CC BY
13
Приведены результаты роста надземной биомассы кукурузы обычной - Zea mays L. в условиях учебно-научно-производственного отдела (УНПО) Уманского национального университета садоводства с применением кроличьего навоза и разных доз минеральных удобрений. Установлено, что в вариантах опыта, где вносили кроличий навоз и минеральные удобрения, проявляются наивысшие показатели по всем биометрическим параметрам (высота растений, площадь листьев растения, диаметр растения, высота крепления початка растения, количество зерен в початках).
Ключевые слова: почвы, посевы кукурузы, минеральные удобрения, органические удобрения, кроличий навоз.
Bezdyl R.V., Pushkariova-Bezdyl T.M. Agriecological substantiation of effective entering a rabbit dung for cultivation of the corn - Zea mays L. under conditions of NNVV of Uman State Gardening University
The results of growth of an elevated biomass of corn - Zea mays L. after use of the rabbit dung and different dozes of the mineral manures are determined. It is established that when we applied the rabbit dung and fertilizers in variants of experience, the highest parameters were according to all biometric parameters (plant's height and diameter, the area of a plant's leaf, height to the corncob, quantity of grains in the corncob).
Keywords: soils, corn crops, mineral and organic manures, rabbit dung.
УДК 504.062 Астр. З.Б. Кол1сниК - НЛТУ Украши, м. Львы
ВПЛИВ ЕКОЛОПЧНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 НА ЕКОНОМ1ЧН1 РЕЗУЛЬТАТИ Д1ЯЛЬНОСТ1 Л1СОПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ
Використовуючи теорто шституцшно! оргашзацп, здшснено спробу проаналiзува-ти вплив еколопчно! вщповщальност найбшьших компанш люопромислового комплексу на результати !хньо! роботи. Використано юльюсш та ягасш методи дослщження. Результата дослщження вказують на тюний зв'язок мiж отриманим доходом та впрова-дженням принцишв еколопчно! вщповщальносп у переважнш бшьшосп компанш.
Ключовг слова: еколопчна вщповщальшсть, теорiя шституцшно! оргашзацп, сопромислова галузь, ТОП-100 галузевих ТНК
Актуальшсть дослщження. Люопромисловий комплекс вдаграе над-звичайно важливу роль у глобальному збалансованому розвитку завдяки уш-кальнш сировиннш баз1 та зростаючш штернацюнал1зацп. Занепокоення сто-совно шкоди, завдано! довкшлю економ1чною дшльшстю, глобатзащею та зростанням могутност та впливовосп великих транснацюнальних корпорацш, е основними факторами, яю стимулювали защкавленють у розвитку концепцп еколопчно! вщповщальносп. Еколопчш критерп дедал1 бшьше впливають на ршення як споживач1в, так 1 швестор1в [3]. Б1знес-структури стали бшьш про-зорими завдяки засобам масово! шформацп та комушкацшним технолопям.
У вггчизнянш науковш лггератур1 все ще немае достатньо теоретичних та методолопчних напрацювань з дослщжувано! проблематики, проте варто ви-дшити роботи А.П. Дикого, Д.О. Грицишена, В.В. Гассш, С.В. Мшенша, В.Т. Польовсько!, 1.М. Потравного та 1.С. Ярово!, у яких здшснено спроби сис-тематизувати окрем1 питання, що стосуються сощально! та сощально-еколопч-но! вщповщальносп.
1 Наук. к^вник: доц. Т.Ю. Туниця, д-р екон. наук
Мета роботи - дослщити дiяльнiсть найбiльших глобальних транснащ-ональних корпорацiй у люопромисловому ceKTopi та вплив впровадження прин-ципiв еколопчно! вiдповiдальностi на результати 1'х дiяльностi.
Для досягнення мети необхщно було вирiшити такi завдання: дослщити загальнi тенденцп у reny3i на свiтовому рiвнi, оцiнити та проанашзувати дiяль-нiсть ТОП-100 галузевих транснацiональних корпорацiй, оцiнити вплив еколо-пчно! вiдповiдальностi на результати дiяльностi ТНК.
Об'ектом дослiдження е результати дiяльностi найбiльших свiтових компанiй у люопромисловш галузi. Предметом дослiдження е наслщки впровадження еколопчно! вщповщальност на результати дiяльностi найбiльших свь тових компанiй у лiсопромисловiй галузь
Результати дослiдження. Огляд свiтових тенденцш розвитку компанiй лiсопромислового сектору було здшснено на основi шформацп, що походить зi звiтностi Топ 100 компанш за версiею PriceWaterhouse Coopers за останш п'ять рокiв (2007-2011 рр.). За даними PwC, доходи зазначених Топ 100 компанш у 2011 р. становили понад 90 % загального обсягу доходiв галузi [5, с. 8]. Досль дження показали, що обсяги отриманих доходiв Топ-100 ТНК люопромислово-го комплексу ютотно змiнювались (рис. 1).
400000
2007 2008 2009 2010 2011 Рис. 1. Динамжа чистих doxodie Топ 100 ceimoeux компанш лшопромислового сектору за 2007-2011 рр., млн дол. США (побудував автор на ocnoei даних про nucmi доходи 3i seimnocmi Топ 100 компант списку PwC [4])
У 2008 р. доходи найбшьших 100 компанш все ще збшьшувались, незва-жаючи на розпал кризи - на 5 % порiвняно з 2007 р. i перевищили рiвень в 332 млрд дол. США. Однак, у 2009 р. обсяги отриманих доходiв скоротились на понад 10 % i не перевищували вщзначку в 300 млрд дол. У 2010-2011 рр. спос-тер^аемо вщновлення - у 2010 р. обсяги доходiв зросли на 10 % порiвняно з 2009 р., а у 2011 р. - на 2,6 % порiвняно з 2010 р. i майже досягли рiвня 336 млрд дол. США. У розрiзi регюшв св^у спостер^ались рiзнi тенденцп, що пов'язано з рiзними часовими рамками настання кризи та впливу кризових явищ на розвиток галузi (табл. 1).
Загалом за дослщжуваний перiод найбiльше постраждали вщ кризи тд-приемства Австралп - у 2011 р. зменшення доходiв вiдбулось майже на 29 % порiвняно з 2007 р. Щоправда, варто зазначити, що у Топ 100 компанш входила лише одна австралшська компатя, тому робити однозначш висновки про нега-тивнi наслщки кризи на розвиток галузi регюну не правомiрно.
Табл. 1. Динамша обсягiв doxodie Топ 100 компанИл^опромислового комплексу у po3pÍ3Í географiчних регюшв за 2007-2011 рр., млн дол. США
PerioH Роки Темпи приросту, %
2007 2008 2009 2010 2011 2008 / 2007 2009 / 2008 2010 / 2009 2011 / 2010 2011 / 2008
Свропа 116429 115246 97905 109212 106501 -1,0 -15,0 11,5 -2,5 -8,5
Швтчна Америка 118551 124925 108979 117838 124988 5,4 -12,8 8,1 6,1 5,4
Швденна Америка 18473 19500 16902 21777 23330 5,6 -13,3 28,8 7,1 26,3
Азiя 49908 59170 62118 65813 67765 18,6 5,0 5,9 3,0 35,8
Африка 6421 6904 6574 7845 8475 7,5 -4,8 19,3 8,0 32,0
Австралiя 6551 6387 4984 4665 4658 -2,5 -22,0 -6,4 -0,2 -28,9
Разом Тор 100 316333 332132 297462 327151 335717 5,0 -10,4 10,0 2,6 6,1
Джерело: сформував i розрахував автор на основi даних про чист доходи зi звк-ност компанш
Шдприемства з Свропейських кра!н також сильно постраждали - обсяги отриманих Топ 100 компатями доход1в у 2011 р. зменшились на 8,5 % пор1вня-но з 2007 р. При цьому, найбшьш ютотний спад обсяпв доход1в можна було спостер1гати у 2008 р. - на 15 % пор1вняно з 2007 р., в якому вже спостер1га-лись наслщки кризи для галузь
Найбшьше зростання за анал1зований перюд спостер1галось в азшських компатях - обсяги отриманих доход1в зросли на 35,8 % у 2011 р. пор1вняно з 2007 р. При цьому, також бачимо, що це единий регюн, в якому не вщбувся спад обсяпв доход1в протягом останшх 5 роюв. Треба зазначити окремо, що пе-реважна бшьшють азшських компанш, вщнесених до Топ 100, походить з Япо-ни 1 займаеться виробництвом целюлозно-паперово! продукци (частина з них при цьому е вертикально штегрованими з ресурсними базами та виробничими потужностями в Кита!).
Компани Швденно! Америки (насамперед це бразильськ { чилшсью вертикально штегроваш шдприемства) також вдало впорались з наслщками кризи { змогли збшьшити за п'ятир1чний перюд сво! доходи на понад 26 %. Найбшьша частка отриманих доход1в серед Топ 100 компанш лкопромислового сектору за дослщжуваний перюд належала компашям з Швтчно! Америки (рис. 2).
2007 2008 2009 2010 2011 Роки Рис. 2. Структура обсягiв доходу, отриманого Топ 100 компатями лшопромислового сектору протягом 2007-2011 рр. у pозподiлi зарегюнами
(побудував автор на основ\ даних про 4ucmi доходи 3i звтност1 компанш)
Варто також зазначити, що за юльюстю тдприемств, яю входять до списку Топ 100 компанш люопромислово! галуз^ шдприемства Швшчно! Америки (зокрема США в Канади) лщирували, адже зокрема у 2011 р. 1х юльюсть становила 36 компанш, тодi як юльюсть европейських компанiй становила 28. Тобто можна зробити попереднш висновок, що середнш дохщ, отриманий на одну европейську компашю, е вищим за середнiй дохiд швшчноамерикансько! компанп. Далi це буде представлено бшьш наочно у розрахунках.
Частка швшчноамериканських компанiй у сукупному обсязi доходiв Топ 100 компанiй свiту люопромислово! галузi становила 37,5 % у 2007 р., однак поступово зменшилась до 36 % у 2010 р. i полм у 2011 р. знов зросла до 37,2 %. Це означае, що 2009 та 2010 рр. були не найкращими для твшчноамериканських компанш, що пов'язане з кризою передушм будiвельного ринку, який е найбшьшим споживачем деревинно! продукцп у США та Канад1
Питома вага европейських компанш зменшувалась протягом дослщжу-ваного перюду постiйно - iз 36,8 % у 2007 р. до 31,7 % у 2011 р., що так само пов'язане з кризою в будiвництвi, однак не такою мiрою, як у США та Канадь Також треба зазначити, що велика юльюсть европейських компанш - це целю-лозно-паперовi компанп i вони стикаються з проблемою отримання сировини для виробництва свое! продукцп зi зростанням обсяпв використання деревини як вщновлюваного енергетичного ресурсу, що безумовно позначаеться на обся-гах !х виробництва i вщповщно - на доходах.
За останш п'ять рокiв iстотно збшьшили свою частку у загальному обсязi Топ 100 компанiй люопромислово! галузi пiдприемства пiвденноамериканських кра!н, зокрема Бразилп та Чилi. Так, !х питома вага збшьшилась iз 5,8 % у 2007 р. до 6,9 % у 2011 р. Азшсью компанш, постшно нарощуючи обсяги виробництва i реалiзацil, змогли збiльшити питому вагу у сукупному обсязi доходiв Топ 100 компанiй свiту лiсопромисловоl галузi iз 15,8 % у 2007 р. до 20,2 % у 2011 р., що було найбшьшим зростанням частки за дослщжуваний перюд за регюнами.
Неоднозначними були результати дiяльностi дослщжуваних компанiй протягом останшх п'ять рокiв, що позначилось на сукупному чистому прибут-ку, отриманому Топ 100 компанiями люопромислового сектору за останнi 5 ро-кiв (рис. 3). Загалом за останш п'ять роюв чистий прибуток Топ 100 компанш люопромислового сектору зменшився на 9,6 %, тобто iз 12,8 млрд дол. США у 2007 р. до 11,6 млрд дол. США у 2011 р. При цьому, 2008 р. був збитковим для бшьшосл компанш, що позначилось на сукупному результат за цей рж, який вийшов вщ'емним - майже 2,6 млрд дол. США збитюв.
Треба зазначити, що 2010 р. був найбшьш вдалим для компанш люопромислового сектору з позицш прибутковосп за весь дослщжуваний перюд - у сукупносп Топ 100 компанш змогли отримати понад 14 млрд дол. США чистого прибутку. Протягом останшх п'яти роюв у рiзних регюнах компанп працю-вали з рiзними результатами. Динамiка отриманого прибутку окремими компа-нiями визначалась в тому числi кризовими явищами в економжах регiонiв.
Компанiями, яю змогли iстотно збiльшити свiй фшансовий результат протягом дослiджуваного перiоду, були азшсью компанп, сукупний чистий прибуток яких збшьшився iз понад 1,5 млрд дол. США у 2007 р. до понад
3 млрд дол. США у 2011 р. (тобто фактично вдвiчi). Також збшьшився отрима-ний фiнансовий результат компанш Швшчно! Америки - iз 3,7 млрд дол. США у 2007 р. до понад 4 млрд дол. США у 2011 р. (тобто на 6,6 %). Варто вщзначи-ти ютотний рiвень збитюв, отриманий компанiями лiсопромислового сектору Швшчно! Америки у 2008 р. - понад 5,3 млрд дол. США, що було найбшьшим негативним значенням за дослщжуваний перiод.
Рис. 3. Динамка сукупного чистого прибутку/збитку Топ 100 компанш л^опромислового сектору протягом 2007-2011 рр.
Джерело: побудував автор на основ1 даних про чист доходи з1 звгтносп компанш
Свропейсью компанй загалом незначно зменшили сукупний обсяг отрима-ного чистого прибутку iз майже 3,3 млрд дол. США у 2007 р. до понад 3,1 млрд дол. США у 2011 р., тобто на 4,8 %. Щкавим е той факт, що швшчно- та швденноамерикансью компанй вiдчули наслiдки кризи i вiдповiдно вiдреагували на це вщ'емним фiнансовим результатом у 2008 р., тодi як европейськi, африкансью та австралiйськi компанй почали отримувати збитки у 2009 р. За рiвнем рентабельности продажу, який визначаеться як вщношення чистого доходу до чистого прибутку, швденноамерикансью компанй також були лiдерами (рис. 4).
Рис. 4. Динамшарентабельностi продажу продукци Топ 100 компанш л^опромислового комплексу за регюнами протягом 2007-2011 рр.
(розрахував / побудував автор на основ\ даних з\ звтност1 компанш)
Наслщки кризи ютотно позначились на прибутковост дiяльностi цих компанш - так, якщо у 2007 р. рентабельшсть продажу становила понад 21 %, то у 2011 р. вона знизилась до майже 6 %. Однак за середньосвгтового рiвня рентабельного продажу продукци Топ 100 люопромислових компанш у 2011 р. в 3,5 %, прибутковють швденноамериканських компанш була ютотно бшьшою. А у 2007 р. лише швденноамерикансью компанй характеризувались рiвнем рента-
бeльноcтi пpодaжiв вищe cepeдньоcвiтового. Taкож y 2011 p. бyлa вищою зa ce-peдньоcвiтовий piвeнь peнтaбeльнicть пpодaжy пpодyкцiï aзiйcьких компонш, що пов'язaнe з поpiвняно низькими витpaтaми та оплaтy пpaцi y peгiонi (зокpeмa y Kитaï) [1] тa викоpиcтaнням тeхнологiчних iнновaцiй y пpоцeci виpобництвa.
Вapто зозночити, що eкономiчнi peзyльтaти тa зpоcтaння доходiв нe в о^ тaнню чepгy зaлeжaли вщ дотpимaння компaнiями Rypcy нa доcягнeння cтaлого pозвиткy. Пpи цьому, вeликa кiлькicть cepeд Топ 100 лicопpомиcлових компо-нiй зaгaлом вpaховyють y cвоïй дiяльноcтi acпeкти cтaлого pозвиткy i пepeвaж-нa бiльшicть eвpопeйcьких компaнiй викоpиcтовye пepeдовi мeтодики в ощню-вaннi тa yпpaвлiннi дiяльнicтю нa зacaдaх cтaлого pозвиткy (зокpeмa вeдeтьcя звiтнicть нa оcновi GRI 3 тa GRI 3.1) [2].
Для aнaлiзy впливу yпpaвлiння дiяльнicтю з дотpимaнням вимог cтaлого pозвиткy нa peзyльтaти дiяльноcтi компaнiй (чистий дохiд тa чиcтий пpибyток) ввeдeмо фiктивнy змiннy (dummy variable), яга вiдобpaжaтимe пpогpec у вpaхy-вaннi acпeктiв збaлaнcовaноcтi. Знaчeння фiктивноï змiнноï знaходитимyтьcя в мeжaх вiд 0 до 3. ^и цьому знaчeння "0" вiдповiдae вiдcyтноcтi бyдь-якоï ш-фоpмaцiï щодо дiяльноcтi зa доcягнeння cтaлого pозвиткy; пpeдcтaвлeнi лишe eкономiчнi acпeкти функцюнувоння; нe визнaчeнi m eкологiчнi, нi cоцiaльнi ac-текти дiяльноcтi; нe пpeдcтaвлeнa полiтикa в м^ямку виpiшeння eкологiчних тa ш^ольних пpоблeм; нe pозкpито cyтноcтi коpпоpaтивноï вiдповiдaльноcтi.
Знaчeння фiктивноï змiнноï " 1 " пepeдбaчae, що комтшя пpeдcтaвилa но cвоïй офiцiйнiй croprn^ (у piчномy звiтi) пeвнi твepджeння, зояву, полiтикy в нaпpямкy виpiшeння eкологiчних i cоцiaльних acпeктiв; подоно iнфоpмaцiю пpо cтaн коpпоpaтивного у^овлим; пpeдcтaвлeнa iнфоpмaцiя в щоpiчних звггах пpо yпpaвлiння eкологiчними то ш^ольними acпeктaми дiяльноcтi, одтак вщ-cyтня iнтeгpовaнicть, нeмae чiтких звiтiв щодо ^талого pозвиткy то cтpaтeгiчно-го бaчeння виpiшeння пpоблeми доcягнeння збaлaнcовaноcтi.
Знaчeння фiктивноï змiнноï "2" пepeдбaчae, що компaнiя повнicтю pоз-^raa у звiтноcтi, пpeдcтaвлeнiй офiцiйнiй croprn^ (в piчномy звiтi), iнфоpмa-щю щодо yпpaвлiння eкономiчними, eкологiчними то cоцiaльними acпeктaми; подaнi зояви, полгтико то плони доcягнeння cтaлого pозвиткy то коpпоpaтивноï вщповщвльностц пpeдcтaвлeнi звпи щодо cтaлого pозвиткy, одтак подота у них iнфоpмaцiя нe охоплюе yci arne^^ вiдcyтнe cтpaтeгiчнe бaчeння виpiшeн-ня пpоблeми доcягнeння столого pозвиткy.
Знaчeння фiктивноï змiнноï "3" пepeдбaчae, що компaнiя повнicтю pоз-кpилa у звiтноcтi, пpeдcтaвлeнiй но офiцiйнiй cтоpiнцi (в piчномy звт), iнфоp-мaцiю щодо yпpaвлiння eкономiчними, eкологiчними то cоцiaльними arne^a-ми; подош зояви, полiтикa то плони доcягнeння cтaлого pозвиткy то ^propa-тивноï вiдповiдaльноcтi; пpeдcтaвлeнi звiти щодо столого pозвиткy i пpeдcтaв-лeнa у них iнфоpмaцiя нe охоплюе yci acпeкти (звiти cфоpмовaнi з викоpиcтaн-ням мeтодичних пiдходiв GRI); чгтко пpeдcтaвлeнe cтpaтeгiчнe бaчeння вщя-шeння пpоблeми доcягнeння cтaлого pозвиткy.
Було пpовeдeно контeнт-aнaлiз звiтноcтi кожноï компaнiï зi cпиcкy Топ-100 щодо ïï дiяльноcтi в ^^ямку доcягнeння cтaлого pозвиткy зо остонш п'ять pокiв iз вiдповiдним пpиcвоeнням знaчeння фiктивноï-змiнноï. Сфоpмовaнi дaнi
використаемо для виявлення взаемозв'язку мiж результатами дiяльностi компа-нiй (чистий дохiд та чистий прибуток) та 1х дiяльнiстю в напрямку досягнення сталого розвитку. Спочатку, за допомогою кореляцiйного аналiзу визначимо взаемозв'язок мiж обсягами доходiв компанiй та 1х прогресом у досягненш сталого розвитку у розрiзi регiонiв (табл. 2).
Табл. 2. Вих1дт дат та результаты розрахунку коефщ1ент1в кореляци для виявлення взаемозв'язку м1ж обсягами доход1в Топ 100 компанш та X прогресом у досягненш сталого розвитку у розр1з1 основних регютв
Регюн
2007
2008
2009
2010
2011
Чистий дошд, млн дол. США
Свропа
116429
115246
97905
109212
106501
Швшчна Америка
118551
124925
108979
117838
124988
Пшденна Америка
18473
19500
16902
21777
23330
Азiя
49908
59170
62118
65813
67765
Африка
6421
6904
6574
7845
8475
Чистий прибуток/збиток, млн дол. США
Свропа
3292
2295
-357
146
3133
Швшчна Америка
3760
-5353
1890
8246
4006
Пшденна Америка
3938
-1119
2897
3139
1382
Азiя
1542
1450
1180
2637
3057
Африка
241
72
-31
-115
47
Середне значення фжтивно! змшно!
Свропа
1,11
1,52
1,63
2,11
2,41
Швшчна Америка
0,97
1,24
1,41
1,82
2,09
Пшденна Америка
1,44
1,44
2,00
2,33
2,89
Азiя
0,48
0,71
1,05
1,24
1,40
Африка
0,50
0,50
1,50
2,00
2,50
Коефвдент кореляцц для визначення взаемозв'язку
Регюн
мiж чистим доходом та досяг-ненням компашями прогресу щодо сталого розвитку
мiж чистим прибутком та до-сягненням компашями прог-ресу щодо сталого розвитку
Свропа
0,228
-0,152
Швшчна Америка
0,383
0,470
Пшденна Америка
0,283
0,098
Азiя
0,581
0,747
Африка
0,536
-0,637
Джерело: сформував г розрахував автор.
Результати дослщження засвщчують, що зв'язок м1ж чистим доходом та управлшням аспектами сталого розвитку е дуже слабкий, однак це можна пояс-нити наслщками кризи для галуз^ а отже, однозначно вщкидати гiпотезу про те, що юнуе прямий зв'язок, з нашо1 точки зору, не доцшьно. Для азшських компанш прямий зв'язок середньо! щшьносп (коефiцiент кореляцп 0,581) спостерь гаеться щодо взаемовпливу чистого доходу та управлшням сталим розвитком, i досить щшьний прямий зв'язок (коефщент кореляцп 0,747) м1ж чистим прибутком та управлшням сталим розвитком.
Якщо брати до уваги даш в розр1з1 окремих компанш, то результати свщчать про щшьний i досить щшьний зв'язок м1ж отриманим чистим доходом
та управлшням дiяльнiстю в напрямку досягнення сталого розвитку для 40 компанш за першим масивом даних та для 52 компанш за другим масивом даних1. Щодо зв'язку мiж чистим прибутком та управлшням дiяльнiстю в напрямку досягнення сталого розвитку, то щшьний i досить щшьний зв'язок спостерiгався для 31 компанп за першим масивом даних та 42 компанш за другим масивом.
Висновки. Виконаш дослщження однозначно вказують на важливiсть управлiння дiяльнiстю в напрямку досягнення свiтовими люопромисловими компанiями сталого розвитку. При цьому, можна стверджувати, що результати дiяльностi компанiй вже залежать вiд прогресу, який здiйснений ii ^р!вниц-твом у досягнення збалансованост i в подальшому залежатимуть ще бiльше. Також виявлено, що дедалi бiльше компанш здшснюють управлiння сво1м ста-лим розвитком на основi вщповщно1 звггносп, яка всесторонньо охоплюе еко-номiчнi, екологiчнi та соцiальнi аспекти, i чiльне мiсце серед пiдходiв до фор-мування тако1 звiтностi займають методичнi рекомендацп GRI.
Л1тература
1. Chan R.Y.K. Corporate environmentalism pursuit by foreign firms competing in China / R.Y.K. Chan // Journal of World Business. - 2010. - Vol. 45. - Pp. 80-92.
2. GRI Sustainability Reporting Guidelines Versions 3.1 - Amsterdam : GRI, 2011. - 195 p.
3. Matilainen A.-М. Forest companies, corporate social responsibility, and company stakeholders in the Russian forest sector / A.-М. Matilainen // Forest Policy and Economics. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S138993 4111001973.
4. PriceWaterhouse Coopers Forest industry Surveys Publication. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pwc.com/gx/en/forest-paper-packaging/thought-leadership-forest-paper-packa-ging.jhtml
5. PriceWaterhouse Coopers. Global Forest, Paper & Packaging Industry Survey. 2012 edition. -PricewaterhouseCoopers LLP, 2012. - 28 p.
Колиснык З.Б. Влияние экологической ответственности на экономические результаты деятельности лесопромышленного сектора
Используя теорию институциональной организации, предпринята попытка проанализировать влияние экологической ответственности крупнейших компаний лесопромышленного комплекса на результаты их деятельности. Использовались количественные и качественные методы исследования. Результаты исследования указывают на тесную связь между полученным доходом и внедрением принципов экологической ответственности в подавляющем большинстве компаний.
Ключевые слова: экологическая ответственность, теория институциональной организации, лесопромышленная отрасль, Т0П-100 отраслевых ТНК.
Kolisnyk Z.B. Impact of environmental responsibility on the economic results of the forest industry sector
We have made an attempt to analyze the impact of environmental responsibility of the largest companies in forest industry on their activity results using the theory of institutional organization. For this we used both quantitative and qualitative methods. The results show strong relation between the net sales value and implementation of environmental responsibility principles in the majority of cases.
Keywords: environmental responsibility, theory of institutional organization, forest industry, industry's T0P-100 TNCs._
1 Перший масив даних включав шформащю про обсяги доходов, прибутку та ф1ктивних-зм1нних за весь достд-жуваний перюд; з другого масиву даних були виключет "кризов!" роки i залишились дат за 2007, 2010 та 2011 рр.
