CC BY
8
УДК 338.001.36 JEL: G38; F60
РОЗРОБКА 1НСТРУМЕНТАР1Ю АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ
®2020 веляй м. с.
УДК 338.001.36 JEL: G38; F60
Бсляй М. С. Розробка iнструментарiю антикризового регулювання корпоративного сектора
в умовах глобальних кризових явищ
У статт'1 проанал'вовано економ1чний стан корпоративного сектора Украши та £вропи в пер'юд непрогнозованих глобальних кризових явищ на прикладi пандемП COVID-19. Визначено загальний вплив коронав'русу на корпорацп, проблемн мсця в ¡х робот'!, адаптивнсть до кризових явищ i перспективи. Розглянуто ряд показник!в для оцнки ситуацп, а саме: ВВП, р'вень безроб!ття, р'вень рентабельностi, чистий прибуток, сальдо чистого прибутку/збитку за галузями, шдекс д'шово¡' активностi тощо. Для анал'ву було взято данi за 2019 р. i 1 квартал 2020 р. - заради най-б'шьш точно¡о^нки та визначення динамiки показнит i впливу на них COVID-19. Особливу увагу було прид'шено сальдо чистого прибутку/збитку в розр!зi видв д'тльност'и Наведена iнформацiя показала, якi галуз економки зазнали найб'шьших втрат, а якi, навпаки, вистояли в кризовий пер'юд. Щодо £вропи був проведений анал'в ф'тансового та нефнансового сектор'ю економки, а саме: внесок компонент'в у зростання чистого тдприемницького доходу та доюд вiд чистого кредитування/запозичень. Ця iнформацiя показала, що особливо негативного впливу зазнав не-ф'тансовий сектор, а чистий пiдприeмницький дохiд ф'тансових корпорацй був, своею чергою, досить стаб'шьним. Щодо чистого кредитування/ запозичень, то було виявлено пiдвищення попиту на кредитт кошти у неф'тансових корпорацй i зовам незначний вплив коронав'русу на чистi доходи фшансових корпорацй. Загалом, було сформульовано висновки стосовно стану корпоративного сектора Украни в пер'юд пандемП та визначено прюритетн'1 напрями розвитку укранських корпорацй. Окр!м того, розроблено механ'вм антикризового регулювання корпоративного сектора в умовах глобальних кризових явищ з боку держави, корпорацй i бiзнес-асоцiацiй. Цей мехашзм включае заходи, якi дозволять максимально тдготуватися до кризових явищ i заздалегiдь тдготувати р'внi опцпз функцюнування Ыд час кризи.
Кпючов'1 слова: корпоративний сектор, евроштеграф, COVID-19, динамiка корпоративного сектора, корпорацп £С, корпорацп Украши. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-26-36 Рис.: 11. Табл.: 1. Ббл.: 10.
БеляйМаксим Сергйович-астрант кафедриуправлшня та адмнстрування, Навчально-науковий 'нститут «Караз'нська школа б'внесу»Хар^в-ського нацюнального ушверситету 'шен В. Н. Карата (вул. Мироносицька, 1, Харщ 61002, Украна) E-mail: bieliai@karazin.ua
UDC 338.001.36 JEL: G38; F60
Bieliai M. S. Developing the Anti-Crisis Regulation Instrumentarium for the Corporate Sector in the Face of Global Crisis Phenomena
The article analyzes the economic status of the corporate sector of both Ukraine and Europe during the period of the unpredictable global crisis phenomena examplified by the COVID-19 pandemic. The overall impact of coronavirus on corporations, also the problem areas in their operation, adaptability to crisis and perspectives are determined. A number of indicators for estimating the situation are considered, as follows: GDP, level of unemployment, level of profitability, net profit, net profit/loss balance by sector, business activity index, etc. For the analysis, data obtained for 2019 and 1st quarter of 2020 were used - for the most accurate assessment and determination of the dynamics of indicators and the impact of the COVID-19 upon them. Particular attention was paid to the balance of net profit/loss in terms of types of activities. The above mentioned information showed which sectors of the economy suffered the biggest losses, and which, on the contrary, stood in crisis. Speaking of Europe, the analysis of financial and non-financial sectors of the economy was carried out, including: the contribution of components into the growth of net business income and the income from net lending/borrowing. This information showed that the non-financial sector suffered a particularly negative impact, and the net business income of financial corporations was, in turn, quite stable. As of net lending/borrowing, it is identified an increase of demand for credit funds from non-financial corporations and a very minor impact of the coronavirus on the net income of financial corporations. In general, conclusions on the status of Ukrainian corporate sector during the pandemic along with priority directions of development of Ukrainian corporations are formulated. In addition, the mechanism for anti-crisis regulation of the corporate sector in the face of global crisis phenomena on the part of the State, corporations and business associations is elaborated. This mechanism includes measures that will allow to get prepared as much as possible for crisis phenomena and prepare different options for functioning during the crisis in advance.
Keywords: corporate sector, European integration, COVID-19, dynamics of corporate sector, corporations of the EU, corporations of Ukraine. Fig.: 11. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Bieliai Maksym S. - Postgraduate Student of the Department of Management and Administration, Educational and Research Institute «Karazin Business School» of V. N. Karazin Kharkiv National University (1 Myronosytska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: bieliai@karazin.ua
У
'XXI столик в^дбуваеться багато pi3HMx гло- niB розвитку свиу. Bci щ KprooBi явища, безумовно,
бальних кризових явищ у сферах фшанав, впливають на к°ртаративний геетор. Саме тсшу ак-
шформацшних технологш (криза доткомв), туальним е ™тання анашу стшкога коршратив-
, , . ™,гтт, . . . них секторш Украши та tC до глобальних кризових
зд°р°в я (пандемш СОУШ-19), шмтачш та ш^ш явищ. У данш стати буде дослужено вплив глобаль-
нафтова криза. Частота кризових явищ но! кризи на корпоративш сектори Украши та 6С на
з роками шдвищуеться через пришвидшення тем- прикладi пандеми коронавiрусу.
Для бмьш детального розумшня впливу панде-мИ на корпораци необхiдно розглянути шдекс дковоТ активностi (Purchasing Managers' Index - PMI) в бврозош (рис. 1).
PMI служить для в^дображення загального стану певно'' галузi економiки, розраховуеться для ви-робничого сектора та сектора послуг. На рис. 1 наведено основш показники шдексу по бврозош у 2019— 2020 рр. Показники вище 50 св^дчать про розвиток i зростання сектора, нижче - навпаки, про негативну тенденцш та повкьне зростання або ïï вiдсутнiсть.
Знаведених даних бачимо, що динамiка у 2019 р. i 1 кварталi 2020 р. була практично однаковою, особливих змш не вiдбувалося. 1ндекс дiловоï активност в секторi послуг жодного разу не був мен-ше 50, а у виробничому секторi тримався бкя цього значення, навiть у 1 кварталi 2020 р. почав зростати i в березш 2020 р. сягав 49,2 одиниць. Проте, аналiзуючи 2 квартал 2020 р., у якому в^дбулися найбкьш серйоз-нi обмеження для крат i корпорацш, можна вiдмiтити рiзке падшня iндексу дковоТ активностi в секторi послуг. Динамiка також е негативною i у виробничому сектора але вона не така рiзка. До того ж даний шдекс у секторi послуг завжди був вище, анiж у виробничому. Ц показники е рекордно низькими за останш 25 роив в бврозош. А отже, це ще раз тдтверджуе акту-альнiсть дослдження поставлено! проблеми.
Багато вiтчизняних i зарубiжних науковцiв та практикiв наразi слiдкують за кризовою ситуацiею, що спричинена пандемiею COVID-19.
Так, група досл^нишв W. Ding, R. Levine, Ch. Lin i W. Xie провели ретельний аналiз впливу пандемИ на ринок цiнних паперiв корпорацiй свiту. Ними були виявленi основш сфери, що постраждали в^д пандемИ та потребують шдтримки з боку держав по всьому свиу [3].
А украшська дослiдниця з Ун1верситету державно! фiскальноí служби Украши К. П. Побоча про-аналiзувала наявнi антикризовi механiзми для укра-шських банкiвських корпорацiй i довела !х неефек-тивнiсть [4].
Проте ще у 2016 р. проф. О. Ю. Рудченко, за-в^дувач вiддiлу НДЕ1 Мiнекономрозвитку i торгiвлi Украши, у своему досл1дженш вiдзначив, що корпора-тивний сектор не може i не мае бути лише в площиш державного управлшня. Вiн запропонував альтерна-тивний мехашзм управлiння корпоративним сектором, який передбачае сол1дарну вiдповiдальнiсть як з боку держави, так i з боку самих корпорацш. Тоб-то подолання кризових явищ не мае бути покладено лише на державу [5].
Невиршеним лишаеться питання виявлення процеав, що вiдбуваються в корпоращях у зв'язку з глобальними непередбачуваними кризовими явища-ми, яю можуть розбалансувати економiку всього свь ту, та пропозици шструменпв до механiзму для подо-лання непрогнозованих кризових явищ.
Головною метою даного доЫдження е форму-вання iнструментiв для пiдготовки корпоративного сектора Украши до евроiнтеграцГí в умовах кризи, що спричинена пандемiею СОУШ-19.
Корпоративний сектор е одшею iз системоут-ворюючих частин економши будь-яко! кра!ни, поеднуючи в собi велику кiлькiсть чинникiв, що безпосередньо впливають на стан економiчноí безпеки держави. Саме тому для бкьш точного по-рiвняння корпоративних секторiв Украши та 6С необхiдно проаналiзувати динамiку загальних еконо-мiчних показнишв кра'ш.
Одним iз важливих показнишв оцiнки еконо-мiчного стану кра'ши е внутрiшнiй валовий продукт (ВВП). За першi три мiсяцi 2020 р. ВВП бврозони
1ндекс
60 -
50 -40 -30 -20 -10 -
0
За
Ч<*
^ ^ ^ ^ ^ ^ # ^ ^ ¿Vй ^ ^
? J- Ж J> J? J>J? J> Ж Jp^j" J? J" Ж J? J>
V # ^ ^ Г & ** ^ v **
Мкяць
■ PMI в ceKTopi послуг ■ PMI y виробничому ceKTopi
Рис. 1. 1ндекс дтовоУ активност (PMI) в Еврозош за 2019-2020 рр.
Джерело: складено за [1; 2].
зменшився на 3,6 вксотка. Це було найбкьш стрiм-ким скороченням, коли iз середини березня блоку-вання коронавiрусу змусило неiснуючi пiдприeмства закритись, а споживачi залишилися вдома. Реальний ВВП Украши у цей самий перюд зменшився на 0,8% (з урахуванням сезонного фактора), що свкчить про значно менший негативний вплив пандеми СОУШ-19 на украшську економку. Украiнськi корпораци з пли-ном часу адаптувалися до постшних кризових явищ у краiнi та вкпрацювали для себе найб1льш оптималь-ну поведшку в таких ситуацiях. А отже, подолають економiчнi наслiдки карантину набагато краще [5].
Таким чином, даний в^дсоток змiни ВВП свк-чить про те, що украшсью корпорацii мають достатньо перспектив для розвитку, i на дано-му еташ вони е бiльш стшкими до кризи.
Одним iз важливих показниюв стану бiзнесу е динамка рiвня безробiття (рис. 2).
Безробггтя, %
10,0
iнтеграцii необхiдно проаналiзувати вплив падеми СОУШ-19 на рiвень рентабельностi украшських кор-порацiй (табл. 1).
Аналiзуючи табл. 1, можна вкслккувати чiтку динамiку щодо рiзкого зниження рентабельностi ва-е'1 дiяльностi пiдприемств в 1 кварталi 2020 р. Перш за все, це пов'язано з наслкками СОУШ-19 та, вкпо-вiдно, введенням у державi карантинних обмежень. Особливо постраждали таи галузк
+ транспорт, складське господарство, пошто-ва та кур'ерська дiяльнiсть - збиток у 1 квар-талi 2020 р. склав 21,2%. Хоча протягом 2019 р. шдприемства працювали в середньому з невеликою рентабельною. Найбкьших збиткiв понесли шдприемства саме в транспортнш сфер^ та найбiльш iмовiрно, що така тенден-цiя буде вiдслiдковуватися i в наступних кварталах 2020 р.;
9,0 8,0 7,0 6,0
на 31.03.2019 на 30.06.2019 на 30.09.2019 на 31.12.2019 на 31.03.2020
Перюд
о Безроб1ття в Укран % —•— Безроб1ття в £врозоы, % Рис. 2. Порiвняння рiвня безробiття в Укра'|'ш та €вроп1
Джерело: складено за [6].
Аналiзуючи рис. 2, слiд звернути увагу на те, що +
загальна динамiка рiвня безробiття в бврош та Укра-iнi схожа. З початку 2019 р. до 3 кварталу 2019 р. був спад рiвня безробитя, далi в УкраМ пiшов процес зростання, в бврош ж, навпаки, продовжився спад. Але слк зазначити, що на 1 квита 2020 р. в бврош настав переломний момент тенденци спаду, i рiвень безробiття склав 7,6%. Загалом це пояснюеться тим, що на березень - квкень припали найбкьш жорстю умови карантину, ^ таким чином, рiвень безробктя в бврозош почав стрiмко зростати наприкшщ цьо-го перiоду. В Укра'М стрiмке зростання припало на лютий - березень, але, ^м складних умов для шд-приемств, пов'язаних з СОУШ-19, одшею iз причин рiзкого збiльшення даного показника е перемщення +
населення з шших кра'ш, якi знаходилися там на за-робiтках. Вiдповiдно це також вплинуло на загальний рiвень безробггтя.
Для пошуку найбiльш ефективно'1 стратеги шд-готовки корпоративного сектора Украши до евро-
тимчасове розмгщування и оргатзащя хар-чування - збиток на останню звкну дату складае 34%. Хоча останнш квартал 2019 р. також демонструе збиток у розмiрi 24,1%. Щодо цього, то бкьш за все такий спад пов'язаний iз сезонною роботою деяких шдприемств. 1 квартал 2020 р. показуе явну динамку до збкьшення збитковость Основними причинами такого явища е зменшення внутршньо! мкраци населення мiж областями (вкмша робочих вiдряджень, туристичних по!'здок тощо), карантиннi обмеження щодо закладк харчування (лише частина змогла продовжу-вати роботу в режимi доставок); операци з нерухомим майном - збиток склав 46,1%, i це найбкьший показник збитковост1 серед уск видiв дiяльностi. З табл. 1 видно, що дана галузь завжди була достатньо прибутко-вою, 11 рентабельнiсть в 1 кварталi 2019 р. -3 кварталi 2019 р. сягала 21-57%. Тобто такий
Таблиця 1
Рiвень рентабельное^ (збитковостi) вас!' дiяльностi шдприсмств поквартально за 2019-2020 рр., %
Вид дiяльностi 1 кв. 2019 р. 2 кв. 2019 р. 3 кв. 2019 р. 4 кв. 2019 р. 1 кв. 2020 р.
Стьське, лiсове та рибне господарство 0,3 -2,9 -0,1 83,5 -5,6
Промисловоь 4,7 5,7 9,5 -3,1 -8,5
Будiвництво 3,7 0,7 6,8 2,5 -3,3
Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклiв 13,4 19,9 28,4 6,6 -9,5
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльнiсть -1,5 -0,5 6,7 1,1 -21,2
Тимчасове розм^ування й органiза-цiя харчування 7,7 16,7 36,5 -24,1 -34,0
1нформафя та телекомунiкацii' 17,9 17,3 20,6 -8,3 -1,4
Фiнансова та страхова дiяльнiсть 16,3 8,1 10,3 -0,8 13,6
ОперацГ'' з нерухомим майном 21,7 35,5 57,0 0,2 -46,1
Профешна, наукова та техшчна дiяльнiсть 23,4 16,5 4,1 21,8 1,8
Дiяльнiсть у сферi адм^стративного та допомiжного обслуговування 5,4 4,6 8,6 16,6 -10,2
Освiта -0,3 -1,5 -0,3 23,7 -19,5
Охорона здоров'я та надання софально' допомоги 4,0 2,2 9,2 -7,1 -9,1
Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок -5,3 -30,5 77,0 -12,7 -39,8
Надання iнших видiв послуг 0,0 -0,6 47,1 -17,2 -1,2
Усього 7,0 7,0 11,3 5,6 -9,5
Джерело: складено за [7].
рiвень збитковостi говорить про те, що насе-лення припинило вкладати кошти в купiвлю нерухомосп, комерцiйну оренду (бiльшiсть орендодавцiв в перюд карантину позбулися сво!х постшних клiентiв, не знайшовши !м замшу), оренду землi тощо.
Проте е галуз^ що майже не постраждали вiд пандеми. Так, стабкьшсть рентабельностi у сферi фь нанав та страховiй дiяльностi можна пояснити тим, що в умовах невизначеносп населення переключилося з активно! споживацько! позици до ощадливо!. Населення припинило витрачати кошти на вкпочинок (на-приклад, на заклади харчування, по!здки тощо). При виборi мш тим, чи вкладати фiнансовi активи в неру-хомiсть, чи залишити !х на банкiвських рахунках, оче-видним став другий варiант (короткостроковi депози-ти, з правом дострокового розторгнення включно).
Cлiд вiдзначити, що шдприемства у сферi стра-хово! дiяльностi залишилася лише у виграшi, незважаючи на карантинш мiри. Це обумов-лено тим, що клiенти менше користуються авто, бiльшiсть знаходиться вдома на вкдаленш роботi, населення менше звертаеться до лшарень по некри-
тичних питаннях чи захворюваннях, як можуть по-чекати (через боязнь заразитися коронавiрусом у лiкарнi) i т. iн. Дохiдна частина бiзнесу залишилася стабiльною, оплати за страховими договорами про-довжуються. А видаткова частина скоротилася через суттеве зниження активносп населення в щлому та збкьшення обачностi через СОУШ-19.
Аналiз чистого прибутку (збитку) великих i се-реднiх пiдприемств Украши наведено на рис. 3.
Як видно з рис. 3, чистий прибуток i збиток корпорацш за 2019 р. був стабкьний, особливих ко-ливань не було. В^дсоток компанш, якi отримали прибуток, у середньому складае 74%, а в^дсоток тих, хто отримав збиток, в^дпов1дно 26%. Тобто за 2019 р. кар-динальних змш на шдприемствах не вiдбувалося, i нiякi зовншш фактори не змiнили загально! картини.
Початок 2020 р. пришс сво! корективи, ситуацiя з СОУШ-19 не могла не позначитися на робоп корпорацш i економiки кра!н у цiлому. Не виключенням стали i вiтчизнянi фiрми. На дiаграмi рис. 3 можна побачити рiзке зменшення вiдсотка корпорацiй, якi отримали прибуток, !х стало 58,5%. Вкповкно, кiль-кiсть тих, хто зазнав збитку, склала 41,5%. Тобто 15,1% компанш, яш працювали до цього з прибутком, за-
Чистий прибуток (збиток), %
100
80
60
40
20
0
1 кв. 2019
25,6
23,3
26,4
1
71,8 74,4 76,7 73,6 58,5
2 кв. 2019 3 кв. 2019 Перюд
4 кв. 2019
1 кв. 2020
ГМдприемства, як1 одержали прибуток, % ГМдприемства, як1 одержали збиток, %
Рис. 3. Чистий прибуток (збиток) великих i середшх шдприсмств
Джерело: складено за [
крили 1 квартал 2020 р. зi збитком. Iмовiрнiсть того, що збитковi стали прибутковими, досить мала, тому можна стверджувати, що коронавiрус разом iз каран-тинними мiрами досить жорстко позначився на робой шдприемств. Крiм того, слГд сказати, що основнi обмеження в робот та найб1льш серйознi проблеми для корпорацш припали на квкень. Тому iснуe велика iмовiрнiсть того, що у 2 кварталi 2020 р. кiлькiсть збиткових компанш зросте порiвняно з 1 кварталом або в кращому випадку залишиться без змiн.
Розглянемо далi сальдо фшансового результату дiяльностi украшських корпорацiй поквартально i в розрiзi видiв економiчноi дiяльностi (рис. 4 - рис. 6).
На дiаграмi рис. 4 можна чкко побачити галузГ, якi зазнали найбкьших збиткiв у 1 кварталi 2020 р., тобто сальдо вк'емне. Отже, найбкьше постраждали: промисловiсть; транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дшльшсть; оптова та роздрГб-на торпвля та ремонт автотранспортних засобiв i мо-тоциклiв; операцii з нерухомим майном. ПрослГджу-еться чiтка рiзниця порiвняно iз ситуацieю в 4 квар-талi 2019 р. i 1 кварталi 2020 р. Добре видно високий рiвень додатного сальдо в 4 кварталi 2019 р. у такш галузi, як скьське, лiсове та рибне господарство, але це пов'язано iз сезоннiстю даноi галузi. Окрiм того, в 1 кварталi 2020 р. особливих втрат корпораци дано! галузi не зазнали - для порiвняння звертаемо увагу на аналогкний перiод 2019 р.
Сальдо шших галузей (рис. 5) також демонстру-ють збиток у 1 кварталi 2020 р., тобто якщо порГвню-вати з 1 кварталом 2019 р., то бачимо, що були яюсь зовшшш фактори, як вплинули на такий розвиток подш. I, звичайно, основною причиною тако! ситуацГ! е саме СОУШ-19. Якщо розглянути зазначенi галузi окремо, наприклад тимчасове розмщення й органГ-зацiю харчування, то, звГсно, можна пояснити таке
сальдо в 1 кварталi 2020 р. повним або частковим об-меженням у робой цих компанш у зв'язку з карантином. Не виключено, що ситуацш у 2 кварталi 2020 р. буде аналогкною, осккьки щ корпораци почали вГд-новлювати свою роботу фактично з кшця травня. На шшГ галузi СОУШ-19 також вплинув не кращим чином, зважаючи на !х динамiку. Звичайно, ва цГ види дшльносп, що зображеш на рис. 5, у реальних цифрах зазнали менших втрат, !х збиток значно менший, ашж у галузях на рис. 4, але, вГдповГдно, Г обГг коштГв у них суттево менший.
Серед вищенаведених видГв дшльност е група, яка незалежно вГд ситуаци в кра'М отримала додатне сальдо, - фшансова та страхова дшльшсть (рис. 6). Це едина галузь, що вийшла на позитивний результат у 1 кварталГ 2020 р. Але причини такого результату ми обговорили, коли розглядали вГдсоток рентабельность У цГлому слк зазначити, що таке сальдо пов'язано, перш за все, Гз основною специфкою робГт даних галузей.
Щодо Гнших видГв дГяльностГ, якГ отримали збиток у 1 кварталГ 2020 р., то тут ситуацш аналогкна ви-щеописаним. КоронавГрус вГдбився практично на всГй економГцГ та на вск галузях. ВГдповГдно, щ корпорацГ! також не стали виключенням. На рис. 6 бачимо до-сить позитивну динамГку розвитку подш на кшець 2019 р. Г явний спад у 1 кварталГ 2020 р. Хоча, знову ж таки, в аналогкному кварталГ 2019 р. ситуацш була значно краще, Г корпораци отримували прибуток.
Перейдемо до огляду ситуацГ! з корпоративним сектором в бврозош Для початку розберемо внесок деяких компонентГв у зростання чистого шдприемницького доходу фшансових Г нефГ-нансових корпорацш, що зображено на рис. 7.
З рис. 7 видно, що чистий шдприемницький дохк нефшансових корпорацш бврозони впродовж 2019 р. стабГльно зростав у середньому на 1-2%, проте перший квартал 2020 р. пришс зниження аж на 16,8%,
и
55000,0 45000,0 35000,0 25000,0 15000,0 5000,0 -5000,0 -15000,0 -25000,0
-35000,0 Промисло-вкть Професшна, наукова та техычна д1яльысть Оптова та роздр1бна торпвля; ремонт автотранс-портних засоб1в \ мотоцикл1в Операцпз нерухомим майном Транспорт, складське господар- ство, поштова та кур'ерська д1яльысть Стьське, л\сове та рибне господар-ство
■ 1 квартал 2019 33066,8 21266,9 12134,8 1888,5 -1619,6 6,6
■ 2 квартал 2019 36526,5 5654,0 19305,5 3114,9 -632,5 -53,5
■ 3 квартал 2019 59900,7 0,0 25609,4 5267,1 7097,2 -31,0
■ 4 квартал 2019 9886,1 39013,8 53693 37790 3524,4 90582,4
□ 1 квартал 2020 -66949,9 1134,3 -13440,2 -9335,8 -26688,1 -156,4
Джерело: складено за [
Рис. 4. Сальдо чистого прибутку (збитку) в розрiзi видiв дiяльностi
и
1200,0
700,0
200,0
-300,0
-800,0 Тимчасове розмщування й оргаызафя харчування Охорона здоров'я та надання софально! допомоги Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок Осв1та Надання ¡нших вид1в послуг
■ 1 квартал 2019 293,1 76,5 -113,5 -0,4 -0,1
■ 2 квартал 2019 678,5 45,5 -727,2 -2,2 -1,4
■ 3 квартал 2019 1405,3 185,0 528,3 -0,7 90,6
■ 4 квартал 2019 747,7 1360,1 382,9 257,9 205,9
□ 1 квартал 2020 -2284,5 -486,9 -634,9 -34,2 -2,5
Джерело: складено за [
Рис. 5. Сальдо чистого прибутку (збитку) в розрiзi видiв дiяльностi
що для европейських компанш е катастрофiчним по- Амортизуючим фактором стало зменшення видатюв
казником. Головною причиною такого перекосу ста- на компенсаци пращвникам. Щ показники щлковито
ло рiзке падшня чисто! додано! вартостi (у вк'емну вiдображають вплив на нефiнансовий сектор i шд-
зону) та збкьшення видатюв на утримання власностi. тверджують прогнозну динамку безробггтя.
12000,0 -
о. 10000,0 -—-■-
Ц 8000,0 -—-В-В-Щ
5 б000,0 —^-в-в-в
5 4000,0 —т
3 200:0° I в ■ л - ш _J
-2000,0 1нформац1я та телекомуыкацп Фшансова та страхова д1яльысть Буд1вництво Д1яльнкть у сфер1 адмшктративного та допом1жного обслуговування
■ 1 квартал 2019 4355,8 214б,0 828,2 455,9
■ 2 квартал 2019 4454,0 1404,б 25б,4 507,8
■ 3 квартал 2019 5357,8 15бб,5 18б8,1 925,7
■ 4 квартал 2019 7591,3 9999,7 10732,4 8325
□ 1 квартал 2020 -4б7,9 2734,1 -788,1 -1007,4
Рис. 6. Сальдо чистого прибутку (збитку) в розрiзi видiв дiяльностi
Джерело: складено за [8].
20
10
О
и Ф I 0
СО
-10
О
=П -20
1 кв. 2019
2 кв. 2019
3 кв. 2019
4 кв. 2019
1 кв. 2020
5 0
-5 -10 -15 -20
Чиста додана варткть (по факторних затратах) Доходи в1д власносл (до отримання) Компенсац1я прац1вникам Виплати вщсотав та орендноТ плати - Чистий пщприемницький дохщ
Рис. 7. Внесок компонентiв у зростання чистого шдприсмницького доходу нефшансових корпорацiй в €врозонi Джерело: складено за [9].
Виходячи з рис. 8 можна вкзначити, що чистий шдприемницький дохiд фiнансових корпорацш мав вiд'емну динамiку впродовж 2019 р., що св^дчить про високу економiчну активнiсть в економiцi 6С, проте в 1 кварталi 2020 р. динамка позитивна. Це свкчить про появу тенденцш до зберкання коштiв та шд-вищення попиту на кредитш послуги. Компенсаци пращвникам майже не змГнилися, що свкчить про високу адаптивнiсть фiнансового сектора до умов пандеми (дистанцiйна робота тощо), якг дозволили зберегти персонал та умови !х працi.
Загалом, можна зазначити, що фшансовий сектор отримав певш вигоди вк непередбачуваних кри-зових явищ. Проте це тимчасове явище, адже якщо зменшиться актившсть нефiнансових компанiй, а динамка до збертання коштГв шдвищиться, це може
суттево вплинути на чиста доходи фiнансових корпорацш у негативний 6Гк.
Рис. 9 шдтверджуе та розкривае ситуацiю сто-совно пiдвищення попиту на кредитш кошти у нефшансових корпораци. Хоча коливання е достатньо несуттевими, у межах 1-2 вксотюв, загальна динамь ка чистих запозичень е такою, що 2 квартал кожного року - це перюд збкьшення чистих запозичень, що пов'язане з вккриттям нового фшансового року та активiзацiею економiчних процесiв. Водночас можна вкзначити, що у 2020 р. зростання чистих запозичень почалося в 1 квартал^ що е аномальним. Це свкчить про нестачу фшансових активiв у корпорацш для по-долання кризи.
Рис. 10 шдтверджуе висновки щодо поперед-нього графка.
20
8 о
г
со
-20
1 кв. 201
— ■ — - —
2 кв. 2019 Зкв. 2019- -4 кв. 2019 1 кв. 2020
Чиста додана варткть Компенсац1я пра^вникам Чистий вщсоток
Отримаы дивщенди та решвестований прибуток 1нше
Чистий пщприемницький дохщ
20
-20
Рис. 8. Внесок компонентiв у зростання чистого пщприсмницького доходу фшансових корпорацiй в €врозонi Джерело: складено за [9].
0
50
ё С1
-50
Чистий пщприемницький дохщ
Дивщенди та решвестований прибуток вщ прямих ¡ноземних ¡нвестицш Податки на прибуток, чистi соцiальнi внески та iншi поточнi трансферти Чистий основний капiтал
Змiни товарн€матерiальних цiнностей та чисте придбання цшностей Чистi капiтальнi трансферти та iншi капiтальнi операци - Чисте кредитування/чисте запозичення
Рис. 9. Дохщ вщ чистого кредитування/запозичень нефшансових корпорацiй в €врозонi
(вiд пiдприcмницького доходу)
Джерело: складено за [10].
-2
5
0
-5
—
1 кв. 2019 2 кв. 2019 3 кв. 2019 4 кв. 2019 1 кв. 2020
Чистий пщприемницький дохщ
Дивщенди та решвестований прибуток вщ прямих ¡ноземних ¡нвестицш Податки на прибуток, чист сощальш внески та ¡нш¡ поточш трансферти Чистий основний кап¡тал
Чист кап¡тальн¡ трансферти та ¡нш¡ каттальш операци Чисте кредитування/чисте запозичення
0,5
Рис. 10. Дохщ вщ чистого кредитування/запозичень фшансових корпорацш в €врозонi
(вщ пiдприcмницького доходу)
Джерело: складено за [10].
0
0
5
0
У 1 кварталГ 2020 р. вкмкаеться змша динамГки до зростання чистого кредитування. На даний момент корановГрус мае значно менший вплив на чиста доходи фГнансових корпорацГй, анГж нефшансових.
1нструменти фГнансового буфера та викорис-тання крос-галузевого Гнвестування для диверсифГ-кацГ! активГв, безумовно, допомагають корпоративному сектору бС у подоланш прогнозованих кризо-вих явищ в економщ, якГ пов'язанГ Гз середшми та малими економГчними циклами. Проте вони е недо-статнГми для подолання наслоив затяжних Г непро-гнозованих кризових явищ, а в окремих випадках мо-жуть зГграти в негативний бГк, через те, що спирають-ся на загальний рГвень економГки кра!ни.
ВИСНОВКИ
Пандемш коронавГрусу мае негативний вплив на економку всього свГту, але рГзш кра!ни переносять це з рГзною ГнтенсивнГстю. Безумовно, европейський корпоративний сектор знаходиться на вищому рГвш розвитку, ашж укра!нський, про що свГдчать еконо-мГчнГ показники д1яльностГ. Водночас це робить !х менш гнучкими та адаптивними до непередбачува-них змш.
бвропейськ компани звикли до бГльш стабкь-них економГчних умов. СуттевГ проблеми в розвине-них кра'шах, якГ б впливали безпосередньо на бГзнес, виникають досить рГдко, саме тому бкьшшть антикри-зових шструментш, якГ використовуються корпорацГ-ями бврозони, е ефективними для подолання незна-чних або прогнозованих коливань у сферГ !х д1яльностГ та спираються на рГвень розвитку економГки. Саме тому, коли свГт зГштовхнувся з такою глобальною проблемою, як СОУШ-19, бкьшшть держав не була готовою до тако! затяжно! боротьби, Г н1хто не очкував таких наслГдкГв для пГдприемств Г економГки в цкому.
Базуючись на проведеному дослкженш, мож-на дшти висновку, що корпораци бвропи отримали бкьш Гстотний негативний вплив вк пандеми порГв-няно з корпоративним сектором Украши. ОкрГм цьо-го, проведений порГвняльний аналГз динамГки економГчних показнишв д1яльностГ корпорацГй Укра!ни та бвропи дае пГдставу стверджувати, що украшський корпоративний сектор мае вищу вкказостшккть та адаптивнГсть до непрогнозованих кризових ситуацш. Це формуе певш можливостГ для розвитку. Укра!н-ськГ корпораци можуть використати щ можливостГ для того, щоб змшити матерГально-технГчну базу, оновити обладнання та технологи, змшити принципи управлшня, переглянути структуру формування цш на продукти, тобто в цкому покращити яшсть сво!х товарГв та послуг. Враховуючи европейський вектор укра!нсько! економГки, доцкьним е використання на-явних можливостей для шдготовки корпоративного сектора Украши до б1льш ефективно! евроштеграци.
Базуючись на ретельному аналГзГ та порГвнянш впливу пандемГ! СОУ1Б-19 на корпоративш сектори Укра!'ни та бС, запропоновано шструментарш анти-
кризового регулювання корпоративного сектора в умовах глобальних кризових явищ, який зображено на рис. 11.
Пропонуеться комплексний Г колепальний шд-хк з боку держави, корпорацГй Г бГзнес-асощацш. Цей мехашзм включае певнГ превентивнГ заходи, що до-зволяють максимально тдготуватися до непрогнозованих кризових явищ та заздалепдь пГдготувати рГзнГ опцГ! з функцГонування пГд час кризи. Серед них е таи:
1) Законодавче зобов'язання до використання корпоращями фшансового буфера. Компани повинш формувати антикризовий резерв, адекватний ркним витратам тдприемства. Джерело формування - прибуток тдприемства. Якщо фонд не сформовано, шдпри-емство зобов'язане вкраховувати в нього не менше певного вГдсотка, встановленого державою. Фонд може формуватися на рахунках шдприемства з використанням будь-яких фГнансових шструменпв, не заборонених за-конодавством: валюта, акци, облГгацГ!, золото, криптовалюти тощо. Важливим е викорис-тання шструменту фГнансового буфера саме мГксованого типу, щоб вГдокремити цей Гн-струмент вГд економкного стану держави.
2) Проведення iмтацшного моделювання дiяль-нот тдприемств тд час непрогнозованих криз рiзного типу. Це дозволить заздалепдь тдготуватися до таких змш, як закриття кор-дошв, робота з дому, робота з обмеженими сощальними контактами та шше.
3) Колективний контроль за мантулящями на тлi кризових явищ з боку недобропорядних тдприемщв - через шдвищення суспкьно! обГзнаностГ, прюритизацго скорочення ви-трат, корпоративно! культури та корпоративно! соцкльно! вкповкальност1
Аспекти оперативного впливу, передбачеш за-значеним механГзмом, у цкому спрямоваш на двГ основш ц1лГ.
1) ПГдвищення ефективностГ витрат на персонал без його скорочення.
2) Виключення махшацш на тлГ кризових явищ з боку недобропорядних шдприемщв.
Важливим аспектом оперативного реагування е аналГз персоналу через призму необхГдностГ вико-нання сво!х обов'язкГв у кризовий перюд Г можливостГ виконання цих обов'язкГв. Це дозволяе зрозумГти та колективно сформувати шструкцц дГяльностГ для певних професГй, обов'язки яких мають бути викона-нГ, але криза блокуе таку можливкть. Водночас такий аналГз дозволяе знайти приховаш кадровГ резерви серед працГвникГв, робота яких наразГ не е необхГдною.
Упровадження механГзму антикризового регу-лювання корпоративного сектора в умовах глобальних кризових явищ дозволить перетворити реальш проблеми на можливостГ для укра!нських корпорацГй та бкьш ефективно тдготуватися до евроштеграци. ■
___________ДЕРЖАВА__________
Превентивш заходи
1) Законодавче визначення фшансового буфера для корпорацй
2) ПрюритизацЫ послщовност процедури скорочення витрат п1дприемств.
3) Створення сучасних каналш публтного, оперативного ¡нформування населення стосовно економнного стану рвних сфер п¡д час непередбачуваних кризових явищ
Оперативш заходи
-> 1) Визначення найбтьш уражених галузей
M у - V
Не уражеш Уражеш Блокованi
\ j. i i j. Л
контроль за ФОП i прибутками
зв1льнення, лшти i скорочення ЗП >
та кредитш кашкули
2) Aналiз уражених посад i професiй
3) Пщготовка та розповсюдження ¡нструкцГГта рекомендацш щодо органiзацiï i |_
прац за окремими посадами, професiями та/або умовами прац
_X_
4) Оперативне ¡нформування населення стосовно економтного стану рiзних сфер за репонами
__________КОРПОРАЦИ_______
Превентивш заходи
1) Використання ¡нструменту фшансового буфера мксованого типу.
2) Формування солщарноУ корпоративно!' культури пщприемства.
3) Пщготовка альтернативних метод¡в функц¡онування в умовах кризових явищ, Ытацмне моделювання
Оперативш заходи
1) Aнал¡з власного персоналу за матрицею
здатн¡сть виконувати роботу
ьб
.5 R
Можуть Потр¡бно Не можуть
Не потр¡бно
гл
2) Розробка ¡нструкц¡й з орган¡зац¡ï прац для сектора (потр¡бно/не можуть)
3) Створення стратеги тимчасового перепрофшювання сшвробтиш для сектора (не потр¡бно)
4) Розповсюдження власного досвщу,
¡нструкц¡й та заходш --------1--------
Б13НЕС-АСОЦ1АЦ11
-IV
1) lмiтацiйне моделювання дiяльностi пiдприeмств певно!' сфери пщ час кризових явищ
2) Розповсюдження ¡нструкцш та рекомендацiй щодо органвацп працi за окремими посадами
3) Оперативне ¡нформування населення стосовно економтного стану рвних сфер за репонами
Рис. 11. Мехашзм антикризового регулювання корпоративного сектора в умовах глобальних кризових явищ Джерело: складено за [3-5].
Л1ТЕРАТУРА
1. Euro area - Economic Indicators // Trading economics. URL: https://tradingeconomics.com/
2. PMI : Trading economics. URL: https://tradingeconom-ics.com/
3. Ding W., Levine R., Lin Ch., Xie W. Corporate Immunity to the COVID-19 Pandemic. NBER Working Papers, No. w27055. National Bureau of Economic Research, 2020.
DOI: 10.2139/ssrn.3578585.
4. Побоча К. П. Вплив антикризового регулювання на розвиток баншських корпорацм в Укра'У. 1нтер-наука. Cepin «EK0H0Mi4Hi науки». 2019. № 1. С. 63-67. DOI: 10.25313/2520-2294-2019-1-4617.
5. Новиков В. В., Романовська Н. Ю., Рудченко О. Ю. Мехашзм управлшня державним корпоративним сектором. Формування ринкових BidHocuH в УкраМ. 2016. № 3. С. 3-9.
6. Зайняткть та безроб^тя населення / Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/menu/menu_u/rp.htm
7. PiBeHb рентабельное^ (збитковосл) Bcieï дiяльностi пiдприeмств / Державна служба статистики УкраТ-ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
8. Чистий прибуток (збиток) пщприемств за видами eкономiчноï дiяльностi / Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
9. Contributions of components to the growth of net entrepreneurial income of non-financial and financial corporations in the euro area // Eurostat Statistics Explained. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Main_Page
10. From entrepreneurial income to the net lending / Borrowing of financial corporations and non-financial, in the euro area // Eurostat Statistics Explained. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/in-dex.php/Main_Page
Науковий кер1вник - Третяк В. П., доктор економтних наук, доцент, завщувачка кафедри управлшня та адмЫстрування
Навчально-наукового шституту «Каразшська школа бiзнeсу»
Харгавського нацюнального ушверситету 1мен1 В. Н. Каразша
REFERENCES
"Chystyi prybutok (zbytok) pidpryiemstv za vydamy eko-nomichnoi diialnosti" [Net Profit (Loss) of Enterprises by Type of Economic Activity]. Derzhavna sluzhba sta-tystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua "Contributions of components to the growth of net entrepreneurial income of non-financial and financial corporations in the euro area". Eurostat Statistics Explained. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-ex-plained/index.php/Main_Page Ding, W. et al. "Corporate Immunity to the COVID-19 Pandemic". NBER Working Papers, no. w27055 (2020). DOI: 10.2139/ssrn.3578585 "Euro area - Economic Indicators". Trading economics.
https://tradingeconomics.com/ "From entrepreneurial income to the net lending / Borrowing of financial corporations and non-financial, in the euro area". Eurostat Statistics Explained. https:// ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index. php/Main_Page
Novykov, V. V., Romanovska, N. Yu., and Rudchenko, O. Yu. "Mekhanizm upravlinnia derzhavnym korporatyvnym sektorom" [Mechanism of State Corporate Sector of Management]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, no. 3 (2016): 3-9. PMI : Trading economics. https://tradingeconomics.com/ Pobocha, K. P. "Vplyv antykryzovoho rehuliuvannia na roz-vytok bankivskykh korporatsii v Ukraini" [Influence of Anti-Crisis Regulation on the Development of Banking Corporations in Ukraine]. Internauka. Seriia «Ekonomi-chni nauky», no. 1 (2019): 63-67. DOI: 10.25313/2520-2294-2019-1-4617 "Riven rentabelnosti (zbytkovosti) vsiiei diialnosti pid-pryiemstv" [The Level of Profitability (Loss) of All Activities of Enterprises]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua "Zainiatist ta bezrobittia naselennia" [Employment and Unemployment of the Population]. Derzhavna slu-zhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/menu/menu_u/rp.htm
O
LU
cc:
<C
OQ 2
CO □c <c
X
<
s
u
36 BI3HECIHQOPM № 8 '2020
www.business-inform.net
