CC BY
18
Посилання на статтю_
Рач В.А. Компетентнюне управлiння проектом на ochobí системно-динамiчноí моделi методу освоеного обсягу / В.А. Рач, В.А. Запорожченко, О.В. Бiрюков // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2006. - № 3(19). - С.54-63.___
УДК 005.8:005.94
В.А. Рач, В.А.Запорожченко, О.В. Бiрюков
КОМПЕТЕНТН1СНЕ УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТОМ НА ОСНОВ1 СИСТЕМНО-ДИНАМ1ЧНО1 МОДЕЛ1 МЕТОДУ ОСВОСНОГО ОБСЯГУ
Представлена модель причинно-наслiдкових зв'язюв методу освоеного обсягу, яка враховуе взаемозв'язки мiж традицiйними параметрами цього методу та взаемозв'язки мiж такими крт^альними показниками, як час, ягасть, витрати, задоволенiсть зацiкавлених сторiн. Запропоновано удосконалену модель компетенцп знань «Око» та метод визначення компетентной проектних менеджерiв при комп'ютерному тестуваннi, в основу якого покладено процедуру ранжування та попарного порiвняння прiоритетностi елемен^в знань в конкретно заданiй проектнм ситуацií. Рис. 6, табл. 1, дж. 14.
Ключовi слова: компетенцп, елементи знань, метод освоеного обсягу, структуры зв'язки.
В.А. Рач, В.А. Запорожченко, О.В. Бирюков
КОМПЕТЕНТНОСТНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ПРОЕКТОМ НА ОСНОВЕ СИСТЕМНО-ДИНАМИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ МЕТОДА ОСВОЕННОГО ОБЪЕМА
Представлена модель причинно-следственных связей метода освоенного объема, которая учитывает взаимосвязи между традиционными параметрами этого метода и взаимосвязи между такими критериальными показателями, как время, качество, затраты, удовлетворенность заинтересованных сторон. Предложена усовершенствованная модель компетенции знаний «Глаз» и метод определения компетентности проектных менеджеров при компьютерном тестировании, в основу которого положена процедура ранжирования и попарного сравнения приоритетности элементов знаний в конкретной заданной проектной ситуации. Рис. 6, табл. 1, ист. 14.
V.A. Rach, V.A. Zaporozhchenko, O.V. Biryukov
COMPETENCIVE PROJECT MANAGEMENT BASED ON SYSTEM-DYNAMIC MODEL OF THE EARNED VALUE METHOD
The model of causes-sequences relations of the earned value method accounting both its traditional parameters and parameters of time, quality, costs, and stakeholders' satisfaction is presented. The improved model of knowledge competency "The eye" and method to define project manager's competency by computer testing are suggested. The last one is based on ranging and couple comparing procedures in order to reveal priority of knowledge elements in definite project case.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
1
Постановка проблеми у загальному виглядi. Вщомо, що сусптьство, в якому необхщнють змш виникае частiше, отримуе бтьш динамiчний, конкурентоспроможний бiзнес [1, с. XVII]. Але це приводить до того, що життя стае бтьш бурхливим та напруженим i потребуе повного навантаження колективних можливостей, для того щоб справитися з потоком змш. Отриманню запланованих позитивних змш, пов'язаних зi стратепчним розвитком, сприяе застосування методологи управлшня проектами [2]. Сьогодш ця методолопя переходить на нову концепцш, яка базуеться на фенотиповш (майстернiй, професiйнiй) парадигмi i визначаеться як третя хвиля у менеджмент управлiння проектами [3]. Але цей перехщ вiдбуваеться бiльш на штуТ'тивному рiвнi, без необхщноТ' методолопчноТ пiдтримки.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш та видлення невиршеноУ частини загальноУ проблеми. Одним з найбтьш ефективних методiв, який широко використовуеться в практик ведення проектiв закордонними компашями, е метод освоеного обсягу [4]. Вш е потужним засобом не ттьки вимiру i оцшки проекту, а також iнструментом для реалiзацiТ зворотних зв'язкiв в межах управлшня проектами [5, с. 549].
Сьогодш в практику управлшня проектами вводиться компетентнюний пщхщ, який використовуеться i при оцшц професiйних знань проектних менеджерiв [6]. Цей пщхщ бтьш природно вщповщае фенотиповiй парадигмi розвитку методологи управлiння проектами. В основу компетентнюного пiдходу покладено тлумачення компетентност як набору знань, особистого ставлення, навичок i вiдповiдного досвiду, необхiдного для успiшного виконання певних функцш. При цьому знання розбит на три групи: технiчнi компетенци, поведiнковi компетенци та контекстуальнi компетенци. Але основною вимогою для компетентного проектного менеджера е його спроможнють оцшювати ситуацiю з урахуванням дектькох елементiв знань з рiзних груп компетенцш. На сьогоднi вiдсутнi формалiзованi методи i iнструменти, якi дозволяють допомогти проектному менеджеру вибрати там елементи i визначити «глибину» необхщносл Тх врахування.
Ця невирiшена проблема i визначила цшь проведення досл'дження -розробки модели яка б базувалася на методi освоеного обсягу i давала змогу урахувати при реалiзацiТ цього методу елементи знань, ям представленi в трьох групах компетенцш. Опису отриманих результат i присвячена ця стаття.
Виклад основного матер'тлу. Значн швидкоплиннi змiни, ям вiдбуваються в оточеннi сучасних проеклв, пiдвищення складностi проектiв за критерiем iнформацiйного навантаження роблять доцiльним застосування при моделюванн принципiв i методiв системно' динамiки [7]. Фiлософiя системно' динамки базуеться на припущены, що поведшка (або iсторiя розвитку в чаа) системи головним чином визначаеться ТТ iнформацiйно-логiчною структурою [8] (в термшах роботи [7] - системна структура). Другий аспект фтософи системно' динамки полягае в припущены, що систему бтьш ефективно представляти в термшах, ям лежать в основi ТТ потокiв, а не термшах окремих функцш. Методолопя системноТ динамки побудована так, щоб зробити можливим застосування на практик фiлософiТ розвитку (росту) [1, с. 57].
Основними принципами оргашзацп системноТ структури е таю положення [7, с. 52]:
- будь-як змши е результатом функцюнування динамiчних систем;
- ус змiни в системi обумовлеш «петлями зворотного зв'язку»;
- структура системи складаеться з двох тишв перемшних: рiвнiв (накопичувачiв системи) i темпiв (потокiв, якi викликають змшу рiвнiв).
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Технолопя CHCTeMH0-qMHaMi4H0ro моделювання поеднуе в co6i особливостi експериментального пiдходу i специфку застосування засобiв комп'ютерно'1 пiдтримки [9, с.138]. Вона носить послiдовно-iтерацiйний характер, який, з одного боку, зв'язаний з ч^ким порядком змши стадш i етапiв, а з шшого - з циклiчнiстю виконання окремих еташв.
Ключовим етапом системно-динамiчного моделювання е п'ятий - побудова концептуально!' моделi системи [9, с.140]. На цьому етап застосовуються рiзнi шструменти, якi дозволяють структурувати опис системно!' меж1, структури i взаемозв'язкiв. Найбтьш придатним iнструментом виявилися дiаграми причинно-наслiдкових зв'язкiв (когнiтивнi карти). Ця графiчна мова дозволяе легко вщобразити взаемозв'язки, якi важко передаються словами: непослщовш, нелiнiйнi, непостiйнi в час взаемовiдносини, якi здiйснюються iз затримкою i враховують суб'ективний фактор [1, с.36]. Крiм того, аналiз дiаграм дозволяе встановити наявнiсть в системi контурiв позитивних i негативних оборотних зв'язш, якi визначають характер поведшки системи [9, с.141].
На рис. 1 наведена запропонована авторами дiаграма причинно-наслщкових зв'язкiв, якi виникають при управлшш проектами на основi методу освоеного обсягу. Вщомо, що основними параметрами цього методу е [10, с. 581-582, 591]:
PV (BCWS) - бюджетна вартють роб^, що були заплановаш;
EV (BCWP) - бюджетна вартють роб^, що були виконаш;
AC (ACWP) - фактична вартють виконаних робщ
CV = EV-AC - вщхилення по вартост виконаних робiт;
SV = EV-PV - вщхилення вщ графiка виконання робщ
BAC - бюджетна вартють по завершенню;
EAC - оцшочна вартiсть по завершенню.
В дужках наведет абревiатури параметрiв старо!' верси' РМВоК 2000. Крiм цих параметрiв, використовують похiднi вiдноснi параметри, а саме [10, с. 582583]:
CVP = CV/EV - змша вартостi;
SVP = SV/PV - змша графка;
CPI = EV/AC - виконання по вартосл;
SPI = EV/PV - виконання по графку.
Цi параметри разом з BAC, EAC та термшом завершення проекту (Т) враховуються при визначенн задоволеностi зацiкавлених сторiн в ходi реалiзацiï проекту (в першу чергу замовника та швестора).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
3
Кон'юнктура ринку ресурав та ресурсн1
Ринкова варт1сть продукту проекту або його цштсть для оргатзацц
Рис.1. Д1аграма причинно-насл1дкових зв'язк1в, як1 виникають при управлшш проектами на
основ! методу освоеного обсягу
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Розглянемо бтьш детально д1аграму причинно-насл1дкових зв'язмв, яка по сут1 е моделлю методу освоеного обсягу. Ця модель також враховуе наявнють зв'язку м1ж елементами управлшського трикутника «варт1сть - час - якють», як1 на концептуальному р1вн1 описан! в робот1 [11] на приклад! осв1тн1х проект1в. Ц1 елементи е критер1альними показниками усшшносл виконання проекту разом з показником задоволеносл зац1кавлених стор1н проекту.
Перша петля вщображае нел1н1йн1 обороты зв'язки, як1 виникають в процеа реал1зац1Т проекту, шляхом виконання робгг, як1 передбачен1 WBS - структурою та граф1ком Гантту. Ямсна реал1зац1я процес1в виконання роб1т е причиною появи ямсного продукту (I навпаки). Запланована змша конф^ураци продукту проекту приводить до приросту освоеного обсягу який зростае м1рою приближення до отримання мнцевого продукту проекту. Поява вщхилень по вартост1 (С^, в1д граф1ка (SV) або (та) якосл приводить до необх1дност1 змши частини WBS -структури та граф1ка Гантту, як1 ще не реал1зовувались. Зм1ни приводять до необхщносл органiзацií як1сного виконання нових процеав. А дал1 цикл повторюеться.
Друга петля розкривае причинно-наслiдковi зв'язки появи ресурав для отримання якiсного продукту. За наявносл вiдхилень (СV, SV та якосл) в допустимих межах та обфунтованоТ i недостатньо великоТ рiзницi мiж оцiночною вартiстю по завершенню (ЕАС) та бюджетною вартiстю по завершенню (ВАС), а також вiрогiдного термшу завершення проекту (Т), як задовольняють зацiкавленi сторони, продовжуеться процес фшансування (з боку iнвестора та (або) замовника) в обсягах визначених бюджетом витрат по проекту (Р^. Це дозволяе продовжити придбання необхщних ресурав, ям використовуються для створення якюного продукту, що приведе до приросту освоеного обсягу.
Третя петля показуе появу причини виникнення вщхилення по вартосл, яке може бути зумовлене приростом фактичних витрат i 'х збтьшенням (АС). Саме рiзниця мiж освоеним обсягом (EV), фактичними витратами (АС) та бюджетом витрат (Р^ е основною причиною появи вщхилення по вартосл (С^ та вщхилення вщ графiка (SV).
Четверта петля вщображае прирют фактичних витрат за рахунок процеав, ям вщбуваються на ринку ресурсiв та внутршшх процесiв органiзацií, пов'язаних з ресурсними питаннями. Ринки (як i внутршш процеси оргашзаци) вiдслiдковують як попит на ресурси, 'х фактичну наявнють, так i iнфляцiйнi процеси. А це впливае на варлсть ресурав, що i приводить до приросту фактичних витрат пюля Тх придбання.
П'ята петля висв^люе причинно-наслiдковi зв'язки мiж ринком ресурсiв, ресурсними можливостями органiзацií ринком продукту проекту, цшнютю продукту проекту для органiзацií, фактичним станом реалiзацií проекту (СV, SV, якiсть, ЕАС, ВАС, Т), рiвнем задоволеностi зацiкавлених сторiн i прийняттям ршення про фiнансування проекту в необхщному обсязi, який визначено бюджетом проекту.
На вщмшу вiд вiдомих архетипiв - ямсних графiчних моделей, «дiаграм злтмв», типiчних динамiчних ситуацiй [9, с.147] в запропонованiй моделi виник новий тип перемшних. Вони вiдрiзняються тим, що юнуе декiлька послiдовних перемших (як рiвнiв, так i темтв), якi одночасно задiянi в рiзних петлях зворотного зв'язку. В цих умовах можна висунути гiпотезу про те, що рiвень (або темп) буде визначатися найбтьш слабким зв'язком з тих петель, в яких вш задiяний. Це значно ускладнюе математичний опис моделi за допомогою так званих системних рiвнянь (у виглядi диференцiальних рiвнянь одного i того ж типу) [12, с. 2]. Але виходячи з висновмв роботи [12, с. 9] для виявлення ямсних тенденцш функцiонування системи «... суттевим е не слльки точне кiлькiсне
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
5
визначення уах параметрiв моделi, скiльки правильне урахування причинно-наслiдкових зв'язкiв системи». З цих мiркувань та поставлено' мети дослщження необхiдно визначитися з мютом розташування в моделi трьох титв компетенцiй.
Кожен з тишв компетенци мае свое призначення. Так, техшчна компетенцiя призначена для опису основоположних елеменлв знань у сферi управлiння проектами. Вони мають назву «твердi складовi». Поведiнкова компетенцiя слугуе для опису особистих елемен^в знань у сферi управлiння проектами i включае вiдношення i навички менеджера проекту. А контекстна призначена для опису елеменлв знань про побудову вщносин з оргашза^ями лiнiйного типу, а також спроможнють менеджера проекту функцюнувати в органiзацiях проектного типу.
Виходячи з цього техшчш та поведiнковi компетенци доцiльно розташувати так, щоб вони переакали як можна бтьше петель зворотних зв'язмв. Техшчш компетенци в найбiльшому обсязi виявляються пiсля прийняття рiшення про фшансування, а поведiнковi - пiд час появи шформаци про вiдхилення ходу реалiзацil проекту вiд запланованого сценарш. Вiдносини мiж проектом i оргашза^ею в першу чергу виникають пщ час вирiшення ресурсних питань i визначення цiнностi продукту проекту для оргашзаци. Тому контекстуальнi компетенци доцтьно розташувати на початку виходу четвертой та п'ято!' петель з кола шших петель. Таке розташування ттьки пiдкреслюе прiоритет ^еУ, чи шшоТ компетенци в рiзнi часи реалiзацiТ проекту. Але в кожнiй конкретнш ситуацiТ одночасно виявляються усi компетенци i Тх елементи знань, бо з рiзним ступенем важливостi.
Для того щоб бтьш наочно уявити тi елементи знань з рiзних груп компетенцiй, якi рекомендовано враховувати при розглядi конкретного елемента знань, проведемо удосконалення моделi знань «Око», рiвномiрно розташувавши усi елементи знань по колу, яке окреслюе зшицю ока (рис. 2). В техшчш компетенци не включено два елементи: запуск проекту та закриття проекту. Вони належать до фаз життевого циклу проекту. Тому, на нашу думку, ц елементи знань визначають (образно кажучи) рiзний кут зору на проект i його проблему. В таблиц 1 наведен умовш позначення усiх компетенцiй, якi увшшли в удосконалену модель знань «Око».
Таблиця 1
Елементи знань з управлшня проектами, якi згрупованi за трьома напрямками
компетенцш
№ Компетенци \ Тх Елементи знань
п/п позначення Позначення Назва
1 Техн1чн1 1 Усп1шнють управлшня проектом
2 ( • ) 2 Зац1кавлен1 сторони
3 3 Вимоги та завдання проекту
4 4 Проектний ризик та можливост1
5 5 Якють
6 6 Проектна орган1зац1я
7 7 Робота команди
8 8 Вир1шення проблем
9 9 Структури проекту
10 10 Задум та пщсумковий продукт проекту
11 11 Час та фази проекту
12 12 Ресурси
13 13 Витрати та ф1нанси
14 14 Закуп1вл1 та контракти
15 15 Зм1ни
16 16 Контроль та зв1тн1сть
17 17 1нформац1я та документац1я
18 18 Комун1кац1я
6 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
19 Поведiнковi (♦) 1 Лщерство
20 2 Участь i мотива^я
21 3 Самоконтроль
22 4 Упевненють в ^6i
23 5 Розрядка
24 6 Вщкритють
25 7 Творчють
26 8 Орieнтацiя на результат
27 9 Продуктивнють
28 10 Узгодження
29 11 Переговори
30 12 Конфл^и i кризи
31 13 Надмнють
32 14 РозумЫня цiнностей
33 15 Етика
34 Контекстуальы 1 Проектно-орieнтоване управлiння
35 (А) 2 Програмно-орieнтоване управлiння
36 3 Портфельно-орieнтоване управлiння
37 4 Здiйснення проектiв, програм i портфелiв
38 5 Постiйна органiзацiя
39 6 Пiдприeмницька дiяльнiсть
40 7 Системи, продукти i технологií
41 8 УправлЫня персоналом
42 9 Здоров'я, безпека, охорона прац i зовнiшнього середовища
43 10 Фiнанси
44 11 Юридичн аспекти
3
4 5 6 7 8
2 * * * * 4
9
1
► - '4
► «
1 ♦
1 ♦
1 Ошибка! Ошибка
ц ♦ связи.
7 •
6
5
3
4
• 5
Техшчш
... • 6
компетенцп
Technical • 7 competences «
8
1 1 1 1
Рис. 2. Удосконалена модель знань «Око» "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
2
8
9
7
На рис. 3, 4 як приклад вiзуально представлен зв'язки, ям рекомендовано врахувати при розглядi елементiв знань «Зацкавлеш сторони» (технiчнi компетенци) та «Погодження» (поведiнковi компетенци). Як бачимо, удосконалена модель знань «Око» реалiзувала головы переваги моделей, ям вщображеш графiчною мовою: загальнодоступнiсть, однакове розумшня спецiалiстами рiзних профiлiв, велика шформацшна eмкiсть [13, с. 7].
В реальнш практицi одночасно розглядаеться м^мум два елементи знань. На рис. 5 вiзуально представлена ця ситуа^я. З точки зору системностi та з урахуванням значення числа Ельштейна, ктькють одночасно утримуваних складних об'еклв, до яких слiд вiднести елементи знань, може бути 4±1. На рис. 6 представлена модель п'яти елеменлв знань, ям одночасно розглядаються з позначенням бiнарних зв'язмв, якi рекомендовано враховувати при цьому. Як бачимо, реально таку систему сприйняти i керувати нею неможливо.
В останнш верси РМВоК зазначено, що «Гарна практика не означае, що описан знання повинш завжди однаково застосовуватись в усiх проектах. Можливють Тх застосування для кожного конкретного проекту визначаеться командою управлшня проектом» [14, с. 3]. Але як це зробити, як визначити, що потрiбно враховувати i як потрiбно враховувати - залишаеться невиршеною проблемою в галузi управлiння знаннями в проектах.
елеменпв знань «Зац1кавлен1 сторони» (техн1чн1 компетенци)
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
елементв знань «Погодження» (повед1нков1 компетенц1Т)
Рис. 5. Граф1чне зображення зв'язк1в при одночасному розгляд1 елемент1в знань «Зацкавлеш сторони» (техн1чн1 компетенц1Т) та «Погодження» (повед1нков1 компетенц1Т)
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19) 9
Рис. 6. Графiчне зображення зв'язюв при одночасному розглядi п'яти елементiв знань
Якщо розглянути наведену модель з точки зору визначення компетентност проектних менеджер1в п1д час сертифкаци, то постае питання можливост1 об'ективного, правильного оцшювання визначення важливих зв'язк1в для конкретно! ситуаци, яку описано в завданн1 для сертифкаци. На нашу думку, для цього можливо використовувати процедуру ранжування в умовах урахування р1зноТ кшькосп зв'язк1в. Наявн1сть у вщповщях проектних менеджер1в едино! лопки переваги конкретного зв'язку при попарному анал1з1 ус1х можливих зв'язк1в може бути одним з критерив оцшки Тх компетентност1 при комп'ютерному тестуванш. Важливою е необх1дн1сть врахування психолопчних особливостей ос1б, як1 сертиф1куються, та Тхнього фактичного ф1зичного стану. На сьогодн поки що в1дсутн1 так1 методи та засоби комп'ютерного тестування та оцшювання.
Висновки. На пщстав1 описаних результат1в досл1дження можна зробити так1 висновки.
1. В умовах виникнення частих змш, пов'язаних з1 стратег1чним розвитком оргашзаци, доц1льно застосовувати методолопю управл1ння проектами.
2. Управлшня проектами доц1льно реал1зовувати, застосовуючи метод освоеного обсягу.
3. Динам1зм змш оточення проект1в передбачае наявн1сть адекватних моделей до яких можна вщнести запропоновану причинно-наслщкову д1аграму методу освоеного обсягу.
4. Д1аграма враховуе не ттьки взаемозв'язки м1ж традиц1йними параметрами методу освоеного обсягу, а I взаемозв'язки м1ж такими критер1альними показниками, як час, якють, витрати, задоволенють зац1кавлених стор1н.
5. Встановлено появу нових тишв елемент1в в причинно-наслщкових д1аграмах, як1 в1др1зняються посл1довн1стю находження одночасно у дектькох петлях зворотного зв'язку.
10
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
6.Запропоновано удосконалену модель компетенци знань «Око», яка повнютю вщповщае вимогам до вiзуальних моделей.
7. Встановлено неможливють практичного урахування рекомендованих зв'язш мiж елементами знань як при управлшня проектами, так i при сертифкаци.
8. Запропоновано метод визначення компетентност проектних менеджерiв при комп'ютерному тестуваннi, в основу якого покладено процедуру ранжування та попарного порiвняння прюритетносп елементiв знань в конкретно заданш проектнiй ситуаци.
Л1ТЕРАТУРА
a. Сенге П., Клейнер А., Робертс М. Танец перемен: новые проблемы самообучающихся организаций. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2003. - 624 с.
b. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С., Захаров А.М. Модели и методы стратегического развития быстрорастущих организаций // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць Схщноукра'шського нацюнального уыверситету 1мен1 Володимира Даля. Вип. 1(17). - Луганськ: ВАТ "Пол1принт", 2006. - С. 5-13.
c. Товб А.С., Ципес Г.Л., Михеев В.Н. Тенденции развития современного менеджмента проектов. Что показали всемирные конгрессы IPMA по управлению проектами и поток "Управление Проектами" Всероссийских Конференций ФОСТАС "Стандарты в проектах информационных систем"? // Материалы Ill Международной конференции " Теория и практика управления предприятием". - К.: Supremum, 2004. - С. 73-78.
d. Quentin W. Fleming, Joel M. Koppelman: Earned Value Project Management. Second edition. Project Management Institute, 2000. - 224 p.
e. Управление проектом. Основы проектного управления: Учебник / Кол.авт.: Под ред. М.Л. Разу. - М.: КНОРУС, 2006. - 768 с.
f. ICB - IPMA Competence Baseline, Version 3.0, International Project Managements Associations. - 2006. - X, 200 p. // www.ipma.ch.
g. Форрестер Д. Мировая динамика. - М.: ООО "Издательство АСТ"; СПб.: Terra Fantasto, 2003. - 379 с.
h. Статьи экспертов и сотрудников фирмы ТОРА-Центр. // http://www.uprav.biz/materials/management/view/3029.html?next=5. Дата входу на сайт 24.04.2006 р.
i. Биткова Т.В., Иванов С.Н. Экономическое моделирование. http://www.econom.univ.kiev.ua/files/books/Text_part4.pdf. Дата входу на сайт 24.04.2006 р.
j. Kerzner H. Project management: a systems approach to planning, scheduling and
controlling / New Jersey: John Wiley and Sons, Ina, Hoboken. - 2003. - 891 p. k. Рач В.А., Борзенко-М|рошыченко А.Ю. Контроль i мошторинг з реалiзацií осв^ых проек^в // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць Схщноукра'шського нацюнального уыверситету iменi Володимира Даля. Вип. 2(14). -Луганськ: ВАТ "Полтринт", 2005. - С. 72-81. l. Махов С.А. Математическое моделирование мировой динамики и устойчивого развития на примере Форрестера. Отчет по проекту № 04-01-00510 Российского фонда ментальных исследований. - М.: ИПМ им. М.В. Келдыша РАН, 2005. - 27 с. m. От системы мышления к эффективному производству: Справочник менеджера / Под
ред. В.А. Лисичкина. - М.: Ассоциация делового сотрудничества, 1990. - 371 с. n. Руководство к своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK). Project Management Institute, 2004. - 389 с.
Стаття надмшла до редакцп 03.07.2006 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
11
