CC BY
9
5. Михуринская Е.А. Теоретические подходы к исследованию проблем урбанизации территорий / Е.А. Михуринская, Р.А. Мар-тиросова // Економнний форум. - 2011. - №2 [Електрон. ресурс]. - Доступ до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/por-
tal/Soc_Gum/Ekfor/2011_2/22.pdf 6. Заставецький Т.Б. Система мюьких поселень агропромислового perioHy в умовах трансформацп сусптьства: монографт / Т. Заставецький. -Тернопть: ВВ ТНПУ, 2005.
В.П. ЯЦЮТА,
к.е.н., доцент, Кивський нацюнальний економ1чний унверситет iм. Вадима Гетьмана,
A.B. ЯЦЮТА,
к.е.н., заступник голови правлiння, ПАТ «В'ЕйБ Банк»
Розвиток форм власносп та удосконалення фшансових вщносин на р!вн! мтцевого господарства
У статтi проведене дослщження в\дпов1дност1 снуючих форм власност з порядком формування та використан-ня фондв грошових кошлв на рiвнi мсцевого самовря-дування i показана можливiсть ¡х удосконалення.
Ключов1 слова: варлсть, грошовi кошти, власнсть, фiнансовi вщносини.
В статье проводится исследование соответствия действующих форм собственности и порядка формирования и использования фондов денежных средств на уровне местного самоуправления и показана возможность их усовершенствования.
Ключевые слова: стоимость, денежные средства, собственность, финансовые отношения.
Results of the research of existent forms' of ownership compliance with the order of forming and usage of financial funds at the self-government level are adduced in the article the possibility of their perfection being also shown.
Keywords: cost, money facilities, propert, financial relations.
Постановка проблемы. Бтьш як двадцать poêiB тому Украина перейшла вщ адмУстративно-командного управлЫня народним господарством до ринкових мeтoдiв господарю-вання, що обумовило розвиток piзних форм власносп i змЫу сoцiальнo-eкoнoмiчнoï формаци кра'Тни. Як вщомо, структура власносп на засоби виробництва, обумовлюе характер еко-нoмiчних вщносин e державк Тому зрозумто, що змЫа струк-тури власносп в суспiльствi вимагае вщповщних змiн e фор-муваннi екoнoмiчних вiднoсин на загальнодержавному та мк-цевому piвнi, при цьому структура власносп в репонах обумовлюе oсoбливoстi цих змЫ на мiсцевoму piвнi.
Прийняття принципово нових ршень e механiзмi формування екoнoмiчних вiднoсин держави вимагае першочерго-вого удосконалення фiнансoвих вщносин, бо розвиток рин-ковоУ економки неможливий без суттевих змiн формування i використання фoндiв грошових коотв, якi створюються на загальнодержавному та мюцевому piвнi. Але серед вггчиз-
няних \ заруб1жних вчених та практиюв це питания вивчене недостатньо глибоко, тому сл\д провести анал\з д\ючоУ си-стеми формування фонд\в грошових кошт\в та визначити напрями подальшого удосконалення ф\нансових в\дносин у в\дпов\дност\ до зм\н форм власност\.
Як показуе практика, розвиток форм власност\ на р\вн\ м\с-цевого господарства д\йсно вимагае удосконалення ф\нансо-вих в\дносин, \ насамперед це стосуеться в\дносин, як\ вини-кають м\ж м\сцевими органами самоуправл\ння, територ\аль-ною громадою та п\дприемствами р\зних форм власност\, що функц\онують на м\сцевому р\вн\, бо це впливае на п\двищен-ня ефективност\ Тх д\яльност\, дае можлив\сть побачити ф\-нансов\ проблеми, як\ виникають перед ними, покращуе коор-динац\ю д\й м\ж р\зними п\дрозд\лами м\сцевого самоупра-вл\ння, зб\льшуе можливост\ в забезпеченн\ п\дприемств необх\дними ф\нансовими ресурсами, сприяе б\льш рац\о-нальному Тх розпод\лу, покращуе контроль за Тх д\яльн\стю, стимулюе персонал управл\ння до розробки та реал\зац\Т таких заход\в, як\ б сприяли п\двищенню кап\тал\зац\Т та прибут-ковост\ п\дприемств м\сцевого господарства.
У загальнодержавн\й програм\ реформування \ розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки вказуеться, що ситуац\я в житлово-комунальному господар-ств\ продовжуе ускладнюватися, в\дсутн\ позитивн\ зм\ни у ста-новленн\ ринкових засад господарювання, розвитку конкурен-ц\Т та залученн\ приватних \нвестиц\й у п\дприемства галуз\.
1нтегрування УкраТни в европейськ\ структури зобов'язуе ТТ провести в\дпов\дн\ реформи, особливо це стосуеться сфе-ри економ\ки та ф\нанс\в.
Сучасний етап соц\ально-економ\чного розвитку краТни потребуе поглибленого розум\ння розвитку форм власност\ не т\льки на державному, а й на м\сцевому р\вн\ управл\ння. В\дпов\дн\сть порядку формування та використання фонд\в грошових кошт\в формам власност\ на р\вн\ м\сцевого господарства сприяе п\двищенню якост\ надання житлово-кому-нальних послуг, як\ залежать як в\д обсягу реальних доход\в м\сцевих бюджет\в, так \ в\д того, наст\льки ефективно м\сцев\
186 Формування ринкових вщносин в УкраТш № 1 (152)/2014
© В.П. ЯЦЮТА, A.B. ЯЦЮТА, 2014
органи самоврядування зможуть залучити та використати кошти населення та пщприемств ¡нших форм власносй
Анал'з дослщжень та публЫащй з проблемы. Бть-ш¡сть вчених та економ¡ст¡в - A.G. Буряченко, H.A. Гапонюк, В.В. Зайчикова, А.Г. Кабанець, О.П. Кириленко, B.I. Кравченко, 1.0. Луына, О.А. Музика, Ц.Г. Огонь, X. Циммерманн, -дослщжуючи проблеми м¡сцевих ф¡нанс¡в, розглядають про-блеми формування та використання мюцевих бюджет¡в, фЬ нанс¡в п¡дприeмств комунального господарства, лишаючи поза увагою ф¡нансов¡ проблеми, як¡ виникають у мюцевих орган¡в самоврядування з п¡дприeмствами ¡нших форм власноси як¡ функц¡онують на рвы мюцевого господарства. Hин¡ вщсуты спец¡альн¡ роботи, присвячен¡ комплексному дослщженню ф¡нансових в¡дносин п¡дприeмств р¡зних форм власноси як¡ функц¡онують на мюцевому р¡вн¡. В Закон¡ Ук-раУни «Про загальнодержавну програму реформування ¡ ро-звитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки», прийнятому 11 червня 2009 року, вка-зуеться, що впродовж останнього десятил¡ття проблеми, пов'язаы з функц¡онуванням житлово-комунального комплексу, перебувають у фокус пильноУ полггичноУ уваги, проте серйозних позитивних зрушень у ц¡й сфер¡ дос¡ не вщбулося.
Hедосконал¡сть системи управл¡ння пщприемствами жит-лово-комунального господарства, а також системи регу-лювання природних монополм призвела до того, що пщпри-емства галуз¡ неспроможн¡ ефективно працювати в ринко-вих умовах ¡ надавати споживачам послуги належноУ якостк
Нестача власних ¡ бюджетних фЫансових ресурс¡в, Ух нее-фективне розмщення, в¡дсутн¡сть д¡eвого механ¡зму залучен-ня позабюджетних кошт¡в не сприяють виршенню завдань техн¡чного переоснащення житлово-комунальних пщпри-емств та розвитку комунальноУ ¡нфраструктури. Не налаго-джена ефективна спвпраця з приватними ¡нвесторами, мж народними фЫансовими установами та донорськими органЬ зац¡ями, не створений сприятливий ¡нвестицмний кл¡мат.
Тому створення належних умов для забезпечення надм-ного ¡ ефективного функц¡онування ф¡нансових в¡дносин на рвы мюцевого господарства вимагае Ух дослщження ¡ створення надмного механ¡зму управл¡ння цими в¡дносинами.
Метою статт! е анал¡з д¡ючоУ системи формування та використання фондв грошових кошт¡в м¡сцевих орган¡в сам-оуправл¡ння та визначення основних напрямв подальшого Ух удосконалення ¡ приведення фЫансових в¡дносин у вщпо-вщысть до зм¡н форм власност¡.
Виклад основного матер!алу. Нин мюцеве господар-ство в рег¡онах краУни представлене пщприемствами рвних форм власност¡ та напрямами Ух дтльностк Форми власно-ст¡ та господарська д¡яльн¡сть пщприемств м¡сцевого господарства обумовлюють специфку ф¡нансових в¡дносин ¡ осо-бливост Ух прояву на м¡сцевому рвы.
В основ¡ формування цих фЫансових в¡дносин лежить Закон УкраУни «Про мюцеве самоврядування в УкраУы», який передбачае особливост¡ формування в¡дносин органв мюце-
вого самоврядування з пщприемствами, установами та орга-н¡зац¡ями, що перебувають та не перебувають у комунальый власност в¡дпов¡дних територ¡альних громад. Так, у ст. 17 цього закону вказуеться, що вщносини орган¡в мюцевого самоврядування з п¡дприeмствами, установами та оргаыза-ц¡ями, що перебувають у комунальый власност¡ в¡дпов¡дних територ¡альних громад, будуються на засадах Ух пщпорядко-ваноси п¡дзв¡тност¡ та п¡дконтрольност¡ органам мюцевого самоврядування, а в¡дносини органв м¡сцевого самоврядування з пщприемствами, установами та оргаызацтми, що не перебувають у комунальый власност¡ вщповщних територЬ альних громад, ст. 18 будуються на догов^ый ¡ податковм ос-нов¡ та на засадах пщконтрольност у межах повноважень, на-даних органам м¡сцевого самоврядування законом.
Тому анал^ ф¡нансових в¡дносин слщ проводити в розр¡з¡ кожноУ форми власност та напрям¡ д¡яльност¡, яка представлена на мюцевому рвы. Але особливу увагу слщ звернути на ф¡нансов¡ вщносини, як сформувалися в водозабезпе-ченн¡ та водовщведены, бо вони пос¡дають особливе мюце в систем¡ людських ц¡нностей.
Дослщження системи фЫансових в¡дносин п¡дприeмств комунальноУ форми власност сл¡д розпочати насамперед з Ух взаемовщносин ¡з бюджетом. Важливо зазначити, що за останы двадцять рок¡в ф¡нансов¡ вщносини пщприемств комунальноУ форми власност з бюджетом майже не змЫилися, тому що мехаызм управлЫня, розпод¡лу ¡ використання фЫансо-вими ресурсами у репонах, що розробляеться центральною та м¡сцевими органами самоврядування, принципово не змЫю-вався. Ця система фЫансових в¡дносин за часв адмУстра-тивно-командних метод¡в управл¡ння носила ¡ нин¡ носить односторонне характер, бо з м¡сцевих бюджетв та державного бюджету на фЫансування комунального господарства видтя-ються грошов¡ кошти, а податки ц¡ пщприемства практично не сплачують. З ¡ншого боку, п¡дприeмства комунального господарства при певних умовах могли б бути потенцмними платни-ками податкв до державного або м¡сцевих бюджетв.
Слщ пщкреслити, що нин¡ в цьому блоц ф¡нансових вщно-син вщбулися певн¡ зм¡ни, це пов'язано з тим, що звужують-ся меж¡ ф¡нансових в¡дносин п¡дприeмств комунального господарства з державою, бо практично припинилося пря-ме фЫансування з державного бюджету ¡ значно розширю-ються меж¡ ф¡нансових в¡дносин цих п¡дприeмств з мюцеви-ми органами самоуправл¡ння, бо обсяги фЫансування з м¡сцевих бюджетв значно зросли. Проте це не принесло очкуваних результата у план б¡льш ефективного використання фЫансових ресурс¡в та направлення Ух на вщновлен-ня зношених основних засобв, придбання новоУ техн¡ки, за-мЫи зношених мереж. Це певною м^ою пов'язано з тим, що в комунальних пщприемствах в¡дсутня мотивац¡я заохочен-ня прац¡вник¡в в економГУ бюджетних коштв, скор¡ше навпа-ки, чим бтьше бюджетних кошт¡в використано в поточному роц^ тим б¡льше сподвань на те, що в наступы пер¡оди кош-т¡в буде видтено б¡льше. Кр¡м того, цим пщприемствам бай-
дyже, з якого бюджетy oтpимyвaти кoшти для фiнaнcyвaння ^osi виpoбничoï дiяльнocтi. Bapтo зaзнaчити, щo в житло-виx тa caнiтapнo-теxнiчниx пiдпpиeмcтвax кoмyнaльнoï фopми влacнocтi бюджетниx тa влacниx кoштiв для нop-мaльнoï виpoбничoï дiяльнocтi недocтaтньo, щo безyмoвнo негaтивнo впливae нa фopмyвaння фiнaнcoвиx вiднocин.
Taк, нaпpиклaд, y мicтi Typкa Львiвcькoï oблacтi в 2Q11-2Q12 poкax нa pемoнт вoдoгoнy, який декiлькa poкiв не пpaцюe i мaйже пoвнicтю вийшов з лaдy, видiлялocя 1,2 млн. фн. пpи пoтpебi 2Q млн. фн. Cиcтемaтичне недoфiнaнcyвaн-ня з мicцевoгo бюджетy пpизвелo дo виникнення конфлкту мiж нacеленням тa мюцевими opгaнaми caмoyпpaвлiння. Для тoгo щоб зacпoкoïти теpитopiaльнy гpoмaдy, меpiя мicтa зaя-вилa пpo те, що вoнa звеpтaeтьcя дo oблacнoï деpжaвнoï aд-мiнicтpaцiï тa Kaбiнетy Miнicтpiв Укpaïни з пpoxaнням нaдaння ф^ндово! дoпoмoги. Aле це викликae негативне cтaвлення мешкaнцiв не тiльки дo мicцевиx opгaнiв caмoyпpaвлiння, a й дo ypядy кpaïни, 6o нaдaти cyттeвy фiнaнcoвy дoпoмoгy не oблacнa деpжaвнa aдмiнicтpaцiя нi Kaбiнет Miнicтpiв Укpaïни не в змoзi, 6o aнaлoгiчнa cитyaцiя cклaлacя в ycix мicтax Укpa-¿ни; Львoвi, Hoвoмиpгopoдi Kipoвoгpaдcькoï oблacтi, 6впaтopи Kpимcькoï Aвтoнoмнoï Pеcпyблiки, Poвенькax Лyгaнcькoï oблacтi тa в бaгaтьox iншиx мicтax кpaïни.
Tеxнiчний cтaн меpеж i cпopyд, якi екcплyaтyютьcя пiдпpи-eмcтвaми житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa кpaïни, дм-шoв фитично'!' межi, 6o в aвapiйнoмy CTa^ пеpебyвae 3Q% во-дoпpoвiдниx тa 27% кaнaлiзaцiйниx меpеж, мaйже 14 ™c. кЬ лoметpiв теплoвиx меpеж. Пoвнicтю aмopтизoвaнi ocнoвнi фoнди i oблaднaння теплoенеpгетики, вoдoпocтaчaння, водо-вщведення, мicькoгo електpoтpaнcпopтy, cиcтем cмiттeпеp-еpoбки в 1,5-2 paзи бiльшi, ыж y бyдь-якiй iншiй гaлyзi. ^и цьoмy вapтo зaзнaчити, щo piвень кaпiтaльниx видaткiв мюце-виx бюджетв нa фiнaнcyвaння мicцевoгo гocпoдapcтвa знaxo-дитьcя нa дуже низькoмy piвнi. Taк, y 2QQ2-2Q1Q poкax piвень кaпiтaльниx видaткiв мicцевиx бюджетiв (як чacткa BBП) змЬ нювaвcя вщ 1,23% y 2QQ2 poцi дo 3,Q9% y 2QQ7-мy, в тому чи^ кaпiтaльнi тpaнcфеpти з деpжaвнoгo бюджету cтaнoвили вiд Q,Q4% y 2QQ9 po^ дo Q,72% y 2QQ7 po^ [4].
Kpiм TORD, вiдпoвiднo дo пocтaнoви Kaбiнетy Miнicтpiв Укpa-¿ни вiд Q7.Q2. 2QQ7 №175 «^po пopядoк poзпoдiлy коотв деpжaвнoгo бюджету, cпpямoвaниx нa зaбезпечення poзвит-ку житлового фонду coцiaльнoгo пpизнaчення» пеpедбaчa-eтьcя, що видтеы незнaчнi кошти poзпoдiляти пpямo пpoпop-цiйнo пoтpебaм pегioнiв. Ha нaш погляд, незнaчнa cyмa видЬ лениx гpoшoвиx кoштiв нa вiднoвлення мюцевого гocпoдap-cтвa тa ¿жне poзпopoшення не дae пoзитивниx pезyльтaтiв. To-му ми пpoпoнyeмo: пo-пеpше, офемо видiлити тpaнcфеpти з деpжaвнoгo бюджету мюцевим бюджетaм нa фiнaнcyвaння poárr по вiднoвленню вoдoзaбезпечення тa водовщведення в pегioнax кpaïни, що cпpиятиме poзвиткy мicцевoгo гocпoдap-cтвa; пo-дpyге, знaчнo збiльшити ¿жый oбcяги; по-фете, видЬ ляти ïx не вам oблacтям тa мicтaм Укpaïни, a по одый oблacтi нa зaxoдi, cxoдi, пiвднi тa пiвнoчi ^ai^. Це дозволить зpoбити
бiльш об'емними джеpелa фiнaнcyвaння poзвиткy мicцевoгo гocпoдapcтвa в pегioнax, знaчнo cкopoтити чac нa пpoведення вiднoвлювaльниx poбiт, пщвищити якicть ¿^нього викoнaння, що cпpиятиме ефективному викopиcтaнню фiнaнcoвиx pе-cypciв i дозволить зa 12-15 po^ вiднoвити cиcтемy вoдoзa-безпечення тa вoдoвiдведення кpaïни.
Дещо пo-iншoмy фopмyвaлacя cиcтемa фiнaнcoвиx вщ-нocин мicцевиx бюджетiв з пiдпpиeмcтвaми пpивaтнoï тa ко-лективно1 фopми влacнocтi.
Зaкoнoм Укpaïни «Пpo Зaгaльнoдеpжaвнy пpoгpaмy pе-фopмyвaння i poзвиткy житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдap-cтвa нa 2QQ4-2Q1Q poки» пеpедбaчaлocя поглиблення де-мoнoпoлiзaцiï житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa, cтвo-pення кoнкypентнoгo cеpедoвищa нa pинкy житлово-кому-нaльниx пocлyг. У вiдпoвiднocтi з цим зaкoнoм були poзpo-бленi тa зaтвеpдженнi pегioнaльнi тa мicцевi пpoгpaми pе-фopмyвaння i poзвиткy житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдap-cтвa, якi пеpедбaчaли, що екcплyaтaцiя об'ек^в кoмyнaльнoï теплoенеpгетики, центpaлiзoвaнoгo вoдoпocтaчaння тa во-дoвiдвoдy може здiйcнювaтиcя пiдпpиeмcтвaми piзниx фopм влacнocтi нa ocнoвi кoнтpaктiв нa yпpaвлiння, догово-piв opенди, кoнцеciï. По cyтi, цей зaкoн зaклaдaв пiдвaлини фopмyвaння pинкy житлoвиx пocлyг. Дпе cтpyктypнi змЫи в дiяльнocтi тa yпpaвлiннi пpиpoдними мoнoпoлiями в житло-вo-кoмyнaльнoмy гocпoдapcтвi кpaïни, cвoeю чеpгoю, ви-мaгaли виpiшення пpoблем фiнaнcoвoгo зaбезпечення дiяльнocтi циx гocпoдapcькиx фopмyвaнь. Пpичoмy виpi-шення циx пpoблем пoкпaдaлocя в о^овному нa мicцевi op-гани caмoyпpaвлiння, якi, не мaючи знaчниx фiнaнcoвиx pе-cypciв, виcтyпили opгaнiзaтopaми зaлyчення кoштiв iнве-cтopiв до викoнaння pегioнaльниx тa мicцевиx пpoгpaм pе-фopмyвaння тa poзвиткy житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдap-cтвa, що не зaвжди пpинocилo пoзитивнi pезyльтaти.
Taк, нaпpиклaд, opгaни мicцевoгo caмoyпpaвлiння мicтa Tpycкaвця poзpoбили пpoект з pекoнcтpyкцiï мюького водо-гону, що дaвaлo можливють цiлoдoбoвo зaбезпечyвaти мi-cтo водою. ^оектом пеpедбaчaлocя бyдiвництвo тpетьoï cтaнцiï пiдйoмy води вapтicтю B млн. фн. тa пpoклaдaння де-кiлькox кiлoметpiв водогону вapтicтю 12 млн. фн. ^и цьому poбoти повины були веcтиcя пapaлельнo. Opгaни мюцевого caмoвpядyвaння мicтa Tpycкaвця зaлyчили пpивaтниx iнве-cтopiв, i зa i^^ paxyнoк було збyдoвaнo тpетю cтaнцiю пiд-йому води вapтicтю B млн. фн., aле це не пoкpaщилo зaбез-печення мicтa водою, тому що мicцевi opгaни caмoyпpaвлiн-ня не зyмiли знaйти iнвеcтopiв для бyдiвництвa водогону вapтicтю 12 млн. фн. Це cтвopилo нaпpyгy y взaeмoвiднocи-нax мiж iнвеcтopaми i opгaнaми мicцевoгo caмoyпpaвлiння, тому що вклaденi B млн. фн., по cyú виявилиcя зaмopoже-ними i не зaдoвoльнили пoтpеби iнвеcтopiв.
У мicтi Caмбopi вийшлa з лaдy cиcтемa вoдoвiдведення, що вимaгae iï нового бyдiвництвa, вapтicть пpoведення циx poбiт -25 млн. фн., пpи цьому мicцевi opгaни caмoyпpaвлiння знaй-шли iнoземнoгo iнвеcтopa, який вимaгae пicля пpoведення
роб\т встановити занадто висок\ тарифи за користування системою водов\дведення. Розум\ючи, що висок\ тарифи на по-слугу водов\дведення викличуть напругу у взаемов\дносинах м\ж населенням \ м\сцевими органами самоуправл\ння, останн\ не погоджуються з умовами \нвестора. Тому роботи по в\дновленню водов\дведення нев\домо коли будуть проводи-тися. Тобто \ в першому \ в другому випадку м\сцев\ органи самоуправл\ння потрапили в глухий кут, зв\дки складно знай-ти вих\д, бо кошт\в м\сцевих бюджет\в та п\дприемств водоза-безпечення та водов\дведення недостатньо для в\дновлення цих систем \ умови \нвестор\в неприйнятн\.
На наш погляд, вих\д з ц\еТ' складноТ ситуац\Т все ж таки е. Ви-х\дними позиц\ями при вир\шенн\ ц\еТ' проблеми мае бути те, що, по-перше, вир\шення проблем водозабезпечення \ водо-в\дведення е життево необх\дним елементом забезпечення нормального сан\тарно-еп\дем\олог\чного стану м\ста; по-друге, в б\льшост\ м\ст власником систем водозабезпечення та водов\дведення е територ\альна громада, яка склада-еться з мешканц\в м\ста, тобто кожен громадянин м\ста е сп\в-власником майна територ\альноТ громади \ тому повинен бра-ти участь в п\дтриманн\ ТТ робочого стану; по-трете, основними користувачами послугами системи водозабезпечення та во-дов\дведення також е мешканц\ м\ста, оск\льки вода подаеться \ в\дводиться з Тхнього житла, яке в б\льшост\ за формою влас-ност\ належить \ндив\дуально кожному мешканцю м\ста.
Варто зазначити, що у приватних та кооперативних бу-динках буд\вництво систем водозабезпечення та водов\две-дення зд\йснюеться за рахунок власник\в цього житла. При цьому власники приватизованого житла в м\стах ц\ робити намагаються проводити т\льки за рахунок кошт\в м\сцевих бюджет\в. Тобто виникае певна соц\альна несправедлив\сть, оск\льки мешканц\ приватних та кооперативних будинк\в зд\йснюють витрати на буд\вництво та експлуатац\ю системи водозабезпечення та водов\дведення за рахунок влас-них кошт\в, а мешканц\ приватизованих квартир у м\ст\ ц\ потреби намагаються задовольняти за рахунок бюджетних кошт\в. Тому лог\чно, що буд\вництво, в\дновлення й утри-мання систем водозабезпечення та водов\дведення в м\стах мае зд\йснюватися не т\льки за рахунок кошт\в бюджету м\-ста, а й за рахунок власних кошт\в. його громадян. Для того щоб переконатися в можливост\ в\дновлення систем водо-постачання та водов\дведення в м\стах УкраТни за рахунок Тхн\х мешканц\в, зробимо приблизн\ розрахунки на приклад\ м\ста Самбора Льв\вськоТ област\. Так, чисельн\сть мешкан-ц\в м\ста Самбора становить 35 тис. громадян, а для в\дно-влення системи водов\дведення необх\дно 25 млн. грн., тож кожний мешканець м\ста мав би внести для в\дновлення системи водов\дведення 714 грн. На перший погляд це дуже велика сума, але давайте пор\вняемо ц\ затрати на буд\в-ництво водов\дведення в приватному будинку, де в\дсутня система централ\зованого водов\дведення.
Для буд\вництва \ндив\дуальноТ системи водов\дведення, власником якоТ стане мешканець буд\вл\, щонайменше пот-
р1бно два зал1зобетонних ктьця вартютю по 650 грн. кожне, кришка для ктьця - 400 грн., горловина кришки ктьця - 200 грн., кришка горловини - 380 грн., труб - на 150 грн., i всьо-го це становитиме 1780-2430 грн. Але тут пщраховаы тть-ки витратн матepiали, а ще нeoбхiднo врахувати затрати на копання ями та монтаж yde'' системи, як становитимуть при-близно таку ж саму суму. Тобто варткть уах poбiт з водовщ-ведення в Ыдивщуальному будинку становитиме близько 5 тис. грн. Тому зрозумто, що 714 грн. на кожного мешканця для вщновлення цeнтpалiзoванoï системи водовщведення не така вже й велика сума, i таю внески можуть проводитися раз у 45-60 роюв, що вщповщае тepмiнy експлуатаци та вщно-влення системи водозабезпечення та водовщведення.
Кошти з мешкан^в приватизованих квартир мають стягу-ватися за ршенням вщповщно'' ради як разовий збip на вщно-влення системи водозабезпечення та водовщведення. Суму внесюв на вщновлення водозабезпечення та водовщведення можна розбити на три-чотири перюди, кpiм того, в мюцевому бюджeтi можна створити резерв грошових коотв для надан-ня безпроцентно'' позички тим мешканцям мiста, як вщно-сяться до категори малозабезпечених громадян.
Як вщомо, в мютах користувачами системи водозабезпечення та водовщведення е також бюджeтнi установи, пщпри-емства та пщприемщ як також повинн сво'ми коштами бра-ти участь у вiднoвлeннi цих систем. Суму коотв, як повинн внести оргаызаци, пiдпpиeмства i пщприемц на вiднoвлeння систем водозабезпечення та водовщведення, визначають мiсцeвi органи самоуправлЫня для кожного споживача Ыди-вщуально виходячи з обсяпв споживання води. Тому кожен мешканець повинен буде внести на вщновлення системи водовщведення мюта значно менше, ыж 714 грн.
Кр!м того, таюй пГдхГд лГквГдуе сoцiальнy нeспpавeдливiсть, яка на сьогоды склалася мГж мешканцями кооперативного, приватного та приватизованого житла.
Висновки
Приведення мeханiзмy формування та використання коотв на вiднoвлeння систем водопостачання та водовщведення на мюцевому р!вы у вГдповГднГсть до розвитку форм власнос^ вимагае:
- окремо видтити трансферти з державного бюджету мюцевим бюджетам на фЫансування ро6Гт по вiднoвлeнню водозабезпечення та водовщведення в репонах кра'ни, що сприятиме розвитков! мiсцeвoгo господарства;
- значно збтьшити обсяги тpансфepтiв на розвиток ко-мунального господарства i видтяти 'х не всГм областям та мютам Укра'ни, а по однм oбластi на захoдi, сход!, твды та пГвночГ кра'ни, що сприятиме концентраци та ефективному використанню фЫансових peсypсiв i дозволить за 12-15 роюв вГдновити систему водозабезпечення та водовщве-дення кра'ни;
- кожен громадянин мюта е спiввласникoм систем водозабезпечення та водовщведення, бо вони належать терито-
р1алы-лй громадк Тому вс мешканц власними коштами по-виннп брати участь у вщновленнп систем водозабезпечення та водовщведення мюта.
Список використаних джерел
1. Закон Укра'йни «Про мюцеве самоврядування в УкраТы» в1д 21.05.97.
2. Закон УкраТ'ни «Про загальнодержавну програму реформуван-ня \ розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» вщ 11.06.2009.
3. Постанова КабЫету МЫютрв УкраТ'ни «Про порядок розподту коштв державного бюджету, спрямованих на забезпечення розвитку житлового фонду соц1ального призначення» в1д 07.02.2007 №175.
4. Демюв 0.1. Вплив ф1нансовоТ' кризи на бюджети органв мюце-вого самоврядування / 0.1. Демюв // ФЫанси УкраТ'ни. - 2011. -№8. - С. 76-89.
5. Луына 1.0. Каттальы трансферти мюцевим бюджетам: пщходи до створення ефективно''' системи управляя / 1.0. Луына // Фг нанси Укра'ни. - 2011. - №2. - С. 24-34.
