CC BY
19
Посилання на статтю_
Рач В.А. Модель системно!' динамки як основа побудови шструменту процесу монiторингу якост освiтнiх проектiв / В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-Мiрошнiченко // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2006. - № 3(19). - С.5-15._
УДК 005.85:005.6
В.А. Рач, А.Ю. Борзенко^рошшченко
МОДЕЛЬ СИСТЕМНО! ДИНАМ1КИ ЯК ОСНОВА ПОБУДОВИ 1НСТРУМЕНТУ ПРОЦЕСУ МОН1ТОРИНГУ ЯКОСТ1 ОСВ1ТН1Х ПРОЕКТ1В
Розроблено концептуальну модель системно! динамки управлЫня якiстю освiтнiх проектiв. Для основних елемен^в моделi рекомендовано Ыструменти монiторингу якостi освiтнiх проектiв, яга дозволяють досягти мету таких проекпв в умовах динамiчноí змiни стану якост продукту. Рис. 8, табл. 1 дж 11.
Ключовi слова: освiтнi проекти, управлiння якiстю, моыторинг якостi, моделi системно! динамiки, пет зворотнього зв'язку.
В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-Мирошниченко
МОДЕЛЬ СИСТЕМНОЙ ДИНАМИКИ КАК ОСНОВА ИНСТРУМЕНТА ПОСТРОЕНИЯ ПРОЦЕССА МОНИТОРИНГА КАЧЕСТВА ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ПРОЕКТОВ
Разработана концептуальная модель системной динамики управления качеством образовательных проектов. Для основных элементов модели рекомендованы инструменты мониторинга качества образовательных проектов, которые позволяют достичь цели таких проектов в условиях динамично меняющегося состояния качества продукта. Рис. 8, табл. 1, ист. 11.
V.A. Rach, A.U. Borzenko-Miroshnichenko
THE SYSTEM DYNAMIC MODEL AS A BASE FOR THE INSTRUMENT TO GENERATE MONITORING PROCESS OF THE EDUCATIONAL PROJECT QUALITY
The conceptual system dynamic model for quality management in educational projects is developed. For the basic model elements, the quality monitoring instruments that provide goals in such projects under influence of dynamic changing product quality stage are recommended.
Постановка проблеми та анал'з досл'1джень. Вимоги до якосп освггшх проек"пв обумовлюють оргашзацш освггнього процесу як набору чи послщовносп заходiв, оргашзованих так, щоб досягти наперед визначеноТ цл а не вимоги до його оргашзаци визначають як основы критери якосп освгги [1].
В цьому контекст вдало застосовуеться методолопя управлшня проектами, яка е дiевим засобом пщвищення ефективносп управлшня оргашзацшно-техшчними системами, у тому чи^ i в системах з функцiональною оргашза^ею, до яких належать вищi навчальн заклади [2].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
1
1снуе два аспекти управлшня якiстю в проектах: якють процесiв проекту i якiсть продукту проекту. Концентрацiя уваги лише на одному з цих аспек^в може негативно впливати на продукт проекту, зацкавлених оаб проекту та на проектну оргашзацш в цтому [3].
Процес управлiння якютю освiтнiх проектiв виконуеться на пiдставi шформаци про конфiгурацiю продукту та стан проекту. Потрiбна iнформацiя для прийняття ршень про доцiльнiсть впровадження корегуючих дiй е вихiдним потоком процесу мошторингу якостi освiтнiх проек^в.
Основним елементом процесу монiторингу якост освiтнiх проектiв е пiдпроцес оцшювання якостi, як головний в отриманш фактичних даних про поточну конфкурацш та стимулювання продукту освiтнiх проек^в (студентiв -майбутнiх фахiвцiв). Останне зумовлене специфкою впливу стану продукту осв^шх проектiв на хiд реалiзацil проекту.
В ходi реалiзацil осв^шх проектiв управлiння якiстю е динамiчною системою. Динамiчнi змiни в системi обумовлено появою нелiнiйностi и поведшки, яка пов'язана iз змiнами конфкураци продукту освiтнiх проектiв, який удаеться впливу зовшшнього оточення та внутршнього середовища; результативнiстю та ефективнiстю управлшських дiй; своечаснiстю та достовiрнiстю результат монiторингу якостi i т.iн.
Тобто виникае динамiчна складнiсть, яка е наслщком властивостей само! системи: динамiчностi змiн, тюно! взаемопов'язаностi елементiв, управлшня зворотними зв'язками, нелшшносп зв'язку причин та наслщш, iсторичностi шляхiв виршення проблем, самоорганiзацiйностi (спонтанностi), адаптивностi, антишту!тивносп, опору управлiнськiй полiтицi, тривалостi реакцш на управлiнськi дiТ [4, с. 137].
Ц питання вивчаються в рамках методу системно! динамки [4, 7]. Але на сьогодн автора не вiдомi моделi системно! динамки, як давали б можливiсть розглянути вищезгаданi нелiнiйностi i виявити причинно-наслiдковi зв'язки Тх появи.
Метою статт'1 е розробка моделi системно! динамки управлшня якютю осв^шх проектiв як основи побудови шструменту процесу мониторингу якостi освiтнiх проектiв.
Основна частина досл'дження. Ытацшному дослiдженню як основi методу системно! динамiки властивий послщовночтеративний характер: з одного боку, пов'язаний iз чiткою послiдовнiстю стадiй та етатв, з iншого - з ци^чнютю виконання окремих етапiв [4, с. 139].
Таблиця 1
Стадп та етапи iмiтацiйного дослiдження
Стадп Етапи Номер етапу повернення
1. Виявлення проблеми, визначення мети i постановка завдання 1. Формулювання проблеми
2. Визначення мети 1 постановка завдання дослщження 1
II. Аналiз i формалiзацiя опису системи 3. Формулювання динам1чних г1потез 2
4. Анал1з 1 словесний опис системи 2,3
5. Побудова концептуально! модел1 системи 4
III. Створення iмiтацiйноl моделi 6. Побудова модел1 у вигляд1 машинно! програми 5
7. Вериф1кац1я модел1 (тестування)
8. Оцшка придатност1 модел1 2
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
IV. Проведения експериментю з ¡м1тац1йною моделлю 9. Планування експерименту (проектування пол1тик) 3
10. Експеримеитуваиия 9
V. Анал1з результат1в дослщження 11. Анал1з результата експериментю 1,2
12. Формування 1 документування висновгав 1 пропозиц1й, обговорення результата 1
Розглянемо основы етапи такого дослщження на приклад! осв1тн1х проект1в.
У вщповщносл до посл1довност1 етап1в першим е визначення проблеми та постановка завдання. Проблема низько! якост1 осв1тн1х проект1в е насл1дком в1дсутност1 теоретично доведених положень управлшня такими проектами. Непридатнють класичних метод1в управл1ння зумовлена специф1кою осв1тн1х проект1в: ун1кальн1стю продукту, наявнютю як м1н1мум трьох замовник1в [5,6], особливостями управлшня при вщхиленш фактично! якост1 продукту в1д планового р1вня в умовах запланованих та фактично виконаних роб1т.
Наступним кроком дослщження е стад1я анал1зу I формал1заци описання системи.
Багатоаспектн1сть управл1ння якютю осв1тн1х проект1в зумовлюе потребу видтення та анал1зу окремих елемент1в модел1 системно! динам1ки управл1ння як1стю осв1тн1х проект1в. 1нструментом анал1зу е д1аграма причинно-насл1дкових зв'язк1в (когн1тивна карта), яка дозволяе дослщити структури зворотних зв'язмв системи.
Причинно-насл1дкова д1аграма складаеться з петель зворотного зв'язку. Для побудови тако! петл1 необх1дно ввести два типи змшних - р1вн1 та темпи. Р|вн1 -це нагромаджувач1 системи. Темпи - потоки, ям викликають зм1ну р1вн1в. Р1вень акумулюе загальну к1льк1сть темп1в, як1 входять до нього. Змшу р1вн1в викликають вщповщш темпи поток1в. Темп потоку контролюеться одним або ктькома системними р1внями, а не 1ншими темпами [7, с. 52-53].
При дослщженш динам1чно! системи управл1ння як1стю осв1тн1х проект1в безумовно р1внем е фактичний р1вень якост1 продукту як головний результат таких проект1в.
Зм1ну р1вня фактично! якост1 продукту посл1довно викликають темпи змши вимог, конкуренц1!, змши взаемодшчих фактор1в забезпечення якост1, використання реального часу, виконання роб1т та моыторингу якост1. У динам1ц1 збтьшення фактичного р1вня якост1 призводить до збтьшення кожного з темп1в та е наслщком зм1ни цих темп1в.
Виходячи з цього, процес управлшня якютю осв1тн1х проект1в у загальному вигляд1 можна описати п1дсилюючою петлею, яка визначить дм та змши характеры для динам1чно! системи (рис. 1).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
3
Фактичний рiвень .якостi продукту
Змши вимог замовникiв до якостi
Темп конкуренцй
Темп змши факторiв забезпечення якоста
О
Темп монiторингу якосп
Темп виконання робiт
/
Темп використання реального часу
Рис. 1. Д1аграма причинно-насл1дкових зв'язюв управл1ння як1стю осв1тн1х проект1в
Дш кожного окремого темпу на фактичний рiвень якостi можна детально описати окремою петлею зворотного зв'язку.
Розглянемо окремi елементи дiаграми (рис. 1) за допомогою типових подструктур - архетишв, якi реалiзують типовi динамiчнi ситуаци [4, с. 146-155].
Елемент «Змши вимог замовнимв до якосп» можна описати петлею 1 «Вимоги замовникв». Вона базуеться на базовому архетип - балансувальна петля (рис. 2).
Зпдно iз цiею петлею нижчий фактичний рiвень якостi продукту у порiвняннi iз бажаним спричиняе наявнють вiдхилення фактичного рiвня якосп вiд бажаного, який вiдповiдае вимогам замовнимв, що утворюе розрив. У реальному середовищi вимоги до якосп з боку замовникiв продукту в ходi реалiзацiТ освiтнього проекту динамiчно змiнюються. 1снування розриву у пе™ вимагае втiлення управлiння, завданням якого е наближення поточно! конфкураци продукту осв^шх проектiв до бажано!. Для практично! реалiзацi! такого завдання продуктом виконуеться додаткова дiя (темп дiяльностi продукту), яка спланована для продукту та контролюеться виконавцем i менеджером з якосп. Очiкуваний ефект вщ тако! дiТ передбачае скорочення розриву мiж фактичним та базовим рiвнями якостi, наближаючи фактичний до бажаного. У випадку, коли розрив дорiвнюе нулев^ стимулювання дi! не потрiбне.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Фактичний рiвень якостi продукту
Темп дшльносл продукту
Змши вимог замовникiв до якосп
г
Розрив
Рис. 2. Петля 1 - Вимоги замовнигав
Описана петля е балансуючою. Реал1зац1я ц1е! петл1 зводиться до розробки шдивщуального для продукту граф1ка мон1торингу таким чином, щоб менеджер з якосп освггшх проект1в мав змогу як вщстежувати фактичний р1вень якост1, так I мати шформацш про бажаний р1вень якост1 (який може змшюватися в ход1 реал1заци проекту), а також управляти процесом досягнення мети стосовно якосп шляхом планування для продукту додаткових роб1т до виконання, а для виконавця - по мошторингу якосп. Щодо вимог замовнимв (бажаного р1вня якост1), то останш не можуть зменшуватися у пор1внянн1 з фактично досягнутим р1внем якосп на певний момент часу. Розвиток продукту можливий лише за умови постшного стимулювання. Роль 1нструменту зовшшнього стимулювання I виконують зм1ни вимог замовник1в.
Вплив другого елемента д1аграми (рис. 1) «Темп конкуренци» описуеться петлею 2 «Конкурен^я». В основу петл1 покладено базовий архетип - ескалац1я (рис. 3).
Динам1чна структура ескалаци складаеться з двох петель стаб1л1заци, як1 взаемод1ють таким чином, що утворюють едину петлю пщсилювання.
Об'еднання продукт1в у групи для виконання роб1т, в процес1 мошторингу якосп, при пор1внянн1 для визначення рейтингу пщ час реал1зац1! осв1тн1х проект1в обумовлюе наявн1сть конкуренц1! м1ж продуктами.
Розглянемо ситуац1ю на приклад! двох продукт1в - А I В, як1 е найближчими конкурентами. У випадку лщерства продукту А, шший - продукт В - почувае загрозу та помножуе власш зусилля через активну д1яльнють пщ час виконання роб1т. Така активнють продукту В створюе загрозу для А та спонукае його до бтьш агресивних дш.
Корисним результатом тако! конкуренци е р1ст фактичних р1вн1в якост1 як продукту А, так I В, що утворюе петлю пщсилювання.
Нижчий фактичний р1вень якосп продукту А вщносно продукту В (або навпаки) е причиною активно! д1яльносл обох продуклв, що призводить до росту р1вн1в якосп також обох продукт1в.
Управл1ння такою конкурентною боротьбою в груш продукт1в повинне зводитися до пошуку шляху, який дозволить реал1зувати можливост1 кожнш 1з стор1н та досягти бажаних цтей. Згасання з одного боку активних д1й, може призвести до лщирування одного продукту, що в свою чергу скор1ше за все парал1зуе розвиток останнього.
Отже, менеджер з якосп повинен вщстежувати та актив1зувати у мирному напрямку конкурентну боротьбу м1ж продуктами. Але з шшого боку, конкуренц1я
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
5
мiж продуктами (враховуючи Тх унiкальнiсть) може породжувати проблему появи конфлклв усередин групи, загострення яких е неприпустимим i потребуе додатковоТ уваги з боку виконав^в та членiв команди осв^шх проектiв.
Фактичний р1вень якост продукту А,
Фактичний р1вень 'якосп продукту В
Темп д1яльносп продукту В
Рис. 3. Петля 2 - Конкуренц1я
Наступним елементом дiаграми причинно-наслiдковиx зв'язш управлiння якiстю освiтнix проектiв (рис. 1) е темп змши факторiв забезпечення якостi. Роль цього елемента описуе петля 3 «Фактори забезпечення якостi продукту». Базовим архетипом пе™ е зрiвноваження i3 затримкою (рис. 4).
Пiдвищення фактичного рiвня якостi продукту спричиняе рiст темпу використання ресурав продуктом освiтнix проеклв, якi складаються iз кадрового, дидактичного, методичного i т.iн. забезпечення. Продуктовi як людинi властива змiна поведшки у залежностi вiд власноТ реакци на складовi управлiння. Затримку сприйняття забезпечення освггшх проектiв (ресурсiв) можна описати як ризик особистосп, що е наслщком унiкальностi продукту осв^шх проектiв (Р.О. 1). Наступний крок по пе™ знову вiдображуе ризик особистосп, який зводиться до вщповщальносп продукту щодо виконання обсягу запланованих роб^ в рамках трудомiсткостi (Р.О. 2). З урахуванням описаних затримок рют темпу використання ресурав призводить до зросту темпу виконання трудомюткосп, який в свою чергу сприяе пщвищенню фактичного рiвню якост через можливу затримку, яка по сутност може бути спричиненою за рахунок «талановитосп» продукту, що знов виступае у ролi ризику особистостi (Р.О. 3).
Слщ вiдзначити, що рiвень елемента петлi «фактичний рiвень якост продукту» е обмеженою зверху величиною. У випадку досягнення максимально можливого (на рiвнi 12 балiв) фактичного рiвня якостi петля працюе на пщтримку цього рiвня, який е дуже чутливим до зниження будь-якого з темшв.
Описана петля е пщсилюючою за умови терплячого управлшня без форсування подiй. Для реалiзацiТ такоТ стратеги управлiння необxiдне ч^ке планування графiка монiторингу для продукту середньоТ якостi з передбаченням додаткового часу на затримки, як спричиняють ризики особистостi.
Елемент «Темп використання реального часу» дiаграми (рис. 1) описуе петля 4 «Використання реального часу», яка за основу мае базовий архетип -трагедiя общин (проблема загального ресурсу) (рис. 5).
Структура архетипу являе ситуацш, коли двi або бтьше структур пщсилювання залежать вщ загального обмеженого ресурсу. Для освггшх проеклв таким ресурсом е час. Саме значне перевитрачання часу може призвести до 6 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
дострокового завершення проекту для окремого продукту, що е специфкою таких проектв.
Фактичний р1вень якоста продукту
Темп
Р.О. 1
Р.О. 2
використання РО. 3
ресурс1в
О
Темп осягнення трудомгсткосп
Рис. 4. Петля 3 - Фактори забезпечення якост1 продукту
Обмеження у час осв^шх проектiв спричиняе необхщнють при календарному плануваннi робiт паралельносп Тх виконання по 5-10 дисциплшах (згiдно iз навчальним планом). Таке планування робгг передбачае жорстке обмеження часу на рiвнi дев'яти годин у день, що дозволяе продуктовi осв^шх проектiв мати чiткий графк робiт (контактних i безконтактних) та активно дiяти за окремими дисциплшами для досягнення бажаного рiвня якостк
Розглянемо петлю зворотного зв'язку (рис. 5), яку побудовано за прикладi двох дисциплш а i (, яким продукт придтяе додаткову увагу з метою пiдвищення рiвня якостi.
якосп
------Обмеження у чаа
освггшх проекпв
Рис. 5. Петля 4 - Використання реального часу
Потреба продукту у додатковому чаа на змшу (пщвищення) якосп з дисциплши а приводить до збтьшення темпу дiяльностi з ц1еТ дисциплiни. Аналогiчний зв'язок мiж змiною якостi та збiльшенням темпу дiяльностi описано пiдсилюючою петлею для дисциплши (. Але така ситуа^я, яка потребуе
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
7
збтьшення часу на осягнення цих двох дисциплш, можлива лише за рахунок зменшення часу на iншi дисциплши, тобто перерозподiлу планового балансу часу мiж дисциплiнами. Наслiдком збiльшення темшв дiяльностi з дисциплiн а i Р (що спричиняе перерозподiл балансу часу мiж усiма дисциплiнами е негативний вплив на загальний рiвень якост продукту пiд час контролю у вiсi за всiма паралельними дисциплшами (тобто невiдповiдностi якостi продукту нормам/вимогам комплексного юпиту). Така динамка подш призводить до набуття фактичного рiвня якостi за окремими дисциплшами, що не вщображуе якiсть як компетенци, у вiдповiдностi до вимог комплексного юпиту, та е мiражем забезпечення якостк
Для управлiння якютю освiтнiх проектiв пiд впливом проблеми загального ресурсу продукт потребуе створення для нього механiзмiв само- та зовшшньо! регуляци.
Для менеджера з якост завданнями у цьому напрямку е вщстеження навантаження продукту, аналiз якостi продукту з урахуванням та своечасним виявленням можливо! залежностi мiж якiстю осягнення окремих дисциплiн та змшою балансу часу для досягнення успiхiв, впровадженням механiзмiв зовшшньо! регуляци використання часового ресурсу продуктом.
Наступний елемент дiаграми «Темп виконання робю> описуе петля 5 «Виконання робгт». Основою петлi е базовий архетип перенос важкост (пiдмiна проблеми) (рис. 6).
Динамiчна структура переносу важкост складаеться з двох петель стаб^зацп i однiеТ петлi пiдсилювання. Це структура, яка викликае роздратування, тому що двi пе™ стабiлiзацiТ дшть як одна петля пiдсилювання, яка зрушуе ситуацiю у тому ж напрямку, що й безпосередньо петля пщсилювання. Обидвi структури призводять до того, що система просуваеться у напрямку, протилежному до бажаного (рис. 6).
Темп без Симптоми Я N Темп контактно!
ро ниження якостi V "У роботи
М!раж забезпечення якосп
Рис. 6. Петля 5 - Виконання роб1т
Виявлення симптомiв зниження фактичного рiвня якостi в процес монiторингу вимагае втiлення дш щодо виправлення ситуаци. Шляхи пошуку рiшення, з одного боку, ведуть до контактно! роботи, а з шшого - через додатковi зусилля продукту (ушкальнють продукту) - до безконтакно! роботи. Результати спостережень показують, що приблизно у 90% випадмв продукт намагаеться лквщувати проблему зниження якосп шляхом контактно! роботи, тобто консультування iз виконавцем. Чим актившше та частiше продукт удаеться до такого шляху лквщаци проколiв конфкураци, тим менше уваги вiн звертае на безконтактну роботу (фундаментальне р^ення проблеми), яка формуе умiння продуктивно! дiяльностi. Така ситуацiя може призвести до атрофування умшь самостiйностi, самоосв^и та саморозвитку, що не вщповщае критерiям якостi
8
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
продукту осв^шх проеклв та веде до високого рiвня залежностi конф^ураци продукту вщ контактно! роботи як симптоматичного ршення проблем. Побiчним ефектом переносу важкост з безконтактно! на контактну роботу е мiраж забезпечення якостк
Управлiння якiстю за таких умов знов вимагае вщ менеджера з якост в процесi монiторингу вщстежувати через виконавцiв кардинальнiсть (через безконтактну роботу) лквщацп проколiв в конф^ураци продукту. Органiзацiя процесу монiторингу якост повинна передбачати оцiнювання не ттьки результатiв контактно! роботи, але й, головним чином, безконтактно!. Контактну роботу (через консультування) доцтьно використовувати лише за виключних умов для економп та подальшого виграшу часу на вироблення фундаментальних ршень шляхом безконтактно! роботи.
Петля 6 «Роль монторингу якост'!» вщображуе вплив на «фактичний рiвень якостi продукту» останнього елемента «темпу мошторингу якостЬ. Цю петлю побудовано на базi базового архетипу - межi успiху.
Стимулювання продукту до збтьшення фактичного рiвня якост (з огляду на унiкальнiсть продукту освггшх проектiв) вiдбуваеться шляхом пщсилення темпу його оцiнювання в межах моыторингу якостi. Такий механiзм зворотного зв'язку забезпечуе перюд прискореного розвитку продукту, який кшькюно виражаеться фактичною оцiнкою його якостi. Розвиток починае сповтьнюватися через дiю петлi стаб^заци, де задоволений власними досягненнями продукт вщпочивае, послабляючи зусилля (рис. 7).
Рис. 7. Петля 6 - Роль моыторингу якост1
Отже, структура архетипу «межi усшху» складаеться з пе™ пiдсилювання, зрiст в якш, пiсля деякого успiху, паралiзуеться дiею петлi стабiлiзацi!.
Принцип управлiння у даному випадку проголошуе вiдсутнiсть тиску на пщсилюючий механiзм та необхщнють усунення джерел обмеження росту.
Для осв^шх проектiв управлiння якiстю повинне забезпечити безперервнють монiторингу якостi через рiвномiрно розподiленi у часi контрольн точки. Слiд врахувати, що час, видтений на оцiнювання продукту, обмежений. Але за умови зменшення середньо! тривалостi контрольно! точки !х ктькють можна збiльшувати для схильних до послаблення темпу виконання роб^ продуктв або за необхiдностi !х додаткового стимулювання. Такий шлях забезпечення якост продукту у вщповщност до вимог замовнимв доводить визначну роль моыторингу та потребу в iндивiдуалiзацi! його графка, що е завданням для менеджера з якост освiтнiх проектв.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
9
Рис. 8. Концептуальна модель системно! динамки управлшня якютю осв1тн1х проект1в
10
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Розкриття сутност окремих елеменпв дiаграми причинно-наслщкових зв'язш управлiння якютю освГтшх проеклв (рис. 1) дае змогу побудувати концептуальну модель системно!' динамки управлшня якютю освГтшх проектiв (рис. 8). Отримання такоТ моделi завершуе реалiзацiю п'ятого етапу iмiтацiйного дослiдження. Подальший план проведення дослiдження передбачае побудову моделi у виглядГ машинноТ програми. Для цього потрГбно скласти диференцшш рГвняння для кожного зв'язку концептуальноТ моделi. Але складнiсть такоТ моделi та потреба придiлення особливоТ уваги кожному и елементу з боку команди проекту для досягнення усшху вимагае попередньоТ теоретичноТ розробки кожного окремого елемента.
В силу цього автори не мають за мету подальшу реалiзацiю вах стадiй iмiтацiйного дослiдження, а використовують концептуальну модель системноТ динамiки (рис. 8) як основу для розробки теоретичноТ бази та шструментарш моыторингу якост освГтшх проектiв шляхом розкриття сутност IT елементiв.
Так, для петель «Вимоги замовникiв», «Фактори забезпечення якост продукту», «Виконання робю>, «Роль мошторингу якосп» можна використати теоретичн та практичнi розробки, описанi в роботах [6, 8-11].
Висновки i перспективи подальших досл'1джень у даному напрямку. За результатами проведеного дослщження отриман такi науковi результати:
1. Виявлено причинно-наслiдковi зв'язки мГж фактичним рiвнем якост продукту освГтшх проеклв i потоками, як викликають змшу рГвня.
2. Побудовано петлi зворотного зв'язку для окремих елеменлв дiаграми причинно-наслiдковиx зв'язш управлiння якютю освГтшх проектiв.
3. Розроблено концептуальну модель системноТ динамки управлшня якютю освГтшх проеклв.
Подальшi дослiдження будуть присвячен розробц iнструментiв мошторингу якост освгтшх проектГв з урахуванням системноТ динамки управлшня такими проектами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Шпильовий В.Д. Проблеми п1дтримання якост1 осв1ти // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2000. - № 1(1). -C.30-36.
2. Лега Ю.Г., Тесля Ю.М., Оберемок 1.1. Математична модель Г алгоритм структуризацГТ ¡нформацГйного середовища проектГв навчання // УправлГння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2002. - № 1(4). - C.145-149.
3. Потай И.Ю. Разработка функциональной модели системы управления качеством подготовки специалистов в вузе // ЗбГрник наукових праць НацГонального унГверситету кораблебудування. - МиколаТв, 2006. - № 6 (411). - С. 72-81.
4. Биткова Т.В., Иванов С.Н. Экономическое моделирование. http://www.econom.univ.kiev.ua/files/books/Text_part4.pdf. Дата входу на сайт 24.04.2006 р.
5. Россошанская О.В. Модель управления высшим учебным заведением в современных условиях// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2000. - № 2(2). - С.123-127.
6. Борзенко-МГрошнГченко А.Ю. Модель управлшня якютю продукту освГтнГх проектГв // ЗбГрник наукових праць НацГонального унГверситету кораблебудування. - МиколаТв, 2006. - № 6 (411). Прийнята до друку 08.2006 р.
7. Форрестер Д. Мировая динамика: Пер. с англ/ Д. Форрестер. - М.: ООО «Издательство АСТ; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - 379, [5] с. - (Philosophy).
8. Рач В.А., Борзенко-МГрошнГченко А.Ю. Формування якостГ продукту освГтнГх проектГв // Управлшня проектами та розвиток виробництва. ЗбГрник наукових праць. ПГд ред. В.А. Рач. - 2003. - № 2(7). - С. 55-60.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
11
9. Рач В.А., Борзенко-М1рошн1ченко А.Ю. Контроль I мошторинг у реал1зац1Т осв1тн1х проект1в // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - № 2(14).- C.72-81.
10. Борзенко-М1рошн1ченко А.Ю. Методичн1 основи моыторингу продукту осв1тн1х проект1в: оц1нювання та оргашзацмш аспекти // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - № 3(15). - С.147-154.
11. Борзенко-М1рошн1ченко А.Ю. Застосування методу освоеного обсягу до мошторингу якост1 продукту осв1тн1х проект1в // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - № 4(16). - С.140-147.
Стаття надмшла до редакц1Т 30.06.2006 р.
12 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
