В. та Развадовським В. Й., що визначае правовi засади впровадження та проведення процедури врегулювання конфлш^в за взаемною згодою сторш конфлшту та за участю посередника (медiатора), визначае 1! принципи та порядок проведення медiацil, а також статус медiатора. Вiн складаеться з 7 роздiлiв (Загальнi положення, Статус медiатора в Украlнi, Самоврядування медiа-торiв, Права та обов'язки сторш медiацil роздiл, Процедура медiацil, Особливостi медiацil в окремих категорiях спорiв, Прикiнцевi положення, Перехiднi положення).
Даний законопроект в ст. 2 визначае медiацiю як позасудову процедуру врегулювання конфлшту шляхом переговорiв за допомогою одного або декшькох посеред-никiв (медiаторiв).
Завданнями медiацil е:
1) врегулювання конфлiкту шляхом досягнення його сторонами взаемоприйнят-ного ршення;
2) усунення шкоди, завдано! конфлiктом;
3) якомога повне задоволення потреб сторш конфл^у;
4) зниження рiвня конфлiктностi сторiн та запобпання поновленню конфлiкту;
5) вiдновлення правопорядку та злагоди в суспшьствь
Медiацiя проводиться за взаемною згодою CTopiH конфлiкту на n^craBi принципiв добровiльноï учасп, рiвноcтi та aктивноcтi cторiн медiaцiï, незалежносп, нейтраль-ноcтi та толерaнтноcтi медiaторa, конфiденцiйноcтi iнформaцiï щодо медiaцiï.
Даним законопроектом передбачено застосування медiaцiйноï угоди, яка укла-даеться у письмовш формi, пiдпиcyеrьcя сторонами, медiaтором, представниками та/або законними представниками cторiн (за наявшстю). Медiaцiйнa угода включае спшьне рiшення cторiн щодо врегулювання конфлшту мiж ними та/або зобов'язання про форму та порядок усунення шкоди, завдано1' конфлiктом. Медiaцiйнa угода не повинна мютити положень, що ведуть до порушення правових або етичних норм. Медiaцiйнa угода пiдлягaе обов'язковому виконанню у визнaченi нею строки. У рaзi невиконання стороною узятих на себе медiaцiйною угодою зобов'язань шша сторона мае право звернутися до суду в установленому законодавством порядку.
На вiдмiнy вщ попереднiх зaконопроектiв в даному документ врегульовано порядок cпiввiдношення медiaцiï та кримшального судочинства. Рекомендащею № R (99) 19 пе-редбачае, що медiaцiя як складова вiдновного правосуддя може виступати не тiльки в якосп альтернативи кримiнaльномy судочинству, але й в якоcтi додатку до нього [8].
Так, в статп 33 законопроекту вказуеться наступне: Медiaцiя у кримiнaльномy провaдженнi проводиться виключно уповноваженим медiaтором. Слiдчий, прокурор, суд або суддя надае медiaторy шформащю, необхiднy i достатню для проведення медiaцiï. Медiaтор попереджаеться про обов'язок не розголошувати вiдомоcтi досу-дового розcлiдyвaння. Медiaцiйнa угода у кримшальному провадженш е угодою про примирення, особливосп укладення яко1' визначаються Кримшальним процесуаль-ним кодексом Украши. Укладення угоди про примирення мiж потерпшим та шдозрюваним чи обвинуваченим не може тлумачитися як визнання вини шдозрюваного, обвинуваченого у вчиненш злочину або кримiнaльного проступку. Неукладення угоди про примирення мiж потерпiлим та пiдозрювaним чи обвинуваченим не спричи-няе правових наслщюв у кримiнaльномy провaдженнi.
Пщсумовуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що на сьогодш ic-нують yci передумови для впровадження у правову систему та кримшальне судо-чинство Украши iнcтитyтiв медiaцiï та виновного судочинства. Для того щоб даний шститут запрацював необидно прийняти закон «Про медiaцiю», який законодав-чо зaкрiпить поняття медiaцiï, з'ясуе хто може бути медiaтором, врегулюе права та обов'язки сторш даних правовщносин, зaкрiпить мехaнiзм i наслщки укладення медiaцiйноï угоди.
Список л^ератури:
1. Деклaрaцiя основних принципiв правосуддя для жертв злочишв та зловживання владою : М!ж-народний документ вщ 29.11.1985 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/995_114.
2. Федорчук Н. Б., Нор В. Т. Захист прав потерпших в1д злочину в англо-американськш правовш систем та кримшальному судочинст Укрaïни : монограф1я / Н. Б. Федорчук, В. Т. Нор. - К. : Правова едтсть, 2009. - 192 с.
3. Про положення жертв у кримшальному судочинстш : Рамкове ршення ради Свропейського Союзу в1д 15.03.2001 // Голос Украши. - 2001. - № 3.
4. Головко Л. В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / Л. В. Головко. -СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. - 544 с.
5. Ященко А. М. Примирення з потерпшим у мехашзм1 кримгнально-правового регулювання : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримшальне право та кримшоло-ия; кримгнально-виконавче право» / А. М. Ященко ; Кжвський нац. унгверситет ш. Т. Шевченка. - К., 2006. - 15 с.
6. Перепадя О. В. Кримiнально-правовi аспекти примирення мiж особою, яка вчинила злочин, та потерпшим (п^вняльний аналiз законодавства Украши та ФРН) : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримшальне право та кримшолопя; кримшально-виконавче право» / О. В. Перепадя ; НАН Украши, 1нститут держави i права. - К., 2003. - 219 с.
7. Маляренко В. Т., Войтюк I. А. Вщновлювальне правосуддя: можливост запровадження в Украiнi / В. Т. Маляренко, I. А. Войтюк // Бюлетень Мшстерства юстицй Украiни. - 2004. - № 8 (34). - С. 34-63.
8. Про медiацiю в кримшальних справах : Рекомендацш Комгтету мшстргв Ради Свропи державам-членам № R (99) 19 вщ 15.09.1999 // Вдаовне правосуддя в Украш : Щоквартальний бюлетень. - 2005. - № 1-2. - С. 50-53.
Рыбалка А. В. Развитие института медиации как инструмента восстановительного судопроизводства в аспекте реформирования уголовного процессуального законодательства Украины / А. В. Рыбалка // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 331-336.
В статье исследован институт медиации, который активно развивается в последнее время в Украине в связи с реформированием уголовного процессуального законодательства. Также проанализированы основные стандарты и принципы процедуры примирения в уголовном судопроизводстве.
Ключевые слова: медиация, восстановительное судопроизводство, потерпевший, соглашение о примирении, медиатор.
DEVELOPMENT INSTITUTE OF MEDIATION AS A TOOL IN THE CONTEXT OF RESTORATIVE JUSTICE REFORM OF CRIMINAL PROCEDURAL LAW OF UKRAINE
Rybalka O. V.
Cherkasy Department of National University «Odessa Law Academy»
It was investigated the mediation institution that is actively developed in recent years in Ukraine in connection with the reform of the criminal procedure law in this article. The basic theoretical developments in this regard and examined the national and European regulation were analyzed. The subject of these relationships is a participant in the criminal-procedural relations as a victim (victims of crime), which currently remains in the background of the legislative and law enforcement practices.
Article is relevant because use of conciliation in criminal proceedings fully complies with the latest international trends. It is open and not fixed by law issues concerning the introduction of mediation as activities to assist the parties to the conflict in its decision and eliminate the conflict caused damage nowadays in Ukraine. Over the years of Ukraine existence was submitted several draft laws on normative regulation of restorative justice to the Verkhovna Rada, none of them was not adopted. The author analyzes the basic standards and principles (mediation) conciliation in criminal proceedings, the concept of mediation, its objectives and mode of application of mediation agreements. It was determined that the mediation is understood as extrajudicial procedures resolution of the conflict through negotiations with one or more intermediaries (neurotransmitters). The tasks of mediation are: resolution of the conflict by reaching a mutually acceptable solution to his sides, eliminating damage caused by the conflict, as full satisfaction of the parties to the conflict, reducing the level of conflict parties and prevent the resumption of conflict, restore law and order and harmony in society. It also indicates that the basic principles of mediation are: voluntary agreement to use mediation confidential discussion availability conciliation, mediation admissibility at any stage of justice, independence and autonomy within the criminal justice system. In conclusion, proposed to adopt the Law «On mediation» which legally consolidate the concept of mediation, establishes the definition of a person who may be a mediator regulate the rights and obligations of these relationships, consolidate the mechanism and consequences of making mediation agreement.
Key words: mediation, restorative justice, injured person, reconciliation agreement, the mediator.
