CC BY
23Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.389-394.
УДК 811.161.2' 373
функц1онування 1ншомовних назв ос1б у лексичн1й систем1 сучаснот укратнськот мови
Гудима Н. В.
Кам'янець-Под1льський нац1ональний ун1верситет ¡мен! 1вана Ог1енка, м. КамЯнець-Подльський, Украна
У стaттi описано склад iншомовiзмiв на позначення назв оаб, виокремлено автором лексико-семантичну класифтащю за сферами вживання, визначено структуртсть тшомовног лексики та проанал1зовано функцюнування вiдповiдних лексем в укратськш постмодертй прозi (на матерiалi творiв Л. Дереша, С. Жадана та I. Карпи).
Ключовi слова: тшомовт лексичт одинищ, тшомов1зми, тематична класифтащя, сфера вживання, функцюнування, постмодерна проза.
Актуальшсть досл1дження. Функцюнування украшсько! мови в постмодернш прозi безпосередньо пов'язане з процесом запозичення. Потреба в називанш нових понять i реалш пол^ичного, науково-техшчного, культурно-осв^нього життя суспшьства спричинила змши в яюсному та кшьюсному складi тематичних груп лексики, в яких позначено розширення мiжнародних суспiльно-полiтичних, економiчних i культурних контактiв Укра!ни з шшими державами, тенденцiя до сшввщнесеносп лексико-семантично! системи украшсько! мови та провщних мов свiту. Саме через тематичну класифiкацiю можна наблизитися до розв'язання питання про розширення за рахунок запозичень понятшно! структури мови, оскшьки лексика украшсько! мови набувае системностi завдяки зв'язкам лексичних значень, як органiзують слова в лексико-семантичну систему, що складаеться з окремих ланок - тематичних пiдгруп. Водночас через класифшащю лексики стае можливим моделювання структури мовно! картини св^у.
У сучасному укра!нському мовознавствi дослщники торкаються питання тематично! класифшацп шшомовно! лексики.
О. В. Степанюк шновацшш лексичнi одиницi подiляе на таю групи, як: лексика, пов'язана iз суспшьно-державним ладом; назви осiб; побутова лексика; назви ^ор, фiгур; спортивна лексика; лтературно-мистецька лексика; назви понять, пов'язаних iз наукою та освгтою; назви будiвель, споруд, примiщень та !х частин; назви установ, шдприемств, закладiв; назви засобiв пересування; назви шляхiв сполучень; назви, пов'язанi з вшськовою справою; назви числових понять; назви мiр; форми звертання; релтйна лексика; абстрактна лексика; лексика, що характеризуе почуття, стан, поведiнку людини; рiзне (слова, якi не можна вщнести до зазначених вище тематичних груп) [14, с.7].
Грунтовний подш запозичено! лексики на тематичнi групи запропонувала у докторськiй дисертаци В. П. Омонок, видiливши суспiльно-полiтичну лексику, яку дшить на полiтологiчну, адмшютративну та правову; соцiально-економiчну; вiйськову; виробничо-техшчну; лексику будiвництва й архiтектури; флоро- та фауноназви; мистецьку лексику; спортивну лексику; побутову лексику [12, с.67].
Г. В. Кьорян стверджуе, що одшею з найбiльш дослiджених галузей словникового фонду украшсько! мови е лексика народного побуту, 11 елементи якнайповшше вiдбивають специфiку iсторичного розвитку народу - суб'екта та об'екта мовно! дiяльностi. Паралельно мовознавець видшяе ще двi тематичнi групи запозичень, а саме: слова, що позначають природнi явища, рельеф, рослинний i тваринний свiт i лексеми-професiоналiзми [10, с.4].
О. А. Лисенко слова шшомовного походження класифiкуе за такими тематичними групами: хiмiя; фiзика; математика; машинобудування; металургiя; полiграфiя; буцiвництво; медицина; сшьське господарство; столярство; гiрнича справа; морська справа; вшськова справа; текстильна справа; спорт [11, с.5].
С. П. Гриценко вид^е такi лексико-семантичш групи слiв iншомовного походження: всесвгг; людина; людина i всесвiт; людина як жива iстота; душа i розум; людина як член суспшьства; торгiвля та фiнанси; вiйськова справа; релтя;число i кiлькiсть, мiра, час [1, с.6].
Мовознавець М. П. Кочерган серед лексики шмецького походження виокремлюе такi сфери: ремiсництво (ковальство, слюсарство, столярство, кушнiрство, шевство, кравецтво тощо); будiвництво; сiльське господарство; начиння та iншi хатнi речi; одяг, взуття, аксесуари; кулiнарiя; флора та фауна; торпвля, грошi, мiра; характеристика людей за спорщнешстю, свояцтвом, внутршшми якостями; вiйськова справа; суспiльно-полiтичнi поняття; ознаки та ди [8, с.20-21].
Проте у жоднш iз запропонованих класифiкацiй не знаходимо класифшацп iншомовiзмiв на позначення назв осiб. Тому мета нашо! статтi - виявлення складу нових слiв, запозичених з шших мов в укра!нську, а саме iншомовiзмiв на позначення назв ошб та аналiз !хнього функщонування в украшськш постмодернiй прозi (на матерiалi творiв Л. Дереша, С. Жадана та I. Карпи).
Досягнення зазначено! мети передбачае розв'язання таких завдань:
1) виокремлення тематичних груп шшомовно! лексики за сферами вживання;
2) визначення структурностi вiдповiдних лексичних одиниць (безпосереднiй чи опосередкований характер); 3) пошук вiдповiдi на проблемне питання «Чи розширюють запозичення понятшну структуру сучасно! укра1нсько1 мови?»
Людина в процеш свого буття тюно контактуе з iншими, iз суспшьством, природою, довкiллям, свiтом у цшому, якi, матерiалiзуючись у мовi, зокрема в найменуваннях осiб, входять у лексичну систему. При цьому бшьшють найменувань осiб належить до споконвiчного лексичного складу, хоч певну його частину в кожнiй з мов складають запозичення. Усього ж у лексико-семантичнш груш «Назви осiб шшомовного походження» об'еднано близько 180 лексичних одиниць. Видшимо таю сфери функщонування iншомовiзмiв:
Соцiальна сфера: авантюрист (фр.), альфонс (фр.), бойфренд (англ.), бюргер (нiм.), вегетарiанець (шм. через посередн. с.-лат.), вще-мт (лат. та англ.), волонтер (фр.), гей (англ.), дендi (англ.), колекцюнер (фр. через посередн. лат.), кузен (фр.), лузер (англ.), мадам (фр.), мадемуазель (фр.), монстр (фр. через посередн. лат.), негр (фр. через посередн. юп.), панна (польськ), пенаонер (фр. через посередн. лат.), тжон (фр.), тонер (фр.), принц (шм., фр. через посередн. лат.), сктхед (англ.), супермен (англ.), сутенер (фр.), терорист (фр.), ттейджер (англ.), трансвестит (фр.), фаворит (гг. через посередн. лат.), шатен (фр.), швагер (шм.), шеф (фр.), шулер (польськ.).
Сфера мистецтва: акордеотст (фр.), аматор (фр.), арт-директор (англ. та лат.), артист (фр. через посередн. лат.), бас (¡т.), бас-гитарист (гт. та юп. через посередн. гр.), диск-жокей (англ.), дiджей (англ.), гастролер (шм.), вiртуоз (фр. через посередн. гт. та лат.), клоун (англ.), корифей (фр. через посередн. гр.), кутюр'е (фр.), маестро (п.), мажор (фр. через посередн. лат.), панк (англо-амер.), персонаж (фр. через посередн. лат.), поет (фр., лат. через посередн. гр.), покемон (яп.), поп^рка (англ. через посередн. лат. та укр.), продюсер (англ. через посередн. лат.), режисер (фр. через посередн. лат.), Санта-Клаус (англ.), супермен (англ.), тамада (груз.), топ-модель (англ. та фр. через посередн. лат.), фокусник (шм.), шоумен (англ.).
Сфера спорту: альпШст (фр. через посередн. лат.), аутсайдер (англ.), байкер (англ.), бойскаут (англ.), боксер (англ.), велосипедист (фр. через посередн. лат.), волейболiст (англ.), гросмейстер (шм.), жокей (англ.), серфiнгiст (англ.), скаут (англ.), снайпер (англ.), сноб (англ.), сноубордист (англ.), спортсмен (англ.), спринтер (англ.), тренер (англ.), турист (фр.), футболит (англ.), шахiст (перс.).
Сфера економши та банивсько! справи: агент (шм. через посередн. лат.), аутсайдер (англ.), банюр (шм. через посередн. фр.), бiг-бос (англ.), бiзнесмен (англ.), бос (англ.), бренд-менеджер (англ.), брокер (англ.), букмекер (англ.), бухгалтер (шм.), дилер (англ.), дистриб'ютор (дистрибутор) (англ.), iнвестор (англ. через посередн. лат.), ткасатор (шм. через посередн. лат.), калькулятор (шм. через посередн. лат.), касир (¡т.), клерк (фр., англ. через посередн. с.-лат.), ^ент (шм. через посередн. лат.), комерсант (фр. через посередн. лат.), компаньйон (фр.), маклер (шм. через посередн. гол.), мародер (фр.), менеджер (англ.), партнер (фр.), секретар (фр. через посередн. лат.), спонсор (англ.).
Сус^льно-пол^тна сфера: iнкогнiто (¡т. через посередн. лат.), кайзер (шм. через посередн. лат.), маргiнал (фр. через посередн. лат.), мер (фр. через посередн. лат.), ортодокс (фр. через посередн. гр.), фюрер (шм.).
Сфера релш! та фшософи: адвентист (англ. через посередн. лат.), бедугни (шм. через посередн. ар.), буддист (фр. через посередн. санскр.), зомбi (англ. через посередн. афр.), масон (фр.), пастор (шм. через посередн. лат.), радикал (англ., с.-лат. через посередн. лат.), сепаратист (фр. через посередн. лат.), сунт (ар.), фетишист (фр.), шигт (ар.).
Вшськово-морська сфера: беркут (тюрк.), боцман (гол.), генерал (шм. через посередн. лат.), дезертир (фр. через посередн. лат.), кавалер (фр.), камтадзе (яп.), каттан (фр. через посередн. лат.), капрал (фр. через посередн. п.), комiсар (фр.
через посередн. лат.), легионер (фр. через посередн. лат.), лейтенант (шм. через посередн. фр.), лтв1датор (фр. через посередн. с.-лат.), матрос (гол.), офщер (шм., фр. через посередн. лат.), тлот (фр.), сапер (фр.), сержант (фр.), фашист (гт.).
Сфера побутового забезпечення: бармен (англ.), вахтер (шм.), г1д (фр.), гувернантка (фр.), кельнер (шм. через посередн. лат.), консьерж (фр.), контролер (фр.), конферансье (фр.), кур'ер (фр.), майстер (шм. через посередн. лат.), монтер (фр.), офщант (шм. через посередн. лат.), промоутер (англ.), стюардеса (англ.), швейцар (шм.), пасажир (фр.).
Сфера техшки: тженер (фр. через посередн. лат.), провайдер (англ.), юзер (англ.).
Сфера осв^и та науки: абтур1ент (шм. через посередн. с.-лат.).
Сфера медицини: дантист (фр. через посередн. лат.).
Сфера ЗМ1: журнал1ст (фр.),редактор (фр. через посередн. лат.).
Юридична сфера: юрист (шм. через посередн. лат.).
Сшьськогосподарська сфера: комбайнер (англ.), фермер (англ. через посередн. лат.).
Асошальна сфера: бандит (гт.), браконьер (фр.), гангстер (англ.), контрабандист (гт.), маф1оз1 (гт.).
Ус щ слова уже ввшшли до лексично! системи сучасно! украшсько! л^ературно! мови, про що свщчать словники (9; 15; 13; 16), однак е й таю, яю не зафшсоваш лексикографiчними джерелами. Це: арт-директор - керiвник артистичного шоу, концерту («Гога общяв познайомити компаньйона з майбутшм арт-директором» [3, с.411]); бас-гтарист - музикант, який грае на гiтарi низького репстру («Можливо, якби Терезка спрямувала цей таемничий нам1р на щось людське, - на конкретного молодого чолов1ка, що самот1в за нею в суыдтй аудитора, або на в1домого бас-г1тариста... » [2, с.21]); б1г-бос - керiвник серйозно! фiрми, шдприемства, установи; головний пiдприемець («В1дтак Майнес розпов1дае нам, як його тато, будучи колись припанкованим студентом тженерного факультету, а не б1г-босом паперовог компанп, смажив на комнатному об1гр1вач1 сардельки» [7, с.132]); бренд-менеджер - фахiвець iз питань реклами, оргашзаци управлшня в рiзних галузях виробництва, торгiвлi тощо («Вжа-бренд-менеджер ще нам дала продегустувати чутар1к того. Ну, щоби не втругти ... » [7, с.79]); вще-м1с - дiвчина, яку обирають голосуванням на конкурс краси; перша пiсля переможницi («... що в Полтав1 в1н два роки жив /з украгнкою, що трохи була в1д нього старша, але ж була вще-м1с Полтава... » [6, с.254]); лузер - той, що зазнавав поразки; невдаха («.це був натвпрофестний клуб, який складався з отаких в1дставних аутсайдер1в, быьш^сть 1 з них справд1 грали на р1вш якщо не першог, то принаймш другог л1ги, але вони вс були юнченими лузерами, / наш м1стечковий клуб був гхньою лебединою тснею, в1дсттником для невдах... » [5, с.296]); поп-з1рка - популярний виконавець музичних творiв («...десяткгв тисяч тших божевыьних у цьому сустльств! - лузер1в, аутсайдер1в, банкрот1в..., перейнятих ¡деями фашизму / реваншизму, закоханих у поп-з^рок фанат1в... » [5, с.388]); поп-стар - те ж саме, що
й поп-згрка («... поп-стар, який вправляемгзки всгм, хто цього прагне i хто прийшов до нього цього лтнього дощового ранку» [4, с.50]); серфiнгiст - людина, яка ковзае на спецiальнiй дошцi на прибшиш хвилi («Я пробую заснути, але мене весь час викидае 3i сну, шби невдалого серфтгкта i3 хвилi, i я починаю тихо стогнати» [4, с.39]); топ-модель - модель високого класу (про манекенниць), людина, яка е втшенням еталону краси («Це як красива жтка. Якщо вона топ-модель i при цьому з першого разу доступна й цтком зрозумiла, навiть пращвнику ЖЕКу дуже скоро така паая набридне» [6, с.257]).
Висновки: матерiал постмодершстсько1 прози, багато! на шшомовну лексику, дозволяе класифшувати iншомовiзми, показавши бiльше розгалуження сфер вживання, вказуючи на розширення понятшно1 структури сучасно! укра!нсько1 мови.
Список л^ератури
1. Гриценко С. П. Лексичний вплив як чинник динамки структури мови-рецитента (на матер1ал1 латинських запозичень украшських пам'яток юнця XVI - XVII ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.15 / С. П. Гриценко. - К., 1999. - С. 6.
2. Дереш Л. Архе: Монолог, який усе ще тривае: [роман] / Любко Дереш. - Харюв: Фолю, 2007.
- 319 с.
3. Жадан С. Пмн демократично! молод! // Каттал / Сергш Жадан. - X.: Фолю, 2007. - С. 401-532.
4. Жадан С. Депеш Мод / Сергш Жадан. - X.: Фолю, 2006. - 229 с.
5. Жадан С. ANARCHY IN THE UKR // Жадан С. Каттал / Серий Жадан. - X.: Фото, 2007. - С. 231-401.
6. Карпа I. Кокореч та шш! мютичш 1дла // Карпа I. Супермаркет самотноси. Перламутрове порно / 1рена Карпа. - Xаркiв, Книжковий клуб «Клуб Ымейного дозвшля», 2008. - С. 201-268.
7. Карпа I. Супермаркет самотноси. Перламутрове порно // Карпа I. Супермаркет самотноси. Перламутрове порно / !рена Карпа. - Xаркiв, Книжковий клуб «Клуб амейного дозвшля», 2008.
- С. 3-199.
8. Кочерган М. П. Кмецью лексичш запозичення в твденно-захщних говорах укра'шсько! мови / М.П.Кочерган // Мовознавство. - 1997. - № 1. - С. 19-24.
9. Крысин Л. П. Толковый словарь иноязычных слов / Л. П.Крысин. - М.: Эксмо, 2008. - 944 с.
10. Кьорян Г. В. Ромашзми в украшських говорах Xустищини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «Украшська мова» / Г. В. Кьорян. - К., 2001. - 20 с.
11. Лисенко О. А. Освоення шмецькомовних запозичень в украшськш нвуково-техшчнш термшологн: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «Украшська мова» / О. А. Лисенко. -X., 1999. - 21 с.
12. Омонок В. П. Семантико-функцюнальний аналiзу шшомовно! лексики в сучаснш украшськш мовнш картин свпу / В. П. Омонок. - X.: Основа, 2000. - 331 с.
13. Словник шшомовних ^в: 23 000 ^в та термшолопчних словосполучень / [уклад. Л. О. Пустов^ та ш.]. - К.: Довiра, 2000. - 1018 с.
14. Степанюк О. В. Стилютичш функцп запозичень у поетичнш творчост Л. Костенко: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «Украшська мова» / О. В. Степанюк. -К., 1997. - 20 с.
15. Сучасний словник шшомовних ^в / [уклад. Л. I. Нечволод]. - X.: ТОРСШГ ПЛЮС, 2007. - 768 с.
16. Шевченко Л. I. Новий словник шшомовних ^в: близько 40 000 сл. i словосполучень / Л. I. Шевченко, О. I. Нка, О. I. Xом'як, А. А. Дем'янюк. - К.: АРШ, 2008. - 672 с.
Гудыма Н.В. Функционирование иноязычных названий лиц в лексической системе современного украинского языка // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2.
- С.389-394.
В статье описана иноязычная лексика для обозначения названий лиц, выделена автором лексико-семантическая классификация по сферам применения, определена структурность иноязычных единиц и проанализировано функционирование соответствующих лексем в украинской постмодернистской прозе (на материале произведений Л. Дереша, С. Жадана и И. Карпы).
Ключевые слова: иноязычные лексические единицы, тематическая классификация, сфера применения, функционирование, постмодернистская проза.
Hudyma N. V. The functioning of borrowed personal names in the lexical system of modern Ukrainian language // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011.
- V.24 (63). - №2. Part 2. - P. 389-394.
The article shows the stock of borrowed words which denote personal names. The author has made the lexico-semantic classification of corresponding lexical units according to the sphere of their usage, delineated the structure of borrowed words and analysed their functioning in Ukrainian postmodern prose (using the works of L. Deresh, S. Zhadan and I. Karpa).
Key words: borrowed lexical units, borrowed words, thematic classification, sphere of usage, functioning, postmodern prose.
Поступила до редакцп 17.03.2011 р.
