CC BY
9
Параняк Р.П. ©
доктор сшьськогосподарських наук, завщуючий кафедрою екологи
Льегеського нацюнального утеерситету еетеринарног медицины та б1отехнологт ¡мет С.З. Гжицького Дутка А.Г. кандидат педагопчних наук, директор 1нституту бантеськог спраеи Утеерситету банкгеськог спраеи Нацюнального
банку Украши Блага Н.В.
кандидат економiчних наук, доцент кафедри менеджменту Льегеського держаеного утеерситету енутрштх спрае
РОЗВИТОК ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 СИСТЕМИ ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРА1Н1
Взаемозв'язок природних та соцiально-економiчних факторiв у глобальнш дiяльностi людини визначае необхiднiсть розрахунку економiчних аспекив процесiв, що супроводжують дотримання сталост екологiчних систем. Використання природно-ресурсного потенщалу вiдповiдно до вимог сталого економiчного розвитку у сучасному свiтi вимагае подальшо! розробки нових методiв та пiдходiв економiчно! оцiнки антропогенного впливу на навколишне середовище рiзних техшчних систем, практичне застосування яких дае змогу попередити виникнення ризикiв та виявити основнi напрями оптимального використання природних ресурЫв.
Питання екологи, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування виступають у рiзних формах економiчного вимiру, зокрема у виглядi додаткових фiнансових вiдрахувань на екологiчнi проекти , можливих ризиюв чи штрафiв на виробництвi у зв'язку iз викидами; зростае продаж прав на забруднення довкшля, торгiвля еколопчними лiцензiями, у розвинених кранах стабiльно функцюнують тдприемства, що спецiалiзуютъся на виготовленш еколопчно чисто! продукци. Численнi еколопчш фонди надають поки що недостатню, проте все зростаючу пiдтримку програм природозбереження та ефективного природокористування. Основу його економiчного механiзму складають платеж! за використання природних ресурав, платеж! за забруднення навколишнього середовища, як! поширюються на вс суб'екти господарювання незалежно вiд !х пiдпорядкування i форм власностi. Розмiри виплат визначаються на основi оцшок завданих еколопчних збитк!в. Таким чином, економiчний вимiр процесiв, що е у полi зору вивчення еколог!!, набувае ч^ких обрисiв та е предметом, який необх!дно враховувати при розробщ господарських, бiзнесових та iнвестицiйних проект!в. Подiбm розрахунки грунтуються на iнформацiйнiй тдтримщ та методологiчних засадах щодо розрахунку викцщв шк!дливих речовин у середовище виробничими потужностями та транспортними засобами, що надходить
© Параняк Р.П., Дудка А.Г., Блага Н.В., 2008
143
до рiзних форм державно! статистично! звггносп. Значно складшшим е розрахунок непрямих збитюв пов'язаних iз порушенням стабiльностi екологiчних систем рiзного рiвня. Цi розрахунки е предметом вивчення еколопчно! статистики, теоретичш та науково-методичнi аспекти яко! перебувають значною мiрою на стади формування.
Ефективна система монiторингу та контролю техногенного впливу неможлива без комплексного системного тдходу до ощнювання та прогнозування динамiки показниюв на основi едино! стратегi! збалансованого розвитку. Стшкий економiчний розвиток можна визначити як використання природнiх ресурсiв протягом тривалого часу без !х виснаження . Враховуючи, що обсяги використання вщновних ресурсiв часто перевищують темпи !хнього вiдновлення, а використання невiдновно! сировини на сьогоднi лежить в основi технологiчного прогресу, необхвдно забезпечити своечасне формування та запровадження у дш еколого-економiчних механiзмiв переходу до системи збалансованого природокористування. Такий перехвд повинен опиратись на використання моделей розрахунку розвитку динамiчних систем, що залежать вiд багатьох факторiв, структуру та шструментальш засоби iнформацiйно! системи мошторингу, системного аналiзу та прогнозування стану екосистем та бюсфери в цшому. Вiдповiдна оцiнка повинна проводитись на локальному, региональному та глобальному рiвнях у коротко-, середньо- та довготермшовш перспектива
300
225
150
75
0
Рис. 1. Динамика викид1в в атмосферне повггря у Льв1вськш область
Загальна кiлькiсть суб'ектiв пiдприемницько! дiяльностi, що здiйснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря (одиниць х10, Щ) та обсяг викидiв вiд стацiонарних та пересувних джерел, (тис. тон, Цр) Гасло " думай глобально i дiй локально " набуло популярностi серед активюив екологiчного руху кiнця XX стол^тя. Абсолютна бiльшiсть дiй спрямованих на захист навколишнього середовища, носить локальний характер i лише !х масовий характер може спричинити вiддаленi глобальнi наслiдки. Механiзм впливу галузево! i територiально! структур виробничого комплексу на екосистеми найбшьш ч^ко проявляе себе при дослiдженнi систем, географiчнi рамки яких обмежуються певним регюном.
267,7
236,7 птт|
2004 2005 2006
144
Так, за даними Мшстерства охорони навколишнього середовища, станом на кшець 2006 р. у виробничому комплекс Львiвськоl област iз близько 18 тис. пiдприемств лише 5 найбшьш крупних забруднювачiв мають статус еколопчно небезпечних [6], хоча кшькють суб'ектiв пiдприемницько! дiяльностi, що здiйснюють викиди забруднюючих речовин становить декшька тисяч (див. рис. 1).
Функцюнування крупних промислових та сшьськогосподарських виробництв спричиняе значне локальне попршення екологiчно! ситуацi!. Недосконалiсть iмплементацi! законодавчих акив щодо захисту навколишнього середовища приводить до того, що цементш, целюлозно-паперов^ металургiйнi та iншi тдприемства, спричиняють забруднення атмосферного повiтря та природних вод, значно знижуе рiвень екологiчно! безпеки цiлих мiст iз сотнями тисяч жителiв, фактично не несуть надежно! економiчноl вiдповiдальностi. Обл^ пiддаються лише первиннi наслiдки забруднення, штрафи за яке рiдко стимулюють пiдприемства до впровадження бiльш надшних очисних систем чи новiтнiх еколопчно безпечних технологш. Динамiка зростання штрафних санкцiй (рис. 2) перевищуе темп зростання викидiв, проте не веде до !х зменшення [6]. Бшьшють порушень оцiнюються адмiнiстративними штрафами, середнш розмiр яких не перевищуе 100 грн. Кожного року приймаеться бия 20 ршень про обмеження чи тимчасову заборону пiдприемницько! дiяльностi. Подальшi ж наслiдки впливу виробництв на природне середовище, умови та якють життя населення, також мають вщповщш економiчнi вимiри, оцiнка яких практично неможлива.
4500
3000
1500
0
Рис. 2. Деяк1 результати державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства
Виявлених порушень (одиниць, Щ), стягнутих штрафiв (сотень гривень, )
Перетворення екологiчного фактору на чинник мiжрегiонадьного масштабу прослiдковуеться у iндустрiально розвинених районах Укра!ни, а також у густонаселених областях уздовж водних артерш. У окремих випадках
145
тaкий фaктop нaбyвae мiжнapoднoгo зтачення, як 6уло i3 зaбpyдненням, що виникло нa шaxтax Угopщини. У пoдiбниx випaдкax вiдчyвaeться бpaк деpжaвницькoï позици нa piвнi ypядy тa oкpемиx мiнiстеpств. Нaцioнaльним зaкoнaм пpo зaxист нaвкoлишньoгo сеpедoвищa не вистaчae зoкpемa пpaктики впpoвaдження, якa e сyттeвим чинником ïx ефективнoстi. Зapyбiжний дoсвiд пoкaзye, що впpoвaдження вiдпoвiдниx aктiв мae свою iCTop^. Тaк, y Бpaзилiï був пpийнятий в 1797 poцi пеpший зaкoн, що пеpедбaчaв збеpеження лiсiв, пpoте екoлoгiчнa ситyaцiя пpoдoвжyвaлa зтачно пoгipшyвaтись, i лише y кшщ ХХ стoлiття знaчними зусиллями вдaлoсь дещо зaгaльмyвaти зaгpoзливy тенденцiю. У 1989 po^ y paмкax мiнiстеpствa нaвкoлишньoгo сеpедoвищa ствopенo aгенцiю (IBAMA), що зaймaeться pеopгaнiзaцieю зaпoвiдниx теpитopiй i y 1992 poцi тд егiдoю ООН пpoведенo кoнфеpенцiю по тавколишньому сеpедoвищy тa poзвиткy. Фopмyючи основи збaлaнсoвaнoгo пpиpoдoкopистyвaння, Укpaïнa взялa зoбoв'язaння pеaлiзyвaти piшення Всесвiтньoгo сaммiтy в Йoгaннесбypзi (2002), V Всеeвpoпейськoï кoнфеpенцiï Мiнiстpiв нaвкoлишньoгo сеpедoвищa «Довкшля для £вpoпи» y Киeвi( 2003). В Укpaïнi щopoкy pеaлiзyeться невелик кiлькiсть (декiлькa десяткiв) екoлoгiчниx ^оекив, пpoте бiльшiсть e вкpaй обмежеш з точки зopy фiнaнсyвaння тa мaштaбiв, pеaлiзoвyються з метою тдвищення екoлoгiчнoï свiдoмoстi нaселення чи спpямoвaнi нa дoслiдження лoкaльниx, чaстo yнiкaльниx екосистем.
Одним з нaпpямiв y нaпpaцювaннi пpoгpaм пеpеxoдy до екoлoгiчнo тa екoнoмiчнo вивipенoï системи poзвиткy гoспoдapствa тa життeзaбезпечення пoвиннa стaти оцшга тa фopмaцiзaцiя нaявниx зaгpoз небезпек, що може ^извести до дестaбiлiзaцiï стaнy екoлoгiчниx систем. Екoлoгiчне лiцензyвaння y дaнoмy випaдкy може CTa™ лише пoчaткoм шиpoкoмaсштaбнoï пpoгpaми по оцшщ сyб'eктiв, що пpинoсячи екoнoмiчний зиск зaвдaють шкоду нaвкoлишньoмy ^^одному сеpедoвищy. Усi пiдпpиeмствa, що офщшно пpaцюють нa теpитopiï Укpaïни, e вщповщним чином зapеeстpoвaнi. Рoзглядaючи пщ^жмство, як oб'eкт, що пoстiйнo взaeмoдie з дoвкiллям, y бiльшoстi випaдкiв мoжнa чiткo видiлити фaктopи негативного впливу. Клaсифiкaцiя пpиpoдниx pесypсiв, що викopистoвyються oб'eктoм, бaзyeться нa oзнaкax вичеpпнoстi тa вiднoвнoï здaтнoстi. Екoнoмiчнa oцiнкa вичеpпниx пpиpoдниx pесypсiв немoжливa без вpaxyвaння кoнкpетнoï суспшьно-пoлiтичнoï ситyaцiï i y сyчaснoмy свт визнaчaeться комплексом pинкoвo-ситyaтивниx фaктopiв. У випaдкy викopистaння вiднoвниx pесypсiв еколого-екoнoмiчнi пoкaзники дiяльнoстi oб'eктa пеpевaжнo можуть тaкoж мaти певну вiдмiннy вiд нуля величину, пoв'язaнy пеpш зa все iз pизикaми виxoдy чи вiдxилення пapaметpiв в^обничого пpoцесy зa pеглaментoвaнi paмки, що потенцшно нaнoсить шкоду нaвкoлишньoмy сеpедoвищy, a тaкoж iз немoжливiстю y pеaльниx ситyaцiяx цiлкoвитo встaнoвити мoжливi нaслiдки дiяльнoстi.
Кoнцепцiя стpaxyвaння еколопчнж pизикiв пеpедбaчae зaпpoвaдження певнoï екoнoмiчнoï мipи pизикy, y якoстi я^ мoжнa викopистaти мaтемaтичне
146
сподiвання кшькост кошив, потрiбних на нейтр^зацш негативних еколопчних наслiдкiв у випадку !х настання. Подiбнi оцiнки у випадку налагодженого виробництва можна здiйснити методами теори ймовiрностi та статистики, що широко використовуються [3].
Динамiчний характер економiчних показникiв екологiчних явищ та процеав може бути виявлений iз застосуванням шструменив технiчного анадiзу, а також частково прогнозований iз врахуванням сезонности Зазначимо, що перiодичнi змiни властивостей екосистем приводять до виявлення часових рамок, коли вони особливо вразливi до дп техногенних факторiв. Часова локалiзацiя тому е важливою при розрахунку економiчного вимiру дiяльностi суб'екта, згадаш вище оцiнки ризикiв переважно не допускають застосування операцi! осереднення по часовiй шкадi. Подiбна операщя допустима у межах сезонно однорщних показникiв. Математичнi моделi В.Вольтера (1926, модель хижак-жертва) та шших виявляють перюдичш коливання у екосистемах, пов'язаш не з сезонними факторами, а закономiрностями iншого плану. У рамках елементарно! моделi iз застосуванням шструменив диференцiадьного числення показано, що система може як перебувати у сташ усталених коливань навколо точки рiвноваги, так i виходити iз даного стану тд дiею вiдповiдних вихщних умов чи зовнiшнiх чинникiв. Щоб досягти стiйкостi потрiбно визначити оцшки для продуктiв екосистеми, однiею iз невiд'емних складових яко! е дiяльнiсть людини. Запровадження економiчно! оцiнки для еколопчних товарiв та послуг iз врахуванням вичерпностi низки критично важливих ресурсiв повинно дозволити моделювання поведшки системи на нацiонадьному рiвнi у коротко- i середньостроковiй перспективi та виокремлення потенцiйних загроз !! стабшьноси. Детадiзована модель екосистеми, однiею iз компонент яко! е сучасне суспшьство, пiдпорядковане технократичнiй парадигмi, повинна бути побудованою незважаючи на надзвичайну складшсть кiлькiсно! оцiнки потокiв та балансу показниюв, що !! характеризують. У розроблених моделях екосистем розглядають баланс енергп, цикли обороту вуглецю, азоту тощо. Долучивши до розгляду економiчний та деякi iншi аспекти, можна сподiватись отримати модель системи, яка враховуватиме антропогенний чинник, що набувае у сучасному свт глобального характеру.
Сталий розвиток Укра!ни у перспективi опираеться на конкретш передумови, до яких належать наявшсть, стан та мождивостi використання !! природно-ресурсного потенцiаду. Сьогоднi неможливо легковажити такими об'ективними фактами, як вичерпшсть природних ресурсiв, екологiчна вразливiсть навколишнього середовища стосовно експоненцшно зростаючих обсяпв виробництва, ресурсно-екологiчна обмеженiсть довкiлля, межi екологiчно! толерантностi щодо негативних дш тощо. Усi згаданi фактори вимагають деталiзованого врахування в господарськiй дiяльностi на мiсцевому, регiонадьному та нацюнальному рiвнях. Основнi тенденцi! природокористування в Укра!ш демонструють, що проблеми розумного використання природно-ресурсного потенщалу все ще не виршеш. Надмiрна експлуатацiя окремих вцщв природних запасiв, недосконадiсть способiв !хнього
147
3anyneHHa noTpe6yroTb nepernagy npiopHTeTiB i'x BHKopHcTaHHa, BHpo6neHHa HiTKHx ^nboBHx opieHTHpiB CTpaTerii' b c^epi npHpogoKopHcTyBaHHa, HayKOBoro oörpyHTyBaHHa gift i Mexam3MiB i'x gocaraeHHa.
npaKTHHHHM iHCTpyMeHTOM y KOHTeKCTi 3a6e3neneHHa cTanoro npocTopoBoro po3BHTKy yKpai'HH e po3po6Ka Ta peani3a^a nporpaM BHKopHcTaHHa Ta oxopoHH npupogHO-pecypcHoro noTeH^any Ta eKonorinHoi' pea6iniTa^i' i'i perioHiB.
^irepaTypa
[1] Joel B. Hagen, An Entangled Bank: The Origins of Ecosystem Ecology (1992).
[2] 3ara.bHogep^aBHa nporpaMa ^opMyBaHHa Ha^OHanbHoi' eKO.orinHoi' Mepe^i yKpai'HH Ha 2000-2015 poKH // PigHa npnpoga. - 2001. - № 1. - C. 60-70.
[3] Daukin D.C., Pentikainen T., Pesonen M. Practical Risk Theory for Actuaries. -London, Chapman and Hall, 1996.
[4] rpaöuncbKUü I. CBiTOBa eKOHOMiKa aK rno6anbHa eKonoro-eKOHOMinHa CHCTeMa // BicH. HHy, Cepia MmHap. BigHOCHHH, - 2002. Bun. 7. - C. 82-90.
[5] Syrotyuk O. Environmental Implications of the Global Economy. The Directions in the Environmental Economy in Ukraine // BicH. ÄHY, Cepia MmHap. BigHOCHHH, - 2002. BHn. 7. - C. 131-133.
[6] EKonorinHHH nacnopT HbBiBCbKoi o6nacTi / ^ep®. ynpaBniHHa eKonorii' Ta npHpogHHx pecypciB b HbBiBCbKin o6n. - 2007 p. - 142 c.
Cmammx nadiümna do peda^ii 14.04.2008
148
