Методи управління бюджетними ризиками при будівництві складних енергетичних об'єктів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Посилання на статтю_

Данченко О.Б. Методи управлшня бюджетними ризиками при будiвництвi складних енергетичних об'екпв / О.Б. Данченко, 1.1. Оберемок, О.М. Донець // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2004. - № 3(11). - C.58-66_

УДК 332.528

О.Б. Данченко, 1.1. Оберемок, О.М. Донець

МЕТОДИ УПРАВЛ1ННЯ БЮДЖЕТНИМИ РИЗИКАМИ ПРИ БУД1ВНИЦТВ1 СКЛАДНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ'СКТ1В

Видтеы найб1льш важлив1 бюджеты ризики в проектах буд1вництва складних енергетичних об'екпв. Розглянут основн1 методи управл1ння бюджетними ризиками проекту. Запропонований протиризиковий метод управлЫня бюджетуванням. Рис. 1, дж. 7.

Ключов1 слова: управлЫня, бюджетування, ризики, проект.

Е.Б. Данченко, И.И. Оберемок, О.Н. Донец

МЕТОДЫ УПРАВЛЕНИЯ БЮДЖЕТНЫМИ РИСКАМИ ПРИ СТРОИТЕЛЬСТВЕ СЛОЖНЫХ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ

Выделены наиболее важные бюджетные риски в проектах строительства сложных энергетических объектов. Рассмотрены основные методы управления бюджетными рисками проекта. Предложен противорисковый метод управления бюджетированием.Рис. 1, ист. 7.

O.B. Danchenko, I.I. Oberemok, O.M. Donec

METHODS OF BUDGET RISK MANAGEMENT IN BUILDING COMPLEX POWER OBJECTS

The most important budget risks in building complex power objects are allocated. The basic methods of budget risk management are considered. Anti-risk method of budgeting management is offered.

Постановка проблеми. Сучасне буфвництво складних енергетичних об'екпв характеризуемся нестабтьнютю фшансування цих проеклв. Як показуе досвщ, затримки в будiвництвi ХмельницькоТ й РовенськоТ АЕС, ^вденно-Украшського енергокомплексу пов'язаш з недостатшм i ненадшним фшансуванням робгг на цих об'ектах.

Найбтьш ютотним джерелом появи ризиш та невизначеностi при будiвництвi е складнiсть цих проектiв, велика ктькють робiт, наявнiсть рiзних варiантiв технологи виконання робiт.

Сучаснi методи управлшня бюджетуванням проек^в в недостатнш мiрi враховують на етапi планування бюджету вплив проектних ризиш, як призводять в процесi реалiзацiТ проекту до перевищення бюджету будiвництва.

Анал'з ocmaHHix досл'джень. В результат появи ризиш виникають численнi, непередбаченi й незапланован змiни в реалiзацiТ проекту, що значно впливае на вартють проекту будiвництва. 1снування даноТ проблеми вщомо

1

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

давно. З кшця 60-х до середини 70-х рош була спроба розвитку методiв стохастичного планування на базi аткових графiкiв. Однак цi методи не знайшли практичного застосування, одшею з причин чого була неприйнятнють самоТ постановки, тому що кожний плануючий намагаеться виявити невизначеностi на раншх стадiях проекту й знайти пiдходящi альтернативи [1].

Традицiйнi пщходи до рiшення проблем планування бюджету в умовах УкраТни спрямованi на штеграцш процесiв проектування й планування в проектк До найбiльш ефективних пiдходiв можна вiднести метод усунення невизначеност та пiдвищення iнформативностi розробниш проекту [2]. Однак дуже важко переглянути всi можливi ситуаци, що виникають на будiвельному майданчику, тому що бу^вельне виробництво е процесом, що слабко формалiзуеться та залежить як вщ мiнливих цiн на матерiально-технiчнi ресурси, так i вщ взаемозв'язку керiвництва бу^вельноТ' оргашзацп з керiвництвом замовника, вiд природних умов i т.i.

Формулювання цлей статт'1. Для боротьби з невизначенютю та ризиками пропонуеться пщвищити ефективнiсть систем управлшня ризиками в проектах будiвництва складних енергетичних об'ектiв. Однак цей пщхщ вимагае розробки нових методiв i моделей керування бюджетними ризиками, що виникають у ходi реалiзацiТ проектiв будiвництва, якi можуть усшшно використатися в умовах УкраТни.

Бюджет проекту школи не буде точним, не буде вщображати ваеТ' специфки дiяльностi в таких складних проектах, якими е проекти буфвництва АЕС, ТЕС, ГЕС. Тим бтьше в нестшкш економiчнiй, полiтичнiй, законодавчiй базi УкраТни [3].

Тому ставиться завдання аналiзу iснуючих методiв i засобiв управлiння ризиками при бюджету ванн та розробки нових методiв i засобiв управлiння гнучким бюджетуванням проеклв, якi дозволяють розробити бюджет, максимально наближений до поточних умов бу^вництва.

Виклад основного матер'тлу. Процес енергетичного буфвництва пщвладний багатьом подiям, як важко прогнозуються й найчастiше мають iмовiрнiсну або незалежну вiд виконавця природу. Складнють i специфiчнi особливост енергетичного будiвництва визначають вплив на проект буфвництва факторiв невизначеностi й ризику.

Тому в ходi реалiзацiТ проектiв будiвництва обов'язково виникае безлiч рiзних змiн. Всi вони пов'язаш з подiями, iмовiрнiсть настання яких менше одиницi. Вплив таких подш на енергетичний проект, в основному, негативний. бдиний спосiб боротьби з ризиками - намагатися Тх прогнозувати й намагатися зробити доступною максимум шформаци про кожний ризик.

Проведена робота по аналiзу та виявленню найбтьш важливих ризикiв, що приводять до змiн у бюджетi проекту. На основi обробки даних, ям накопиченi за перiод з 1985 по 2001 рк в управлшш будiвництвом Пiвденно-УкраТнського енергокомплексу були виявлеш основнi види й фактори ризиш [4]. Результатами настання ризикованих подш стали додатковi фiнансовi витрати при буфвництвк

Будемо називати такi ризики бюджетними:

- ризик, що виникае через недоодержання кош^в;

- ризик, пов'язаний з оплатою неврахованих обсяпв роб^, появою нових робщ

- ризик, пов'язаний з пщвищенням рiвня заробiтноТ плати;

- ризик, пов'язаний зi змiною ринкових цiн на матерiально-технiчнi ресурси (МТР) i устаткування;

2

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

- ризик, пов'язаний зi збтьшенням витрат на виробнич^ транспортнi, обслуговуючi операци.

Аналiз ризикiв проектiв будiвництва складаеться з двох видiв: якiсного i кiлькiсного.

Особливiстю методiв аналiзу ризику е використання iмовiрнiсних понять i статистичного аналiзу. Це вiдповiдае сучасним мiжнародним стандартам i е досить трудомютким процесом, що вимагае пошуку й обробки великих обсягiв ктькюно'Т шформаци.

Розрiзняють двi групи пiдходiв до аналiзу ризикiв:

- аналiз чутливостi й сценарiТв,

- оцшка ризикiв, що може бути проведений з використанням рiзноманiтних ймовiрносно-статистичних методiв.

Як правило, використаються послiдовно обидва пщходи - спочатку перший, по™ другий. Причому перший е обов'язковим, а другий - досить бажаним, особливо, якщо розглядаеться великий проект iз загальним обсягом фшансування понад один мтьйон доларiв.

Аналiз чутливосп ризикiв складаеться в порiвняльному аналiзi впливу рiзних факторiв проекту буфвництва на ключовий показник проекту, а саме, бюджет. Найбтьш рацюнальна послщовнють проведення аналiзу чутливостi:

1. Вибiр ключового показника ефективностi - бюджету проекту бу^вництва.

2. Вибiр факторiв, якi е факторами ризику:

- ринковi фактори - цiни на МТР та устаткування;

- компоненти проекту - новi роботи;

- рiвень зароб^ноТ плати;

- вартють виробничих, обслуговуючих, транспортних операцiй;

- вартють додаткових роб^ проекту;

- недостатне швестування.

3. Встановлення номшальних i граничних (нижнiх i верхшх) значень факторiв ризику, вибраних на другому кроцк

4. Розрахунок ключового показника (бюджету) для вах обраних граничних значень факторiв ризику.

5. Побудова графка чутливостi для вах фaкторiв ризику.

Анaлiз чутливостi вщбуваеться при "послщовно-одиничному" змiнi кожноТ змшноТ: тiльки одна зi змiнних мшяе значення, на основi чого перераховуеться нове значення використовуваного критерш (бюджету проекту). Полм оцiнюеться процентна змша критерiю в порiвняннi з базисним випадком i розраховуеться показник чутливосл, що являе собою вiдношення процентноТ змiни критерiю до змiни значення змшно'Т на один вiдсоток (так названа еластичнють змiни показника). У такий же споаб обчислюються показники чутливост по кожнiй з шших змiнних.

Анaлiз чутливостi - найпрослший i тому нaйбiльш використовуваний ктькюний метод дослiдження ризикiв. Однак у його простой криються деякi недолги: по-перше, цей метод е експертним, тобто рiзнi групи експертiв можуть одержати рiзнi результати; по-друге, у ходi aнaлiзу чутливостi не враховуеться зв'язок (кореля^я) мiж змiнювaними змшними.

Цiль aнaлiзу чутливостi - виявити найважливш фактори, так нaзивaнi "критичн змшш", здaтнi нaйбiльше серйозно вплинути на проект i перевiрити вплив послщовних (одиночних) змiн цих фaкторiв на результати проекту. У теорГТ експерименту aнaлiз чутливостi називають однофакторним aнaлiзом. Результати проведеного рaнiше якюного aнaлiзу ризикiв проекту е базою, фундаментом при вiдборi фaкторiв для ктькюного aнaлiзу.

3

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

Аналiз ризиш проектiв будiвництва роздiлимо на два види, що доповнюють один одного: якюний i кiлькiсний.

Якюний аналiз е порiвняно простим, його основне завдання - визначити фактори ризику, а також установити потенцшш област ризику.

Ктькюний аналiз - чисельне визначення розмiрiв окремого ризику й ризику проекту в цтому.

Ктькюна оцiнка доцiльностi ухвалення ршення в умовах ризику фунтуеться на наступних критерiях:

- рiшення, прийнят в ситуаци ризику, будемо оцшювати з погляду ймовiрностi одержання передбачуваного результату й можливого вiдхилення вщ нього. Найкращим варто вважати те ршення, ризик реалiзацiТ якого менше в порiвняннi з iншими варiантами;

- потрiбно оцiнювати витратну сторону ризикового ршення. Кращим буде той варiант рiшення, що вимагае менших витрат на здiйснення в порiвняннi з витратами на здiйснення шших варiантiв.

Методами кiлькiсного аналiзу е статистичний, анал^ичний, метод експертних оцшок, аналiз доцiльностi витрат i метод аналогш.

Метод аналогiй складаеться в аналiзi всiх наявних аналогiчних проеклв у минулому з метою розрахунку ймовiрностей виникнення втрат. Якщо будiвельна фiрма припускае реалiзувати проект, аналопчний уже завершеним проектам, то для розрахунку рiвня ризику проекту можна побудувати так названу криву ризику на пiдставi наявного статистичного матерiалу. 1з цiею метою встановлюються област ризику, обмеженi нижньою й верхньою границями загальних втрат.

Метод моделювання Монте-Карло являе собою синтез методiв аналiзу чутливост й аналiзу сценарив. Це складна методика, що мае ттьки комп'ютерну реалiзацiю. Результатом такого аналiзу виступае розподiл ймовiрностей можливих результатiв проекту.

Спочатку вiдповiдно до методу iмiтацiТ необхiдно визначити функци розподiлу кожноТ змiнноТ, що робить вплив на формування бюджету. Як правило, припускають, що функ^я розподту е нормальною, i отже, для ТТ завдання необхiдно визначити математичне очкування й дисперсiю.

Пiсля визначення функци розподту можна застосовувати процедуру Монте-Карло. Алгоритм методу iмiтацiТ Монте-Карло:

Крок 1. За допомогою статистичного пакета, виходячи з iмовiрнiсноТ функци розподту випадковим образом, вибирають значення змшноТ.

Крок 2. Обране значення випадковоТ величини поряд зi значеннями змшних, якi е екзогенними змшними, використовують при розрахунку бюджету проекту.

Кроки 1 i 2 багаторазово повторюють, наприклад 1000 разiв, i отриманi 1000 значень бюджету проекту використовують для побудови щтьносп розподту значень бюджету з його математичним очкуванням i стандартним вщхиленням.

Далi визначають мiнiмальне й максимальне значення критичноТ змiнноТ, тобто встановлюють межi коливання, а для змшноТ з покроковим розподтом - i iншi значення, що приймаються нею. Межi варiювання змiнноТ визначають виходячи iз усього спектру можливих значень.

За минулими спостереженнями за змшною можна встановити частоту, з якою та приймае вщповщш значення. У цьому випадку iмовiрнiсний розподт е той же самий частотний розподт, що показуе частоту появи значення у вщносному масштабi (вщ 0 до 1). lмовiрнiсний розподiл регулюе ймовiрнiсть вибору значень iз певного штервалу. Вiдповiдно до заданого розподту модель оцшки ризикiв вибирае довтьш значення змшноТ. До розгляду ризиш малося на уваз^ що змшна приймае едине певне значення з iмовiрнiстю, рiвною 1. I через

4

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

едину ггерацш po3paxyHKiB виходить однозначно певний результат. У рамках моделi iмовiрнiсного аналiзу ризикiв проводиться велика ктькють iтерацiй, що дозволяють установити, як поводиться результативний показник (у яких межах коливаеться, як розподтений) при пщстановц в модель рiзних значень змшно!' вiдповiдно до заданого розподту.

Проведення розрахункових iтерацiй е повнютю комп'ютеризованою частиною аналiзу ризикiв проекту. Для гарно!' репрезентативно!' вибiрки звичайно бувае досить 200-500 iтерацiй. У процеа кожно'1 iтерацiï вiдбуваеться випадковий вибiр значень ключових змiнних зi специфiкованого iнтервалу вiдповiдно до iмовiрнiсних розподiлiв i умов кореляцiï. Полм розраховуються й зберiгаються результативнi показники (бюджет).

Завершальна стадiя аналiзу проектних ризиш - штерпрета^я результатiв, зiбраних у процесi iтерацiйних розрахункiв. Результати аналiзу ризикiв представляють у виглядi профiлю ризику, що графiчно показуе ймовiрнiсть кожного можливого випадку (iмовiрностi можливих значень результативного показника).

При аналiзi бюджетних ризикiв доцiльно одночасно дослщжувати й можливостi ïхнього зниження. Це може бути досягнуте за допомогою резервування засобiв на покриття непередбачених витрат, а також резервування часу та МТР.

Для визначення первюних сум на покриття непередбачених витрат, переоцшки |'х у процеа роботи над проектом i уточнення сум резерву майбутшх проеклв на основi фактичних даних можуть використатися методи якюного й кiлькiсного аналiзу ризику.

При визначеннi суми резерву на покриття непередбачених витрат необхщно враховувати точнють первiсноï оцiнки вартост проекту i його елементiв залежно вщ етапу проекту, на якому проводилася ця оцшка.

Точнють оцшки вартост проекту впливае на розмiр резерву на покриття непередбачених витрат. Ретельно розроблена оцшка непередбачених витрат зводить до м^муму перевитрату кошлв. Визначення структури резерву на покриття непередбачених витрат може вироблятися на базi одного iз двох пiдходiв.

При першому пiдходi резерв дтиться на двi частини: на загальний i спе^альний. Загальний резерв повинен покривати змши в кошторисi, добавки до загально'1 суми контракту та ^i аналогiчнi елементи. Спецiальний резерв мютить у собi надбавки на покриття росту цш, збiльшення витрат по окремих пози^ях, а також на оплату позовiв по контрактах.

Багато практиш вважають, що надбавки на покриття росту цш повинн враховуватися окремо вiд непередбачених витрат. Це особливо актуально, коли контракти передбачають змшу умов платежу або перегляд умов контраклв вiдповiдно до поточних шдешв шфляци'.

Другий пщхщ до створення структури резерву припускае визначення непередбачених витрат по видах витрат, наприклад, на зароб^ну плату, матерiали, субконтракти.

Будемо використати другий пщхщ створення резерву.

Подальше уточнення розмiрiв непередбачених витрат вимагае встановлення взаемозв'язку з елементами WBS-структури роб^ на рiзних ïï рiвнях, у тому числк на рiвнi комплешв робiт. Перевага такого детального подту робiт полягае в тiм, що вш допомагае придбати досвiд i створити базу даних корегування непередбачених витрат.

5

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

Цей шдхщ забезпечуе достатнiй контроль за непередбаченими витратами, однак необхiднiсть використання для цього великого обсягу даних i оцшок дозволяе застосовувати його ттьки для вщносно невеликих проек^в.

Резерв на неnередбаченi витрати визначаеться ттьки по тим видам витрат, ям ввiйшли в первiсний кошторис.

У загальному випадку резерв може використатися для наступних цтей:

- видтення асигнувань для знову виявлених робщ

- тимчасове формування бюджету з урахуванням роб^, для яких необхщш асигнування ще не видтеш;

- компенсацiя непередбачених змiн рiвня заробiтноï плати;

- компенсацiя непередбачених змш цiн на матерiально-технiчнi ресурси;

- компенса^я непередбачених змiн накладних витрат, виникаючих в ходi роботи над проектом.

Пюля виконання роботи, для яко' видiлений резерв на покриття непередбачених витрат, можна зрiвняти плановий i фактичний розподiл непередбачених витрат, i на цш основi визначити тенденцiï використання непередбачених витрат до завершення проекту. При цьому невикористана частина видтеного резерву на покриття непередбачених витрат може бути повернена в резерв проекту.

Визначення структури резерву на покриття непередбачених витрат будемо робити на базi шдходу, що припускае визначення додаткових витрат по видах затрат: на заробггну плату, матерiали, накладш витрати. Резерв визначаеться ттьки по тих видах затрат, ям ввшшли в початковий бюджет.

Бюджет буфвництва складних енергетичних об'ек^в являе собою загальну суму капггальних вкладень:

Б = Бмат + РЕЗмат + Бпр + РЕЗпр + Бнв + РЕЗнв + РЕЗроб + РЕЗшв,

де Б - бюджет буфвництва;

Бмат - витрати на придбання МТР та обладнання;

Бпр - витрати на оплату прац пра^вникам;

Бнв - накладш виробничi витрати;

РЕЗмат, РЕЗпр, РЕЗнв, РЕЗроб, РЕЗшв - додатковi резерви на матерiали, зароб^ну плату, накладш витрати, додатковi роботи, недостатне швестування вщповщно.

Бюджет бу^вельних i монтажних роб^ складаеться з суми прямих i накладних витрат [5,6]. Прямi витрати пов'язаш безпосередньо з виконанням буфвельно-монтажних роб^. Накладш витрати, призначеш для оргашзаци, управлiння та обслуговування буфвельного виробництва, на вiдмiну вiд прямих витрат, не пов'язаш безпосередньо з виконанням буфвельно-монтажних роб^ i вщбивають витрати на створення необхiдних умов для нормального функцюнування процесу бу^вельного виробництва.

Резерв призначений для компенсаци вартостi тих робiт i витрат, ям не завжди можна передбачити у процес планування, якi можуть виникнути внаслiдок появи ризикованих подш на вах етапах життевого циклу проекту. Резерв мае бути таким, щоб вш м^ забезпечити виконання проекту без додатково' грошово' допомоги. Розмiр резерву коштiв необхiдно обчислювати для кожного з трьох видiв бюджету.

Для бюджету матерiалiв метод розрахунку резерву полягае в прогнозуванш цш та курсiв валюти. Прогноз цш здiйснюеться на основi аналiзу тенденцiй динамiки оптових i роздрiбних цiн на МТР за попередш перiоди. Прогноз

6

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

валютних курав здшснюеться на основi аналiзу тенденцiй курсу базово' валюти за попередш перюди, урядових прогнозiв i експертних оцшок рiвня iнфляцiï в кра'нi в прогнозованому перюдк Резерв бюджету оплати працi будуеться на основi прогнозiв тарифiв оплати пращ премiй та додаткових виплат минулих перадв з врахуванням рiвня шфляци'. Резерв бюджету накладних витрат формуеться на основi прогнозу динамки тарифiв на електроенергiю, послуг зв'язку, амортизаци' та транспортних послуг.

Розрахунок майбутшх витрат виробництва ведеться на основi даних про потреби у матерiалах, 1'х цiни, потреби в енергоноаях, про витрати працi роб^нимв за минулi перiоди. Для цього будемо використовувати статистичш методи - трендовий, кореляцшний, регресiйний, що дозволяють зробити прогноз на основi юнуючих тенденцiй розвитку [7].

Пропонуеться провести моделювання процеав бюджетування за допомогою багатофакторного регресшного аналiзу.

В моделi бюджетування використовуються змiннi трьох титв:

1) Змiннi X, що описують дiяльнiсть будiвництва, ïх також називаються контрольованими, до них вщносяться: цши на матерiали, норми оплати праф, амортизацiя, роботи проекту i т.к

2) Змiннi Z, що характеризують зовшшш умови - це змшш, що дiють ззовнi (найбiльш важливi бюджетнi ризики, що були описан вище).

3) Змiннi Y, що описують результат - бюджет витрат на буфвництво.

Тодi модель бюджетування запишеться таким чином:

Використовуючи цю модель i пщставляючи в не!' прогнознi значення контрольованих та зовшшшх факторiв, можна спрогнозувати значення проектного бюджету для забезпечення виконання проекту без додаткового фшансування.

Найважлившою функ^ею бюджетування е план/фактний аналiз (аналiз вiдхилень фактичних значень вiд планових). Зум^и вчасно проаналiзувати вiдхилення, зрозум^и тенденцiю i прийняти адекватнi дм, спрямованi на корегування бюджету, одна iз задач, яку розв'язуе автоматизована система управлшня бюджетуванням.

Пропонуеться алгоритм протиризикового методу управлшня бюджетуванням (рис. 1), який виршуе проблеми фшансового планування, бюджетування проеклв будiвництва складних енергетичних об'еклв з врахуванням ризимв.

Алгоритм характеризуеться такими можливостями:

- розраховуе фiнансовi змiннi: грошовий полк, витрати, бюджет матерiалiв (В1), оплати прац (В2), накладних розходiв (В3);

- передбачае в бюджетi стал на покриття додаткових витрат в зв'язку з ризикованими подiями;

- дозволяе управляти значеннями фшансових змшних, коригувати 1х з врахуванням ризиш.

На початку розрахункового перюду ^ бюджет представляе собою план або стандарт. Далi при виконаннi проекту в ци^чному процесi iз заданим перюдом tкр необхiдно порiвнювати фактичш параметри бюджету з плановими, якщо мае мюце вiдхилення, то треба вщкоригувати бюджет з врахуванням вщхилень. Наприклад, у випадку збiльшення цши матерiалу варто знайти бiльш дешевого постачальника. Пропонуеться застосувати метод резервування, який дозволяе

7

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

закладати в бюджет резерви, що допускають збтьшення початкового бюджету на випадок змш, пов'язаних з ризиками.

Для боротьби з ризиком юнують також системи матерiальних та шформацшних резервiв.

Створення матерiальних резервiв - це формування страхових запаав сировини, комплектуючих, устаткування наперед. Але в зв'язку iз значною довготривалютю проектiв будiвництва складних енергетичних об'ектiв (5-10 рош) матерiальнi запаси будуть вимагати великих затрат на збер^ання, тому ефектившше створювати фiнансовi резерви.

Створення шформацшних резервiв може бути реалiзовано шляхом регулярного проведення прогнозування та мошторингу соцiально-економiчних показникiв проекту та його нормативно-правового середовища. Ц данi мають значення для прийняття ршень в ходi реалiзацiï проекту та коригування бюджету.

В запропонованому методi управлiння бюджетуванням формуються резерви двох видiв: фiнансовi та iнформацiйнi.

Одноразове складання бюджету до початку виконання проекту не гарантуе устшного його виконання. Тому застосування запропонованого методу бюджетування забезпечить проведення аналiзу "план-факт" на протязi всього перюду будiвництва з певним штервалом, визначення вiдхилення планових вщ фактичних фiнансових показникiв, виявлення причин |'х виникнення та переформування бюджету проекту з врахуванням резервiв на покриття додаткових витрат, що виникають iз-за ризикованих подш.

При створенн автоматизованоï системи управлiння бюджетуванням при будiвництвi складних енергетичних об'ектiв доцтьно застосовувати запропонований протиризиковий метод бюджетування, що дозволить враховувати та зменшувати бюджеты ризики на вах етапах життевого циклу проекту буфвництва та пщвищити ефективнiсть управлiння проектом взагалi.

8

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

При реалiзацiï запропонованого методу постае важливе питання про встановлення розмiрiв фшансових резервiв, якi б дозволили зменшити бюджетнi ризики.

Рис.1. Алгоритм протиризикового методу управлшня бюджетуванням

Висновки. За результатами проведеного аналiзу ризимв у проектах будiвництва складних енергетичних об'ектiв на сновi статистичних методiв були видтеш п'ять видiв бюджетних ризикiв, що мають найбтьший негативний вплив на змшу проектних витрат.

Були проаналiзованi iснуючi методи управлiння ризиками при формуванн бюджету проекту. Запропонований новий метод управлшня бюджетом iз створенням фшансових та шформацшних резервiв, з перюдичним проведенням

9

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)

С2 С2

aнaлiзу „план-факт" та перерахунку бюджету. Таким чином за допомогою даного методу можна здшснювати гнучке бюджетування, при якому бюджет буде максимально наближений до поточних умов виконання проекту.

Представлений метод потребуе подальшого вдосконалення в бк додавання у наведену модель резерву часу та розробки моделей розрахунку рiзних резервiв.

Практичне застосування протиризикового методу управлшня бюджетуванням бачиться не ттьки при формуванн бюджету проеклв будiвництвa складних енергетичних об'еклв, а й при плануванн бюджелв складних проеклв в будь-якiй гaлузi, для яких будуть видiленi бюджетнi ризики.

Л1ТЕРАТУРА

1. Дегтярев А.Г., Тесля Ю.Н. Структура информационного базиса в матричной информационной технологии управления строительством сложных энергетических объектов// Радиоэлектроника и информатика, 2999. - №3.- С.88-91.

2. Дукарский О.М., Слларионов Г.А., Мандритта Н.С. Некоторые проблемы совершенствования планирования энергетического строительства // "Энергетическое строительство", М.: Энергоатомиздат, 2986. - №6. - С. 60-63.

3. Тесля Ю.М., Аль-Шукри Фатх1 Мохаммед Ахмед. Структури б1знес процесу управлшня змшами в проектах буд1вництва складних енергетичних об'ект1в//Вюник ЧДТу, 2002. -№3. - С. 2 27-123.

4. Тесля Ю.Н., Дехтярев А.Г., Аль-Шукри Фатхи Мохаммед Ахмед, Донец О.Н. Модель матричной организации системы управления изменением в энергетических проектах // Вюник ЧДТУ, 2003. - №2. - С. 69-74.

5. Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: "Финансы и статистика", 1999 г.

6. Томас Р. Количественные методы анализа хозяйственной деятельности. - М.: "Дело и Сервис", 2999 г.

7. Дубров А.М., Мхитарян В.С., Трошин Л.С. Многомерные статистические методы.- М.: "Финансы и статистика", 2998 г.

Стаття надмшла до редакцп 25.07.2004 р.

10

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)