CC BY
83Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 3. 2015 г. С. 113-119.
УДК 811.161. 2'373
СЕМАНТИЧН1 ГРУПИ 1НШОМОВНО1 ЛЕКСИКИ В ПОЕЗ1ЯХ Л1НИ КОСТЕНКО
Мезенцева К. К.
Тавршська академ1я Кримського федерального утверситету ¡мет В. I. Вернадського, Смферополь
E-mail: conny94@maiLru
Статтю присвячено вивченню штомовно! лексики в поезшх Шни Костенко. Особливу увагу придшето лексико-семантичним особливостям запозичень. За допомогою описового та структурно-семантичного методш складена !х семантична класифжацш, у якш видшено п'ять семантичних груп та тдраховано кшьюсть штомовних олв у ввдсотковому сп1вв1дношенн1.
Ключовi слова: шшомовна лексика, запозичення, семантика, семантична класифжащя, варваризм, калька, екзотизм, шшомовне слово, запозичене слово.
ВСТУП
Анал1з процесу засвоення шшомовно! лексики украшською л1тературною мовою передбачае насамперед дослщження творчост укра!нських письменниюв, оскшьки «проблема творчосп письменник е складовою частиною ширшо! проблеми - значения художшх твор1в для розвитку л1тературно! мови взагалЬ> [4, с. 107].
Проблема функцюнування запозичень у поезп Лши Костенко як характерних i досить виразних елеменпв поетичного мовлення ще не дютала свого комплексного висв1тлення, чим зумовлюеться актуальшсть вивчення особливостей iидивiдуальио-авторського стилю Лши Костенко.
Мета дослщження: проанал1зувати вживання та семантику шшомовних сл1в у поезп Лши Костенко. Поставлена мета передбачае таю завдання: виявити шшомовш запозичення в поезп Лши Костенко; класифшувати шшомовш запозичення за семантикою. Матер1алом для дослщження стали даш картотеки обсягом понад 150 лексичних одиниць. Картотека створена на основ! поезш Л. Костенко, вмщених у книз1 «Вибране».
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Лексичш запозичення та штернацюнал1зми загальномовного й термшолопчного характеру, використаш у поетичних творах Лши Костенко, становлять семантичну систему, що накладае вщбиток на 1ндивщуальний стиль автора. Зв'язки !х зумовлеш законом1рностями взаемодп м1ж поняттями та явищами описувано! дшсность Вивченню шшомовних запозичень присвятили чимало праць укра!нсью, росшсью та шоземш дослщники: Б. Ажнюк, В. Виноградов, Ю. Жлуктенко, О. Муромцева, О. Пономар1в, I. Опенко, О. Б. Ткаченко, Л. А. Булаховський.
Лексика укра!нсько! мови формувалася протягом тисячол1ть. Сучасна лексика укра!нсько1 мови складаеться з питомих, незапозичених сл1в, створених нашими предками, i сл1в, запозичених у р1зш перюди з шших мов.
У сучасному мовознавствi розрiзняють зовнiшнi та внутрiшнi причини появи запозичень. До зовнiшнiх причин належать контакти мiж народами, зумовлеш як близькiстю географiчного розташування, так i потребами спiльного розв'язання вщповщних полiтичних, економiчних питань, культурним та науковим обмшом. Суто лiнгвальними причинами запозичення е:
а) потреба у поповненш, а то й створенш певно! лексико-семантично! групи, недостатньо представлено! або вщсутньо! на певному еташ розвитку пе! мови, що запозичуе;
б) потреба у семантичному обмеженш питомого слова, усуненнi його багатозначностц
в) вищий ступiнь термшолопчно! визначеност запозичуваного слова, яка склалася в мов>джерел^ порiвняно з наявним вщповщником у мовi-реципiентi .
Запозичення - звук, морфема, слово або його окреме значення, фразеолопзм, синтаксична конструкщя, перенесенi з одше! мови в шшу, а також сам процес подiбного перенесення [6, с. 179-180].
Запозичення ютотно збагачують словниковий склад мови. На думку I. Ющука, запозичення полягае в засвоенш ^в одше! мови iншою [8, с. 197]. А. Залiзняк визначае запозичення як процес, у результат якого в мовi виникае й закршлюеться певний iншомовний елемент (перш за все слово чи повнозначна морфема).
Звичайно запозичуються слова й рщше синтаксичш i фразеологiчнi звороти. Запозичення пристосовуються до системи те! мови, частиною яко! вони стають i часто настiльки нею засвоюються, що шшомовне походження таких слiв не вщчуваеться носiями ще! мови й встановлюеться лише за допомогою етимолопчного словника [3, с. 158].
Канали запозичень можуть бути як усш (на слух), так i книжш (письмовi) (за лiтерами). При усному запозиченш слово зазнае бiльше змш, анiж при книжному запозиченнi. Якщо слово входить до мови шшого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не мшяеться; але у випадку входження нового слова у якост синонiма до вже юнуючого у мовi слова, мiж цими синонiмами вiдбуваеться розмежування значень та спостертаються зсуви у первюнш семантицi. Такi запозичення iнодi називають проникненнями. Шляхи руху слова з одно! мови до шшо! можуть бути прямими або непрямими.
З поетичних творiв Лiни Костенко дiбрано понад 150 iншомовних слiв. Щ запозичення не е поодинокими, а становлять семантичш блоки, спiввiдноснi з певним простором у концептуальнш i мовнiй картинах свiту. Це слова, що називають явища й реали з рiзних галузей i сфер життя.
Семантична диференцiацiя лексики - це класифшащя лексики за схожстю значення. Пiд семантичними запозиченнями розумiеться запозичення нового значення, часто переносного, до слова, яке вже юнуе в мовь
Серед запозичень, залежно вiд !хньо! семантики, розрiзняють варваризми, екзотизми, запозичеш слова, iншомовнi слова, кальки.
114
Варваризми
Варваризм (грец. - чужоземець) — шшомовне або створене за шшомовним зразком слово чи зворот, що не стали загальновживаними, не вщповщають нормам дано! мови, збер^аючи свое нацiонально-конотативне забарвлення [Ленець 2000: 59].
Варваризми - шшомовш слова, що у певному мовному середовищi зберiгають свою шоземну структурно-граматичну природу, а тому суперечать нормам дано! мови [1, с. 47].
Залежно вщ того, якого походження слово (зворот), розрiзняють латишзми (з лат.), галлiцизми (з франц.), гермашзми (з нiм.), грецизми (з грец.), полошзми (з польс.) та ш. Варваризми вживаються переважно в описах життя й побуту шших народiв для вiдтворення мiсцевого колориту, назв чужих реалш, звича!в, специфiчних понять:
1шли музики iз весшля.
Цимбали, бубон i скрипаль. [2, с. 47]
Наснився меш чудернацький базар... [2, с. 34]
Використовуються також при передачi мовлення персонажа-шоземця. Часто служать засобом створення комiчного ефекту, висмiювання зловживань iншомовними словами. Iнодi варваризми називають лише т слова, що трапляються у писемному мовленш в чужомовнiй графiчнiй передача Уживаються також як заголовки лтературних творiв («Contra spem spero» Лесi Укра!нки, «Personagrata» М. Коцюбинського) [Ленець 2000: 59]:
Раптом... «Хау кола!»
А це по^цщанськи: «Здрастуй, брат!» [2, с. 87]
Екзотизми
Екзотизм (грец. - чужий, шоземний) - слово або ви^в, запозиченi з маловщомо!', найчастiше неевропейсько! мови i вживаш для надання мовi особливого колориту (наприклад: чурек, сакля, аул, рикша, кул^ гамарджоба, селям алейкум) [6, с. 156].
Екзотизми - слова для позначення екзотичних, незвичайних реалiй, для яких у мовi немае назв (наприклад: кiмоно, чалма, сакля, аул, меджлю, хурал) [1, с. 65].
У творах художньо! словесносп екзотизми використовуються насамперед з метою створити незвичайну, екзотичну атмосферу, яка посилюе емоцiйне враження, а також для передавання етнографiчних особливостей rie! мiсцевостi, про яку розповщаеться:
Танцюй, танцюй, дитино!
Життя - страшна корида, На сотню Мтотавр1в — один тореадор. [2, с. 45]
115
¡ншомовш слова
1ншомовш слова - слова з шоземних мов, якi, на вiдмiну вщ запозичених слiв, не засвоeнi повшстю мовою, що !х запозичила, усвщомлюються мовцями як чужорiднi й збер^ають ознаки свого походження. Це виявляеться як у 1хнш формi, так i у семантицi [6, с. 213-214].
У формi iншомовнi слова вiдрiзняе:
- бiльший чи менший ступiнь незасвоеностi мовою, в яку вони увшшли;
- можливiсть збереження вихщно! латинсько! графiки на письмц
- наявнiсть незвичних звукосполучень; невщмшювашсть, яка, проте, по-ступово втрачаеться.
У семантищ iншомовнi слова характеризуються незрозумiлiстю або недостатньою яснiстю для значно! частини носив мови, де вони вживаються, що й викликае потребу у створенш спещальних, словникiв:
В укра!нськш, як i в iнших мовах св^у, що запозичують слова, вщбуваеться безперервний процес !х засвоення, через що нерщко дуже важко провести ч^ку межу мiж ними i запозиченими словами. Проникаючи насамперед у склад спещально! лексики й термшологп, iншомовнi слова з часом у зв'язку з набуттям ними популярносп засвоюються усiма носiями запозичаючо! мови. Це поступово перетворюе !х на запозичеш слова. Коло мов-джерел шшомовних слiв значно ширше, нiж у запозичених.
Крiм латинсько! й грецько! мов, а також сучасних европейських мов (англшсько!, французько!, шмецько!, галшсько!, звiдки запозичено багато iншомовних отав для творення термiнiв рiзних галузей науки, технiки, мистецтва), до складу шшомовних отав укра1нсько1 мови входять слова з мов народiв колишнього СРСР та iнших мов св^у:
Запозиченi слова
Запозиченi слова - шшомовш слова, цiлком засвоенi мовою, що !х запозичила. 3апозиченi слова не сприймаються мовцями як чужорщний елемент i не потребують пояснень щодо форми i значення. На вiдмiну вiд iншомовних слiв, яю розглядаються у спецiальних словниках, запозичеш слова подаються у загальних словниках разом з питомою лексикою [6, с. 179].
Запозичеш слова - слова, що вже повшстю фонетично й граматично пристосувалися до укра!нсько! мови. Наприклад, у запозичених колись словах дрщ колiр, папiр, як i в незапозичених, вiдбуваеться чергування голосних; колишне французьке слово пальто вщмшюеться, як i будь-яке укра!нське: пальта, у пальтi i т. д. Не вщчуваемо iншомовного походження й у запозичених словах левада, лиман, базар, кавун [1, с. 66].
... ведмедi забивають домто. .. .заговорив шопешвський ноктюрн.
[2, с. 51] [2, с. 58]
«I не було на вербах телефону...»
[2, с. 37]
116
Найдавшша частина запозичених ^в в укра!нськш мовi сягае ще праслов'янського перiоду i тому мае вщповщники в iнших слов'янських мовах. Вiдомi запозиченi слова цього перюду походять з готсько! або дiалектiв прагермансько! мови чи запозичеш через давнi германськi мови з латинсько! або грецько! мови:
Опускаюсь на землю, на сизий глобус капусти. [2, с. 43]
До шзшших запозичень належать слова, успадковаш укра!нською мовою iз схiднослов'янських протоукра!нських говiрок, що мають, як правило, вiдповiдники в росшськш i бiлоруськiй або в однш з цих мов. З давньоруського перюду в укра!нськш мовi iснуе низка запозичених слiв, що походять з церковнослов'янсько!, середньо грецько!, тюркських або монгольсько! мов:
Наснився меш чудернацький базар... [2, с. 34]
Благословенна кожна мить життя... [2, с. 7]
Найголовшшим джерелом лексичних запозичень, пов'язаних з поняттями загальноевропейсько! культури, науки, державного управлшня, права й полiтики, для укра!нсько! мови, як i всiх европейських, були та залишаються i дос мови латинська i грецька (театр, телеграма, техшка, полiтика). Крiм шмецьких, найбiльше запозичених слiв до укра!нсько! мови проникло з таких европейських мов, як з французько! та з англшсько!:
I кожен фШш - це, по сут^ старт. [2, с. 13]
Будую мовчання, як зал фшармонп... [2, с. 62]
Калька
Калька (франц. - котя) — слово, його окреме значення, звороти, запозичеш з шших мов шляхом буквеного перекладу (як правило, за частинами) [1, с. 227-228].
Калька - утворення нового фразеолопзму, слова або нового значення слова шляхом буквального перекладу вщповщно! шшомовно! мовно! одинищ [3, с. 211].
Кальки виникають як реакщя носив мови на рiзке збшьшення кшькосп прямих запозичень. Сшввщношення кальок i прямих запозичень у рiзних мовах рiзниться. У деяких мовах калькування чи не единий спошб засвоення iншомовно! лексики.
Калькування - процес творення нових ^в, словосполучень, фразеологiзмiв, при якому засвоюеться лише значення та принцип оргашзаци шшомовно! одинищ, що передаеться засобами (морфемами, словами) дано! мови. Одно^вш кальки подшяються на словотвiрнi i семантичнi, утворенi завдяки семантичному перенесенню за шшомовним зразком. Неоднослiвнi кальки формуються на основа
а) одно^вних номiнативних одиниць (словосполучень) мови;
б) складних слiв.
1снуе багато фразеолопчних кальок:
117
... лиш я св^ила вшнами в бульвар.(з фр. boulevard) [2, с. 58]
... у xMapi, що як профть i як лебщь. (з фр.ргоГй) [2, с. 48]
В окрему групу об'еднують напiвкальки — промiжний тип мiж запозиченнями i кальками, що поеднують у co6i особливостi перших i других. При цьому одна частина слова запозичуеться матерiально, а шша калькуеться:
... на бш вальси радiсних берiз.(з фр. valse) [2, с. 51]
Наснився меш чудернацький базар.. .(з перс. bazar) [2, с. 34]
В украшськш мовi кальки формувалися шд впливом багатьох мов: давньогрецько! (милозвучний, православний, Волопас, Мала Ведмедиця, Молочний Шлях), латинсько! (милосердя - Misericordia), шмецько! (буття - Sein, рiч у собi -Dingansich), польсько! (вiрогiдний - wiarogodny) та ш. Багато словотвiрних кальок виникло в украшськш мовi пiд впливом росшсько! ще в минулi столотя, а особливо у радянський перюд.
ВИСНОВКИ
Найбiльше багатство кожного суспшьства - його мова, а в мовi - ïï словниковий склад. Лексика украшсь^' мови формувалася протягом тисячолiть. Вона i зараз перебувае в постшному процесi оновлення, полшшення й удосконалення.
Широко використовуе у своïх творах iншомовнi слова Лiна Василiвна Костенко. ïï поезiя дослiджуеться вже багато роюв рiзними вченими. Изнання творчостi кожного великого письменника потребуе розгляду його творiв у рiзних аспектах. Стосуеться це i Лши Костенко. Ми розглянули iншомовнi слова, вщбраш методом суцiльноï вибiрки з поезш Лiни Костенко у таких аспектах: з погляду ïx семантичного значення; з погляду ïx походження.
Таким чином, ми встановили, що з погляду семантики запозичену лексику можна подшити на варваризми, екзотизми, запозичеш слова, шшомовш слова, кальки. За допомогою кiлькiсного методу ми встановили, що найчисленшшу групу становлять кальки - 45%. Отже, шшомовш слова е одним iз важливих компонент лексичного складу украïнськоï мови. Адаптувавшись у мовi поширення, збагачують ïï словесний арсенал.
У перспективi плануеться створити картотеку шшомовних слiв, дiбраниx не тшьки з поетичних творiв, а й з прозових, тому що проза Лши Костенко е взагалi малодослщженою, та розглянути такi мовнi одинищ з точки зору функцiонального та стилютичного аспектiв.
118
Список лггератури
1. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://sum.in.ua/
2. Костенко Л. Вибране /Шна Костенко. - К. : Дтпро, 1989. - 671с.
3. Нечволод Л. I. Сучасний словник шшомовних слв / Любов Ьашвна Нечволод. - Харюв : ТОРС1НГ ПЛЮС, 2007. - 768 с.
4. Пилинський М. М. Мовна норма i стиль / Микола Пилинський. - К. : Наукова думка, 1976. - С. 107.
5. Словник шшомовних слш / улад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарпута. - К. : Наук. думка, 2000. - 786 с.
6. Ткаченко О. Б. Запозичення / О. Б. Ткаченко // Укра!нська мова : енциклопед1я. - К., 2000. - С. 179180.
7. Шмелев Д. Н. Очерки по семасиологии русского языка / Д. Н. Шмелев. - М., 2003. - 114 с.
8. Ющук I. П. Укра!нська мова / 1ван Пилипович Ющук. - К. : Либ^, 2003. - 640 с.
СЕМАНТИЧЕСКИЕ ГРУППЫ ИНОЯЗЫЧНОЙ ЛЕКСИКИ В ПОЭЗИЯХ ЛИНЫ КОСТЕНКО
Мезенцева К. К.
Иноязычная лексика украинского языка на примере поэзий Лины Костенко. В начале основной части поданы теоретические сведения о заимствованных словах в украинском языке. Далее особое внимание уделено лексико-семантическим особенностям заимствований. Детально изучены семантические группы иноязычной лексики. С помощью описательного и структурно-семантического методов составлена их семантическая классификация, в которой выделено пять семантических групп и подсчитано количество иноязычных единиц в процентном соотношении.
Ключевые слова: иноязычная лексика, заимствование, семантика, семантическая классификация, варваризм, экзотизм, калька, иноязычное слово, заимствованное слово.
SEMANTIC GROUPS OF FOREIGN LANGUAGE VOCABULARY IN LINA KOSTENKO'S POETRIES
Mezentseva C. K.
The article describes and analyzes foreign language vocabulary of the Ukrainian language by the example of Lina Kostenko's poetries. At the beginning of main part are served theoretical information about foreign words in the Ukrainian language. Next, special attention is paid to lexico-semantic peculiarities of borrowings. Studied semantic groups of foreign language vocabulary. Using descriptive, structural and semantic methods compiled their semantic classification, in which identified five semantic groups and counted the number of foreign language units in percentage.
Keywords: foreign vocabulary, borrowed word, borrowing, semantics, semantic classification, barbarism, exoticism, tracing paper, foreign word.
References
1. Kostenko L. V. Favorites, 671 p. (Kiev, Dnipro, 1989).
2. Nechvolod L. I. Modern dictionary of foreign words, 768 p (Kharkov, 2007).
3. Tkachenko A. S. Borrowings, p. 179-180 (Kiev, 2000).
119
