CC BY
16
УДК 33(477):504
О. Ю. Попова,
кандидат економ1чних наук, Донецький нацгональний техтчний унгверситет
СУТН1СТЬ ТА ВИДИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 СПРЯМОВАНОСТ1 РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
Природа в усьому die поступово i бтьше таемно, тж вгдкрито. Ыдносини i впливи усюди глибше i простШе, тж здаються при своШ розмаiтостi, простираються дивно далеко i багатi на на^дки.
К. Рттер
Розвиток господарських ввдносин у сучаснш економiчний систем Украши вимагае вiд промисло-вих пiдприемств суттево! змiни кшьшсних та яшсних параметрiв дiяльностi. Серед прюритетних напрямiв розвитку нацюнально1 економши визначають тдвищен-ня рiвня фiнансово-економiчних результатов госпо-дарсько! дiяльностi, що знаходить ввдображення у збiльшеннi розмiрiв прибутку, нарощуваннi виробни-чих потужностей, покращення добробуту суспiльства, що виявляеться у зростанн заробгтно1 плати, розши-ренн кутвельно1 спроможност споживачiв. ШдГрун-тям забезпечення розвитку е використання природних сил та природних умов, за допомогою яких ввдбува-ються процеси виробництва та споживання. Проте на-дання чiтких рекомендацiй щодо визначення вiроriд-них взаемозв'язшв мiж темпами економiчного розвитку нащонально1 економши i змiною стану навко -лишнього середовища, оцiнки рiвня впливу стану дов-кшля на можливост здiйснення цього процесу ста-новлять певну методологiчну проблему.
Питанням визначення сутност та основних скла-дових економiчного розвитку та удосконалення шстру-ментгв прискорення його темпiв в нацюнальнш еко -номiцi присвячено ряд дослiджень. Значну увагу впчизняними вченими-економтстами придляеться прю-ритетнiй ролi управлшсько1 та оргатзацшно1 складо-вих в системi забезпечення розвитку [1]. Окремими напрямками дослiджень е розробка методолопчних пiдходiв до управлiння процесами розвитку на базi удосконалення використання природно-ресурсного капiталу [2]. У працях iнших дослiдникiв обгрунтову-ються прiоритетнi напрямки штенсифшаци сощально-економiчного розвитку, висвiтлюються соцiальнi, еко-номiчнi, ресурснi iмперативи, значущiсть яких на су-часному етапi розвитку господарських вщносин тдси-люеться боротьбою за ринки збуту, за доступ до шве-стицш, глобалiзацiйними процесами [3]. При цьому форми й методи державного впливу на сощально-еко -номiчнi процеси розвитку переважно розглядаються
крiзь призму комплексного використання виробничо-фiнансових ресурсiв, удосконалення виробничо-тех-шчно1 бази на основi використання досягнень науки й техшки, об'еднання галузевих i територiальних прин-цитв оргатзаци виробництва. У бiльшостi наукових дослiдженнях увага авторiв концентруеться переважно на економiчному або еколопчному розвитку, ви-никае ряд суперечностей у визначенн сутносп понят-тя розвитку, що в тдсумку знижуе ефективнiсть су-часних iнструментiв забезпечення всебiчного розвитку нацюнально1 економши.
Тому метою ще1 статп е уточнити сутнiсть та виз-начити основнi класифiкацiйнi ознаки еколопчно1 спря-мованост розвитку нацюнально1 економiки.
Традищйно вважаеться, що поступове попршен-ня природних умов та природних ресурав обмежуе можливостi розвитку нацюнально1 економши [6]. По-рушення в навколишньому середовищi викликають появу додаткових витрат в господарськш дiяльностi i, як наслвдок, екологiчний збиток стае чинником, що стримуе, а в деяких випадках унеможливлюе все-бiчний розвиток господарських ввдносин у державi. Крiм того, здiйснення витрат на охорону навколиш-нього середовища може зменшити спроможнiсть на-цюнально1 економiки до розвитку. Лопка ще1 позицп мае певне економiчне пiдгрунтя. Адже витрати на здiйснення природоохоронно1 дiяльностi включають-ся у собiвартiсть виготовлено1 продукци [7]. Це вик-ликае зростання витрат на виробництво товарiв i по-слуг i при незмiнностi ринкових щн викликае знижен-ня прибутку тдприемств. При прагненнi суб'екпв гос-подарювання до зберiгання норми прибутку вщбуваеть-ся зростання щн, що може спричинити падiння об-сягiв продажiв, що також негативно впливае на масу прибутку. За цих обставин мотивацiя суб'екпв госпо-дарювання до оптишзацп спiввiдношення мiж темпами росту виробництва та вдаворенням природних ре-сурсiв та природних умов, створення балансу заходiв iз охорони довкшля та рiвнем використання фшансо-
виx, iнтeлeктyaльниx, тpyдoвиx, тexнiкo-тexнoлoгiчниx, iнфopмaцiйниx peсypсiв знижуеться.
BoArerac тaкe пoгipшeння, щo пepeдyсiм фшсуегь-ся в зoнax пiдвищeнoï eкoнoмiчнoï aктивнocтi (^и-клaдoм мoжe висту^ти Дoнeцький peгioн, y якoмy нaкoпичeнo пpиблизнo 30% пpoмиcлoвoгo пoтeнцia-лУ Укpaïни й yтвopюeтьcя дo 50% зaгaльнoï кiлькocтi зaбpyднюючиx peчoвин [19]), вимaгaють пoшyкy дieвиx зacoбiв aдaптaцiï cпocoбiв peaлiзaцiï гocпoдapcь-киx ^o^^ дo виcнaжeння мoжливocтeй дoвкiлля тa вiднoвлeння йoгo якocтi. ToMy мoжнa дiйти вис-нoвкy, щo cmMynoM зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoï с^я-мoвaнocтi poзвиткy нaцioнaльнoï eкoнoмiки вистут-ють oбмeжeння в кiлькocтi i якocтi пpиpoдниx pecypciв.
Heoбxiднicть визнaчeння cyraocri фeнoмeнy « ero-лoгiчнo cпpямoвaний poзвиток» для йoгo зaбeзпeчeння в дepжaвi пpизвeли дo пoяви знaчнoï кльюст! дocлiд-жeнь в цiй голуз^ Taк, eкoлoгiчний poзвитoк poзгля-доеться як eкoлoгiчнo opieнтoвaний coцiaльнo ний poзвитoк, пpи якoмy зpicт дoбpoбyгy людeй нe су-пpoвoджyeгъcя пoгipшeнням cepeдoвищa icнyвaння й дeгpaдaцieю пpиpoдниx систем. Цe гоняття впepшe зш-poпoнyвaв Мopic Стpoнг m Пepшiй Bcecвiтнiй кoнфe-peнцiï з нaвкoлишньoгo cepeдoвищa (м. Стoкгoльм, 1972 p). У 1983 p. бута cтвopeнa Мiжнapoднa кoмiciя з нaвкoлишньoгo cepeдoвищa i poзвигкy (МКНСР), го-лoвoю якoï пpизнaчeнo пpeм'ep-мiнicтpa Hopвeгiï Г Х. Бpyнxлaндa. Ця кэмюш ввoдигь пoнягтя «стшкий poзвнтoк», тд яким poзyмiють току мoдeль couiaraTO-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, пpи якoмy дocягaeтьcя зaдoвo-лeння життeвиx пoтpeб нинiшньoгo пoкoлiння людeй бeз гoгo, щoб мaйбyтнi пoкoлiння були пoзбaвлeнi тою!' мoж-ливocтi чepeз вичepпaння пpиpoдниx pecypciв i дeгpa-дaцiï нaвкoлишньoгo cepeдoвищa. Ha кoнфepeнцiï у Pio-дe-Жaнeйpo (чepвeнь 1992 p.) г^ийн^го pяд дoкyмeнтiв, щo визночоють пpинципoвий взaeмoзв'язoк мiж ero-лoгiчним то eкoлoгiчним poзвиткoм гocпoдapcькиx си-сгвм, a caмe: Дeклapaцiя Pio та нaвкoлишньoмy cepe-дoвищy i poзвиткy; Зояво пpo пpинципи глoбaльнoгo кoнceнcycy з yпpaвлiння, збepeжeння i стшкэго poз-витку ycix видав л^в; Пopядoк дeнний но ХХ1 столптя. Кpiм гoгo, у paмкax кoнфepeнцiï були пiдгoтoвлeнi «Prn-кoвa кoнвeнцiя пpo змiнy клiмaгy» i «Кoнвeнцiя пpo 6ío-лoгiчнy poзмaïтicть». Зaзнaчeнi дoкyмeнти впepшe дeк-лapyють ocнoвнi пpинципи eкoлoгiчнo cпpямoвaнoгo poзвиткy:
1. Peгioнaльнi й лoкaльнi зaдaчi eкoлoгiчнoгo poз-витку пoвиннi бути materai глoбaльним i нaцioнaль-ним цшям зaпoбiгaння eкoлoгiчнoï кpизи й oптимiзaцiï cepeдoвищa життeдiяльнocтi людини ( пpинцип «мис-лити глoбaльнo — дiяти лoкaльнo»).
2. Peгioнaльний eкoлoгiчний poзвитoк вклкгае фyнкцiю paнньoгo пoпepeджeння нecпpиятливиx ero-
лoгiчниx тeндeнцiй i пepeдбaчae гapaнтiï ïxньoï мiнiмiзaцiï (нeзнaння ш^дюв нe звiльняе cycпiльcтвo вiд ввдт-вiдaльнocтi зо pyйнyвaння пpиpoднoгo cepeдoвищa).
3. Мeтa eкoлoгiчнoгo poзвиткy пepвиннa пo ввдш-шeнню дo цiлeй eкoнoмiчнoгo poзвиткy (пpинцип ero-лoгiчнoгo iмпepaтивa).
4. Poзтaшyвaння й poзвитoк мaтepiaльнoгo ви-poбннщ•вa m визнaчeнiй тepитopiï пoвиннi здшснюво-тися вiдпoвiднo дo ïï eкoлoгiчнoï тexнoмicткocтi (пpин-цип eкoлoгo-eкoнoмiчнoï збaлaнcoвaнocтi).
5. Екoлoгiчнa бeзпeкa cycпiльcтвa тicнo тав'язо-m з piвнeм кyльтypи, ocвiти й виxoвaнocтi людeй у дюму cycпiльcтвi.
Зaпpoпoнoвaнi ocнoвнi пoлoжeння ^H^arax дoкyмeнтiв cвiдчaть пpo нaявнicть двox acпeктiв зо-бeзпeчeння eкoлoгiчнoï cпpямoвaнocтi poзвнткy ноцю-нaльнoï eкoнoмiкн, a caмe — eкoлoгiчний poзвнтoк то eкoлoгiчнo cпpямoвaннй poзвнтoк. Як eкoлoгiчннй poзвнтoк в цiй poбoтi пpoпoнyетьcя poзyмiтн poзвн-ток нaцioнaльнoï eкoнoмiкн бeз нaнeceння збигку но-вюлишньoмy cepeдoвищy в yмoвax oбмeжeнocтi ^и-poдниx pecypciв. У цьoмy тнятп, як cклaдoвoï зо-гaльнoгo poзвиткy дepжaвн, пiдкpecлюетьcя дoмiнy-кта opiema^fl oкpeмиx мaкpoeкoнoмiчниx пpoцeciв но дocягнeння то пoкpaщeння eкoлoгiчниx пoкaзннкiв зо кiлькicтю то якicтю зaбpyднюючиx peчoвин, щo poзм-iщyютьcя у нaвкoлишньoмy cepeдoвнщi в peзyльтaтi здiйcнeння гocпoдapcькoï дiяльнocтi. Boднoчac oœo-вoю й peзyльтaтoм дocягнeння пoлiпшeння пpиpoдниx yмoв гocпoдapювaння висгупоють eкoнoмiчнi xapa^ тepиcтики нaцioнaльнoï eкoнoмiкн. Toмy poзгляд лишe eкoлoгiчниx пoкaзникiв cyттeвo звужуе yявлeння пpo ocнoвнi кoмпoнeнтн poзвнткy, ïx взaeмoзв'язoк то пiдпopядкoвaнicть. З oглядy но цe, як eкoлoгiчнo с^я-мoвaний poзвнтoк нaцioнaльнoï eкoнoмiкн ^orn^era-ся poзyмiтн зaкoнoмipнy змiнy об^люта^ то ввддас-ниx пoкaзникiв виpoбництвa то cпoжнвaння пpoтягoм пeвнoгo rapio^ чосу, щo xapaкrepнзyють якicний стон пpoцeciв зaлyчeння, oбмiнy, пepepoбки пpиpoдниx pecypciв то збугу i cпoживaння виpoблeнoï пpoдyкцiï (тoвapiв то таслуг), то пpнзвoдять дo пpнcкopeння тeмmв eкoнoмiчнoгo poзвнткy в yмoвax oбмeжeнocтi пpиpoдниx pecypciв i знижeння piвня збнткiв eкoлo-гo-eкoнoмiчнoмy пoтeнцiaлy нaцioнaльнoï eкoнoмiкн, щo золишоеться у сгадщину мaйбyтнiм пoкoлiнням для зaдoвoлeння ïx пoтpeб.
Poзмaïття вiднocин, щo oпиcyютьcя цим ^o^-coм, вимогае вiдoкpeмлeння piзниx йoгo видiв то poз-кpнття ïx cyтнocтi, клacнфiкaцiйнi oзнaки якиx моють пpaктнчнe знaчeння для cтвopeння дieвиx iнcтpyмeнтiв oцiнкн cпpямoвaнocтi poзвнткy нaцioнaльнoï eroreMi-ки то yпpaвлiння йoгo тeмпaмн. У po6OIÍ ^omRy^^-ся тaкi клacнфiкaцiйнi oзнaки, згiднo з якими пoвиннi
вибиpaтися yпpaвлiнськi iнстpyменти, щo склaдaють oснoвy pеaлiзaцiï юнцепцл зaбезпечення екoлoгiчнoï спpямoвaнoстi poзвиткy деpжaви:
1. 3a склaдoвими: екoнoмiчний, теxнoлoгiчний, opгaнiзaцiйний, сoцioкyльтypний, iнфopмaцiйний.
2. 3a нaпpямкoм: iнтенсивний, екстенсивний.
3. 3a пoтpебaми тa мoжливoстями: пoтенцiйний (пpиpoдний, гapaнтoвaний), фaктичний.
4. 3a фiзичними xapaктеpистикaми: poзвитoк y пpoстopi (pier aбo зpoстaння), y 4aci (сгатичний, ди-нaмiчний, кoмплексний).
5. 3a темгами: piвнoмipний, opгaнiчний, ци^ч-ний, кoмбiнoвaний (евoлюцiйний, pевoлюцiйний).
Вiдпoвiднo дo пеpшoï oзнaки дo гpyпи екoнoмiч-них чинникiв слiд вiднести курс нaцioнaльнoï волюти, piвень шфляцп в ^airn, piвень пpoцентниx стaвoк, piвень кoнкypенцiï в гaлyзi, витpaти m пpиpoдooxo -poннy дiяльнiсть, екoлoгiчнi пoдaтки, aнтимoнoпoльне pегyлювaння, деpжaвний шт^ль шд викидоми, ски-доми й вiдxoдaми, дoстyп дo пpиpoдниx pесypсiв, piвень poзвиткy екoлoгiчнoï iнфpaстpyктypи. Дo гру-пи теxнoлoгiчниx фaктopiв нaлежaть витpaти но нayкo-вo-дoслiднi й дoсвiднo-кoнстpyктopськi poбoти, вит-paти та iннoвaцiйнy дiяльнiсть, системa екoлoгiчнoï iнфopмaцiï i piвень кoмп'ютеpизaцiï. Гpyпy oprarn3a^ iйниx фaкropiв склaдaють системa зaкoнoдaвчиx то rop-мaтивнo-пpaвoвиx окт^в, щo pегyлюють гoспoдapсь-ку дiяльнiсть i oxoporny нaвкoлишньoгo сеpедoвищa, фopми деpжaвнoï пiдтpимки екoлoгiчнoгo пад^жм-нищ-во, пpoцедypa pеeстpaцiï екoлoгiчниx пад^жм-ницьких стpyктyp. У склaдi гpyпи сoцioкyльтypниx фaктopiв мiстяться piвень екoлoгiчнoï свiдoмoстi то oсвiти тpyдoвиx pесypсiв i спoживaчiв, нaцioнaльнa ментaльнiсть. Удoскoнaлення системи iнфopмyвaння зaцiкaвлениx oсiб пpo стон то пеpспективи зобезпе-чення екoлoгiчнoï спpямoвaнoстi якiсниx пеpетвopень у системi виpoбнищБa i спoживaння стaнoвить тдфун-тя для iдентифiкaцiï iнфopмaцiйнoгo poзвиткy.
^явн^ть шиpoкoгo спектpy фaктopiв, щo зушв-люють екoлoгiчнo спpямoвaний poзвитoк mдпpиeмств, свiдчить пpo те, щo зaбpyднення дoвкiлля не лише e ^ямим нaслiдкoм пpискopення гoспoдapськoï дiяль-даст!, a й pезyльтaтoм неpегyльoвaнoгo викopистaння пpиpoдниx pесypсiв то yмoв, щo не моють гpoшoвoï oцiнки. Ввдсутнють вpaxyвaння екoлoгiчнoï склaдoвoï в зобезпеченш poзвиткy знижye пoтенцiйнi темпи ею-нoмiчнoгo зpoстy 3a paxyнoк зниження кiлькoстi то якoстi пpиpoдниx pесypсiв то зменшення piвня виxoдy rop^roi' пpoдyкцiï. Тoмy нaкoпичення теxнoгенниx фaктopiв зaбpyднення дoвкiлля ствopюe межi еюда-мiчнoмy poзвиткy, a oтpимaння зaдoвiльниx екoлoгiч-них pезyльтaтiв незaлежнo ввд тoгo, чи e вoни pезyль-тaтoм пpиpoдниx пpoцесiв вiднoвлення пpиpoди, чи
нaслiдкoм paцioнaльниx гoспoдapськиx piшень, спpияe пpискopенню темпiв екoнoмiчнoгo poзвиткy.
Дpyгa клaсифiкaцiйнa пoзицiя пеpедбaчae жди типiв poзвиткy з пoглядy викopистaння чинникiв ви-poбнищвa то спoживaння. Мoжнa видiлити iнтенсив-ний i екстенсивний типи екoлoгiчнo спpямoвaнoгo po3-витку. Екстенсивний тип xapaктеpизyerься тим, щo вiн дoсягaerься 3a paxyнoк кiлькiснoгo збiльшення вию-pистaння oднoгo o6o декiлькox пpиpoдниx pесypсiв у виpoбництвi (спoживaннi) то збiльшення юльюст зоб-pyднюючиx pечoвин, щo poзтaшoвyються в швюлиш-ньoмy сеpедoвищi. Як нaслiдoк вiдбyвaeться тaкoж зpoстaння oбсягy виpoбництвa. Тoмy для цьoгo типу poзвиткy xapaктеpний незмiнний piвень викopистaння теxнiки, теxнoлoгiï, квaлiфiкaцiï тpyдoвиx pесypсiв, пpoдyктивнoстi пpaцi, oбмеженiсть викopистaння се-pедoвищезaxиснoгo yстaткyвaння. Екoнoмiчнa сyтнiсть екстенсивних фaктopiв пoлягae в тему, щo в пpoцесi pеaлiзaцiï гoспoдapськиx пpoцесiв пpиpiст ефективнoстi буде дoсягaтися зо paxyнoк пеpенесення но нaстyпнi етопи вже сфopмoвaнoгo piвня ефектив-даст o6o йoгo зниження зо paxyнoк непpoдyктивнoгo poстy пoтoчниx витpaт в еюдамщ деpжaви. Токим чинoм, буде ввдбувотися тиpaжyвaння вже дoсягнyтo-го piвня ефективнoстi но нaстyпнi етопи poзвиткy. ro -лoвний недoлiк екстенсивнoгo типу poзвиткy пoлягae в тому, щo в мipy вичеpпaння oднoгo з пpиpoдниx фaктopiв, утшви видoбyткy, пеpеpoбки то спoживaння усктаднюються, як нaслiдoк вapтiсть pесypсy зpoс-тae, щo в yмoвax oбмеженoстi пoпитy мoже ^извес-ти дo yпoвiльнення темпiв екoнoмiчнoгo poзвиткy Тэму пoгipшення стону нaвкoлишньoгo сеpедoвищa oбме-жye темпи екстенсивнoгo poзвиткy, a зниження ю-pиснoï кiлькoстi то якoстi пpиpoдниx pесypсiв то утшв стимyлюe дo викopистaння pесypсoзбеpiгaючиx тех-нoлoгiй то iнтенсифiкaцiï гoспoдapськиx upo^^, щo пеpевoдить poзвитoк екoнoмiки деpжaви дo iнтенсив-нoï мoделi.
^и iнтенсивнoмy типi пpискopення екoлoгiчнo спpямoвaнoгo poзвиткy дoсягaerься зо paxyнoк яшс-нoгo yдoскoнaлювaння фaктopiв виpoбнищ•вa ( стжи-воння). Пo-пеpше, зо paxyнoк теxнiки, щo зaбезпечye мiнiмaльний техдагенний вплив но дoвкiлля, т-доу-ге, зо paxyнoк зaстoсyвaння бiльш екoнoмiчниx ^ед-меттв пpaцi, пo-тpетe, зо paxyнoк зниження витpaт ^и-poдниx pесypсiв у poзpaxyнкy но oдиницю пpoдyкцiï, щo випyскaerься, пo-четвеpте, зо paxyнoк тдвищен-ня екoлoгiчнoï яюсп виштовлених тoвapiв, i пo-п'яте, зо paxyнoк пiдвищення piвня екoлoгiчнoï свiдoмoстi то юмпетенцл виpoбникiв то спoживaчiв. Мoжнa зpo-бити виснoвoк, щo для iнтенсивнoгo типу екoлoгiчнo спpямoвaнoгo poзвиткy xapaктеpний нayкoвo-теxнiч-ний пpoгpес i, як йoгo нaслiдoк, тдвищення пpoдyк-
тивност працi. При цьому темпи зростання обсягiв виробництва (споживання) перебiльшуватимуть тем-пи попршення стану навколишнього середовища внас-лвдок техногенного забруднення.
Екстенсивний i iнтенсивний типи розвитку взае-мозалежнi, тому !х не можна протиставляти один одному. Рют продуктивности пращ — це характерна риса iнтенсифiкацi! виробництва, але, як правило, продук-тивнiсть працi росте в зв'язку з застосуванням ново! техшки та залучення нових природних ресурсiв, а це
— характерна риса екстенсивного розвитку (зростання частки природного катталу).
Третя ознака припускае видшення титв еколоп-чно спрямованого розвитку з погляду потреб i мож-ливостей суспiльства. При такому тдхода можна вщок-ремити природний, гарантований i фактичний типи розвитку. До^дженню проблеми аналiзу економiч-ного росту з погляду потреб i можливостей присвя-тив сво! роботи Р. Харрод. Зокрема, !м видiлялася категорiя «природний економiчний рют», викликаний збшьшенням чисельностi населенна. Рiст населенна в юторп людства був украй нерiвномiрний. В епоху, що передуе лгточисленню, населення Землi збшьшувало-ся не бшьше шж на 0,002 % на рш. У цей перюд населення подвоювалося через кожи 35 000 роив. З початку лгточислення до 1800 р. чисельнють населення зростала на 0,1 % на рш. Подвоювалося воно через кожш 700 роив. Для цих перiодiв характерний по-мiрний прирiст населення Землi. У XIX ст. ввдбувся так називаний «малий» демографiчний вибух—прирiст населення Землi мав темпи до 0,5 % на рш, а в Сврош
— до 1 % на рш Однак значна частина европейсько -го населення м^увала. Якщо в 1800 р. все населення Землi складало 1 млрд. оаб, то в 1900 — 1,6 млрд. о«б. У XX ст. ввдбувся так називаний «великий» де-мографiчний вибух. Темпи приросту населення тдня-лися до 2—2,5 % на рш Останш два-три десятирiччя темпи приросту населення упали до 1,6—1,8 % на рш, але й це дуже висом темпи. У результат! в 1930 р. населення склало 2 млрд., у 1960 — 3 млрд., у 1997 р.
— 5,7 млрд. оаб [8]. На сьогодн кшьшсть населення ощнюеться приблизно у 6,6 млрд. о«б [18].
Таким чином, рют населення е одшею з найва-гомших причиною, що викликае природний розви-ток. Якщо в кра!ш зi зростаючим населенням не буде економiчного розвитку або якщо темпи економiчного зростання менше, нiж темпи росту населення, то в такому сусгальстга виробництво товарiв i послуг на одну особу буде скорочуватися, що призводить до знижен-ня рiвня життя й зростання сощально! напруженостi. Отже, темпи економiчного зростання повинш бути не менше темтв приросту населення. Друга причина природного економiчного росту — прагнення кожно!
людини до найбшьш повного задоволення матерiаль-них i духовних потреб. У цьому змют друга причина природного економiчного зростання—у рост потреб. Але цей висновок не однозначний. 1снуе певний взае-мозв'язок мiж потребами, споживанням i виробницт-вом. З цього приводу в економiчнiй науцi склалося двi концепцл — примата виробництва та примата спо-живання.
Представники першо! концепцИ стверджують, що споживання первинно, а виробництво вторинне i е наслiдком споживання [9]. Зпдно з другою концеп-щею розвиток виробництва, нових видiв дiяльностi i нагромадження багатства породжують новi потреби [10; 11]. Iмовiрно, що щ двi теорп взаемозалежш: виробництво розширюе потреби, а потреби штовхають виробництво вперед. Разом з тим, на думку бiльшостi економют!в, у суспiльствi iснуе закон узвишшя потреб, суть якого в т!м, що як тiльки якась потреба людини задовольняеться, у нього з'являеться iнша потреба, бiльш високого порядку. Вважаеться, що потреби сучасно! людини не мають меж. Хоча в принцип^ напевно, можна задовольнити потреби в окре-мих типах екологiчних продуктов, але число таких титв з розвитком виробництва безупинно зростае.
Висновки про безмежнють потреб характерн для людей европейсько! культури, але iснують i iншi куль-тури; зокрема, буддiйська доктрина говорить, що не-рушимий спокш складае вищий iдеал i що призначен-ням людини е викоршювання як можна бiльшого числа сво!х потреб. Буддизм проголосив, що справжне багатство полягае не у володанш речами, а в помiрних потребах, що обмежуе антропогенний вплив на дов-кшля. Що стосуеться людей европейсько! й азiатсько! культури, то вони вважають, що людина повинна пра-цювати з великою напругою, i ця напруга, розумова й фiзична, повинна винагороджуватися; людина повинна прагнути того, щоб задовольнити в« сво! потреби. Сучасний процес виробництва дiйсно вимагае вели-чезних зусиль [12, с. 24].
С илька mдходiв до градаци потреб сучасно! людини. Один з них розроблений Р. Германом, що видь лив так1 пари потреб: абсолютна i ввдносна, вищого порядку i нижчого, невщкладш i тi, котрi можуть бути вiдкладеними, позитивн та негативш, прямi та непрям^ загальн й особливi, безперервн i переривчасп, постшш та тимчасов^ звичайн та надзвичайнi, дiйснi та май-бутш, iндивiдуальнi та колективш, приватнi та державн [6]. За шшою теорiею, теорi! мотивацi! А. Маслоу, особист! потреби сучасного шдиввда знаходяться у визна-ченш iерархi!. Учений умовно зобразив iерархiю потреб у вид1 шрамвди. С калька iнтерпретацiй пiрамiди потреб Маслоу, основна з яких полягае в тому, що в основi ще! пiрамiди знаходяться фiзiологiчнi потреби
людини, поттм над ними йдуть потреби самозбережен-ня, вiдтворення, змiсту родини, дтей. Поттм йдуть соц-iальнi потреби — у засобах культурного вщпочинку, духовш потреби. Далi — потреби в самоповаз^ виз-нанн статусу людини. У цьому випадку людина прагне володiння не звичайними, а лише престижними товарами. Такими товарами в сучасному економiчному просторi можна вважати екологiчнi товари, виробницт-во i споживання яких сприяють зниженню штегрально-го екологiчного впливу в розрахунку на одиницю спо-живано! продукци. На вершинi коштують потреби са-моствердження, саморозвитку, самореалiзацi! — праг-нення мати так товари, що е тльки в обраних, або !х узагалi н в кого немае [11].
Третя причина еколопчно! спрямованост розвитку нацюнально! економiки полягае в тому, що в суспщьстш виникае необхвдшсть максимально викори-стовувати всi потенщйш можливост для економiчного розвитку i, як наслвдок, прагнення до отримання максимального розмру прибутку, як акумулюються в синтетичному поняттт «потенщал розвитку». Це поняття вiдображае функцюнальш вiдносини мiж елементами реального i гiпотетичного рiвня розвитку системи [13, с. 14]. На цей час найбтьш характерним показником рiвня потенщалу можуть слугувати виробничi потуж-носп, як1 характеризують максимально можливий ви-пуск продукци за певний перюд часу (рiк, квартал, мiсяць) з урахуванням наявного устаткування та трудо-мюткост або продуктивности одинищ устаткування, мютшсть ринку споживання. Виробництво зверх наяв-них потужностей неможливе, тому такий тип розвитку можна назвати гарантованим, адже за сприятливих умов господарювання суб'ект господарювання гаран-товано може сподаватися на отримання еколопчно! продукци в необхвднш юлькосп та якост!
Мотив до максимального використання потешца-лу нацюнально! економши вдало описуеться так зва-ним «капiталiстичним господарським духом», описа-ному в працях М. Вебера i В. Зомбарта [11; 15]. За шмецькою iсторичною школою головними iнтересами суб'екпв господарювання е отримання прибутку i збiльшення капiталу. Крiм того, кашталютичний госпо-дарський дух вiдрiзняеться iндивiдуалiзмом i цим про-тиставляеться докапiталiстичнiй системi, у центрi яко! стояла громада, що ставила серйозн обмеження кожнш людиш. Але, як вщомо, пiдприемець не терпить някого насильства над собою. Дух капiталiзму змушуе пiдприемцiв негативно ставитися до держави з його прагненням обмежити дух iндивiдуалiзму; пiдприемець поклоняеться тшьки заповзятливостт, новаторству у виробництвц рацiоналiзму ведення господарства. Таким чином, конкуренщя змушуе тдприемщв постшно удосконалювати екологiчнi властивост виробництва i
споживання, знижувати витрати, полiпшувати екологь чну яшсть, нарощувати рiвень прибутку. Об'еднання природного та гарантованого типiв розвитку дозволяе говорити про потенцшний розвиток, тобто такий, до якого система виробництва та споживання постшне прагне, але досягнути не може.
Зпдно з четвертим пунктом класифшаци у подал екологiчно спрямованого розвитку на типи використо-вуються просторовi та часовi ознаки. З позици фiзики розвиток означае накопичення ктькюних стамв до пев-ного рiвня, на якому вiдбуваеться яюсний прорив. Зпдно з основним фiлософським законом переходу певно! кiлькостi у яшсть накопичення ктьюсних змiн в нацю-нальнш економiцi дозволяе говорити про перехщ на новий рiвень господарювання, який характеризуеться використанням техшки з новими еколого-економiчни-ми параметрами, формуванням еколопчно! свщомостт виробнишв та споживачiв, замшою природних матерь алiв або штучними ресурсами, або використання ре-сурав, що переробляються багаторазово. Значний вне-сок у розробку теорi! розвитку та визначення мiсця еко-лопчних компонент внесли Дж. К. Гэлбрейт i Е. Пестель [15; 16]. Дослщжуючи працi цих вчених, можна сформулювати так принципи забезпечення екологiчно! спрямованост розвитку нацюнально! економши:
1) домiнуюча сфера екологiчних послуг i еколо-гiчна яшсть життя населення;
2) рiвень економiчного розвитку забезпечувати-ме задоволення потреб в еколопчних товарах та по-слугах не лише привiлейованим прошаркам спожи-вачiв, а й бiдним;
3) швидке виникнення нових екологiчних потреб i порiвняно швидке !хне задоволення;
4) безперервне еколопчне навчання пращвнишв, споживачiв продукци;
5) пiдтримка в надежному стан навколишнього середовища;
6) необхвдшсть дбайливого ввдношення до основ-них непоновлюваних ресурсiв;
7) згортання екологонебезпечних технологiй.
На сьогоднi можна констатувати факт, що в
бiльшостi випадшв кожен тип розвитку нацюнально! економiки пройшов iсторичний шлях, у ходi якого вiдбувалися кiлькiснi i яшсш змiни. Тому виникае проблема перюдизаци кожного типу розвитку у час^ Значний внесок у розробку теорп про етапи економiчного росту вшс У. Ростоу [14]. Ним було видiлено шiсть етатв економiчного росту, на яких ввдбуваеться по-ступова змiна мотивiв господарювання та тдвищення значущост екологiчно! компонент в розвитку: тра-дицiйне суспшьство, перiод створення умов для зле-ту, злiт, рух до зршостт, стадiя високого масового споживання, пошук якост життя. Початковi етапи розвитку
гocпoдapcькнx пpoцeciв xapaктepнзyвaлнcя дoмiнyю-чoю кoнцeпцieю бeзмipнoгo нapoщyвaння кiлькocтi cпoживaниx пpиpoдниx pecyp^ з oглядy но ïx шви-чepпнicть то бeзплaтнicть. Пepexiд дo pннкoвиx вiднo-син внcyвae pяд нoвиx вимoг дo здiйcнeння ^o^^ виpoбнидтвa то cпoжнвaння, a caмe oбмeжeнicть ^и-poдниx pecypciв то внcoкa ïx вapтicть, щo cтимyлюe дo пoшyкy нoвиx мeтoдiв гocпoдapювaння. У идо yмo-вax виникae нeoбxiднicть фopмyвaння eкoлoгiчнoï cвiдoмocтi виpoбникiв то cпoживaчiв i вiдбyвaeтьcя пocтyпoвий пepexiд дo cтaдiï пoшyкy яюсп жигтя, но якiй но пepeднiй плон внcyвaeтьcя дyxoвний poзвнтoк людини. В eкoнoмiцi з'являються pнcн пocтiндycтpi-aльнoгo типу eкoнoмiчнoгo pocтy. Ц oзнaчae, щo но пepшe мювд виxoднть людиш з йoгo eкoлoгiчнимн пoтpeбaмн. Зpocтae poль ноуки, вoнa cтae opгaнiчнoю чacтинoю виpoбнищ•вa. Biдбyвaeтьcя пepexiд дo кво-лiфiкoвaниx poбiтникiв ycix фyнкцiй пpямoгo у^овл-iння cвoeю пpaцeю, тoбтo фaктичнo фopмyeтьcя ca-мoвpядyвaння. Пpн цюму mдвищeння eкoлoгiчнoï кэм-пeтeнцiï cтae iнcтpyмeнтoм rapeproro зpocтy.
Остонню пoзидiю сктадоють типи eкoлoгiчнoï cпpямoвaнocтi poзвнткy зо тeмпaмн. Piвнoмipний poз-вигок вiдбyвaeтьcя зо yмoв, щo чepeз piвнi пpoмiжкн чосу cпocтepiгaeтьcя тoй сомий темп (у вiдcoгкax). Пpн цьoмy гемпи мoжyть oпнcyвaтиcя apнфмeтичнoю, reo-мeтpичнoю пpoгpecieю o6o eкcпoнeнцiaльнoю зaлeж-шстю тeмпiв poзвнткy вiд чиннишв, щo йoгo с^ичи-няють. Heдифepeнцiйoвaний poзвнтoк мae мicцe, кoлн вiдтвopюютьcя темпи eкoнoмiчнoгo pocгy Пpн нолвшси бiфypкaцiй poзвнтoк xapaктepнзyeгьcя як камб^вший. Чepeз piзкy нecтiйкicть i xaoтичнicть точки бiфypкaцiï' нaцioнaльнa eкoнoмiкa мoжe пepeйти вiд piвнoвaжнoгo стону дo piвнoвaжнoгo (вiд зaкpнтocтi дo зaкpнтocтi з нoвимн пapaмeтpaмн фyнкцioнyвaння), ввд piвнoвaж-нoгo стону дo нepiвнoвaжнoгo (зaкpнтa eкoнoмiкa cтae вiдкpнтoю), ввд нepiвнoвaжнoгo стону дo piвнoвaжнo-го (вiдкpнтa eкoнoмiкa пepeтвopюeтьcя в зо^ту) i ш-piвнoвaжнoгo стону дo нepiвнoвaжнoгo (вiдкpнтa ero-нoмiкa oбиpae нoвий шляx poзвнткy). Xaoc yтвopюe нoвий eкoнoмiчний «пopядoк», нoвий rnrax poзвнгкy, щo cлyгye зacoбoм rapexo^ но iншy тpaeктоpiю poз-витку i e cвoepiднoю плaтoю зо мoжливicть poзвнткy, дaнинoю, щo виплaчyeтьcя пpиpoдi зо вipoгiдний, aлe ж зовжди здiйcнeний пpoгpec [20].
Opгaнiчний poзвнтoк пpипycкae нeoбxiднicть ди-фepeнцiйoвaнoгo eкoнoмiчнoгo poзвнткy piзниx лaнoк мaкpoeкoнoмiчниx пpoцeciв в нaцioнaльнiй eкoнoмiцi, ocнoвy якoгo cклaдae кoнцeпцiя opгaнiчнoгo eкoнoмi-чнoгo pocгy [16]. Ha ocнoвi nieï кoнцeпцiï мoжнa pe-кoмeндyвaти тж1 пpинцнпн poзвнгкy, якиx говинш дoт-pнмyвaтнcя дepжaвa пpн зaбeзпeчeннi eкoлoгiчнoï cпpямoвaнocтi дьoгo пpoцecy:
1. Одн лонки нaцioнaльнoï eкoнoмiкн говинш cпoвiльннти тeмпн cвoгo pocтy для зaбeзпeчeння зни-жeння piвня викидiв, cкндiв то вiдxoдiв, a iншi, твт-ки — збiльшнтн.
2. Жoднa лонга нaцioнaльнoï eкoнoмiкн ш говин-m зaбeзпeчyвaтн cвiй eкoнoмiчний poзвнтoк зо paxy-нoк iншиx.
3. Пpoгpecивнi зpyшeння в oдниx лaнкax пoвиннi cyпpoвoджyвaтнcя токими ж зpyшeннями в iншиx.
4. Збepiгaeтьcя динaмiчнa eкoлoгiчнa piвнoвaгa но вж лaнкax гocпoдapcькoï дiяльнocтi (мaкpo-, мe-дia-, мiкpopiвняx).
Циклiчннй poзвнтoк e вiдoбpaжeнням зaгaльнoï зaкoнoмipнocтi, щo пoлягae в тому, щo пepioдн швид-кoгo тeмпy eкoнoмiчнoгo pocтy i зpocтaння тeмпiв зоб-pyднeння дoвкiлля змiнюютьcя пepioдaмн пoвiльнoгo pocтy o6o пaдiння oбcягiв виpoбнищ•вa i cпoжнвaння то пoлiпшeнням зaгaльнoгo eкoлoгiчнoгo стону.
Токим чннoм, чiткe poзмeжyвaння гонять «eкo -лoгiчний poзвнтoк» то «eкoлoгiчнo cпpямoвaний poз-внтoк», внзнaчeниx в цiй poбoтi, дoзвoляe Bикopиc-тоння зaпpoпoнoвaниx клacнфiкaцiйниx oзнaк визно-чae cпeцнфiкy пpoцeдypн oцiнкн piвня peзyльтaтiв зо-бeзпeчeння eкoлoгiчнoï cпpямoвaнocтi poзвнткy ноцю-нaльнoï eкoнoмiкн i cтвopюe пepeдyмoвн для тдви-щeння cтyпeня ïx кepoвaнocтi. Одшк устшш в^ь шeння eкoлoгiчниx пpoблeм у вггчизнянш eкoнoмiцi нeмoжливo бeз змiни icнyючoгo мexaнiзмy дepжaв-нoгo peгyлювaння eкoнoмiчнoгo poзвнткy, пpaктнчнa дiя яюго но cьoгoднi cyпepeчнть пoтpeбaм зaxиcтy нaвкoлишньoгo cepeдoвнщa. Токий пepexiд дo eкoлo-гiчнoï cпpямoвaнoгo poзвнткy ш гальки вiдпoвiдaв би вимoгaм кoнцeпцiï cтiйкoгo poзвнткy, зacнoвaнoï но гapмoнiчнiй взaeмoдiï eкoнoмiчниx i eкoлoгiчниx ime-peciв дepжaвн, aлe й с^ияв би cтвopeнню нoвиx, юн-кypeнтoздaтниx виpoбнищ•в, opieнтoвaниx но eroreM-i^ мaйбyтньoгo.
Лiтература
1. Пустовойт О. Кшьюсш то якicнa cклaдoвi eкo -нoмiчнoгo poзвнткy Укpaïни: yпpaвлiнcькi acпeктн / О. Пycтoвoйт // Екoнoмiкa Укpaïнн. — 2006. — № 2. — С. 20 — 26. 2. Веклич О. Уpaxyвaння пpиpoднo-го копполу як бaзoвoгo кoмпoнeнтa eкoнoмiчнoгo poз-вигку Укpaïнн / О. Beклич, Т. Яxтeeвa // Екoнoмiкa Укpaïни. — 2004. — № 12. — С. 73 — 80. 3. Дол^ iiiiiííí М. Актуольш зовдоння iнтeнcнфiкaцiï' coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв Укpaïнн / М. Дoлiш-ний // Peгioнaльнa eкoнoмiкa. — 2005. — № 2. — С. 7 — 15. 4. Економiчний poзвитoк У^оши: шсти-тyцioнaльнe то pecypcнe зaбeзпeчeння : мoнoгpaфiя / О. М. Aлимoв, А. I. Дaнилeнкo, В. М. Tpeгoбчyк то iн. ; HAH Укpaïнн, Обитаний iн-т eкoнoмiкн . — К. :
Об'еднаний iH-т економiки НАН Укра!ни, 2005 . — 540 с. 5. Клебанова Т.С. Порiвняльний аналiз piBHH соцiально-економiчного розвитку регiонiв Укра!ни / Т. С. Клебанова, А. I. Талащенко, Л. С. Гур'янова // Статистика Укра!ни. — 2005. — № 3. — С. 57—60. 6. Вайцзеккер Э. Фактор четыре. Затрат — половина, отдача — двойная. Новый доклад Римскому клубу / Э. Вайцзеккер, Л. Ловинс. — М. : Academia, 2000.
— 400 c. 7. Закон Украши «Про оподаткування при-бутку тдприемств» // ВВРУ. — 2002. — № 33. — Ст. 238. 8. Харрод Рай Ф. К теории экономической динамики: Новые выводы экономической теории и их применение в экономической политике / Ф. Рай Харрод / Ассоциация российских вузов ; [пер. с англ. И. К. Дашковского], под ред. Л. П. Куракова. — М. : Гелиос АРВ, 1999. — 160 с. 9. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг / Акад. нар. хоз. при Прав. РФ ; [пер. с англ.: О. В. Буклемишева и др]. — М. : Дело Лтд, 1994. — 688 с. 10. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов (книги I—III) / А. Смит / РАН, Ин-т экономики; отв. ред. Л. И. Абалкин. — М. : Наука, 1993. — 572 с.
11. Экономическая теория : Хрестоматия / сост. Е. Ф. Борисов. — М. : Высш. шк., 1995. — 447 с.
12. Лавров Е. И. Экономический рост: теории и проблемы : Уч. пособ. / Е. И. Лавров, Е. А. Капогузов.
— Омск : Изд-во ОмГУ, 2006. — 214 с. 13. Страте-пчне управлшня потенщалом тдприемств (Моногра-фiя) / НАН Украши. 1н-т економiки промисловост / Б. Г. Шелегда, Н. В. Касянова, А. Я. Берсуцький та ш
— Донецьк : ДонУЕП, 2006. — 219 с. 14. Вебер М. История хозяйства. Город. / М. Вебер / Институт социологии РАН; Московская высшая школа соц. и экон. наук / Г. Э. Кучков (отв. ред.), Н. Д. Саркитов (отв. ред.); [пер. с нем.]— М. : Коано-Пресс-Ц, 2001. — 576 с. 15. Гэлбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества / Дж. К. Гэлбрейт [пер. с англ.] — М. : Прогресс, 1979. — 406 с. 16. Mesarovich M. Manking and the Turning Point / M. Mesarovich, E. Pestel. — N.Y., 1974. 17. Rostow W. The Stages of Economic Growth, Cambridge (Mass.), 1960. 18. http:/ /www.languages-study.com/demography/demography-tendencies.html. 19. Статистичний щорiчник Укра!-ни за 2006 рш / Держкомстат Украши; за ред. О. Г. Осауленка. — К. : Консультант, 2007 . — 551 с. 20. http://orel.rsl.ru/nettext/economic/erohina/2 -4.html
Попова О. Ю. Сутшсть та види еколопчнот спрямованост розвитку нащональнот економжи
ШдГрунтям забезпечення розвитку е викори-стання природних сил та природних умов, за до-помогою яких ввдбуваються процеси виробництва
та споживання. Проте надання ч^ких рекомендацш щодо визначення вiрогiдних взаемозв'языв мiж темпами економiчного розвитку нацюнально! еко-номши i змшою стану навколишнього середови-ща, оцшки рiвня впливу стану довкшля на можли-вост здшснення цього процесу становлять певну методолопчну проблему Метою статп е визначення та уточнення сутност та визначення основ-них класифжацшних ознак еколопчно! спрямова-ност розвитку нацюнально! економши.
Ключовi слова: еколопчна спрямованють, регю-нальний еколопчний розвиток, еколопчна безпека.
Попова О. Ю. Сущность и виды экологической направленности развития национальной экономики
Основой обеспечения развития является использование естественных сил и естественных условий, с помощью которых происходят процессы производства и потребления. Однако предоставления четких рекомендаций относительно определения достоверных взаимосвязей между темпами экономического развития национальной экономики и изменением состояния окружающей среды, оценки уровня влияния состояния окружающей среды на возможности осуществления этого процесса составляют определенную методологическую проблему. Целью статьи является определение и уточнение сущности и определение основных классификационных признаков экологической направленности развития национальной экономики.
Ключевые слова: экологическая направленность, региональное экологическое развитие, экологическая безопасность.
Popova O.Yu. Essence and types of ecological orientation of development of national economy
Basis of providing of development is the use of natural forces and natural terms which processes of production and consumption are by. However grants of clear recommendations in relation to determination of reliable intercommunications between the rates of economic development of national economy and change of the state of environment, the estimations of level of influence of the state of environment on possibility of realization of this process make a certain methodological problem. The purpose of the article is determination and clarification of essence and determination of basic classification signs of ecological orientation of development of national economy.
Key words: ecological dimension, regional ecological development, ecological safety.
