CC BY
18
УДК 340.1
Ганна Любочкша
асшрант за спещальнютю 053 "Психолопя" Навчально-наукового 1нституту права та психологiï Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка"
lyubockina@gmail. com
РОЗУМ1ННЯ СОЦ1АЛЬНОГО 1НТЕЛЕКТУ В НАУЦ1
© Любочюна Г., 2017
Розкрито поняття та змкт розумiння сощального iнтелекту в науцi. Визначено особливост та сучаснi тенденцн соцiального штелекту. Окреслено основнi принципи та форми сощального штелекту винахщнишв.
Ключовi слова: сощальний iнтелект; принципи; форми; засоби; винахщники.
Анна Любочкина
ПОНИМАНИЕ СОЦИАЛЬНОГО ИНТЕЛЛЕКТА В НАУКЕ
Раскрыты понятие и содержание понимания социального интеллекта в науке. Определены особенности и современные тенденции социального интеллекта. Определены основные принципы и формы социального интеллекта изобретателей.
Ключевые слова: социальный интеллект; принципы; формы; средства; изобретатели.
Hanna Liubochkina
postgraduate student in specialty 053 psychology Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University
UNDERSTANDING THE SOCIAL INTELLECTUALITY IN SCIENCE
The article deals with the concept and content of the understanding of social intelligence in science. The features and modern trends of social intelligence are determined. The basic principles and forms of social intelligence of inventors are outlined.
Key words: social intelligence; principles; forms; means; inventors.
Постановка проблеми. На сучасному еташ розвитку людства особливого значення набувае гумашзащя сустльних вщносин, а саме здатшсть розум^и, дiяти чи вчиняти мудро щодо шших людей; здатшсть знаходити стльну мову з навколишшми; здатшсть легко взаемодiяти з шшими людьми, умшня входити в ïхне становище та ставити себе на мюце шшого, за що i вiдповiдае сощальний штелект. Саме соцiальний iнтелект е одним з найбшьш суперечливих у сучаснш соцiально-психологiчнiй науцi, але попри численш дослiдження у галузi вивчення цього поняття, можна зазначити, що й дос сощальний штелект не е теоретично та експериментально розробленою категорiею.
Сощальний штелект е одним з найважливших компонента життедiяльностi особистосп, оскiльки дае можливiсть людинi тзнавати саму себе, забезпечуе правильне розумшня вчинкiв навколишнього, ï^ вербальних i невербальних реакцш.
Особливу роль сощальний штелект вiдiграe у соцiономiчних професiях (типу "людина -людина"), якi потребують високого рiвня розвитку якостей, що забезпечують усшшнють й ефективнiсть у стосунках з людьми.
Деяю психологи зараховують сощальний штелект до структурних компонентiв комушкативних здiбностей людини, оскiльки вважають, що саме вш вiдповiдаe за розумшня або нерозумiння суб'ектом вербальних i невербальних реакцiй особистостi. Нi в кого не викликае сумнiву, що саме сощальний штелект допомагае людиш прогнозувати мiжособистiснi вiдносини, штуггивно передбачати те або шше завершення певних ситуацш, що свiдчить про сформовану когштивну емпатiю людей з високим рiвнем розвитку соцiального iнтелекту. Таю шдивщи, як правило, вiдрiзняються психолопчною витривалiстю, стресостiйкiстю, що допомагае 1м iз гiднiстю вирiшувати рiзнi проблеми, приймати самостшш рiшення навiть в екстремальних ситуащях i при цьому не боятися зробити помилку або зазнати невдач^
Аналiз дослiдження проблеми.
Уявлення про природу сощального штелекту розкрито в межах рiзних пiдходiв вiтчизняних та зарубiжних вчених: поведшкового (Г. Айзенка, П. Балтес, М. Кубишкша, Г. Олпорт, Е. Торндайк, М. Холодна); когштивно-вербального (Дж. Плфорд, Н. Калiна, Н. Кентор, Д. Ктнг, Н. Кудрявцева, М. Са^вен, М. Тiсак, М. Форд); комушкативного (М. Амiнов, М. Бобнева, Ю. Емельянова, Л. Лепiхова, О. Михайлова (Альошина), М. Молоканова, А. Южаншова); комунiкативно-особистiсного (В. Кунiцина, М. Кубишкша, О. Лобанов); операщонального (Н. Кудрявцева); структурно-динамiчного (Д. Люсiн, Д. Ушаков); шегративного (К. Космiтський, О. Джон); системного (Б. Ломов, В. Мерлш, В. Панок, Н. Чепелева) та шших.
Мета статт - з'ясувати змют понять "штелект" та "сощальний штелект" на основi аналiзу рiзних наукових пiдходiв та теорiй штелекту.
Викладення основного матерiалу
Соцiальний штелект е одним з найважливших компонента життедiяльностi особистостi, оскiльки дае можливють людинi пiзнавати саму себе, забезпечуе правильне розумшня вчинюв оточуючих, 1х вербальних i невербальних реакцiй. Сощальний штелект е важливою когнiтивною складовою структури комунiкативних здiбностей особистостi. Вш допомагае прогнозувати розвиток мiжособистiсних стосунюв, "загострюе" штущда, передбачливiсть, забезпечуе психолопчну витривалiсть; дае змогу долати раптовi кризи, стреси та ситуацп, як загрожують самоповазi [3].
Поняття "сощальний штелект" вивчають понад 80 роюв, починаючи вщ робiт Е. Торндайка, який запропонував трактувати сощальний штелект як здатнють розумгги iнших i мудро, адекватно поводитися з ними. За цей час багато вчених зверталося до вивчення даного феномену i кожен на основi сво1х експериментальних дослщжень висував свое визначення поняття сощального штелекту. Це сприяло розширенню меж комушкативного простору, який супроводжуеться процесами глобалiзацil, розвитку мiжкультурноl комушкаци та посиленням iнтегральних тенденцш у науцi i дало можливють розглянути сощальний штелект як систему, яка мютить не лише структурш компоненти, але й забезпечуе 1х функщонування [3; 4].
Г. Олпорт описував сощальний штелект як особливу здатнють правильно судити про людей, прогнозувати !хню поведшку та забезпечувати адекватне пристосування у мiжособистiсних взаемодiях.
Соцiальний iнтелект iндивiда являе собою своерщний психологiчний iнструмент забезпечення людиною власно! ефективно! життедiяльностi, тому вш органiзований особливим чином, а не юнуе нiби вiдiрвано вiд сощально1 активностi суб'екта. При цьому активнють iндивiда, його позицiя суб'ектностi щодо соцiуму проявляеться не тiльки й не стшьки в тому, що людина робить внесок в дещо загальне, штегрально-сощумне, а в тому, що шдивщ здатен поза безпосереднього узгодження з ушма представниками свого сощуму створювати власну систему
способiв взаемодп з iншими людьми, - так званий сощально зумовлений штерпретацшний комплекс. Такий пiдхiд до розв'язання сутносп соцiального iнтелекту е особливо важливим для педагопчно1 практики. Адже в структурi iндивiдуального соцiального штелекту вже е певний набiр стереотипних способiв, прийомiв, засобiв, якi дають змогу контактувати з iншими людьми та оптимально взаемодiяти навггь в умовах, коли, наприклад, когштивна емпатiя в одного з члешв дiади знижена, або в суб'екта недостатньо розвинена здатнють до узагальнення та рацюнатзаци, або не збтаються цiннiснi орiентацil, морально-етичнi настанови у партнерiв зi сощально1 взаемодп. Сощальний iнтелект дозволяе досить глибоко зрозумгги iншу людину. При цьому ми передбачаемо, що iснуе певна стала сукупнють базових динамiчних структур сощального iнтелекту, якi дають людинi змогу адекватно й емпатшно взаемодiяти з шшими суб'ектами сощально1 взаемодп.
Сощальний штелект кожно! людини пiддаеться розвитковi в межах об'ективно заданого сощокультурного простору, в якому вже сформувалися певш норми поведiнки та сощально1 взаемодп. Цi сталi норми е шби кристалiзованими фреймами у структурi соцiального iнтелекту. Проблему кристатзацп сощального штелекту в теоретичнш та практичнш психологи лише починають вирiшувати. Зокрема потребуе вивчення питання щодо характеру та форми структурування цих норм в шдивщуальну складову на рiвнi соцiального iнтелекту. Сучаснi явища суспшьного та культурного життя формують новi вимоги до соцiального iнтелекту людини, який вщображатиме прiоритетнi на цей момент щннюш орiентацil суб'ектiв сощально1 взаемодп, що поеднанi завдяки новим культурним, етнiчним, нацiональним та цившзацшним процесам.
Ми вважаемо, що на вщмшу вiд загального iнтелекту сощальний штелект кожно1 окремо1 людини орiентуеться не лише на середньостатистичнi сощальш норми. Його нормативнiсть визначено як орiентацiею на соцiальнi, морально-етичнi стандарти близького до людини оточення, так i протилежною тенденщею - бажанням шдивща зайняти в соцiумi власне мюце, завдяки чому цiнним для суб'екта стае його вщмшнють вщ iнших, власна унiкальнiсть та неповторшсть тощо. Суперечнiсть мiж стереотипiзацiею та iндивiдуалiзацiею соцiального iнтелекту е активiзатором його становлення та розвитку. 1з психологiчного погляду рiзниця мiж стереотишзащею та iндивiдуалiзацiею соцiального iнтелекту не е абсолютною величиною. Вщштовхуючись вщ прикладiв реального буття, можна стверджувати про деякий отимум у сшввщношенш стереотипного та ушкального. У випадку, коли баланс рухаеться у бш стереотипiв, соцiальний iнтелект людини не виконуе адаптативно1 функцп щодо змш, i соцiальний iнтелект майже не формуеться (залишаеться на своему рiвневi розвитку). У випадку домiнування ушкального шдивщ демонструе цiннiснi фрейми, як характеризують розвиток особистостi у перюд вiкових криз, особистiсних конфлiктiв чи ситуацш когнiтивного дисонансу.
Процес становлення сощального штелекту передбачае, що шдивщ одночасно знаходить у структурi особистосп шших дещо як типове, так й ушкальне. Цього, на жаль, не вщбуваеться у випадку, якщо в структурi соцiального iнтелекту людини не задано його власних ушкальносп та стереотипности
Отже, за своею внутршньою природою соцiальний iнтелект е динамiчним утворенням. Динамiка ставлень до шших стае презентабельною, якщо уявити !х у структурi процесу сощального обмшу iдеями. З одного боку, такий обмш не е лише процесом проекци власних настанов або прийняття настанов iнших суб'ектiв сощально1 взаемодil. У сво1й найвищiй формi розвитку процес творчо1 взаемодil з шшими призводить до актуалiзацil та штенсивного розвитку соцiального iнтелекту. З шшого боку, соцiальний обмiн стае недосконалим тод^ коли iндивiд лише пасивно, iмплiцитно включае iнформацiю про шшу особу у свiй звичний арсенал думок, щей, суджень тощо. Але разом з тим сощальний обмш шддаеться викривленню i в протилежному випадку, коли шдивщ щлком сприймае ("приймае") шшого, для чого намагаеться вщмовитися вщ власних нормативно-цiннiсних настанов, моральних норм, яю вже давно утвердилися в сощокультурному середовищi. Лише частковий вихiд за межi власного соцiального iнтелекту дае шдивщу змогу знайти певнi загальш моменти, що забезпечуватимуть рiвноцiнний обмш шформащею мiж суб'ектами соцiальноl взаемодп. Такий вихщ завжди являе собою едшсть рiзноспрямованих процедур: з одного боку, фшсащя в iнших людях неочшуваного, унiкального порiвняно зi звичними для себе
постулатами; з шшого боку - вщ щентифшацп невiдомого, незвичного - до вщомого, стереотипного тощо. При цьому природа цього обмшу наголошуе на двох сторонах щодо взаемного збагачення суб'екта сощально1 взаемоди.
Так, людина, опиняючись у процес соцiального обмшу шформащею з iншими людьми, виокремлюе в цш шформацп дещо типове та ушкальне, демонструе свое суб'ективне ставлення до не1, прагматично ощнюе iншого з погляду реально1 ситуацп спiлкування та мети спшьно1 дiяльностi тощо. При цьому стереотипних, ушкальних, суто особистiсних, мотивацiйних та цшьових засобiв обмiну не iснуе у конкретное' людини, 1'х не усвщомлюють усi iндивiди та не завжди вони пiдлягають контролю. У бшьшосп випадкiв обмiн iнформацiею виникае природно та мимовшьно, i лише завдяки впливовi зовнiшнiх обставин або внутршшх стимулiв може бути представлений на рiвнi соцiального iнтелекту в певнш, потрiбнiй для людини, формi.
Отже, сощальний iнтелект зумовлюеться сукупнiстю подш, iнформацiйних обмiнiв людини з навколишшм свiтом. Соцiальний iнтелект забезпечуе процес, характер, оцшювання та регуляцiю спшкування з iншими, соцiальний обмiн та орiентацiю суб'екта в соцiумi, характеризуеться як стереотипнютю, так й ушкальнютю. Проблема соцiального iнтелекту як шдивщуального, суб'ектного утворення передбачае розв'язання людиною низки завдань, як потребують спещального дослiдження та аналiзу. Отже, наущ ще потрiбно буде вiднайти психолопчш утворення, якi створюють основу сощального iнтелекту. На нашу думку, до таких утворень належать характеристики суб'ективного простору взаемодш з навколишшм людину свггом, а також аналiз стереотипного та ушкального, якi у своему синтезi забезпечують ефективну регуляцiю сощальних аспектiв життедiяльностi iндивiдiв, 1'х розумшня один одного тощо.
Ми вважаемо, що сощальний штелект, однозначно, передбачае декларативш та оперативнi (процедурнi) знання, як iндивiд застосовуе в реальному житп для штерпретацп подiй, створення плашв i прогнозування як дш повсякденного життя, так i професшних ситуацiй. Цi уявлення, особистi спогади i правила штерпретаци становлять когштивну пiдструктуру соцiального iнтелекту. Своею чергою, неюнуючу пiдструктуру заповнюе набутий людиною досвщ, а емпатiйнi можливостi суб'екта спрямоваш на актуалiзацiю механiзмiв антиципацп у розв'язаннi рiзних проблем сощального життя. Отже, когштивна пiдструктура сощального штелекту мiстить сукупнiсть доволi стшких знань, оцiнок, правил iнтерпретацil подш, поведшки людей, 1'х взаемовiдносин тощо на основi сформовано1 системи штерпретацш на мiкроструктурному рiвнi. Мiкроструктура когштивно1 складово1 соцiального iнтелекту детермiнуеться функщями останнього, а саме пiзнавально-оцiнною, вщ яко! залежить грамотна переробка та оцшювання шформацп, яку сприймае суб'ект; прогностично1, на основi яко! планують та прогнозують розвиток мiжособистiсних взаемодш; комушкативно1, що забезпечуе ефективнiсть власне процесу спшкування (ця функщя пов'язана з адекватним сприйняттям i розумшням партнера iз спiлкування); рефлексивно1, яка вщображаеться безпосередньо в самопiзнаннi. Своею чергою, макроструктура когштивно1 складово1 сощального штелекту виявляеться у ставленш шдивща до себе як до щнносп, цiннiсно-смисловiй позиц^ до мiжособистiсних вщносин, а також в актуалiзацil мотивацшно-щннюних орiентацiй особистостi, аксiологiчного ставлення до професшно1 та iнших видiв дiяльностi. Джерелом соцiального iнтелекту на мшроструктурному рiвнi е безперервна актуалiзацiя перерахованих нами функцш. При цьому результатом 1'х iнтеграцil можна вважати сукупшсть суб'ективних шкал, що дають можливють суб'ектовi орiентуватися в особливостях мiжособистiсноl взаемод^, розпiзнавати й адекватно ощнювати поведiнку iнших iндивiдiв.
Одним з основних результата сощального штелекту високого рiвня буде наявнють в особистосп суб'ективних статистик рiзних модальностей. Це - проспр суб'ективних психосемантических шкал, символша невербально1 поведiнки, нормативи мовно1 продукц^ i т. д. Завданням сощального штелекту на макроструктурному рiвнi е забезпечення можливостей оцiнювати себе й шших людей як особистостей. При цьому щннюш орiентацil окремого шдивща можуть не збтатися iз загальноприйнятими соцiальними нормами i навггь вступати з ними в конфлшт, але завжди е такий сощум i його конкретнi представники, у яких шдивщуальне бачення свiту, особистюш цiнностi i смисли людини знаходитимуть пщтримку.
Мнемiчна складова сощального iнтелекту людини характеризуе наявнють в iндивiда здатностi до штерпретаци явищ, подiй життя, поведшки iнших людей i свое1 власно1 як суб'екта цих подiй. Мнемiчна пiдструктура грунтуеться на особистiсному досвда суб'екта, де суб'ективнi статистики утворюють особистюний iнтерпретацiйний комплекс. Полiмодальнiсть у цьому випадку означае наявнють у людини рiзних iнтерпретацiйних комплексiв вщповщно до рiзних сфер буття шдивща. Формально вони можуть суперечити один одному, проте психолопчно в нормi е внутрiшньо узгодженими, забезпечуючи еднють мнемiчноl складово1 соцiального iнтелекту. Наявний на рiвнi мнемiчного компонента комплекс штерпретацш мае власну iерархiю: Я - iншi люди - навколишнш свiт. Кожен з цих рiвнiв iнтерпретацiй представлений на рiвнi мнемiчного компонента у виглядi його специфiчних залежних пiдструктур.
Ядром особистiсного штерпретацшного комплексу е нагромадження iндивiдом сукупносп оцiнок самого себе. При цьому ощнне ставлення до себе завжди залишаеться суб'ективно незавершеним, вiдкритим. Ураховуючи особливосп взаемоди особистостi з навколишшм соцiумом, людина виявляе iнтегральну характеристику шдивщуального досвiду - самоповагу особистосп, сполучену з поняттям суб'ективно1 вартосп. Особистiсний iнтерпретацiйний комплекс iндивiда характеризуеться можливютю iнтерпретацiй iнших, !х поведшки i вчинкiв. Цi штерпретаци дають змогу !х учасникам безперервно розширювати i корегувати iнтерпретацiйний запас особистюного досвiду, забезпечувати перевiрку на сполучуванють i подiбнiсть рiзних iнтерпретацiйних комплекшв. У процесi життедiяльностi в шдивща у зв'язку з необхщшстю постшно оцiнювати iнших, особливостi 1хньо1 поведшки i вчинкiв, поступово виробляються рiзнi стратеги оцiнок за критерiем сумюносп свого сприйняття свiту i сприйняття його iншими.
Своею чергою, щ стратеги оцiнок i формують вщповщний особистiсний iнтерпретацiйний комплекс у мiжособистiснiй сферi, який домiнуе на рiвнi мнемiчного компонента соцiального iнтелекту. Емпатшна складова соцiального iнтелекту бiльшою мiрою залежить вiд того, яку форму поведшки шдивщ обирае як прюритетну, що очiкуе вiд суб'ектiв, як його оточують, який цiннiсний штерпретацшний комплекс у ставленнi до навколишнього свггу сформувався у людини, як можливостi е у цього шдивща в плаш використання механiзмiв антиципаци пiд час вирiшення рiзних проблем сощального життя тощо. Дос в психологи залишаеться не до кшця зрозумшим зв'язок мiж здатнiстю дослщжуваного давати кiлькiсну оцiнку деякiй якосп особистостi та безпосереднiй здатностi шдивща розумгги iнших людей, сприймаючи, ощнюючи та аналiзуючи ситуаци повсякденного життя.
У загальному виглядi мiкроструктура сощального штелекту здiйснюе функци входу (сприйняття та переробка шформаци, поведiнкових дш чи ситуацil) й виходу (ощнка iнформацil та прийняття рiшення), а також функци збереження, кодування та вщбору потрiбноl iнформацil. Виникае справедливе запитання: у формi яко! психолопчно1 реальностi представленi цi функцil? Так, ми передбачаемо, що одним з основних результата штеграци функцш сощального штелекту е наявнють в шдивща суб'ективних статистик рiзних модальностей: це - й проспр суб'ективних психосемантичних шкал, i символша невербальное' поведiнки, i нормативи мовленнево1 продукци. Перелiк подiбних модальностей можна доповнити, маючи на уваз^ що статистики фактично вщображають рiзнi сторони життедiяльностi людей, тому вони вiдрiзняються за глибиною, тривалютю життя, репрезентативнiстю та ш. При цьому статистики як одинищ соцiального iнтелекту за своею будовою, функщями та генезою доволi грунтовно вiдрiзняються вiд соцiальних стереотишв. Якщо стереотип е стiйкою структурою, фшсованою на рiвнi мнемiчного компонента сощального штелекту, що е iнварiантною стосовно рiзних життевих ситуацiй, то статистики е змшною, рухомою структурою. Статистики щодо стереотишв е вихщною феноменальною базою 1хньо1 подальшо1 оргашзаци.
Сприймаючи нову iнформацiю, завдяки стереотипам людина або сприймае И, або вщштовхуе, швелюе залежно вiд ступеня опанування щею iнформацiею, з огляду на наявш в iндивiда схеми стереотишв. На вщмшу вщ цього, статистики не вiдкидають нових шформацшних надходжень, а здатнi до змш останнiх, 1'х уточнення та реконструкци. Тому можна стверджувати, що стереотип
щодо нового сигналу виконуе роль фшьтра (вщбуваеться первинне уподiбнення), потiм статистика асимшюе сигнал та, вiдповiдно, сама змшюеться (вторинне уподiбнення).
Висновки. Отже, розмiрковуючи за принципом аналоги щодо основних постулата теори фiксування сигналiв [13], враховуемо, що повсякденне буття, життедiяльнiсть тощо утворюють собою сукупнють ситуацiй, подiй, вчинкiв тощо. Тодi окрема статистика е певною репрезентативною вибiркою, що е валiдною деякому суб'ективному аспекту розумшня, тим самим створюючи вихщну, базову одиницю сощального iнтелекту.
Прикладом деяко1 статистики може бути окрема суб'ективна шкала ("справедливий -несправедливий", "емпатiйний - неемпатшний", "вiрний - невiрний" та ш.), коли характер розподiлення суджень шдивща за шкалою е результатом сощального штелекту людини. При цьому розподш статистики за шкалою може бути або одномодальним, або бiмодальним. В останньому випадку протилежш дескриптори набувають цшком самостiйного значення, фiксуючись на рiвнi соцiального iнтелекту, виявляючись, наприклад, у подвшному, амбiвалентному ставленнi шдивща до самого себе, до шших, до свггу тощо. Одномодальнiсть або бiмодальнiсть статистики не е наперед заданими. Переходи одного розподшу в шший е закономiрними процесами, природними для кожного шдивща. Про це свщчать стади вiкового розвитку людини, поведшка суб'екта в перехiдний перюд його життя, нестiйкий характер суспшьно1 думки, цiнностей та iн. Докладшше структуру соцiального iнтелекту буде проаналiзовано в наступних наших публiкацiях.
Сьогодш можна видiлити як мiнiмум шють типiв штелектуально1 поведiнки, що в межах рiзних дослiдницьких пiдходiв сшввщносяться з проявом штелектуально1 обдарованостi:
1) люди з високим рiвнем розвитку "загального iнтелекту", що мають показники Щ > 135-140 одиниць; визначаються за допомогою психометричних теста штелекту ("кштливГ');
2) люди з високим рiвнем академiчноl успiшностi у виглядi показникiв навчальних досягнень; визначаються з використанням критерiально-орiентованих тестiв ("блискучi");
3) люди з високим рiвнем розвитку дивергентних здiбностей у виглядi показниюв швидкостi та оригiнальностi породжуваних щей; визначаються на основi тестiв креативносп ("креативи");
4) люди з високою усшшнютю у виконаннi тих чи шших конкретних видiв дiяльностi, яю мають великий обсяг предметно-специфiчних знань, а також значний практичний досвщ роботи у вщповщнш предметнiй сферi ("компетентнi");
5) люди з екстраординарними штелектуальними досягненнями, якi знайшли свое втшення в деяких реальних чи об'ективно нових ситуащях ("талановитi");
6) люди з високим рiвнем штелектуальних можливостей, пов'язаних iз аналiзом, ощнкою i передбаченням подiй повсякденного життя ("мудрГ') [5].
Отже, iнтелектуальна обдарованють, на перший погляд, завжди вщображаеться у надвисоких показниках штелектуально1 дiяльностi. Однак далеко не кожен показник штелектуально1 успiшностi е iндикатором штелектуально1 обдарованостi.
Висновки. Соцiальний iнтелект е системою штелектуальних здiбностей, якi визначають адекватнють розумiння поведiнки людей. На думку авторiв методики, здiбностi, яю позначаються лише на рiвнi композитно1 оцiнки, "мабуть, перекривають собою традицшш поняття соцiальноl чутливостi, емпат^, сприйняття iншого i те, що можна назвати сощальною iнтуlцiею".
Соцiальний штелект - це спецiальна здiбнiсть, яка визначае здатнють до розумiння самого себе, шших людей, 1хшх взаемин, а також ефективнють прогнозування переб^у мiжособистiсних взаемин. Феномен соцiального штелекту являе собою доволi новий предмет дослщження як для зарубiжноl, так i для вiтчизняноl науки. Його концептуалiзацiя стала можливою на межi загально1, вiковоl, соцiальноl, когнiтивноl психологи та персонологп.
Вiковий пiдхiд розглядае лопку розвитку соцiального iнтелекту в онтогенеза Соцiальний iнтелект - це здатнють орiентуватися на суттевi характеристики комушкативно1 ситуац^, якi не пщдаються безпосередньому спостереженню, i здатнiсть, спираючись на щ орiентири, обирати можливi способи опосередкованого досягнення власних/спiльних цшей.
Представники сощально-психолопчного тдходу вважають соцiальний штелект здатнiстю приймати рiшення щодо поведшки у конкретнiй мiжособистiснiй ситуацп, спираючись на сприйняту ранiше iнтерпретовану шформащю.
Основними психологiчними функцiями соцiального штелекту е: адаптивна, планувальна, прогностична, мотивацшна, регулятивна, саморозвитку, iнтегральна, мобiлiзацiйна; основними педагопчними функцiями - пiзнавально-оцiнокова, комушкативно-щннюна та рефлексивно-корекцiйна.
1. Айзенк Г. Ю. Интеллект: Новый взгляд /Г. Ю. Айзенк //Вопросы психологии. - 1995. - № 1. -С. 111-131. 2. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение /Ю. Н. Емельянов. -Л.: Изд-во Ле нингр. ун-та, 1985. - 163 с. 3. Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное общение : [учебник для вузов] /В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. -СПб.: Питер, 2002. - 544 с. 4. Практический интеллект /Р. Дж. Стернберг, Дж. Б. Форсайт, Дж. Хедланд и др. - СПб. : Питер, 2002. - 272 с. (Серия : "Мастера психологии"). 5. Allport G. W. Personality: A Psychological Interpretation / G. W. Allport. - N. Y., 1937. - Р. 513-516. 6. Guilford J. P. The nature of human intelligence / J. P. Guilford. - N. Y. : McGraw-Hill, 1967. - 156p. 7. Kihlstrom J. F., Cantor N. Social Intelligence / J. F. Kihlstrom, N. Cantor / http://istsocrates. berkeley. edu/~kihlstrom/social_intelligence. htm
REFERENCES
1. Isenck G. Yu. Intellect: A New Look / G. Yu. Isenck // Questions of psychology. - 1995. -No. 1. - p. 111-131. 2. Yemelyanov Yu.N. Active social psychological training / Yu.N. Yemelyanov. - L. : Publishing House in Lee Nirn. Un-ta, 1985. - 163 pp. 3. Kunitsyna V. N., Kazarinova N. V., Pokol'sha V. M. Interpersonal communication: [textbook for high schools] / V. N. Kunitsyna, N. V. Kazarinova, V. M. Pokol'sha. - St. Petersburg : Peter, 2002. - 544 pp. 4. Practical intelligence / R. J. Sternberg, J. B. Forsythe, Hedland and others - St. Petersburg. : Peter, 2002. - 272 pp. (Series: "Masters of Psychology"). 5. Allport G. W. Personality: A Psychological Interpretation / G. W. Allport. - N. Y., 1937. -Р. 513-516. 6. Guilford J. P. The nature of human intelligence / J. P. Guilford. - N. Y. : McGraw-Hill, 1967. - 156 p. 7. Kihlstrom J. F., Cantor N. Social Intelligence / J. F. Kihlstrom, N. Cantor / http://istsocrates. berkeley. edu/~kihlstrom/social_intelligence. Htm.
Дата надходження: 10.11.2017р.
