CC BY
22PHARMACEUTICS
UNDERSTANDING OF SOCIAL RESPONSIBILITY OF PHARMACEUTICAL BUSINESS AND NECESSITY OF ITS GOVERNMENT REGULATION
Bratishko Yu.
candidate of Pharmaceutical Sciences, associate professor, associate professor of Management, Economics and Quality Assurance in Pharmacy
National University of Pharmacy, Kharkiv
Posilkina O.
doctor of Pharmaceutical Sciences, professor, professor of Management, Economics and Quality Assurance in Pharmacy
National University of Pharmacy, Kharkiv
РОЗУМ1ННЯ СУТНОСТ1 СОЦIАЛЬНОÏ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ФАРМАЦЕВТИЧНОГО Б1ЗНЕСУ ТА НЕОБХ1ДНОСТ1 ÏÏ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Братшко Ю.С.
кандидат фармацевтичних наук, доцент, доцент кафедри управлтня, економгки та забезпечення якостг у фармацИ' Нацюнальний фармацевтичний унгверситет, Хартв
Посилкша О.В. доктор фармацевтичних наук, професор, професор кафедри управлтня, економгки та забезпечення якостг у фармаци Нацюнальний фармацевтичний унгверситет, Харюв
Abstract
The article is devoted to determining the essence and fundamental characteristics of a socially responsible section of pharmaceutical companies. Fourteen important principles of social responsibility of the pharmaceutical business are defined. A conceptual model of social responsibility of the pharmaceutical business has been built in the context of the development of globalization and integration processes. The levels of responsibility of pharmaceutical companies are defined. The need for state regulation of socially responsible activities has been proved and a corresponding mechanism has been built.
Анотащя
Стаття присвячена визначенню сутносп та принципових характеристик сощально ввдповщально! дшьносп фармацевтичних копанш. Визначеш чотирнадцях важливих принцитв сощально! ввдповщаль-носп фармацевтичного бiзнесу. Побудована концептуальна модель сощально! вщповщальносп фрмацев-тичного бiзнесу в умовах розвитку глобалiзацiйних i iнтеграцiйних процеав. Визначенi рiвнi ввдповща-льностi фармацевтичних компанш. Доведена необхiднiсть державного регулювання соцiально ввдповща-льно! дiяльностi та побудований вщповщний механiзм.
Keywords: social responsibility, state regulation, pharmaceutical company.
Ключовi слова: сощальна вiдповiдальнiсть, державне регулювання, фармацевтична компанiя.
В умовах екзистенцiйноi кризи, яка проникла сьогодш у ва сфери життя суспiльства, сенс фун-кцiонування фармацевтичних компанiй (ФК) до-корiнно змiнюeться. На перший план виходять проблеми забезпечення довготривалого та стабь льного функцiонування ФК як в Украш, так i всьому свiтi, що е однieю з найважливших умов збереження здоров'я i життя людей. Це в значнш мiрi може бути забезпечено за рахунок лояльностi споживачiв, партнерiв по бiзнесу, персоналу i е запорукою прогнозованосп попиту на продукцiю ФК. Саме тому питання соцiальноi вщповщально-стi, створення позитивного дiлового iмiджу, тд-вищення репутацii ФК як вщповщального робото-давця, вiдповiдального платника податшв, ввдповь дальноi «екофредлЬ» компани та ефективне позицiювання ФК в шформацшному середовищi на сьогоднi е такими важливими. Це й обумовило вибiр нами напряму дослiдження, що, з одного боку, пов'язано з великою актуальшстю ще1" тематики, а з шшого - ввдсутшстю науково обгрунто-ваного концептуального розумшня соцiальноi ввд-
повiдальностi фармацевтичного бiзнесу (СВФБ) в сучасних ринкових умовах.
Розпочинаючи аналiз феномену корпоративно!' сощально1' вiдповiдальностi (КСВ) як стшкого явища розвитку фармацевтичного бiзнесу, необхь дно звернутися до його витошв, тобто формування i подальшого розвитку методолопчних основ.
Проведенi нами дослщження дозволили ви-значити науковi принципи, на якi повинна опира-тися система управлшня СВФБ в Укрш'ш, зважаю-чи на загальносвiтовi тенденцп i вимоги мiжнаро-дних стандарпв:
1) принцип дii на засадах абсолютно1' добровь льностi - тобто ФК мають самостiйно, без ввдчуття зовнiшнього тиску повнiстю прийняти бiзнес по-зицiю функцiонування на благо суспшьства, не тому, що цього вимагають зовнiшнi фактори, а тому, що вони самi розумiють величезну силу впливу власно1' дiяльностi на людство;
2) комплекснiсть - тобто ФК повинш бути сощально вiдповiдальними у всiх сферах, як зовшш-нiй, так i внутршнш. Не допустимо, наприклад,
бути ввдповщальним перед споживачами за яшсть, щнову та ф1зичну доступшсть лжарських засоб1в 1 одночасно нехтувати сощальними штересами персоналу, досягаючи зниження соб1вартост1 продук-ци за рахунок зниження заробггно! плати або не надаючи йому конкурентного сощального пакету, або перевантажуючи персонал;
3) системшсть - тобто ФК як сощально вщпо-вщальш оргашзаци, повинш розумгги взае-мозв'язок сощально вщповщально!, господарсько!, фшансово!, шновацшно!, швестицшно!, маркетинговой лопстично! складово! власно! д1яльност1, як едино! цшсно! системи, «системного оргашзму», з якого неможливо вичленити якийсь окремий на-прям, не зачшаючи шший. Отже, сощально вщпо-вщальш ФК повинш здшснювати вщповвдальну д1яльн1сть по вах напрямках без винятку: вщповь дальну фшансову д1яльшсть, шновацшну д1яль-шсть, швестицшну, маркетингову, лопстичну д1я-льшсть, щоб в шнцевому випадку бути повнощн-ним членом сощально-економ1чних процеав;
4) перманентшсть - не просто довготривала, а постшна, стаб1льна реал1зац1я ФК сощально вщпо-вщальних проекпв та програм;
5) вагомють - 1нвестування р1зних ресурав ФК у власний сощально-шновацшний розвиток;
6) ввдкрипсть, прозорють та публ1чшсть - по-вне розкриття та активне розповсюдження шфор-маци про напрямки сощально ввдповвдально! д1я-льносл ФК шляхом регулярного шщативного складання сощально! (неф1нансово!) звггносп 1 представлення компани в шформацшному середо-вищ1, ведения корпоративного дайджесту, тюна взаемод1я 1з засобами масово! шформацп, шфлюе-нсерами, активне представлення компанп та ре-зультапв !! сощально вщповвдально! д1яльност1 у сощальних мережах;
7) адресшсть сощально! шдтримки - всю сощально ввдповщальну д1яльшсть, сощальш про-грами та проекти ФК повинш надавати конкретнш груш стейкхолдер1в, або навиъ окремш особь Со-щальна тдтримка повинна здшснюватися за кри-тер1ем «ввд кого» 1 «до кого», тод1 ФК мають змогу дослвджувати Г! ефектившсть завдяки прослщко-вування шляху цих дш;
8) р1зноман1тн1сть форм, метод1в та напрям1в реал1зац1! - тобто ФК повинш самостшно обирати шструменти здшснення сощально ввдповщально! д1яльност1 серед будь яких доступних !м, та мо-жуть у будь який споаб !х комб1нувати, зм1нювати !х перелщ модершзувати, удосконалювати, прис-тосовувати, виходячи 1з власних цшей, власного потенщалу та спрямовувати !х на обраних стейкхолдер1в;
9) самоанал1з та самоаудит - тд час здшснен-ня сощально вщповвдально! д1яльност1 ФК повинш безперервно проводити мониторинг власно! д1яль-носп, який сприяе отриманню актуально! шформацп про стан !Т реал1зац1! та дозволяе вчасно д1аг-ностувати проблеми;
10) самостандартизащя - тобто, керуючись м1жнародними стандартами, рекомендащями, по-ложеннями, ФК повинш самостшно розробляти власну полггику у сфер1 КСВ, крокуючи шляхом постшного вдосконалення власно! д1яльносл;
11) принцип партнерсько! взаемно! вигоди -один 1з основоположних принцишв КСВ, який дае розумшня, що сощальна ввдповщальшсть не е
«грою в одш ворота». ФК, яш виршили йти шляхом сощально ввдповвдально! д1яльност1, отриму-ють великий спектр зиск1в, як1 торкаються довго-тривалого, стратепчного забезпечення власно! конкурентоспроможносп, швестицшно! приваб-ливосп, шновацшного соц1ально-економ1чного сталого розвитку. Тобто розумшня того що реаль защя модел1 СВФБ - це випдно для вах учасник1в цього процесу, бо внаслщок !! реал1зац1! Фк здатш п1двищити власну соц1ально-економ1чну ефектив-шсть (зб1льшення результативност1 ф1нансово-господарсько! д1яльност1 за рахунок п1двищення лояльност1 споживач1в, л1кар1в, пац1ент1в; стаб1ль-н1сть поточного забезпечення д1яльност1 за рахунок розвитку партнерських в1дносин 1з постачаль-никами фармацевтично! сировини та субстанцш; зб1льшення ефективност1 управл1ння фармацевти-чним персоналом за рахунок тдвищення його ло-яльност1 та зм1цнення корпоративно! культури; зб1льшення надходжень 1нвестиц1йного катталу за рахунок укр1плення партнерських вщносин 1з ф1-нансово-кредитними установами, швестицшними фондами, приватними акц1онерами; зб1льшення ефективносп 1нновац1йно! д1яльност1 за рахунок партнерства 1з науковими установами, закладами вищо! осв1ти, лаборатор1ями та базами клшчних досл1джень; п1двищення державно! та репонально! п1дтримки за рахунок змiцнения приватно-державного партнерства; формування гiдно!' дшо-во! репутацi!'). Хоча i у довгостроковому перiодi, але цi мотиви е принциповими для визначення безальтернативно! необхвдносп для ФК бути ще бiльш соцiально в1дпов1дальними;
12) антикорупцшний принцип - ФК повиннi дiяти чесно, вiдкрито, прозоро i лише у межах правового поля, викорiнюючи явище корупцi!' у нацiональному та у глобальному масштабц
13) принцип доброчесно! конкуренцi!' - ФК повинш дiяти у вiдповiдностi до антимонопольного законодавства, бути максимально чемними по ввдношенню до конкурентiв, дiяти лише у межах правового поля, викорiнюючи явище економiчного шпiонажу.
14) принцип консолщовано! соцiально! в1дпо-вiдальностi, який полягае в розумшш всiма ФК того, що лише за умов дотримання вама суб'ектами фармацевтично! галузi базового рiвия соцiально!' вiдповiдальностi (СВ) в кра!ш можна побудувати ефективну i вiдповiдну вимогам мiж-народних стандарпв систему фармацевтичного забезпечення населення.
Виходячи з означених методолопчних прин-ципiв нами побудована концептуальна модель СВФБ в нових умовах господарювання: розвитку глобалiзацiйних та iнтеграцiйних процесiв, насл1д-ком яких стае в т.ч. i загроза паидемiй, певно! ви-черпаносп (обмеженостi) ресурсiв, iнформатизацi! суспiльства i цифровiтизацi! економiки, зростання ролi людського капiталу в умовах загострення конкурентно! боротьби не тшьки м1ж окремими компашями, а м1ж державами тощо (рис. 1).
У моделi номерами проставлеш визначенi нами методолопчш принципи побудови системи СВФБ. Завдяки реалiзацi!' зазначених наукових принцiв будь який суб'ект фармацевтичного ринку (СФР) у власнш сощально ввдповвдальнш еволюцп мае пройти певнi
етапи розвитку: вщ вщповщального фармаце-втичного виробника (рiвень вiдповiдальностi перед споживачами, пацiентами, лiкарями, фармацевтами, провiзорами), постачальника фармацевтич-но! сировини та субстанцiй, ввдповвдального надавача фармацевтично! допомоги до ввдповвда-льного суб'екта, який дiе у межах правового поля ^вень вiдповiдальностi перед державою, мюце-вою владою, контролюючими органами, швесто-рами, фiнаисово-кредитними установами, мюце-вим спiвтовариством, засобами масово! шформа-цi!, суспiльством в цшому), потiм до вiдповiдального бiзнес партнера та роботодавця (рiвень вiдповiдальностi перед персоналом, акцю-нерами, власниками, постачальниками, конкурентами), потiм до вщповщального iнноватора, активного учасника шновацшного розвитку шляхом впровадження шновацшних ЛЗ, проводячи ввдпо-вiднi науковi дослвдження (рiвень вiдповiдальностi перед сустльством, науковими установами, закладами вищо! професiйно! освiти), до соцiально вщ-повiдально! компанп, яка добровiльно взяла на себе додатковi зобов'язання перед прийдешшми поколiниями.
Тому важливо зрозумгги, що СВ як явище може юнувати лише у вiльному середовищi i мож-лива лише для в№них у сво!х дiях суб'екпв, як1 при цьому неухильно i сввдомо дотримуються закону, прав людини, норм поведiнки, етики та мо-ралi, е солiдарними, постшно узгоджують iнтереси зi всiма стейкхолдерами, функцiонують на засадах чесностi, ввдкритосп, прозоростi, пiдзвiтностi та пiклуються про наслвдки власно! дiяльностi для суспшьства i, що особливо важливо, для майбутшх поколiнь. У теорi! управлшня корпоративною со-цiальною вiдповiдальнiстю (КСВ) часто викорис-товуеться поняття рiвнiв КСВ та !хия побудова у виглядi пiрамiди. Традицiйно рiзнi рiвнi КСВ представляють собою комбшацп вимог до фарма-цевтичного бiзнесу з боку стейкхолдерiв. Чим ви-щий рiвень КСВ, тим бiльше у СФГ добровшьно прийнятих зобов'язань. СВФБ повинна будуватися за такими рiвнями.
Перший (базовий) рiвень сощально! вщповь дальностi, як вже зазначалося, е обов'язковою складовою та втiлюе в собi суспiльнi вимоги. Цей рiвень передбачае дотримання вимог чинного по-даткового, трудового, господарського законодав-ства, нацюнальних, галузевих стандартiв якосп, належних практик, настанов та наказiв МОЗ Укра-!ни у процеа здiйснения дiяльностi у сферi розро-бки, виробництва, дистрибуцi! та роздрiбно! реалi-зацi! ЛЗ, а також у пвдготовщ фармацевтичних кадрiв.
Другий та третiй рiвнi СВФБ е добровшьними та втiлюють у собi суспiльнi очiкувания. Другий рiвень СВФБ, орiентований на економiчну ефекти-внють, реалiзуеться через втiлення в життя кадро-вих, екологiчних та шших соцiальних програм, а також програм тривалого спiвтовариства з бiзнес-партнерами, спрямованих на пiдвищения продук-тивносп працi, зниження витрат, пiдвищения шве-стицiйно! привабливостi, змiцнения конкурентних позицш, збiльшення обсягу фiнансово-господарських результапв дiяльностi та iншi.
Третiй рiвень СВФБ, орiеитоваиий на нееко-номiчну ефективнiсть - це реалiзацiя кадрових, екологiчних, культурних та iнших сощальних програм, а також програм тривалого ствтовариства з бiзнес-партнерами, спрямованих на змщнення дi-лово! репутацп, iмiджу та корпоративно! культури ФК. Програми третього рiвия також можуть при-носити економiчну вигоду, але вона не е метою !хнього здiйснения.
Така значна та багатогранна дiяльнiсть вима-гае мiцного правового тдгрунтя. Так, правову основу державного регулювання СВБ в УкраТш нинi складають Загальна декларацiя прав людини [1, с. 35-38], Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiа-льш i культурнi права [2, с. 40-41] та Свропейська соцiальна харпя [3, с. 18-27]. Державне регулювання сощально вiдповiдально! дiяльностi (СВД) в Украíнi на сьогоднi ще формуеться. Як показано на рис. 3, шщащя цього процесу вщбулася зовсiм нещодавно, у 2005 р.
гтацд л | УП п ацП
Рис. 3 Перюдизацгя розвитку державного регулювання СВБ в Украт
Формування ефективно1' системи державного регулювання СВБ залежить вiд стану вивчення розмаiття форм реалiзацii СВ на рiзних рiвнях уп-равлiння. За iерархiею управлшня СВФБ нами ви-дiленi:
1. Нанорiвень: особиста соцiальна вщповвда-льшсть фармацевтичного персоналу.
2. Мiкрорiвень: вщповщальшсть перед персоналом, бiзнес партнерами, акцюнерами, власника-ми i споживачами та iн. конкретно!' ФК.
3. Галузевий рiвень: вiдповiдальнiсть перед персоналом, бiзнес партнерами, акцiонерами, вла-сниками i споживачами та iн. вах суб'ектiв фар-мацевтично1' галузi.
4. Мезорiвень: вiдповiдальнiсть перед мюце-вими (репональними) спiвтовариствами.
5. Макрорiвень: ввдповвдальшсть перед суст-льством (державою).
6. Мегарiвень: вiдповiдальнiсть перед свгго-вим сшвтовариством.
У контекстi рiзних «ролей» ФК, можна зазна-чити, що сощально вщповщальна органiзацiя:
• як суб'ект права - дотримуеться закошв,
норм суспiльного життя;
• як фармацевтичний виробник (постачаль-ник, аптека) - виробляе (поставляе, реалiзуе) яшсш ЛЗ за доступними обгрунтованими щнами;
• як роботодавець - откуеться матерiаль-ним становищем робiтникiв, не допускае !х дис-кримiнацii';
• як суб'ект управлшня ресурсами - ефекти-вно !х використовуе;
• як об'ект швестування - захищае iнтереси iнвесторiв i подае правдиву iнформацiю про свiй стан;
• як конкурент - не бере участь у нечеснш конкуренцп та необгрунтованому обмеженнi кон-куренцii;
• як учасник сощального розвитку - стиму-люе й пiдтримуе iнновацii', розробляе оригшальш ЛЗ, визнае власну вщповщальшсть за вплив на якiсть життя оточуючих.
Таким чином, соцiально вщповщальна пове-дiнка дае можливiсть ФК реалiзовувати сво! осно-внi потреби у виживанш, безпецi та стшкому роз-витковi. СВФБ сьогоднi перетворюеться не пльки
в умову ефективного функцюнування на фармаце-втичному ринку, але й у споаб подолання рiзних адмшстративних бар'ерiв. Тому формування ме-хашзму державного регулювання СВФБ лишаеть-ся актуальним.
На нашу думку, мехашзм державного регулювання СВФБ - це сукупшсть функцiй, етапiв i послвдовних процедур впливу на оргашзацшну систему, з вщповщним нормативно-правовим, ме-тодичним та шформацшним забезпеченням, а та-кож методи i засоби впливу, за допомогою яких держава здiйснюе вплив на суспiльнi вiдносини з метою розвитку СВ СФГ, що супроводжуеться досягненням певного результату цього впливу, який може бути зiставлений з iндикаторами-показниками для визначення рiвия досягнення управлшських (програмних) цiлей функцiонувания системи.
Регулювання СВБ забезпечуеться певними методами, яш можна визначити, як способи впливу держави на сферу шдприемництва, шфраструк-туру ринку, некомерцшний сектор економiки з метою створення умов !х ефективного функцюну-вання задля розвитку суспiльства в сощальнш, економiчнiй та екологiчнiй сферах [5, с. 57-59].
За способами впливу методи державного ре-гулювання можуть бути прямими, тобто такими, що здшснюються за допомогою прийняття зако-нодавчих акпв, на яких грунтуються дi! виконав-чо! влади, та непрямими - такими, що грунтуються на використанш рiзних економiчних, фiнансових, iнформацiйних важелiв [6, с. 154-155].
До методiв державного регулювання СВБ вщ-носяться наступш: правовi, як1 грунтуються на використанш законодавчих та нормативно-правових iнструментiв; адмiнiстративнi, засноваиi на застосуванш процедур, що мають обов'язкову силу; оргашзацшш, що передбачають створення
державою умов, дотримання яких робить дiяль-нiсть суб'ектiв регулювання економiчно прибут-ковою; економiчнi, якi впроваджуються за допомогою застосування економiчних засобiв; сощаль-нi, як1 базуються на вщкритосп iнформацií' про стан конкретного сектора державного управлшня та активнш участi суспiльства в дiяльностi суб'екта регулювання [4, с. 158-167].
1нструментами державного регулювання СВФБ е: законодавство; стратепчш документи щодо розвитку СВФБ; державш цiльовi програми; приватно-державне партнерство; консультативно-дорадчi ради при органах державно! влади; тльго-ве оподаткування соцiально вiдповiдальних ФК; державш контракта; ввдзнаки та заохочення; сер-тифiкацiя; монiторинг практик впровадження СВФБ; п1дтримка складання соцiально! звиносл; проведення соцiальних аудитiв в ФК; рейтингу-вання ФК; пiдтримувания i розвиток iнтернет-ресурсiв з проблематики СВБ; науковий супровщ.
Розроблений нами мехашзм державного регулювання СВФБ зображено на рис. 4.
На основi висновшв фах1вщ Свiтового банку нами сформульована послiдовнiсть дiй щодо фор-мування механiзму державного регулювання СВФБ в Украш (рис. 5).
Перший етап у наведеному алгорштш - це ви-знаиия урядом кра!ни важливостi СВФБ i переко-нання в цьому бiзнесу -полягае в тому, що уряд повинен визнати переваги СВД ФК, що сприяють шдвищенню як конкурентоспроможносп вгтчиз-ияноí' фармацi!, так i держави, i демонструвати сво! погляди, привселюдно виражаючи свое позитивне в^дношення до компанш, як1 впроваджують кон-цепцш СВФБ. При цьому можуть бути викорис-танi так1 засоби, як рiзного роду iнформацiйнi та сусшльш кампанi! та заходи, як наприклад: розро-бка
Принципи державного регулювання СВФБ:
- наукошсть,
- погодження iнтересiв,
- комплексшсть,
- цiлiснiсть,
- селекгившсть,
- прiоритетнiсть,
- сконцентрованiсть,
- прозоршть,
- рiвнодоступнiсть,
- гарантовашсть,
- справедливiсть,
- оптимальнiсть,
- оперативтсть,
- еднiсть з державною стратепею розвитку.
Суб'екти державного регулювання СВФБ:
- Кабшет Мiнiстрiв Украши,
- Мiнiсгерсгво охорони здоров'я Украши,
- Державна служба Украши з лжарських за^в та контролю за наркотиками,
- Нацюнальна служба здоров'я Украши,
- система мкцевого самоврядування,
- об'еднання, асоцiацii, союзи.
Механiзм державного регулювання СВФБ
Стратепчна мета - шдвищення рiвня СВ СФГ
т
Тактичш Ц1л1 державного регулювання СВФБ
Регулювання ( \
вщповщальносп
ФК за своечасне Регулювання
забезпечення вiдповiдальностi
населення ФК за
якiсними, нормотворчу
безпечними та дiяльнiсть
доступними за /
цшою ЛЗ \ /
гл
Регулювання вiдповiдальностi ФК за еколопчну безпеку
\ Регулювання { \ Регулювання
вщповщальносп вiдповiдальностi
ФК перед ФК перед
персоналом та акцiонерами та
суспшьством V ) власниками 1 /
ГЛ
Регулювання вiдповiдальностi ФК перед бiзнес-середовищем
Методи державного регулювання СВФБ: правов^ адмiнiстративнi, органiзацiйнi, економшчш, соцiальнi
t t ' ♦ t t
Чинне нац1ональне закснодавство
Економчне заохочення I Статус та псвицюнування
1нструменти державного регулювання СВФБ
=f=
□закснодавство I гшьгове оподаткування сощально
Остратепчш документи щодо розвитку I вщповщальнкх ФК СВФБ 11 держав ш контракта
_держав hi цшьов1 программ 1приватао-державне партнерство I консультативно-дорадч! ради при органах державно! влади
I проведения сощальних аудита в ФК 1рейтингування ФК
_п1дтримування i розвиток штернет-ресурав з облематики СВБ, науковий супровщ
1
Функцп державного регулювання СВФБ:
- цшьова (планування розвитку соцiальноi вiдповiдальностi);
- оргатзацшна;
- стимулююча;
- контрольна;
- координуюча.
Об'скти державного регулювання СВФБ:
- фармацевтичш виробники,
- аптеки та аптечш мережi,
- фармацевтичш ЗВО,
- науковi установи,
- от^ ФК
- iншi
Щ Господарська полiтика ФК, полiтика ФК у сферi якоси, цiнова, екологiчна, екошшчна, фшансова, збутова,
Щ кадрова, iнновацiйна, швестицшна, маркетингова, лопстична, зовнiшньоекономiчна, конкурентна полiтика ФК Я
Рис. 4 Схема мехатзму державного регулювання СВФБ
Визнання урядом кра!ни важливосп СВФБ i переконання в цьому 6i3Hecy
Забезпечення тдтримки учаcтi фармацевтичного бiзнеcу в ключових шщативах
Створення рекомендацiй, iнформацiйна та ресурсна тдтримка фармацевтичного бiзнесу на рiвнi державних iнститутiв
Розробка форматiв документа, пр компанiй в сфер ида )i с этних для вимiрювання дiяльноcтi алого розвитку
Створення сприятливо го для СВФБ середовища
Розвиток нормативно! бази, необх1дно! для пiдготовки компанiями сощально!
звiтноcтi та рейтингування
Консультацii з фармацевтичним бiзнесом, неурядовими органiзацiями та шшими групами та допомога у створенш коалiцii для формування механiзмiв державного регулювання СВБ, сприяння в створенш державно-приватних
партнерств
Рис. 5
Алгоритм послгдовностг дш щодо формування механгзму державного регулювання СВФБ в Украт
загальнонащонального сайту для шформацш-ного супроводу поточних державних шщатив 1 програм в сфер1 СВФБ; тдтримка роботи компа-н1й-п1онер1в у сфер1 СВФБ, що забезпечить наоч-ний приклад для шших ФК; визначення кола нащ-ональних штереав в галуз1 СВФБ за допомогою проведения на всш територп кра!ни серп зустр1чей з лидерами фармацевтичного б1знесу для вироб-лення кращого розумшня масштаб1в завдань 1 об-л1ку всього багатства щей, досвщу та точок зору. Це допоможе створити надшну основу для пода-льшого д1алогу та сшвробггництва ФК 1 держави.
Другий етап - забезпечення тдтримки учасл фармацевтичного б1знесу в ключових шщативах, яке може приймати р1зн1 форми, включаючи державно-приватш партнерства, ф1нансов1 iнвестицii' в проекти, створення нацiональноi' мереж1 топ-менеджерiв iз СВ тощо. На цьому етат держава може здiйснити наступи заходi: збiльшувати ви-годи для бiзнесу вiд участi в сощально орiентова-нiй дiяльностi; надавати допомогу в розробцi ни-зьковитратних пiдходiв до залучення ресурсiв; заснувати та присуджувати розпiзнавальнi знаки соцiально ввдповщального ФП; розширювати доступ таких ФП до ресурав.
Третiй етап - створення рекомендацш, шфор-
мацшна та ресурсна тдтримка фармацевтичного бiзнесу на рiвнi державних iнститутiв - взаемоза-лежний iз другим кроком. Його основна щея в тому, що держава повинна дати бiзнесу рекомендаций про те, як розбудовувати соцiальний та еколопч-ний напрямки дiяльностi, а також запропонувати ресурси й подальшу допомогу.
Четвертий етап передбачае створення збiрки правил в кра!ш, як1 мiстять у собi розробку форма-тiв докуменпв, придатних для вимiрюваиия дiяль-носп компанiй в сферi сталого розвитку. Маеться на увазi, що держава бере участь у визначенш орь ентирiв для добровiльних звiтiв, ощнщ мiжиарод-них кодексiв поведiнки й оглядi кодексiв поведш-ки компанш. Уряд, що виступае в ролi ключового гравця та регулятора, може також вщгравати роль оптимiзатора дiалогу мiж стейкхолдерами. Таким чином, це допоможе ФК актившше впроваджувати принципи СВ, примиряючи всi залученi сторони, що сприятиме виробленню оптимальних ршень.
Створення сприятливого для СВФБ середо-вища (п'ятий етап) - належить до тих дiй, як1 е найб№ш важливими для створення позитивних стимулiв для розвитку практики СВ в фармацп.
Шостий етап - розвиток нормативно! бази, необхвдно! для тдготовки компанiями соцiально!
звггносп та присвоення ввдповщних рейтинпв. Стандарта звггаосп й рейтинги дозволяють одер-жати к1льк1сну та якiсну ощнку дiяльностi рiзних компаиiй, i в тому чи^ фармацевтичних, в сферi КСВ та вiдкривають можливостi для регюнального i мiжгалузевого порiвияльного анатзу. Тим самим вони стимулюють конкуренщю, i вiдповiдно, бiльш активний розвиток сощально вiдповiдально! дiяльностi. У зв'язку iз цим уряд повинен брати активну участь у заходах, нацшених на полшшен-ня методiв звггаосл та присвоення рейтингiв, як на нащональному, так i на м1жнародному рiвиях.
Сьомий етап передбачае проведення консуль-тацiй з фармацевтичним бiзнесом, неурядовими оргаиiзацiями та iншими групами та допомогу у створеннi коалщп для формування механiзмiв державного регулювання СВБ. Сприяння в ство-реннi державно-приватних партнерств е одним з важливих напрямшв дiяльностi держави щодо стимулювання активностi бiзнесу в сферi СВ.
Таким чином, можна констатувати, що держа-вне управлшня СВ в умовах демократизацп мае забезпечувати партнерськi вщносини мiж владою i бiзнесом. Тому актуальною е оргашзащя процесу вщходу вiд прямого втручання в рiзнi сфери еко-номiчно! дiяльностi i переходу до регулюючо! ролi шституцш управлiння. Завдання держави у спри-яннi розвитку СВФБ полягае у поеднанш шщати-вних заходiв державно! полтики iз застосуванням, у разi необхiдностi, засобiв додаткового регулю-вання як iнструментiв стимулюючого характеру.
Розвитковi СВФБ буде сприяти взаемодiя компанш з громадськ1стю. Вона може здшснюва-тися на основi бiльш широкого залучення гро-мадських органiзацiй до розв'язання соцiальних проблем i стимулювання !хньо! активностi мюце-вою стльното через:
• створення фiнансово! основи дiяльностi -галузевого фонду для проведення конкурсiв шща-тивних сощальних проектiв;
• участь представник1в ФК у конкурсних комгаях при шдведенш пiдсумкiв конкурсiв;
• пряме фшансування ФК окремих громад-ських оргашзацш, певних соцiальних проектiв на
безконкурснш основi;
• кадрову пiдтримку бiзнес-структурами тих чи шших проектiв (включаючи корпоративне во-лонтерство); фiнансовий та управлшський консалтинг громадських шщатив, що широко практику-еться в захвднш моделi корпоративно! соцiально! ввдповщальносл.
Запропоноваиi заходи з удосконалення державного регулювання СВФБ в Укра!ш, що сприя-тиме пiдвищенню швестицшно! привабливостi вiтчизияних ФК для закордонних iнвесторiв, поси-лить !х конкурентоспроможнють, як на внутрiш-ньому, так i на м1жнародному фармацевтичному ринку шляхом набуття статусу iнновацiйних, сощально ввдповщальних оргаиiзацiй, як1 ефективно вибудовують партнерсьш вiдносини i виконують сво! зобов'язання перед споживачами, власними працiвниками, суспiльством.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Загальна декларацiя прав людини [Елект-ронний ресурс] - Режим доступу : https://old.irs.in.ua/index.php?option=com_content&v iew=article&id=82:1&catid=47:un&Itemid=74&lang =ГЦ
2. Мiжнародний пакт про економiчнi, сощаль-нi i культурнi права [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042#Text
3. Свропейська соцiальна хартiя [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062#Text
4. Третяк М. В. Мехашзми державного регулювання соцiально! ввдповщальносп бiзнесу. Дис. . ^ канд. наук з державного управлшня, 2015.
5. Стеченко Д. М. Держрегулювання економь ки: навч. пос. - К. : МАУП, 2000. - 176 с.
6. Владiмiров Т. О. Державне регулювання / О. Т. Владiмiров // Енциклопедiя державного управлшня : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Прези-дентовi Укра!ни ; наук.-ред. колепя : Ю. В. Ковбасюк та ш. - К. : НАДУ, 2011. - Т. 4 : Галузеве управлiння. 2011. С. 154.
