CC BY
20
УДК 336.77+663 Ст. викл. О.М. Чубка - НУ '^MiecbKa полтехтка "
ДЕРЖАВНА ПОЛ1ТИКА СТИМУЛЮВАННЯ КРЕДИТУВАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВ1В У КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОР1
Визначено роль кредиту у процесах кашталоутворення. Проведено аналiз ситуади на ринку кредитних ресурсiв з приводу кредитування оборотних актив1в у корпоративному сектс^ в докризовий, кризовий (2008-2010 рр.) перюди та в сучасних умовах гос-подарювання. Сформульовано перспективы завдання державно! финансово!' полiтики, що спрямоваш на пiдвищення доступностi фшансових ресурсiв, зокрема в частинi сти-мулювання кредитування оборотних активш. Запропоновано заходи щодо реалiзадil визначених завдань. Удосконалення державно!' полiтики сприятиме формуванню залу-чених фшансових ресурсiв у корпоративному сектора
Ключовi слова: оборотш активи, оборотний капiтал, корпоративний сектор, кредит, державна фшансова полкика.
Постановка проблеми. Нащональна економжа не може усшшно розви-ватися без наявносп розвиненого та eKOHOMi4HO потужного корпоративного сектору. Саме у великих корпоращях е можливiсть створювати i впроваджувати iнновацií, необхiднi для виходу економiки з кризи. Для цього корпоративному сектору необхвдний оборотний каштал, який забезпечував би прибутковiсть, илатоспроможнкть i фiнансову стiйкiсть. Основним зовшшшм каналом надхо-дження фiнансових ресурав на поповнення оборотних активiв е кредит. Ефек-тивнiсть використання кредиту як джерела фiнансування оборотних активов значною мiрою обумовлюеться зрiлiстю бантвсько! системи, ii спроможнiстю повноцiнно виконувати покладенi на не! функцii, рiвнем розвитку ринку бан-кiвських послуг.
Кредитш ресурси, що спрямовуються на поповнення оборотних актишв, сприяють нагромадженню оборотного капiталу. Кредит дае змогу виртити су-перечностi, зокрема перебороти проблему обмеженосп власного капiталу. Кредит також необхщний для шдтримки надежного кругообiгу оборотного кашта-лу (через усунення тимчасових розрив1в у надходженш та використаннi оборотних актишв). Саме тому питания фшансування оборотних активiв у корпоративному сектс^ за допомогою кредиту е актуальним.
Аналiз останшх дослщжень. Бшьшкть украшських та зарубiжних вче-них дослiджували у сво!х працях питання щодо джерел формування оборотних актив1в, зокрема позикових (1.А. Бланк, А.М. Поддерьогш, 6.Ф. Брiгхем, Дж. Ван. Хорн, М.Д. Бшик, А.М. Карбовник, В.П. Савчук, ВВ. Ковальов, В.Г. Мар-гасова та ш.). Проте, враховуючи складшсть соцiально-економiчних трансфор-мацш в умовах посилення циклiчностi розвитку свиово! економiки та дефщит-шсть оборотного капiталу в корпорацiях, саме держава повинна забезпечити шдтримку корпоративному сектору. Тому варто зосередити бшьшу увагу дер-жавнiй полiтицi стимулювання кредитування оборотних активiв.
Метою дослщження е аналiз ситуацп на ринку кредитних ресурс1в в аспекта формування оборотних активiв корпоративного сектору, формулювання перспективних завдань державно! фшансово! полiтики щодо кредитування оборотних активiв та реалiзацiя заходiв щодо виртення вказаних завдань.
Виклад основного матерiалу. Банкiвський сектор може брати безпосе-редню участь у процесах виробничого капiталотворення. Це може здшснювати-ся через обслуговування руху фшансових ресурсiв, якi належать клieнтам i призначенi для формування оборотного кашталу; через сприяння мобiлiзацií за-ощаджень та створення iнституцiйних умов для перетворення ix у оборотний каштал; внаслiдок iнвестування оборотного капiталу (самостшно або на засадах партнерства).
Потрiбно враховувати, що роль кредиту в наповненш економки оборотни-ми активами неоднозначна. Формування оборотного кашталу за рахунок кредиту -вання оборотних актив1в може призводити як до позитивних, так i до негативних наслiдкiв (що продемонстрували подо 2008-2010 рр.). У випадку, якщо частина оборотного катталу, що сформована за рахунок кредитного ресурсу, не переви-щуе граничного нормативу i при цьому забезпечуеться позитивна результатив-нiсть економiчноí даяльносп - можна говорити про позитивний вплив кредиту.
Дослiдження наявних на кредитному ринку Украши кредитних продук-тiв, що передбачають фiнансування оборотних активiв, показало, що нинi укра-íнськi банки (АБ "Кредобанк", АБ "УшверсалБанк", ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ '^Ес Банк", ПАТ "Asvio Bank" та iншi банки) пропонують юридичним особам кредитш програми, що передбачають позикове фшансування поповнен-ня оборотного кашталу. Серед банкш, що пропонують для виробничих корпо-рацiй програми кредитування поповнення оборотних активiв, спостерiгаються елементи конкурентно!' боротьби, яка ведеться за такими параметрами: кредит-на ставка, наявшсть трансакцшних витрат (витрати на сплату комiсiйниx вина-город, витрати на ощнку майна, витрати на шдготовку пакета документiв), сума кредитування, обсяг заставного майна та ш.
Найбшьш вiдчутним параметром кредиту е його платнiсть, яка характе-ризуеться через розмiр кредитно! ставки, а також розмiри комiсiйниx та страхо-вих платежiв. В Украíнi кредити на поповнення оборотних актив1в видаються пiд середньозваженi ставки в дiапазонi вiд 21 до 25 %, що значно перевищуе на-явний рiвень iнфляпií. Очевидно, що р1вень вказаних ставок е зависоким (над-мiрним), що не сприяе розгортанню масштабного кредитування оборотних ак-тив1в. Фактично зазначенi ставки е прийнятними лише для так званого "спекулятивного" бiзнесу, який отримуе екошмчну вигоду на тимчасовiй ринковiй кон'юнктурi (посередництво, продаж та оренда житла, фiнансовi операпд1, 1м-порт дешевих товар1в тощо).
Кр1м того, дослщження показали, що украíнськi пiдприемства в пере-важнiй бiльшостi не мають змоги скористатися програмами кредитування поповнення оборотних актив1в через незадовшьний фiнансовий стан. Понад 40 % шдприемств (станом на кiнепь 2013 р.) демонструють збитковий результат гос-подарювання [1], значна частина шдприемств функщонуе на межi виживання. Окремi пiдприемства мають негативну кредитну кторда. Зрозум1ло, що в таких умовах вказаш позичальники не мають змоги скористатися бантвськими продуктами та прийнятних умовах.
За результатами вивчених прогнозiв, у найближчiй перспективi банки не будуть знижувати ставки по кредитах на поповнення оборотних актив1в, але
при цьому збiльшуватимуть кiлькiсть кредитних програм [2]. Це обумовлено тим, що банки не готовi значною мiрою знизити ставки по депозитах, яш е ос-новним джерелом поповнення ресурсно!' бази. Крш того, банки виходять iз значного ризику, який вони беруть на себе, здшснюючи кредитування шд-приемств з метою поповнення !х оборотних активiв.
Отже, в рамках реалiзацií державно! фiнансовоí политики необидно вжи-вати заходи, спрямоваш на пiдвищення доступностi фiнансових ресурав, зокре-ма в частинi стимулювання кредитування оборотних активiв. Водночас необидно розумгги, що цi заходи мають приводити до позитивних екошмчних нас-лiдкiв як на макро-, так i на мiкрорiвнях.
Глобальна фiнансово-економiчна криза, яка формально почалася у дру-гiй половинi 2008 р. у бантвському секторi, показала багато прогалин у кредит-нш полiтицi банкiв як iноземних, так i вiтчизняних. Фактично, кредитна полии-ка банкш будувалася на принципах "кредитно! експансií", внаслiдок чого доступ до кредитного ресурсу отримували позичальники з негативним фiнансовим станом або платники, яш у випадку попршення ринково! ситуацií позбавлялися можливосп виконувати взятi на себе зобов'язання.
В Украíнi у докризовий перюд (станом на початок 2009 р.) бшьше поло-вини кредитiв було видано в шоземнш валютi, хоча переважна бшьшкть пози-чальникш отримували доходи в нащональнш валютi. Вказане сталося через те, що украшсью банки отримали доступ до шоземних кредитних ресурсш (пере-дусш через шоземш материнськi банки), а украшсьи позичальники звертали увагу на порiвняно невисоку кредитну ставку, яка пропонувалася за кредитами в iноземнiй валют! Внаслщок пiсля падiння курсу нащонально! грошово! оди-ницi значна кшьккть пiдприемств, якi отримували доходи в нащональнш валюта, виявилися неспроможними виконувати сво! кредитнi зобов'язання. Крш того, ввдбулося загальне попршення фшансового стану пiдприемств, що стало за-кономiрним наслiдком зниження платоспроможного попиту.
Як показують дослiдження, шд час фiнансово-економiчноí кризи виявилися численш прогалини у сферi процедури ухвалення рiшень про заставу. Ощнкова вартiсть заставного майна, що використовувалося як одна з гарантiй виконання позичальником взятих кредитних зобов'язань, шд час кризи виявила-ся значно завищеною. Фактично, оцiнкова вартiсть заставного майна в юлька разiв перевищувала ринкову.
Серед iнших недолiкiв мехашзму короткострокового кредитування у докризовий перюд - ввдсутнкть (або фрагментарнiсть) практики визначення умов реструктуризацií боргу та "кредитних кашкул", неврегульованiсть питань переходу власносп на заставне майно, нехтування елементарними технолоп-ями ризик-оцiнки позичальника.
Отже, ефективне кредитування оборотних активiв можливе лише на ос-новi функцiонування економiчно здорово! кредитно! системи, ключовим еле-ментом яко! виступають комерцшш банки. Активiзувати кредитування оборотних активiв мае продумана та результат-оркнтована грошово-кредитна полии-ка, за формування та реалiзацiю яко! ввдповщае Нацiональний банк Укра!ни.
Органи державного регулювання (передусш Нащональний банк Укра!'ни сшльно з защкавленими мшстерствами) мають вжити заходш, аби банювську д1яльнкть переор1ентувати з операций переважно на фшансовому та валютному ринках на кредитування фшансування процесш кашталоутворення у реальному сектора Цей процес стримуеться через негативний фшансовий стан бшьшосп потенцшних позичальниюв, яю катал1зують висок ризики кредитування.
Грошово-кредитна полггика в сучасних умовах мае поеднувати монета-ристськ та кейнс1анськ1 елементи, але бути спрямованою на досягнення кон-кретних (чггко визначених) макроеконом1чних результапв. Така пол1тика мае ор1ентуватися на шдтримку сприятливих умов для нарощування капитально! ба-зи корпоративних структур, зокрема в частиш прискореного формування оборотного кашталу.
З урахуванням проведеного дослвдження можна сформулювати перспек-тивш завдання державно! фшансово! политики, що спрямоваш на стимулювання кредитування оборотних актив1в у корпоративному сектора
• пiдтримка дiяльностi банюв, яю спрямовують кредитний ресурс на кредитування операцш з формування оборотних активiв;
• пiдтримка поточно! лшвщноси та платоспроможностi комерцiйних банюв, яю беруть участь у програмах кредитування корпоративного сектору на прюритет-них напрямах;
• приведення нормативiв про каттальну базу комерцiйних банкiв до нормативiв, що вiдповiдають мiжнароднiй практищ;
• пiдвищення прозоростi банювсько! дiяльностi;
• стимулювання зниження кредитних ставок, що матиме наслщком пiдвищення доступноси банкiвського кредитування для корпоративного сектору;
• встановлення на ринку банювських послуг справедливих та чiтких правил кредитування оборотного катталу.
Як показують дослвдження, щ завдання можна виршити шляхом реаль зацц таких заход1в:
• внесення змiн до нормативних актiв Нацбанку про тдвищення нормативiв капитально! бази комерцшних банкiв (пропонуеться на 10-20 % щорiчно);
• внесення змiн до законодавства про заставу, спрямованих на шдвищення на-дiйностi застави як засобу гарантування кредитних зобов'язань, спрощення порядку реалiзацií майна боржника;
• гарантування незалежносп кредитно! полiтики банкiв, припинення адмшстра-тивного тиску на банювську систему з боку урядових структур задля вирiшення тактичних завдань;
• розроблення заходiв до Державно! щльово! програми пiдтримки фiнансування оборотних активiв у корпоративному секторi;
• запровадження вимог про страхування та перестрахування кредитування оборотних активiв, зокрема з використанням сучасних комунiкативних технологш;
• подальше вдосконалення законодавства про банювську дiяльнiсть та адмшс-трування кредитiв, заборона вимог про застосування штрафних санкцiй у ви-падку дострокового повернення кредиту;
• внесення змш до законодавства про банки та банювську д1яльтсть, спрямованих на пщвищення прозоростi умов кредитування (банювська установа мае оп-рилюднити повну iнформацiю про ви платежi за кредитною програмою до пщ-писання кредитного договору);
• розроблення методичних рекомендацiй з формування програм кредитування оборотних активiв, де мають бути врахованi потенцiйнi ризики тако'1 дiяльностi та засоби мiнiмiзацií цих ризиюв;
• посилення захищеностi комерцшних банкiв вiд негативних наслiдкiв фшансо-во-економiчноí кризи шляхом розробки чиких прозорих критерия пiдтримки доступностi до фшансових ресурсiв у випадку виникнення "касових розривiв";
• удосконалення наявних та розроблення нових методичних рекомендацш iз зап-ровадження у комерцшних банках технологш ризик-менеджменту, зокрема в частит управлшня ризиками неповернення кредиив корпоративними Рентами;
• перехщ у корпоративному кредитуваннi вiд технологш формування колектив-них програм до шдивщуальних програм обслуговування, спрямованих на до-сягнення клieнтом позитивних економiчних результатiв, що забезпечить вико-нання взятих зобов'язань;
• реалiзацiя заходiв iз детiнiзацií економши, зокрема шляхом припинення д1яль-носи нелегальних посередникiв, "конвертацiйних центрiв", незаконних опера-цiй на валютному ринку;
• тдвищення вiдповiдальностi банкiвських пращвниюв за допущенi службовi по-рушення, зокрема пiд час ухвалення ршень про кредитування корпоративних клieнтiв iз сумнiвною репутацieю;
• встановлення нормативiв максимального та мiнiмального розмiру депозитних ставок залежно вiд поточного рiвня iнфляцií, що матиме наслiдком зниження плати за користування кредитами;
• пiдвищення гнучкостi монетарно'1 полiтики, що передбачае можливiсть "м'яко'1" емюп гривневого ресурсу, що мае спрямовуватися на реалiзацiю реальних про-екпв у галузi матерiального виробництва;
• запровадження нових iнструментiв регулювання короткострокового кредитування, що обмежують стрiмке розширення кредитування, особливо у спожив-чому секторi;
• стимулювання штеграцшних процесiв у банкiвськiй системi, що мае проявити-ся зокрема через злиття та поглинання комерцiйних банюв iз недостатньою ка-пiтальною базою.
Висновки. У випадку погiршення показнитв фiнансового стану корпо-рацiй особливо! актуальносп набули питания, пов'язанi з фшансуванням оборотних активов. Корпоративний сектор Украши не мае достатнього економiчно-го потенцiалу для нарощування оборотних активов за рахунок власних джерел фiнансувания. Тому держава в рамках реалiзацií державно! фiнансовоí полиики мае створити належнi економiко-правовi умови, ят дадуть змогу акумулювати достатш фiнансовi ресурси та забезпечити спрямування цих ресурсiв для шд-тримки процесу формування оборотних активiв.
Реалiзацiя результат-орiентованоí полiтики стимулювання кредитування оборотних активiв приведе до позитивних макроекономiчних наслiдкiв, переду-сiм у частиш нагромадження обсягу та вдосконалення структури оборотного капiталу, зниження обсягу кредиторсько! та дебiторськоí заборгованостi, шдви-щення доступностi корпоративного сектору до кредитного ресурсу. На осшш проведених дослщжень перераховано завдання державно! фiнансовоí подггики та запропоновано заходи щодо стимулювання кредитування оборотних активiв у корпоративному сектор!
Лггература
1. Чистий прибуток (збиток) п1дприемств (за видами економiчноl дшльностп) / Держстат Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Основш засади грошово-кредитно!' полiтики на 2014 рж / Надiональний банк Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=127394.
Чубка О.М. Государственная политика стимулирования кредитования оборотных активов в корпоративном секторе
Определена роль кредита в продессах капиталообразования. Проведен анализ си-туадии на рынке кредитных ресурсов по поводу кредитования оборотных активов в корпоративном секторе в докризисный, кризисный (2008-2010 гг.) периоды и в современных условиях хозяйствования. Сформулированы перспективные задачи государственной финансовой политики, направленные на повышение доступности финансовых ресурсов, в том числе в части стимулирования кредитования оборотных активов. Предложены мероприятия по реализадии определенных задач. Совершенствование государственной политики будет способствовать формированию привлеченных финансовых ресурсов в корпоративном секторе.
Ключевые слова: оборотные активы, оборотный капитал, корпоративный сектор, кредит, государственная финансовая политика.
Chubka О.М. Government Policy of stimulating crediting current assets in the corporate sector
The role of the credit in the capital making processes is determined. The analysis of the situation in the credit market over crediting current assets in the corporate sector in the pre-crisis and crisis (2008 and 2010) periods, and also in current economic conditions is done. Some future challenges of government financial policy aimed at increasing the availability of financial resources, including the terms of stimulating crediting to current assets, are formulated. The measures to implement certain tasks are offered. Improving government policy is proved to strengthen financial resources involved in the corporate sector.
Keywords: current assets, working capital, corporate sector, credit, government financial policy.
УДК336:502.4 Доц. А.В. Шлапак, канд. екон. наук -
КНЕУ т. Вадима Гетьмана, м. Кшв
Д1АГНОСТИКА КРИЗИ МЕТОДАМИ Ф1НАНСОВОГО АНАЛ1ЗУ
За результатами дослщження розкрито сутшсть категори "антикризове управления", уточнения класифшаци криз у процес функцюнування i розвитку комерцшного банку. Узгоджено ди зацшавлених у стшкому функцюнуванш банку суб'екпв з цшями антикризового управлшня. Обгрунтовано завдання щодо шдвищення ефективност ви-бору стратеги антикризового управлшня. Встановлено, що результати проведеного факторного аналiзу дають змогу врахувати негативш тенденци в динамщ основних по-казнишв дiяльностi комерцшного банку i спрямувати зусилля на !х нейтралiзацiю. Одержанi результати можуть бути використаш в роботi окремих баикiвських установ.
Ключовi слова: банк, криза, фшансовий аналiз, дiагностика, управлшня.
Постановка проблеми. За розробки та вибору стратеги антикризового управлшня необхщно враховувати, що кризи у процесах функцюнування 1 розвитку комерцшного банку, як 1 шшого шдприемства, проявляються передусш у його незадовшьному фшансовому сташ 1 здатш призвести до неплатоспромож-ност1, а в раз1 неможливосп 1х усунути - л1кв1дацп банку. Фшансовий стан банку, як 1 будь-якого шдприемства, е одшею з ключових характеристик, що св1д-
