CC BY
24
Посилання на статтю_
Медведева О.М. Бачення шновацшностТ як характеристики середовища проект та програм розвитку / О.М. Медведева, М.1. Юрнос // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2014 - №4(52). - С. 5269.
УДК 005.8:005.591.6:005.22
О.М. Медведева, М.1. Юрнос
БАЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОСТ1 ЯК ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕРЕДОВИЩА ПРОЕКТ1В ТА ПРОГРАМ РОЗВИТКУ
Обфунтоваы позицп та метрики системно-цiлiсного бачення, запропоновано перелк та модель показниш для вимiрювання iнновацiйностi як характеристики середовища проекпв та програм розвитку на основi концентричноТ моделi оточення проекту. Показана можливють застосування поведшкових компетенцiй проектних менеджерiв для визначення Тх iнновацiйного потенцiалу по вiдношенню до конкретного проекту. На основi розробленоТ системноТ моделi поведiнкових компетенцш визначенi напрями подальшого розширення Тх перелку до надмiрного числа 28. Рис.3, табл.4, дж. 58.
Ключовi слова: соцiально-економiчна система, iнновацiйна активнють, iнновацiйний потенцiал, компетенцiя, особистiсть, менеджер проекту, показник.
Е.М. Медведева, М.И. Кирнос
ВИДЕНИЕ ИННОВАЦИОННОСТИ КАК ХАРАКТЕРИСТИКИ СРЕДЫ ПРОЕКТОВ И ПРОГРАММ РАЗВИТИЯ
Обоснованы позиции и метрики системно-целостного видения, предложен перечень и модель показателей для измерения инновационности как характеристики среды проектов и программ развития на основе концентрической модели окружения проекта. Показана возможность применения поведенческих компетенций проектных менеджеров для определения их инновационного потенциала по отношению к конкретному проекту. На основе разработанной системной модели поведенческих компетенций определены направления дальнейшего расширения их перечня до избыточного 28. Рис. 3, табл.4, ист. 58.
E.M Medvedieva, M.I. Kirnos
THE VISION OF INNOVATION AS ENVIRONMENTAL DEVELOPMENT PROJECTS AND PROGRAMS
Positions and metrics of system-integral vision are reasonabled , a list and model of indicators are offered to measure innovativeness as description of development projects and programs environment on the basis of concentric model of the project surroundings. Possibility is shown to apply behavioral competences of project managers in purpose to determine their innovative potential in relation to a particular project. The created system model of behavioral competences is used to define directions of further expansion of their list to the excessive number 28.
JEL O22
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
1
ВСТУП
Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та й зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. В сучасних умовах економки знань постшно пщвищуеться значення шновацшних проектiв та програм розвитку соцiально-економiчних систем будь-якого рiвня. Однак проявляеться також й шша закономiрнiсть - чим вище шновацшнють проектiв та програм, тим вище потенцшна загроза Тх провалу. Про це свщчить статистика, яка протягом багатьох ромв продовжуе залишатись «стало негативною». Тобто, не дивлячись на розповсюдження кращих практик, розвиток теоретичних знань в галузi управлшня проектами, вiдсоток провалених проектiв залишаеться суттевим (до 40%), а збитки вщ цього - доволi вщчутними для органiзацiй.
Щорiчнi дослiдження причин провалiв проектiв виявляють досить широкий Тх спектр. Але якi б вони не були, безперечним е одне - дуже важливо ще до старту проекту адекватно оцшити його потенцшш шанси на устх. 1нша важлива рiч - до старту проекту важливо оцшити середовище проекту як сприятливе або несприятливе його усшху. Саме таку мету мають роботи, як здшснюються на фазi iнiцiювання проекту - розроблення концепцп проекту, бiзнес-планування, технiко-економiчне дослщження та iнш. Однак вони не зосереджують прямоТ уваги саме на шновацшносп середовища як одного з важливших факторiв успiху проекту. Характеристика шновацшносп середовища не завжди потрапляе нав^ь до перелiку причин провалiв проектiв вiдомих перiодичних дослiджень. Це може свщчити про вiдсутнiсть готових шструмен^в для вимiрювання та оцшювання ^еТ' характеристики та актуальностi Тх розроблення.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш, в яких започатковано розв'язання дано)'проблеми. Очевидно, що питання оцшювання шновацшносп середовища проек^в мають пщшматись та виршуватись в рамках такоТ вiдносно окремоТ дисциплiни в управлшш проектами, як проектний аналiз. Саме його задача - ретельно дослщити зовнiшне та внутрiшне оточення проекту i визначити долю проекту до його старту. Аналiз публкацш з питань проектного аналiзу свщчить про те, що останшми роками дослщники все частiше виявляють його слабк мiсця (зокрема, [1, 2, 3]). Ц слабкi мiсця почали проявлятись саме в умовах економки знань, а з ТТ розвитком - постiйно прогресують. Тх сутнють можна сформулювати просто - в нових умовах економки знань класичний пщхщ до проектного аналiзу не враховуе тих аспек^в i задач, як стають бiльш актуальними для економки знань. В роботi [1] таким аспектом е оцшка креативност та радикальностi продукту проекту (аспект прямо пов'язаний з шновацшнютю середовища проекту), а в робот [3] - вплив проекту на iмiдж та цшносп органiзацiТ. Подiбнi слабк аспекти проявляються не тiльки на рiвнi завдань, але i на бшьш високих системних рiвнях розв'язання складних проблем. Наприклад, для реформування системи вищоТ освiти на засадах методологи управлшня проектами [4, 5].
В роботах [2, 6], на наш погляд, вперше була здшснена спроба системно розглянути вище наведет проблемы аспекти та встановити можливi шляхи Тх розв'язання.
Найбтьш близьким до шновацшносп поняттям, яке вже було застосовано в управлшш проектами i програмами, може виступати «пщприемницька енерпя». Цей феномен дослiджувався в контекст управлiння iнновацiйними програмами в робот [7], але фокусом уваги була саме енерпя, яка мае своТ джерела i з потенцшноТ' перетворюеться на кшетичну (за аналогiею з фiзичним законом збереження енергп). При цьому розглядались три джерела пщприемницько'Т енерги - економiчний, технiчний, со^альний для рiвнiв органiзацiТ, галузi, краТни та глобального рiвня.
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
В шших предметних областях шновацшнють розглядаеться як характеристика дiяльностi. Останнiм часом вона дослщжуеться бiльше в контекст особистостi, що вiдповiдае задачам, притаманним економiцi знань. Так, в роботах А. Щербатюк започатковано розв'язання задачi опису та оцiнювання шновацшноТ' прац спiвробiтникiв оргашзаци як економiчноТ категори [8]. Iншi автори придiляють увагу оргашзацшним аспектам такоТ працi (наприклад, [9]) тощо. Однак юнують i роботи, в яких iнновацiйнiсть дослщжуеться як характеристика суб'ектв дiяльностi, зокрема пщприемств (наприклад, [10]) i як основа Тх безпечноТ дiяльностi [11].
В рамках розв'язання проблем та визначення перспектив шновацшного розвитку економки постшно з'являються та розвиваються пщходи до вимiрювання та оцiнювання шновацшносп як фактору розвитку сучасноТ економки. Як правило, вони розглядаються окремо на рiзних рiвнях - краТни [12, 13 та iнш.], сусптьства [14], регiону [15] або взагалi економiки [16].
Видлення невирiшених ранiше частин загальноi проблеми, яким присвячуеться означена стаття. На сьогодн задача опису, вимiрювання та оцшювання iнновацiйностi середовища iнновацiйних проектiв та програм як вщносно самостiйна (саме в таких термшах) поки що не ставилась и не розв'язувалась. Це означае юнування багатьох вщкритих питань, ям стосуються, зокрема, термшологи, базових концептуальних та iдентифiкацiйних моделей, методiв та практичного iнструментарiю. Дуже важливо розв'язувати цi питання з позицш системно-цiлiсного методологiчного пiдходу, осктьки саме вiн забезпечуе можливiсть отримати позитивы результати у розв'язанн складних слабкоформалiзованих ситуацiй та проблем (шновацшнють вщноситься саме до такого класу проблем).
Науковi й практичн доробки щодо вимiрювання та оцшювання шновацшносп, розробленi в шших предметних галузях, мають бути дослщжеш та адаптованi до особливостей управлшня проектами та програмами як специфiчноТ предметноТ галузi та областi дiяльностi.
Наразi найбiльш актуальною нам видаеться завдання обфунтування аспекту бачення шновацшносп як характеристики середовища проектiв та програм розвитку, а також видтення певних показнимв для ТТ вимiрювання (принаймнi, у першому наближеннi).
Мета статп. Мета статтi полягае у розробленн концептуальноТ моделi бачення шновацшносп як характеристики середовища проектiв та програм розвитку та на цш основi видiлення показникiв для вимiрювання даноТ характеристики.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
Методи/методики дослщження. Дослiдження проводилось з позицiй системно-цiлiсного пiдходу до пiзнання об'еклв. Для цього застосованi вiдповiднi методолопчш моделi концентричного оточення проектiв [17, c.22] та системна модель [18], розроблен в науковiй школi професора В.А. Рача; методи графiчного моделювання, загально науковi методи аналiзу-синтезу.
Виклад основного матерiалу дослiдження. На першому етап нашого дослiдження розглянемо ключовi особливостi економiки знань. Це допоможе бтьш чiтко зрозумiти витоки шновацшносп як характеристики середовища дiяльностi та ^i пов'язанi з нею поняття.
З кшця 90-х рокiв минулого стол^тя широкого поширення у захщнш та вiтчизнянiй науцi отримав термш «економка знань» або «економка, заснована на знаннях» (у прямому перекладi з англшськоТ' knowledge-based economy), введений в науковий оборот австро-американським ученим Фрщем Махлупа в 1962 р. Цей новий тип економки в^зняеться вiд попереднiх йому аграрного та
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
3
шдусщального тим, що, хоча природно-матерiальнi ресурси продовжують виступати основою для створення економiчних благ, picT i розвиток Bcieï господар^ш^ системи забезпечуються вщтепер вже не cтiльки зовнiшнiми, сктьки внутpiшнiми, нематеpiальними факторами, найважливiшими з яких виступають знання i людський капiтал [19-23]. Це «прив'язуе» основы фактори економки знань до особистост - ïx джерела, ноciя, споживача та переробника.
Отже, на цш пiдcтавi можемо стверджувати, що ключовим об'ектом, який характеризуе середовище проектв, виступае суб'ект дiяльноcтi - особистють, оpганiзацiя, команда упpавлiння проектом, регюн, кpаïна, цив^за^я... Тодi розглянемо, ям поняття найбiльш часто використовуються для позначення шновацшносп як характеристики середовища дiяльноcтi cуб'ектiв економiки знань.
Пеpеxiд св^ово!' економiки в новий якicний стан безпосередшм чином пов'язаний з пщвищенням pолi теоретичного знання, розвитком високотехнолопчних галузей, процесом збiльшення частки сфери послуг (структурними зрушеннями), впливом шформацшних мережевих теxнологiй. Bci зазначенi тенденци вимагають особливого доcлiдження в свт появи нових теоpiй сучасно! економки (теорп поcтiндуcтpiальноï, «ново!», глобально! мережево!', iнфоpмацiйноï економiки), в тому чи^ з метою визначення мicця теори економiки знань в ïx ряду потpiбен теоретичний аналiз системних змш в економiцi на мiкpо-i макpоpiвняx. У той же час форсоване становлення економки знань, на думку бшьшост фаxiвцiв, е одшею з головних умов cтiйкого розвитку со^ально-економiчниx систем. А головним фактором економки знань виступае шновацшна активнicть [24]. Джерелом iнновацiйноï активност е оcобиcтicть, тому що саме штелект людини е двигуном прогресу i утворюе благодатне пщфунтя, з якого виростае все нове i бтьш досконале [25]. Це пщтверджуеться сучасними дослщженнями, якi говорять про те, що «усшх iнновацiй на 85-90% залежить вщ piвня пщготовки персоналу» [24]. Внаcлiдок цього, питання щодо особливостей формування та pеалiзацiï шновацшно'|' активноcтi е актуальними i з науково'|', i з практично'|' точки зору [26-30].
Теоpетичнi та практичш задачi формування та оцшювання iнновацiйноï активноcтi е предметом багатьох наукових напрямш. Тому вiдомi числены роботи в^чизняних i заpубiжниx вчених - представниш самих piзниx шкт i напpямкiв (зокрема, Кравченко С.И. [25]., Лисина Б.К. [31], Лебедева А.С. [32], Атояна В.Р. [33], Масленникова Н.П. [34] та ш.). В ^х працях значна увага придтяеться таким загальним проблемам, як структура i фактори нагромадження людського капралу, роль знання як сусшльного блага, питання iнтелектуальноï влаcноcтi, управлшня когштивним середовищем пiдпpиемcтва тощо. Вивчення ^х pобiт дозволило встановити так основы факти.
Сучасним двигуном прогресу е штелектуальний потен^ал cуcпiльcтва, який утворюе благодатний грунт, з якого виростае все нове i бтьш досконале. Саме штелект особистост е першою сходинкою для формування шновацш. По тому, насктьки якicно штелект в масштабах краши представлений в со^ум^ можна судити про ïï потенцiал до iнновацiйноï активноcтi.
На сучасному piвнi розвитку цивiлiзацiï виршальним фактором збiльшення iнтелектуального потенцiалу розглядаеться безперервна когштивна (пiзнавальна) дiяльнicть всього економiчно активного населення при отриманн пеpвинноï оcвiти, безперервного навчання, продукування i поширення нових знань, а також створення виcокотеxнологiчноï продукцп. I цю дiяльнicть у сучасному суспшьсга важливо розглядати як економiчну категорю Когнiтивний потенцiал людини стае найважлившим елементом cвiтовоï економiки в плат
4
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
виpoбництва, нашпичення i тoваpнoгo oбмiнy, а ташж пpoвiдним виpoбничим iнcтpyментoм.
Найбтьш важливим iндикатopoм poзвиткy екoнoмiки стае прирют людcькoгo капiталy. Йoгo частка в нацioнальнoмy багатcтвi кpаïн пocтiйнo зpocтае, дocягаючи величини пopядкy 80% i бтьше. Bнеcoк гpoмадян з вищoю ocвiтoю в людcький каттал кpаïни cтае дoмiнyючим. На ïx кopиcть пocтiйнo зpocтае poзpив y пpoдyктивнocтi пpацi пopiвнянo з тими, xro не мае вищoï ocвiти. Зpocтае чаcтка пpoфеciй, cпецiальнocтей (y тому чиcлi - poбiтникiв), щo вимагають виcoкoï квалiфiкацiï фаxiвцiв. Пpинципoвo змiнюетьcя xаpактеp пpацi людини -вiдбyваетьcя пеpеxiд дo безпеpеpвнoï ^штивн^' iнтегpальнoï виpoбничo-ocвiтньoï пpацi в iнфopмацiйниx cеpедoвищаx. З цiеï причини зpocтае пoтpеба y твopчиx ocoбиcтocтяx як руш^н^' cили iннoвацiй. Cьoгoднi теpмiн «iннoвацiйна праця» дуже активнo заcтocoвyетьcя в менеджментi opганiзацiй та iншиx напpямкаx практична' дiяльнocтi й нау^в^' думки.
Таким чинoм, на данoмy етапi мoжна видiлити два cпopiднениx пoняття, якi викopиcтoвyютьcя для xаpактеpиcтики iннoвацiйнocтi coцiальнo-екoнoмiчниx cиcтем piзнoгo piвня - iннoвацiйна активнicть та iннoвацiйний пoтенцiал. Це теpмiни, пopяд з теpмiнами «iннoвацiя», «iннoвацiйна дiяльнicть», «iннoвацiйний пpoцеc» та iнш., притаманн пpедметнiй oблаcтi yпpавлiння iннoвацiйнoю дiяльнicтю як cпopiдненoю oблаcтi дo управлшня пpoектами.
Аналiз багатьox джерел пoказав, щo icнyе багатo трактувань iннoвацiйнoï активнocтi та iннoвацiйнoгo пoтенцiалy як на загальнoмy, бiльш фiлocoфcькoмy piвнi, так i в кoнтекcтi кoнкpетниx cyб'ектiв дiяльнocтi. Не вдаючиcь дo глибиннoгo ïx аналiзy, пpиймемo за базoвi для нашoгo дocлiдження наступш ïx визначення:
iннoвацiйна активнicть - цiлеcпpямoвана дiяльнicть cyб'ектiв пiдпpиемницькoï дiяльнocтi щoдo кoнcтpyювання, cтвopення, ocвoення i виpoбництва якicнo нoвиx видiв TOxm^, пpедметiв пpацi, oб'ектiв iнтелектyальнoï влаcнocтi (патентiв, лiцензiй тoщo), теxнoлoгiй, а ташж впpoвадження бiльш дocкoналиx фopм opганiзацiï пpацi та yпpавлiння виpoбництвoм [26];
iннoвацiйний пoтенцiал - cy^mc^ певниx cкладoвиx, неoбxiдниx для пpoявy iннoвацiйнoï активнocтi та забезпечення iннoвацiйнoгo poзвиткy (за аналoгiею з poзyмiнням iннoвацiйнoгo пoтенцiалy, зафiкcoванoгo в Зашш Украши <^po пpiopитетнi напрямки iннoвацiйнoï дiяльнocтi в Укpаïнi» [35]).
При цьoмy, базyючиcь на пoлoженняx po6iï [36, 37], бyдемo вpаxoвyвати, щo cам пo co6i пoтенцiал завжди пoв'язаний з затpебyванicтю pезyльтатiв дiяльнocтi в майбyтньoмy, на вiдмiнy вщ меxанicтичнoгo йoгo poзyмiння. Це апpiopi випливае i з вiдмiннoï ри^ iннoвацiï як cyттевo нoвoгo та кopиcнoгo [38], яке впpoвадженo i cпoжитo [39].
Змicтoвне yтoчнення та виявлення cпiввiднoшення циx теpмiнiв pеалiзyемo iз заcтocyванням кoнцептyальнoï мoделi oтoчення пpoектiв, oпиcанiй в poбoтi [17, c.22]. Boна пoбyдoвана на пpинципаx cиcтемнo-цiлicнoгo пiдxoдy i дoзвoляе ^риймати cеpедoвище пpoектiв та пpoгpам poзвиткy oднoчаcнo на декiлькox cиcтемниx piвняx: пpoектy, opганiзацiï, pегioнy, кpаïни, цив^заци (в якocтi iндикатopiв цивiлiзацiï виступають найбiльш poзвинyтi кpаïни). B po6o^ [40], poзвиваючи цю iдею, бyлo запpoпoнoванo в центpi мoделi poзташyвати ocoбиcтicть як джерела та нociя ocнoвнoгo pеcypcy в yмoваx екoнoмiки знань. Отже, з циx пoзицiй внyтpiшне cеpедoвище пpoектy мае xаpактеpизyватиcь cтанoм «внyтpiшнix» зацiкавлениx cтopiн пpoектy як ocoбиcтocтей (кoманди yпpавлiння пpoектoм та, на бiльш виcoкoмy piвнi - opганiзацiею, в якiй pеалiзyетьcя пpoект), а зoвнiшне cеpедoвище - cтанoм «зoвнiшнi»> зацiкавлениx cтopiн - iншиx oci6 та opганiзацiй регюну, кражи, iншиx кpаïн cвiтy.
"УправлЫня пpoектами та poзвитoк виpoбництва", 2014, № 4(52)
5
Однак найбтьш важливий факт, який демонструе модель оточення проектв, стосуеться контексту часу, в якому розглядаеться проект - минулого, тепершнього, майбутнього. З цих позицш розкриваеться сшввщношення понять iнновацiйноï активноcтi та потенцiалу. 1нновацшна активнicть - це характеристика минулого, а шновацшний потенцiал - характеристика майбутнього, хоча обидвi вимipюютьcя в тепершньому.
Як характеристика минулого, шновацшна активнють «фксуе» явище iнновацiйноcтi cоцiально-економiчноï системи - яким чином вона була проявлена. Тодi бiльш рацюнально трактувати ïï як кiлькicний показник, що визначае ктьмсть нововведень, розроблених та впроваджених системою. Рiвень новизни цих нововведень визначаеться якюними характеристиками. Як показник минулого, шновацшну активнють можна вважити таким cобi статистичним показником, на пiдcтавi аналiзу якого можна робити статистичн прогнози на майбутне.
Як характеристика майбутнього, шновацшний потен^ал описуе сутнють iнновацiйноcтi cоцiально-економiчноï системи - вщ яких паpаметpiв залежить, чи буде проявлена шновацшнють у майбутньому. У майбутньому середовище дiяльноcтi може змшитись, i це не завжди може пiти на користь прояву iнновацiйноï активноcтi. Тому в нових умовах бтьш вагому роль можуть зiгpати не «минулi заслуги», а здiбноcтi та влаcтивоcтi суб'екта дiяльноcтi, його компетентнicть.
Поняття явища та сутност викоpиcтанi нами з позици ïx pозумiння авторами роб^ [41].
Наpазi можемо зробити деяк пpомiжнi висновки. По-перше, iнновацiйнicть оточення проекту/програми розвитку визначаеться станом суб'екта дiяльноcтi i мае розглядатись на дектькох системних piвняx одночасно. По-друге, параметр шновацшносп складаеться з двох показнимв - iнновацiйноï активноcтi як характеристики минулого та шновацшного потен^алу як характеристики майбутнього. Доволi часто перший використовуеться як фактор другого. Але це коректно, ттьки якщо умови прояву шновацшносп в минулому та майбутньому е абсолютно однорщними (для нас це означае - однаковими). Така умова не вщповщае cпецифiцi дiяльноcтi з управлшня проектами та програмами розвитку, яка апpiоpi е разовою, неповторною, ушкальною. Тому знання про шновацшну активнють в минулому мае пщкртлюватись знаннями про шновацшний потен^ал в pозpiзi контексту майбутнього проекту.
Отриман висновки дають можливють перейти до розгляду пiдxодiв до вимipювання iнновацiйноï активноcтi та шновацшного потен^алу cуб'ектiв дiяльноcтi на видтених нами piвняx оcобиcтоcтi, оргашзаци, кpаïни, цив^зацп. В якоcтi джеpельноï бази викоpиcтанi роботи [42-]. Це дозволило встановити наступне.
На piвнi особистост чаcтiше визначають ïï шновацшний потен^ал як cпiвpобiтника оpганiзацiï. Це пщтверджуеться сучасними дослщженнями, ям говорять про те, що «устх шновацш на 85-90% залежить вщ piвня пiдготовки персоналу» [42].
Hi piвнi оpганiзацiï тpадицiйно оцiнюють iнновацiйну активнють. В якосп методологiчноï основи такоï оцiнки можна використовувати принципи аналiзу фiнанcово-економiчного стану та оcобливоcтi системи дiловоï активноcтi пiдпpиемcтв (проведення дослщжень i розробок; придбання патентних i безпатентних лщензш; проведення маркетингових дослщжень, тощо). Враховуеться також здшснення певних видiв дiяльноcтi, пов'язаних з початковими i пpомiжними cтадiями впровадження шновацш (виpобничi пpоектно-конcтpуктоpcькi роботи, теxнологiчна пщготовка виробництва, пробне
6
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
виробництво I випробування, навчання та подготовка персоналу, придбання машин, обладнання, установок та шших основних фонд1в та здшснення кап1тальних витрат, пов'язаних з упровадженням продуктових I процесних шновацш). 1нш1 аспекти 1нновац1йноТ д1яльност1 та активност орган1зац1й можна визначати на основ! рекомендац1й щодо збирання та анал1зу даних по 1нновац1ям Кер1вництва Осло [43].
Наш1 досл1дження [44] показали, що для р1вня краТни традиц1йними характеристиками 1нновац1йноТ активност1 е 1нновац1йн1 витрати та 1нновац1йна вщдача. При оц1нц1 1нновац1йних витрат розглядаеться ф1скальна пол1тика уряду, пол1тика в галуз1 осв1ти та 1нновац1йноТ шфраструктури. Для оц1нки в1ддач1 враховуються патенти, передача технологш та 1нш1 результати НДДКР, ефективнють п1дприемницькоТ д1яльност1, наприклад, продуктивнють прац1 та економ1чне зростання. Для р1вня цив1л1зац1Т кр1м традицшних показник1в вид1ляють низку 1нтегральних шдикатор1в, як1 ц1л1сно оц1нюють результативн1сть шновацшних процес1в, що впливають на соц1ально-економ1чний розвиток цив1л1зац1Т. Узагальнення розгляданих показниш представлено в табл. 1. При цьому на р1вн1 особистост1 нами видтено 7 характерних показник1в, на р1вн1 п1дприемства - 11, на р1вн1 краТни - 24, на р1вн1 цив1л1зац1Т - 11.
Таблиця 1
Показники шновацшносл соцiально-економiчних систем рiвня особистостi,
оргашзацм, крайни, цив^зацп
Шифр Показники
П1АЛ НА Р1ВН1 ОСОБИСТОСТ1
П1АЛ1 1нтелектуальна обдарованiсть
П1АЛ2 Когнiтивно-пiзнавальна дiяльнiсть
П1АЛ3 Творчий потен^ал (емоцiйний розвиток)
П1АЛ4 Потребнiстно-мотивацiйна сфера
П1АЛ5 Здатнють (обдарованiсть)
П1АЛ6 Характер
П1АЛ7 Пiдприемницька здатнють
П1АП НА Р1ВН1 П1ДПРИ6МСТВА (ОРГАН1ЗАЦ11)
П1АЛ1 Доля спiвробiтникiв, зайнятих у НДР i ДКР, %
П1АЛ2 Рiвень освоення новоТ технiки, %
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
7
Продовження таблиц 1
П1АЛ3 Ступ1нь освоення новоТ продукц1Т, %
П1АЛ4 Доля матер1альних ресурс1в компанп, для НДР i ДКР, %
П1АЛ5 Ступ1нь забезпеченост пiдприемства iнтелектуальною власнiстю, %
П1АЛ6 1нновацюнний потенцiал пiдприемства, %
П1АЛ7 Коефiцiент зносу основних засобiв, %
П1АЛ8 Коефiцiент оновлення основних засобiв, %
П1АЛ9 Коефiцiент вибуття основних засобiв, %
П1АЛ10 Коефiцiент освтього рiвня, %
П1АЛ11 Коефiцiент начання кадрiв
П1АК НА Р1ВН1 КРА1НИ
П1АК1 Коефiцiент штелекту i багатство народiв IQ (Intelligence quotient), %
П1АК2 Глобальний шдекс квалiфiкованих фахiвцiв HGSI (The Hays Global Skills Index), %
П1АК3 Питома вага оргаызацм, що здiйснювали технологiчнi шновацп, у загальнiй кiлькостi органiзацiй, %
П1АК4 Частка витрат на дослщження i розробки у ВВП, %
П1АК5 Ктькють об'ектiв iнтелектуальноТ власностi, шт
П1АК6 1ндекс залученостi краТни в мiжнароднiй торгiвлi GETI (The Global Enabling Trade Index), %
П1АК7 Поточний iндекс конкурентоздатного росту GCI (Growth Competitive Index), %
П1АК8 Експорт шформацмного та комужкацшного обладнання, у вiдсотках вiд загального експорту товарiв (ICT goods exports,% of total GE),%
П1АК9 1ндекс людського розвитку HDI (Human Development Index), %
П1АК10 Питома вага оргажзацм, як отримували фiнансування на здiйснення технолопчних iнновацiй з бюджету в загальному чи^ органiзацiй, %
П1АК11 Питома вага витрат на технолопчж iнновацiТ в загальному обсязi вiдвантажених товарiв, виконаних роб^, послуг, %
П1АК12 Питома вага витрат на дослщження i розробки, виконаж власними силами в загальних витратах на технолопчж iнновацiТ, %
П1АК13 Знову запроваджен або пiддавалися значним змшам iнновацiйнi товари, роботи, послуги, новi для ринку, % вщ загального числа, %
П1АК14 Знову запроваджен або пiддавалися значним змiнам шновацмж товари,роботи, послуги, але не новi для ринку, % вiд загального числа, %
П1АК15 Питома вага ЕАН в загальнш чисельност населення, що вщбивае тенденцiТ вiкового плану, %
П1АК16 Рiвень безробiття, %
П1АК17 ВВП на душу населення, $
П1АК18 1ндекс розвитку шформацшно-комужкацмних технологiй 1КТ (Information and communication technologies)
П1АК19 Кошик цiн на послуги ICT (IPB)
П1АК20 Ктькють вчених на 1 млн населення
П1АК21 Доступнють вищоТ освiти
П1АК22 Державнi витрати на осв^ як частка ВВП, %
П1АК23 Рiвень грамотностi, %
П1АК24 1ндекс економки знань KEI (The Knowledge Economy Index), %
П1АС НА Р1ВН1 СВ1ТУ (ЦИВ1Л1ЗАЦ11)
П1АС1 - Мiжнародний iндекс шновацм BCG (International Innovation Index)
П1АС2 - Частка витрат на дослщження i розробки у ВВП, %
П1АС3 - Поточний шдекс конкурентоздатного росту GCI (Growth Competitive Index), %
П1АС4 - Частка високотехнолопчноТ продукцп у товарному експорту %
П1АС5 - Частка усвтовому експорт шформатизацмного обладнання, %
П1АС6 - 1ндекс iнновацiйного потенцiалу NICI (National Innovation Capacity Index), %
П1АС7 - Глобальний шновацмний шдекс GII (The Global Innovation Index), %
П1АС8 - 1ндекс економки знань KEI (The Knowledge Economy Index), %
П1АС9 - 1ндекс людського розвитку HDI (Human Development Index), %
П1АС10 - Коефiцiент штелекту i багатство народiв IQ (Intelligence quotient), %
П1АС11 - 1ндекс залученють краТни в мiжнароднiй торгiвлi GETI (The Global Enabling Trade Index) %
Цшюне представлення видтених показниш iнновацiйностi представлено на запропонованш моделi на рис. 1.
8
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
Рис. 1. Модель системи показнигав ЫновацмноТ активност1 соц1ально-економ1чноТ системи на р1внях особист1сть-орган1зац1я-краТна-цив1л1зац1я
ОБГОВОРЕННЯ
Обфунтування отриманих результат¡в. Як бачимо з попередшх результат1в, 1нновац1йна активн1сть - бтьш характерний параметр для р1вн1в оргашзаци, краТни та цив1л1зац1Т. Для р1вня особистост1 таким е параметр шновацшного потенц1алу. Для того, щоб штерпретувати його для сфери управл1ння проектами, розглянемо бтьш детально сутнють згаданих показнимв. В згаданих вище джерелах вони розглядаються на загальному (бтьш психолого-фтософському) р1вн1 без прив'язки до контексту певноТ д1яльност1. Тому е бтьш загальними, позаконтекстними.
За результатами анал1зу багатьох джерел можна вважати, що головною (фундаментальною) складовою шновацшного потенц1алу особистост1 е «здатнють (обдарованють)» особистост1 та затребуван1сть ц1еТ здатност1 у майбутньому для отримання цшносп зовн1шн1м споживачем в1д реал1заци 1нновац1йного потенц1алу [37, 36]. Наприклад, у методиц1 «Карта обдарованосл» (за А.1. Савенковим, [45]) можна визначити ступшь розвитку у дитини таких вид1в обдарованост1: 1нтелектуальна, творча, академ1чна, художньо-образотворча, музична, л1тературна, артистична, техшчна, л1дерська, спортивна. 1снуе ряд шших методик, як1 визначають схильн1сть особистосп до будь-якоТ 1ншоТ д1яльност1. Ц1 методики допомогли би, наприклад, батькам, вчителям, викладачам — тобто людям, ям формують та виховують особистосп, визначити схильнють дитини до певноТ сфери д1яльност1 у ранньому вщк Це сприяло визначитися дитин1 в вибор1 своеТ майбутньоТ профес1Т та подальшоТ усп1шноТ профес1йноТ д1яльност1.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52) 9
Однак однiеï обдарованост замало, тому що людина може народитися обдарованою, але в силу сво^х лiнощiв не розвинути ïï. I така складова як «емоцшний розвиток (творчий потен^ал)» допомагае визначити, як особистють pеалiзуе себе у своему житт. За допомогою емоцiйноï ^ладово^ людина здiбна розвивати свою cxильнicть, обдаpованicть, здатнють у якiйcь cфеpi дiяльноcтi, та допомагае визначити як особистють використовуе емоци у своему житт. I одним з показнимв творчого потен^алу (емоцiйного розвитку) оcобиcтоcтi е показник емоцшного iнтелекту (EQ). Емоцiйний штелект (EQ) - група ментальних здiбноcтей, ям беруть участь в усвщомленш i pозумiннi власних емоцiй i емоцш оточуючих. Емоцiйний iнтелект - це такий тип со^ального штелекту, який використовуе здатнють мошторингу своГх власних емоцiй i емоцiй шших людей для того, щоб використовувати цю шформацш при упpавлiннi власним мисленням i дiями. Люди з високим piвнем емоцiйного iнтелекту добре розумшть cвоï емоцiï i почуття шших людей, можуть управляти своею емоцшною сферою, i тому в суспшьсга ïx поведiнка бiльш адаптивно, i вони легше домагаються своГх цiлей у взаемодiï з оточуючими. На вщмшу вiд IQ, piвень якого багато в чому визначений генами, piвень емоцiйного iнтелекту (EQ) розвиваеться протягом усього життя людини. Розвиток емоцшного штелекту - найскладшша робота, але саме вона дае найбiльшi результати, саме вона пщвищуе особисту ефективнють [46].
Незважаючи на привтей емоцiйного iнтелекту в сучасному свт, piвень «iнтелектуального розвитку» також важливий, оcкiльки вiн теж визначае досягнення в реальному житп. Одним iз показнимв iнтелектуальноï обдаpованоcтi е piвень IQ. У табл. 2 наведет значення середнього piвня IQ груп населення у кореляци з досягненнями в реальному житт [КоефЩ1ент 1нтелекту [47]: ïx можна вважати нормою.
Таблиця 2
Середнш IQ груп населення, пов'язаний з досягненнями в реальному житт
Групи населення Значення IQ, бал
Кандидати наук 125
Люди з вищою осв1тою 114
Неповна вища осв1та 105-110
Оф1сн1 прац1вники 1 прац1вники продаж1в 100-105
Зак1нчили повну школу, квал1ф1кован1 роб1тники (наприклад, електрики) 100
Вчилися у старших класах школи, але не заганчили Тх 95
Прац1вники середньоТ квал1ф1кацп (наприклад, заводськ1 роб1тники) 90-95
Зак1нчивши школу без старших клас1в (8 рогав) 90
Неоконч1вш1е 8 рок1в школи 80-85
Мають 50% шанс поступити в старш1 класи 75
Середн1й IQ р1зних професшних груп:
Профес1йн1 та техн1чн1 прац1вники 112
Менеджери i адм1н1стратори 104
Оф1сн1 пра^вники, пpацiвники пpодажiв, квалiфiкованi pобiтники, майстри 101
Пра^вники середньоТ квалiфiкацiï (оператори верста^в, обcлуговуючi пpацiвники, включаючи домашню прислугу; фермери 92
Hеквалiфiкованi пpацiвники 87
Тип задач, яга можуть бути виконанг
Доросла якi можуть освоУти неcкладнi тpудовi навички 70
Доpоcлi, якi можуть зiбpати урожай, полагодити меблi 60
Доpоcлi, яга можуть виконувати домашню роботу, прос^ теслярсьга роботи 50
Доpоcлi, якi можуть косити газони, прати 40
10 "УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
Одшею з важливих складових iнновацiйного потен^алу людини е «характер», так як вш також зумовлюе розвиток здiбностей. За допомогою рис характеру: цтеспрямованють, воля, схильнiсть до лiдерства, комушкабельнють та iH. допомагае досягати усшх у життi. Тобто ця складова пов'язана 3i складовою «творчий розвиток (емоцшний розвиток)» i грае важливу роль у досягненнi успiху в житп.
Наступною складовою iнновацiйного потен^алу е «мотивацшна сфера». Наприклад, методика М. В. Матюхша [24] дозволяе виявити провщш, домiнуючi мотиви у мотивацшнш сферi учнiв. У данш методицi мотиви, можна роздiлити на: широк соцiальнi (мотиви обов'язку i вiдповiдальностi, самовизначення i самовдосконалення), особист (добробут i престиж), навчально-пiзнавальнi (пов'язан з утриманням та процесом навчання), мотиви уникнення неприемностей. Ця складова важлива, тому що вона передбачае причину створення нового, з яким мотивом людина щось шзнае, створюе — за для особистого престижу або задля блага сусптьства i т.д.
«Когштивно-тзнавальна дiяльнiсть» це складова, яка дозволяе визначити здiбностi сприймати шформацщ використовуеться для оцiнки стану та специфки пам'ятi (короткочасна або довготривала); оцшити рiвень розвитку лопчного мислення; оцiнити рiвень розвитку образного мислення, активност уваги та ш. [82-90].
Невiд'емною складовою е «пщприемницька здатнють» [48] (англ. Entrepreneurial ability) - в економiчнiй науцi здатнють людини: - використовувати певне поеднання ресурав для виробництва товару; - приймати розумн послiдовнi рiшення; - застосовувати нововведення; - йти на (виправданий) ризик. Тобто ця складова особистост допомагае реалiзувати нововведення, довести його до споживача.
Як уже зазначалося вище, для розвитку пщприемств, оргашзацш, установ необхщно вводити шновацп, а це можливо через реалiзацiю проектiв та програм розвитку. Дiяльнiсть з управлiння проектами та програмами розвитку апрiорi передбачае необхiднiсть в обмежений час та з обмеженими ресурсами створити шновацшний продукт, ушкальш властивост якого забезпечують можливiсть отримати очшуваш та, можливо, й додатковi цiнностi. При цьому ключовi характеристики оточення проектв - разовiсть, ушкальнють, ризикованiсть, турбулентнiсть - вимагають вщ менеджерiв здатностi адекватно реагувати на вс непередбачуванi змiни та приймати неординарн управлiнськi рiшення. Такi умови можуть бути виконанi, тiльки якщо менеджери проектв мають iнновацiйний потен^ал та здатнi впродовж проекту бути шновацшно активними. Отже, iнновацiйнiсть доцтьно розглядати як характеристику проектних менеджерiв при формуваннi команди управлiння. Однак для цього замало загального розумшня шновацшного потенцiалу, представленого вище. Кожний проект в^зняеться власним унiкальним контекстом, який задае вимоги до рiвня шновацшносп його учасникiв (рис. 2). Це було показано нами рашше в [49].
Сьогодш в психологи та педагоп^ вже розроблено багато пiдходiв до опису та вимiрювання iнновацiйного потенцiалу особистостi (наприклад, [50, 51]). Вони в чомусь зб^аються, а в чомусь в^зняються вщ запропонованого нами. Дослiдниками видiленi також критери та показники iнновацiйноl активносп особистостi. Але в контекстi нашого дослiдження бiльш цiкаво, яким чином вони представлеш в управлiннi проектами.
На це запитання можна знайти вщповщь, якщо проаналiзувати основи професшних знань та систему оцiнки компетентносп проектних менеджерiв (National Competence Baseline, NCB UA) [52]. В наведеному джерелi видтено три групи компетенцш проектних менеджерiв - технiчнi (20 елементв), поведiнковi
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
11
(15 елементв) та контекстуальн (11 елементв).
Певний набiр складових шновацмно'| активного особистостi
1нтелектуальна обдарованють
Творчий потен^ал ( ЕQ)
Когнетивно-пiзнавальна дiяльнiсть
Потребнiстно-мотивацiйна сфера
Здатнiсть (обдарованiсть)
Характер
Пщприемницька здатнiсть
Унтальний проект розвитку п1'дприемств
Рис. 2. Проект розвитку як призма розгляду показнигав шновацмного потенц1алу
особистост1
Жодна з груп не мютить iнновацiйностi як окремоТ компетенцiТ. Це можна пояснити природою шновацмносп як метакомпетенцп. В термшах роботи [53] це означае, що шновацшнють знаходиться в ряду компетенцш, прояв яких потребуе рефлексп над ситуа^ею та над собою в цш ситуацiТ. Дещо в шшому контекстi, але значення шновацшноТ' активност як базовоТ, визначальноТ характеристики по вщношенню до функцiональноТ та проектноТ дiяльностi в рамках стратегiТ розвитку особистосп була показана нами в роботах [49, 54, 55].
На перший погляд, найбтьш близькими по своТй сут до iнновацiйностi е група поведшкових компетенцiй. Аналiз змюту включених до неТ компетенцiй (лщерство, участь та мотивацiя, самоконтроль, упевненють у собi, розрядка, вiдкритiсть, творчють, орiентацiя на результат, продуктивнiсть, узгодження, переговори, конфлкти та кризи, надшнють, розумiння цiнностей, етика) дозволяе стверджувати, що вони вiдповiдають поняттю «метахарактеристика» особистостi в термiнах роботи [56].
Припустимо, що якщо поведiнковi компетенци менеджерiв проектiв змiстовно (сутнiсно) корелюють з видтеними нами показниками шновацшного потенцiалу особистостi, то вони е шдикаторами iнновацiйного потенцiалу проектних менеджерiв можуть застосовуватись для Тх оцшювання при формуваннi команд управлiння певними проектами та програмами розвитку.
12
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
Результати ствставлення iз використанням семантичного аналiзу представленi в таблицi 3.
Таблиця 3
Сшвставлення поведiнкових компетенцiй та показнимв iнновацiйного
потенцiалу особистостi
Показники шновацшного потен^алу особистостi Поведiнковi компетенцiТ менеджерiв проектiв
1нтелектуальна обдарованють -
Когнiтивно-пiзнавальна дiяльнiсть -
Творчий потенцiал (емоцшний розвиток) Творчють
Самоконтроль
Розрядка
Потребнюно-мотивацшна сфера Участь та мотива^я
Здатнiсть (обдарованють, талант) -
Характер Вiдкритiсть
Пщприемницька здатнiсть Лiдерство
Упевненють у собi
Продуктивнiсть
Надiйнiсть
Орiентацiя на результат
Результати спiвставлення показали наступне. З одного боку, у вщповщнють показникам шновацшного потенцiалу особистостi можна поставити лише 10 з 15-ти поведшкових компетенцш менеджерiв проектiв. З шшого боку - три з восьми показниш iнновацiйного потенцiалу особистостi не розкрит жодною з поведiнкових компетенцш менеджерiв проектiв. Це свiдчить про недосконалють як першого, так i другого перелiку елементiв для вщображення iнновацiйного потенцiалу менеджера проекту.
Не розкритими у першому перелiку опинились елементи, як пов'язанi з штелектуальною когнiтивно-пiзнавальною дiяльнiстю особистостi та ТТ талантом. Незадiяними у другому перелку - елементи, пов'язанi з комушка^ями та взаемодiею особистостi в проект. Важливють останнiх для iнновацiйноТ активност особистостi проголошуеться в багатьох роботах в сферi психологiТ та педагопки i доведена результатами дослiджень в сферi управлiння проектами [57]. Це спонукае до пошуку бтьш коректноТ методологiчноТ моделi бачення iнновацiйного потен^алу.
Так, в роботi [51] запропонован такi чотири блоки:
свiтоглядний (розумшня себе як активно дiючого та вщповщального суб'екта дiяльностi, iнноватора, для якого життя - це безперервний процес творчосл, со^ально зрiлоТ та життестшко'Т особистостi, здатноТ керуватись власними принципами, установками, контролювати все, що вщбуваеться та можливi наслiдки цього);
- емоцшний (ярко виражена емоцшнють та експресивнiсть, намагання до нових вражень, цкавють);
- вольовий (здатнють конструктивно долати фруструючi обставини без зниження ефективност дiяльностi, пластичнiсть мислення, виражена наполегливють, вiдповiдальнiсть та передбачливють);
- комунiкацiйний (виражене намагання до ствроб^ництва, високий рiвень розвитку комушкативних здатностей, артистичнiсть, розумiння та довiра до оточуючих, здатнiсть налагоджувати стшм та конструктивнi контакти з ними).
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
13
Iншi автори додатково розглядають мотивацiйний, когштивний, операцiонально-дiяльнiсний блоки [58].
На наш погляд, Тх можна згрупувати в чотири блоки: свтоглядно-мотивацiйний, емоцшно-вольовий, когнiтивно-дiяльнiсний та комушкацшно-взаeмодiйний. Когштивно^яльнюний блок передбачае здатнiсть особистостi не ттьки до пiзнання об'ектiв реального св^у, але i до впровадження нових знань в практику. З позицш системно-цтюного розгляду видiлених блош, вони постають як взаемосодiючi елементи системи [18], як утворюють шновацшний потенцiал особистостi для середовища певноТ дiяльностi (рис. 3).
Рис. 3. Системна модель опису Ыновацмного потенц1алу особистост1
Аналiз розробленоТ моделi дозволяе визначити найбтьш рацiональну кiлькiсть показниш iнновацiйного потенцiалу - як м^мум по чотири показника для кожного елемента та по два - для взаемозв'язш мiж ними. Разом це складае 28 показниш. Для оцшювання шновацшного потенцiалу менеджерiв проектв це надмiрний перелiк, який може коригуватись в залежносп вiд контексту кожного конкретного проекту.
Перегрупування поведшкових компетенцш проектних менеджерiв по вщношенню до видiлених блокiв та показниш шновацшного потен^алу особистостi приведене в табл. 4.
Як бачимо, перегрупування з урахуванням додаткових елементв дозволило задiяти вс поведiнковi компетенцп менеджерiв проектiв. Проте очевидним е нестача таких компетенцш, як б дозволили бтьш чiтко визначити когштивно-дiяльнiсний аспект Тх iнновацiйного потенцiалу.
З отриманих висновш випливае, що юнуючий наразi перелiк поведiнкових компетенцiй мае бути розширеним для можливостi оцшки на його основi iнновацiйного потен^алу претендентiв до команди управлiння проектом або програмою. Як вже зазначалось вище, Тх конкретний перелк може коригуватись в
14
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
залежност вщ контексту кожного конкретного проекту, так само як i еталонш значення.
Таблиця 4
Спiвставлення аспеклв розгляду, показникiв iнновацiйного потенцiалу особистостi та поведiнкових компетенцiй проектних менеджерiв
Аспекти розгляду Показники 1нновац1йного потенц1алу особистост1 Повед1нков1 компетенц1Т менеджер1в проект1в
Св1тоглядно-мотивац1йний Творчий потенц1ал Лщерство
Потребн1стно-мотивац1йна сфера Участь та мотивац1я
Самоконтроль
Упевненють у соб1
Творч1сть
Емоц1йно-вольовий Емоцмний розвиток Розрядка
Характер Вщкритють
Ор1ентац1я на результат
Когн1тивно-д1яльн1сний П1дприемницька здатн1сть Продуктивн1сть
Когштивно-тзнавальна д1яльн1сть Надмнють
1нтелектуальна обдарован1сть -
Здатн1сть (обдарованють) -
Комушкацмно-взаемодшний - Узгодження
- Переговори
- Конфл1кти та кризи
- Розум1ння ц1нностей
- Етика
В масштабi органiзацiТ необхiдно розумiти, якi характернi типи проектiв реалiзуються або будуть реалiзовуватись найближчим часом, i з цих позицiй оцшювати iнновацiйний потенцiал спiвробiтникiв. Це надасть можливють визначити сильнi та слабк сторони органiзацiТ, в тому чи^ людського капiталу, i на цш основi рацiоналiзувати впровадження унiкальних проеклв та програм розвитку пiдприемств.
Висновки
1. В результат проведеного дослщження обфунтовано аспекти цiлiсного бачення шновацшносп як характеристики середовища проектiв та програм розвитку з позици метрик особистють, органiзацiя (характеризують внутрiшне середовище проеклв), краТна, цивiлiзацiя (характеризують зовшшне середовище проектiв).
2. Обфунтовано перелк показникiв для вимiрювання шновацшноТ' активност на рiвнях органiзацiТ, краТни та цив^заци, а також показники для вимiрювання iнновацiйного потенцiалу особистостi.
3. Запропоновано пщхщ до визначення показнимв iнновацiйного потенцiалу як характеристики майбутнього по вщношенню до проекту або програми розвитку. Показана можливють застосування поведшкових компетенцш проектних менеджерiв для визначення Тх iнновацiйного потенцiалу для конкретного проекту. Але для цього перелк поведшкових компетенцш мае бути розширеним до надмiрного числа 28.
4. Зазначено, що конкретний перелк та еталонш значення показнимв шновацшного потен^алу проектних менеджерiв е ушкальними i мають визначатись в залежносп вiд контексту конкретного проекту або програми.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
15
Перспективи подальших досл!джень у даному напрямку. Для
можливост виконання останнього положення необхщно розробити вщповщний шструментарш. ^м того, додаткових дослiджень потребуе визначення показниш шновацшноТ' активностi проектних менеджерiв та можливостi використання ^еТ' характеристики минулого для оцшки Тх шновацшного потен^алу для майбутнiх проектiв. Також подальшого уточнення потребуе алгоритм цтюно'Т оцiнки середовища проектiв та програм розвитку на вах видiлених рiвнях одночасно.
Л1ТЕРАТУРА
1. Калюжний В.В. Причини провал1в 1нновац1йних проект1в: визначення та д1агностування проблеми [Текст] / В.В. Калюжний // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2007 - №1(21). С. 130-138.
2. Рач В.А. Особливост1 комерцмного аспекту проектного анал1зу рег1ональних осв1тн1х проект1в [Текст] / В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-М1рошн1ченко // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2010. - № 1 (33). -С. 112-119.
3. Гладка О.М. Практичн аспекти управлЫня проектами на фаз1 ¡нщ1ал1заци проекту [Текст] / О.М. Гладка // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2013 - №4(48). - С. 143-147.
4. Борзенко-М1рошн1ченко А.Ю. Проектно-кластерне управлЫня рег1ональним осв1тн1м простором як складова реформування системи вищоТ осв1ти [Текст] / А.Ю. Борзенко-М1рошн1ченко // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2013 - №2(46). - С. 117-124.
5. Шаров О.1. Побудова ¡нструментарю дослщження життеспроможност1 осв1тнього проекту та його можливого мультипл1кативного ефекту [Текст] / О.1. Шаров / / УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2012. -№ 2 (42). - С. 128-135.
6. Рач В.А. Проектний анал1з: пщручник [Електронний ресурс] / В.А. Рач, А.Ю. Борзенко-М1рошн1ченко. - Луганськ, 2012. Режим доступу: www.pm.lg.ua
7. Ярошенко Н.П. УправлЫня програмами розвитку оргаызацш на основ! формування та вщтворення п1дприемницькоТ енерг1Т [Текст] : Дис. канд. техн. наук: 05.13.22 -КиТв. нац. ун-т буд-ва I арх1т. / Н.П. Ярошенко. - К., 2013.- 210 с.
8. Щербатюк А.1. 1нновацшна праця як форма реал1заци людського компоненту ¡нтелектуального кап1талу п1дприемства [Текст] / А.1. Щербатюк // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2013 - №2(46). -С. 86-92.
9. Бистров А.Г. Особливост1 оргашзацп прац1 при ¡нновацмшй д1яльност1 [Текст] / А.Г. Бистров // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2013 - №1(45). - С. 74-82.
10. Анщенко В.О. Особливост1 оц1нки 1нновац1йноТ сприйнятливост1 виробничих систем [Текст] / В.О. Аыщенко, Н.В. Ткаленко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2009. - № 4 (32). - С. 28-36.
11. Россошанська О.В. 1нновац1йна праця як ¡нструмент забезпечення стратепчноТ економ1чноТ безпеки Ыновацмних проектно-ор1ентованих п1дприемств [Текст] / О.В. Россошанська, А.1. Щербатюк // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2013 - №3(47). - С. 5-18.
12. Грига В.Ю. Глобальне Ыновацмне табло: позиц1я УкраТни та ТТ подальша перспективва [Текст] / В.Ю. Грига // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: мат. XVI межд. науч.-практ. конф., Алушта, 12-16 сентярбя 2011 г. -Симферополь: ИТ АРИАЛ, 2011. - С.20-26.
13. Головатюк В.М. 1нновац1йна сфера як фактор штенсифкацп Ыновацмного розвитку [Текст] / В.М. Головатюк // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: мат. XVI межд. науч.-практ. конф., Алушта, 12-16 сентярбя 2011 г. -Симферополь: ИТ АРИАЛ, 2011. - С.102-110.
14. Соболева Т.А. Влияние инновационной культуры на формирование инновационного климата в обществе [Текст] / Т.А. Соболева // Проблемы и перспективы
16
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
инновационного развития экономики: мат. XVI межд. науч.-практ. конф., Алушта, 12-16 сентярбя 2011 г. - Симферополь: ИТ АРИАЛ, 2011. - С.174-180.
15. Ковалшина Н.П. Врахування рег1ональних прюрителв як важливий чинник 1нновац1йного розвитку [Текст] / Н.П. Ковалшина // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: мат. XVI межд. науч.-практ. конф., Алушта, 12-16 сентярбя 2011 г. - Симферополь: ИТ АРИАЛ, 2011. - С.222-227.
16. Харазишвили Ю.М. Инновационность как характеристика качества социально-экономического развития [Текст] / Ю.М. Харазишвили // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: мат. XVI межд. науч.-практ. конф., Алушта, 12-16 сентярбя 2011 г. - Симферополь: ИТ АРИАЛ, 2012. - С. 175-180.
17. Рач, В.А. УправлЫня проектами: практичн аспекти реал1заци стратепй репонального розвитку [Текст]: Навч. пос1б. / В.А. Рач, О.В. Россошанська, О.М. Медведева; за ред. В.А. Рача. - К.: «К.1.С.», 2010. - 276 с.
18. Россошанская О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели [Текст] / О.В. Россошанская // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2000. - № 1(1). - С. 57-62.
19. Экономика знаний — информация об исследовании [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://gtmarket.ru/ratings/knowledge-economy-index/knowledge-economy-index-info.
20. Соц1ально-економ1чний ефект НТП I динамка сталого розвитку краТн св1ту [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nie/2012_1/211-218.pdf.
21. Измерение информационного общества 2011г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/material/2011/MIS2011-ExecSum-R.pdf.
22. Евсеев О. С. Инновационная восприимчивость национальной экономики в условиях модернизации / О. С. Евсеев // Молодой ученый. — 2012. — №1. Т.1. — С. 98104. [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://www.moluch.ru/archive/36/4115/
23. Инновации: Изобретая завтрашний мир [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.sweden.se/ru/Start/Education/Facts/Innovation/
24. Система показателей статистики науки и инноваций [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://bibliotekar.ru/economicheskaya-statistika/221.htm
25. Кравченко С.И., Кладченко И.С. Исследование сущности инновационного потенциала // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономиче-ская. Выпуск 68. Донецк, ДонНТУ, 2003.
26. Инновационная активность [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.topknowledge.ru/index.php?option=com_content&id=3133:2011-09-22-17-48-56&^1^=79
27. Стратепчний анал1з конкурентоспроможност шновацмно'Т активност продукцп [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2009_647/10.pdf
28. Показатели инновационной активности [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://legkoprom.ru/index45.html
29. Показники, що характеризуюсь шновацмну активнють оргашзацп [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.sapanet.ru/Science/KONKURS/2/mat/t_pokaz.html
30. Индикаторы инновационной деятельности [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.hse.ru/primarydata/ii2012
31. Лисин Б.К., Фридлянов В.Н. Межгосударственное социально-экономическое исследование инновационного потенциала // Инновации. - 2002. - № 7.
32. Лебедев А.С. Инновационный потенциал как основа и условие экономического развития [Текст] / А.С. Лебедеап // Трансформация хозяйственного в условиях социально-экономических реформ: региональный аспект: Матер. II Всерос. Науч.-практ. Конф., Волгоград, 23-25.11.04 / Волгогр. гос. ун-т. - Волгоград. - 2004. - Ч.1. - С. 153-163.
33. Атоян В.Р., Жиц Г.И. Инновационный комплекс региона: проблемы становления и развития [Текст]. - Саратов: Сарат. гос. техн. ун-т, 2003. - 195 с.
34. Масленникова Н.П. Инновационная восприимчивость как основа роста инновационной активности организации [Текст] / Н.П. Масленникова // Проблемы развития инновационно-креативной экономики; сборник докладов по итогам
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
17
международной научно-практической конференции. Москва, 29 марта-09 апреля 2010 г. / Под общей ред. проф. Мельникова О.Н. - М.: Креативная экономика, 2010. - С.82-87.
35. Про прюритетш напрямки ЫновацмноТ дiяльностi в УкраТш: Закон УкраТни вiд 16 ачня 2003 р. №433-IV. Режим доступу: http://zakon.rda.gov.ua.
36. Россошанська О.В. Системне формування стратепчного потен^алу пiдприeмства: автореф. дис . канд. екон. наук : 08.06.01 / О.В. Россошанська, СНУ iм. В.Даля - Луганськ, 2006.- 18 с.
37. Рач В.А. Экономическая безопасность и пространство проекта организации в аспекте целостной системности [Текст] / В.А. Рач, О.В. Россошанская, Е.М. Медведева // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2010. - № 4(36). - С. 62-74.
38. Про Ыновацшну дiяльнiсть: Закон УкраТни вщ 04.07.2002 № 40-IV. Режим доступу: http://zakon.rda.gov.ua
39. Калюжный В.В. Современные трактовки понятия «инновация» и его уточнение с использованием усовершенствованного метода системных триад дефиниций [Текст] / В.В. Калюжный // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2004. - № 4(12).- C.86-99.
40. Медведева О.М. Ключовi характеристики сучасного оточення проекпв [Текст] О.М. Медведева // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013 - №1(48). - С. 164-169.
41. Рач В.А. Побудова термЫолопчноТ системи форм оргашзацп наукового знання в рамках системно' моделi наукового дослщження [Текст] / В.А. Рач // Науковий свс. -2011. - № 4. - С. 13-16.
42. Показники, що характеризуюсь шновацмну активнють оргашзаци. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.sapanet.ru/Science/KONKURS/2/mat/t_pokaz.html
43. Oslo Manual. Guidelines for collecting and interpreting innovation data. Third edition. A joint publication of OECD and Eurostat. Retrieved from: http://www.docme.ru/doc/323948/oslo-manual--oecd—eurostat-2005
44. Юрнос М. I. Система показнигав ЫновацшноТ активност пщприемств краТн з рiзним рiвнем економiчного розвитку [Текст] / М. I. Юрнос, О. А. Антонян, В. А. Рач // Матерiали II МiжнародноТ наук.-практ. конф. студенев, астран^в та молодих вчених «Стан та перспективи розвитку соцiально-економiчних систем в епоху економки знань» (Луганськ, 24-26 квсня 2013 р.) / за заг. Ред. В. А. Рач. - СхщноукраТнський нацюнальний ушверситет iм. В. Даля. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля, 2013. - С. 113-118.
45. Савенков А.И. Методика «Карта одаренности» для родителей и педагогов [Электронный ресурс] / А.И. Савенков. - Режим доступа http://ipk.kuz-edu.ru/odar_deti/index.php?id=88:2011-09-12-05-18-51&Itemid=69&option=com_content
46. Тесты на выявление личностных качеств [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.businesstest.ru/default.asp?id_testgroup=3
47. Коефiцiент Ытелекту [Електронний ресурс]/ - режим доступу: http://znaimo.com.ua/
48. Тест на предпринимательские способности [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.bonsale.ru/test_socionic.php
49. Кирнос М.И. Выявление профиля инновационной активности личности как фактор проектной деятельности в рамках стратегии развития [Текст] / М.И. Кирнос, Д.В. Рач // Управлшня проектами в умовах транзитивноТ економки: мат. IV мiжнар. наук.-практич. конф. магiстрiв, астран^в та молодих вчених. : [у 2 т.]. - Том 1. - Одеса: ОДАБА, 2013. - С. 123-128.
50. Особенности операционализации понятия «инновационный потенциал личности» [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://psibook.com/articles/osobennosti-operatsionalizatsii-ponyatiya-innovatsionnyy-potentsial-lichnosti.html
51. Скитович А.А. Личностные характеристики специалистов с разным уровнем инновационной активности [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.dslib.net/obwaja-psixologia/lichnostnye-harakteristiki-specialistov-s-raznyiri-urovnem-innovacionnoj-aktivnosti.html
52. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектних менеджеров (National Competence Base Line, NCB UA Version 3.1) [Текст] / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева; изд. 2-е. - К.: !РЩ!УМ, 2010. - 208 с.
18
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
53. Чернявская В.С. Метакомпетенции личности -потенциал инновационной экономики / В.С. Чернявская, В.Р. Малахова [Текст] // Мир науки, культуры, образования. -№6/2013. - httpV/cyberleninka.rn/artide/n/metakompetentsii-Nchnosti-potentsiaMnnovatsionnoy-ekonomiki
54. Кирнос М.И. Формирование видения продукта проекта (создание методики выявления профиля инновационной активности личности) с позиции сервисной модели [Текст] / М.И. Кирнос, Д.В. Рач // Матерiали III Мiжнародноí наук.-практ. конф. студенлв, астранлв та молодих вчених «Стан та перспективи розвитку соцiально-економiчних систем в епоху економки знань» (Луганськ, 24-26 квсня 2014 р.) / за заг. Ред. В. А. Рач. -Схщноукрашський нацюнальний ушверситет iм. В. Даля. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля, 2014. - С. 66-71.
55. Кирнос М.И. Формирование видения продукта проекта на основе сервисной модели [Текст] / М.И. Кирнос // Матерiали XI Мiжнародноí конференци «УправлЫня проектами у розвитку сусптьства» Тема: Розвиток компетентност оргаызаци в управлЫш проектами, програмами та портфелями проекпв (Кив, 23-24 травня 2014 р.) / за заг. Ред. С. Д. Бушуев. - Кивський нацюнальний уыверситет буфвництва i архiтектури. -К.: КНУБА, 2014. - С.87-89.
56. Вяткин Б.А. Метаиндивидуальность в социальном мире [Текст] / Б.А. Вяткин // Социальный мир человека. - Вып. 2: Мат. II Всеросс. Научно-практ. конф. «Человек и мир: социальное поведение личности в изменяющемся мире», 25-26 июня 2008 г. -Ижевск: ERGO, 2008 - С.3-5. http://socont.school.udsu.ru/files/1258479266.pdf
57. Медведева, О.М. Цiннiсно-орiентоване управлЫня взаемодiею в проектах: методолопчы основи [Текст]: автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.13.22 / О.М. Медведева; [Кив. нацюн. ун-т буд-ва та архсектури]. - Кив, 2013. - 44 с.
58. Пазухина С. В. Инновационная активность молодых ученых: содержание, структура, условия развития [Текст] / С. В. Пазухина, Ю. И. Богатырева // Молодой ученый. — 2012. — №10. — С. 363-371.
Рецензент статт Стаття надшшла до редакцп
к.т.н. Морозов В.В. 29.09.2014 р.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
19
