CC BY
35
Key words: postage stamps, stamps, money, monetary policy, postal services, revolutionary events, philately.
УДК 008:2
I. В. Петрова
РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС В СУЧАСН1Й УКРА1Ш: ПРОБЛЕМА
ТИПОЛОГП
У cmammi np0aHani30eaH0 передумови виникнення й розвитку розважальних комплекЫв, виявлено гхш суттeвi ознаки та функщональне навантаження. Запропоноване авторське визначення поняття «розважальний комплекс». Здтснено спробу типологiзацu розважальних комплекЫв та виявлено гхш стльш риси. Обхрунтовано чинники, що впливають на зм^тову складову розважального комплексу та визначають вектор йогорозвитку.
Клю^о^^ слова: розважальний комплекс, типологiя, дозвшля, розваги, функци, тфраструктура, мережа.
За роки незалежносп у сощальному й культурному npocropi Украши вщбулися радикальш змши, що обумовили появу нових культурних зразюв, стилей життя та дозвшлевих практик. Актуальшсть нашого дослщження обумовлена вивченням ново! шституцп сощально-культурного простору сучасного мюта - розважального комплексу, який швидко перетворився на найпопуляршший серед наших стввтизниюв центр вщпочинку.
Проте, не зважаючи на розвиток у сощально-культурнш практищ подiбних закладiв дозвiлля, у вiтчизнянiй науковш лiтературi визначення й розкриття таких понять як «розважальний центр», «багатофункцюнальний комплекс», «тематичний розважальний комплекс», «амейний розважальний центр», «дитячий розважальний комплекс» вщсутш.
Виняток становлять хiба що поодиною працi, серед яких необхщно назвати дослiдження Н. 1ванечко («Основш тенденцп iнтеграцiйних процесiв на ринку торговельно-розважальних послуг Украши»), Т. Успенсько! («Основш тенденцп розвитку дитячих розважальних зон та центрiв дозвiлля в торгово-розважальних комплексах великих мегаполiсiв Украши»), В. Стально! («Индустрия развлечений: тенденции развития»), яю присвячено аналiзу процеав формування шдустрп дозвiлля й розваг в цшому та розважальних зон зокрема.
Не знайшли достатньо грунтовного вiдображення у науковiй лiтературi й питання типолопзацп розважальних комплексiв, що обумовлено новизною для в^чизняно! науки вищеозначеного питання. Частково цю проблему виршують, у межах сво!х наукових штереав та завдань, архiтектори (Х.А. Бена!, О. Лукаш, О. Соловей, К. Теслер), сощологи (I. Вшшкова, Ю. Ланкiнен), педагоги (О. Кудшова, М. Монастирська), економiсти (К. Георпадю, Р. Гюлумян).
Доволi грунтовно проблематика розважального центру як важливого елементу соцiально-економiчноi й культурно! iнфраструктури мюького простору вивчаеться у межах урбашстики, а процеси моделювання й конф^урацп мiста, шляхи його оптимiзацii, трансформацп iнституцiйних структур, змiни iндивiдуальних мотивацш i переваг населення, привертають увагу багатьох дослщниюв (Д. Брук «История городов
будущого», Р. Bernypi, Д.С. Браун, Ст. Айзенур «Уроки Лас-Вегаса. Забытый символизм архитектурной формы»; Ск. Маккуайр «Медийный город: медиа, архитектура и городское пространство»; Р. Флорща «Кто товй город? Креативная экономика и выбор места жительства»).
Вивченню феномена устшносп розвитку розважальних центрГв сприятиме типолопчний аналiз означених нами шститупв, що дозволить виявити й обгрунтувати хаpактepнi риси та специфГку 1хньо'1 дiяльностi.
Тому метою нашого досл1дження е змiстовий аналiз поняття «розважальний комплекс», а також аналiз процесу формування мepeжi розважальних комплексГв у контeкстi 1хньо1 типолопзацп.
Насамперед, нeобхiдно акцентувати увагу на тому, що единого визначення поняття багатофункцюнального розважального комплексу в Укрш'ш ще не сформовано Однак, прототипами сучасних розважальних комплексГв, на нашу думку, можна вважати будинки (палаци) культури у районних центрах i мютах та сшьсью (сeлищнi) клуби, що виникають в Укрш'ш ще у 20-30-х роках минулого столГття. багатопрофшьш та багатофункцiональнi заклади вони набувають неабиякого розвитку у повоенш 50-тi роки. Якщо однопpофiльнi дозвiллевi установи дотримуються конкретного напряму дiяльностi, об'еднуючи людей piзних соцiальних характеристик на основi спiльного iнтepeсу та спшьних потреб (полiтичних, вiйськових, науково-техшчних, естетичних, спортивних, розважальних, тематичних), то багатопрофшьш функцюнують як культуpно-дозвiллевi комплекси й центри, в межах яких дiють piзноманiтнi гуртки, секцп, об'еднання, майстерш, iгpовi кiмнати. Доволi часто завдання й цш однопpофiльних традицшних закладiв культури на eтапi !х становлення трансформуються, а то й повнiстю змшюються у пpоцeсi подальшо'! дiяльностi й внаслщок розширення кола функцiй, що призводить до поступового перетворення закладiв на багатопрофшьш установи.
Згщно з класифкащею Urban Land Institute (США), багатофункцюнальним або мультифункцiональним комплексом вважаеться об'ект, що мае три або бшьше незалежних одне вiд одного функцюнальних призначень й отримуе вщ них прибуток. Водночас таке визначення не враховуе сощального й культурного призначення розважального комплексу, а конкретшше - його сощально'! та культурно! ефективносп.
Розважальнi комплекси - доволi складнi й, водночас, унiкальнi заклади дозвшля. Числeннi функцп, концентруючись у дозвшлевш дiяльностi подiбних закладiв, створюють величезну кiлькiсть piзноманiтних конфiгуpацiй. До того ж, процес реалГзацГ! цих функцiй здiйснюеться пiд постiйним впливом зовшшшх чинникiв, що нeобхiдно враховувати, аналiзуючи дiяльнiсть подiбних закладiв.
Зважаючи на те, що у сучаснш культуpологii вiдсутнi пpацi, у яких би висв^лювалося питання класифiкацii саме розважальних цeнтpiв, вважаемо за доцшьне врахувати «тpадицiйнi» пiдходи до типолопзацп культурно-дозвшлевих комплeксiв, що використовуються вченими й практиками у сощально-культурнш сфepi сучасностi. Це дозволить нам здшснити спробу авторсько'! типологiзацГi розважальних комплекав, мiж рГзними видами яких, на нашу думку, юнують i суттевi роз6ГжностГ, що визначають спeцифiку дГяльносп певного виду розважального комплексу, i спГльнГ ознаки, якГ дають тдстави для об'еднання сукупностГ рГзних закладiв в одне поняття «розважальний комплекс».
Поняття «типолопя» розглядаеться нами як науковий метод, що грунтуеться на групуванш об'ектiв за допомогою певно'1 узагальнено'1 модeлi й використовуеться з метою вивчення i розкриття ютотних рис, функцГй, спeцифiки оpганiзацГi дГяльносп розважальних комплексГв. НауковцГ (Ж. Атаянц (РосГя), Дж. 1он (ФранцГя), С.
Мамбеков (Роая), Дж. Трш (Нiмеччина) типологiзують культурно-дозвiллeвi заклади за:
- юльюсним складом (вiд невелико1 кiлькостi oci6 до чисельних мiжнародних PyxiB);
- напрямом дiяльностi (вщ внутршньо"1 роботи закладу до впливу на навколишне середовище шляхом просв^ницько1, розважально-рекреацшно1, профорiентацiйноï, сощально-культурно1 дiяльностi);
- демографiчною ознакою (вiд сiльських, селищних, районних закладiв культури й дозвшля до мюьких та загальнодержавних);
- функцюнальною ознакою (вiд монофyнкцiональних i спецiалiзованих до полiфyнкцiональних закладiв);
- статевою ознакою (гомогеннi й гетерогенш об'еднання);
- соцiальними орiентацiями (студентсью, жiночi, пiдлiтковi оргашзаци, клуби для вшськових вчителiв тощо);
- змютом дозвшлево1 дiяльностi (спортивнi, мyзичнi, релшйш, лiтератyрнi об'еднання);
- вiком учасниюв клубу (молодiжнi, пiдлiтковi, особи похилого вшу).
Iнодi критерiями типолопзацп виступають цiлi та способи оргашзацп дозвшлево!' дiяльностi (наприклад, гурток бiсероплетiння, клуб шахматиспв), або ж провiдною е структура розважального закладу (як-от аквапарк, веллнесс-центр або дендропарк), що й визначае специфшу його дiяльностi.
На думку нiмецького вченого В. Окенфельса, доцшьно розглядати культурно-дозвiллевi комплекси, класифiкyючи ïx на:
- заклади, спрямоваш на створення й популяризащю культурних, мистецьких чи художшх цiнностей (палаци та будинки культури, культурно-мистецью комплекси);
- заклади, провщними фyнкцiями яких е розважальна, оздоровча або ж спортивна робота (культурно-спортивш комплекси, рекреацшш центри, розважально-рекреацiйнi центри);
- заклади, головними для яких е сощальна робота (наприклад, з «важкими» пщл^ками, iнвалiдами), професiйна орiентацiя, надання сощально-культурно!' допомоги людям похилого вшу, емшрантам, жiнкам (соцiально-кyльтyрнi центри, сощальш клуби).
1снуе й думка, щодо яко"1 доцiльною видаеться типологiзацiя розважальних закладiв за територiальною ознакою. Зпдно тако"1 класифшацп розважальнi комплекси подшяються на:
- такi, що функцюнують у мють Вони розмiщенi на перехресп магiстральниx автомобiльниx й тшохщних шляxiв у громадських центрах мюта (району, мiкрорайонy) i дiють, зазвичай, у стрyктyрi торговельно-розважальних комплексiв;
- таю, що функцюнують у вщпочинкових зонах. Таю заклади утворюються переважно на курортних чи паркових територiяx, на узбережж1, й спрямованi на задоволення потреб вiдпочиваючиx та жшешв прилеглих територiй;
- розважальнi комплекси у системi вiдпочинковиx закладiв, що розташоваш виключно на територп закладiв вiдпочинкy й обслуговують лише вщпочиваючих [4, с. 20].
Нам видаеться доцшьним виокремити тi особливостi, яю притаманнi лише розважальним комплексам i вiдрiзняють ïx вiд будь-якого шшого дозвiллевого закладу. До найважливiшиx з них, що впливають на змютову складову розважального комплексу, на нашу думку, належать:
- оргашзащя дозвшлевого простору закладу;
- наявшсть функцюнальних зон, розрахованих на конкретну аудитор^;
- iнтеграцiя в однiй установi рiзних функцiй та напрямiв дiяльностi;
- створення архiтектурного образу, внутршньо'' iнфраструктури закладу, що визначають вектор його розвитку.
Серед розважальних закладiв найпоширешшими е дитячг та сгмейт розважальнг комплекси. Вони розмщуються в окремих примщеннях (стацiонарних чи тимчасових) або ж функцюнують як структурна складова шшого закладу (наприклад, торгово-розважального центру або музею). Зазвичай, дитячi й сiмейнi розважальнi комплекси пропонують стандартний перелiк дозвiллевих послуг, що обмежуеться наявшстю iгрових автоматсв й симуляторiв для дiтей, настшьним хокеем або футболом, дартсом, лабiринтами й повiтряними гарматами, автодромом, телевiзором або кiнотеатром, дитячим кафе й пiцерiями, комп'ютерами, гойдалками, боулiнгом. Прикладами таких закладiв в Укршш можуть бути дитячi розважальнi центри «Веселий вулик», «Майстерня розваг», «Казкове свято», клуб дозвшля «Ескалiбур», дитяче мютечко «Ажур», а також сiмейно-розважальнi комплекси «Троткалпарк» (майже 2000 кв. м), «1гроленд» (бiльше 1500 кв. м дитячих розваг), центр сiмейного дозвшля «Дивосвт» (площа складае поанд 6000 кв. м) та шшь
У мютечку для дiтей «Кiдландiя» (Ки'в), що розташоване на територп розважального центру «Блокбастер», функцiонують такi iгровi зони як фiтнес-клуб, страхова компашя, туристична агенцiя, фотостудiя, детективна агенщя «Шерлок», салон прикрас, радiостанцiя «Кiдландiя FM», телестудiя «Кiдландiя FM», караоке-клуб, салон фокусника «Фокус-покус», фабрика печива та iншi iгровi активностi.
У мют професiй «Kidswill» (Ки'в), який вщкрито у ТРЦ «Арт-молл», працюють станци комунально'' служби, пожежникiв, будiвельникiв, вiдкрито супермаркет, теле- й фотостуд^, пошту, суд, феому, лiкарню, шоколадну фабрику тощо.
Здiйснений нами аналiз практично'' дiяльностi подiбних закладiв дозволяе розглядати дитячий (амейний) розважальний комплекс як такий, метою якого е оргашзащя дозвшля дитини (або уае'' ам'') шляхом надання 'й розважальних послуг. Водночас, маемо наголосити на необхщносп розважальними закладами неперервно вдосконалювати дозвiллевi послуги, оновлюючи й видозмшюючи сво'' об'екти з метою утримання ключово'' аудитора.
Розважальт центри у систем1 торг1вельних зон (молл1в та пауер-центр1в) утворюють другу групу розважальних комплекав. Розважальна складова притаманна бшьшосп функцiонуючих та споруджуваних торговельних об'екпв сучасного суспiльства, оскiльки значно тдвищуе конкурентоспроможнiсть i привабливiсть закладу. Першi паростки тако'' спiвпрацi датуються 80-ми роками ХХ ст., коли у мережi громадського харчування (ресторанах, кав'ярнях, барах) почала використовуватись так звана «функщональна музика», покликана сприятливо впливати на вщвщувача, «затримуючи» його у заклада
З того часу, економюти-управлшщ наголошують на синергетичному ефектi розважальних i торговельних зон: «Створити живу атмосферу, вщчуття людсько'' присутностi можливо у будь-якому районi мiста завдяки оргашзаци багатофункцiонального комплексу, у якому можна сконцентрувати усе необхщне для роботи, вщпочинку та життя» [6]. У цьому контекст культурi доводиться дотримуватись вщповщних правил гри: вона змушена популяризувати сво'' послуги та блага, розробляти рекламш слогани, використовувати у процес просування свого продукту щнники, зазираючи у непритаманнi для не'' рашше куточки - торговельш центри. Нiвелювання меж мiж культурним й розважальним обслуговуванням, задоволенням духовних потреб та здiйсненням покупок, глядачем i видовищем - саме
такою е мета сучасного торговельно-розважального комплексу.
Втизняний ринок розважальних комплексiв у мережi торговельних центрiв активно формуеться в Укршш з 2005-2006 рр. Десятилггтя тому вiн представлений в основному зоною фуд-корту i кшотеатром. Проте в останш роки тенденци суттево змiнюються: проблема одноманiтностi дозвшлевих послуг спонукала до залучення у дiяльнiсть розважального комплексу мережевого оператора, що дозволило налагодити в одному примщенш роботу здавалось би несумюних за призначенням об'ектив: ковзанки, океанарiyмy, скеледрому, центру вiртyальниx розваг, концертного залу, парку атракцюшв, автодрому тощо. Як приклад, розважальний комплекс в ТРЦ «Ритм» обшмае площу у 10000 кв. м i охоплюе боулшг-клуб «Вгтамш», бiльярд-клyб «Парадиз», диско-клуб «Карамель», комп'ютерний клуб «Станщя», iгровi автомати, тцерп, кафе i ресторани, дитячi кiмнати, конферец-зали. Розважальний комплекс у ТРЦ «Караван MegaStore» мае ковзанку (1105 кв.м), кшотеатр, боулшг, шровий центр для дiтей, бшьярд, кафе, бари й ресторани швидкого харчування.
У ТРЦ «Арт-молл» вщкрито арт-галерею, на територи яко"1 оргашзовуються мyльтимедiйнi виставки xyдожникiв рiзниx чаав. Метою таких проекту е проведення систематичних аyдiовiзyальниx шоу, що об'еднують у единому виставковому просторi рiзноманiтнi кyльтyрно-мистецькi твори вiдомиx вiтчизняниx i зарyбiжниx митцiв. У xолi ТРК «Блокбастер» влаштовуються концерти класично1 музики, а послухати твори найвидатшших композиторiв вiдвiдyвач центру може, смакуючи каву, куплену у кав'ярш, розташованiй поруч. У ТЦ «Аркадiя», «Променад» i «Караван» проводяться безкоштовш анiмацiйнi програми для д^ей, а у вихщш органiзовyються театралiзованi вистави.
Синтез дiяльностi торговельних, розважальних, рекреацшних та оздоровчих напрямiв дiяльностi породжуе у великих мютах Украши (Днiпропетровськy, Донецьку, Одесi, Харков^ Львовi, Запорiжжi та, особливо, в Киев^ мегаплекси, сxильнi до ппермасштабносп. Водночас, особливiстю в^чизняно1 шдустрп дозвшля е наявшсть мережевих операторiв лише у небагатьох сегментах ще"1 сфери: зокрема, мережi боyлiнгy «Вiтамiн», мереж дитячих розважальних комплексiв «1гроленд», мереж кiнотеатрiв «Кiностанцiя», «Кiносистема», «Кронверк Сшема», «Одеса Кiно», «Баттерфляй», «Лiнiя кшо», «Мультиплекс-Холдинг», «IMAX 3D». Повна вщсутшсть операторiв iншиx видiв розваг дозволила операторам торпвельних мереж (серед яких -i мiжнароднi мережевi оператори), додати до свого бiзнес-портфелю й розважальш послуги. Зокрема, 2008 р. французька група «Auchan» вiдкрила украшське представництво «Ашан-Укра1на», яке займаеться бyдiвництвом i розвитком гiпермаркетiв та торговельно-розважальних центрiв. Приxiд в Украину транснацюнальних компанiй свiдчить про включення в^чизняного ринку iндyстрiï дозвiлля у мiжнародний ринок.
До третьо"1 групи розважальних комплекав, на нашу думку, належать парки розваг (парки культури i вщпочинку, тематичш парки, парки атракцюшв, аквапарки). З друго"1 половини минулого столiття парки трансформуються у розважальш комплекси, що виконують рiзноманiтнi функцп (просвiтню, рекреацiйнy, соцiальнy, виховну, культурну, еколопчну). Парковi комплекси пропонують великий асортимент дозвшлевих послуг: творчi заходи, гольф, тешс, велосипеднi прогулянки, плавання, екскурсп, гральнi майданчики для д^ей, кyльтyрно-мистецькi клуби, групи здоров'я. У парках використовуються рiзноманiтнi форми дозвiллевоï роботи: вистави балету на вод^ вечори вiдпочинкy для дорослих, iгровi конкурси, спортивнi змагання, рекреацiйнi програми.
Рекреацтно-розважальт та спортивно-розважальт заклади (пейнтбольш
клуби, веллнесс-центри, СПА-салони, фГтнес-центри) утворюють наступну групу розважальних комплексГв. В Укрш'ш популярнiстю користуються мережа розважальних центрiв «Турбша», розважальний центр «Пшг-понг простiр Master», спортивно-розважальний центр «Боулiнг-клуб «Джамбо», спортивно-розважальний комплекс «1мперГя-спорт», розважальний комплекс «КосмГкс», «Гщрозона» та iншi. Яскравим прикладом ще'1 групи розважальних комплексiв е «ARENA Entertainment» iз такими напрямами як «Arena Beer House», «Arena SportZone», «Casino Arena», «Arena Night Club», «Street Dance Place».
П'яту групу охоплюють розважально-вгдпочинковг комплекси (центр народознавства «Мамаева Слобода», парк-кемтнг «Кшвська Русь», етнографiчний комплекс «Украшське село», комплекс вщпочинку «Люотель», готельно-розважальний комплекс «Ферма», ресторанно-розважальний комплекс «Зевс», розважальний комплекс «Конунг», шшГ), метою яких е оргашзащя ефективного вiдпочинку людини шляхом удосконалення ïï дозвiлля. Серед основних принципiв дозвiллeвого обслуговування у розважально-вщпочинкових комплексах можна назвати таю: шдивщуальний пiдхiд, комплекснiсть в оргашзацп дозвiллeвих заходiв, систематичнiсть проведення дозвшлевих заходiв та 1'х цiлеспрямованiсть, свобода вибору та добровшьшсть участi, театралiзацiя, синтез усiх видiв мистецтв.
Спецгалгзованг розважальнг центри (психотерапевтичний розважальний центр «Шандарашка» квест-центр «Escape Quest», численш квест-кiмнати) орieнтуються на конкретну цшьову аудиторiю, забезпечуючи ïï певним перелГком дозвiллeвих послуг. Саме ця обставина дозволяе нам стверджувати, що спецiалiзованi розважальш центри мають неабиякi перспективи i, водночас, обмежеш у своему розвитковi споживацькою спроможнiстю (культурною, сощальною, економiчною) цшьово'1 аудиторп. Водночас, шновацшний, неапробований формат спецiалiзованого розважального комплексу хоча й мютить у сво'1и реалiзацГï неабиякi ризики (вiд фшансових до обмежено'1' аудиторп, яку привертатиме лише запропонована у певному комплекс спецiалiзацiя), а проте мае неабияю перспективи розвитку. У великих мютах «класичнi» розважальнi комплекси потужно розвиваються i незабаром 1'хня кГлькГсть, на думку багатьох науковщв та практиюв, досягне критично'1' межi. Цей фактор сприятиме розвою жорстко'1' конкуренцп. I саме акцентування на спещалГзацп допоможе покращити не лише соцiальну ефектившсть дозвiллeвого обслуговування, але й фшансовГ показники та економiчну доцГльнГсть пщтримки подГ6них проектiв. Щоправда, лише за умови врахування таких чинникГв як попит населення на спещашзовану послугу, мюцерозташування розважального об'екта, наявнiсть конкуренцп (особливо, якщо йдеться про невеличке мюто або про сГльську мГсцевють) тощо.
Аналiз типолопчно'1' системи розважальних комплексГв дозволяе нам окреслити спшьш риси, серед яких:
- дотримання в роботГ розважальних закладГв принцитв рекреацГйностГ, розважальностГ й отримання задоволення;
- обслуговування вщвщувачГв з урахуванням 1'хшх культурно-дозвГллевих ГнтересГв i запитГв, вГку, соцГального статусу, сГмейного стану, професшного спрямування;
- вГдкриття в структурГ комплексу любительських об'еднань, завданням яких е створення умов для щкаво'1 оргашзацп дозвшля;
- штегращя у дГяльност розважальних комплексГв веллнесс-технологГй (фГтнес-клуби, спа-центри), активного дозвГлля (водш та снГговГ атракцГони, басейни з прками, ковзанки), рекреацГйних розваг i пасивного вщпочинку. Тому розважальш комплекси мають у своему розпорядженш рГзномаштш структурш одиницГ (ресторан, бГльярд,
боулшг, кiнотеатр, басейн, парк тощо), що спрямоваш на реалiзацiю тих фyнкцiй, якi передбаченi дозвшлевою концепцiею закладу;
- наявнiсть специфiчного дизайну, що вiдповiдае тематичнiй концепци установи.
Розважальнi об'екти можуть бути вщкритого та закритого типу. Останш, у свою чергу, розмщуються у тимчасових павшьйонах, вбудованих примiщенняx торпвельно-розважальних, офiсниx, бiзнес-центрiв або ж в окремих бyдiвляx.
Здiйснене нами дослщження дозволяе дiйти таких висновюв.
1. Передумови появи розважальних комплекав пов'язанi зi змiною сощально-економiчноï ситуаци в кршш, динамiчним розвитком шдустрп дозвшля й розваг та пщвищенням життевого рiвня значно1 частини ïï населення. Проте чинником подальшого розвитку розважальних комплексiв е неперервне удосконалення дозвшлевого обслуговування населення, супроводжуване зростаючими можливостями задоволення дозвшлевих потреб людини. Орiентацiя на споживача, формування й задоволення попиту у сферi вшьного часу, стають провiдними завданнями й визначають кшцевий результат дiяльностi розважальних закладiв.
2. Суттевою ознакою розважальних комплекав е неабияка схильшсть до гiпермасштабностi, яка передбачае поеднання в межах одного закладу численних функцюнальних зон. Оптимальшсть фyнкцiонального синтезу визначае економiчнy, теxнiчнy, соцiальнy та культуротворчу ефектившсть розважального закладу.
3. Нами сформульовано поняття сучасного розважального комплексу як складного мехашзму, що поеднуе у свош дiяльностi рiзнi функци (розважальну, культуротворчу, рекреацiйнy, соцiалiзацiйнy, комyнiкативнy та iншi), реалiзацiя яких мае на мет створення максимально комфортного середовища для споживачiв дозвшлевих послуг. Розважальний комплекс е сучасним культурно-дозвшлевим шститутом, що транслюе i пропагуе зразки культурного споживання (новi дозвiллевi цiнностi й норми, форми й види культурно-дозвшлево1 поведiнки тощо).
Водночас, питання функцюнування розважального комплексу як транслятора зразюв культурного споживання вимагае грунтовного вивчення, що дозволить прогнозувати й виявляти тенденци розвитку розважальних закладiв у найближчому майбутньому.
Список використаноУ л1тератури
1. Бена Х. А. Функцюнально-планувальна органiзацiя сучасних торговельно-розважальних центрiв / Х. А. Бена", О. I. Фетюов // Сучасне промислове та цившьне бyдiвництво. - 2010. - Т. 6. - С. 145-151 ; Benai Kh. A. Funktsionalno-planuvalna orhanizatsiia suchasnykh torhovelno-rozvazhalnykh tsentriv / Kh. A. Benai, O. I. Fetisov // Suchasne promyslove ta tsyvilne budivnytstvo. - 2010. - T. 6. - S. 145-151
2. 1ванечко Н. Основш тенденци штеграцшних процеав на ринку торговельно-розважальних послуг Украши / Н. 1ванечко // Галицький економiчний вiсник. - 2010. -№ 3. - С. 69-73 ; Ivanechko N. Osnovni tendentsii intehratsiinykh protsesiv na rynku torhovelno-rozvazhalnykh posluh Ukrainy / N. Ivanechko // Halytskyi ekonomichnyi visnyk. - 2010. - № 3. - S. 69-73
3. Лебедева Е. Стратегии продвижения культурного продукта [Электронный ресурс] / Е. Лебедева. - Режим доступа : http://www.cultcom.ru/?p=78; Lebedeva Ye. Strategii prodvizheniya kulturnogo produkta [Elektronnyy resurs] / Ye. Lebedeva. - Rezhim dostupa : http://www.cultcom.ru/?p=78.
4. Сидорова В. Организация многофункциональных развлекательных комплексов в условиях приморских курортов / В. Сидорова, Л. Коломеец // Строительство и техногенная безопасность. - 2011. - Вып. 37. - С. 18-23 ; Sidorova V. Organizatsiya
mnogofunktsionalnykh razvlekatelnykh kompleksov v usloviyakh primorskikh kurortov / V. Sidorova, L. Kolomeets // Stroitelstvo i tekhnogennaya bezopasnost. - 2011. - Vyp. 37. -S.18-23
5. Собко Я. Вибiр оптимально! концепцп розважального сегменту в ТРЦ. Комплексы рiшення для розважальних цен^в [Електронний ресурс] / Я. Собко. -Режим доступу : http://www.pa.net.ua/ua/humor.phtml?id=1094; Sobko Ya. Vybir optymalnoi kontseptsii rozvazhalnoho sehmentu v TRTs. Kompleksni rishennia dlia rozvazhalnykh tsentriv [Elektronnyi resurs] / Ya. Sobko. - Rezhym dostupu : http://www.pa.net.ua/ua/humor.phtml?id=1094.
6. Соловей О. Многофункциональные комплексы: особенности девелопмента [Электронный ресурс] / О. Соловей // Commercial Property. - 2007. - №5. - Режим доступа : http://commercialproperty.ua/analytics/top; Solovey O. Mnogofunktsionalnye kompleksy: osobennosti developmenta [Elektronnyy resurs] / O. Solovey // Commercial Property. - 2007. - №5. - Rezhim dostupa : http://commercialproperty.ua/analytics/top
7. Стальная В. Индустрия развлечений: тенденции развития / В. Стальная // Маркетинг. - 2009. - № 4. - С. 91 ; Stalnaya V. Industriya razvlecheniy: tendentsii razvitiya / V. Stalnaya // Marketing. - 2009. - № 4. - S. 91
8. Успенська Т. Основш тенденцп розвитку дитячих розважальних зон та центрiв дозвшля в торгово-розважальних комплексах великих мегаполiсiв Украши / Т. Успенська. // Архггектурний вюник КНУБА. - 2013. - № 1. - С. 162-167 ; Uspenska T. Osnovni tendentsii rozvytku dytiachykh rozvazhalnykh zon ta tsentriv dozvillia v torhovo-rozvazhalnykh kompleksakh velykykh mehapolisiv Ukrainy / T. Uspenska. // Arkhitekturnyi visnyk KNUBA. - 2013. - № 1. - S. 162-167
Стаття надшшла до редакцп 14.10.2015
I. W. Petrova
ENTERTAINMENT COMPLEX IN MODERN UKRAINE: THE PROBLEM OF
TYPOLOGY
The article analyzes the background of the development of entertainment complexes, were revealed their essential features and functional load. It was emphasized on the fact that a factor in the further development of entertainment complexes is a continuous improvement of leisure services, accompanied by the increasing of opportunities to meet human needs in recreation. It is offered a definition of «entertainment complex» as a complex mechanism that combines in its work various functions (entertainment, cultural, recreational, socializational, communicative), the implementation of which aims to create the most comfortable environment for consumers of recreational services. Was attempted a typologization of entertainment complexes and were found common features, such as: observance of the principles of recreation, entertainment and obtaining pleasure; a differentiated approach in the leisure visitors service; opening within the complex a variety of recreational structures; integration into the entertainment centers' work a wellness technology, active leisure, recreational entertainments and passive recreation; the availability of a specific design that complies a thematic concept of the institution. It is proved that on the content part of the entertainment complex have an effect the following components: organization of leisure spaces of the institution; - an availability offunctional areas designed for specific audiences; - an integration different functions and activities into a one institution; a creation of an
architectural image, internal infrastructure of institutions that determine the vector of its development.
Key words: entertainment complex, typology, leisure, entertainment, functions, infrastructure, network.
УДК 792.73:7.097
Т. I. Совгира
ТЕХНОЛОГ1Я ВИРОБНИЦТВА ТВОР1В ТЕЛЕВ1З1ЙНО1 ЕСТРАДИ
У статтi розглядаеться процес продукування (створення) творiв телевiзiйно'i естради. З'ясовуеться зм^т понять «сценарт», «сценарний план», «монтажний лист», «партитура» тощо. На основi теоретичного до^дження особливостей подiбностi сцешчног естради та телебачення виявлено закономiрностi взаемодп цих мистецтв.
Ключовi слова: телевiзiйна естрада, шоу, режисер.
Естрадш програми на телебаченш з'явились вперше приблизно твстшття тому, i з тих тр !хне виробництво с^мко зростае, - зараз вони складають значну частку розважальних телевiзiйних програм.
Тому цшком зрозумший науковий iнтерес до цього явища: його аналiзували професор московського ушверситету Е. Багiров («Нариси теорп телебачення») [1], професор ВД1К Н. Горюнова («Художньо-виразнi засоби екрану») [5], А. Вартанов («Телевизионные зрелища») [3], С. Безклубенко («Телевизионное кино. Очерк теории») [2], В. Вшьчек («Под знаком ТВ») [4]. У цих та шших публшащях дано! тематики розглядаються рiзнi аспекти функцюнування творiв сценiчного естрадного мистецтва на телебаченш, але комплексне дослщження телевiзiйноi естради як особливого продукту взаемодп телебачення та сцешчно! естради вщсутне. Цим зумовлений вибiр теми дослщження: телеестради як продукту взаемодп телебачення та сцешчно! (театрально!) естради.
Мета дано! статп - розглянути основш етапи процесу виробництва творiв телевiзiйноi естради.
Процес виробництва телевiзiйноi естради е досить складним та пред'являе певш технолопчш та творчi вимоги до роботи режисера на трьох основних етапах - перед зйомками, тд час зйомок i тсля них, коли режисер здiйснюе монтаж проекту.
Перший етап - найтривалший та найвщповщальний. Вiд його початку залежить устх уае! роботи. На цьому етат важливим е дозрiвання режисерського задуму та формулювання його «на паперЬ». Тiльки пiсля того, як режисер-художник знайшов образне виршення всiх епiзодiв, вiн може почати займатися питаннями технологи втшення свого задуму. Може статися так, що не все придумане режисером одразу буде «пщдаватися» техшчнш реалiзацii, але зрештою пiсля певних зусиль знаходяться вщповщш засоби для вирiшення того чи шшого творчого завдання. Цей пошук стае можливим завдяки запису режисерського сценар^ - основного л^ературного документу майбутнього дiйства, який мае створюватися з урахуванням можливостей технологично'!, фiзично'! й одночасно творчо! роботи всього колективу, зайнятого в постановщ. Вш вимагае побудови всiх епiзодiв у двох площинах: загальному
