CC BY
31Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть №2. С.91-96.
УДК 811.161.2' 373.45: 821.161.2-3
Розширення семантики iншомовiзмiв в украшськш постмодернiстськiй npo3i
Гудима Н. В.
Кам'янець-Под'льський нац'юнальний унверситет '¡мен 1вана Ог'1енка, м. Кам'янець-Под'льський, Украна
У cmammi проанал1зовано лексико-семантичне освоения запозичених лексем (розширення семантики) в мовi украгнськог постмодертстськог прози та протюстро-вано цей процес на прикладах запозичених слie, виявлених у прозових творах украгн-ських постмодернiстiв.
Ключовi слова: семантика, мова-джерело, мова-рецитент, iншомовiзм, запози-чення, розширення, функщонування, постмодертстська проза.
Актуальтсть до^дження. Проблема доцшьносп запозичення та використан-ня шшомовно1 лексики завжди посщала i посщае важливе мюце у лшгвютичних до-слщженнях. У зарубiжному та украшському мовознавствi останнiх рокiв це питання вiддзеркалено в роботах Б.М. Ажнюка, В.М. Арiстовоï, Л.М. Архипенко, Н.1. Аши-ток, О.Е. Бiржаковоï, Я.А. Голдованського, С.П. Гриценко, Л.П. Ефремова, 1.М. Кочан, М.П. Кочергана, Л.П. Крисiна, О.А. Лисенко, О.М. Мороховського, О.Г. Муромцевой О.Д. Пономарiва, С.В. Семчинського, Г.А. Сергeeвоï, В.П. Омонок, О.В. Степанюк, О.А. Стишова та iн., у яких були створен передумови для розумiння процесу адаптацiï iншомовних слiв на семантичному рiвнi за законами мови-реципieнта. Проте масштаби названоï проблеми настiльки широю, що виникае потреба rрунтовнiшого дослщження. Адже вивчення семантично1' адаптацiï шшомовних слiв мае величезне як теоретичне, так i практичне значення.
На сучасному етат розвитку украшсько].' мови шновацшним процесам вiдведено значну роль у розвитку й формуванш лексико-семантично1' системи мови, якi харак-теризуються активним збагачення структурного плану мови смисловими вщтшка-ми (пов'язане з пол^ичними змiнами в суспiльствi) та посиленням тенденци до се-мантичних змiн у мовi, якi вимагають уточнення й диференцiацiï ix значень. Отже, потрiбно використовувати семантичний критерш, тобто зважати на семантику того самого слова в украшськш та шоземнш мовах.
Метою нашоï статп е аналiз лексико-семантичного освоення запозичених лексем (розширення значення) в мовi украшсько].' постмодернiстськоï прози. Мета роботи зумовлюе вирiшення таких завдань: 1) виявити запозиченi слова в украшськш по-стмодернiстськiй прозi; 2) лексикографiчно опрацювати iлюстративний матерiал (за-позичеш лексеми з розширеною семантикою, як функцiонують у текстах Л. Дереша, С. Жадана та I. Карпи).
1з розширенням уживання iншомовних слiв - позначень „чужо!" реалп або поняття
- настае перiод, коли слово використовуеться для позначення явищ, предметiв або понять, уже пристосованих до украшсько! дiйсностi, що стали вiдомими або спшьними для iноземцiв та для украшщв. Цей перiод запозичення слова украшською мовою ха-рактеризуеться розширенням семантичного наповнення слова не тшьки тому, що при збереженнi першого „екзотичного" значення в словi з'являеться значення, що свiввiд-носиться з украшською дшсшстю, iнодi досить вщмшне вiд значення свого iноземного прототипа. Саме в цей перюд посилюеться семантичний вплив мови-джерела на слова-еквiваленти в украiнськiй мовi при послабленш впливу на оформленiсть слова. Це яви-ще закономiрне та пояснюеться тим, що iншомовне слово отримуе рiзну iнтерпретацiю або пояснювального (словники), або контекстуального (украшсью тексти) характеру.
На пiдтвердження цього постулату детальшше зупинимося на цiкавих прикладах. По-ряд iз вiдомими значеннями, що засвiдченi найбiльш авторитетними укра!нськими лексиконами (НС1С [14]; СЮ, 2000 [15]; С1С2, 2000 [16]; СС1С, 2007 [17]; ТС1С, 2006 [18]), у низщ iншомовiзмiв (тд термiном розумiемо слова iншомовного походження) з'явилася й активiзувалася iнновацiйна семантика. Так, у словi коктейль, крм вщомого значення
- „напiй, що становить сумш коньяку, лiкеру та вин, iнодi з цукром, прянощами тощо",
- в аналiзований перюд з'явилося нове, бшьш загальне - „будь-яка сумiш чого-небудь". Напр.: Я би т за що не пила коктейль з таким дизайном пляшки [13: I. Карпа, с. 79]; Один коктейль називаеться „Малятко" 7 допомагае бути енергшним цыу шч [6: Л. Де-реш, с. 79].
Запозичення канапе на основi широкознано! семантики - „невеликий диван iз при-шднятим угсшв'ям" набуло бшьш загального iнновацiйного значення - „невеликий бутерброд iз декшькома продуктами, покладеними поверх хлiба та невелике тiстечко з начинкою iз декiлькох шарiв" [2, с. 280]. Напр.: Веч1р 17 лютого хотыося провести в т1сному кол1 члешв Клубу галогемв, тягнути шампусик 7 жувати канапе з1 шпротами, а прокинутися серед конфетт1 та тстрявих серпантитв [2: Л. Дереш, с. 163].
1ншомовне слово грант здавна вщоме в украшськш мовi як екзотизм, що позначае спадковий титул аристократа в 1спанп, а також особу, яка мае цей титул. Сьогодш ця лексична одиниця мае нове переносне значення - „той, хто вщомий, видатний, досяг значних результапв, успiхiв у певнш галузi чи справi, у виробнищга чого-небудь" [4, с. 307]. Напр.: Газета гхня працювала в1д якогось фонду демократичного розвитку, редактор - тдар-пронира - вибив 7з америкоав сол1дний грант 7 вони запустили в св1т свою незалежну газету [9: С. Жадан, с. 6].
У сучаснш украшськш прозi слово абордаж широко вживаеться також з шновацш-ною семантикою - „захоплення людсько! свiдомостi". Напр.: Пряма першою тшла на абордаж людського сприйняття. Пряма розбивае хаос першопростору на ствплощи-ни, на „тут" 7 „там" [2: Л. Дереш, с. 80]. У сучасних лексикографiчних працях подано лише пряме значення цього слова: „старовинний спошб морського бою - зчеплення суден для рукопашного бою" [2, с. 8].
Лексична одиниця акомпанемент рашше мала едине значення - „музичний супро-вщ спiву, декламацп або гри на шструменп". У сучасних прозових текстах воно по-ступово набуло шновацшно! семантики „поди, явища, що створюють тло для чого-н" [2, с. 27]. Напр.: За ктька секунд тд акомпанемент шаруд1нь та порохкувань на кухню вповз морж [2: Л. Дереш, с. 179].
Останшм часом слово баласт набувае шшо!, переносно! семантики, виступаючи у значенш „те, що е зайвим, непотрiбним, обтяжливим для кого-н. або чого-н." [2, с.
Розширення семантики iншомовiзмiв в укра'шськш постмодершстськш прозi
79]. Напр.: Яморщуся - мое перманентне вгдчуття бездомностг ускладнюеться на-явмстю баласту [13: I. Карпа, с. 24].
Не фшсоване в лексиконах радянсько! доби новозапозичене слово стриптиз -„музично-танцювальна (естрадна) вистава, в якiй артист поступово роздягаеться на сценi, демонструючи оголене тшо або його частини" - останнiми роками набу-ло також нового значення - „саморозвшчання, самобичування, виставлення напоказ яких-небудь душевних i моральних рис, властивостей; розкриття свого ества, сутi; хизування своею щеолопею, поглядами" [5, с. 648], „про щось надзвичайно вщверте, що порушуе правила пристойностГ' [4, с. 864]. Напр.: Цирковий стриптиз, - пере-можно видав Слав1к [8: С. Жадан, с. 416].
До таких, що функщонують у словi аутсайдер i зафшсованих лексикографiчними зь браннями трьох значень у мовi сучасно! прози, засвiдчено появу ще двох нових. Одне з них - „той, хто посiдае останне мiсце, вiдстае вщ iнших" [4, с. 136]: Ям!г бирозповжти про них багато щкавого, тим быьше, це чи не едина социальна група, яка не викликае в мене огиди, ну, але як би я виглядав - стваючи ггмни 7 виголошуючи промови на честь уах аутсайдерiв об'еднаног Свропи [7: С. Жадан, с. 15]; Япот1м колись дякуватиму небесам за те, що мен довелося стлкуватися з такою ктьшстю потвор 7 невдах, я впевнений, що шхто тший не стлкувався з1 стыькома аутсайдерами, яю, коли добре подумати, 7 складають сыь нашого, пошматованого дотациями й дефолтом сустль-ства [7: С. Жадан, с. 67].
Крiм вщомих широкому загаловi й зафшсованих в украшських лексиконах власне термшолопчних значень, у мовi украшсько! постмодершстсько! прози функщонують слова з iнновацiйною семантикою. Напр., лексичну одиницю тайм-аут - „перерва у спортивнш ^ на вимогу команди, передбачена правилами гри" [2, с. 584] - широко вживають у прозi сучасних письменниюв у значены „перерва, вщпустка, тимчасове припинення дiяльностi; перепочинок", напр.: Щоби вберегти себе вгдусе можливих не-рвових здвиг1в, Терезка взяла тайм-аут [11: С. Жадан, с. 90].
Слово спонсор подано у лексикографiчних джерелах у двох значеннях: „оргашза-щя, що фшансуе який-небудь захщ" та ,^рма, що замовляе теле- чи радюпрограму з рекламною метою" [2, с. 574]. У сучасних укра!нських прозових текстах задекла-роване слово мае й таку шновацшну семантику, як „особа, що безоплатно фшансуе благодшний чи гумаштарний захщ", напр.: 1деальнерад1о навряд чи довго протягне в густому, набитому комерцтним попсом еф1р1 мегаполШв, все одно не вдасться до-мовитись з! спонсорами, цг фашисти задавлять його форматом... [11: С. Жадан, с. 375]; ...рад1останц1я визначаеться з власним форматом, тдключае спонсорiв... [11: С. Жадан, с. 378].
Так, значення загальновживаного слова бестселер, зпдно з вщомими украшськими лексикографiчними джерелами, збтаеться зi значенням його прототипу в англшськш мовi („фшьм, шсня, плапвка та ш., визнаш найпопуляршшими в певний перюд часу" [1, с. 323]). Проте у зафшсованих контекстах ця лексема набувае нового забарвлення, по-значаючи загальнодоступний, невисокого iнтелектуального рiвня продукт iнформацii, зокрема книжку: Як каже Нона, роюв через двадцять знайдеться який-небудь Роберт Картон, що напише св1товий бестселер „Чи. ежиття поза 1нтернетом?" [13: I. Карпа, с. 146].
Слово багет вживалося в одному значенш ,^зьблена дерев'яна планка для виго-товлення рам до картин i карнизiв" [2, с. 76]. 1з часом це слово в украшськш мовi мо-дифшувалося, розширило семантику (видовжений вирiб iз тiста, що використовують
до бутербродiв; за аналопею до батона). nopiBH.: Про все це Bipcmaрозповгдав нам nid час типових паризьких стданюв - гарячого ще багету з камамбером та кави з молоком [5: Л. Дереш, с. 123]; Французи, о^м сили-силенног кафешок, ресторанчи-Kie i просто забiгайлiвок, де подають гiгантськi порцИ' багету з паштетом, залиши-ли в столиц крагни, В 'ентьят, ще й богемно-сонну атмосферу [12: I. Карпа, с. 234].
Iншoмoвiзм бокс багатозначне („1) герметична або iзoльoвана камера для робо-ти з мшрооргашзмами, радюактивними речовинами тощо; 2) обгороджена частина примщення в л^вальних закладах для iзoляцil шфекцшних хворих; 3) вщокрем-лене мюце для автомобшв у колективному гараж; 4) металева коробка, через яку телефонний кабель входить у кабельну скриньку" [2, с. 99]). З виникненням нових технологш задеклароване слово зазнало шших модифшацш („коробка для носшня компакт-дисюв"): ... ходила в лтунському шюряному шоломi i носила з собою бокс iз компактами, на яких був зiбраний золотий запасрадянськог музики... [10: С. Жадан, с. 744].
До таких, що функцюнують у слoвi маюяж i зафшсованих лексикoгpафiчними дже-релами двох значень („комплекс косметичних процедур, пов'язаних iз прикрашуванням обличчя помадою, пудрою, лосьйоном тощо; умiння пiдкpеслювати зoвнiшню красу людини за допомогою косметики" [2, с. 361]), у мoвi украшсько! постмодершстсько! прози засвiдченo появу ще одного значення-шновацп - „те, що е засобом маскування яких-небудь факпв, пoдiй": Хе-хе, - я подумки потирав руки, розкусивши гг матяж, -знаемо вашi штучки! [3: Л. Дереш, с. 139].
У пpoзi украшських постмодершспв слово бутафорiя широко вживано також з шновацшною семантикою - „що-небудь привабливе зовш, але показне, фальшиве", напр.: Хоч би як ви маскувались i грузили населення, все одно nотiм говоритимуть -ось вони, ц продюсери й телемагнати, як перетворили нашу, не таку вже й погану цивтзацю на купу iдеологiчного гiвна та маскультовог бутафори [7: С. Жадан, с. 157]. У сучасних словниках подано таке значення задекларованого iншoмoвiзма, як „предмети сцешчно! обстановки (мебл^ посуд, зброя), що мають декоративне значення; несправжш предмети, що служать тшьки для показу або реклами на в^ринах магазишв" [2, с. 108].
Слово гейзер вживаеться в украшськш постмодершстськш пpoзi в переносному ш-новацшно-семантичному значенш („те, що дiе як джерело вулкашчного походження"). Пopiвн.: Я був гейзером натхнення й оnтимiзму [3: Л. Дереш, с. 194].
1ншомовне слово манекен здавна вщоме в украшськш мoвi як „ф^ура з дерева або пап'е-маше у фopмi людського тулуба для пpимipювання та показу одягу; дерев'яна лялька з рухливими руками й ногами, що використовуеться художниками для зама-льовок людських поз" [2, с. 365]. Сьогодш ця лексична одиниця мае нове значення - „в'яла, малорухлива людина". Задекларована лексема розширила свое семантичне значення у мов^рецишенп, напр.: Стиль. Чувак-манекен, що стовбичив у втрит „ARMANI", виглядав, як стьський парубок зi школи для вiдстаючих [12: I. Карпа, с. 238].
Слово резонанс подано в лексикoгpафiчних джерелах у двох значеннях: „збшьшення коливань одного тша за допомогою коливань шшого з пею самою частотою" та „здат-шсть деяких пpедметiв i пpимiщень посилювати силу i тpивалiсть звуку" [2, с. 523]. У сучасних украшських прозових текстах назване слово мае й таку шновацшну семантику, як „вщгук, вщгомш", напр.: А те, що клуб, за чутками, кришуе губернатор, теж особливого резонансу не викликало... [8: С. Жадан, с. 405].
Розширення семантики iншомовiзмiв в укра'шськш постмодершстськш npo3i
За допомогою рiзних частин складних слiв можна змiнити семантику основного слова. Так, слово арт-директор мае значення „керiвника артистичного шоу, концерту" (вЬд арт- [англ. art - букв. артистичний] - перша частина складних слЬв, яка вщповщае значенню слова артистичний) [1, с. 76]. Напр.: Гога общяв познайомити компаньйона з майбуттм арт-директором [8: С. Жадан, с. 411]. За допомогою пер-шо! складово! частини арт- зазнае семантичних змш й задеклароване слово арт-рок. Лексикографiчнi джерела не фЬксують значення цього слова. На укра!нському грунт ця лексема модифЬкуеться в значення „стиль популярно! музики артистичного виконання, що характеризуеться чггким ритмом, застосуванням електромузичних та ударних шструментЬв": До правдиво психоделiчних творiв xerni 60-х я б eidHic окремi твори представниюв арт-року i прогресив-року [4: Л. Дереш, с. 81]; До правдиво пcиxоделiчниx творiв xвилi 60-х я б вiднic окремi твори представниюв арт-року i прогресив-року [4: Л. Дереш, с. 81].
Слово бiфштекc позначае „смажений шматок яловичого фше iз середньо! частини тушГ' [2, с. 96]. Проте у контекст ...за кожен трек заплачено таку цту, що жоден динамт не зможе перекричати це багатоголосся, не зможе перехрипти мою золоту колекцЮ, мою фонотеку, бiфштексмого джазу... [11: С. Жадан, с. 366] задеклароване слово розширило свою семантику. З'являеться переносне значення, зафЬксоване у по-стмодершстських текстах („сушш рiзних музичних тем").
Висновки. Отже, результати проведеного дослЬдження дають тдстави стверджу-вати, що в процесЬ лексико-семантично! адаптацi!' у сучаснш укра!нськш мовi в се-мантичнiй структурi низки iншомовних лексем вЬдбулися певнi змiни, пов'язанi з розширенням !хнього значення внаслiдок генералiзацi! позначуваних ними понять. Семантична адаптащя запозичених слiв е водночас складним i довготривалим проце-сом, суть якого полягае в становленш лексичного значення iншомовних слiв у новому мовному середовищь Перспективним уважаемо вивчення семантики запозичених лексем, якЬ звузили свое значення в укра!нськш постмодернiстськiй прозi.
Список лiтератури
1. Англо-укра!нський словник : Близько 120 000 слЬв : у 2 т. / склав М.1. Балла. - К. : Освгга, 1996. (АУС)
2. Дереш Л. Архе: Монолог, який усе ще тривае : [роман] / Любко Дереш. - Хар-юв : Фолю, 2007. - 319 с.
3. Дереш Л. Намiр : [роман] / Любко Дереш. - К. : IIII ДулЬби, 2006. - 296 с.
4. Дереш Л. Психоактивна музика: коли? як? чому? / Любко Дереш // Трицилш-дровий двигун любовь - Х. : Фолю, 2008. - С. 77-105.
5. Дереш Л. Серп i Молот у Парижi / Любко Дереш // ТрицилЬндровий двигун любовь - Х. : Фолю, 2008. - С. 121-125.
6. Дереш Л. Тернопшь шкогшта / Любко Дереш // ТрицилЬндровий двигун любовь - Х. : Фолю, 2008. - С. 106-120.
7. Жадан С. БЬг Мак2 / Сергш Жадан. - К. : Критика, 2006. - 231 с.
8. Жадан С. Пмн демократично! молодЬ / Сергш Жадан // Каттал. - Х. : Фолю, 2007. - С. 401-532.
9. Жадан С. Депеш Мод / Сергш Жадан. - Х. : Фолю, 2006. - 229 с.
10. Жадан С. У.Р.С.Р (2004) / С. Жадан // Каттал. - Х. : Фолю, 2007. - С. 734-751.
11. Жадан С. ANARCHY IN THE UKR / Серий Жадан // Каптал. - Х. : Фолю,
2007. - С. 231-401.
12. Карпа I. Кокореч та iншi мютичш 1дла / 1рена Карпа // Карпа I. Супермаркет самотносп. Перламутрове порно. - Х. : Книжковий клуб „Клуб шмейного дозвшля",
2008. - С. 201-268.
13. Карпа I. Супермаркет самотносп. Перламутрове порно / 1рена Карпа // Карпа I. Супермаркет самотносп. Перламутрове порно. - Х. : Книжковий клуб „Клуб амейного дозвшля", 2008. - С. 3-199.
14. Новий словник шшомовних ^в : близько 40 000 сл. i словосполучень / ЛХ Шевченко, O.I. Нiка, O.I. Хом'як, А.А. Дем'янюк. - К. : АРШ, 2008. (НС1С)
15. Словник шшомовних ств / уклад. С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. - К. : Наук. думка, 2000. (СЮ, 2000)
16. Словник iншомовних слiв : 23 000 ^в та термiнологiчних словосполучень / уклад. Л.О. Пустовгг та iн. - К. : Довiра, 2000. (СЮ, 2000)
17. Сучасний словник шшомовних отав / уклад. ЛХ Нечволод. - Х. : ТОРСШГ ПЛЮС, 2007. (СС1С, 2007)
18. Толковый словарь иноязычных слов : свыше 25000 слов и словосочетаний / укла-ли O.I. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. - К. : Довiра, 2006. (ТС1С, 2006)
Гудыма Н. В. Расширение семантики заимствований в украинской постмодернистской прозе // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. С.91-96.
В статье проанализировано лексико-семантическое освоение заимствованных лексем (расширение семантики) в языке украинской постмодернистской прозы и проиллюстрирован этот процесс на примерах заимствованных слов, обнаруженных в прозаических произведениях украинских постмодернистов.
Ключевые слова: семантика, язык-источник, язык-реципиент, заимствование, стойкость, функционирование, постмодернистская проза.
HudymaN. The extension of semantics of borrowed words in Ukrainian postmodern prose // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 2. - P. 91-96.
The article analyses the lexico-semantic adaptation of borrowed lexems (extension of semantics) in the language of Ukrainian postmodern prose. The author illustrates this process using the examples of borrowed word from the prose of Ukrainian postmodern writers.
Key words: semantics, sourice language, recipient language, borrowed word, extension, functioning, postmodern prose.
Поступила до редакци 25.03.2012р.
