CC BY
37component of the classroom teaching. It can be updated to meet the learning needs of students and teachers, and the requirements of syllabus and examinations. EMC is not only for the purpose of teaching, but the means to achieve the teaching effect. «Follow Me» EMC teaching overall goal is to help students overcome communication barriers, be able to communicate fluently in English and improve English to achieve specific goals.
Reference
1.
https://www.youtube.com/watch?v=PGiNjI1j2P4&list =PL0FGv 16ltX9PonBUmFFPKiX9AEnO7nLp5. BBC Learn English - Follow Me
2. Cunning Sworth A., Choosing your Course [M]. Macmillan Education Press, 2002.
3. Rules of Development and Design of Education Methodical Discipline Complex https://www.kaznu.kz/con-tent/files/pages/folder15266/%C2%A728.docx P28.
4. Creation of Multimedia Electronic Educational Methodological Complexes for the Course of Informatics https://journalnx.com/papers/20151653-creation-of-multimedia.pdf.
5. Work program from Linguist-- the Additional English Education Organization.
6. Cheng Xiao tang, English teaching material Design and Analysis [M]. Foreign Language Teaching and Research Press, 2002.
7. Li Jian, A New Probe into the Art of Humor in Teaching Language, Applied Language Art [J], 2002, p. 87.
РОЗВИТОК 1НФОРМАЦШНО-ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА НАВИЧОК У
Д1ТЕЙ ДОШКШЬНОГО В1КУ
Гудзь Т.Б.
вихователь Закладу дошкшьног освти № 572,
м. Kuïe, Укра'та
DEVELOPMENT OF INFORMATION AND DIGITAL COMPETENCIES AND SKILLS IN
PRESCHOOL CHILDREN
Hudz T.
educator of the Preschool Education Institution № 572,
Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто вплив новгтшх цифрових технологш, глоб^зацшних процеав та змш у сустль-ному розвитку на формування сучасних компетентностей та навичок у дiтей дошкiльного вшу у процеа навчання в дитячих дошкшьних закладах. Так, було встановлено, що до традицiйних житгевих компетентностей, як потрiбнi дитинi для навчання, додалися новi - iнформацiйно-цифровi та шбернетичш компе-тентностi i навички. Адже на сучасному етапi цившзацшного розвитку сyспiльства вiдбyваеться пере-орiентацiя сyспiльного життя та вiдносин iз традицiйного фiзичноi сфери у вiртyальнy кiбернетичнy, де цифровi навички дають можливiсть для комyнiкацiй на новш платформi. Крiм того, було ввдзначено, що новi можливостi та комушкацп, якi вiдкрилися перед людьми в частиш перемiщення на значнi вщсташ за лiченi годин, а також в частинi передач та отримання iнформацii у цифровому виглядi за лiченi хвилини вплинули на основи традицшного буття людини, створивши нове «кочове» сyспiльство, яке перемiщyеться свгтом за роботою та фiнансами. Тобто, ввдбуваеться формування глобального ринку пращ, а для цього необхщно глобалiзyвати, yнiфiкyвати та стандартизувати освiтнi процеси на рiвнi нацiональних освiтнiх просторiв окремих кран. В таких умовах ввдбуваеться формування новоi' глобальноi' людини, яка вшьно володiе новiтнiми цифровими технолопями. Ось чому дошкiльна освгта, будучи на «передовiй» освiтнього процесу, повинна вiдповiдати yсiм сучасним вимогам, якi ставляться до освiти. Вказане матиме мiсце за умови комплексного тдходу, а це i навчально-методична оргашзащя навчання, новi iнстрyменти, ме-ханiзми та концептyальнi пiдходи до освгти, сучасна матерiально-технiчна база та тдготовка методистiв i вихователiв дошшльних закладiв освiти.
ABSTRACT
The article considers the influence of the latest digital technologies, globalization processes and changes in social development on the formation of modern competencies and skills in preschool children in the process of learning in preschool institutions. Thus, it was found that to the traditional life competencies that a child needs for learning, new ones were added - information-digital and cybernetic competencies and skills. After all, at the present stage of civilizational development of society, there is a reorientation of social life and relations from the traditional physical sphere to the virtual cybernetic, where digital skills provide an opportunity for communication on a new platform. In addition, it was noted that the new opportunities and communications that opened up to people in terms of moving long distances in a matter of hours, as well as in terms of transmitting and receiving information digitally in a matter of minutes have affected the foundations of traditional human life, creating a new a «nomadic» society that moves around the world for work and finances. That is it happens, the formation of a
global labor market, and for this it is necessary to globalize, unify and standardize educational processes at the level of national educational spaces of individual countries. In such conditions, a new global person is being formed who is fluent in the latest digital technologies. That is why preschool education, being at the «forefront» of the educational process, must meet all modern requirements relating to education. This will take place under a comprehensive approach, including educational and methodological organization of education, new tools, mechanisms and conceptual approaches to education, modern material and technical base and training of methodologists and educators of preschool educational institutions.
Ключовi слова: 1нформацшне сустльство, iнформацiйно-цифровi компетентности шбернетичш навички, нова украшська школа, дгга дошшльного вшу, дошшльний навчальний заклад, дошшльна освгга, навчання дггей.
Keywords: Information society, information and digital competencies, cyber skills, new Ukrainian school, preschool children, preschool educational institution, preschool education, children's education.
Постановка проблеми. Подальший розвиток науки та техшки i широке впровадження резуль-тапв науково-технiчного прогресу в широкi маси все бшьше впливають на всi сфери сустльства i соцiальнi процеси. В першу чергу це стосуеться цифровiзацii, шформащтизацп та глобалiзацii, коли взаемовiдносини на рiвнi людина-людина, лю-дина-суспiльство, людина-держава та суспшьство-держава все бшьше переходять iз фiзичноi пло-щини комунiкацiй у вiртуальну (цифрову). Вказане корiнним чином змiнюе саму людину, соцiальний простiр, людське буття, комуншацп та комушка-тивний простiр. При цьому вiдбуваеться фор-мування так званих постшформацшного та посте-кономiчного суспiльства, якi кардинально вщрГзня-ються вщ традицiйних етапiв цивiлiзацiйного розвитку суспiльства i досить суттево - вщ шфор-мацiйного. Результатом цього з'явилися новi цш-ностi, прюритети та саме ставлення до життя. Портрет сучасноi людини складаеться з таких елементiв: екологiя, свобода (фГзична та соцiальна), толерант-шсть, мультирелiгiйнсть та мультинацiональнiсть, надання переваги особиспсним (здоровий образ життя, подорожГ, хоббi) та сiмейним цiнностям перед роботою (на одному шсщ все життя), осшим життям (власний будинок/квартира/машина у кредит) тощо. За таких обставин з'явилися новi соцiальнi класи - клас професiоналiв та креативний клас. Так, на сьогодш на ринок працi виходить по-колiння (роки народження - кiнець 90-х) i навиъ вже поколiння «2» (роки народження - початок 2000-х), а iх дгги - ввдвщувати дошшльш нав-чальнi заклади. Як вГдзначають творщ теорп про поколшня, а саме: Нейл Хоув, ВГльям Штраус, Джейн Деверсон, Чарльз Хамблетт, Дуглас Ко-упленд та 1х послГдовники «представники кожного з поколГнь були народжеш в певний перюд та по-трапляли тд вплив одних Г тих же подш, саме тому Г мають схож цшносл», адже «саме щнноеп визна-чають поколшня, 1'х поведшку, способи спшку-вання та виршення конфлГкпв, постановку цшей, побудову взаемовщносин, керування людьми», тому «сучасний ринок пращ повинен тдлашто-вуватися пГд цГ вГдмшносп, якщо хоче привабити представника того чи шшого поколшня» [8]. Характерною особливютю «е те, що з уама сучасними технологГями вони на «Ти» ще Гз раннього дитин-ства. БГльше того, часто трапляеться так, що малюк наить говорити ще не навчився, але чудово знае, як увГмкнути комп'ютер та вГдкрити улюблену гру.
Отже, зети - це дгга 1нтернету та сучасних техно-логш. За рахунок цього, вони не мали типового ди-тинства «у дворах», а тому й не е командними грав-цями, 1х треба вчити цьому.» [9]. Свш вплив на дiтей внесли карантинш заходи, якi вiдбyваються з 2019 року в рамках боротьби iз пандемiею коро-навiрyсy (COVID-19), а саме: iзоляцiя, припинення фyнкцiонyвання рiзних гyрткiв та секцiй, обмежене фiзичне перемiщення та найголовнiше - онлайн навчання. Вказане також накладае свш вщбиток на морально-фiзичний стан дитини та ïï сприйняття фiзичноï реальности Це також необхiдно врахо-вувати викладачам та вихователям ДНЗ. В рамках вказаноï теорiï поколiнь, поколшня «Z» суттево вiдрiзняеться вiд попередшх сво1м поеднанням пев-них протирiч. Так, з одного боку вони «люблять вчитися, швидко засвоюють новi знання. Великi об-сяги шформацп не становлять для них шяких труд-нощiв», а «переважну бшьшють знань вони отриму-ють з 1нтернет-ресурав» [9]. З iншого боку, «круго-зiр зетiв досить поверхневий», оскiльки «вони не бачать сенсу у школi чи yнiверситетi, вони не отри-мують базових знань та навичок», а «все, що вони дiзнаються в режимi онлайн, несе виключно ситуа-тивний характер» [9]. При цьому вони «вiдрiзня-ються своею неймовiрною багатозадачнiстю та кре-ативнiстю», «обожнюють знаходити ршення зi складних ситyацiй та розв'язувати найскладнiшi за-дачi» [9]. Що стосуеться психолопчного портрету, то поколшня «Z» е «досить волелюбним, 1'х не можна примушувати до будь-чого», «нiколи не бу-дуть робити те, чого не забажають самЬ>, «навiть змалечку, для них важливо, аби до ïхньоï думки до-слухалися», «мають схильнiсть до капризiв та iere-рик, прагнуть, аби все було виключно так, як ска-жуть вони», «мають яскраво виражене нахабство, его!зм та нарцисцизм (згадаймо пльки культуру «селфi»)» тощо [9]. Це вимагае нових: пiдходiв, методик та iнстрyментiв до процеав навчання та ви-ховання на рiвнi навчальних закладiв i сшЧ. Беручи до уваги, що ДНЗ е першим, куди потрапляе ди-тина, то на ньому лежить велика вiдповiдальнiсть. Треба також зважати на те, що швидшсть змш нав-колишнього середовища постшно збiльшyеться i на сьогоднi вщлш ведеться не на тисячолiття-столiття (традицшне сyспiльство) i навiть не на столптя-де-сятилiття (посткапiталiзм, постмодернiзм), а вже на десятилитя (iнформацiйне сустльство, постшфор-мацiйне сyспiльство). За таких обставин отримання
освгга та освiченостi в цшому ввдбуваеться в умо-вах постшних змiн навколишнього середовища, життевого свiту. I найголовнiше, нiвелюeться значна частина так званого «досввду поколшь», який у традицiйних умовах передавався iз по-колiння в поколшня. Сьогоднi ми е сводками того, що молодше поколiння е бшьш адаптованим i бiльш пристосованим до сучасних реалш нiж батьки i дiди. Перш за все це цифров^ комп'ютернi та комунiкативнi технологи. Типовою картиною су-часного буття е ситуацiя, коли онуки молодшого школьного вiку допомагають бабусям i дiдусям вправлятися з мобiльним телефон та\або викори-стовувати соцiальнi мереж1 (набувати 1Т- та цифро-вих- (шбернетичних) компетентностей). Слiд вщ-значити, що вказанi компетентностi та навички, в основному отримуеться сучасними диъми поза межами освiтнiх закладiв, а це е значною прогалиною i потребуе швидкого врегулювання, зважаючи на темпи проникнення цифровiзaцi!, комп'ютериза-ци та шформаци у повсякденне життя. Ось чому традицiйна освгга вимагае змiн i трансформацiй та адаптаци до вимог ново! цифрово! реальностi i фор-мування ново! цифрово! людини. При цьому необ-хвдно враховувати, що дошк1льна освгга виступае фундаментом подальшого навчання у школi та ви-щих навчальних закладах, а тому ввд того, як ди-тина почне свш навчальний процес, буде залежати усе И подальше навчання. Ось що з цього приводу говорить Л. Ходаковська «дошкшьна освгга мае особливе значення в усебiчному розвитку дней та забезпечуе створення належних умов для, вихо-вання та навчання дошшльнишв» [11, с.271]. Така увага до дошкшьно! освiти викликана тим, що «раннш вiк е найвщповвдальшших перiодом життя, коли формуються найб№ш фундаментальнi здiб-ностi, що визначають розвиток людини», коли «складаються таю ключовi якостi як пiзнавальна актившсть, довiру до свiту, упевненiсть у собi гарне ставлення до людей, творчi можливостi, загальна життева актившсть й багато шшого» [1]. Крiм того, розвиток суспiльства дiйшов пе! межi, коли навчання не заюнчуеться отриманням базово! освiти, а продовжуеться усе життя i стае постшним. Це накладае додаткову вщповщальшсть на тих викла-дачiв, вихователiв, якi першими починають навчальний процес з дитиною у дошшльному навчаль-ному закладi.
Анатз останшх досл1джень i публiкацiй показав, що питаннями проблем розвитку нових скла-дових елементiв життевих компетентностей та навичок (iнформацiйно-цифрових) е досить акту-альним та затребуваним серед сучасних до-слвднишв, науковцiв та практишв таких як: О. Ав-раменко, А. Богуш, Т. Коваленко, А. Куций, Л. Лаврова, О. Махонша, Н. Морзе, В. Пендальчук, £. Потурнак, Л. Ходаковська, Л. Шишолж тощо.
Незважаючи на досить широкий спектр прове-дених дослiджень питання розвитку шформацшно-цифрових компетентностей та навичок у дней до-шкшьного вiку виступае частиною загальноТ про-блеми, котрiй присвячуеться означена стаття.
Метою статтi е дослвдження питанням розвитку iнформацiйно-цифрових компетентностей та навичок у дней дошк1льного вщу шд час навчання у дошшльних навчальних закладiв.
Виклад основного матерiалу. Подальший ци-вiлiзацiйний розвиток сустльства, широке впро-вадження шформацшно-комушкацшних техно-логiй, м1жнародних електронних комушкацш та глобально! мереж1 передачi даних формують запит на новi компетентносл (iнформацiйно-цифровi та кiбернетичнi), як1 базуються на умшш працювати: з комп'ютером та шшою обчислювальною тех-шкою, з базами даних, з пошуковими системами, з цифровою iнформацiею (отримання, передавання, оброблення, зберiгання та захист), а також мати ба-зовi навички кiбергiени. Це пов'язане з тим, що су-часна людина все бiльше часу проводить не у фiзич-ному (реальному), а у шбернетичному ^ртуаль-ному) просторов^ Вказане суттево впливае на «життевий свiт» кожно! дитини, оск1льки традицш-ний подiл життевого досвiду на близький i далекий завдяки глобальнш мереж1 передачi даних та сощальним мережами практично нiвелювався i те-пер дитина може використовувати («черпати») свгговий життевий досвiд. Практичне втшення нових iнформацiйно-цифрових та шбернетично! ком-понентiв до традицiйних життевих компетентностей сприятиме пiдвищенню рiвня «здатностi осо-бистостi вирiшувати проблеми в усiх сферах життедiяльностi, виконувати життевi та соцiальнi ролi, що грунтуються на життетворчих знаннях, умшнях i навичках, життевих досягненнях» [7, а181-182]. При цьому необх1дно вщзначати, що ш-формацiйно-цифровi та шбернетичш навички по-трiбно видiляти як в окрему компоненту життевих компетентностей, так i як елемент юнуючих ком-пентностей, адже вони також трансформуються в сучасних реалiях. Так, Л. Сохань, Ю. Петришак розглядають жиш^ компетентностi «системою п'яти пiдсистем», яку «складено iз компонентiв та !х складових», а саме: «знання: 1) науково-теоре-тичнi (про свiт, закони життя, про себе); 2) прак-тичнi (життева мудрiсть, знання норм поведшки); умiння i навички: 1) практичне застосування знань; 2) норм поведшки; життетворчi здiбностi: 1) аналгшчнц 2) прогностичнi; 3) поведiнковi; життевий досввд: 1) iндивiдуальний (усввдомлений, не-усвiдомлений); 2) досввд шших людей (творче ви-користання, наслщування); життевi досягнення: 1) особисте щастя; 2) сощальний статус; 3) саморе-алiзацi!» [7, с.182]. Iншi дослщники Л. Лаврова, А. Куций, розглядаючи «комунiкативнi компетент-ностi у вимiрi ново! укра!нсько! школи», ввдзнача-ють, що «базових якостей грамотно! людини -умшь читати, писати i рахувати - вже недостатньо для сучасного пращвника», а тому до «базових» по-трiбно вiдносити таш умiння як: «розумiти взаемозв'язок компоненпв складних виробничих систем та вмгга застосовувати це розумiння на практищ; збирати, органiзувати i використовувати ва доступнi iнформaцiйнi ресурси для забезпе-чення нaйбiльшо! ефективностi виробничого про-цесу; плвдно спiвпрaцювaти з шшими учасниками
виробничого процесу» [4, с.105]. Вказане стае до-сить актуальним на глобальному ринку пращ, де е запит на високоосвГчених, креативних, комушка-тивних фахГвщв з високим рГвнем толерантносл та пдносп для роботи у мульти- нащональних, релшйних, культурних командах, робота в яких ви-магае високого рГвня не тшьки професшних, а Г життевих, комушкативних, шформацшно-цифро-вих Г шбернетичних компетентностей. Набуття та пгдвищення рГвня компетентностей вщбуваеться впродовж усього життя людини як пгд час само-освгга, так Г пгд час навчання у навчальних закладах уах рГвшв (дошкшьного, шкшьного та вищого). Це позначаеться на зростанш запиту на освГту та освГчешсть.
Важливим фактором впливу на сучасну освГту стала глобалГзащя життя та побудова глобально!' транспортно! шфраструктури, що створило умови для перемщення фшансових та виробничих ре-сурав по всш земнш кулГ. За якими Г людсьш ре-сурси почали масово та швидко перемщуватися. Це призвело до запиту на глобальш, утфгковаш (стандартизован^ та ушверсалГзоваш знання, про-фесшш навички та компетенцп, щоб людина неза-лежно вгд краши походження мала конкурентос-проможну освГту, затребувану на свгговому ринку пращ. Прикладом такого тдходу до освети стали високорозвинеш краши. Так £вропейськими кранами було докладено багато зусиль для побу-дови загальноевропейського осветнього простору до якого почали входити не тшьки краши £вропей-ського Союзу, а Г краши, яш ствпрацюють з £С.
Що стосуеться штеграцп нащонально! украш-ського нацюнального осветнього простору у евро-пейський, то поштовхом для прискорення та реаль-них заходГв стало шдписання Угоди мГж £С та Украшою про асощащю, вщкриття кордошв до краш £С для навчання та працевлаштування. Так, масова трудова мГгращя сприяла запиту на освету, яка могла б дати конкурента переваги нашим гро-мадянам. Також штеграцшш процеси вгдкрили можливосл навчання за кордоном детей уах сощальних груп. Збшьшення рГвня комушкацш на побутовому рГвш населення Украши Гз населенням краш £С почало впливати на нащональш шститути влади Г осветнш проспр щодо адаптацп його у евро-пейський. Першими реальними кроками стало ро-зроблення та впровадження Концептуальних засад реформування середньо! школи (в рамках яких було сформовано розумшня сутносп побудови Ново! украшсько! школи) (далГ - Концепщя Ново! школи). Вказане знайшло вщображення у новому Закош Украши «Про освету», змшах до Закону Украши «Про дошкшьну освету» та у новш редакцп Базового компонента дошкольно! освети (Державного стандарту дошкольно! освети) (дал - Базовий стандарт). Це стало основою для початку впровадження у нащональний осветнш прослр концептуальних засад побудови Ново! украшсько! школи, бо нашГ дети - це майбутне краши, Г головним завданням краши е створення умов для отримання сучасно! конкурентоспроможно! освети. Одним Гз головних
сучасних трендГв виступае формування шфор-мадшно-цифрово! та шбернетично! компетентностей та навичок серед детей дошкольного та школьного вшу для формування людини нового цифрового типу.
Так, Концепщею Ново! школи визначено десять ключових компетентностей, серед яких е «шфор-мацшно-цифрова компетентшсть», яка «Передба-чае впевнене, а водночас критичне застосування ш-формацшно-комушкацшних технологш (1КТ) для створення, пошуку, обробки, обмГну шформащею на роботГ, в публчному просторГ та приватному спшкуванш. 1нформацшна й медГа-грамотнють, ос-нови програмування, алгорштшчне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в 1нтернетГ та шбербезпещ. Розумшня етики роботи з шформащею (авторське право, штелектуальна власшсть тощо).» [5, с.11]. В свою чергу положениями Базового стандарту визначено такий осветнш напрям як «Дитина в сенсорно-шзнавальному просторг Комп'ютерна грамота», де «цифрова компетентность» розглядаеться як «здатнють використо-вувати шформацшно-комушкацшш та цифровГ технологи для задоволення власних Гндивгдуальних потреб Г розв'язання осветшх, Ггрових завдань на ос-новГ набутих елементарних знань, вмшь, позитивного ставлення до комп'ютерно! та цифрово! тех-шки» [2]. Тобто, мова йде про те, що отримання ш-формадшно-цифрово! компетентносл школярами в школГ та навчання комп'ютерно! грамоти дней дошкольного вГку в дошкшьному навчальному закладГ (дал - ДНЗ) стае обов'язковим. Вказане вимагае значного переоснащення та до оснащення су-часними засобами комушкацш (комп'ютери, про-ектори, штерактивш дошки, пгдключення навчальних закладГв до мережГ 1нтернет, побудова локально! мережо, закушвля та встановлення необходного програмного забезпечення), а також створення посади вгдповГдального за роботу обладнання. ОкрГм цього, необхГдно проводити навчання серед викла-дацького складу для набуття ними достатнього рГвня ГнформацГйно-цифровох' та кобернетично! компетентностей для можливостГ навчати в нових умовах, а також необхвдно розробити, затвердити вадповадш навчально-методичнГ програми, мето-дичнГ рекомендацП' та шдручники. Серйозним викликом для ДНЗ та школи стали карантинш заходи, яш вводилися в Украх'нГ та свт в цГлому в рамках подолання пандемП' коронавГрусу (COVID-19) у 2019 рощ, коли «очна форма здобуття освгш» була замшена на «дистанцшну форму здобуття освгга». ВнаслГдок чого виявилося, що нащональна освГта не була готова до швидкого та масового переходу Гз офлайн навчального середовища у онлайн. А тому «використання шформацшно-ко-мунГкацГйних технологГй у навчально-виховному процесГ ДНЗ» стало однГею <аз самих нових та ак-туальних проблем у педагогГцГ», оскольки «використання на заняттях комп'ютера, мультимедГа та Гн-ших технГчних засобГв з метою виховання Г ро-звитку творчих здГбностей дитини, формування и особистостГ, збагачення Гнтелектуально! сфери до-
школьника дозволяють розширити можливосп педагогам», коли «дiти iз задоволенням працюють на таких заняттях, активно включаються у виконання завдань, так як технiчнi засоби дозволяють вклю-чати в процес виховання i звук, i дш, i мульти-плiкaцiю, що пiдвищуе штерес i увагу дiтей» до навчального процесу через гру [12, с.7] стало головною проблемою та викликом. Наск1льки це вийшло ми можемо побачити на приклaдi наших дней. В цiлому, незважаючи на труднощ^ що виникли на початку, бшьша частина ДНЗ та виклaдaчiв змогли перебудуватися i вже у цьому навчальному роцi розпочати широко використовувати онлайн нав-чання. Хоча i труднощiв ще багато попереду, адже aдaптaцiя i завершення уах розпочатих процесiв вимагае певного часу, ресурав, досвiду та пере-осмислення серед усiх суб'ектiв виховного та викладацького процесу, а також i самих батьк1в та дiтей. Так, Т. Коваленко, дослщжуючи питання «використання 1КТ у нaвчaльно-виховнiй роботi з дгтьми дошкольного вiку», вОдзначае, що «застосу-вання 1КТ в дошкольному зaклaдi створюе умови для: формування у дiтей здaтностi орiентувaтися в шформацшних потоках навколишнього свiту; опа-нування практичних зaсобiв роботи з шформащею на рiвнi вiкових можливостей; формування вмiння обмiнювaтися iнформaцiею за допомогою сучасних техшчних зaсобiв, що сприятиме досягненню успiху в будь-якой дiяльностi в сучасному шфор-мацшному суспiльствi» [3, с.14], що «дозволяе ро-бити заняття привабливими, сучасними завдяки дизайну представлено! iнформaцi!; комп'ютерш тех-нологi! допомагають зaкрiплювaти» та перевiряти «знання, вмiння, навички дней, розв'язувати тзна-вaльнi та творчi завдання» [12, с.7]. Адже «використання мультимедia у нaвчaннi не тшьки збiльшуе швидк1сть передaчi шформацп дiтям та щдвищуе рiвень !! засвоення, а й сприяе розвитку таких про-цесiв як увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення, розвивае почуття кольору, композицi!, бере участь у штелектуальному, емоцiйному та моральному розвитку дней», а також «використання шфор-мaцiйно-комунiкaтивних технологiй у дошкшь-ному навчальному зaклaдi е збагачувальним i пере-творювальним фактором, який е одним iз шляхiв оновлення змiсту освiти зпдно сучасним вимогам» [12, с.7]. А це е на час та в тренд!, зважаючи на про-цеси, викликаш результатами цифрово! та проми-слово! революцiй. Ось чому можна говорити про те, що «1КТ дае змогу пiдвищити iнтерaктивнiсть освггаьо! системи в дошк1льних закладах, перейти вщ пояснювaльно-iлюстрaтивного способу нав-чання до дiяльнiсного, за якого дитина стае актив-ним суб'ектом, а не пасивним об'ектом педагопч-но! дi!» [3, с.14]. Можна говорити про те, що так! можливосл, яко дaють/вiкривaють 1КТ перед викла-дачем та дитиною у навчальних та виховних проце-сах не можливо порОвняти Оз трaдицiйними друко-ваними та грaфiчними засобами. Так, за словами Л. Шишолж, «впровадження 1КТ: сприяе тдвищенню професiйного рОвня педaгогiв, спонукае !х шукати нов! нетрaдицiйнi форми i методи навчання, прояв-ляти творч! здОбностц сприяе щдвищенню штересу
дней до навчання, активОзуе тзнавальну дОяль-шсть, тдвищуе як1сть засвоення програмного ма-терОалу диьми; сприяе щдвищенню рОвня педа-гопчно! компетентносп батьков, шформованосп !х про напрями дОяльносп дошкольного закладу та результатах конкретно! дитини, сшвпращ батьк1в О ДНЗ.» [12, с.7]. Адже «сьогодш, як школи, необ-хщно формувати особистють, здатну в умовах жит-тедОяльносл дОяти дощльно, застосовувати набуп рашше знання О досвщ за нових обставин, докла-дати зусилля для досягнення мети, поводитись оп-тимютично, домагатись устху та визначення ш-шими людьми, оновлювати сво! знання, збагачу-вати досвщ виявляти гнучк1сть,
самовдосконалюватися» [10]. Важливим моментом виступае необхвдшсть поеднання зусиль з! сторони батьк1в, самовиховання та дитячих навчальних закладОв у питаннях формування шформацшно-циф-рових та кобернетичних компетентностей та нави-чок у дней дошкшьного вшу. Адже в цьому вод дуже важливо е те, як дитина розпочне свш довгий шлях у цариш освгга. I вщ того, хто буде його першим вчителем\вихователем, залежить його подальше формування як особистосп, так О його жит-тево важливих компетентностей та навичок.
Висновки та перспективи подальших до-слiджень. ПГдсумовуючи дослОдження розвитку ш-формацшно-цифрових компетентностей та навичок у дней дошкольного вшу слад вОдзначити таке. Вплив новгтшх цифрових та шформацшно-ко-муншацшних технологш, глобалОзащйних процеав на суспшьний розвиток створив передумови фор-мування сучасних компетентностей та навичок у дггей дошкольного вОку в рамках навчання у дитячих дошкольних закладОв, як першо! ланки навчання дитини. Було встановлено, що вказаш компетентносп не ильки впливають на традицшш життевО компетентности яко потрОбш дитиш для навчання, а додаються як нов!. Адже на сучасний етап ци-вшзацшного розвитку сустльства формуе нову реальность - цифрову (вОртуальну) коли шфор-мацшно-цифровГ та кобернетичш компетентносп та навички дають можливють для нового рОвня ко-муншацш на сучаснш цифровш платформ!. Також нов! можливосп та комуншацп, яко вщкрилися перед людьми в частиш перемщення на значш ввдсташ за лОчеш години, а також передача та отри-мання шформацп у цифровому вигляд! за лОчеш хвилини вплинули на основи традицшного буття людини, створивши нове «кочове» суспшьство, яке перемщуеться свггом за роботою та фшансами. Тобто вщбуваеться формування глобального ринку пращ, який вимагае вщ освгга ушфшованих, стан-дартних та ушверсальних знань. У таких умовах вОдбуваеться формування ново! глобально! людини, яка Оз новишми цифровими технолопями та цифровою реальшстю «на ти». Прикладом е молодь, яка починае навчати старш! поколшня цифровш грамотносл (чого рашше ншоли не було). А тому дошшльна освгга, закладаючи фундамент для по-дальшого освггаього процесу, повинна почати ро-звивати (в рамках життевих компетентностей) ш-формащйно-цифров! компетентносп та навички,
щоб дитина, Одучи до школи, вже мала достатнш рОвень шформацшно-цифрових компетентностей та навичок. I, що дуже важливо i актуально на сьогодш, опанувала основи шберппени. Вказане потребуе комплексного пiдходу в таких аспетах як: новi концептуальш напрями освiти, навчально-ме-тодичнi оргашзацп навчання, новi iнструменти, ме-хашзми, сучасна матерiально-технiчна база та вщповвдний рiвень подготовки вихователiв та мето-дистiв ДНЗ.
Зважаючи, що зовшшне середовище надалi змiнюеться i трансформуеться, впливаючи на сус-пiльство, питания дослщження розвитку шфор-мацiйно-цифрових компетентностей та навичок у дгтей дошкольного вiку потребуе подальших ро-звОдок.
Лiтература
1. Авраменко О.О. Дослщження зарубгжних та вiтчизияних вчених щодо особливостей педагогiки дiтей раннього вшу. Формування освiтнiх компетен-цiй дитини: проблеми, розвиток, супровОд: збiрник матерiалiв II Всеукрашського науково-методичного семiнару для науковщв, практичних працiвникiв та студенпв (27 березня 2014 року) / [гол. ред. 1.П. Ро-гальська-Яблонська та ш.]. Умань: АЛМ1, 2014. 116 с., С.7-9.
2. Базовий компонент дошшльно! освiти (дер-жавний стандарт дошкольно! освiти) : наказ Мшютерства освгти i науки Украши вОд 12.01.2021 № 33. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/ Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta% 20doshkilnoyi%20osvity.pdf (Дата звернення 07.04.2021).
3. Коваленко Т.М. Використання 1КТ у нав-чально-виховнш робот з дгтьми дошкшьного вшу. Впровадження та поширення шформацшно-ко-мушкацшних технологш у робот дошкольного нав-чального закладу з дгтьми, педагогами, батьками та громадськостю : тематичний збОрник праць / упо-ряд.: А.А. Волосюк; за заг. редакщею Л.А. Ши-шолш. РОвне : РО1ППО, 2015. 85 с., С.4-9.
4. Лаврова Л.В., Куций А.М. Комуткативт компетентност у вишрО Ново! украшськоо' школи. Розвиток життевоо' компетентносп особистосп в умовах освгттх трансформацш: виховний, психо-лопчний, шклюзивний вимри: матерОали II всеукра-онськоо науково-практично! конференцй' (19-21 червня 2019 року, м. Скадовськ) / за ред. 1.Я. Жоровоо, С.О. Моосеева. Херсон: КВНЗ «Херсонська ака-демОя неперервноо' освгти», 2019. 327 с., С.104-106.
5. Нова украонська школа. Концептуальш засади реформування середньоо школи. МОН 27/10/2016. 40 с. URL:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20sere dnya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf. (Дата звернення 07.04.2021).
6. Пендальчук В.М. Розвиток життевоо' компетентносп учшв через використання шформацшно-комунiкацiйних технологш. Розвиток життевоо ком-пeтeнтностi особистосп в умовах освiтнiх трансформацш: виховний, психологiчний, iнклюзивний вимiри: матeрiали II всеукраонськоо науково-прак-тичноо конференцй (19-21 червня 2019 року, м. Скадовськ) / за ред. 1.Я. Жоровоо, С.О. Моосеева. Херсон: КВНЗ «Херсонська акадeмiя неперервноо освгти», 2019. 327 с., С.172-177.
7. Петришак Ю.С. Квiтка життевоо компетентности Розвиток життевоо компeтeнтностi особистосп в умовах освiтнiх трансформацш: виховний, психологiчний, iнклюзивний вимiри: матeрiали II всеукраонськоо' науково-практичноо конференцй (19-21 червня 2019 року, м. Скадовськ) / за ред. !Я. Жоровоо, С.О. Моосеева. Херсон: КВНЗ «Херсонська акадeмiя неперервноо освгти», 2019. 327 с., С.180-182.
8. Поколiння X,Y,Z - життевi цiнностi та кар'ерн прiоритeти. URL: https://mik.dcz.gov.ua/publikariya/pokolinnya-xyz-zhyttyevi-cinnosti-ta-karyerni-priorytety (Дата звернення 08.04.2021).
9. Тeорiя поколiнь Iнформацiя е екрана. URL: https://learning.ua/blog/201711/teoriia-pokolin-x-y-z/ru/ (Дата звернення 08.04.2021).
10. Формування освгттх компетенцш дитини: проблеми, розвиток, супровОд: збОрник матeрiалiв II Всеукраонського науково-методичного семшару для науковцiв, практичних пращвников та студeнтiв (27 березня 2014 року) / [гол. ред. Ш. Рогальська-Яб-лонська та 1н.]. Умань: АЛШ, 2014. 116 с., С.4.
11. Ходаковська Л.В. Напрями виховноо роботи з дгтьми дошкольного вОку в умовах рeалiзацiö концепций Новоо' украонськоо' школи. Розвиток життевоо' компетентносп особистосп в умовах освгттх трансформацш: виховний, психолопчний, Онклюзивний вимОри: матeрiали II всеукраонськоо науково-практичноо' конференцй (19-21 червня 2019 року, м. Скадовськ) / за ред. !Я. Жоровоо, С.О. Моосеева. Херсон: КВНЗ «Херсонська академОя неперервноо освгти», 2019. 327 с., С.271-274.
12. Шишолш Л.А. Використання шфор-мацшно-комушкацшних технологш (IKT) у до-шюльнш освт в контексп методичних аспекпв. Впровадження та поширення шформацшно-ко-муткацшних технологш у робот дошкольного нав-чального закладу з дгтьми, педагогами, батьками та громадськютю : тематичний збОрник праць / упоряд.: А.А. Волосюк; за заг. редакщею Л.А. Шишолш. РОвне : РОШПО, 2015. 85 с., С.14-27.
