CC BY
39УДК:338.43:005.35
Гарбар Ж.В., доктор eKonoMÍHnux наук, доцент, професор кафедри аграрного менеджменту та маркетингу, Втницький нацюнальний аграрний ymíверситет DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12118 ПРАКТИКИ КОРПОРАТИВНО! СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 в аграрному
СЕКТОР1 УКРА1НИ
Harbar Zh. V,.
Doctor of Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Agrarian Management and Marketing,
Vinnytsia National Agrarian University
PRACTICES OF CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY IN THE AGRICULTURAL SECTOR OF
UKRAINE
Анотацш.
У статтi обгрунтовано напрями реал1заци корпоративноi соцiально'i вiдповiдальностi в аграрних компатях Укра'т. Визначено сфери реал1зацИ корпоративно'1' соцiальноi вiдповiдальностi аграрних ком-панш. Розглянуто мотиви та стимули, як спонукають впроваджувати полтику корпоративно'1' сощаль-но'1' вiдповiдальностi в аграрному секторi Укра'ши. Охарактеризовано практики впровадження корпоративно'1' соцiально'i вiдповiдальностi у вiтчизняних аграрних компанiях. Окреслено основт перешкоди впровадження програм/заходiв з корпоративноi соцiально'i вiдповiдальностi в аграрному секторi. Доведено необхiднiсть проведення просвiтницьких программ з питань пiдвищення обiзнаностi аграрних компант про принципи i практики впровадження соцiально'i вiдповiдальностi, в тому чи^ мiжнародного досвiду.
Abstract.
The article substantiates the directions of realization of corporate social responsibility in agrarian companies of Ukraine. The spheres of realization of corporate social responsibility of agrarian companies are defined. Motives and incentives that motivate the implementation of corporate social responsibility policy in the agricultural sector of Ukraine are considered. The practices of introduction of corporate social responsibility in domestic agricultural companies are described. The main obstacles to the implementation of programs/measures on corporate social responsibility in the agricultural sector are outlined. The necessity of conducting educational programs on raising the awareness of agricultural companies about the principles and practices of social responsibility, including international experience, has been proved.
Ключовi слова: корпоративна соцiальна вiдповiдальнiсть, аграрний бизнес, аграрний сектор, аграрт компани, стейкхолдери, стимули, мотиви.
Keywords: corporate social responsibility, agrarian business, agrarian sector, agrarian companies, stakeholders, incentives, motives.
Постановка проблеми. Останшми десятилгт-тями роль сощально! вщповвдальносп в свгговому масштабi постшно зростае, набуваючи значного впливу на сощально-економiчний розвиток та ди-намшу, формуеться нова парадигма результативного функщонування суспшьства, яка базуеться не на максимiзащ! прибутку, а на вщповщальному по-водженш до основних груп стейкхолдерiв. Аграрний сектор економiки кра!ни характеризуеться до-статшм ресурсним i економiчним потенщалом для такого розвитку, проте неращональна структура природокористування, ресурсо- та енергомютшсть технологш, низька економiчна ефектившсть, велик! фiнансовi витрати, низький рiвень конкурентоспро-можносп аграрних тдприемств не дають змоги ефективно розвиватися. Саме тому вимоги сього-дення висувають на перший план не тшьки досяг-нення економiчноl вщповщальносл аграрних ком-панш, а й кадрово!, еколопчно! та сощально!. За умови комплексного поеднання зазначених складо-вих аграрш компани мають можливють бути аген-
тами 3míh, яш стратепчно функцiонують, задоволь-няючи вимоги основних сво!х стейкхолдерiв.
Анaлiз останшх дослвджень i публiкацiй. Питания корпоративно! сощально! вщповщальносл ставали об'ектом дослщжень як заруб1жних, так i впчизняних вчених-економiстiв, серед яких: О. Грь шнова [3], Т. 1ванова [7], А. Колот [5], Т. Лунина [6], О. Охрiменко [7], М. Сапришна [8], Н. Ткаченко [10], М. Фрщман [15] та ш. Pi3m аспекти розвитку корпоративно! сощально! вщповщальносп в аграрному секторi висвiтленi у представленi в роботах: О. Гудзинського [4], С. Судомира [4], I. Червена [14], О. Чирви [13], В. Шебанша [14], О. Шебаншо! [14] та ш. Однак низький рiвень обiзнаностi аграрних компанш щодо позитивного впливу корпоративно! сощально! ввдповщальносп на результати !х господарювання, безсистемнiсть формування корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi формуе систему специфiчних питань, яш потребують додат-кових та поглиблених дослщжень.
Формування цiлей дослiдження. Метою
статп е аналiз мотивiв, стимулiв. напрямiв та практик поширення корпоративно! сощально! ввдповь дальностi в аграрному секторi Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Запровадження програм корпоративно! соцiально! вщповщальносп укра!нськими аграрними компанiями свiдчить про те, що корпоративна соцiальна вщповвдальшсть стае неввд'емною частиною !х корпоративно! поль тики i стратеги. Нар^ в аграрних компашях уже працюють конкретнi пiдроздiли з корпоративно! сощально! ввдповщальносп або були введенi вщпо-вiднi керiвнi посади, видiлено ресурси на здшс-нення заходiв корпоративно! сощально! ввдповща-льностi, i встановлено мехашзми зворотного зв'я-зку. Переважна бiльшiсть зареестрованих на бiржах аграрних компанш мають у сво!й структурi особу, вiдповiдальну за корпоративну сощальну вщповь дальнiсть в цiлому або за вщносини iз певною гру-пою стейкхолдерiв (наприклад, iз землевласниками або засобами масово! iнформацi!). Однак практична
реалiзацiя корпоративно! соцiально! вщповщально-стi на мiсцi найчастiше здшснюеться через окремi громадсьш органiзацi! та благодшш фонди, як1 за-сновуються аграрними компашями в формi неуря-дових органiзацiй. Крiм топ-менеджерiв аграрних компанш, членами таких неурядових оргашзацш е представники мiсцевих органiв влади, iнших неурядових органiзацiй, а також впливовi особи з мюце-во! громади. Ряд аграрних компанш також створю-ють резервнi фонди, щоб реагувати на термь нов1/форс-мажорш соцiальнi та екологiчнi заходи. Це сввдчить про те, що корпоративна сощальна ввд-повiдальнiсть стае одним iз стратегiчних прюрите-тiв аграрних компанш, тому що не тшьки управ-лiння стейкхолдерами, а й питання реагування на нагальнi проблеми беруться до уваги. У той же час, домшуюча роль корпоративно! сощально! вщповь дальностi в структурi аграрних компанiй припадае на ввддши зв'язк1в з громадськ1стю (PR) (рис. 1).
Дослщження та розробки
Рис. 1. Участь окремих вiддiлiв аграрних компанш у дiяльностi в сферi корпоративноI сощальног вiдповi-
дальностi
Джерело: складено за [12]
Деяш аграрш компани навиъ офщшно назива-ють сво! PR-вiддiли у оргашзацшних схемах як «Вщдш зв'язкiв з громадсьшстю та корпоративно! соцiально! вщповщальносп». Це пвдкреслюе вище-згадану значимють зовнiшньо!' комунiкацi!' про д1я-льшсть у сферi корпоративно! соцiально!' вщповвда-льностi i засввдчуе, що, хоча суспшьний тиск не на-лежить до числа основних факторiв корпоративно! сощально! ввдповщальносп, вiн е потенцшною за-грозою для ведения «звичного бiзнесу» i, таким чином, вимагае профшактичних дiй. Наявнiсть мене-джерiв iз питань взаемоввдносин iз органами державно! влади в структурi аграрних компанiй та !х високий рiвень залучення до корпоративно! сощально! ввдповщальносп також сввдчить про важли-вiсть зовнiшньо! комушкаци. Залучення вiддiлiв ка-дрiв (Ж.) до корпоративно! соцiально!' ввдповщаль-носп е також значним з огляду на проблеми
аграрних компанiй iз доступом до квалiфiкованих працiвникiв.
Аграрш компани також створюють механiзми мониторингу та зворотного зв'язку в рамках реалiза-цi!' програм корпоративно! сощально! вщповвдаль-ностi. Найважливiшими джерелами шформацп про соцiальнi проблеми села е регюнальш менеджери аграрних компанiй, а також мiсцевi органи влади та неформальш лiдери сiльських громад (рис. 2). Крiм того, регiональнi менеджери аграрних компанш щентиф^ють неформальних лiдерiв громад, а де-як1 компани навгть створюють сшьськогосподар-ськ1 виробничi кооперативи навколо цих лiдерiв з метою створення робочих мiсць в альськш мюце-востi. Менеджери корпоративно! сощально! вщпо-вiдальностi аграрних компанш також сшлкуються з мiсцевими органами влади на регулярнш основi.
Репональне управлiння
Мйсцева влада
Неформальнi лщери сiльських громад
Центральнi органи виконавчо! влади 100_
Керiвники iнших компанш
Засоби масово! шформацп
Вище керiвництво
Неурядовi оргашзацп
Рис. 2. Участь окремих вiддiлiв аграрних компанш у дiяльностi в сферi корпоративноI соцiальноi вiдповi-
дальностi
Джерело: складено за [12]
Деяш аграрш компани проводить так досль дження сам^ а деяк1 наймають спецiалiзованi сто-роннi агентства. Тим не менш, цей тип механiзму зворотного зв'язку, як i ранiше, е мало поширеним. Спецiальнi тренiнги з корпоративно! сощально! ввд-повiдальностi для сшвробгтнишв аграрних компа-нiй також е рщшсними, якщо вони не е частиною треншпв з широкого кола питань або проводяться спiвробiтниками з !х власно! iнiцiативи поза межами компани.
Сфери корпоративно! сощально! вщповвдаль-ностi, що ввдображають напрями участi аграрних
компанiй в корпоративнш соцiальнiй вщповщаль-ностi: розвиток громад, рiзноманiтнiсть, корпора-тивне управлiння, трудовi вiдносини, охорона на-вколишнього середовища, яшсть продукцi!, управ-лiння постачальниками i прозорiсть. Загалом, аграрнi компани залучеш у всi цi сфери в бшьшш чи меншiй мiрi, але найбiльш вони залученi у сфери, що ввдповвдають баченню аграрних компанш щодо рушшних сил i стейкхолдерiв корпоративно! сощально! ввдповщальносп. Таким чином, ос-новш напрями роботи з корпоративно! сощально! ввдповщальносл в аграрних компанiях - це розвиток громад i ввдносини з працiвниками (рис. 3).
Прозорють
Управлшня постачальниками
Ягасть продукци
Розвиток громади 100,.
Р1зномаштшсть
Корпоративне управлшня
Вщносини з сшвроб1тниками
Охорона навколишнього середовища
Рис. 3. Сфери реальзацП корпоративноi сощалъног eidnoeidanbHocmi аграрних компанш Джерело: складено за [12]
Дiяльнiсть з розвитку громад укра!нських агра-рних компанiй е досить рiзноманiтною. Вона охоп-люе благодiйнi внески та цiльову допомогу жителям сшьських районiв, пiдтримку неурядових орга-нiзацiй, розвиток/6УДГВНИЦТВО ФГЗИЧНО! iнфраструктури, допомогу навчальним закладам, шдтримку добровольчих програм тощо. З практично! точки зору приклади розвитку громад включа-ють закупiвлю обладнання для альських шк1л та ль карень, будiвництво дитячих майданчик1в, технiчне обслуговування клубiв i бiблiотек, шдтримку спор-тивних клубiв та органiзацiю спортивних заходiв, будiвництво дорiг, водогонiв та лшш електропере-дачi тощо.
Що стосуеться трудових вiдносин, для пращв-нишв iснують програми як в натуральнш формi, так i в грошовш. Ця сфера корпоративно! соцiально! вщповвдальносп включае в себе програми розпо-дiлу прибутку м1ж працiвниками, пенсшних ви-плат, охорони здоров'я та програми у галузi безпеки (в тому числГ приватного страхування), а також програми пiдвищення квалiфiкацi!. Деяш аграрнi компанi! навiть запустили приватш освiтнi програми як на власних потужностях, так i в сшвпращ з коледжами/унiверситетами. Зокрема користу-ються попитом тренiнги з таких виробничих дисци-плiн: виробництво поавного матерiалу, фiзiологiя рослин, фiтопатологiя, мехашзащя, агрономiя тощо.
Охорона навколишнього середовища i як1сть продукцi! - це сфери корпоративно! сощально! ввд-повiдальностi, як також виявилися важливими. Проте за умови, що бшьшсть аграрних компаиш в основному е виробниками сировинних товарiв, !х дi! в цш галузi зводяться до впровадження у виробництво технолопчних iнновацiй , таких як нульова обробка грунту, крапельне зрошення, механiчна бо-ротьба з бур'янами тощо. Деяш аграрш компани ви-робляють енергiю з альтернативних джерел, особливо п, як1 мають доступ до цих джерел, напри-клад, до гною, але широке використання вiдновлюваних джерел енерги стикаеться з де-якими регулятивними бар'ерами, i, отже, не е еко-номiчно вигiдним. Деяк1 компаии ввели програми захисту тварин, поводження з вiдходами та програми ефективного використання водних ресурсiв; деяш з них були сертифжоваш вщповвдно до м1ж-народних екологiчних стандарпв якостi, але бшь-шiсть ввдстае ввд цього розвитку. Важливе питания, яке, як правило, виходить за рамки корпоративно! сощально! ввдповщальносп аграрних компанiй - це
бiорiзномаиiття. 1ншим важливим напрямом корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi е прозорють. Аграрнi компаиi! прагнуть розкрити якомога бь льше iнформацi! про корпоративну соцiальну ввд-повiдальнiсть, i таким чином вони вiдрiзияються, наприклад, вiд европейських фермерiв. Дiяльностi в сферi корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi в СС швидше за все очшують ввд великих пвдпри-емств харчово! промисловостi, але вона рiдко асо-цiюеться з дрiбними фермерами. Основш засоби масово! iнформацi!, як1 використовуються для на-дания iнформацi! укра!нськими аграрними компа-нiями - це !х корпоративнi сайти i брошури, а також мiсцевi та сощальш медiа. Декотрi аграрнi компани, що офiцiйно зареестроваиi на бiржах, висвилю-ють свою дiяльнiсть у сферi корпоративно! сощаль-но! ввдповвдальносп в щорiчних корпоративних звь тах. Участь аграрних компанш в шших сферах корпоративно! сощально! ввдповвдальносп е досить ешзодичною i часто залежить ввд бiзнес-моделi аг-рарно! компани. Наприклад, кращi практики корпоративного управлшия, так1, як рiзномаиiтнiсть ради директорiв i обмежена компенсацiя керiвникам ви-що! лаики е важливими тшьки для офiцiйно зареес-троваиих на бiржах аграрних компанiй. У той же час ввдповвдальшсть постачальнишв в основному мае значения для тих аграрних компанш, яш виро-бляють харчову продукцiю, наприклад, м'ясо або молочш продукти, i розташоваш близько до концевого споживача в ланцюгу створення вартостi.
Основним результатом корпоративно! сощально! ввдповвдальносп е досягнения лояльностi з боку сшьських громад (рис. 4). Розвиток сшьсько! сощально! шфраструктури ввдповвдним чином також ро-зглядаеться в якосл основного iнструменту досягнения цього результату. Ввддашсть спiвробiтникiв е ще одним важливим результатом корпоративно! сощально! ввдповвдальносп аграрних компанiй, i, що щкаво, захист цiнностей компанi! названо в яко-стi основного аспекту цього досягнения. Даний факт дозволяе припустити, що аграрш компани прагнуть до самовдентифшацп сшвробггаишв з !х-нiми компашями. По-перше, вони запоби-ають ввд-току дефiцитно! квалiфiковано! робочо! сили i, подруге, вони мiнiмiзують рiвень шахрайства шляхом заохочения працiвникiв до етично! поведiнки. З щею метою пiдвищення квалiфiкацi! сшвробггаишв розглядаеться в якосп одного з ключових шструме-ипв корпоративно! сощально! ввдповвдальносп у сферi трудових ввдносин.
Лояльшсть сшьсько! громади
навколишнього
Рис. 4. Основт досягнення аграрних компанш в сфер1 корпоративно! соц1ально'1 в1дпов1дальност1 Джерело: складено за [12]
Хороша репутащя компани е ще одним важли-вим результатом корпоративно! сощально! ввдповь дальносл серед аграрних компанiй. Слад зазначити, що репутацш для широкого загалу i мiсцевих орга-шв влади сприймаеться бiльш важливою, шж репу-тацiя для iнвесторiв. З одного боку, це означае, що наразi проблеми, якi виникають внаслщок недоско-налого функцiонування ринк1в (наприклад, ринку землi) i слабкого шституцшного середовища (тобто застарiлих iнфраструктури та освгти) бiльше пере-шкоджають зростанню бiзнесу аграрних компанiй, нж доступ до фшансових ресурсiв. З шшого боку, це пояснюе, чому роль зовтштх комунiкацiй i зв'я-зшв з громадськiстю мае вирiшальне значення для корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi.
Сощально вщповвдальна поведiнка також ви-кликае цiлий ряд iнших переваг, таких, як захищене середовище, ефективне використаиия ресурав, по-кращення фiнансових результата i доступ до виро-бничих ресурсiв i фiнаисiв, але вони не розгляда-ються в якосп ключових результатiв корпоративно! соцiально! вщповвдальностг
Таким чином, корпоративна соцiальна вщповь дальностi для укра!нських аграрних компанш е дуже важливою. У той же час вона передбачае ви-конання ряду важливих суспiльних функцш в про-цесi розвитку села.
Головним стимулом реалiзацi! полiтики корпоративно! сощально! вщповщальносп е моральш мi-ркування, а головними перешкодами для впрова-дження полiтики корпоративно! сощально! ввдповь дальностi представники аграрних компанш називають брак коштiв, нестабiльну полттичну си-туацiю в кра!ш, недосконалють нормативно-право-во! бази, яка б сприяла цiй дiяльностi, та податко-вий тиск.
Найпоширешшими напрямами реал1зац1! корпоративно! сощально! вщповщальносп аграрних компанш в Укра!ш е:
- поливка розвитку i полшшення умов персоналу - 76%;
- благодшна допомога (хоча 6i3^c i перестав сприймати корпоративну cоцiальну вщповвдаль-нicть як благодшнють) - 51%;
- допомога во!нам АТО та мешканцям зони АТО - 30% [8].
Для б№шосп аграрних компанiй сощальна вiдповiдальнicть бiзнеcу означае розвиток i полшшення умов пращ персоналу та швестици в розвиток регюну. Не менш важливими е аспекти здшс-нення екологiчних проекпв, захист i пiдтримка спо-живачiв та допомога во!нам АТО й мешканцям зони АТО.
Корпоративна сощальна ввдповщальшсть все ще не стала частиною оргашзацшного управлшня в аграрних компанiях, оскшьки тiльки в половини компанiй, з числа тих, яш реалiзують политику корпоративно! cоцiально! вiдповiдальноcтi, е стратепя (полiтика) cоцiально! вiдповiдальноcтi, чверть компанш мае бюджет на виконання програм/заходiв iз cоцiально! ввдповщальносп, а в бiльшоcтi компанiй пошуком iдей для програм з корпоративно! сощально! вщповвдальносп та розробкою плашв !х реа-лiзацi! займаеться керiвництво [8].
На думку представнишв аграрного бiзнеcу в Укра!ш, полiтика корпоративно! cоцiально! ввдпо-ввдальносп мае бути спрямована на три ключовi аспекти: розвиток i полшшення умов персоналу, швестици в розвиток регюну та захист i шдтримку спо-живачiв.
Серед мотивiв, як1 спонукають впроваджувати полггику корпоративно! cоцiально! вщповвдально-cтi, на першому мicцi стоять моральнi мiркування (рис. 5).
Вимога материнсько!' компанп Запит з оргашв мюцево! влади Сприяння збiльшенню продажiв Стимулювання запровадження iнновцiй Зростання лояльност персоналу Покращення репутаци компанп
'о
6%
SM 7°
11%
12%
Моральш мiркування
23%
26%
55%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
Рис. 5. Мотиви, як спонукають впроваджувати полтику корпоративно! сощальног eidnoeidaMbuocmi в
аграрних компанiях
Джерело: складено за [8]
Моральш м1ркування е головним мотиватором впровадження полтгики корпоративно! сощально! в1дпов1дальност1 вже протягом багатьох рошв. Це може сввдчити про те, що б1льшють аграрних компанш ще недостатньо усввдомила позитивний вплив корпоративно! сощально! в1дпов1дальност1 на репутащю та фшансов1 показники свое! д1яльно-стг Кр1м того, це може бути пов'язано й з бажанням аграрних компанш зробити свш внесок у розв'язання сощально-економ1чних 1 гуманггарних проблем, як1 постали в кра!ш внаслщок анексп Криму та конфлжту на Сход1 кра!ни. Майже для ко-жно! четверто! компанп розумшня того, що корпоративна сощальна вщповвдальшсть сприяе полш-шенню репутацп та допомагае щдвищити лояль-шсть персоналу, е головним стимулом впровадження корпоративно! сощально! ввдповща-льностг Для кожно! десято! компанп важливо те, що корпоративна сощальна ввдповщальшсть допомагае запровадити шновацп та зб1льшити продаж!.
Вплив зовшшшх чинник1в на впровадження корпоративно! сощально! ввдповщальносл, як-от: вимоги материнсько! компанп та швестор1в, запит оргашв мюцево! влади, досввд конкуренпв, - мшь мальний.
Компани, як1 не реал1зують полтшку сощаль-но! в1дпов1дальност1, вважають, що не можуть до-зволити соб1 це фшансово. Дшсно, для багатьох аграрних компанш фшансов1 проблеми надзвичайно актуальщ проте, велику роль вщграе 1 стереотип, що проекти корпоративно! сощально! вщповвдаль-носп потребують багато кошт1в.
Серед шших найпоширешших причин невпро-вадження корпоративно! сощально! в1дпов1дально-сп:
- аграрш компанп школи не замислювались про сощальну вщповвдальшсть;
- брак стимул1в з боку держави;
- переконання, що корпоративна сощальна вщповвдальшсть - функщя держави, а не б1знесу.
Найпоширенiшi практики впровадження корпоративно! сощально! вщповвдальносп в аграрних компанiях в Укра!'ш:
- трудовi вiдносини: шдвищення зарплати, ви-плата «бшо!» зарплати та премш Майже половина компанш дають працiвникам можливiсть працю-вати за гнучким графiком та реалiзують програми з пiдвищення професiйного зростання.
- антикорупцшш практики: понад третина компанiй не давала хабарiв за розв'язання бiз-нес-проблем, i така ж !х частина готова вщдати ча-стку прибутку на ефективну боротьбу з корупцieю.
- еколопчна вiдповiдальнiсть: впровадження енергозберiгаючих технологiй та програми сорту-вання й утилiзацi! вiдходiв. Третина опитаних компанш не здiйснювала заходiв iз збереження до-вк1лля.
- ввдносини зi споживачами: пiдтримка якостi продукту компанп, надання правдиво! шформацп та реклами, тренiнги для персоналу з питань обслу-говування споживачiв, розроблена система управ-лiння скаргами та «гаряча лшя» (контакт-центр) для споживачiв.
- розвиток репошв: видiлення коштiв на бла-годiйнiсть та допомога в благо устро! територи.
Трудовг практики. Хоча розвиток i шдтримка пращвнишв е найпоширенiшим напрямом корпоративно! сощально! вщповщальносп в укра!нських аграрних компашях, спецiальних заходiв у напрямi трудових практик вони не здшснюють. У тих ком-панiях, яш впроваджують цi заходи, найпоширеш-шими е практики пiдвищення зарплати, виплата премш та виплата бшо!' зарплати (рис. 6).
Ця особливiсть корпоративно! сощально! ввд-повiдальностi у сферi трудових вiдносин укра!нсь-ких кампанш зумовлена низьким рiвнем заробiтно!' плати в Укра!ш. Майже половина компанш дае пра-цiвникам можливiсть працювати за гнучким графь ком та реалiзуе програми з пiдвищення професш-ного зростання. Майже кожна п'ята компашя щдт-римуе працiвникiв, яш служили або служать в АТО,
забезпечуе медичне страхування, оплачуе оздоровления пращвнишв. Програми балансу мiж роботою i сiм'ею здiйсиюе тiльки кожна шоста компаиiя [8].
Водиочас окремi аграрнi компанп розширю-ють перелж соцiально вiдповiдальних практик у трудових ввдносинах за рахунок забезпечення ген-дерно! рiвностi, розвитку корпоративно! культури,
Оплата роб^никам вiдвiдуваиия спортивних заклад1в (басейшв, спортзатв, клуб1в тощо)
Проведення та шдтримка професiйио-кар'ериого навчання пращвнигав
Надання медичного страхування, оплата частково або повшстю оздоровлення пращвнигав
покращення лояльносп тощо. Можна стверджу-вати, що сьогодш тдходи аграрних компанш до рол1 та складових корпоративно! сощально! вщпо-ввдальносп у трудових ввдносинах ютотно р1зн1, що стримуе розвиток ефективних механ1зм1в управ-лшня в цш сферг
Залучення до роботи переселенщв
Наявшсть системи кредитування, грошових допомог для оплати житла, освгги та шших великих витрат робггнигав
1НШ1
жж Ж?™™««®»» ел
ю% %
13%
4
«йй» 45
21%
21%
7% Уо
1
« 15%
64%
59%
« 12%
Ж® рж тшшшшш*
3%
%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% Рис. 6. Заходи аграрних компанш у сфер1 корпоративноI соц1ально'1 в1дпов1дальност1 для персоналу Джерело: складено за [8]
Ввдповщно до дослвджень м1жнародно! компа-ни Кот Бену Нау вгоир, яка складае рейтинг кра-щих роботодавщв Укра!ни серед аграрних компанш, найкращим роботодавцем 2019 р. визнано агра-рш компани, як1 володшть великою шльшстю земель (ТОВ «Кернел-трейд», ПАТ «Мирошвський хл1бопродукт, «Астарта-Ки!в», «Мр1я» агрохо-лдинг), (рис. 7).
У тршку л1дер1в найкращих роботодавщв Ук-ра!ни аграрного сектору потрапили: ТОВ «Кернер-трейд» - середня оцшка сшвробггаишв становить
89,1; друге мюце поадае ПАТ «Мирошвський хль бопродукт» - 88,1 вщповщно та трете мюце - «Ас-тарта-Ки!в» - 85,1, четверту позищю займае «Мр1я агрохолдинг». Варто ввдмггати, що, ввдповщно до дослщжень, при пошуку роботи в аграрий сфер1 претендентам важливий не пльки розм1р матер1аль-но! винагороди, а й можливосп для особиспсного та кар'ерного зростаиия, особливосп управлшня компаиiею-роботодавцем, внутрiшия корпоративна культура, оргашзащя дозв1лля, про що 1 сввдчить рейтинг найкращих роботодавцiв серед аграрних компанш Укра!ни.
ТОВ «Кернел-трейд»
ПАТ «Миронiвський хлiбопродукт
«Астарта-Ки1в»
«Мрiя» агрохолдинг
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
Рис. 7. Рейтинг найкращого роботодавця 2019 р. серед аграрних компант Украши Джерело: складено за [11]
Сощально-активною е ТОВ «Syngenta» - з про-вщних аграрних компанш свиу, , що працюе у сфер1 альського господарства. Протягом останшх к1лькох рошв компашя ТОВ «Syngenta» перебувае в стан трансформаций В 2017 р. стартувала нова стратепя виходу на ринок Go to Market, метою яко! е змша шдходГв до бГзнесу та управлшня. Протягом 2018 р. трансформацй продовжувалися, зокрема, було змшено структури територГально!, глобально! та локально! управлшських команд, вщбувся пере-розподш зон вадповадальносп персоналу всередиш компанй. 2019 р. вГдзначився новими вагомими структурними змшами. ЗвГсно, постшш змши й трансформацй, значн обсяги ново! шформацп, збь льшення команди в регюнах не могли не позначи-тися на ефективносп роботи та емоцшному стан сшвробггаишв.
Перед HR-командою постали нов1 виклики: значне збшьшення персоналу (план - 120 нових сшвробггаишв), активний рекрутинг, адаптащя но-вачшв, змши в управлшш залучешстю, талантами та р1знов1ковим колективом, розвиток i посилення корпоративно! культури. Зростання плинностi кад-рiв на 10%, велика шльшсть нових людей, застарш процеси - все це призвело до неабиякого переван-таження команди рекрутингу та HR вщщлу зага-лом.
Менеджмент-команда ТОВ «Syngenta» поставила перед собою завдання створити едину цiлiсну культуру та об'еднати команди навколо ключових щнностей. Були визначенi важливi напрями розви-тку корпоративно! культури та внутршшх i зовш-шнiх сощальних проектiв:
1. Розвиток лiдерства. Команда лiдерiв була об'еднана навколо змш, що вГдбуваються у компанй', - на початку 2018 р. були створен фокус-групи сшвробггаишв з рiзних департаментiв, як1 працю-вали над новими проектами, шноващями та шща-тивами й транслювали !х компанй. Комунiкацi!, вь деоролики вгд керГвнишв департаменпв, внутршн сощальн мереж1 - щ та шш1 засоби комушкаци були використан для того, щоб сшвробггаики максимально комфортно почувалися у перюд змш i мали достатню к1льк1сть шформаци про те, що вгд-буваеться у компанй. Було запущено онлайн-ш-струмент «Барометр», який спочатку визначав градус сприйняття змш, а далГ був переформований на
онлаин-портал, де кожен може поставити запи-тання на будь-яку тему й отримати ввдповщ вгд команди лщерГв. На початку 2019 р. розпочала свою роботу освиня платформа Leadership Club. Клуб об'еднав понад 70 учаснишв рГзного вГку - вгд мо-лодих лгдерГв до досввдчених експерпв та ТОП-менеджерГв.
2. Залучення молодГ та розвиток освгтшх шщь атив. Важливий акцент компаня робить на залу-ченн й розвитку молодГ та освгтшх шщатив. Найа-ктившше сшвробггаики беруть участь в освишх проектах компанй', спрямованих на виршення важ-ливих суспшьних i бГзнес-завдань: шдготовка май-бутшх кадрГв; оновлення та реформування системи освгга й шдходГв до навчання майбутшх фахГвщв; привернення уваги талановито! молодГ до агробГз-несу. До проекпв залучено понад 60 сшвробггаишв з рГзних вщдшв компанй'. Команда з маркетингу та адмшютративного департаменту працювала над створенням Агрокласу в Нацюнальному еколого-натуралютичному центрГ, команда техшчних сервь сГв зшщшвала у 2018 р. перший конкурс проектних робГт для студенпв, а ще у 2018 р. було започатко-вано проект Teen Camp, спрямований на базове ознайомлення датей сшвробггаишв компанй з за-требуваними професГями сучасного бГзнесу, щншс-ними навичками i якостями.
3. Залучення сшвробггаишв до сощальних проекпв. Висаджування дерев, прибирання, старт во-лонтерського клубу - щ та шш1 шщативи були ш-дтриманГ сшвробггаиками компанй' у КиевГ та реп-онах. Пращвники активно долучаються до впровадження проекпв сталого розвитку та придь ляють увагу корпоративному волонтерству. Протя-гом 2018-2019 р. понад 70 % сшвробггаишв з рГз-них офЫв та департамента були залучен до сощ-альних шщатив. Проведено бГльш шж 30 командоутворюючих та сощальних заходГв [16].
Компашя ТОВ «Syngenta» залишаеться одним Гз лГдерГв ринку, маючи сильну корпоративну культуру, вГдповГдальне ставлення до суспшьства й ак-тивних пращвнишв.
Корпоративна сощальна вадповадальшсть у трудових вГдносинах, охоплюе ва елементи пдно! пращ не просто вчасно виплачену, а достатньо ви-соку заробггау плату, нормальну тривалГсть робо-
чого дня, повагу до працiвникlв, сощальне страхування i соцiальнi гарант, безпеку на виробництвi тощо. На шдтвердження тако! думки можна навести аргументи про солщаршсть i взаeмозалежнiсть суб'eктiв трудових ввдносин, про шдвищення ефек-тивностi виробництва внаслвдок високо! мотивацп та лояльностi до пращвнишв, i навiть бiльше - про розширення eмностi споживчого ринку i вiдповiдне зростання прибутковостi бiзнесу через зростання заробггао! плати.
Напрями реалiзацi! корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi у трудових вщносинах системно
представленi в табл. 1. Особливютю складових реа-лiзацi! корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi у трудових вщносинах е те, що вони поеднують до-тримання зобов'язань у сферi працi, передбачених чинним законодавством, та додатковi добровiльнi зобов'язання роботодавця перед пращвниками. При цьому очiкуваний ефект включатиме попере-дження i мiнiмiзацiю негативних наслiдкiв ризишв у трудових ввдносинах для сощальних партнерiв i посилення позитивного впливу дiяльностi оргашза-цд на сощально-трудову сферу.
Таблиця 1
Напрями реа. изацИ корпоративно! соцiально'l' вiдповiдальностi у трудових вiдносинах
Напрями Складовi реалiзацi! КСВ у трудових вщносинах
Заходи сощаль-ного захисту працiвникiв лiквiдацiя дискримiнацi! за будь-якою ознакою; шдтримка пдно! оплати пращ; за-стосування мотивацiйних схем оплати пращ; надання соцiального пакета;участь пращвнишв у доходах та розподш прибутку
Розвиток та шдтримка персоналу пiдвищення рiвня квалiфiкацi!; навчання та забезпечення професшного i кар'ерного зростання; програми адаптацп; падтримка внутршшх комунiкацiй у органiзацi!; фо-рмування корпоративно! культури; надання допомоги пращвникам в критичних си-туацiях; забезпечення балансу мiж роботою та ам'ею; створення можливостей тру-дово! самореалiзацi! представникам вразливих груп; iнформацiйно-роз'яснювальна робота щодо участi в соцiальних програмах органiзацi!; навчання та iнформування пращвнишв у сферi соцiально! вiдповiдальностi
Охорона здоров'я та безпе-чш умови пращ охорона пращ та техшка безпеки; шдтримка належних санiтарно-гiгiенiчних умов працi; медичне обслуговування працiвникiв та !х амей; профiлактика професiйних захворювань; забезпечення лшувально-реабштацшних заходiв; створення ергономiчних робочих мюць; пiдтримка материнства та дитинства; додаткове медичне страхування
Розвиток соща-льно-культур-ного сервюу надання житла пращвникам; створення та пвдтримка власних творчих колективiв; створення мереж1 соцiальних закладiв; створення умов для вiдпочинку пращвнишв
Соцiально ввд-повiдальна рест-руктуризащя реоргашзащя трудових процесiв; зменшення рiвнiв iерархi!; скасування структурних елементiв за допомогою аутсорсингу i надання самостшносп структурним пвдроздь лам; проведення шформацшних кампанiй, як1 висвiтлюють структурнi змши в май-бутньому; заходи з професшно! перепiдготовки кадрiв; сприяння у працевлашту-ваннi; здiйснення компенсацiйних виплат пращвникам, як потрапили пiд скоро-чення штату
Джерело: складено за [5; 7]
Надзвичайно важливою е система взаемодп з працiвниками як основними стейкхолдерами аграр-но! компанп'. Цей напрям передбачае виявлення i врахування iнтересiв працiвникiв у ходi прийняття важливих управлiнських рiшень.
Отже, засадничим принципом реалiзацi! корпоративно! сощально! вщповщальносп у трудових вiдносинах е дiалог м1ж соцiальними партнерами: роботодавцем та найманими працiвниками. Такий щдхвд, зокрема, закрiплено третiм принципом Глобального Договору ООН: дiловi кола повинш пвдт-римувати принцип свободи асощацш та визнавати право на колективний договiр [1].
Дотримання принципу поваги права пращвнишв на приеднання до профспшкових органiзацiй, а також визнання права на укладання колективного договору висвгглюеться в соцiальних звггах аграрних компанiй.
Реалiзацiя корпоративно! сощально! вщповвда-льностi в сферi трудових вiдносин дасть можли-вють аграрним компанiям:
- визначати та ощнювати проблеми у соща-льно-трудовш сферi, здiйснювати прогнозування !х ймовiрних наслiдкiв для всiх соцiальних партнерiв;
- визначати напрями та конкретш заходи з метою удосконалення сучасного стану соцiально ввд-поввдального регулювання трудових вiдносин, роз-робити шляхи !хньо! реалiзацi!, оцiнити та обрати найб№ш ефективнi з них;
- здшснювати постiйну реалiзацiю запланова-них дiй, активно використовуючи при цьому систему внутрiшнього та зовшшнього контролю;
- використовувати прогресивш методи управ-лiння, застосовувати принципи соцiально! вщповь дальностi в межах загально! системи корпоративного управлшня для б№ш ефективного регулювання трудових ввдносин, надавати необхiднi для цього ресурси;
- формувати позитивний iмiдж, орiентований на прiоритет забезпечення гiдно! пращ, збереження життя i здоров'я найманих пращвнишв;
- забезпечити вщкрипсть та доступнiсть шфо-рмаци в сферi сощально! вщповщальносп шляхом адекватного обмiну iнформацieю та дiалогу з усiма зацiкавленими сторонами;
- забезпечити шформацшну вiдкритiсть та прозорють, налагодити активний прямий та зворот-нiй зв'язок з ус1ма стейкхолдерами.
Еколог1чна вiдповiдальнiсть. Екологiчна компонента корпоративно! сощально! вiдповiдальностi псно пов'язана з етичними нормами б1знес-спшь-ноти, як1 доповнюють систему природоохоронних норм i вимог, встановлених у законодавств1, стандартах та ш Вона являе собою усв1домлену i моти-вовану участь бiзнесу у рiзноманiтних заходах, спрямованих на попередження та мiнiмiзацiю нега-тивних впливiв на навколишне середовище, ращо-нальне природокористування, економiю сировин-них i енергетичних ресурсiв у процесi господарсь-ко! дiяльностi, залучення вiдходiв в господарський оборот, попередження аварiйних та надзвичайних ситуацiй, пiдтримку заходiв з охорони здоров'я, збереження культурно -юторично! спадщини, бюрь зноманiття та природних територiй особливо! охорони, збереження зникаючих бiологiчних видiв тощо.
Розглядаючи д1яльшсть аграрних компанiй в аспектi еколопчно! компоненти корпоративно! со-цiально! вщповвдальносп, необх1дно зазначити, що всi компани, як1 займаються вирiшенням еколопч-них проблем, можна умовно роздiлити на двi групи:
- компанi!, як1 при вирiшеннi екологiчних проблем отримують реальну економiчну вигоду, на-приклад, впроваджуючи ресурсозберiгаючi технологи i тим самим знижуючи соб!варт!сть продукци;
- компани, як1 займаються виршенням еколо-г1чних проблем задля створення позитивного 1м1-джу, вважаючи, що основна мета !хньо! д1яльносп - отримання прибутку.
Для подолання екологiчних проблем соцiально та еколопчно ввдповщальш аграрнi компани вико-ристовують так1 iнструменти:
- оцiнювання впливу на навколишне середовище при розробщ стратегш i планiв економ!чного розвитку;
- екологiчний аудит, що дозволяе на ранньому етапi виявляти природоохоронш порушення;
- екологiчне страхування, яке передбачае в1д-шкодування шкоди навколишньому середовищу;
- сертифiкацiю на вщповщшсть екологiчним стандартам;
- впровадження концепцп технологiчного нор-мування на основ! найкращих доступних техноло-г1й;
- сощальну зв1тн1сть, що м1стить еколопчний компонент
Наразi спостерiгаеться збiльшення частки аграрних компанш, як1 впроваджують програми з охорони довк1лля. Серед найпоширешших практик екологiчно! вiдповiдальностi - впровадження енер-гозберiгаючих технологiй та програми сортування й утилiзацi! в1дход1в (рис. 8).
Впровадження енергозбер1гаючих технологiй Програми сортування та утил1заци вщход1в Зменшення викид1в в навколишне середовище
Впровадження програм «зеленого офюу», зб1р паперу
Заходи щодо захисту водних/лiсових/земельних та шших природних ресурс1в
Вщсутшсть еколопчних заход1в 1нше
1
%
жяяяяяяяяя^^ 27
20% %
17
14%
35%
1%
8%
0%
10%
20%
30%
40%
Рис. 8. Напрями здшснення аграрними компатями еколог1чно вгдповгдальних заход1в Джерело: складено за [8]
У пор1внянш з минулими роками зросла частка компанш, як1 впроваджують енергозберiгаючi технологи та зменшують викиди в навколишне середовище (у 2010 р. пльки 8,5% компанш практикували таке). Це пов'язано з1 зростанням ц1н на електрое-нерг1ю/газ та поширенням 1дей 1 практик енергозбе-реження [8].
Майже половина компан1й (44%) готов1 вкла-дати кошти для усунення (подолання) небажаного впливу на навколишне середовище в1д продукту або виробничого процесу, який поки що не врахо-вано в чинному еколопчному законодавств1. Пере-важно це компани, д1яльшсть яких належить до шк1дливого виробництва. Кожна п'ята компан1я
(21%) не буде вкладати кошти. Майже третина ком-панiй (29%) ще не визначилась [8]. Еколопчно -активною е ПрАТ «Агрофорт» - сучасне сшьськогос-подарське пвдприемство, що входить до складу одного з найб№ших аграрних холдинпв Укра!ни -компани «Мирошвський хлiбопродукт». Основнi напрями дiяльностi пвдприемства - рослинництво: вирощування зернових та технiчних культур, а та-кож молочне та м'ясне скотарство.
ПрАТ «Агрофорт» вже не перший рш поспiль бере участь у боротьбi зi стихiйними сминиками на територiях громад, де реалiзуе свою виробничу дiя-льнiсть. Пращвники ПрАТ «Агрофорт» за шдтри-мки керiвництва розробили власний освпньо-еко-лопчний проект «Життя без смiття». Основними напрямами дiй в рамках проекту е:
1. Мiнiмiзацiя негативного впливу на навколи-шне середовище:
- налагоджено систему збору та передачi на утилiзацiю макулатури, батарейок, акумуляторiв, люмiнесцентних ламп тощо;
- запроваджено роздiльне збирання смiгтя шляхом сортування паперу, пластику, скла та побу-тових вiдходiв (урни з розд№ного збирання розмь щенi на вах об'ектах компани);
- досягнуто економш електроенерги, води, паперу та шших ресурсiв за рахунок впровадження принципiв «зеленого офiсу»;
- запроваджено електронний документообiг, що дало змогу скоротити витрати на закутвлю па-перу.
2. Залучення спiвробiтникiв:
- для сшвробпнишв пiдприемства були проведет трешнги на тему «Життя без смитя» та «Збе-реження природних ресурсiв». Пiсля проведения акщ! «Екотиждень» працiвники офiсу пвдприемства висловили свое бажання прийияти участь у просвь тницьк1й роботi з питань ввдповщального ставления до вiдходiв серед учшв шк1л, де працюе ПрАТ «Аг-рофорт»;
- протягом реалiзацil проекту сшвробиникам пвдприемства вдалося зiбрати б№ше тонни макулатури та майже твтонни одягу, який було передано малозабезпеченим сiм'ям по всш Украíнi;
- було виготовлено та роздано бшьше 80 еко-сумок, що значно скоротило використання пласти-кових пакепв.
3. Впровадження засад сталого розвитку через екологiчну освiту населення, особливо школярiв:
- iз залученням проввдних педагогiв мiст та райошв, де працюе пiдприемство, волонтерам ПрАТ «Агрофорт» вдалося реалiзувати просвпни-цьш проекти для дiтей та дорослих про юнування та переваги життя без смитя, про певнi правила сортування вiдходiв та про ращональне використання природних ресурсiв;
- дни активно долучалися до еколопчних irn-цiатив, за що отримували кориснi подарунки;
- пiдприемство надавало фшансову пiдтримку для розвитку еколопчно! освии в школах.
Пiсля проведення аналiзу iснуючого впливу пвдприемства на навколишне середовище було проведено швентаризащю вiдходiв та впроваджено
стандарти екологiчного менеджменту, а також встановлено контейнери для роздшьного збирання смитя та запроваджено принципи «зеленого офюу» [9].
Екологiчна компонента корпоративно! сощально! вщповщальносп впроваджуеться аграрними компаиiями недостатньо активно, заходи еколопза-цд виробництва здiйснюються несистемно та в не-достатнiх для подолання негативного впливу на до-вшлля масштабах. Вiдсутнiсть у найбiльших аграрних компанш нефшансово! звiтностi не дозволяе прослщкувати послiдовнiсть та оцшити ефектив-нiсть здiйснених заходiв.
Така си^а^я потребуе застосування системного тдходу до вдосконалення екологiчно! корпоративно! сощально! вщповщальносп, зокрема, за рахунок впровадження принцитв сталого розвитку у виробничо-господарську дiяльнiсть аграрних компанш, в тому числг
- впровадження нових енергоефективних, ре-сурсо- та матерiалозберiгаючих техиологiй, як1 до-зволяють зменшити виснаження природних ресур-ав та скоротити обсяги вiдходiв виробництва, впровадження загальновизнаних екологiчних стан-дарпв та дотримання вимог екологiчного законо-давства, обов'язкове !х врахування у процеа прий-няття управлiнських ршень;
- розробка корпоративно! стратегй' пово-дження з вiдходами, перш за все, за рахунок !х повторного використання та переробки, безпечно! утилiзацi!;
- проведення маркетингових дослвджень з метою оцiнюваиия можливостей випуску екологiчно чисто! продукцй';
- регулярне проведения екологiчного аудиту та впровадження системи мониторингу впливу компанш на навколишне природне середовище з метою мiнiмiзацi! негативних екстерналш та фiнансових наслiдкiв вiд них.
BidHocuHU 3i споживачами. Споживачi сшь-ськогосподарсько! продукцй' е важливими стейкхолдерами, як1 формують та змiнюють вимоги аграрного бiзнесу щодо !х запипв через корпорати-вну соцiальну ввдповвдальшсть, яка не буде розви-ватися належним чином, якщо вiдсутнiй попит на ввдповщальну поведiнку споживачiв аграрно! продукцй'. Позицiя вiтчизияних споживачiв аграрно! продукцй' бiльшою мiрою схиляеться у сторону не-обхiдностi корпоративно! сощально! вщповвдаль-ностi у ü виробник1в.
Формувания соцiально вiдповiдально! поведь нки споживачiв аграрно! продукцй' вщбуваеться на основi визначения таких критерив: безпека харчу-ваиия, смаковi та яшсш властивостi, екологiзацiя виробництва, цшова полiтика тощо. На соцiально ввдповщальну поведiнку споживачiв аграрно! продукцй' вагомий вплив мають iндикатори рiвия життя, серед яких: вiдношения заробпно! плати до прожиткового мiнiмуму, частка заробино! плати у структурi доходiв населения, рiвень пенсiйних ви-датшв, дефiцит (профiцит) Пенсiйного фонду Укра-!ни тощо.
Б1льш1сть аграрних компан1й у напрям1 в1дно-син з1 споживачами зд1йснюють програми/заходи
Шдтримання якосп продукту компанп, як шклування та вiдповiдальнiсть щодо споживач1в
Надання чесно! шформацп та реклами для споживач1в
Проведення треншпв персоналу з питань обслуговування споживач1в
Наявшсть ч1тко розроблено! системи управлшня скаргами
Наявшсть «гарячо! лши (контакт-центр) для споживач1в Проведення треншпв для споживач1в Вщсутшсть заход1в для споживач1в
1нше
щодо тдтримки якосп продукту KOMnaHii' та нада-ють правдиву iнформацiю споживачам (рис. 9).
67%
10%
11%
4% о
22% 19%
33%
51%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%
Рис. 9. Напрями .здтснення аграрними компаниями заходгв щодо пгдвищення свое'1 в1дпов1дальност1 перед
споживачами
Джерело: складено за [8]
Майже третина компанш (33%) впроваджують треншги для персоналу з питань обслуговування споживач1в, а кожна п'ята компашя - мае розроб-лену систему управлшня скаргами та «гарячу л1-нш» (контакт-центр) для споживач1в [8]. Варто на-голосити, що за останш роки ц1 пр1оритетн1 напрями в робот1 з1 споживачами не змшилися.
Розвиток регютв. Одним 1з ключових стейкхолдер1в б1знесу е м1сцев1 громади, з якими аграрш компанп створюють продуктивн1 та парт-нерськ1 в1дносини.
Аграрна компашя «Астарта-Ки!в» - вертикально-1нтегрований агропромисловий холдинг, що працюе у сфер1 цукрового та сшьськогосподар-ського виробництва. Компан1я е лидером у виробни-цтв1 цукру, молока, соевого шроту та бюгазу в Ук-раЫ. Агропромхолдинг веде свш б1знес у 8 областях та 365 населених пунктах Укра!ни. В компанп працюе бшьше 9 тис. оаб.
Освггнш проект «Шдйом!» був створений у партнера™ «Астарта-Ки!в», Украшсько! Академп Лидерства та Благодшного фонду «Пов1р у себе». Мета проекту: актив1зувати сшьську молодь до шь щативно! учасп в житп власних громад шляхом ви-ховання лщерських навичок, проектного мислення та досв1ду впливу на оточуючий свгт через реал1за-ц1ю власних проекпв.
До учасп у проект упродовж 2018-2019 рр. було вщбрано 320 молодих людей з активною гро-мадською позищею в1ком в1д 14 до 20 рок1в. Геог-раф1я проекту склала 8 областей Укра!ни, а саме: Хмельницька, Вшницька, Харк1вська, Полтавська, Черкаська, Тернопшьська, Чершпвська, Житомир-ська.
За концепщею реал1защя програми проекту здшснювалася в три етапи:
Перший етап - триденна освгтня сес1я практичного лидерства та проектного мислення, шд час яко! молодь створювала власш проекти. У 2018 р. навчання проходило на баз1 осередк1в Украшсько! Академи Л1дерства у мютах Ки!в, Полтава, Харк1в, Льв1в, а у 2019 р. було оргашзовано центральний триденний штенсив в Полтавськ1й обласп для вс1х учасник1в. Для забезпечення якосп та ушкальносп проекту застосовували ушкальну методологш: освггая сеая проводилась за принципом «р1вний-р1вному», тобто молодь навчали практично !'хш однолики - студенти та ментори Укра!нсько! Академи Л1дерства. Таке навчання мало позитивний ефект та фактично змшило уявлення дггей-учасни-к1в про освпу взагал1. Окр1м цього, молодь застосу-вала отримаш знання на практищ, реал1зовуючи власш розроблеш аде!. Другий етап - реал1защя вь д1браних проекпв в селах. Найкращ1 проекти були профшансоваш агропромхолдингом «Астарта-Ки!в». Третш етап - анал1з результапв проекпв, об-говорення ефективносп роботи з альською мо-лоддю в освггаьо-проектному формап, а також шд-биття п1дсумк1в та презентащя реал1зованих проекпв на м1жнародному форум1. 1нвестицп «Астарта-Ки!в» в проект «Шдйом!» склали понад 1,1 млн. грн.: реал1защя програми, залучення фахових тре-нер1в, а також потужна матер1ально-техшчна база.
«Шдйом!» - приклад проекту, що об'еднав со-щально-ввдповщальний б1знес, громадськ1сть 1 м1с-цеву владу задля розвитку територш та залучення молод1 до життя громади.
Ключов1 результати проекту: проведено нав-
чання для 320 молодих людей з лщерства та проектного менеджменту; розроблено понад 65 проектiв для розвитку територiй; реалiзовано 29 найкращих вдей [2].
Проект «Пiдйом!» став поштовхом до партнерства державних та громадських органiзацiй, а також бiзнесу, щоб дати можливiсть молодi «пвдняти» громади в сво!х селах для створення кращих, ком-фортнiших умов у рiзних сферах життя: навчаннi, сферi послуг, дозвiллi тощо. Завдяки проекту мо-лодi люди отримали навички з бiзнес-планування, проектного менеджменту, комунiкацiй та лщерс-тва. На прикладi власних проекпв вони створили сталi шщативи, що змiнюють села. До реалiзацi! проекту приедналася мiсцева влада (видели дода-тковi кошти для розширення проектiв) та дорослi мешканцi громад (приеднувались до впорядку-вання територш тощо). Таким чином, партнерський проект сприяв створенню й iнших партнерств: мо-лодi з громадою та мюцевою владою.
Стимули впровадження корпоративноi со-цЬальног вiдповiдальностi. Для бшьшосп аграрних
Пшьгове оподаткуваиия для компашй, яга впроваджують сощальиу вщповщальшсть
Змеишеиия адмшютративиого тиску мюцевих оргашв влади (иаприклад галькост в1зипв пожежиигав, саистаици тощо)
Пщвищеиия р1вия дов1ри i лояльиост споживач1в та громади в цшому
Позитивш приклади впроваджеиия програм/заход1в 1з сощальио! вщповщальиост в свт
Пропозицп мюцево! влади б1зиесу щодо програм сощальиого розвитку регюну
Публ1чие визиаиия з боку влади i громади
Вимоги держави щодо звгшост з сощальио! вщповщальиост1
Наявшсть баику сощальиих програм або баику щей для проекпв i у регюш
Бшьш висв1тлеиия практик сощальио! вщповщальиосп в ЗМ1
Бшьш тюш стосуики з иеприбутковими оргашзащями
компанш (62,5%) введения пшьгового оподатку-вання стало б стимулом впроваджеиия корпоративно! сощально! вiдповiдальиостi. Для бшьш иiж тре-тини аграрних компанш (38%) таким стимулом стало б зменшення адмшютративного тиску мюце-вих оргашв влади, для кожно! четверто! компанi!' -пропозицi! мiсцево! влади щодо програм сощаль-ного розвитку регюну та вимоги держави щодо звь тносп з соцiально! вшповщальносп [8]. Велике зна-чення для аграрних компанш мають i публiчне ви-знаиия, пiдвищения рiвня довiри та лояльностi споживачiв i громади (рис. 10).
Стимулювати аграрнi компанп впроваджувати корпоративну соцiальну вiдповiдальнiсть можуть i позитивнi приклади впровадження корпоративно! сощально! вщповщальносп у свiтi, висвилення практик корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi у ЗМ1, наявнiсть банку соцiальних програм або банку щей для проекпв у регюш. Для кожно! дев'ято! компанп стимулом впровадження корпоративно! сощально! вщповшальносп могли б стати бшьш ть
%
ст стосунки з неприбутковими органiзацiями.
38,0%
30,5% 30,5%
26,0%
26,0%
25
24,
2,5%
12,0'
%
22,0%
0%
0%
62,5
1нше
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% Рис. 10. Стимули для впровадження аграрними компатями корпоративноI соц1ально'1 в1дпов1дальност1 Джерело: складено за [8]
Бiзнес чекае шдтримки i «поштовху» ввд держави у впровадженш корпоративно! сощально! вш-повшальносп. значну роль можуть вщцрати висвь тлення позитивних прикладiв впровадження корпоративно! сощально! вшповщальносп, наявшсть банку сощальних програм або банку щей для прое-ктiв у регюш.
Висновки. До основних позитивних напрямiв змш при застосуваннi корпоративно! сощально!
вщповщальносп аграрних компанiй варто вщне-сти: зменшення використання енерги (енергоефек-тивнiсть); зменшення кiлькостi викидiв у навколи-шне середовище; збшьшення фiнансування науко-вих заходiв, розробок; зб№шення кiлькостi нефiнансового звiтування; пщвищення рiвня ре-зультативностi (прибутковiсть) тощо.
Основними перешкодами впровадження про-грам/заходiв з корпоративно! соцiально! вщповща-льностi е: нестабiльна полiтична ситуащя в краíнi,
недосконал1сть нормативно-правово! бази, яка б сприяла цш д1яльносп, податковий тиск та брак ко-шт1в. Для значно! частки аграрних компанш бшь-шо! ваги набувають так1 чинники, як: недостатшсть шформаци про корпоративну сощальну вщповща-льшсть, позитивних приклад1в впровадження сощально! вiдповiдальностi та оргашзацш, як1 б змогли надати допомогу в розробщ та реал1заци стратеги (полггаки) корпоративно! сощально! вщповщаль-носп. Це сввдчить про те, що потенцшна готовшсть аграрних компанш до впровадження КСВ-програм/заход1в е, потр1бна т1льки зовшшня допо-мога в наданш iнформацi! 1 знань.
Головними стимулами аграрних компанш для впровадження корпоративно! сощально! вщповвда-льносл стало б введення пшьгового оподаткування, зменшення адмiнiстративного тиску мюцевих орга-шв влади та надання ними пропозицш щодо про-грам сощального розвитку репону. Друга група стимул1в - публ1чне визнання, шдвищення р1вня дов1ри й лояльносп споживач1в 1 громади.
I стимулами, 1 перешкодами для укра!нських аграрних компанш е зовшшш чинники. Це св1дчить про те, що укра!нськ1 компани не сприймають корпоративну сощальну вiдповiдальнiсть як полггаку, яка штегруеться в б1знес-стратепю компани 1 е чин-ником конкурентно! переваги на ринку. Очевидно, це зумовлено нерозумшням само! суп корпоративно! сощально! ввдповщальносп 1 !! переваг. Проте зовшшнш стимул (а саме чгтко сформована страте-пя держави) став би сильним поштовхом у розвитку корпоративно! сощально! вщповщальносп для укра!нських аграрних компанш.
Незважаючи на те, що корпоративна сощальна вiдповiдальнiсть в Укра!ш розвиваеться вже понад 15 рок1в, р1вень розумшня сутносп корпоративно! сощально! ввдповщальносп, !! принцишв в укра!н-ському б1знес1 вкрай низький. Поширеними е сте-реотипи щодо великих фшансових ресурс1в, як1 по-тр1бш для здшснення КСВ-програм/заход1в. Кр1м того, для частини укра!нського аграрного б1знесу недостатньо шформаци та позитивних приклад1в впровадження сощально! вщповщальносл. Тшьки невелика частка аграрних компанш знае про орга-шзацд, як1 б змогли надати допомогу у впрова-дженш корпоративно! сощально! вщповщальносп. Все це зумовлюе потребу в проведенш просвггаи-цьких програм з питань шдвищення об1знаносл аграрних компанш про принципи 1 практики впровадження сощально! ввдповщальносп, в тому числ м1жнародного досв1ду. Так1 iнiцiативи краще б сприймали в аграрних компашях, якби !х вплювали бiзнес-асоцiацi!, галузев1 об'еднання шдприемщв та компанi! - лвдери у впровадженш корпоративно! сощально! вщповвдальностг
Чудовим популяризатором 1дей корпоративно! сощально! ввдповщальносп можуть стати неуря-дов1 органiзацi!. Вони, як одна з численних груп стейкхолдер1в: зможуть не пльки поширювати знания про корпоративну сощальну вщповвдаль-шсть, !! принципи 1 технологи, а й бути тим зовшш-шм тиском, який змусить аграрш компани приско-рити впровадження корпоративно! сощально! в1д-повщальносл. Неурядов1 оргаиiзацi! можуть
проводити pi3HOMarnrHi освггш й iнформацiйнi ка-мпаш!, спрямованi на поширення знань i технологiй корпоративно! соцiальноi вiдповiдальностi як серед компанш, так i серед шших неурядових органiзацiй та шщативних груп. Освiтнi та просвiтницькi про-грами мають акцентувати увагу на перевагах корпоративно! сощально! ввдповвдальносп для аграрних компанш, штегращ! корпоративно! сощально! ввдповщальносп в бiзнес-стратегiю та технологiях розробки КСВ-програм.
Список використаних джерел
1. 10 принцишв Глобального Договору. URL : http://www.un.org.ua/ua/main/corporate-social-responsibility-andglobal-compact/the-ten-principles-of-the-global-compac
2. Астарта-Ки!в. URL : http://astartakiev.com/ua/about/
3. Гршнова О. Сощальна ввдповвдальшсть 6i-знесу : сутшсть, значения, стратегiчнi напрями розвитку в УкраМ. Укра!на : аспекти пращ. 2010. № 7. С. 3-8.
4. Гудзинський О.Д., Судомир С.М. Сощальна вщповщальшсть бiзнесовоi' дiяльностi аграрного сектора економiки. Вiсник ХНАУ iм. Докучаева : Економiчнi науки. 2018. № 3. С. 220-226.
5. Колот А.М. Сощальна вщповвдальшсть : теорiя i практика розвитку : монографiя / за наук. ред. А.М. Колота. Ки!в : КНЕУ, 2012. 501 с.
6. Лунина Т.1. Основна роль i необхщшсть розвитку соцiально! вiдповiдальностi в УкраМ. На-уковий вiсник Ужгородського нащонального ушве-рситету. 2017. Вип. 12. № 2. С. 6-10.
7. Охрiменко О.О., 1ванова Т.В. Сощальна ввдповщальшсть : навч. посiб. Ки!в : Нацiональний технiчний унiверситет Укра!ни «Ки!вський полгге-хнiчний шститут», 2015. 180 с.
8. Практики КСВ в УкраМ 2019 / Пвд ред. М. Саприкшо!. Ки!в : Центр «Розвиток КСВ», 2019. 152 с.
9. ПрАТ «Агрофорт». URL : https://www.mhp.com.ua/ru/operations/chao-agrofort
10. Ткаченко Н.В. Формування соцiальноi ввд-повiдальностi бiзнесу. Проблеми i перспективи еко-номiки та управлшня : науковий журнал. 2018. № 3 (15). С. 49-54.
11. ТОП-7 агрохолдингов-работодателей Украины 2019. URL : https://latifundist.com/rating/top-7-agroholdingov-rabotodatelej -ukrainy-2019
12. Центр Розвитку корпоративно! сощально! ввдповщальносл. URL : http://csr-ukraine.org.
13. Чирва О.Г. Сощальна вщповвдальшсть вгг-чизняного агробiзнесу : маркетинговий аспект. Науковий журнал «Економiчнi горизонти». 2018. № 4(6). С 96-100.
14. Шебанш В.С., Шебанша О.В., Червен I.I. Значення шституцш у забезпеченнi ефективного розвитку АПК. Вюник аграрно! науки Причорно-мор'я. 2011. Вип. № 3 (60). С. 3-9.
15. Friedman М. The Social Responsibility of Business is to Increase its Profits. The New York Times Magazine, 1970. September. UR L: http://www.umich.edu/~thecore/ doc/Friedman.pdf
16. Syngenta. URL : https://www.syngenta.ua/
