CC BY
39
Проблемой глобального рынка морской торговли остается дисбаланс капитальных вложений по отдельным типоразмерным группам флота. Судоходные компании, не имеющие инвестиционных ограничений, формируют активные инвестиционные проекты на основе загрузки конкурентных по лидерству затрат судостроительных мощностей, что
демонстрирует статистика портфеля заказов 2006 - 2014 годов. Вследствие этого формируется существенное отставание прироста финансовых результатов и наблюдается общее (среднее) падение нормы прибыли. Последующее выравнивание достигается в основном вследствие ухода в субстандартный сегмент судовладельцев и операторов с ограниченным доступом к инвестиционным ресурсам.
Выводы. Вследствие разномасштабных трансформационных процессов в структуре морской транспортной индустрии постоянно изменяется положение отдельных морских держав. Именно поэтому возрастает значение принятия и реализации активной морской транспортной политики государства флага.
К сожалению, структура
государственного управления в Украине построена на прямом вмешательстве ведомств в хозяйственную деятельность предприятий. Именно поэтому предпринимательские структуры, работающие вне пределов прямого административного регулирования, более эффективно реализуют инвестиционные проекты. Это подтверждает ТИС и «Нибулон» по сравнению с рядом расположенными портами Южный и Николаев. Фактически реализуется принцип стимулирования на основе
вознаграждения за наиболее эффективные результаты формирования потенциала и его использования, с учетом закономерностей развития глобального рынка морской торговли и его структуризации.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Антикризисное управление в торговом судоходстве : учебник / Н.Н. Примачева, Е.В. Сенько, Т.И. Фрасинюк ; под общ. ред. Н.Т. Примачева ; НАН Украины, Ин-т пробл. рынка и экон.-эколог. исследований. -Одесса : ИПРЭЭИ НАНУ, 2015. - 306 с.
2. Review of Maritime Transport, 2014 Report by the UNCTAD
secretariat //United Nations New York and Geneva: 2014 - 184 p.
3. Дамодаран А. Инвестиционная оценка. Инструменты и техника оценки любых активов./ Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. -1342 с.
4. Самуэльсон П. А. Экономика / П. А. Самуэльсон, В. Д. Нордхаус; пер. с англ. - М.: И. Д. Вильямс, 2007. - 1360 с.
5. Сломан Дж. Экономикс / Дж. Сломан; пер. с англ. под ред. C. В. Лукина. - [5-е изд.]. -СПб.: Питер, 2005. - 832 с.
6. Боди З., Мертон Р. Финансы. пер. с англ. - Изд-во: Вильямс, 2007. — 592 с.
7. Моросини П., Стеджер У. Управление комплексными слияниями. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. - 304 с.
8. Портер М. Конкуренция. - М.: 2005. — 608 с.
Рецензент д.э.н., профессор ОНМА ПримачевН.Т. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГУЖТ Полякова Е.Н.
УДК: 656.045:65.012.65
ПРИВАТНО-ДЕРЖАВНЕ ПАРТНЕРСТВО - КРОК ЗАЛ1ЗНИЧНО1 ГАЛУЗ1 ДО
СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1
ШкулЫаЛ.В., к.е.н., доцент (НАСОА)
У cmammi розкрита практична значим1стъ сощальног в1дпов1далъност1 на тдприемствах зал1зничного транспорту, реaлiзaцiя яког можлива за допомогою приватно-державного партнерства в перiод проведення структурних змт. Розглянуто вплив на^оналъног стратеги cоцiaлъно-вiдповiдaлъного бiзнеcу (СВБ) на зaлiзничну галузъ, а також наведет пропозицИ щодо
© Шкушш ЛВ. Вкник економжи транспорту i промисловосп № 51, 2015
113
розширення меж ствробтництва тдприемств залгзничного транспорту з втчизняними та м1жнародними организациями. Зокрема, в nepiod проведення змт анал1з сильних та слабких сторт зал!зничног галузi показав нeoбхiднiсть пошуку нових мeтoдiв досягнення сощальног вiдnoвiдальнoстi на тдприемствах залiзничнoгo транспорту, таких як вступ до Глобальног мepeжi ООН, Украгнського союзу промисловщв та тдприемщв (УСПП).
Ключовi слова: система сощальноИ eidnoeidanbHocmi на тдприемствах залiзничного транспорту (ССВЗТ), партнерство, соцiально-вiдповiдальний бiзнес (СВБ), нацюнальна стратегiя, сталий розвиток, УСПП
ЧАСТНО-ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПАРТНЕРСТВО - ШАГ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОЙ ОТРАСЛИ К СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ
ШкулипаЛ.В., к.э.н., доцент (НАСОА)
В статье раскрыта практическая значимость социальной ответственности на предприятиях железнодорожного транспорта, реализация которой возможна с помощью частно-государственного партнерства в период проведения структурных изменений. Рассмотрено влияние национальной стратегии социально-ответственного бизнеса (СОБ) на железнодорожную отрасль, а также приведены предложения по расширению границ сотрудничества предприятий железнодорожного транспорта с отечественными и международными организациями. В частности, в период проведения изменений анализ сильных и слабых сторон железнодорожной отрасли показал необходимость поиска новых методов достижения социальной ответственности на предприятиях железнодорожного транспорта, таких как присоединение к Глобальной сети ООН, Украинского союза промышленников и предпринимателей (УСПП).
Ключевые слова: система социальной ответственности на предприятиях железнодорожного транспорта (ССОЖТ), партнерство, социально-ответственный бизнес (СОБ), национальная стратегия, устойчивое развитие, УСПП
PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIPS - A MOVE THE RAILWAY SECTOR TO SOCIAL RESPONSIBILITY
Shkulipa L. V., Ph.D., associate professor (National Academy of Statistics, Accounting and Auditing)
The article deals with the practical importance of the social responsibility of enterprises of railway (SRER), the implementation of which is possible with the help ofpublic-private partnerships in the period of structural change. Consideration is the impact of a national strategy of socially responsible business (SRB) for the rail industry, and also proposes to expand the boundaries of railway cooperation with domestic and international organizations. Namely, in the period of the change analysis of the strengths and weaknesses of the railway sector has shown the need to find new methods of achieving social responsibility of enterprises of railway, such as joining to the Global Network UN, to the Ukrainian Union Industrialists and Entrepreneurs (UUIE). National strategy of socially responsible business targets just on the rail sector cooperation with the private sector, state and society that will accelerate the formation of social responsibility in enterprises of railway, strengthening the position of the field in the transport market and entry of competitive appeal. That is the proper implementation of the National Strategy for CSR in Ukraine depends on implementation the main socially responsible tasks to of rail transport: at the economical level to provide low competitive advantages, will be increased access to capital and the market will increase the volume of passengers and freight transport, will operating costs will be increased productivity and quality of human resources; at the social level - will be increased standards of living railway employees; at the ecological - will be increased level of environmental safety, efficiency and careful use of natural resources; in a partnership - will to promote cooperation with the business will make it possible to protect national producer railway rolling stock.
Keywords: social responsibility of enterprises of railway (SRER), partnership, socially responsible business (SRB), national strategy, sustainable development, UUIE
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Актуалiзацiя питання сощально! вiдповiдальностi набирае широкого розмаху на укра!нському бiзнес-просторi. Взаемодiя пiдприемств мiж собою дозволяе обмшюватися досвiдом та знаннями у сферi вiдповiдальностi за екологiчнi, сощальш та економiчнi наслiдки перед суспшьством. Подальший розвиток рiзних форм партнерства дозволить вийти на рiвень сталого розвитку Укра!ни. У цьому повинен приймати участь i залiзничний транспорт як ядро нащонально! транспортно! системи, яке забезпечуе кра!ну потужними вантажними та пасажирськими перевезеннями.
Аналiз остантх до^джень i публшацш. В цшому (поза межами залiзничного транспорту) розвиток та впровадження сощально! вiдповiдальностi розглядалися багатьма науковцями i бiзнес-консультантами, такими як: А. Керолл, Ф. Котлер, Н. Л^ А. Маквильямс, М. Портер. Питання щодо впровадження принцитв сощально!
вщповщальносп дослiджували А.О. Харламова, Л. П. Петрашко, О. Лазоренко, Р. Колишко, М. Саприкiна, В.К. Грищук, О.П. Гогуля, 1.П. Кудiнова, Н.А. Кричевський, С.Ф. Гончаров та багато шших. Однак у сферi надання транспортних послуг, сшвробггництва транспортних компанш, а також пiдприемств залiзничного транспорту система сощально! вщповщальносп розглядалася дуже вузько серед невелико! кшькосп науковщв-практиюв у дослiджуванiй галузi.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Зокрема, постшний аналiз вiтчизняних публiкацiй у дослщжуванш галузi засвiдчуе гостру практичну необхщнють формування системи соцiально! вiдповiдальностi на тдприемствах залiзничного транспорту (далi - ССВЗТ), теоретичш питання яко! частково розкрито в працях А. Брайковсько! [11], Ю. Бурлаково! [8], О. Ворони [7], В. Коломiець. Так, особливосп оцiнки рiвня соцiально! вщповщальносп залiзничного транспорту, перелiк показникiв ощнки, !! принципiв, а також розкриття методичних основ складання соцiального звггу залiзничного транспорту розглядалися в працях О. Вороною; виявлення впливу основних напрямiв сощально! вщповщальносп на конкурентоспроможнють операторiв залiзничного транспорту -А. Брайковською [11]. Широке коло питань, пов'язаних з визначенням показниюв ефективносп та оптимально! структури
управлiння залiзничним транспортом, пошуку моделей розвитку знайшло свое вiдображення у працях таких науковщв, як: Ю. С. Бараш, М.В. Макаренко, О. М. Ложачевська,
Ю. М. Цветов. Але здебшьшого працi науковцiв мало стосувалися питань розширення соцiально! вiдповiдальностi та шляхiв !! впровадження у практичну дiяльнiсть галузi.
Враховуючи власнi попереднi
дослщження щодо актуалiзацi! питання соцiально! вщповщальносп в перiод реструктуризацi! залiзничного транспорту [12] та результата проведеного SWOT-аналiзу щодо доцшьносп проведення реструктуризацi! [13], було визначено сильш та слабю сторони галузi, а також можливосп (шанси) та загрози !! функщонування. До однiе! iз слабких сторш належав пункт «недосконалий розвиток у приватно-державному партнерствi». Саме це послугувало у формувант дано1 мети статт^ а саме: вщнайти шляхи реалiзацi! головних аспекпв соцiально! вщповщальносп на пiдприемствах залiзничного транспорту за допомогою приватно-державного партнерства, яю залишилися неохопленими до тепершнього часу.
Викладення основного матерiалу до^дження. Затзничне пiдприемство, як i будь-яке пщприемство, мае властивiсть взаемодiяти у внутршньому та зовнiшньому напрямках. Внутрiшнiй напрямок полягае у взаемовщносинах в середиш пiдприемства, зокрема з вiдокремленими структурними пiдроздiлами, а зовнiшнiй - з шшими пiдприемствами, органiзацiями, галузями, державою тощо. Такi вiдносини регулюються власними стшкими нормами, стандартами свое! дiяльностi, iснуючими прикладами поведiнки, властивими виключно залiзничнiй галузi [6, с. 9].
Саме вщ взаемодi! залiзнично! галузi з приватним сектором, державою та суспшьством визначаються темпи формування ССВЗТ, змщнення позицiй галузi на транспортному ринку та набуття конкурентно! привабливосп.
Взаемодiя бiзнесу, держави та суспшьства визнана необхiдною не тшьки для залiзнично! галузi - на державному рiвнi було вирiшено затвердити ефективне партнерство бiзнесу, влади та суспшьства (рис. 1) в Концепцп нащонально! стратеги сощально! вщповщальносп бiзнесу в Укра!нi (обговорено на XIII з']дщ УСПП у груднi 2011 р., взято урядом до уваги та направлено на розгляд за дорученням Прем'ер мшстра Укра!ни № 7449/1/1-12 вщ 25.02.2012 р.), метою яко! е створення пщгрунтя (як комплексу норм, правил,
окремих оргашзацшних механiзмiв) та сприятливих умов для штеграцп СВБ у дiяльнiсть компанiй задля сталого розвитку
Укра!ни, зростання суспiльного добробуту та виршення питань, визначених у нащональних програмних документах [4].
Чинники стiйкого розвитку
Соцiальний i екологiчний добробут
• Екон^Miчна ефективнiсть
1 - дотримання законодавчих зобов 'язань та галузевих стандартiв
2 - мiнiмiзацiя або усунення негативного впливу, управлтня ризиками
3 - посилення позитивного впливу та створення цнностей через iнновацii] iнвестицii та партнерство
Рис. 1. Концепщя нац1ональног стратеги СВБ в Украш Джерело: власна розробка.
В одних кра!нах така стратепя штегрована в громадську полггику (Дашя, Франщя, Фiнляндiя, Швещя), в шших -сощально вщповщальш практики е виключно прерогативами компанiй (Грещя, Iрландiя, Нiдерланди, Словенiя). В Свропейському Союзi основна роль СВБ полягае у шдтримщ сталого розвитку компанш, що призводить до покращення ситуацп на ринку працi, а також якосп продуктiв i послуг, що надаються компанiями (Комюнiке Свропейсько! Комюи, 2006). Кра!ни СНД також зробили внесок у розвиток СВБ, розробивши та затвердивши мiжнародний стандарт «Социальная
ответственность организации. Требования. CSR/КСО - 2008».
Для бгзнесу сощальна вщповщальнють означае «досягнення комерцiйного успiху засобами, як передбачають дотримання моральних щнностей та повагу до людей, спшьнот i навколишнього середовища» [5].
Для держави розвиток сощально! вiдповiдальностi бiзнесу сприятиме розбудовi партнерства мiж приватним та державним секторами в межах реалiзащl загальнодержавних стратегш соцiально-економiчного розвитку. В Украш пiдтримка держави необхщна для пiдкреслення важливо! етично! i сощально-вщповщально! поведiнки як компанш в загалом, так i на тдприемствах залiзничного транспорту.
З державною тдтримкою укра!нський соцiально-вiдповiдальний бiзнес безперечно матиме можливють захистити вiтчизняного виробника, розширити виробництво, створити новi робочi мiсця.
Нiмецькi пiдприемцi зумши зробити так, щоб !х думка була вагомою у прийняттi важливих державних ршень [1, с. 9].
Для сустльства СВБ дозволить бшьшосп компанш посилити вщповщальне ставлення до сво!х спiвробiтникiв, споживачiв та шших защкавлених сторiн, пiдвищить можливiсть жити
в еколопчно-чистому середовищi та мати здоров'я.
Правильно впроваджена Нацiональна стратепя СВБ в Укра!нi (рис. 1) дозволить залiзничному транспорту на економгчному р!вт забезпечити низку конкурентних переваг: ширший доступ до катталу та ринку, бiльшi обсяги пасажирських та вантажних перевезень, покращенi процеси прийняття рiшень та управлiння ризиками, економда операцiйних витрат, зростання продуктивносп та якостi, ефективну база людських ресурсiв, мiцну репутацiю, бiльшу лояльнють клiентiв; на соцгальному р!вт - тдвищення рiвня життя працiвникiв залiзничного транспорту; на екологгчному - рiвня екологiчно! безпеки, ефективностi i бережливого використання природних ресурсiв; на партнерському - сприяе сшвпращ з бiзнесом, дасть можливiсть захистити нацiонального виробника рухомого складу залiзничного транспорту, знос якого складае 90%.
На захист нацюнального iнтересу як
найвищо! суспшьно!, державно! цiнностi, яку потрiбно вщокремлювати, вiдстоювати та звеличувати на внутршньому бiзнес-просторi, так i на зовшшньополггичнш, економiчнiй аренi,
став Укра!нський союз промисловщв та пiдприeмцiв (далi - УСПП), створений в 1992 рощ [2]. Це призвело до ряду позитивних змш у шдприемницькш дiяльностi не лише в декларативному, а в конкретному прикладному сенсi. Ниш його роль посилилася у складi Мiжнародного конгресу промисловцiв i шдприемщв, куди входять близько 30 дшових союзiв держав Свропи та Азп. Крiм того, нещодавно УСПП тдписали Меморандум про партнерство та сшвробггництво з Кабiнетом мiнiстрiв Укра!ни [4].
Тому, приеднання украУнських залiзниць до УСПП пропонуеться у зв'язку з його розгалуженою iнфраструктурою з органами державно! влади, партнерськими
взаемовщносинами з вггчизняними
промисловцями, бiзнес-органiзацiями рiзних кра!н свiту (Союз транспортникiв Роси, МКПП, Нiмецький союз промисловостi, Французька бiзнес-асоцiацiя «Medef», Японська асоцiацiя бiзнесу «Кейданрен», Американсько-укра!нська дiлова рада, Росшський союз промисловцiв i пiдприемцiв тощо). Також УСПП вiдстоюе iнтереси сво!х членiв та надае !м наступш послуги (табл. 1).
Таблиця 1
ПерелЫ послуг, що надаються апаратом УСПП прямим колективним членам
№ п/п Перел1к послуг
1 Розробка, експертиза та супровщ проекпв нормативних акпв, !х удосконалення та захист правово! бази галузi
2 Направлення до оргашв державно! влади звернень, що вщображають штереси члешв УСПП, та вiдстеження реагування на них
3 Налагодження вщносин з банювськими, науковими установами, консалтинговими компашями для розвитку власного бiзнесу, пошук перспективного розвитку дiяльностi.
4 Члени УСПП можуть брати участь у робой мiжнародних бiзнес-форумiв, дiяльностi двостороннiх мiжурядових комiсiй.
5 Соцiально вiдповiдальний бiзнес, позитивний вплив наслщюв дiяльностi на суспшьство i навколишне середовище.
6 УСПП пропонуе сво!м членам систему корпоративно! безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовюними партнерами i рейдерами, захистить вiд бюрократичного тиску
7 Опрацювання комерцшних пропозицiй, що надходять вщ потенцiйних партнерiв членiв УСПП
8 Участь у складi делегацi! УСПП у робот бiзнес-форумiв, конференцiй, в тому чи^ мiжнародних
9 Участь у заходах, що проводяться УСПП (круга столи, наради, робочi засщання тощо)
10 Пошук для члешв УСПП комерцшних, дшових партнерiв
Джерело: опрацьовано i3 сайту УСППhttp://uspp.ua/ru/pro-uspp.html станом на 09.10.2015.
Такий вступ дасть багато можливостей галузi як в розвитку економiчноl дiяльностi транспорту, так i у шдвищенш його конкурентопривабливостi.
В незалежнш Украш першою бiзнес-органiзацiею, яка взяла на себе захист прав та штереив дшово! громади, тдтримки нацiонального товаровиробника та просування його штереив на зовнiшнi ринки, у серпш 1991 року стала Асощащя промисловостi, будiвництва, транспорту та зв'язку [1, с. 8]. То чому ниш УЗ не вщходить до УСПП?
«Тодi панували дух економiчноl едностi, щире прагнення допомогти один одному, врятувати кооперацiйнi зв'язки» - пригадуе почесний президент УСПП В.Г. Урчукш, який очолював Асоцiацiю в 1991-1996 рр. Так, дшсно, зберегти позитивну частину виробничо! спадщини радянських чашв - величезний промисловий та кадровий потенщал, кооперацiйнi зв'язки та тюш торгiвельнi стосунки iз зовшшшм свiтом не вдалося.
На сьогодшшнш день маемо iншу картину: бiзнес йде назустрiч державi для виршення рiзних питань. Наприклад, в 2011 р. зростання вантажних перевезень в Украш, 80% рiвень фiзичного зносу рухомого складу призвели до нестачi близько 25 тисяч залiзничних вагошв. Це спричинило затримку Укрзалiзницею експорту зерна (понад 30 млн.тон вщ загального врожаю в 57 млн. тон), олшно-жирово! продукци в краши СНД та Балтп.
Для виршення ще! шфраструктурно! проблеми УСПП виступив шщатором пiдписання в лютому 2012 року Меморандуму про партнерство мiж УЗ та асощащями аграрного бiзнесу, чим i дав змогу врегулювати конфлiкт мiж перевiзниками i експортерами с/г продукци. В результат пiдписання створена Експертна робоча група розробила подальшi ефективнi методи державно-приватного партнерства для врегулювання дисбалансу мiж попитом i пропозицiею на ринку вантажних перевезень та кардинального оновлення парку рухомого складу украшських залiзниць. Одним з таких методiв став контракт на закупiвлю щомюяця понад 10 напiввагонiв, згiдно якого у 2012 р. "Укрзалiзниця" переходить на лiзингову програму купiвлi залiзничного рухомого складу у вiтчизняного виробника. В нагодi послугувало членство в УСПП Крюювського вагонобудiвного заводу - найбшьшого в СНД виробника залiзничного рухомого складу, та Державного експортно^мпортного банку «Укрекшмбанк» (член УСПП з 06.2011р.), який визнав високу
рентабельнють в результат вивчення ринку вггчизняних залiзничних перевезень i погодився вщкрити кредитну лiнiю для Дншровсько! операторсько! компанп, яка займаеться вантажними залiзничними перевезеннями.
Експертна рада й надалi продовжуе працювати над питаннями додаткового фiнансування для оновлення рухомого залiзничного складу. А на сьогодшшнш день Украшська залiзниця почала нарощувати сво! фiнансовi показники, Укрексiмбанк отримав надшного й прогнозованого партнера, а Крюювський вагонобудiвний завод -платоспроможного покупця. Бшьше того, даний проект дав новий iмпульс для розвитку прничо-металургшно! галузi Украши, продукщю яко! в основному й перевозить Дншровська операторська компанiя.
Крiм того, позитивними вважаються пропозицil та зауваження УСПП, що стосувалися врегулювання питання оподаткування ПДВ операцiй з надання нерезидентами в оперативний лiзинг (оренду) транспортних засобiв, в тому чи^ рухомого складу залiзничного транспорту, яю, на жаль, були вщхилеш урядом. Це призводить до значних втрат конкурентних переваг вiтчизняними шдприемцями, якi надають в оренду транспортш засоби (наприклад, рухомий склад виробництва Крюювського вагонобудiвного заводу) [9].
Адже, iснуючий Податковий кодекс Украши суттево обмежуе можливостi компанil з надання послуг нерезиденту. Так, вщповщно до п.186.3 Податкового кодексу: «Мюцем постачання зазначених у цьому пункп послуг вважаеться мiсце, в якому отримувач послуг зареестрований як суб'ект господарювання або -у разi вщсутносп такого мюця - мюце постiйного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: г) надання в оренду ^зинг) рухомого майна, ^м транспортних засобiв та банювських сейфiв» [10, с. 18].
Оскшьки вiдповiдно до п.185.1 Податкового кодексу: «Об'ектом оподаткування е операцп платникiв податку з: .б) постачання послуг, мюце постачання яких розташоване на митнш територil Укра!ни, вщповщно до статп 186 цього кодексу», операщя з надання вантажного залiзничного транспорту в оренду нерезиденту, всупереч економiчноl логiцi, е об'ектом оподаткування податком на додану вартють. Ситуащя, що склалася, потребуе негайного виршення, оскiльки iстотнi курсовi коливання та непрозора тарифна полггика цiноутворення на залiзничному транспортi
Укра!ни вже призвела до лшшдаци у 2010 р. 79 приватних власниюв залiзничного складу та критичного показника дефщиту рухомого складу. Його подальше зростання призведе до неспроможносп Укрзалiзницi забезпечити необхiдний обсяг вантажних залiзничних перевезень та зростання ВВП, отже ситуащю треба негайно виправити.
Все ж таки зусиллями УСПП, Iнвестицiйнiй вагоннiй компанп вдалося вирiшити питання вiдшкодування податку на додану вартють, урегулювати з податювцями всi проблемнi моменти, яю виникали у процесi нашо! роботи, а також внести сво! суттевi пропозицi! до Податкового й Митного кодеков [7, с. 31].
1нвестицшна вагонна компанiя - друга в Укра!ш за масштабами недержавна структура, яка мае власний сучасний рухомий парк вантажних залiзничних вагонiв. За тдсумками 2007 та 2010 рокiв компашя отримала другу мiсце в номшацп «Лщер галузi» за класифiкатором видiв економiчно! дiяльностi. Визначення кращих тдприемств здiйснювалося на основi обективних даних: обсяг реалiзацi!, прибуток, продуктивнiсть пращ та середня заробггна плата. У власносп компанi! - 1 906 залiзничних вагонiв, якi вона надае у користування чи оренду. Оскшьки Укрзалiзниця не може сповна задовольнити потреби промислових пiдприемств Укра!ни у вантажних залiзничних перевезеннях, то послуги 1нвестицшно! вагонно! компанi! дуже затребуваш.
У 2002 роцi на шдприемсга спiльно з нiмецькою фiрмою ^менс був створений чотиривiсний вантажно-пасажирський
електровоз змшного струму з асинхронним тяговим i допомiжним приводом, мiкропроцесорною системою керування. Електровоз вмютив у себе кращi досягнення свiтового електровозобудування. Ниш 18 таких електровозiв експлуатуються на Ивденно-Захiднiй залiзницi для ведшня прискорених пасажирських по!здiв зi швидюстю до 160 км/год.
У зв'язку з тим, що залiзницi Укра!ни користуються постiйним i змiнним струмом, для можливосп використання пасажирських поЫв без замiни електровозiв на станщях стикування потрiбнi електровози подвiйного живлення. Тому зараз завод виконуе розробку нового восьмивюного двосекцiйного пасажирського електровоза подвшного живлення з асинхронним приводом типу ДС4, який дозволить водити
пасажирсью по!зди з 18-24 вагонiв зi швидкiстю до 200 км/год [10].
Сподiваемось, що створення таких електровозiв виключить необхiднiсть закупiвлi iмпортних машин, забезпечить створення нових робочих мюць. До речц вартiсть Тх виготовлення в УкраТш буде значно меншою, нiж розробка i виготовлення за кордоном.
Укрзалiзниця 2012 року отримала статус серед переможщв номiнацi! «Гордють нацi!», яку проводив УСПП у першому проект «Профаланговi укра!нсько! економши. Будiвельний комплекс. Енергозбереження» та вщбрав кращi вiтчизнянi пiдприемства, якi попри складш кризовi часи зумiли втримати лщерство та здобути успiх у сво!х галузях [2, с.
3].
Крiм того, вiдмiчаеться негативний момент в дiяльностi залiзничного транспорту, починаючи з 1995 року, Укрзалiзниця ввела в практику масову подачу вагошв тд навантаження на територiю Венгрп та Словаччини. В результатi втрачено 90% ринку, 30% з яких вдалося повернути, але щорiчнi збитки Укра!ни складають близько 21 млн.грн., а держбюджет недоотримуе щорiчно близько 4 млн. Тут потрiбним також е втручання та допомога УСПП [9].
Експерти УСПП вважають за необхщне -зафшсувати в законодавчому плат, що державне тдприемство самостiйно розпоряджаеться ресурсами, якi створюються за рахунок його виробничо! дiяльностi, а також залученими кредитами й швестищями. Пропонуеться зробити цi ресурси не коштами бюджету, ними тдприемство повинно розпоряджатися вшьно й на свш розсуд з урахуванням вщповщальносп менеджерiв, з урахуванням кон'юнктури. Тут про тендер i конкурс можна говорити, коли тдприемство отримуе бюджетш ресурси для реалiзацi! оборонного замовлення, та й то з урахуванням певних умов. Дшсно, залiзницi в цьому питаннi також зв'язат по руках i ногах.
Ефективним партнерством для залiзницi на мiжнародному рiвнi пропонуеться приеднання до Глобально! мережi ООН, членами яко! е УСПП, Центр розвитку КСВ та багато шших успiшних укра!нських компанiй. Вступ дасть змогу дотримуватися принцитв ГД ООН у сво!х соцiальних звiтах, якi е прюритетним показником переходу на рiвень КСВ.
Фiрми-члени мережi (наприклад, KPMG) допомагають компатям у проведеннi
порiвняльного аналiзу з iншими представниками вiдповiдних галузей на предмет визначення
найкращог галузевог практики управлгння в розр1з1 принцитв Глобального договору з метою тдготовки плашв удосконалення.
Для кращого розумшня бiзнесу сво!х ктентв створюються групи з галузево! спещалiзащ!, якi очолюють експерти з багаторiчним досвiдом роботи в таких галузях економши: банкiвський та фiнансовий сектор, фонди прямих приватних швестицш, страхування, енергетика та природш ресурси, сталий розвиток, фармацевтична галузь, сшьське господарство, споживчий сектор,
шфраструктура, будiвництво та нерухомiсть, телекомушкаци та зв'язок, автомобшьна промисловiсть, транспортний сектор i логiстика, шноваци та технологи.
Висновки i перспективи подальших розробок. Таким чином, приватно-державне партнерство на сучасному етат глобально! реструктуризаци дозволить вийти залiзничнiй галузi на конкурентний шлях та приблизить до сощально! вiдповiдальностi. Ефективна взаемодiя з вггчизняними та мiжнародними органiзацiями забезпечить використання катталу у широкомасштабнi нацiональнi та мiжнароднi iнвестицiйнi проекти у галузь, розвиток персоналу, ефективну взаемодда iз споживачами i навколишнiм середовищем. Пщтримка держави та бiзнесу зможе дати базис в подальшому для сталого розвитку залiзничного транспорту Укра!ни, а також виступить гарантом еколопчно! та сощально! захищеносп суспiльства в щлому.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вiсник УСПП, квггень 2012, 2(29) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uspp.org.ua/magazine.
2. Вюник УСПП, березень 2012, № 1(28) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uspp.org.ua/magazine.
3. Вюник УСПП, травень 2010, № 2(20) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uspp.org.ua/magazine.
4. Про державно-приватне партнерство: Закон Укра!ни прийнятий Верховною Радою Укра!ни вщ 01.07.2010 № 2404-У1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2404-17.
5. Жиглей 1.В. Бухгалтерський облiк сощально вщповщально! дiяльностi: теорiя,
методологiя, оргашзащя : дис. ... доктора екон. наук: спец. 08.00.09 / Жиглей 1рина BiKTopiBHa. -Житомир, 2011. - 270 с.
6. Промышленное предприятие и его люди: проблемы социально-экономического поведения [Текст] / Под общ. ред. В.М. Вороны, Е.И. Суименко. - К.: Институт социологии НАН Украины, 2001. - 352 с.
7. Ворона О.В. Обгрунтування необхщносп системи сощально! вщповщальносп залiзничного транспорту для забезпечення його конкурентоспроможност / О.В. Ворона // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету. -Т.1. - № 4. - 2010. - С. 257-263.
8. Бурлакова Ю.М. Корпоративна сощальна вщповщальнють: внутршне спрямування [Електронний ресурс] / Ю.М. Бурлакова. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/5_PNW_2010/Economics/ 59062.doc.html
9. Вюник УСПП, жовтень 2011, № 1(28) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uspp.org.ua/magazine.
Ю.Вюник УСПП, вересень 2011, № 3(25) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uspp.org.ua/magazine.
11.Брайковська А. Сощальна вщповщальнють як фактор конкурентоспроможносп операторiв залiзничного транспорту в €С / А. Брайковська // Збiр. наук. праць ДЕТУТ : Економша i управлiння. - 2015. -Вип. 31. - С. 54-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/ Znpdetut_eiu_2015_31_8.pdf
12.Шкулша Л.В. Сощально-вщповщальна реструктуризащя залiзнич-ного транспорту в Украш як провiдна детермшанта в ССВЗТ [Електронний ресурс] / Л.В. Шкулша // Зб. наук. праць ДЕТУТ. Економша i управлшня. - 2012. - Вип. 21-22(1). -С. 66-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Znpdetut_eiu_2012_21 -22( 1)_9.pdf
13. Шкулiпа Л. В. Застосування SWOT-аналiзу для ощнки доцiльностi проведення реструктуризац^' на залiзничному транспортi Укра!ни [Електронний ресурс] / Л.В. Шкулша // Вюник соцiально-економiчних дослщжень. - 2013. - Вип. 1. - С. 168-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vsed_2013_1_28.pdf
Рецензент д.е.н., доцент НАСОА Пилипенко О.1. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДУЗТ Токмакова 1.В.
