CC BY
18
УДК 351.81.085
Олексш Остапенко
доктор юридичних наук, професор професор кафедри адмшютративного та шформацшного права, Навчально-наукового шституту права та психологи Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
leonid.ostapenko89@gmail. com
ПРИМИРЕННЯ З ПОТЕРП1ЛИМ ЯК ЗАС1Б ПРОФ1ЛАКТИКИ АДМ1Н1СТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
© Остапенко О., 2017
У статт розглянуто питання примирення винноУ особи з потершлим вiд адмiнiстративного правопорушення. Пропонуеться авторське бачення застосування у передбачених нацюнальним законодавством УкраУни випадках примирення в якостi одного iз заходiв профiлактичного впливу з метою виховання у громадян доброчесностi та законослухняноУ поведiнки за рiзних життевих обставин.
Ключовi слова: адмiнiстративне правопорушення, потершлий, примирення, профiлактика.
Алексей Остапенко
ПРИМИРЕНИЕ С ПОТЕРПЕВШИМ КАК СРЕДСТВО ПРОФИЛАКТИКИ АДМИНИСТРАТИВНЫХ ПРАВОНАРУШЕНИЙ
В статье рассматриваются вопросы примирения виновного лица с потерпевшим от административного правонарушения. Предлагается авторское видение использования у предусмотренных национальным законодательством случаях примирения в качестве одного из средств профилактического воздействия с целью воспитания у граждан добропорядочности и законопослушного поведения в различных жизненных обстоятельствах.
Ключевые слова: административное правонарушение, потерпевший, примирение, профилактика.
Оleksiy Ostapenko
Educational and Research Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Information Law
Sc.D., Prof
CONCILIATION WITH A VICTIM AS A MEASURE FOR ADMINISTRATIVE OFFENCES PREVENTION
The article deals with the main issues of the reconciliation between guilty person and a victim of an administrative offence. The author of an article suggests his vision towards the application of the reconciliation, in specified by Ukrainian legislation cases, as one of the
preventive measures of influence in order to educate the citizens to be fair and law-abiding
under different circumstances.
Key words: administrative offence, victim, reconciliation, prevention.
Постановка проблеми. Серед чинниюв, що позитивно впливають на запобтання адмшстративних правопорушень особливе мiсце займае !х профшактика. За формою застосування вона може бути як ранньою, так i безпосередньою. Розглядаючи факт примирення винно! особи з потерпiлим вiд адмшютративного правопорушення мае мiсце вiдсутнiсть правового врегулювання ще! проблеми, що викликае гостру потребу у !! дослщженш. Чинний Кодекс Укра!ни про адмшютративш правопорушення на вiдмiну вiд Кримшального, Кримiнально-процесуального кодексiв Укра!ни, Кодексу адмшютративного судочинства Укра!ни та iнших галузевих нормативних актiв не передбачае шституту примирення мiж сторонами конфлiкту. 1снуе необхiднiсть характеристики та обгрунтування шституту примирення сторш в якостi одного iз засобiв профiлактики адмiнiстративних правопорушень.
AHani3 дослiдження проблеми. На основi чинного нацiонального законодавства Укра!ни, наукових праць вчених здшснено аналiз та з'ясовано можливосп використання iнституту примирення сторш при вчиненш адмiнiстративного правопорушення в якосп одного iз засобiв профiлактичного впливу.
Метою дослiдження. Аналiз теоретичних положень, що пов'язанi з характеристикою понять "потерпший", "примирення сторш" з подальшим !х використанням при розглядi профiлактики адмiнiстративних правопорушень.
Виклад основного матерiалу. Розглядаючи в юторичному аспектi примирення мiж особою, винною у вчиненнi протиправно! поведiнки, результатом яко! е посягання на права, свободи i законнi iнтереси шшо! людини, доцiльно звернути увагу на те, що особа, яка потерпша вщ правопорушення, вважалася, як правило, його жертвою.
У бiльшостi релiгiйних концепцш викладенi думки про те, що в основi кожно! жертви лежить щея очищення, в результатi якого вщновлюеться зв'язок мiж людиною i Богом. Жертва - 1) за релшйними обрядами деяких народiв - предмет або жива ютота, яку приносили в дар богам; 2) той, над ким знущаються, проявляють насилля; 3) той, хто переживае, терпить рiзнi неприемносп вiд когось, чого-небудь [1, с. 226] .
З позицш фшософи розумiння жертви е ще бiльш рiзноманiтним, що свщчить про широкий спектр адаптацп людини до умов реально! дшсносп [2, с. 28-30] Сутнiстю цього спектру е пояснення жертви з позицш абстрактного, як символа духовного переживання та очищення. Конкретно-абстрактний шдхщ у поясненш жертви характеризуеться як подвиг заради велико! мети [3, с. 230-242]. Конкретне специфiчне особисте розумшня жертви стосуеться конкретного шдивща з притаманними йому негативними властивостями [4, с. 38].
Чинне законодавство Укра!ни не в повнш мiрi реалiзуе вимоги Конституцп Укра!ни (ст. 55) щодо захисту прав i свобод людини i громадянина [5], за умови коли стосовно суб'екта правових вщносин здшснюеться протиправне посягання, в результат якого заподiюеться моральна, фiзична або матерiальна шкода, а особа в цьому випадку набувае статус потерпшого. Тлумачення поняття "потерпший" (англ. - victim) [6, с. 164] у загальному значенш пояснюеться як особа, якш заподiяно моральну, фiзичну або майнову шкоду [7, с. 686]. Майже аналогiчнi за змютом визначення статусу потерпiло! особи закршлеш в адмiнiстративному законодавствi (ст. 269 КУпАП) [8], кримiнально-процесуальному законодавсга Укра!ни (ст. 55 КПК Укра!ни) [9]. Слiд звернути увагу на те, що ст. 56 КПК Укра!ни закршлюе право потерпшого протягом кримшального провадження на укладення угоди про примирення з тдозрюваним, обвинуваченим.
Деталiзацiя понять "жертва", "потерпший" е необхщною для бшьш змютовного розумiння процесу примирення мiж учасниками адмiнiстративного правопорушення (особа, яка вчинила
адмшютративне правопорушення та особа, що потерпша вiд протиправних дiй чи бездiяльностi). Примирення (англ. - reconciliation) [6, с. 175] означае встановлення мирних стосунюв мiж ким-небудь, вщновлювання згоди [1, с. 542].
^îm того, примирення е пiдставою звшьнення винно1 особи вiд вiдповiдальностi шляхом укладення угоди, результатом яко1 е вщмова потерпiлого вiд сво1х початкових вимог до особи, яка вчинила протиправш ди [7, с. 238]. Одшею з перших спроб визначити поняття "примирення" е дослiдження, проведене Г. Ткач на тему "1нститут примирення сторш в адмiнiстративному судочинствГ' [10, с. 165]. Г. Ткач розглядае примирення, акцентуючи увагу на тому, що це письмово оформлений договiр (угода), що укладена сторонами публiчно-правового спору з метою захисту сво1х прав, свобод та штереив.
Нормативно-правове врегулювання примирення сторiн е у Кримшальному кодексi Украши (ст. 46), де мова йде про звшьнення вщ вщповщальносп у зв'язку з примиренням винного з потершлим. При цьому законодавець визначае пщстави, за наявносп яких примирення сторш е можливим (невелика або середня стушнь тяжкосп вчиненого злочину, необережнють як один з елеменпв суб'ективно1 сторони, а також усунення завдано1 шкоди) [11].
Додатковими пiдставами для примирення слщ вважати: вчинення правопорушення вперше за умови невелико1 чи середньо1 тяжкостi; наявнiсть знято1 чи погашено1 судимостi; декримiналiзацiя статтi, у якш описанi протиправнi ди чи бездiяльнiсть [7, с. 738]. Кримшально-процесуальний кодекс Украши вiдповiдно до ст. 471 деталiзуе змiст угоди про примирення [9]. Кодекс адмшютративного судочинства Украши (КАС Украши) передбачае можливють досягнення сторонами примирення на будь-якш стади адмiнiстративного процесу, в тому чи^ й на пiдготовчiй стади (ст. 113 КАС Украши), що е тдставою для закриття провадження в адмшютративнш справi (ч. 3 ст. 51 КАС Украши), а також протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання ïm часу для примирення (п. 2 ст. 136 КАС Украши). Результатом примирення е закриття провадження у справi (ч. 1 п. 3 ст. 157 КАС Украши) [12].
Адмшютративне законодавство Украши питання примирення винноï особи з потершлим фактично не врегульовуе, про що свщчить змют статей 268, 269 КУпАП. До умов, як можуть сприяти примиренню сторш, слщ вщнести обставини, що пом'якшують вщповщальнють за адмшютративш правопорушення (ст. 324 КУпАП). Вщсутш в адмшютративному законодавсга положення про примирення сторш на стади провадження в справах про адмшютративш правопорушення. Лише ст. 247 КУпАП дае вичерпний перелш обставин, що виключають провадження в справах про адмшютративш правопорушення [8]. Дискусшним з цього приводу залишаеться питання щодо примирення сторш на стади складання протоколу про адмшютративне правопорушення. Чи стане тдставою зафшсована в протоколi про адмшютративне правопорушення згода сторш про примирення? Вщсутне чггке законодавче визначення щодо повноважень суб'екпв, яю розглядають справи про адмшютративш правопорушення в частит примирення сторш.
В кримшальному та адмшютративному судочинсга Украши питання примирення сторш розглядаються уповноваженими на те посадовими особами та судом. Адмшютративне законодавство Украши сьогодш налiчуе близько 49 статей КУпАП з перелшом оргашв та посадових ошб, що уповноважеш розглядати справи про адмшютративш правопорушення, а фактично це свщчить про наявш ï^ повноваження в частиш примирення сторш.
Цшавою за змютом е пщстава примирення, яка закршлена у ст. 183 Митного кодексу Украши де мова йде про вщмову винноï особи на користь держави згщно вимог митного режиму, вщповщного до якого власник вщмовляеться вщ шоземних товарiв на користь держави без будь-яких умов на свою користь [13].
Один iз рiзновидiв примирення закрiплений у Gвропейськiй Конвенци про захист прав людини та основних свобод (ст. 39), де мова йде про те, що в разi досягнення дружнього врегулювання Суд вилучае справу з реестру приймаючи вщповщне ршення, у якому мютиться стисле викладення фактiв та досягнуте ршення [14].
Питанню примирних процедур присвячена цша низка рекомендацш i пропозицiй Ради Свропи, зокрема, Рекомендацiï № R(99)19 "Про посередництво в кримшальних справах" вщ 19 вересня 1999 року, яка е одним i3 основних документа Ради Свропи щодо реалiзацiï вщповщних програм ("Про мiсце жертв злочишв у кримiнальному судочинствi" № 1/2001/220) та Основоположного ршення Ради Свропейського Союзу вщ 15 березня 2001 року.
Характерними ознаками примирення винноï особи з потерпшим вiд адмшютративного правопорушення е:
1) невизначенють адмiнiстративно-делiктноï поведiнки особи щодо об'екта посягання;
2) взаемна згода сторш про вщшкодування морально^ фiзичноï та матерiальноï шкоди;
3) взаемнi поступки мiж сторонами щодо делiктних наслiдкiв вщ протиправних дiй чи бездiяльностi винно1' особи;
4) узгоджене вiльне волевиявлення протилежних за посяганням та делштними наслщками сторiн щодо примирення;
5) неформальне реагування громадськосп та ïï формувань [15, с. 147] на вчинеш правопорушення та осiб, яю 1'х вчинили шляхом примирення;
6) укладення письмово1' угоди про примирення сторш за 1'х згодою та пщтвердження цього факту органом (посадовою особою), якi уповноваженi розглядати справи про адмшютративш правопорушення.
До мотивiв примирення винно1' особи з потерпiлим вщ адмiнiстративно-делiктного посягання можна вiднести:
а) зi сторони винжл особи визнання власжл вини та щире розкаяння, сподiвання на дружбу з потерпшим; вщвернення шкiдливих наслщюв правопорушення; усунення або добровiльне вщшкодування матерiальних збитюв; сильне хвилювання чи збiг особистих та сiмейних обставин. Доцiльною з цього приводу е думка професора С.В. Додша про те, що особа правопорушника, як правило, не е деформованою, у нього, звичайно, вiдсутнi установки на протиправну дiяльнiсть [16, с. 257];
б) зi сторони потерпiлого - жалiсть до винно1' особи, релiгiйнi переконання щодо незаподiяння зла iншiй людинi, сподiвання на подальше встановлення дружнiх або приязних стосунюв з винною особою, корислива мета щодо кар'ерного зростання, отримання матерiальноï вигоди вщ винно1' особи (грошi, цiннi подарунки, майно та шше).
Розглянутi нами поняття жертви, потерпiлого, 1'х правова характеристика дозволяють зробити висновок про те, що умови, пщстави та iншi елементи морального, правового змiсту вказують на позначення примирення сторiн як одного iз рiзновидiв заходiв профшактичного впливу на винну особу i оточуюче ïï середовище.
Метою використання примирення сторш, як одного iз засобiв профiлактичного впливу, е: протидiя делiктним процесам, що мають мюце в украшському суспiльствi; створення та змщнення серед населення Украши впевненосп у можливостi використати примирення як один шструмента протидiï адмiнiстративнiй делштносп; усунення майбутнiх делiктних загроз не лише для потерпшо1' особи, але й для суспшьства в цшому; протидiя рецидивнiй делiктностi зi сторони ошб, якi е об'ектом профшактичного впливу; виявлення та аналiз результата застосування примирення сторш як одного iз рiзновидiв профiлактичного впливу.
Розглядаючи шдивщуальну профiлактику правопорушень в якосп системи цiлеспрямованих, органiзованих заходiв педагопчного, виховного впливу на свiдомiсть, почуття, волю особи, що профiлактуеться [17, с. 101], можна застосовувати шститут примирення як один iз засобiв профiлактичного впливу з вiдновлення доброчесносп та законослухняно1' поведiнки громадян. У нашому випадку найбшьш доцiльно використовувати безпосередню форму шдивщуально1' профiлактики особи, яка вчинила адмшютративне правопорушення [18, с. 81], використовуючи примирення як один iз засобiв профiлактичного впливу.
Примирення мiж винною особою та потерпшим вщ адмiнiстративного правопорушення, як ми зазначали рашше може вщбуватися на всiх стадiях адмiнiстративного провадження, що свщчить про необхiднiсть варiативностi профiлактичного впливу та його коригування. Доцшьнють коригування iндивiдуального профiлактичного впливу на особу залежить вщ ïï стат^ вiку, освiти, сiмейного стану, професiйноï дiяльностi та iнше.
^îm загальних ознак, що властивi для сторш примирення, слщ звернути увагу на особливосп, що притаманш деяким категорiям потерпiлих. Це стосуеться неповнолггшх, осiб похилого вiку, розумово вщсталих осiб, осiб, якi мають психiчнi розлади та iнше. З цього приводу необхщно з'ясувати:
1) статус i роль суб'екта, який е шщатором застосування примирення мiж сторонами конфлшту;
2) доцiльнiсть використання методiв переконання та допомоги для з'ясування умов примирення мiж винною особою та потершлим;
3) необхщнють правовоï допомоги виннiй особi та потерпшому для роз'яснення ï^ процесуального статусу (прав, обов'язюв) пов'язаного з адмшютративним провадженням по справi та пщставами для примирення;
4) порядок i умови вщновлення порушених прав потерпшого, вiдшкодування матерiальних i моральних збитюв, вiдновлення фiзичного стану потерпiлого.
Профшактичний вплив в якостi примирення мiж винною особою та потерпiлим стане дiевим за умови:
1) якщо потерпiлий та винна особа будуть мати можливють висловити свою точку зору про вчинене адмшютративне правопорушення;
2) якщо в повнш мiрi будуть реалiзованi процесуальш можливосп адмiнiстративного провадження для сторш на умовах примирення;
3) надання повноï шформацп виннiй особi та потерпiлому про вчинене адмшютративне правопорушення та можливосп щодо ï^ примирення;
4) вибору особи в якосп посередника з примирення мiж винною особою та потерпiлим (посередник повинен володгги iнформацiею про вчинене адмшютративне правопорушення та знати як можна бшьше про особистють винного i потерпшого).
Висновки. 1нститут примирення в нацюнальному законодавствi Украïни мае не лише нормативно-правове закршлення, але й практичне застосування. Правове тлумачення понять "жертва", "потерпший" та "примирення" розумiеться, як правило, з урахуванням того, на який об'ект правових вщносин вчинено протиправне посягання. Нами зроблена спроба з'ясувати можливють i необхщнють використання примирення мiж сторонами конфлшту в якосп одного iз засобiв профiлактичного впливу на шдивщуальному та загальному рiвнях. Запропонована характеристика ознак примирення мiж винною особою та потершлим вщ адмiнiстративного правопорушення. Виокремлена мотиващя поведiнки як винноï особи так i потерпiлого, що сприяе з'ясуванню умов i пщстав для примирення, а також визначення та реалiзацiï додаткових заходiв профшактичного впливу. Звернена увага на загальш та особливi ознаки, якi характеризують особистють винного та потерпшого з метою бшьш ефективного використання примирення в якосп одного iз правових шструмештв профшактичного впливу.
1. Великий тлумачний словник сучасног украшськог мови / укл. О. Срошенко. - Донецьк: ТОВ "Глор1я Трейд", 2012. - 864 с. 2. Кьеркегор С. Страх и трепет. - М.: Республика, 1999. - 109 с.
3. Касперер Э. Философия символических форм. Собр. соч. : в 3-х т. Т. 2. - М. : СПб. 2002. - 286 с.
4. Ницше Ф. Антихрист. Проклятие христианству / Сочинения в 2-х томах. Т.2. - М. : Мысль, 1990. -235 с. 5. Конституц1я Украгни: чинне законодавство станом на 10 серпня 2015р.: (Офщ. текст). - К.: Алерта, 2015. - 80 с. 6. Ильин Ю.Д. Новый англо-русский и русско-английский словарь. Свыше 100 000 терминов, сочетаний, эквивалентов и значений, с транскрипцией / под ред. В. И. Голуб и канд. юр. наук проф. Ю. Д. Ильина. - М. : Живой язык, 2009. - 528 с. 7. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН Украгни Ю. С. Шемшученка. - 2-ге вид. переробл. i доповн. - К. : Вид-во "Юридична думка", 2012. - 1020 с. 8. Кодекс Украгни про адмтстративт правопорушення: чинне законодавство зi змтами та допов. станом на 5 ач. 2017року: (офщ. текст). - К. : ПАЛИВОДА А.В., 2017. - 312 с.
9. Крuмiнально-nроцесуальнuй кодекс Украши. - К.: Центр учбовог лтератури, 2012. - 254 с.
10. Ткач Г. 1нститут примирення сторт в адмшютративному судочuнствi / Г. Ткач // Втник
Львгвського утверситету. - Сер!я юрид. - 2011. - Вип. 532. - С. 163-170. 11. Кримтальний кодекс Украти: чинне законодавство 3i змтами i доповненнями станом на 13 червня 2013 року; (офщ. текст). -К.: ПАЛИВОДА А. В., 2013. - 212 с. 12. Кодекс адмтстративного судочинства Украти: чинне законодавство 3i змтами та допов. на 1 лютого 2006 р. : Вiдnовiдаe офщтному текстовi. - К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. - 116 с. 13. Митний кодекс Украти: чинне законодавство 3i змтами i доповн. станом на 17 лютого 2017 року: офщ. текст. - К. : Алерта, 2017. - 334 с. 14. Свропейськая Конвенция о защите прав человека и основных свобод. - Донецк: Донецкий Мемориал, 2000. - 40 с. 15. Уэдд Кан. Преступность и криминология в современной Японии. - М., 1989. - 236 с. 16. Додт С. В. Оргатзащя профтактики адмтстративних проступюв / Зб. Наукових праць. - Одеса: Полираф, 2007. - 407 с. 17. Профтактика злочитв: тдручник / О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. Ф. Пда та т. ; за заг. ред. д-р юрид. наук, проф. О. М. Джужи. - К. : Атта, 2011. - 721 с. 18. Остапенко О.1. Профтактика адмтстративних правопорушень (адмтстративно-правовий аспект). - Львiв: МВС Украти, Льв. ДУВС, 2001. -155 с.
REFERENCES
1. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy / ukl. O. Yeroshenko [Great Dictionary of Modern Ukrainian], Donets 'k, TOVHloriya Treyd Publ, 2012, 864 p. 2. K'erkegor S. Strah i trepet [Fear and trembling], Moscow, Respublika Publ, 1999, 109 p. 3. Kasperer Je. Filosofija simvolicheskih form. Sobr.soch. v 3-h t. T. 2 [Philosophy of symbolic forms], Moscow, SPb Publ, 2002, 286p. 4. Nicshe F. Antihrist. Prokljatie hristianstvu / Sochinenija v 2-h tomah. T. 2. [Antichrist. The Curse of Christianity], Moscow, Mysl ' Publ, 1990, 235 p. 5. Konstytutsiya Ukrayiny: chynne zakonodavstvo stanom po 10 serpnya 2015 r.; Ofits. tekst. [Constitution of Ukraine], Kiev, Alerta Publ, 2015, 80 p. 6. Il'in Ju. D. Novyj anglo-russkij i russko-anglijskij slovar'. Svyshe 100 000 terminov, sochetanij, jekvivalentov i znachenij, s transkripciej / Pod red. V. I. Golub i kand. jur. naukprof. Ju.D. Il 'ina [New English-Russian and Russian-English dictionary], Moscow, Zhivoj jazyk Publ, 2009, 528 p. 7. Velykyy entsyklopedychnyy yurydychnyy slovnyk / Za red. akad. NAN Ukrayiny Yu.S. Shemshuchenka [Great Encyclopedic Dictionary of Law], Kiev, Vyd-vo Yurydychna dumka Publ, 2012, 1020 p. 8. Kodeks Ukrayiny pro administratyvni pravoporushennya: chynne zakonodavstvo zi zminamy ta dopov. stanom na 5 sich. 2017 roku (ofits.tekst) [Code of Ukraine on Administrative Offenses], Kiev, PALYVODA A.V. Publ, 2017, 312 p. 9. Kryminal'no-protsesual'nyy kodeks Ukrayiny [Criminal Procedure Code of Ukraine], Kiev, Tsentr uchbovoyi literatury Publ, 2012, 254 p. 10. Tkach H. Instytut prymyrennya storin v administratyvnomu sudochynstvi [Institute for the Reconciliation of the Parties in the Administrative Proceedings]. Visnyk L'vivs'koho universytetu -Bulletin of Lviv University, 2011, Vol. 532, pp. 163-170. 11. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny: chynne zakonodavstvo zi zminamy ta dopovnennyamy stanom na 13 chervnya 2013 roku (ofits. tekst) [Criminal codex of Ukraine], Kiev, PALYVODA A.V. Publ, 2013, 212 p. 12. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrayiny: chynne zakonodavstvo zi zminamy ta dopov. na 1 lyutoho 2006 r. [Code of Administrative Justice of Ukraine], Kiev, PALYVODA A.V. Publ, 2006, 116p. 13. Mytnyy kodeks Ukrayiny: chynne zakonodavstvo zi zminamy i dopovn. stanom na 17 lyutoho 2017 roku: ofits. tekst [Customs Code of Ukraine], Kiev, Alerta Publ, 2017, 334 p. 14. Evropejskaja Konvencija o zashhite prav cheloveka i osnovnih svobod [European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms], Donetsk, Doneckij Memorial Publ, 2000, 40 p. 15. Ujedd Kan. Prestupnost' i kriminologija v sovremennoj Japonii [Crime and criminology in modern Japan], Moscow, 1989, 236p. 16. Dodin Ye V. Orhanizatsiya profilaktyky administratyvnykh prostupkiv / Zb. Naukovykh prats ' [Organization of prevention of administrative misconduct], Odessa, Polihraf Publ, 2007, 407p. 17. Profilaktyka zlochyniv: Pidruchnyk / O. M. Dzhuzha, V. V. Vasylevych, O. F. Hida ta in.; Za ah. red.. dokt. yuryd. nauk, prof. O. M. Dzhuzhy [Crimeprevention], Kiev, Atika Publ, 2011, 721 p. 18. Ostapenko O.I. Profilaktyka administratyvnykh pravoporushen' (administratyvno-pravovyy aspekt) [Prevention of administrative offenses (administrative-legal aspect)], Lviv, MVS Ukrayiny, L 'v. DUVSPubl, 2001, 155p.
Дата впровадження: 26.10.2017р.
