CC BY
14
Учитывая в модели наличие двух субъективных элементов, неполноту знаний об объекте и неопределенность среды, можно сделать вывод о том, что цель, модель и результат необходимо всегда рассматривать и воспринимать одновременно как безусловную истину, условную истину и ложь. Именно эта тройственность свидетельствует об ограниченности применения любых знаний, которые будут получены на основе применения любой модели.
ЛИТЕРАТУРА
1. Разу М.Л. и др. Управление программами и проектами. - М.: «ИНФРА - М», 1999. - 392 с. 2 Наказ ВАК Украши вщ 10 червня 1999 р. № 228 "Про затвердження перел1ку спец1альностей, за якими проводиться захист дисертацш..."
3. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. - М.: Высшая школа, 1989. - 367 с.
4. Акофф Р.Л. Теория практики в науках о социальных системах // Искусство и наука системной практики. - М.: НИИВШ, 1989. - С. 24-36.
5. Кершництво з основ проектного менеджменту. 1нститут проектного менеджменту США. - Ки'в: В1ПОЛ 1999. 197 с. г
6. Бушуев С.Д. Введение в международную систему сертификации профессиональных проектных менеджеров. Структура и содержание сертификационного экзамена 1РМА // Подготовка и сдача примерного сертификационного экзамена 1РМА. Учебные материалы. Киев. - Украинская Ассоциация Управления проектами. - 1998. - С. 1-6.
7 Рач О.В., Россошанский О.Ю. Об одном подходе к представлению структуры знаний по управлению проектами// Вюник Схщноукрашського державного ушверситету.-1998. - № 6. - С. 23-27.
8. Пупенко В.П. Методичш аспекти викладання проектного менеджменту в умовах Украши // Н:мецько-укра'|'нський досвщ з питань пщвищення квал1ф1кацп державних службовцш, кершникш державних пщприемств, установ \ оргажзацш. - Ки'в / Роттенбург: 1999. - С. 82-90.
9. Россошанская О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - 2000. - № 1. - С. 57-62.
Ю. Основы вимоги до дисертацш та автореферата дисертацш // Бюлетень ВАК Укра'ни. - 2000. - № 2-С. 28-40.
УДК 519.68:681.3:658.512
В.В.Морозов
РОЗРОБКА МОДЕЛ1 ВАРТ1СНОГО АНАЛ1ЗУ ПРОЕКТ1В НА ПОЧАТКОВИХ ЕТАПАХ ЖИТТСВОГО ЦИКЛУ
Запропоновано та розроблено модель вартюного анал1зу проект1в на початкових стад1ях розробки проект1в в умовах багатовар1антного моделювання \ досл1дження структурних \ конструктивних ршень, показник1в проект1в з 'х обгрунтованою оц1нкою. Рис. 4, дж. 6.
Коло основних проблем в галузi управлшня проектами, пов'язане з шновацшним характером проеклв, становленням ринковоТ економiки в краТнах СНД i в УкраТж, формуванням нових умов i методiв формування контрактних цш на товарну продукцiю, забезпеченням всебiчного Тх аналiзу i обгрунтованостi, контролем i регулюванням кошторисноТ вартостi в процесах розробки i реалiзацiТ проеклв.
У цей час при управлшш проектами в УкраТнi через динамку рiвня цiн, ряду регiональних особливостей, практично вщсутня система нормативiв для визначення вартост продукцiТ, яка до того ж носить со^альну спрямованють, а стара не вiдповiдаe сучасним вимогам [2]. Особливо ця криза вщчутна на раншх, попереднiх стадiях проекту, коли потрiбно провести всебiчне економiчне обгрунтування проекту в умовах неповноти i частоТ змiни шформаци щодо
проекту, виробляти i приймати ршення про початок процесу реалiзацN проекту [5]. Особливо це стосуеться соцiальних програм, де практично вщсутня нормативна база для кошторисних розрахункiв.
З шшого боку, впровадження захiдних i мiжнародних систем з управлiння проектами, вщомих i таких, що добре зарекомендували себе в практик проектного менеджменту на ринку краТн СНД, вимагають вiд фiрм розробникiв проектiв значних витрат i не враховують безлiч регiональних та специфiчних особливостей. Програмн пакети, що використовуються, вiдрiзняються своею потужнютю (кiлькiсть робiт, можливостi вщображення шформацп, типи зв'язкiв елементiв, календарi i т.п.), iнтерфейсом з користувачем, якютю i рiзноманiтнiстю вихщно! документаци. Однак цi пакети призначенi для використання на стадiях робочого проектування i реалiзацil проектiв, забезпечуючи Тх монiторинг [3]. Як правило, такi пакети неможливо використати на попереднш стадп аналiзу проектiв (Feasibility Study - FS) [6], осктьки це пов'язане з рядом труднощiв, таких, наприклад, як поступовий деталiзований опис компонент проекту i Тх параметрiв, ресурсiв, обладнання, вартостей i т.п.
Труднощi з пошуком потрiбних швестицш, а в деяких випадках i зниження рiвня iнвестування великих i середнiх проектiв пов'язано з недостатньо якюними дослiдженнями проектiв на FS-стади. У зв'язку з цим збтьшуеться ризик перевищення реалiзацil, можливих незапланованих витрат, а iнодi i крах окремих швестицшних програм [4].
Аналiз проведених дослiджень показуе, що наявнють навiть добре подготовлено! команди менеджерiв, або використання сучасних програмних засобiв в цих випадках не рятуе, а лише вщволкае тупиковий розвиток подальших стадiй проекту.
Автором пропонуеться модель вартюного аналiзу проектiв, яка виршуе розглянуте коло проблем. Слабке технiко-економiчне обгрунтування проектiв не дозволяе визначити вузьк мiсця, дефiцит ресурав, спричиняють виникнення грубих помилок вартюного аналiзу [5], якi в малих проектах можна вщслщкувати i хоча б частково виправити. Однак це вимагае величезного досвщу менеджерiв проекту, значних витрат часу i зусиль, а у великих проектах ця робота просто неможлива [1].
За допомогою моделi можливе якiсне дослщження, економiчний аналiз i обгрунтованiсть проек^в на попереднiй FS-стади дозволяе значною мiрою впливати на ефективнiсть проек^в, допомагае виробити реалiстичну стратегiю розвитку.
Особливост пiдходу, що пропонуються для технiко-економiчного обгрунтування проектiв полягають в багатовар'антному моделюванн i дослдженн структурних i конструктивних рiшень, показник'т для оцнки проектних рiшень i необх'дност'! облку конкретних умов ринку. Врахування цих особливостей зумовлюе структуру запропоновано!' моделi необхщних кошторисно-економiчних розрахункiв.
Пiдхiд, що пропонуеться, можна побачити на рис. 1, який визначае структурну концепцш та технолопчну послщовнють функцiй щодо дослщжень проектiв на FS-стади в рамках запропоновано! моделi. При прийнятп рiшення про швестици пропонуеться провести динамiчний розрахунок економiчностi, тобто розрахунок рентабельност капiталовкладень з урахуванням чинника часу.
Як видно з рис.1, вхщш дат для моделi вартюного аналiзу проектiв визначаються i структуруються пщсистеми або компоненти, очiкуванi техшко-економiчнi показники (обсяг iнвестицiй, Тх розподiл, а також обсяг траншiв кредиту i т.п.).
Рис.1. Елементи запропонованоТ моделi BapTicHoro аналiзу npoeKTiB
Цi дaнi заносяться в шаблон модели наповнюючи його. Три верхых блоки визначають дeякi кepуючi впливи або обмеження. Серед них можна видтити: (i) виконуеться попереднм укрупнений РЕIТГ-aнaлiз [2] складових проекту з отриманням часових дiaгpaм; (ii) проводиться дeкoмпoзицiя компонент проекту з урахуванням фaктopiв життевого циклу; (iii) встановлюються пoпepeднi (oпopнi) cпiввiднoшeння мiж параметрами компонент.
Нacтупнi двi плки poзpaхункiв нaцiлeнi на результат i визначають процеси вepифiкaцiТ poзpaхункiв: первинного - "вщ верху - до низу" i повторного - "вщ низу - до верху". Така технолопя пов'язана з тим, що на нижнiх piвнях розрахунку кошторисноТ дoкумeнтaцiТ, при визнaчeннi натуральних одиниць ресурав, виникають проблеми цiлoчиceльнoтi i, в нacлiдoк цього, нeминучi зкруглення, що зрештою приводить до двох результат - oчiкувaнoгo i базового. У окремому випадку вони можуть ствпадати, хоч в переважнм бтьшосл вони piзнi i пoтpiбнo вести мову про мipу вiдмiннocтi i причини, що спонукали таку вщмЫнють.
Як результат, приймаеться вapiaнт, отриманий при розрахунку " вiд низу - до верху". Якщо ж piзниця poзpaхункiв досить велика, то пoтpiбнo виробити нoвi cтpaтeгiчнi ршення, тaкi як, наприклад, змiнa стввщношень компонент, тимчасовоТ зaлeжнocтi i т.д. Це природно породжуе бeзлiч терацмних вapiaнтiв, однак при цьому зростае якють i aдeквaтнicть такоТ моделк
Перейдемо до розгляду cутнocтi мoдeлi вapтicнoгo aнaлiзу (МВА), що пропонуеться. Для полтшення сприйняття oкpeмi поняття будемо тюструвати реальними прикладами з тeхнiкo-eкoнoмiчнoгo обгрунтування нaцioнaльнoгo ocвiтньoгo проекту Свтового Банку РeкoнcтpукцiТ та Розвитку, який розроблявся УкраТнською acoцiaцiею управлЫня проектами для Мiнicтepcтвa ocвiти УкраТни. Тим бiльшe, що цi приклади будуть найбтьш зpoзумiлi, ocкiльки описують зaгaльнoвiдoмi поняття ocвiтньoТ сфери, однак дан наводяться умoвнi.
Згщно з сьогодшшшми уявленнями в технологи проект менеджменту, невщ'емним iнструментом управлшня е план управлiння проектом (РМР). При оцшц доцiльностi iнвестицiй такий план ютотно полегшуе експертизу проекту i прийняття рiшення про швестицш [1].
Основу стандартного перелiку розд^в РМР становить структурний план проекту, в якому даеться проект iерархiчно, за рiвнями, де проект розбиваеться на пщсистеми, компоненти та елементи доти, поки на нижньому рiвнi не виникнуть прозорi структурнi одинищ що пiдлягають визначенню за якютю i кiлькiстю.
Вiдповiдно до цього, для кожного з проек^в необхщно побудувати WBS (Work Break-Down Structure) - декомпозицшну структуру проекту [2], з видтення компонент, Тх зв'язш, прiоритетiв i т.п. Така структура була розроблена i для осв^нього проекту, IT загальний вигляд, з урахуванням вартюного аналiзу, показана на рис. 2.
Така WBS-структура характерна для проектiв будь-якоТ природи, однак ТТ реалiзацiя для цiлей вартiсного аналiзу дозволяе побудувати единий гнучкий i динамiчний органiзм з необхщною декомпозицiею i узагальненою локалiзацiею шформаци на всiх рiвнях.
За шструментальний апарат реалiзацiТ запропонованого пщходу були вибранi бази даних електронних таблиць ECXEL для системи WINDOWS (рис.З). З урахуванням цього перейдемо до бтьш докладного розгляду структури самоТ моделi MBA.
Потрiбно вщм^ити, що базу даних моделi становить набiр шаблонiв типу Multy-Dimensoin, як в свою чергу розподiляються на шють видiв: компоненти, продукти, фактори життевого циклу, ресурси, зведен i детальнi кошториси,
а також допомiжнi тимчасовi графiки та графiки розумних штенсивностей. Пiдготовка кожного з шаблошв характеризуе собою певний етап роботи з моделлю вартiсного аналiзу. Таких етатв можна видiлити шiсть, i вони вiдбиваються на рис.З у виглядi зв'язкiв мiж шаблонами.
Осктьки кожний проект повинен бути нацтений на випуск будь-якого продукту або надання послуги, практично вс компоненти включають схожий перелiк продуктiв. Так, в проект "Розвиток нацiональноТ осв^и", що розроблявся для Мiнiстерства осв^и УкраТни, були визначенi наступнi продукти: (1) -подготовка i випуск навчальноТ лiтератури (пiдручник); (2) - закутвля бiблiотечноТ лiтератури, i модершза^я бiблiотек (бiблiотека); (3) - подготовка навчальних програм i курсiв, подготовка i перепiдготовка фахiвцiв; (4) - шформацшш технологи; (5) - центри сучасних техшчних засобiв навчання; (6) - оргашза^я контролю i тестування результат. Такий перелiк визначае основы прюритети розвитку системи, однак для рiзних проектiв такий перелiк може бути значно розширений.
З шшого боку, згiдно зi схемою деком петици проекту (рис.2), в ньому визначаеться деяка множина компонент, що беруть участь у виробництвi продук^в, i поглинаючi певнi частки витрат. Необхщнють вiдображення такоТ взаемодп призвела до побудови першого шаблона F1 (рис.З). У ньому вказуеться, як загальна вартють проекту розкладаеться за окремими продуктами i в свою чергу, який змют кожного з них в окремому компонент. Що ж стосуеться тих компоненпв, що видтяються в проекту то в ньому розглядалися такк реорганiзацiя мМстерства (Км1); розвиток загальноос&тшх шкл (Км2); перебудова системи профеайного утворення до р'вня св/'тових стандартie (КмЗ); розвиток вуз'тського утворення на основ шести базових вуз/'в (Км4); органзац/я управлння, координац/я i кооперац/я всередин проекту (Км5).
Декомпозищя шформацп в 1нтегрован1й модел1
Модель розвитку. Система управлЫня програмами розвитку
Модель розвитку портфелю проетв (багато-проектне управлЫня)
Модель управлiння проектом з точки зору мещфв реалiзацiT та нструментальних засобiв
iмiтацiйнi моделi проведення роб^ проекту (технологiчний рiвень)
Деталiзованi графiки технологiчних процесiв
Рис.2. Багаторiвнева структура завдань моделi проекту
Крмпрненти - продукти
Koмпoненти Прoдукти Км 1 Км 2 Км З Км 4 Км Продукт-1 G.16 8.64 2.4 G.816.8
Продукт-2 Фaктoри життeвoгo
Продукт-3
Продукт-4 Ф1 Ф2 ФЗ Ф4 Ф5 Ф6 Ф7 ФВ Ф9
Продукт-5 Продукт- G.3 G.8 1.6 2.56 G.4 7.52 G.8 G.8 1.12 16
Продукт-6 Продукт- G G.2 1.18 G.G5 G.G G.G75 G.77 G.G5 G.G7 2.5
РАЗОМ Продукт- 1.2 G.4 G.24 1.2 G G 2.64 1.52 G.8 8
Продукт- G G.4 G.9 G G.4 G.45 5.85 G.63 G.27 9
Продукт- G.7 G.3 G.47 G.7G G.G G.94 G.7G G.32 G.42 4.7
Продукт- 1.1 G.2 G.15 G.35 G G.15 1.5 G.75 G.75 5
3.3 2.4 4.54 4.87 1.G 9.135 12.2 4.G79 3.43
Ресурси (тис.дол.)
ПДНШГШЖШ7ТППШЕЗЗД
Ф9 465 976 1,17 82G 172
Ф8 542 9G7 1,54 1,G8 2G4
Ф7 1,88 2,G7 4,73 3,5В 614
Ф6 272 4,37 2,84 1,64 457
Ф5 В7 351 377 26G 54
Ф4 2ВВ 1,73 1,71 1,12 243
ФЗ 4В9 1,22 1,57 1,25 227
Ф2 274 67В 879 64В 124
Ф1 593 675 1.1Z. 88G 166K
,61
Зaгaльни Статп А ко Км 1 Итор Км 2 1ИС В Км 3 штга Км 4 IT i Км ч\
Облачна
Пiдручник
• • •
Навчання
Поточнi.
Разом +
Коштооис витоат за компонентами F5i
Статп витоат КипынсТь за роками Вартють за роками
1 _2 _3 _4 _5 Разо 2_ _3_ _4_ _5_
Обладнання It
...
ГИдручники г
... _t
Навчання t
...
»
Поточи! витр.
Разом
Г рaфiки
Обладнання
Навчання
Пeрeпiдготовкa
Витрaтнi
Поточн витрати
Видавництво
Консультацп
Програми
Сeртифiкaцiя
Контроль
Рис.З. Piзновид структури бази даних модeлi
Упрaвлiння прoектaми тa рoзвитoк вирoбництвa № 2 (2) 2000
28
n0Tpi6H0 зазначити, що формування кожного з шаблошв (рис.З) пов'язано з побудовою програми розрахунку в рамках середи ECXEL, ТТ настроюванням, установкою зв'язш i арифметичним розрахунком певних полiв таблицi.
Завершуючи формування першого етапу моделi MBA, переходять до визначення факторiв життевого циклу кожного з продуклв проекту. Результатом цього етапу е форми F1 та F2, а серед основних факторiв можна видтити наступнi: сертифiкацiя, побудова концепцИрозвитку, лцензування, тендери на закупвлю товар'в та обладнання, пдготовка опиав програм, орга^за^я виконання, залучення консультант'¡в, обмн фахiвцямu i т.п. Гнучкють i мобтьнють такого шаблону пщтримуеться програмою розрахунку, розробленою знов-таки для таблицк Слiд зазначити, що першi двi таблицi (F1 i F2) пов'язанi з вихiдними даними проекту, а ва наступнi, окрiм графiкiв iнтенсивностей, заповнюються автоматично, за результатами роботи розрахунш електронних таблиць. '
Наступний етап, другий - е найбтьш трудомютким з точки зору програмування i побудови програми розрахунку форми F3. Цей шаблон описуе наступний рiвень деталiзацiТ проекту i пов'язаний з обробкою двох попереднiх гюрм F1 i F2.
Сутгевiсть програми розрахунку F3 зводиться до вщбору кожного з Факторiв життевого циклу продуклв проекту i пiдсумовуванням множини вартост ожного з продуктiв за даним фактора на вартють того ж продукту в рамках певного компонента. Така сума визначае вмют верхнього лiвого осередку в F3 на перетин фактора Ф9 та компонента Км1. Система дозволяе встановлювати складне переплетення залежностi полiв рiзних шаблонiв. На основi такоТ залежност i сформована F3. Однак ва змiни будь-яких значень в F1 i F2 будуть автоматично внесет i в дану таблицю.
Змют наступного етапу (3), показаного на рис.З, дозволяе перейти до часового розподту витрат за проектом. За допомогою розробленоТ програми i на основi даних з форми F3 отримуемо загальний кошторис розподiлу витрат з деталiзацiею за групами i елементами витрат (F4).
При цьому кожний стовпець ^еТ форми описуе компонент проекту Км1 -Км5 i акумулюе iнформацiю за весь перюд життя проекту. На прикладi проекту, -цо розглядаеться, такий перюд - п'ять рош. Природно, що даний перюд може бути змшений в будь-яку з сторш (зменшення або збiльшення).
Подальшi три етапи (4-6) пов'язан з розрахунком вщ верху - до низу i вiд низу - до верху, про що мова йшла вище, i вони показанi на рис. 1.
Розглядаючи рiчний розрахунок компонентних кошториав (вiд верху - до низу), можна видтити цтюний зв'язок еташв 4 i 6. В свою чергу, четвертий етап вщiграе роль допомiжного. Його суть полягае в тому, що компоненти проекту зi саоТми елементами пов'язуються в технолопчну PERT мережу i за допомогою стандартних засобiв PERT-аналiзу проводиться побудова лшшних графiкiв -даграм Гантта. За такими дiаграмами i визначаються термiн початку i закшчення •Д тих або iнших витрат проекту. Дiаграми використовуються зрештою для оозрахунку рiчних кошторисiв за компонентами (шаблон F5). За допомогою програми розрахунку даноТ таблиц i графшв розподiлу iнтенсивностей витрат рис. 4), що накладаеться на перюд дм елеменлв, отримуемо вартiсть кожного компонента проекту за роками i елементами, що його становлять. Таю графки налаштовуються проектним менеджером i е гнучким шструментом отримання необхiдного результату. Так формуеться права частина таблиц F5. При розрахунку ж лiвоТ частини леТ ж таблицi (рис.З) виникають проблеми иточисельносп i зкруглення. Це пов'язано з розподтом вартосл за рiк (лiва
частина) на розцЫки (вартють одиницО i отриманням кiлькiсних характеристик потреби в конкретних елементах (наприклад, комп'ютери - 20 шт., а не 20,5 шт.).
Витрати на закутвлю обладнання
Витрати на навчання студенев
Рис.4. Графки основних розумних нтенсивностей витрат (в вщсотковому вiдношеннi по вертикалу по горизонталi - час)
Витрати на
переподготовку фахiвцiв
Витрати на витратн матерiали
Поточнi витрати
Видавн^ витрати
Консультацп фахiвцiв
Рис.4. Графки основних розумних iнтенсивностей витрат (продовження)
Така проблема виршуеться повторним перерахунком таблиц F5 злiва-чаправо, що приводить до автоматичного корегування правоТ частини, тобто вартостi.
Таким чином, можна було б отримати юнцевий результат розрахунку модели що нод^ в окремих випадках, i вщбуваеться. Але частiше наявним е честикування форм F4 i F5. Для усунення цього в бтьшосп випадюв необхiдно перейти до етапу 6 i виконати автоматичний перерахунок зведеного кошторису, тобто форми F4, де на перетин рядка «загалом» та стовпця «усього» маемо загальну вартють проекту.
При завершеннi цього етапу можна вести мову про отримання результату, основу якого складае форма F4 i безлiч форм F5. Природно, що для бтьш повного обгрунтування витрат проекту, в сам проект може бути введена додатково будь-яка з форм, включаючи допомiжнi графки та розрахунки, осктьки забезпечуеться вiдкритий характер схеми бази даних.
Зазначимо, що громiздкiсть цифр i розрахункiв в проектi в рамках даноТ статтi не дозволила в повнм мiрi вiдобразити змiст форм F4 i F5, i тому вони в^грають роль лише шаблоыв.
Проводячи подальший вартiсний аналiз одержаноТ iнформацiТ, в проектi можуть використовуватись порiвняльнi графiки i дiаграми. Вони використовуються при варiантному аналiзi i наочно показують спiввiдношення витрат мiж компонентами, що в свою чергу дозволяе виробляти рацюнальы »шення по управлЫню проектами вже на стадп попереднього аналiзу i обгрунтування.
У висновку зазначимо, що результати, вщбит в нижньому рядку форми F4. служать основою для побудови дiаграми руху грошових потокiв за проектом, _jo найбiльш важливо для обгрунтування траншiв кредитних коштiв в Ывестицмних проектах. Мова йде про графки грошового потоку (cash-flow), який -акож використовуеться в данм моделi MBA. Про такий графк згадувалося при оозглядi рис.1 в блоцi "результати".
Запропонована модель була використана при розробц реальних проетв та довела свою ефективнють на практицi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Морозов В.В. Креативн технологи розробки та прийняття р1шень в концентричному управлшы портфелем проектш // Шляхи пщвищення ефективност1 буд1вництва в умовах формування ринкових вщносин: Зб1рник наукових праць. Вип.8.- к.: КНУБА, 2000, с.44-49
2. Q.W.FIeming.J.M.Kopelman. 'The Earned Value" Cost Management Concept: Development of a Low-end Scalable Model. Proceedings of INTERNET, Norway, Oslo, 1999, vol.2,p.613.
3. Камалетдинов P.A., П1щенов C.B. Економтне обгрунтування в систем! управлшня проектами. Методичн аспекти. Proceedings of INTERNET, Moscow, 1996, p.298.
4. Йванович П. Прийняття ршень з ¡нвестицш в умовах невизначеносл// Мате-р1али м1жнародного симпоз1уму по управлшню проектами: Схщ- Захщ- Грань тисячолпъ.-1999, т.1. -C 105-109.
5. Сапожников П.С. Економтна модель управлшня проектами у нафтогозовш галуз1 // Матер1али м1жнародного симпоз1уму по управлшню проектами: Схщ- Захщ- Грань тисячолпъ.-1999, т.1. -C 160164.
6. Шап1ро В.О. та ¡н. Управл1ння проектами. -СПб.:"ДваТри'\ 1996.- 610с.
УДК 65.050
В.И. Шепель, И.А. Стариков
СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ ПРОЕКТАМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ И РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ
Рассматриваются вопросы формирования эффективной системы управления проектами реструктуризации и развития предприятий на основе отечественного научно-технического потенциала. Изложены - видение, миссия и стратегия создания украинской системы управления проектами реструктуризации предприятий. Рис. 1, ист. 3.
В процессе реструктуризации и формирования стратегических решений проектов развития предприятий проводится анализ деятельности предприятий в разных плоскостях (направлениях). Основными объектами анализа являются технологии, производственные процессы, бизнес-процессы предприятий, а также ресурсы, которые в них вовлекаются.
Источники развития производства возникают в результате взаимодействия двух групп факторов - внутренних и внешних.
К внутренним факторам относятся:
• ассортимент и/или номенклатура выпускаемой продукции или предоставляемых услуг;
• состояние производства (техническим, финансовым, экономическим, кадровым и т.п.);
• ключевые характеристики системы управления предприятием и мотивации персонала фирмы;
• система стратегического планирования и прогнозирования развития предприятия; система управления качеством и непрерывными улучшениями;
• общественная значимость фирмы для инфраструктуры региона (страны);
• социальная нагрузка на предприятие (социальные выплаты, уровень задолженности по заработной плате, социальная инфраструктура предприятия);
• общая культура управления производством и развитием.
• Внешние факторы определяются как:
• состояние рынка и сложившаяся конкурентная среда;
