Зростаюча роль екологічної відповідальності у діяльності промислових компаній Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

12. Шпарик Ю.С. Шляхи покращення рекреацшно! емностД нацiональних природних парив Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик, Г.Д. Лялюк-Вггер, О.Б. Лопарьова, О.1. Киселюк // Жив-ництво i агролюомелюрацк : зб. наук. праць. - Харкдв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 113. - С. 239-246.

Запоточный М.М. Высотно-поясной подход к рекреационному лесопользованию на северо-восточном мегауклоне Украинских Карпат

Охарактеризованы рекреационные ресурсы и количественные показатели антропогенного влияния на состояние лесных массивов для разных высотных поясов северовосточного мегауклона Украинских Карпат. Распространение определенных типов растительности, которые относятся к соответствующим природно-климатическим зонам, является главным физиономическим отображением антропогенного влияния. Выяснено, что наибольшие изменения состоялись в низкогорной зоне до высоты 900 м. Обоснована важность высотно-поясного подхода к рекреационному лесопользованию и предложены мероприятия по организации территории.

Ключевые слова: высотная поясность, биогеоценотический покров, стихийные явления, рекреационное лесопользование.

Zapotochnuy М.М. Altitudinal Belt Approach to Recreational Forest Exploitation on the North-Eastern Megaslope of Ukrainian Carpathians

Recreational resources and quantitative indexes of anthropogenic influence are described on the state of forest arrays for different altitudinal belts on the north-eastern меgаslope of Ukrainian Carpathians. The distribution of certain types of vegetation that belong to the corresponding natural-climatic areas is the main physiognomic reflection of anthropogenic influence. Most changes are found out to take place in a low mountainous area to the height 900 m. The importance of the altitudinal belt approach to reasonable recreational forest exploitation is highlighted. Some measures for territory organizing are offered.

Keywords: high altitude belt, biogeocenotic cover, elemental phenomena, recreational forest exploitation.

УДК 504.062 Астр. З.Б. Колкник1 - НЛТУ Украти, м. Львiв

ЗРОСТАЮЧА РОЛЬ ЕКОЛОПЧНО1 ВЩПОВЩАЛЬНОСП У Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ КОМПАН1Й

Проаналiзовано свтовий досвщ впровадження еколопчно! вщповщальност у дь яльност провщних корпорацш св^у. Оцшено мотиви, що спонукають керiвнидтво компанш до впровадження принцишв еколопчно! вщповщальносп. Дослщжено особ-ливост використання еколопчно! вщповщальност у дiяльностi свтових компанш.

Встановлено, що нова ера сталого розвитку призведе до появи нових способiв ощ-нювання корпоративно! дiяльностi, змши прюритепв вщ суто финансового аналiзу до бшьш широкого довготермшового розумiння створення цiнностi, яка дае зрозумiти, що кожна дш бiзнес-структури мае вплив на сусшльство та довкiлля.

Ключовi слова: еколопчна вiдповiдальнiсть, екологiзацiя економiчноl дiяльностi, мотиви еколопчно! дiяльностi.

Актуальнiсть дослiдження. Змiцнення зобов'язань щодо впровадження принципiв збалансованосп та досягнення сталого розвитку протягом економiч-но1 кризи стало вимогою для багатьох галузей, що зумовлено зростанням защ-кавленостi споживачiв i збiльшення обсягiв 1х витрат на еколопчно чистi про-дукти та послуги [16]. Таке зростання попиту ввдбуваеться не лише в тради-

1 Наук. кергвник: проф. Т.Ю. Туниця, д-р екон. наук

цiйних споживчих сегментах, але й на ринках продукцп промислового призна-чення, а також урядових закупiвель.

Мета дослщження - вивчити сучасний стан i тенденцií вiдображення екологiчноí вiдповiдальностi у дшльносп зарубiжних промислових компанiй та виявити проблеми i перспективи !х вирiшення у промисловостi Украши.

Для економши Украши дуже важливо вивчити свгговий досвiд впрова-дження еколопчно1 вiдповiдальностi у дiяльностi провiдних корпораций свиу; оцiнити мотиви, що спонукають кершництво компанiй до врахування еколопч-ного шперативу; перевiрити гiпотезу про важливкть використання екологiчноí складово1 у шдтриманш належного рiвня економiчного розвитку; дослiдити особливостi використання екологiчноí вiдповiдальностi у дiяльностi провiдних промислових компанш.

Об'ект дослщження - екологiчна вщповщальнкть за економiчну дяль-нiсть компанш. Предмет дослщження - процес впровадження екологiчноí вщ-повiдальностi у даяльнкть свiтових компанiй та iмплементацií 1хнього досвiду у промисловiсть Украши.

Результати дослщження. На сьогодш аспекти еколопчно!' вщповщаль-ностi досить широко застосовують у практичнiй дiяльностi зарубiжних компанш, а також починають втшюватись у д1яльнкть украшських компанiй (особливо тих, ят ткно сшвпрацюють з зовнiшнiми iнвесторами), однак у лковш про-мисловостi Украши, наприклад, цi аспекти поки не знайшли вiдповiдного вь дображення. Також варто вщзначити ще недостатнiй рiвень теоретичних i мето-дичних напрацювань втизняними науковцями в сферi екологiчноí вщповь дальностi, хоча проблеми екологiзацií виробництва дослiджуe багато авторш.

Вагомий внесок у розвиток еколопчного менеджменту як типу управлш-ня сучасним шдприемством зробили А. Антонюк, О. Балацький, А. Бохан, Т. Бондар, З. Вдовенко, Т. Галушкша, А. Дубоделова, А. Ендерс, В. Кислий, В. Лук'янихш, Л. Мельник, О. Михайлюк, Н. Пахомова, Ж. Поплавська, К. Рiх-тер, А. Садеков В. Семенова, Т. Туниця, Н. Шмиголь та iншi вченi. Зокрема, А. Бохан вщзначае зростання значущостi еколопзацц пiдприемництва в генеру-ваннi та реалiзацií прогресивних напрямюв економiчного зростання на засадах збалансованого розвитку [2, с. 39].

Виртення проблеми еколопзацц виробництва, що е передумовою переходу шдприемств на якiсно новi принципи дiяльностi, на думку В. Кислого та Т. Бондара, лежить на перетиш природничих, екологiчних, економiчних, тех-нiчних галузей науки i вимагае вирiшення комплексу науково-методичних та оргашзацшно-практичних завдань мiждисциплiнарного характеру [5, с. 46]. Також автори зазначають, що у сучасних умовах активiзуються дослiдження процесс еколопзацц виробництва, екологiзацií управлiння, екологiзацií шд-приемства, екологiзацií економiки. Саме тому для ефективно!' iнтеграцií еколопчного фактора у систему розвитку шдприемства першочерговим завданням е змiна стратепчного бачення на мiкро- та макроекошмчному рiвнях [7, с. 52].

У практичнш дiяльностi свiтових корпораций еколопчна вщповщаль-нiсть набувае дедалi бшьшого поширення, а також вiдображаеться у звиносп та е iнтегральною складовою корпоративно!' стратегц. Наприклад, для компанп О-

менс у 2011 р. продукщя з "еколопчного портфелю" принесла майже 30 млрд Свро чистого доходу, що дае тдстави визнати його як найбшьш устшний в св1т1 та, за висловом кер1вництва компанп, "рушшною силою для розвитку 6i3-несу" [Оменс, 2011]. Крiм того, використовуючи еколоично чистi та енергозбе-рiгаючi технологи компанп користувачi Siemens змогли зменшити викиди пар-никових газiв на 317 млн т, що е е^валентом сукупного рiчного обсягу вики-дiв СО2 такими мiстами як Берлш, Делi, 1станбул, Гонконг, Нью-Йорк, Сшгапур та Токiо [11] (у 2009 р. цей обсяг становив 210 млн т).

У 2010 р. оргашзацш Accenture в рамках "Глобального договору" ООН (UN Gtobal Сотрас^ провела дослщження щодо ставлення керiвникiв i топ-ме-неджерiв свггових компанiй до виконаного прогресу, виклиюв та впливу дiяль-ностi компанш на досягнення сталого розвитку [16]. В опитуванш взяло участь 766 керiвникiв i топ-менеджерiв.

Переважна бшьшють керiвникiв компанiй з рiзних кра**н вважають ста-лий розвиток важливою або дуже важливою складовою устшно'* дiяльностi бiз-несу. Проте аналiз даних щодо географiчного розподту вщповщей виявляе ю-тотнi вiдмiнностi у вщповщях керiвникiв i топ-менеджерiв, i не завжди цi вiдпо-вщ е прогнозованими (рис. 1). Трьома основними регюнами, в яких представ-ники бiзнесу сприймають аспекти сталого розвитку як дуже важливi для устш-но*1 дiяльностi компанiй, е Азшсько-тихоокеанський регiон, Латинська Америка та краши Пiвденноí Африки.

Рис. 1. РозподЫ в1дпов1дей кер1вник1в щодо важливост/ аспектгв сталого розвитку для устшног д1яльност1 компанш (географ1чна структура)

(побудовано на основi даних иЫОС [16])

Таю тенденцп можуть вщображати так званий "об'ектив близькостГ ас-пеклв сталого розвитку, тобто корпорацп та громадськiсть у цих крашах роз-глядають сталий розвиток у досить вузькому та особистому ракурс - наприк-лад, доступ до чисто"1 води, б1льша залежнiсть вщ природного навколишнього середовища - i таким чином вважають, що деградац1я довк1лля напряму загро-жуе устшнш дiяльностi. Водночас у кра"1нах Близького Сходу та Швшчно"1 Африки лише 22 % керiвникiв i топ-менеджерiв компанiй вважають, що аспекти сталого розвитку визначатимуть устшну дiяльнiсть компанiй у майбутньому. У крашах Латинсько"1 Америки, натомiсть, 78 % керiвникiв i топ-менеджерiв ком-панш вважають аспекти сталого розвитку надзвичайно важливими для успiш-ного ведення бiзнесу, що вiдображаеться у прогреб латиноамериканських ком-панiй в цьому питанш.

Наприклад, враховуючи cTyp6oBaHÍCTb та защкавлення бразильських споживачiв та гpомадськостi загалом щодо сталого розвитку, компанiя Natura Cosmeticos (чистий дохiд у 2010 р. становив понад 2,3 млрд дол. США), яка ви-готовляе кoсметичнi засоби, зазначае сoцiальнi та екoлoгiчнi аспекти як не-вiд'eмнy складову свого стратепчного розвитку та виробничо'1 дiяльнoстi. Вщ-так, кoмпанiя iнвестye лише у продукцто, яка передбачае збалансоване вико-ристання природних pесypсiв. Компашя укладае угоди з мiсцевими постачаль-никами для просування дoслiджень в напрямку забезпечення сталого розвитку, а також ютотно збшьшуе ^естици у робочу силу, навчання та удосконалення практичних навичок щодо збереження довкшля [14].

Вipа кеpiвникiв i тoп-менеджеpiв кoмпанiй у важливiсть збалансованого ведення бiзнесy та виробництва продукци з дотриманням вимог сталого розвитку в досягненш yспiхy вiдзначаeться в ушх галузях пpoмислoвoстi (рис. 2). Про-те, так само слщ вiдзначити певнi вiдмiннoстi.

Рис. 2. Розподт в1дпов1дей кер1вник1в щодо важливост1 аспект1в сталого розвитку для устшног д1яльност1 компанш (галузева структура) (побудовано на основi даних

ЦМОС та на основi даних оброблення ставлення керiвникiв тдприемств л^опромислового комплексу представлениху звтах 100 найбыьших компанш)

Лише керiвники автомобiлебудiвних корпорацш на 100 % визнали аспекти сталого розвитку як таю, що визначають i визначатимуть у подальшому устшшсть бiзнесу 'х компанiй. Такий результат вiдображаe те, як шклування про довкiлля становить водночас i загрозу, i можливостi (електромобiлi) для промисловосл. Зважаючи на iстотне зменшення обсягiв доходiв та збитки клю-чових гравцiв галузi протягом економiчноí кризи, досягнення довготривало'' життeздатностi, звичайно, е прiоритетним завданням керiвникiв компанш.

Керiвники компанiй енергетичного комплексу та комунального госпо-дарства також вважають аспекти збалансованостi критичними для устшно'' дь яльностi. Такi аспекти отримання конкурентно'' переваги у довготривалiй пер-спективi як прозоре ведення бiзнесу, поважання прав людини та збереження довкшля е единим правильним тдходом, що визначатиме успiх бiзнесу в пер-спективi [15].

Важливкть аспеклв сталого розвитку для галузей, як традиц1йно не асоцiюються i3 ктотним впливом на довкiлля чи сощальну сферу, також було виявлено в ходi представленого дослiдження. Для банювських установ сталий розвиток також передбачае як ризики, так i можливосп для вартостi активiв та швестищйних портфелiв. Наприклад iндекс SUSTAIN шщшований банком Оо1ёшап Sachs та запропонований на Саммiтi лiдерiв "Глобального договору" ООН у 2007 р. все частше використовуеться у практищ швестищйних та фь нансових установ для ощнювання стратегiчних наслiдкiв сталого розвитку на вартють активiв [12].

1нш1 банки шукають можливостi створення переваг у фшансуванш таких швидкозростаючих ринкiв, як розвиток енергетично'' шфраструктури з низьким рiвнем викидiв двоокису вуглецю. Наприклад, у портфелi позик бан-кiвського гiганту UniCredit S.p. A. фiнансування проектiв з розвитку та впрова-дження вщновлювальних джерел енергп у 2009 р. становили 4 млрд Свро [17], а у 2011 р. вони збтьшились до 8,1 млрд Свро [18].

Зпдно дослщження UNGC, керiвиики в сферi комунiкацiй, а також елек-тронiки та високотехнологiчноi продукцп не вважають аспекти сталого розвитку критичними для устху компанiй - лише 22 % та 31 % керiвникiв тд-приемств зазначених галузей вщповщно визнали сталий розвиток як дуже важ-ливий для устшного ведения бiзнесу. Такi тенденцп можна пояснити тим, що компанп цих галузей не вважають вплив свое'' д1яльносп негативним для дов-кшля. Проте лiдери галузi починають виходити за рамки фiзичного впливу цих компанш на сталий розвиток i формують нове бачення того, яким чином вони можуть сприяти сталому розвитку.

Найбiльш вагомими факторами у мотивацп керiвиикiв компанiй до дш у напрямку досягнення сталого розвитку вважають бренд, довiру та репутащю, якi зазначили понад 72 % респондент. Наступними важливими факторами е зростання доходiв та зменшення витрат (44 %), особиста мотивацiя (42 %) та вимоги споживачiв/клiентiв (39 %) (рис. 3).

Рис. 3. Розподт eiönoeiöeü щодо важливост1 фактор1в, як1 визначають öii кер1вник1в компанШ у напрямку досягнення сталого розвитку

(побудовано на ocHoei даних UNGC [16])

Стaлий poзвитoк дoвгo ввaжaвся oдним з елеменпв стpaтегiï кoмпaнiй y фopмyвaннi тa пoкpaщеннi pинкoвoï pепyтaцiï. Вapтo зaзнaчити, щo пpедcтaвле-нi pезyльтaти вiдпoвiдaють нayкoвим дoслiдженням, якi пpoвoдили тaкi шушв-цi, як Ф. Koтлеp i H. Лi [13] тa А. Aзaпaгiк [10]. Вoни виявили, щo мoтивaцiï y впpoвaдженнi ^инцишв екoлoгiчнoï вiдпoвiдaльнoстi для дoсягнення стaлoгo poзвиткy e piзними для piзниx кoмпaнiй. Пpи цьoмy, цi мoтиви мoжyть 6ути в дiaпaзoнi ввд пpoстoгo дoтpимaння нopмaтивiв тa зaкoнoдaвчиx aктiв, метoю якиx e кoнтpoлювaння дестpyктивнoгo впливу бiзнесy нa дoвкiлля, дo с^ийнят-тя пpинципiв кopпopaтивнoï вiдпoвiдaльнoстi як iнстpyментa для збшьшення пpoдyктивнoстi тa пoкpaщaння фiнaнсoвиx пoкaзникiв.

Все це мoже спoнyкaти дo poзвиткy нoвиx пpoдyктiв тa шслуг, тaкиx як мiкpoкpедитyвaння екoлoгiчнo чистт пpoектiв чи poзвитoк вiднoвлювaльнoï енеpгетики, якi безпoсеpедньo дoпoмaгaтимyть виpiшyвaти глoбaльнi сoцiaльнi тa екoлoгiчнi пpoблеми; це тaкoж мoже зaбезпечyвaти збaлaнсoвaний виpoбни-чий пpoцес для нaявниx тoвapiв; aбo ж це мoже oзнaчaти бшьш вiдпoвiдaльнi iнiцiaтиви кopпopaцiй, poзpoбленi тa впpoвaдженi для "пoвеpнення бopгy" сус-шльству тa нaдiлення бiзнеcy людськими pиcaми.

Вже зapaз мoжнa пoбaчити зpocтaюче ycвiдoмлення cеpед кеpiвникiв кoмпaнiй глoбaльнoï вapтocтi екocиcтем тa екoлoгiчниx aктивiв. Зi зpocтaнням ycвiдoмлення пpoблем дoвкiлля cеpед cпoживaчiв, ^мшт! змyшенi вcтaнoв-лювaти i дocягaти вищиx cтaндapтiв, a тaкoж демoнcтpyвaти шиpший вплив cвoïx oпеpaцiй. Одшк iз pocтoм мoжливocтi, збiльшyютьcя i виклики. Для бa-гaтьox cпoживaчiв cтaлий poзвитoк i збaлaнcoвaнicть вже не e лише "тим, щд дoбpе", a cтaлo кpитичним фaктopoм дифеpенцiaцiï. Це oзнaчae, щo ^мшт! cтикaютьcя i дедaлi бiльше cтикaтимyтьcя з pизикoм зменшення пoпитy m ^o-дyкцiю, якщo вoнa не зaдoвoльняe вимoг cтaлoгo poзвиткy. Kеpiвники кoмпaнiй тaкoж ycвiдoмлюють, щo œopo вoни не змoжyть вcтaнoвлювaти пpемiaльнy щ-ну нa тaкi тoвapи i пocлyги [8].

Зa oCTarni чoтиpи poки вiдбyлиcь icтoтнi змши у cпpийняттi кеpiвникa-ми св^товт кoмпaнiй poлi cтaлoгo poзвиткy у cтpaтегiï тa oпеpaцiйнiй дiяльнoc-ri кoмпaнiй. Пoнaд 96 % oпитaниx кеpiвникiв (пopiвнянo з 72 % у 2007 p.) ввa-жaють, щo екoлoгiчнi, coцiaльнi acпекти тa acпекти кopпopaтивнoï вiдпoвiдaль-нocтi швинш бути пoвнicтю iнтегpoвaними у cтpaтегiю тa oпеpaцiйнy дiяль-нicть кoмпaнiï (pиc. 4). З iншиx вiдпoвiдей, пpедcтaвлениx нa pиc. 5, видта, щo зoбoв'язaння кoмпaнiй cтocyютьcя як cтpaтегiчнoгo, тaк i oпеpaцiйнoгo piвня.

Taк, iнтегpaцiю зi cтpaтегiчним poзвиткoм мoжнa пoбaчити з тoгo, щр 93 % oпитaниx кеpiвникiв ввaжaють зa неoбxiдне oбгoвopення тa визтчення нaпpямкy дiй щoдo acпектiв cтaлoгo poзвиткy нa paдi диpектopiв томший. 1н-тегpaцiя з oпеpaцiйнoю даяльнктю пpocлiдкoвyeтьcя у пеpекoнaннi кеpiвникiв в тому, щр acпекти cтaлoгo poзвиткy пoвиннi бути пoшиpенi нa дiяльнicть фiлiй тa дoчipнix пiдпpиeмcтв (91 % oпитaниx кеpiвникiв), a тaкoж пpoдoвж лaнцюгa пocтaчaння (88 %). Hезвaжaючи нa знaчний пpoгpеc в iнтегpyвaннi acпектiв CTa-лoгo poзвиткy у дiяльнicть кoмпaнiй, пpoблеми зaлишaютьcя. Kеpiвники ^мт-нiй визнaють, щo мacштaб тa cклaднicть глoбaльниx пpoблем вимaгaють зшч-нoгo пpиcкopення у впpoвaдженнi ïx зусиль (як iндивiдyaльнo, тaк i у cпiвпpaцi

з шшими компашями та стейкхолдерами) щодо повного iнтегрyвaння збалансо-вaностi y д1яльшсть.

Рж. 4. Пopiвняльнuй aнaлiз вiдnoвiдeй кepiвнuкiв щодо вaжлuвocmi iнmeгpувaння eкoлoгiчнuх, сощтьнux acneкmiв ma acneкmiв кopnopamuвнoï вiдnoвiдaльнocmi у cmpameгiю ma onepaцiйну дiяльнicmь кoмnaнiй (200? ma 2011 pp.)1

(cфoрмoвaнo на oœoei UNGC [1б])

Рж. S. Пopiвняльнuй aнaлiз вiдnoвiдeй кepiвнuкiв коMnarnï щодо фaкmuчнo'ï mmezpa^ï eкoлoгiчнux, сощтьнux acneкmiв ma acneкmiв кopnopamuвнoï вiдnoвiдaльнocmiу ^pamezm ma onepaцiйну дiяльнicmь кoмnaнiй (200? ma 2011 pp.)1 (cфoрмoвaнo на o^oei UNGC [1б])

1 Частка респондента, яю вщповти "погоджуюсь" або "повшстю погоджуюсь"

2 Частка респондента, яю вщповти "погоджуюсь" або "повшстю погоджуюсь"

Таким чином, на основi проведеного дослiдження можна сформувати ос-новнi мoтиви суб'еклв гoспoдарювання, якi впливають на прийняття рiшень iз реалiзацii екoлoгiчних захoдiв (рис. 6).

Мотиви впровадження принцишв еколопчно! вщповщальносп

Економ1чш Еколопчш Сощальш

< > < > < >

Зменшення витрат Збереження та вщновлення ресурсов Зменшення використання сировини та матер1ал1в Зменшення шкоди для довкшля Реал1зацп особистого потенщалу пращвниюв

Покращення дшового ¡мщжу

Отримання прибутюв в результат! продажу технолопй \ продукцп Пщвшцення вщповщальносп перед суспшьством Створення сощально! ¡нфраструктури

Вихщ на ринок "зелено! продукцп"

Можливють отримання пшьгового кредиту або гранту на розвиток виробництва Покращення еколопчноТ репутацп

Рис. 6. Мотиви суб'ектш господарювання щодо впровадження принцитв екологiчноl вiдповiдальностi (власнарозробка автора)

Зважаючи на представлеш вище дослщження, можна видiлити п'ять принципових умов для прискорення переходу компанiй до переломного моменту, в якому аспекти сталого розвитку повнiстю штегруватимуться у стратепч-нiй та операцшнш дiяльностi бiльшостi свiтових компанiй (табл.).

Звичайно, бiзнес вiдiграватиме провiдну роль у досягненш сталого розвитку, однак критично необхщною буде ствпраця та партнерство з iншими стейкхолдерами. Уряди та неурядовi оргашзацп також вадграватимуть ключову роль у наданш незалежно! шформацп покупцям, таким чином тдвищуючи ус-вiдомлення та стимулюючи звiтнiсть.

Висновки. Ключовим iмперативом для бiзнесу став перехiд вiд стратеги до виконання, забезпечуючи повну штеграцш екологiчних, соцiальних аспектiв та аспектш корпоративного управлiння в усi складовi системи та пiдсистеми дь яльносп компанiй.

Дослiдження свiдчать про важлишсть сталого розвитку та необхiднiсть штеграцп аспектiв еколопчно1 вiдповiдальностi у компанiях, вони вбачають значний виклик у виконанш стратеги сталого розвитку. Однак, все ще iснуe значний розрив мiж фактичним та заявленим рiвнем штеграцп аспектiв еколо-пчно1 вщповщальносп у дiяльнiсть компанiй. Серед внутршшх проблем було виявлено необхiднiсть збалансування множини програм та цiлей та просування принципiв еколопчно1 вiдповiдальностi впродовж ланцюга споживання та у фь лiях i дочiрнiх пiдприeмствах.

Незважаючи на виклики, що постають перед бiзнесом в штеграцп аспекта еколопчно1 вiдповiдальностi та сталого розвитку, виявлено, що керiвники зарубiжних компанш бiльш чiтко представляють собi напрямки впровадження збалансованост у дiяльнiсть компанш.

Також керiвники вважають, що нова ера сталого розвитку призведе до появи нових способiв оцiнювання корпоративно' результативностi, тобто змiни прiоритетiв вщ суто фiнансового прибутку/збитку до бшьш широкого довготер-

мшового po3yMiHHH створення щнносп, яка дае зрозумгги, що кожна дiя 6i3Hec-структури мае вплив на сyспiльство та довкшля.

Табл. Створення умов для новоЧ ери сталого розвитку з точки зору 6i3Hec структур

Передумови Приклади практичних дiй у досягненнi

1. Споживач^ якi постшно вимагають TOBapiB та пос-луг, якi вирiшують проб-леми досягнення сталого розвитку Удосконалення забезпечення споживачiв iнформацieю використовуючи новi технологи (наприклад, сощальш медiа). Забезпечення "жорстких" та "м'яких" iнiцiатив у змш споживчо'1 поведiнки - сприяння конкурентним методам боротьби або використання фшансових iнiцiатив. Розроблення iнновацiйних пiдходiв, як впроваджують принципи сталого розвитку вщ дизайну i впродовж усьо-го життевого циклу створення продукту.

2. Реформи в освт i науцi для розробки нових тдхо-цiв до формування теоретичного мислення i прак-гичних навичок для майбуттх лiдерiв для досягнення сталого розвитку 1нвестування в тренiнги для менеджерiв стосовно аспек-тiв сталого розвитку. Формування освинього навчального плану та партнерсь-ких вiдносин з академiчними установами - наприклад через професшт курси. 1нформування працiвникiв щодо прогресу в напрямку досягнення сталого розвитку.

3. Фiнансовi реформи, якi уможливлюють iнтеграцiю дiй по досягненню сталого розвитку в оцшку швести-цшно!' привабливостi Вщстеження впливу дiяльностi щодо вирiшення проблем у досягнент сталого розвитку на ключовi показники дь яльностi компанн - наприклад, обсяги доходiв, рента-бельнiсть продукцп. Проактивне та постшне iнформування iнвесторiв щодо прогресу в напрямку досягнення сталого розвитку.

4. Новi концепцп цшносп та результативностi впро-ваджуються на оргашза-цiйному та шдивщуально-му рiвнях Розроблення механiзмiв для вимiрювання та ощнювання позитивного та негативного впливу д1яльносп щодо досягнення сталого розвитку на суспшьство. 1нтегрування аспектiв сталого розвитку у ключовi показники ефективноси дiяльностi компанн та компенсацшш пакети керiвникiв.

5. Регуляторне середовище надае чiткi директиви щодо виршення проблем у цосягненнi сталого розвитку та кооперацп Налагодження тiсноí ствпращ з регуляторними органами - наприклад, спшьт робочi групи, семшари, спiльне розмiщення персоналу. Розроблення галузевих стандартiв, що упереджували б формальт регуляторнi заходи.

Джерело: сформовано автором на 0CH0Bi [8, 16, 19].

Отже, керiвники вичизняних промислових пiдприемств повиннi вже сьогодш думати про радикальнi змiни в технологи та органiзацií виробництва вщповвдно з неминучою екологiчною вiдповiдальнiстю за економiчнi результа-ти íхньоí дiяльностi. Щоб не опинитися в ролi аутсайдер1в, промисловим шд-приемствам уах регiонiв Украши, особливо iндyстрiально розвинених, треба вивчати i враховувати досввд провiдних свiтових компанiй.

Лiтература

1. Антонюк А.А. Екологiчна складова корпоративно! сощалъно! вiдповiдальностi шд-приемств: звпшстъ, оцшка, дохiднiсть / А. А. Антонюк, Н.М. Шмиголь. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://archive.nbuv.gоv.ua/pоrtal/sоc_gum/Dtr_ep/2011_2/files/EC211_23.pdf

2. Бохан А.В. Екологiзацiя тдприемництва та активващя енергетичного потенщалу роз-витку й життезабезпечення суспшьства / А.В. Бохан // Агросвгг. - 2008. - № 6. - С. 38-43.

3. Вдовенко З.В. Особенности процесса экологизации промышленного развития в России / Инновационное развитие экономики России: национальные задачи и мировые тенденции: Международная конференция : сб. статей; 23-25 апреля 2008 г. - М. : Изд-во МГУ им. М.В. Ломоносова. - В 2-х томах. - Т. 1 / под ред. В.М. Колесова, Л.А. Тутова. - М. : Изд-во МАКС Пресс, 2008. - С. 287-295.

4. Дубоделова А.В. Органiзацiйно-економiчнi мехашзми еколопзаци виробництва на вгг-чизняних шдприемствах / А.В. Дубоделова, О.В. Юринець, М.М. Федоров // Мехашзм регулю-вання економши : зб. наук. праць. - 2011. - № 2. - С. 156-162.

5. Кислий В.М. Модель досягнення конкурентоспроможност промислових шдприемств на осж^ еколопзаци бiзнес-процесiв / В.М. Кислий, Т.В. Бондар // 1нновацшна економжа : Всеукр. наук.-виробн. журнал. - 2012. - № 2. - С. 114-120.

6. Поплавська Ж. Еконошчш аспекти еколопзаци / Ж. Поплавська, В. Поплавський // Вю-ник НАН Украши : зб. наук. праць. - 2005. - № 10. - С. 26-34.

7. Фасхиев Х.А. Трехступенчатая модель управления конкурентоспособностью предприятия / Х.А. Фасхиев, Е.В. Попова, З.Ф. Шигапова // Техника машиностроения : сб. статей. - 2008.

- № 4 (68). - С. 49-62.

8. Accenture. The New Energy World - The Consumer Perspective. 2010. [Electronic resource].

- Mode of access http://www.accenture.com/SiteCollectionDocuments/PDF/ Accenture_The_New_ Energy_World_The_Consumer_Perspective.pdf

9. Accenture-Vodafone. Carbon Connections: Quantifying mobile's role in tackling climate change. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.vodafone.nl/Vodafone/pdfbusinessinmotion/ Car-bon_Connections_(Accenture).pdf

10. Azapagic A. Systems approach to corporate sustainability: A general management framework / A. Azapagic // Process Safety & Environmental Protection: Transactions of the Institution of Chemical Engineers. - 2003. - Part B 81(5). - Pp. 303-316.

11. Creating sustainable cities. Annual report 2011. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.siemens.com/investor/pool/en/investor_relations / siemens_ar_2011 .pdf

12. Introducing GS SUSTAIN. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.natcap soluti-ons.org/business-case/GoldmanSachsReport_v2007.pdf

13. Kotler P. Corporate Social Responsibility. Doing the Most Good for Your Company and Your Cause / P. Kotler, N. Lee. - John Wiley & Sons, Inc., Hoboken, NJ., 2005. - 307 pp.

14. Natura Cosmeticos. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.natura.net/br/ in-dex.html

15. OMV Group Sustainability Statement. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. omv.com/portal/01 /

16. UN Global Compact-Accenture. A New Era of Sustainability UN Global Compact-Accenture CEO Study 2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unglobalcompact.org/docs/news _events/8.1 /UNGC_Accenture_CE0_Study_2010.pdf

17. UniCredit SPA. Make it simple. It's easy with UniCredit. 2009 Sustainability Report. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unicreditgroup.eu/content/dam/unicreditgroup/docu ments/en/sustainability/reporting-and-metrics/Sustainability_Report_2009_UK_4.pdf

18. UniCredit SPA. Raising standards to protect the environment. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unicreditgroup.eu/content/dam/unicreditgroup/documents/en/sustainability/repo rting-and-metrics/reporting-and-metrics-ita/2011_Sustainability_Report/Report_chapters/Environment_ Suppliers.pdf

19. World Business Council for Sustainable Development. Vision 2050 - The new agenda for business. - February 2010. - 35 р.

Колиснык З.Б. Возрастающая роль экологической ответственности в деятельности промышленных компаний

Проанализирован мировой опыт внедрения экологической ответственности в деятельности ведущих корпораций мира. Оценены мотивы, побуждающие руководство компаний к внедрению принципов экологической ответственности. Исследованы особенности использования экологической ответственности в деятельности мировых компаний. Установлено, что новая эра устойчивого развития приведет к появлению новых способов оценивания корпоративной деятельности, изменения приоритетов от чисто

финансового анализа к более широкому долгосрочному пониманию создания ценности, которая дает понять, что каждое действие бизнес-структуры влияет на общество и окружающую среду.

Ключевые слова: экологическая ответственность, экологизация экономической деятельности, мотивы экологической деятельности.

Kolisnyk Z.B. The Increasing Role of Environmental Responsibility in the Activities of Industrial Companies

The international experience of environmental responsibility implementing in the activity of the global leading corporations are studied. Motives that encourage the companies to implement the environmental responsibility principles are analysed. The peculiarities of environmental responsibility principles implementation in the activity of global leading companies are investigated. The new era of sustainable development is established to lead to new ways of evaluating corporate performance, changes in priorities from a purely financial analysis to a broader understanding of the long-term value creation, which makes it clear that every act of business structure has an impact on society and the environment.

Keywords: environmental responsibility, greening of the economic activity, the motives for environmental activity, sustainable development.

УДК 712.253(477.8) Ст. викл. Н.В. Михайлович, канд. бюл. наук -

НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв

МЕРЕЖА ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ ШТУЧНИХ ОБ'еКТШ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ

Видшено два перюди в iсторil створення мережi штучних об'екпв природно-запо-вщного фонду Украшських Карпат. Ц об'екти потребують посилено! охорони, оскшьки на 1х територн зростае значна кшьюсть штродуценпв. Стан дендроекзофлори штучних об'екпв природно-заповщного фонду Карпатського регюну завжди був актуальним не лише з наукового погляду, а й з практичного. Встановлено, що, поршняно з територieю Украши, показник заповщност становить 14 %. З 43 штучних об'екпв загальнодержав-не значения мають 13. Наведено коротку характеристику штучних об'екпв загальнодер-жавного значення.

Ключовi слова: природно-заповщний фонд, парк-пам'ятка садово-паркового мис-тецтва, ботаиiчний сад, дендролопчний парк, мережа штучних об'екпв природно-запо-вщного фонду.

Через надмiрне антропогенне навантаження на навколишне середовище актуальною е проблема охорони природи. При чому охорона повинна бути спрямована не лише на збереження окремих представниюв рослинного свiту, а й на охорону територш 1хнього поширення. У цьому аспектi безумовно е актуальним питания про створення мережi штучних об'екпв природно-заповiдного фонду (ПЗФ), оскшьки вони е осередками зростання основно! кiлькостi iитро-дуценпв.

Мета дослщжень - здiйснити аналiз ретроспективного i сучасного стану мережi ПЗФ штучних об'екпв Карпатського регiону, на основi чого визначити 11 ефективнкть та показник заповiдностi.

Iсторiя дослвджень. Iнтродукованi види дерев i чагарникш на територií штучних об'ектш ПЗФ Карпатського регюну вивчали значна кшьккть дослщни-кiв. У повоенний перюд А. А. Щербина (1954) дослiджувала видовий склад ден-дроекзотш у парках Львова та прилеглих територiй, зокрема у Мiженецькому та