CC BY
175
3. Ennals, R. J. Mashmaker: mashups for the masses [Text] / R. J. Ennals, M. N. Garofalakis // Proceedings of the 2007 ACM SIGMOD international conference on Management of data — SIGM0D'07. — ACM Press, 2007. — P. 1116-1118. doi:10.1145/1247480.1247626
4. Huynh, D. F. Potluck: Data Mash-Up Tool for Casual Users [Text] / D. F. Huynh, R. C. Miller, D. R. Karger // The Semantic Web. — Springer Science + Business Media, 2007. — P. 239-252. doi:10.1007/978-3-540-76298-0_18
5. Wong, J. Marmite: Towards End-User Programming for the Web [Text] / J. Wong // IEEE Symposium on Visual Languages and Human-Centric Computing (VL/HCC 2007). — IEEE, 2007. — P. 1541-1546. doi:10.1109/vlhcc.2007.40
6. Baader, F. The Description Logic Handbook: Theory, Implementation and Applications [Text] / F. Baader, D. Calvanese, D. McGuinness, D. Nardi, P. F. Patel-Schneider. — Cambridge University Press, 2003. — P. 132-136.
7. Lenzerini, M. Data Integration: A Theoretical Perspective [Text] / M. Lenzerini // Proceedings of the twenty-first ACM SIGMOD-SIGACT-SIGART symposium on Principles of database systems — P0DS'02. — ACM Press, 2002. — P. 233-246. doi:10.1145/543613.543644
8. Bock, C. UML 2 Composition Model [Text] / Conrad Bock // Journal of Object Technology. — November — December 2004. — Vol. 3, No. 10. — P. 47-73. — Available at: \www/ URL: http://www.jot.fm/issues/issue_2004_11/column5
9. Леоненков, О. Самовчитель UML [Електронний ресурс] / О. Леоненков. — Ки!в, 2007. — Режим доступу: \www/URL: http://kniga.scienceontheweb.net/samouchitel-uml-2.html.
10. Бездушный, А. А. Математическая модель интеграции данных на основе дескриптивной логики [Текст]: автореф. дис. канд. физ.-мат. наук / А. А. Бездушный. — М., 2008. — С. 21.
11. Смирнов, А. В. Подход к построению распределенной системы интеллектуальной поддержки принятия решений в открытой информационной среде [Text] / А. В. Смирнов, М. П. Пашкин, Н. Г. Шилов, Т. В. Левашова; Санкт-Петербургский институт информатики и автоматизации РАН. — Санкт-Петербург: СПИИРАН, 2007. — С. 145-153.
12. Кушшрецька, I. I. Методика «чорно! скриньки» та агентно-о-рieнтованого шдходу для забезпечення Mash-Up штеграцп шформацшних ресурав [Text] / I. I. Кушшрецька, А. Ю. Бер-ко // Матерiали 3-i Мiжнародноi науково! конференцп «Лн-формащя, комушкащя, сусшльство 2014» (ICS-2014). — Львiв — Славське: Видавництво НУ «Львiвська пол^ехш-ка», 2014. — С. 62-63.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ СТРУКТУРЫ И СОДЕРЖАНИЯ ВХОДНЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ РЕСУРСОВ ДЛЯ РАБОТЫ МЕШАП-СИСТЕмЫ
В статье представлена характеристика основных шагов определения структуры и содержания входных информационных ресурсов для работы Мэшап-системы. Приведена общая схема деятельности Мэшап-системы и описано каждое состояние деятельности системы. Предложены возможные решения задач, поставленных соответственно выделенных шагов определения структуры и содержания входных информационных ресурсов для работы Мэшап-системы.
Ключевые слова: Мэшап-система, информационный ресурс, состояния деятельности Мэшап-системы, онтологии, формализм ограничений.
Куштрецька 1рина hopisHa, астрант, кафедра тформащй-них систем та мереж, Нащональний утверситет «Львiвська полтехтка», Украта, е-mail: presty@i.ua. Куштрецька Оксана hopisHa, астрант, кафедра тформащй-них систем та мереж, Нащональний утверситет «Львiвська полтехтка», Украта, е-mail: presstail@i.ua. Берко Андрт KMiaHosuH, доктор техшчних наук, професор, завгдувач кафедри загальног екологп та екотформащйних систем, Нащональний утверситет «Львiвська полтехнжа», Украта, e-mail: berkoandriy@yandex.ua.
Кушнирецка Ирина Игоревна, аспирант, кафедра информационных систем и сетей, Национальный университет «Львовская политехника», Украина.
Кушнирецка Оксана Игоревна, аспирант, кафедра информационных систем и сетей, Национальный университет «Львовская политехника», Украина.
Берко Андрей Юлианович, доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой общей экологии и экоинформационных систем, Национальный университет «Львовская политехника», Украина.
Kushniretska Irina, Lviv Polytechnic National University, Ukraine, e-mail: presty@i.ua.
Kushniretska Oksana, Lviv Polytechnic National University, Ukraine, e-mail: presstail@i.ua.
Berko Andriy, Lviv Polytechnic National University, Ukraine, e-mail: berkoandriy@yandex.ua
УДК 651.2:004.89 001: 10.15587/2312-8372.2014.29990
Осщач А. О. РОЗРОБЛЕННЯ АРХ1ТЕКТУРИ СИСТЕМИ
КОРПОРАТИВНОГО ДОКУМЕНТООБ1ГУ
На основг проведеного дослгдження ключових вимог, характеристик, ¡снуючих проблем систем документообиу, аналгзу ринку загалом та конкретних програмних ршень запропоновано архтектурну модель системи електронного корпоративного документообиу. Особлива увага звертаеться на модультсть системи та головт функцюнальт вузли архтектури. Описана архтектура вгдргзняеться вгд ¡снуючихршень наявтстю ¡нтелектуальног складовог — аналг-затора виконання документа, формування його життевого циклу та системи кластеризацп.
Ключов1 слова: корпоративний документооби, ттелектуальна система, електронний документ, система кластеризацп, аналгзатор виконання.
1. Вступ
Автоматизащя документообиу — ключовий процес, що сприяе тдвищенню ефективносл управлшня. Це
досягаеться шляхом скорочення часу, необхщного для обробки докуменпв, ïx класифжацп, збертння, тд-вищення швидкосп, простоти пошуку та одержання шформацп. Основними щлями впровадження системи
документообiгу е пiдвищення прозоростi, керованостi та ефективностi роботи оргашзацп завдяки: ушфша-Ц11 та стандартизацп правил роботи з документами, як у паперовому вид! так i за допомогою автоматизова-них засобiв; значного пiдвищення швидкостi обробки паперових докуменпв i подальшого зменшення частки паперового документооб^у завдяки застосуванню тех-нологiй сканування, розпiзнавання та механiзмiв елект-ронного цифрового пiдпису; впровадження регламенпв автоматизовано! роботи з документами.
Система повинна охоплювати всi етапи життевого циклу докуменпв — вщ пiдготовки проектiв докумен-тiв до оргашзацп архiвного зберiгання документiв, iз забезпеченням функцiй електронного архiву.
2. Анал1з останшх дослщжень
Актуальнiсть роботи полягае у тому, що сьогодш майже всi великi пщприемства та оргашзацп мають впровадженi компоненти системи електронного докуменгообпу (СЕД). Використання СЕД в корпоративному секторi дозволяе полшшити контроль над рухом та виконанням процесiв електронного документообiгу, значно спростити i при-скорити доступ до шформацп i, як наслiдок, пщвищити ефективнiсть управлiння. Важливiсть та глобальне зна-чення СЕД пiдкреслюеться, на найвищому державному рiвнi, iснуванням закону Украши, що описуе основнi характеристики електронного документу та регулюе го-ловш положення електронного документообiгу [1]. Проте пщ час адаптацп та експлуатацп виникае ряд проблем, пов'язаних з налаштуванням середовища функщонуван-ня системи, додаванням iснуючих документiв у систему, розтзнаванням нових документiв, 1х класифжащею, тегу-ванням, унiфiкацiею, збереженням, ефектившстю пошуку.
Серед сучасних наукових дослщжень, в яких запо-чатковано аналiз наведених проблеми, слiд вiдзначити пращ Майкла Саттона, який у свош книзi «Документо-обiг для тдприемств: принципи, технiки та методологи впровадження» детально описав можливост сучасних шформацшних технологiй в галузi управлiння доку-ментообiгом, а також спроектував прототип системи документообку на концептуальному, лопчному i фiзич-ному рiвнях [2]. Праця Саттона дозволяе за його реко-мендащями розробити грунтовний бiзнес-план проекту з удосконалення системи документооб^у пiдприемства, органiзувати швидке i ефективне навчання персоналу.
Серед украшських вчених варто вщзначити працю Ю. А. Тарнавського. Це лише конспект лекцш «Системи електронного документооб^у», проте автор спробував коротко та стисло описати головш поняття, що сто-суються управлiння документами i порiвняти iснуючi на украшському ринку системи: 1х моделi побудови, властивостi, можливостi використання та використаш програмнi середовища [3]. Тут можна ознайомитись з конкретними пршшрниками програм та 1х характеристиками, а не абстрактними поняттями. Проте це лише поверхневий огляд систем. Для поглибленного вивчення необхщно звернутатись до документацп.
У роботах А. В. Гречко, зокрема у дисертацп та поабнику «Основи електронного документообiгу» [4, 5], автор також надае теоретичну шформащю: визначення ключових понять, що стосуються теми автоматизацп документообiгу та функщональш вимоги до системи. Цiкавим е метод побудови iерархiй Саттi для вибору
комерцшно! системи електронного документооб^у та впровадження 11 на пiдприемствi [6]. За допомогою методу аналiзу iерархiй автор знайшов фактори як характеристики системи, а попм на основi побудовано1 iерархii факторiв вибрала найвигiднiшу систему.
0. В. Матвiенко та М. Н. Цивш видали працю «Ос-нови оргашзацп електронного документообку», яка також заслуговуе на увагу, осюльки детально та поступово описуе ва теоретичнi положення та вихщш принципи створення системи документообку [7]. Автори скурпу-льозно дослщжують всi моменти роботи документообку, iнформацiйну модель органiзацiй та описують загальнi принципи побудови системи в оргатзацшному, шформа-цiйному, алгоритмiчному, нормативно-правовому аспект!
Д. В. Дубов та С. В. Дубова внесли вагомий вне-сок в дослiдження i створення системи електронного урядування [8]. Автори описали основш пiдходи до розумшня електронного урядування, розглянули пере-думови виникнення та вимоги до впровадження систем електронного урядування. Варто розглядати цю працю i в контекстi корпоративного документообiгу, оскiльки цi системи е безумовно спорвднеш. Крiм того, електронне урядування включае взаемодiю «уряд-бiзнес», що означае псну iнтеграцiю з корпоративним сегментом. Важливе мкце в посiбнику вщведене проблемам iнформацiйно'i безпеки та шформацшно! нерiвностi.
1. О. Золотарьова та Р. К. Бутова у пращ «Авто-матизащя документообiгу» розглядають виршення конкретних завдань, якi сьогоднi стоять перед комер-цiйними установами, що виршили перейти на систему електронного документообку або еволюцiонувати з вже впровадженою системою [9]. Автори дають визначення СЕД, вказують на мету, призначення, вимоги до не!, 11 функщональшсть. Також вони розглядають концепцп, моделi та оргашзащю електронного офшу в СЕД. 1н-формативним е роздщ що стосуеться органiзацii електронного архiву в системi електронного документообку.
Наявнiсть величезно'1 рiзноманiтностi праць свщчить про чисельнiсть пiдходiв до проектування та впровадження систем документообку та велику кшьюсть кнуючих, вже готових рiшень на ринку. Проте ва вищенаведенi науковi пращ мктять лише опис поняттiйного апарату. Вш безумовно необхiдний у кожнш галузi, але не менш важливим е шструментарш. Доволi мало мкця отриму-ють архiтектурнi рiшення. Проте саме вони дозволяють забезпечити корисшсть та ефектившсть системи. Якщо на пiдпремствi обслуговування та обробка електронного документу займатиме стшьки ж часу сюльки i паперового, якщо на тдтримку електронно'1 системи необхщ-но буде бiльше працiвникiв, шж працюе в звичайному «неелектронному» офга, то всi переваги впровадження програм документообку зiйдуть нанiвець. Тому необхщно правильно спроектувати архiтектуру системи, створи-ти ефективнi модулi, та шляхи взаемодп мiж ними. Варто особливо вщзначити, що доволi мало наукових публжацш торкаються проблем iнтелектуалiзацii систем документообку, створення технiчних та технолопчних умов для мiнiмiзацii втручання людини в процес до-кументообiгу (звичайно ж у розумних мiрках).
3. Мета та завдання дослщження
Метою дослiдження е розроблення методiв автома-тизацii для пiдвищення ефективностi та якост роботи
процесiв отримання, обробки, збереження та пошуку документiв в cmcTeMi електронного документообiгу.
Головною задачею дослщження е аналiз функщональ-них вимог автоматизацп документообiгу для побудови продуктивно! системи роботи з документами. Для цього необхвдно описати системну архиектуру, використо-вуючи модульнiсть та штелектуальш складовi. Отже, в результатi дослщження отримаемо загальну модуль-ну структуру системи документооб^у з необхiдними зв'язками мiж ними.
4. Анал1з ринку систем документооб1гу
Ринок електронного документооб^у пройшов великий шлях ввд найпростiших систем реестрацп та облжу документiв, якi копiювали традицiйнi методи роботи канцелярш, до просунутих ршень, що поедну-ють функцп управлшня документами, бiзнес-процеси та колективну роботу.
Для багатьох оргашзацш система документообiгу е критично важливим додатком, збш якого може при-звести до повно! зупинки дiяльностi, тому до вибору системи необхщно пiдходити особливо ретельно. Сьо-годш потреби бiзнесу не обмежуються автоматизащею традицiйних завдань документообiгу, на ЕСД поклада-еться вiдповiдальнiсть за тдтримку найрiзноманiтнiших бiзнес-процесiв — управлiння договорами, роботою рад директорiв та шших колегiальних органiв, управлш-ня яюстю, закупiвлями, тендерами, маркетинговими кампанiями, нормативною документащею, юридичними питаннями та шшими процесами, якi безпосередньо впливають на життедiяльнiсть компанiй.
Корпоративна система документооб^у не е новим програмним ршенням, що розв'язуе поточнi проблеми керування документами. Це заюнчена, поширена на весь корпоративний сектор система, що фокусуеться на життедiяльностi пiдприемства. Концентруючись на документ^ як на головнш початковш iнформацiйнiй одиницi, менеджери та користувачi через пiдприемство можуть вiзуалiзовувати та виконувати функцп опрацю-вання шформацп. У пiдприемствах традицiйнi пiдходи для документообпу сьогоднi не працюють. Для прикладу, керування записами про документи, яю ми використову-емо, не працюють через його власш вимоги: керування файлами, де документи зберкаються тсля створення та редагування. Бшьшсть користувачiв уникають або iгнорують правила оргашзацп чи пiдприемства про за-повнення документiв через центри запиав або архiви. Якщо ж вони таки заповнюють вс необхiднi атрибути, то це для них стае тортурами. Тобто впровадження нових систем та постшне оновлення вже шнуюючих е життево важливим для стабшьного функщонування тдпремства чи оргашзацп [2].
Мабуть, немае тако! сфери дiяльностi в бiзнесi i в держ-управлiннi, де б можна було обштися зовсiм без доку-менпв в електронному або в паперовому виглядi — отже, всюди будуть затребуваш ECД-рiшення.
Загалом свiтовий ринок систем документообпу почав формуватися ввдносно недавно — в 80-тих роках минулого столiття. За рiзними оцiнками в свiтi зараз шнуе декiлька сотень програмних продуктiв, яю можна класифiкувати як СЕД. Розробкою додатюв у областi електронного документообпу в свiтi займаються сотнi компанш, з яких найбiльш вiдомi: Adobe, Documentum,
FileNet, IBM, Ideal, Keyfile, Lotus Development, Microsoft, Novell, OpenText, Oracle, Symantec та iH. [3]. Розгля-немо найбiльшi та набшьш вiдомi nporpaMHi продукти на ринку
DocsFusion — це система класу «електронш арxiви». Вона включае Windows-Miem PowerDocs i Web-кль ент CyberDocs. Вони призначенi в першу чергу для оргашзацш, яю займаються штенсивним створенням документiв та ix редагуванням. Для збертння даних системи необхщно використовувати Microsoft SQL Server або Oracle. Як сховище для самих докуменпв вико-ристовуеться файлова система.
Система «Дело» забезпечуе автоматизащю процесу дшоводства. Особливою рисою е повноцшна робота з юридично значимими електронними документами. Система включае Дело-web компонент для оргашзацп ввддаленого доступу i побудови iнтранет-порталiв. Для фiнансовоi звiтностi iснуe iнтеграцiйне ршен-ня «Д1ЛО-1С». Також великим плюсом е ввдкритий API iнтерфейс.
Documentum е де-факто платформою для створення та кастомiзацii системи документообiгу пiд конкретнi потреби ^ента. Documentum включае базу даних, захист даних, хмарш обчислення та збернання даних в хмарах, робота з big data, ситеми безпеки, адмшстрування контенту та шфраструктури. Платформи з налаштованим середовищем, яю пiдтримуються Documentum: Vblock, VSPEX, VMware, Microsoft, Oracle, SAP чи Mainframe. Documentum надае набiр програмних послуг, таких як управлшня документами, стльна робота з документами, пошук, класифжащя контенту, управлiння отриманням даних, управлшня бiзнес-процесами (BPM), управлiння зв'язками з ктентами та управлiння веб-контентом.
Система LanDocs орieнтована на документообiг i ар-xiвне зберiгання документiв. Включае безлiч компонентiв: дiловедення (реалiзований в арxiтектурi «клieнт/сервер» на базi промислових СУБД: Oracle або Microsoft SQL Server), сервер докуменпв, повнотекстовий пошук, ска-нування, пакетне сканування, штернет доступ, пiдсистема безпеки, маршрутизацiя, xml пiдсистема обмiну, адмь нiстратор, дизайнер форм, планування, ole-sdk (Object Linking and Embedding).
Система «БОСС-Референт» вiдзначаeться наявнiстю веб реалiзацii. Побудована з використанням Lotus Notes для збереження даних. В нш додано функцп контролю заявок та проектний документообн. Система спрямова-на для використання державними органами влади та державними тдприемствами.
Optima Workflow призначена для формалiзацii ти-пових процедур роботи з документами (потоюв робiт) в оргашзащях як корпоративного, так i державного сектору. Система автоматизуе процеси реестрацп документiв за правилами документообпу, реалiзовуe меxанiзми доставки звтв про виконання процесiв, арxiвне зберiгання, електроннi бiблiотеки. Система е веб-орieнтованою.
Практично всi з зазначених систем тдтримують всi етапи життевого циклу електронного документа. Не-должом деяких з них е вщсутшсть системи контролю версiй документа, шших — вщсутшсть транзакцiйного пiдxоду в арxiтектурi системи документообiгу. Майже ва сучаснi системи передбачають можливiсть доступу через мережу штернет, використовуючи вщдалений доступ або web-штерфейс. Доволi популярним напрям-ком в розвитку систем документообпу е використання
хмарних обчислень та хмарних ресурсiв для роботи документообiгу. Також як уже зазначалось не ва варiанти мають можливiсть арxiвування докуменпв. Також рiз-номанiтними е методи збериання даних, кожен з яких мае своï переваги та недолжи:
— власне сховище чи пристосована до потреб до-кументообiгу файлова система (Documentum, ще, для прикладу, системи «Евфрат», «Гарант-Офис»);
— використання готових програмних ршень на базi як реляцшних, так i нереляцiйниx систем управлiння даними («Дело», «1С:Архив», DocsFusion);
— штегроване програмне середовище, на основi яко-го побудована система документообiгу (як платформу можна вказати Lotus Notes чи Microsoft Exchange). Важливим недолжом бшьшосп з вказаних систем
е доволi високий пори входження для користувача. Величезна юльюсть налаштувань та методiв роботи в системi робить ïx непридатними для роботи без попе-редньоï пiдготовки. Також важливою характеристикою е оптимiзацiя швидкодп пошуку, можливiсть ефек-тивноï iндексацiï докуменпв. Саме тому надзвичайно важливим етапом е визначення архиектури системи документообиу. Внаслвдок аналiзу iснуючого функцю-налу вищевказаних систем було виявлено вщсутшсть, а в деяких системах дуже просту та неефективну реа-лiзацiю кiлькоx важливих для арxiтектури модулiв, якi надають можливiсть спростити роботу з великим обсягом докуменпв: модуля кластеризацп докуменпв, призначенням якого е автоматичне визначення вико-навця та модуля аналiзатора виконання документiв, призначенням якого е автоматичне формування лан-цюжка пов'язаних докуменпв та контроль за ïx вико-нанням. Обидва модулi е штелектуальною складовою системи, якi реалiзовують процеси прийняття рiшень. Тому необхщно детальнiше зупинитись на зазначених модулях та визначити ïx роль в побудовi ефективноï арxiтекутри системи документообиу.
5. Поняття електронного документа та визначення головних завдань системи документообиу
Перш шж перейти до безпосередньоï побудови моду-лiв системи варто розглянути головний об'ект, ключову одиницю системи — електронний документ. На його основi необxiдно будувати зв'язки та формувати потоки всередиш системи. Електронний документ е головним об'ектом документообиу. Вш е ïï ключовим аспектом та цiльовою одиницею, навколо якого здшснюються всi операци та виконуються процеси. Саме на основi електронного документу будуеться об'ектна модель елеменпв системи. Електронний документ е цтсною одиницею, на яюй базуеться поняття роботи електронних бiзнесiв та ïx iнфраструктури. Це дозволяе спростити взаемодш людини та шформацшного програмного середовища. На цiй тезi наголошував ще В. М. Глушков у своïx працях [4]. Тому варто визначити головш поняття, що дозволяють описати цей тип докуменпв.
Пiд поняттям «електронний документ» необхщно, вiдповiдно до закону Украïни «Про електронш докумен-ти та електронний документооби», розумгги документ, iнформацiя в якому зафжсована у виглядi електронних даних, серед яких обов'язковi ре^зити документа. Електронний документообiг (оби електронних докуменпв) —
сукупнiсть процеав створення, обробки, вiдправлення, передавання, одержання, збержання, використання та знищення електронних докуменпв, якi виконуються iз застосуванням перевiрки цiлiсностi та у разi необxiдностi з пiдтвердженням факту одержання таких докуменпв [1].
Електроннi документи характеризуються такими оз-наками:
— електронш документи е програмно- та техшч-но-залежними продуктами;
— електронш документи мають широкий спектр ш-формацшного вщображення (текстов^ графiчнi, елект-роннi таблицi, бази даних, мультимедшт засоби);
— форма електронних докуменпв може бути вщо-кремлена вiд змiсту, а змкт документiв може бути фрагментованим (бази даних), тобто фiзично документ може збержатись в кiлькоx рiзниx файлах;
— електроннi документи можуть мати посилання, яю не контролюються авторами, наприклад, використо-вування 1нтернет файлiв або файлiв корпоративних баз даних з коротким дiапазоном життевого циклу;
— електронш документи збержають на фiзичниx носiяx iнформацiï (магштш, оптичнi пристроï), якi не можуть гарантувати довготривалого збержання iнформацiï (процес розмагшчування, меxанiчне уш-кодження, фiзичне та моральне старiння програм-но-техшчних засобiв) [7].
Пiсля розгляду цих ключових ознак, яю чiтко про-писанi в законi, зупинимось на твердженнях, що електронний документ може набувати рiзноманiтниx форм вщображення, починаючи вщ текстовоï i заюнчуючи мультимедiйною. Тобто необxiдно врахувати рiзнi фор-ми документiв пiд час ïx опрацювання. I не важливо з яких джерел отримано цей документ: чи його було оцифровано, чи отримано з мережi або цифрових носив. 1ншим важливим моментом е вщокремлешсть форми документа вщ його змшту. Фрагментуючи документ, вщокремлюемо ключову iнформацiю, яка необхвдна для класифiкацiï, тегування та створення процеив, необxiдниx для життевого циклу документа (власник, ввдповщальна особа, куди спрямувати документ, хто його затверджуе, яю етапи обробки документа, коли вш арxiвуеться). У перелiчениx вище системах за всi цi етапи вщповвдае певна уповноважена особа-користувач. Саме користувач визначае, що це за документ та що з ним робити. Для вдосконалення цих процеав важливо додати два концептуально новi модулi в арxiтектуру системи, яю описанi нижче.
В контексп вищезазначеного варто також розглянути головш завдання системи електронного документообиу, що базуються на основi функцiональноï приналежносп електронного документа:
— автоматизацiя обробки документiв, пошук та вщ-бiр необxiдноï шформаци, створення процесiв для опрацьованих докуменпв для подальшоï обробки;
— обмш документами мiж вузлами системи, ушфь кацiя теxнологiчниx процедур проходження, передачi та опрацювання документiв, збирання, реестращя, накопичення, обробка та аналiз шформацп, що над-ходить до кожного з вузлiв, забезпечення постiйного зв'язку та обмшу iнформацiею мiж вузлами;
— автоматизащя функцш управлiння процесами на основi повiдомлень спецiалiстiв про надходження докуменпв для обробки, про заюнчення нормативних строкiв обробки, синхрошзащя робiт спецiалiстiв;
— автоматизацiя контролю виконання документiв на основi оперативного вщображення поточного стану процесiв дiловодства, ввдхилень вiд планових строкiв, визначення нових термшв завершення робiт та «кри-тичних шляхiв» у маршрутних схемах, заповнення перелшу виконавцiв, ознак докуменпв тощо;
— автоматизацiя процесiв реестрацп документiв, заповнення кодованих реквiзитiв реестрацшних та контрольних карток з використанням класифiкаторiв i довiдникiв, забезпечення механiзмiв анотованого опису документiв та збору резолюцш, доставка звiтiв про виконання доручень;
— автоматизащя збирання даних про результати виконання технолопчних процесiв та формування на 1х основi аналiтичних i статистичних звiтiв та довiдок щодо документообну та контролю за виконанням до-кументiв, формування довiльних аналиичних довiдок;
— розсилання, зберiгання та використання вхщних, вихiдних i внутршшх документiв за единою нуме-ращею;
— оперативний пошук iнформацii про вхщт, вихiднi та внутрiшньорозпорядчi документи за комбшащею умов з будь-яких ре^зипв реестрацiйних карток або за контекстом документа;
— нас^зний контроль (група контролю, керiвник установи, безпосереднш виконавець) за проходжен-ням i виконанням документiв;
— системи класифiкаторiв та довiдникiв;
— постшне оновлення та адмiнiстрування головно1 бази даних, забезпечення достовiрностi, можливiсть оперативного доступу та збереження шформацшного фонду;
— забезпечення надшного зберiгання усiх версш документiв та iнших iнформацiйних об'екпв, максимально зручна систематизацiя сховища докуменпв;
— органiзацiя служб котювання-вщновлення ш-формацii, що зберiгаеться, забезпечення и захисту вiд несанкцiонованого доступу;
— формалiзацiя технологiчних процесiв обробки шформацп, визначення типових маршрутних технолопчних схем для 1х виконання;
— визначення кола оаб, яю за посадовими обов'яз-ками здшснюють пiдготовку та обробку документiв, призначення рiвнiв 1х доступу до шформацп, повно-важення та права;
— вдосконалення методiв тдтримки прийняття рь шень стосовно документооб^у;
— пiдготовка зведень, аналiтичних доввдок, реестра-цiйних карток, журналiв реестрацп, реестрiв розсил-ки, статистичних та аналиичних довiдок про стан виконання докуменпв та документообiгу [8].
6. Розроблення архгтектури системи електронного документооб1гу
Суть будь-яко1 архiтектури полягае в и комплекс-ностi. Самi по собi системи управлiння документацiею не зможуть заповнити прогалину мiж розробкою бiз-нес-стратегiй i використанням нових технологш i систем. Сшвробиникам компанii необхiдно вжити спiльних зусиль, щоб дослщити i лiквiдувати вщмшносп в розу-мiннi термiнiв, концепцш i моделей архiтектури. Коли тдприемство отримае хвилю нововведень, виникнуть проблеми з невизначешстю i двозначним трактуванням
термшв. Призначення архгтектури i полягае в тому, щоб виправити цю ситуащю i створити потужну основу для переходу на систему керування документообном.
Архиектура управлiння документацiею дозволяе створити додатковi переваги з допомогою оргашзацп чiткоi структури, поеднання i взаемозв'язку компонентiв системи керування документащею. Центральним компонентом мае бути база даних iз забезпеченням повнотекстового пошуку. Використання бази даних для збереження та керування документами дасть змогу значно тдвищи-ти якiсть опрацювання даних завдяки використанню операцш реляцшно: алгебри, виразна потужнiсть яких е значно вищою, шж операцii пошуку по тексту.
На рiвнi предметно: област в системi визначаються:
— бiзнес-об'екти: головним, з яких е документи, а також доручення, завдання, кейси, контакти, що е похщними та видозмшеними типами документiв;
— життевi цикли об'екпв, ролi, под!!, операцii;
— колекцп: журнали, папки, уявлення, результати пошуку, персональш колекцii документiв;
— функцюнальт сервiси СЕД: реестрацiя, контроль, формування справ, завдання, повщомлення, обго-ворення;
— процеси обробки докуменпв: шдготовка, узгодження;
— кейси.
Пiд час збирання вимог для визначення титв елект-ронних документiв необхiдно чико розумiти потреби кiнцевих користувачiв системи. Цей етап е надзвичайно важливим, оскшьки метод, за допомогою якого вщбу-ватиметься категоризацiя та шдексащя документiв без-посередньо вплине в мабутньому на швидкодш роботи з даними [9].
6 три ключовi моменти, яю повиннi з'явитися в результат розробки архиектури управлiння документо-обiгом. По-перше, в процесi створення архиектури фор-мулюються чiткi визначення термшв. Таю термши, як сховище, каталог, публжащя, документ, база даних, оригшал i володiння повиннi розумгтися усiма одна-ково. По-друге, архиектура управлiння документацiею повинна збiльшити вщповщальшсть автора за створений ним документ протягом усього життевого циклу управ-лiння документащею. По-трете, архиектура управлiння документацiею повинна знизити юльюсть дубльованих джерел шформацп i зробити колекцii документiв (або сховища) тдприемства бiльш узгодженими.
Як вже зазначалося ранiше, головним об'ектом в системi е електронний документ. Його особливосп, характеристики та основт завдання з опрацювання та збернання вже розглядались. Власне в!дштовхуючись вщ структури та об'ектно1 моделi електронного документа (методiв вiдобра-ження документа) виршуюються архiтектурнi проблеми та будуеться ефективна система документообпу.
Функцiональнi можливосп системи, якi повиннi пiдтримуватись системою документообну:
— реестрацiя в автоматизованому режшш вхiдних документiв;
— сканування i розпiзнавання паперових;
— створення електронного образу документу у ви-глядi файлу (файлiв) будь-якого формату;
— розмежування прав доступу до прикрiплених фай-лiв електронного образу документу;
— надання кожному учаснику документообороту доступу тшьки до документiв, що вщноситься до П компетенцii;
— розсилання електронних докуменпв i доручень по мережi;
— забезпечення процесу узгодження ^зування) проекпв документiв;
— повнотекстовий i атрибутивний пошук електрон-них документiв, включаючи вщдалений повнотекс-товий пошук;
— групування виконаних докуменпв у папки вщ-повiдно до номенклатури справ i систематизащею докуменпв всерединi папки;
— арxiвне збереження електронних докуменпв. Тепер розглянемо фiзичну модель системи докумен-
тообiгу. Пропонуемо трирiвневу арxiтектуру системи електронного документобпу:
— нижнiй рiвень — робота з даними: опрацювання бази даних докуменпв;
— рiвень бiзнес-логiки, де виконуеться повнотекс-товий аналiз докуменпв та ïx перетворення з на-пiвструктурованоï у структуровану форму;
— рiвень даних (рiвень документiв).
Шсля розгляду вимог, характеристик та функцюналь-них можливостей майбутньоï системи варто зупинитись на деюлькох аспектах прикладноï реалiзацiï, що допоможе пiдвищити швидкодш та ефективнiсть використання.
Одним з найважливших етапiв е маршрутизацiя до-кументiв, тобто створення правильних процеав керуван-ня циклом життя документу. Система потоюв workflow успiшно використовуеться в бiблiотекаx, лiкарняx, банках, страхових компатях. Модель потокiв — це вид моделi процесiв, що може чико описати складнi бiзнес кейси все-рединi системи, залишаючись при цьому зрозумшими для користувачiв. Власне, базуючись на арxiтектурi workflow,
необхщно будувати систему документообiгу. Шенг Лi та Юшун Фан у своïx дослщженнях довели ефективнiсть пiдxоду та приклади використання workflow у рiзнома-нiтниx системах. Система документообiгу потребуе в ядрi арxiтектури iмплементований потоковий шдхщ [10-12].
Розглянемо конкретнi вимоги до системи маршрутиза-ц11 в контекст документообiгу. Першою е вимога тдтрим-ки повного життевого циклу документа. Вона полягае у створеннi маршруту для кожного з титв документiв, що описуе вс стадiï (стани) життевого циклу документа — вщ моменту його створення до завершення, арxiвного збержання й знищення. Другою е вимога управлшня маршрутами документiв. Вона полягае у змш кiлькостi й змшту станiв, а також у настроюванш переxодiв мiж станами, що забезпечують ïx взаемозв'язок. Осюльки кожний стан описуе якийсь етап роботи з документом, то для кожного стану здшснюеться настроювання прав доступу ролей користувачiв. Крiм того, вiдбуваеться настроювання прав доступу ролей на виконання дш, що здiйснюють переведення документа з одного стану в шший. При настроюванш маршруту задаються умо-ви перевiрки можливостi виконання переxодiв i умовш розгалуження [13].
Також вiдразу варто розглянути можливкть розпа-ралелення процеав та виконання синхронних функцiй. Це дозволить зекономити час та покращити швидкодш системи. Проте розпаралелення потрiбно правильно по-еднати з системою потоюв, щоб уникнути довготривалих блокувань ресурав програмного середовища [14]. Систему електронного документообиу роздшено на модулi для бiльшоï гнучкосп, адже кожен модуль виконуе окремо поставлеш завдання (рис. 1).
Рис. 1. Архиектура системи електраннага д□кум9нт□□бiгу
ISSN 222Б-3780
информационные технологии и системы управления
База даних призначена для накопичення структуро-ваних даних i метаданих докуменпв. Це е центральна частина програми, оскшьки ïï використовують Bei iншi частини.
Пiдсистема графiчного представлення призначена для взаемоди з користувачем, пошуку, вiдображення результатiв аналiзу докуменпв.
Пiсля завантаження документу здiйснюеться основна лопка програми, тобто використовуеться тдсистема кла-сифiкацiï документiв по кластерах (групах докуменпв).
Користувачами розробленого продукту е пращвники органiзацiй за групами доступу до шформацш. Вони взаемодтть з системою через клiентську оболонку.
Модуль кластеризацп спiвпрацюе з базою даних ре-зультатiв аналiзу даних та базою даних титв докуменпв та налаштування екстракцп (перетворення документа з натвструктуровано! у структуровану форму). Видшеш у результатi роботи кластери через модуль координацп кластеризацп також записуються в базу даних налаштування екстракцп.
Модуль аналiзатора виконання документа вико-нуе функцп планувальника дiяльностi органiзацiï та контролю за результатами дiяльностi. Вiн також використовуеться аналииком для подальшого налаштування роботи системи.
Серверами даних е множина вхiдноï документаци. Документи можуть бути збережеш або у базу даних, або на комп'ютерах користувачiв.
Також важливим модулем е модуль адмшструван-ня помилок кластеризацп, який е керуючим модулем керування процесами аналiзу даних. Помилки кластеризацп призводять до того, що документ потрапляе не до того виконавця чи вiдповiдальноï особи. Система мониторингу помилок визначае кшьюсть помилок та '¿х вид. Вони автоматично фжсуються в базi даних стану сервера. Фактично, це штелектуальна система аналiзу даних та прийняття ршення про належнiсть документа певному процесу.
Заплановано систему доступу до архiву результапв, яка керуеться центром робот з даними.
Також важливими вимогами, яю повиннi врахо-вуватись на кожному етат побудови системи i яким варто придшити особливу увагу е простота користу-вання (юзабiлiтi), продуктившсть i масштабованiсть; доступнiсть (надiйнiсть) системи; вщповвдтсть стандартам. Стосовно кожного з цих напрямюв можна скласти цшком чiткi критерп, прив'язанi до шфраструктури та особливостей роботи.
6. Висновки
В результат проведеного дослщження отримали:
1. Ключовi визначення та опис структурних еле-ментiв i ключових одиниць системи електронного до-кументообiгу.
2. Аналiз наукових праць, '¿х стислий огляд, пере-лiк недостатньо висвгтлених аспектiв побудови системи електронного документообпу.
3. Аналiз iснуючих програмних рiшень, '¿х переваги та недолiки, опис програмних середовищ '¿х функцiо-нування.
4. Окреслили головш завдання та виокремили шно-вацiйнi пiдходи, якi потрiбно iмплементувати в систему електронного документообпу.
5. Розроблено ефективнy архiтектyрy системи електронного докyментообiгy, включаючи iнтелектyальнy скла-дову що дозволяe пришвидшити процес пiдготовки та обробки електронних докуменпв в системi, '¿х пошук та отримання.
6. Безумовно варто вiдзначити наукову новизну до-слiдження. Hовим науковим результатом e додавання до традицiйноï архiтектyри:
— модуля кластеризацп докуменпв, призначенням якого e автоматичне визначення виконавця;
— модуля аналiзатора виконання документа, призначенням якого e автоматичне формування ланцюжка пов'язаних докуменпв та контроль за '¿х виконанням.
Лгкратура
1. Про електроннi документи та електронний документо-обiг [Електронний ресурс]: Закон Украши вiд 22.05.2003 № 851-IV // Вщомост Верховно! Ради Украши (ВВР). —
2003. — N 36. — ст. 275. — Режим доступу: \www/URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/про%20електроннi%20 документи%20та%20електронний%20документооб^
2. Sutton, M. J. D. Document management for the enterprise: principles, techniques, and applications [Text] / M. J. D. Sutton. — Wiley, 1996. — P. 3-4.
3. Тарнавський, Ю. A. Системи електронного документообь гу [Текст] / Ю. A. Тарнавський. — К.: ШК ДСЗУ, 2007. — С. 42-45.
4. Гречко, A. В. Основи електронного документооб^ [Текст] / A. В. Гречко. — К.: Кшвський нацюнальний торговельно-економiчний ун-т., 2006. — C. 120-150.
5. Гречко, A. В. Iнтелектyалiзацiя та впорядкування штерфейав систем електронного документооб^ [Текст]: автореф. дис. канд. фiз.-мат. наук: 01.05.03 / A. В. Гречко. — К.: HAH Украши. !н-т габернетики iм. В. M. Глушкова, 2006. — 19 c.
G. Гречко, A. В. Выбор коммерческой системы электронного документооборота для развития корпоративной информационной системы [Текст] / A. В. Гречко, A. С. Дегтяренко,
0. Л. Перевозчикова // Управляющие системы и машины. —
2004. — № 3. — С. 56-70.
7. Mатвieнко, О. В. Основи оргашзацп електронного документообпу [Текст] / О. В. Mатвieнко, M. H. Цивш. — К.: Центр навчально! лгтератури, 2008. — С. 47-48.
S. Дубов, Д. В. Основи електронного урядування [Текст] / Д. В. Дубов, С. В. Дубова. — К.: Центр навчально! лгтератури, 2006. — C. 124-125. 9. Adam, A. Implementing Electronic Document and Record Management Systems [Text] / A. Adam. — Auerbach Publications,
2007. — P. 41-42. doi: 10.1201/9780849380600
10. Chieu, T. C. Service-Oriented Approach for Implementing an Extensible Content Management System [Text] / T. C. Chieu, L. Zeng // Proceedings of the 2008 IEEE Congress on Services. —
2008. — Part II. — P. 96-103. doi:10.1109/services-2.2008.14
11. Liu, S. Workflow performance analysis and simulation based on multidimensional workflow net [Text] / S. Liu, Y. Fan // Computers in Industry. — 2014. — Vol. 65, № 2. — P. 333-344. doi:10.1016/j.compind.2013.12.002
12. Fan, Y. S. Fundamentals of Workflow Management Technology [Text] / Y. S. Fan. — Tsinghua, New York: Springer-Verlag, 2001. — P. 158-159.
13. Золотарьова, I. О. Aвтоматизацiя документообпу [Текст] /
1. О. Золотарьова, Р. К. Бутова. — Харгав: ХHЕУ, 2008. — С. 37-38.
14. Tan, W. Business and Scientific Workflows. A Web service-Oriented Approach [Text] / W. Tan, M. Zhou. — Wiley, 2013. — P. 153-155. doi:10.1002/9781118554609
РАЗРАБОТКА АРХИТЕКТУРЫ СИСТЕМЫ КОРПОРАТИВНОГО ДОКУМЕНТООБОРОТА
На основе проведенного исследования ключевых требований, характеристик, существующих проблем систем документооборота, анализа рынка в целом и конкретных программных решений предложена архитектурная модель системы электронного корпоративного документооборота. Особое внимание обращается на модульность системы и главные функциональные узлы архитектуры. Описанная архитектура отличается от существующих решений наличием интеллектуальной составляющей — анализатора исполнения документов, формирование его жизненного цикла и системы кластеризации.
Ключевые слова: корпоративный документооборот, интеллектуальная система, электронный документ, система кластеризации, анализатор выполнения.
Отдач Андрт Олегович, астрант, кафедра екологп та еко-тформащйних систем, Нащональний утверситет «Львiвська полтехнжа», Украта, е-mail: osidach@gmail.com.
Осидач Андрей Олегович, аспирант, кафедра экологии и эко-информационных систем, Национальный университет «Львовская политехника», Украина.
Osidach Andrii, National University «Lviv Polytechnic», Ukraine, e-mail: osidach@gmail.com
УДК 656.96:330.123.6 DOI: 10.15587/2312-8372.2014.31348
Очеретна в. в. АНАЛ13 1НТЕГРОВАНО1 ЛОГ1СТИЧНО1
СИСТЕМИ НА ПРИКЛАД1 РОБОТИ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКО1 КОМПАНП
У статтг дослгджуеться побудова ттегрованог логгстичног системи на прикладг роботи транспортно-експедиторсь^ компанп. Ця система буде сприятиме оптимальнш оргатзацп перевезень вантажгв та надання послуг. За рахунок чого буде забезпечено тдвищення ефектив-ностг роботи транспортно-експедиторськог компанп та ïï виробничо-комерцшног дгяльностг, що приведе до тдвищення конкурентоспроможностг транспортно-експедиторсьrnï компанп за рахунок залучення додаткових об'емгв вантажгв.
Клпчов1 слова: ланцюг постачань, транспортно-експедиторська компатя, ттегрована логгс-тична система, послуга, анал1з.
1. Вступ
Сучасний етап розвитку ринкових вщносин характеризуется штенсифжащею мiжнародних зв'язюв i зрос-танням вантажопотоюв. Курс Укра!ни на штегращю в свггове господарство обумовлюе зростання уваги до не! як до транзитно! держави. Одним з факторiв, який впливае на збшьшення потоку транзитних вантажiв, е рiвень розвитку нащонального ринку транспортно-експе-диторських послуг. На сучасному етат одшею з найваж-ливших задач е — розвиток i формування цивтзованого ринку транспортних i експедиторських послуг, який би забезпечив яюсне обслуговування споживачiв i конку-рентоздатнiсть нацiональних перевiзникiв i експедиторiв.
У зв'язку з розвитком конкуренцп у сферi транспортних перевезень зростае роль в необхщносп розробки штегрованих логiстичних систем в управлшш тран-спортно-експедиторсько! компанп. Щ системи е комп-лексним планом управлшня компашею, який повинен змщнити положення компанii на ринку транспортних послуг i забезпечити координацiю зусиль, залучення i задоволення споживачiв, успiшну конкуренцiю i до-сягнення глобальних щлей компанп.
Процес розробки штегрованих лопстичних систем Грунтуеться на ретельному вивченш всiх можливих на-прямiв розвитку i дiяльностi транспортно-експедитор-
ськоï компанп i полягае у виборi загального напряму, освоюваних ринюв, обслуговуваних потреб, методiв конкуренцп, залучених ресурсiв та моделей бiзнесу компанп. Тобто розробка iнтегрованоï логiстичноï системи роботи транспортно-експедиторськоï компанп означае вибiр компанiею шляху розвитку, ринюв, методiв конкуренцiï i ведення устшного бiзнесу.
До недавнього часу бшьшкть транспортно-експе-диторських компанiй в основному виконували тшьки перевiзнi операцiï, не тклуючись про надання супутнix послуг. Новi економiчнi умови привели до того, що ба-гато постачальниюв транспортних послуг, перетворилися на штегрованих постачальниюв лопстичних послуг. Ця тенденщя пов'язана з прагненням виробничих, торгових та транспортних тдприемств до передачi ряду своïx не-ефективних функцш спецiалiзованим фiрмам (аутсорсiнг).
В результат глобалiзацiï суб'екти транспортного ринку стають важливою ланкою в штегрованих ланцюгах постачань — i ця роль вимагае ввд них яюсно нових пiдxодiв до оргашзацп та надання транспортних послуг.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Сучаснi науковi пращ в основному присвячеш ви-вченню особливостей розвитку i роботи ринку тран-
